ЦИЦИК КАТЕРИНА ЮРІЇВНА. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРУДЕНЦІЙНОГО РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ

brief description

ЦИЦИК КАТЕРИНА ЮРІЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРУДЕНЦІЙНОГО РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ"

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
На правах рукопису
ЦИЦИК КАТЕРИНА ЮРІЇВНА
УДК 336.71.025.13
ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРУДЕНЦІЙНОГО РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО
БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ
Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник
Науменкова Світлана Валентинівна
доктор економічних наук, професор
Київ – 2015
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………….. 3
ВСТУП………………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРУДЕНЦІЙНОГО РИЗИКОРІЄНТОВАНОГО БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ………………………… 14
1.1. Сутність пруденційного ризик-орієнтованого банківського нагляду в
контексті забезпечення фінансової стійкості банківської системи……...... 14
1.2. Основи організації пруденційного ризик-орієнтованого банківського
нагляду……………………………………………………………………….. 48
1.3. Досвід зарубіжних країн в реалізації пруденційного ризикорієнтованого банківського нагляду……………………………………….. 71
Висновки до розділу 1………………………………………………………. 91
РОЗДІЛ 2. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРУДЕНЦІЙНОГО РИЗИКОРІЄНТОВАНОГО БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ: МЕТОДИ ТА
ІНСТРУМЕНТИ ОЦІНЮВАННЯ………………………………………….... 94
2.1. Особливості пруденційного банківського нагляду в Україні……… 94
2.2. Підходи та методи оцінювання ефективності пруденційного ризикорієнтованого банківського нагляду……………………………………….. 116
2.3. Оцінювання ефективності пруденційного ризик-орієнтованого
банківського нагляду на основі використання індикаторів фінансової
стійкості……………………………………………………………………… 130
Висновки до Розділу 2………………………………………………………. 148
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ПРУДЕНЦІЙНОГО РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО БАНКІВСЬКОГО
НАГЛЯДУ В УКРАЇНІ……………………………………………………… 151
3.1. Проблеми адаптації норм банківського законодавства України до
міжнародних стандартів банківського нагляду…………………………….. 151
3.2. Удосконалення пруденційного ризик-орієнтованого банківського
нагляду в Україні в напрямку підвищення функціональної, інституційної
та операційної ефективності……………………………………………….. 164
3.3. Формалізація ефективності пруденційного ризик-орієнтованого
банківського нагляду на основі розрахунку агрегованого показника
ефективності…………………………………………………………………... 181
Висновки до Розділу 3………………………………………………………... 194
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………... 197
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 201
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….. 232
3
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
БКБН – Базельський комітет з питань банківського нагляду;
ВВП – валовий внутрішній продукт;
ЄЕС – Європейське Економічне Співтовариство;
ЄС – Європейський Союз;
ЄСЦБ – Європейська система центральних банків;
ЄЦБ – Європейський центральний банк;
ІФС – індикатори фінансової стійкості;
МВФ – Міжнародний валютний фонд;
НБУ – Національний банк України;
ПРОБН – пруденційний ризик-орієнтований банківський нагляд;
СБ – Світовий банк;
СВФІ – системно важливий фінансовий інститут;
ТУ НБУ – територіальне управління Національного банку України;
ЦА НБУ – Центральний апарат Національного банку України;
BIA – (Basic Indicator Approach) визначення операційного ризику на основі
підходу базового індикатора;
BIS – (Bank for International Settlements) Банк міжнародних розрахунків;
EBA – (European Banking Authority) Європейська банківська адміністрація;
ESRB – (European Systemic Risk Board) Європейська рада з системних
ризиків,
FSB – (Financial Stability Board) Рада з фінансової стабільності;
JCESA – (Joint Committee of the European Supervisory Authorities) Об’єднаний
комітет європейських наглядових органів;
SSM – (Single Supervision Mechanism) Єдиний механізм нагляду;
TSA – (The Standartized Approach) визначення операційного ризику на основі
стандартизованого підходу.
