Чорноморченко Ірина Сергіївна. Формування регіонального ринку праці: теорія, методологія та інтегральна оцінка (на прикладі Дніпропетровської області)

brief description

Чорноморченко Ірина Сергіївна. Формування регіонального ринку праці: теорія, методологія та інтегральна оцінка (на прикладі Дніпропетровської області): дис... канд. екон. наук: 08.09.01 / НАН України; Інститут регіональних досліджень. - Л., 2004

Чорноморченко І.С. Формування регіонального ринку праці: теорія, методологія та інтегральна оцінка (на прикладі Дніпропетровської області). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01- Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2003.
Дисертацію присвячено методологічним та прикладним проблемам формування і розвитку регіонального ринку праці. Обґрунтована категорія „нижня межа продуктивної зайнятості”, виконано аналіз стану ринку праці України та доведена необхідність його регіоналізації. Досліджені системоутворюючі фактори формування РРП. Для оцінки стану РРП розроблена кластерна модель та побудований інтегральний показник розвитку РРП, що дозволяє поділити регіони на урбанізовані, стабілізаційні, промислово-депресивні та аграрно-стагнуючі з метою розробки адресних програм соціо-еколого-економічного розвитку. Запропоновано модель санації аграрно-стагнуючих територій та виокремлені напрямки поліпшення якісних і кількісних показників відтворення населення в урбанізованих регіонах.

У дисертації узагальнено теорію та поглиблено методологію дослідження проблем формування і розвитку регіонального ринку праці; розроблена кластерна модель та побудований інтегральний показник розвитку РРП; визначені основні напрями регіональної політики на ринку праці. В результаті проведених досліджень зроблено такі основні висновки:
1. В Україні існує досить велика диференціація соціально-економічного розвитку регіонів. Ці відміни витікають з специфіки формування працездатного населення, інфраструктури, національних традицій, рівня та структури зайнятості та обумовлені спеціалізацією сировинної бази, техногенним навантаженням на окремі території, динамікою та ефективністю виробництва, інвестиційноюактивністю та привабливістю території. Тому важливим напрямом регіональної політики є поглиблення територіального поділу праці і спеціалізації за допомогою кластерної сегментації, яка дозволяє згрупувати РРП за критерієм подібності системоутворюючих факторів його формування та розвитку.
2. Перетворення в сфері зайнятості і легалізація її різних видів, становлення соціального партнерства, поширення підприємництва, вимагають удосконалення теоретичних підходів до визначення категорії продуктивної зайнятості. Враховуючи тенденції соціально-економічних перетворень в країні запропоновано оперувати категорією „нижня межа продуктивної зайнятості”, якою слід вважати орієнтиром діяльності державних органів в сфері зайнятості на середньостроковий період.
3. Системоутворюючими факторами формування і розвитку РРП є: природно-ресурсний потенціал; територіальний поділ праці і спосіб виробництва благ; рівень життя населення та ступінь економічної свободи; розвиток відносин власності; рівень залучення капіталу в економіку; демографічна ситуація та культурні традиції; розвиток соціальної інфраструктури; ситуація, що склалась на ринку праці.
4. Ефективність функціонуванняринку праці виявляється у його здатності ефективно суміщати вільні робочі місця з безробітними, що графічно відображається кривою Беверіджа. Дисертантом запропоновано доповнити вище- означений підхід до оцінки розвиненості ринку врахуванням вимушеної незайнятості.
5. За результатами кластеризації виявлено 4 групи регіонів, сформованих за критерієм подібності, які відображають особливості соціально-економічної, демографічної та трудоресурсної ситуації на місцевих і районних ринках праці Дніпропетровської області. Для узагальненої оцінки РРП з метою розробки адресних програм соціо-еколого-економічного розвитку застосовано концепцію інтегрального показника, який дозволяє виділити 4 групи регіонів за соціально-економічною, демографічною, трудоресурсною ситуацією: урбанізовані, стабілізаційні, промислово-депресивні, аграрно-стагнуючі.
6. Запропонована модель санації аграрно-стагнуючих територій включає: аналіз ситуації за системоутворюючими факторами формування і розвитку РРП; оцінку стану РРП за допомогою методики кластерного аналізу та інтегрального показника розвитку; формування стратегічних цілей і стратегії санації; розробку програми санації щодо подолання негативних тенденцій; формування проекту санації, який містить техніко-економічне обґрунтування програми санації, методи мобілізації фінансового капіталу, прогнозування результатів виконання проекту.
7. Із всього комплексу взаємопов'язаних чинників, що визначають процес вiдтворення населення та стан його здоров'я, було запропоновано 4 напрямки поліпшення якісних і кількісних показників відтворення з урахуванням незадовільного стану екологічної ситуації на РРП Дніпропетровської області: заходи по поліпшенню навколишнього середовища, умов праці, підвищенню матеріального добробуту, культурного рiвня населення та медичного обслуговування.
8. На підставі дослідження впливу змін обсягів виробництва продукції промисловості, сільського господарства та інвестицій на зайнятість населення було здійснено прогнозування зайнятості населення регіону з урахуванням очікуваного зростання відповідних чинників згідно Закону „Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 рр.”. Результати свідчать про збільшення чисельності зайнятих у галузях економіки у 2004 р. на 0,7% у порівняні з 2000 р. та зниження рівня безробіття до 3,7%.