4
ВСТУП
Актуальність теми. Функціонування банківського сектору в умовах
фінансової нестабільності та дезорганізації економічних процесів актуалізує
важливість питань попередження системних ризиків та убезпечення від їх
руйнівних наслідків. Важливу роль у відновленні стабільності банківської
системи України відіграє ефективність конкретних дій органів нагляду з
розробки та впровадження регуляторних норм, контролю за їх дотриманням
та застосуванням відповідних засобів впливу, забезпечення інституційної,
політичної та фінансової незалежності, а також прозорості діяльності
Національного банку України.
Підвищення ефективності пруденційного банківського нагляду
дозволяє конкретизувати перелік заходів в контексті спрямованості
макропруденційної політики, визначає першочерговість дій Національного
банку України з вдосконалення інституційної структури та посилення
функціональної дієвості наглядових процедур, які базуються на застосуванні
сучасних стандартів нагляду, орієнтованих на концентрацію наглядових
ресурсів на сферах підвищеного ризику, що передбачено Базельськими
угодами та іншими нормативно-правовими актами Європейського Союзу з
питань регулювання фінансового сектору.
Аналіз стану наукової розробки досліджуваних питань свідчить, що
теоретичні основи банківського регулювання та нагляду знайшли
відображення у наукових працях провідних українських вчених, а саме:
В. Базилевича [4, 5, 156], О. Барановського [10], О. Береславської [11, 12],
З. Варналія [17], З. Васильченко [19], О. Дзюблюка [7], М. Диби [30, 108],
В. Коваленко [44, 45, 46], В. Кравченка [50], А. Криклія [52], Л. Кузнєцової
[53], Л. Лазебник [56], І. Лютого [57, 85], С. Науменкової [67, 75, 78, 81],
Л. Примостки [30, 98, 108], О. Примостки [107, 108, 159], О. Рогача [117],
Т. Смовженко [123], Н. Шелудько [14], Н. Шульги [167]; вдосконалення
макропруденційного банківського нагляду висвітлено у наукових роботах
5
Ж. Довгань [31, 32, 33], В. Крилової [68], В. Міщенка [66, 68, 69], С. Міщенко
[71, 81], М. Ніконової [6, 86, 87], О. Петрика [91], В. Стельмаха [126],
О. Хаб’юка [136], Н. Швець [160, 161], В. Шпачука [165, 166] та інших.
Серед зарубіжного доробку слід виділити наукові праці С. Андрюшина
[1], М. Арнона [172, 173], Б. Берненка [185], Н. Верона [181], О. Гаврилюка
[22], Г. Гарсія [216], А. Дворецької [24], Н. Дардака [194], Е. Девіса [193],
М. Деліса [195], Н. Дінсера [198], C. Дубкова [34], Б. Ейхенгріна [198],
Дж. Кармайкла [186], Дж. Кауфмана [224], П. Клемента [188], В. Красногора
[51], Н. Куніциної [54, 55], C. Ліма [227, 228], М. Мамонова [59], Ф. Мишкіна
[238], С. Моісєєва [72, 73], О. Сімановського [121, 122], Е. Стівенса [243],
П. Трубіцина [131], Ф. Фурлонга [215], Д. Шоемайєра [241].
Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних і зарубіжних
вчених, слід зауважити, що більш глибокого дослідження потребують
розкриття передумов, які визначають особливості організаційної моделі
нагляду; визначення чинників, які впливають на ефективність розподілу та
використання наглядових ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових) в
процесі реалізації заходів, спрямованих на відновлення стійкості
банківського сектору; обґрунтування теоретичних підходів до оцінювання
впливу пруденційного ризик-орієнтованого банківського нагляду на
забезпечення стійкості банківської системи; формулювання пропозицій щодо
імплементації найкращого зарубіжного досвіду з банківського нагляду у
вітчизняну практику. Особливої значущості набувають питання
вдосконалення інструментарію ризик-орієнтованого банківського нагляду та
його використання у макропруденційному аналізі, забезпечення переходу від
оцінки конкретних ризиків діяльності банків до комплексних оцінок якості
управління ризиками на рівні банківської системи. Все це обумовило вибір
теми дослідження та її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є складовою науково-дослідної теми економічного
факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
6
«Модернізація економіки України на засадах сталого соціально-економічного
розвитку: закономірності, протиріччя, ризики» (номер державної реєстрації
0111U006456), підрозділ «Модернізація фінансового сектору України для
забезпечення сталого соціально-економічного розвитку» (шифр №11БФ040-01),
у межах якої автором особисто поглиблено зміст макро- та
мікропруденційного ризик-орієнтованого банківського нагляду,
обґрунтовано теоретичні підходи та уточнено критерії якісної оцінки
ефективності пруденційного банківського нагляду.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є
поглиблення теоретичних засад та обґрунтування практичних рекомендацій
щодо оцінювання ефективності пруденційного ризик-орієнтованого
банківського нагляду в Україні для забезпечення фінансової стійкості
банківської системи в умовах посилення загрози виникнення системних
ризиків.
Реалізація поставленої мети дисертаційної роботи передбачає
розв’язання таких завдань:
 поглибити зміст поняття пруденційного ризик-орієнтованого
банківського нагляду та конкретизувати його роль у попередженні
виникнення системних ризиків та підтриманні стійкості банківської
системи;
 узагальнити досвід зарубіжних країн щодо запровадження
пруденційного ризик-орієнтованого банківського нагляду;
 розкрити наглядові функції і повноваження Національного банку
України щодо раннього виявлення та попередження системних ризиків;
 уточнити перелік показників для оцінювання результативності макрота мікропруденційного банківського нагляду;
 запропонувати теоретичний підхід та уточнити критерії для якісної
оцінки ефективності пруденційного банківського нагляду відповідно до
вимог Базельського комітету;
 розробити методичний підхід для побудови агрегованого показника для
7
оцінювання результативності пруденційного ризик-орієнтованого
банківського нагляду;
 оцінити опосередкований вплив пруденційного ризик-орієнтованого
банківського нагляду на рівень стійкості банківської системи України;
 виявити основні перешкоди щодо адаптації банківського законодавства
України до міжнародних стандартів банківського нагляду;
 надати пропозиції щодо удосконалення організаційних засад
пруденційного ризик-орієнтованого банківського нагляду в Україні.
Об’єктом дослідження є пруденційний нагляд за діяльністю
банківських установ в Україні.
Предметом дослідження є теоретичні засади та практичні аспекти
оцінювання ефективності пруденційного ризик-орієнтованого банківського
нагляду в Україні.
Методи дослідження. Для досягнення мети дисертаційної роботи та
реалізації поставлених завдань використано загальнонаукові та специфічні
методи дослідження. Зокрема, методи діалектичної та формальної логіки,
аналізу та синтезу, індукції та дедукції, структурно-функціональний,
історичний – для поглиблення змісту пруденційного ризик-орієнтованого
банківського нагляду та його ефективності, визначення та систематизації
зарубіжного досвіду реалізації пруденційного ризик-орієнтованого
банківського нагляду (1.1; 1.2; 1.3); контент-аналіз, статистичний та
аналітичний методи – для визначення тенденцій розвитку та реалізації
пруденційного ризик-орієнтованого банківського нагляду в Україні та
вітчизняної практики забезпечення його ефективності (2.1); компаративний
аналіз, метод групування та рейтингових оцінок, графічний метод, системний
підхід – для оцінювання ефективності пруденційного ризик-орієнтованого
банківського нагляду (2.2; 2.3); абстрагування, синтезу та логічного
узагальнення – для визначення напрямів підвищення ефективності
пруденційного ризик-орієнтованого банківського нагляду в Україні (3.1; 3.2;
3.3).
8
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативноправові документи з питань реалізації пруденційного банківського нагляду,
зокрема: Директиви Європейського Союзу, вітчизняні законодавчі та
нормативно-правові акти – закони України, постанови Кабінету Міністрів
України, Національного банку України; методичні, аналітичні та статистичні
матеріали міністерств та відомств, зокрема, Національного банку України,
Асоціації банків України, вітчизняних банків, документи та рекомендації
Базельського комітету з питань банківського нагляду; збірники, періодичні
видання, інформаційно-аналітичні матеріали, дані річних звітів та бюлетенів
вітчизняних та міжнародних організацій, які регламентують питання
пруденційного банківського нагляду; матеріали міжнародних і
всеукраїнських науково-практичних конференцій, монографії, результати
наукових досліджень та публікації, розміщені в мережі Internet за темою
дисертаційної роботи.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі
отримано нові наукові результати, які в сукупності вирішують важливе
наукове завдання, яке полягає у поглибленні теоретичних засад банківського
регулювання та обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо оцінювання
ефективності пруденційного банківського нагляду, спрямованого на
відновлення стійкості банківської системи України та попередження
виникнення системних ризиків.
Найбільш вагомі наукові результати, які отримані автором особисто і
виносяться на захист, полягають у наступному:
уперше:
– запропоновано теоретичний підхід до оцінювання ефективності
пруденційного банківського нагляду, який базується на виокремленні
функціональної, інституційної та операційної складових нагляду, що стало
основою для побудови агрегованого показника відповідності наглядової
практики Основним принципам ефективного банківського нагляду та
забезпечило конкретизацію наглядових функцій і повноважень
9
Національного банку України, спрямованих на попередження виникнення
системних ризиків та відновлення стійкості банківської системи;
удосконалено:
 визначення поняття інституційної ефективності банківського
нагляду з урахуванням економічних, історичних та правових особливостей
фінансової системи країни, під впливом яких формується певна організаційна
модель нагляду; та функціональної ефективності банківського нагляду, яка
базується на дотриманні принципу пропорційного підходу у нагляді і
спрямована на підвищення ефективності розподілу та використання
наглядових ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових) в процесі
розробки та реалізації заходів, спрямованих на відновлення стійкості
банківського сектору;
 класифікацію показників для оцінювання результативності макрота мікропруденційного банківського нагляду відповідно до змісту
функціональної, інституційної та операційної складових нагляду,
спрямованості регулятивних вимог, що підвищує ефективність моніторингу
системних ризиків банківського сектору та забезпечує належний рівень
транспарентності наглядових процедур;
 теоретичні підходи до організації пруденційного ризикорієнтованого банківського нагляду в Україні на основі конкретизації змісту
методологічної, законодавчо-нормативної, кадрово-професійної та
організаційно-комунікативної підсистем (відповідно до спрямованості
завдань з реформування організаційної структури Національного банку
України);
набули подальшого розвитку:
 методичний підхід до оцінювання ефективності
макропруденційного ризик-орієнтованого банківського нагляду на основі
використання системи індикаторів фінансової стійкості, зокрема: відношення
регулятивного капіталу банку до зважених за ризиком активів, відношення
недіючих кредитів до сукупних валових кредитів, рентабельність активів,
10
рентабельність власного капіталу та співвідношення капіталу до активів, –
для попередження негативного впливу системних ризиків;
 напрямки впорядкування національних норм та імплементації
найкращої зарубіжної практики банківського регулювання та нагляду з
метою поступового наближення законодавства України до законодавства ЄС
у сфері регулювання фінансового сектору, гармонізації наглядових методик
та ключових правил моніторингу за ризиками кредитних установ з
урахуванням інфраструктурних, організаційних, матеріальних та операційних
викликів, пов’язаних з національними особливостями банківської системи
України.
Практичне значення отриманих результатів. Дисертаційна робота
містить науково обґрунтовані висновки та рекомендацій, спрямовані на
вдосконалення пруденційного ризик-орієнтованого банківського нагляду в
Україні.
Розроблено підхід до визначення ефективності пруденційного ризикорієнтованого банківського нагляду на основі виокремлення операційної,
функціональної та інституційної складових нагляду та оцінювання впливу
регуляторних заходів на стійкість банківської системи та рівень
економічного розвитку України на основі аналізу системи індикаторів
фінансової стійкості було використано у практичній діяльності
Національного банку України при розроблені пропозицій з вдосконалення
банківського нагляду (довідка №14-01007/13450 від 02.03.2015 р.).
Пропозиції та рекомендації автора щодо використання інструментів
макропруденційного банківського нагляду з метою управління системними
ризиками в контексті забезпечення фінансової стійкості банківської системи
України впроваджено відділом координації бюджетно-податкової та
грошово-кредитної політики ДННУ «Академія фінансового управління»
Міністерства фінансів України (довідка №77021-07/1005 від 04.12.2014 р.).
Запропонований автором методичний підхід до проведення аналізу
стійкості фінансової системи із використанням відповідних індикаторів
11
отримав практичне застосування в ПАТ «ФОЛЬКСБАНК» при розробці
аналітичних та методичних матеріалів банку (довідка №114-3.013 від
05.03.2013 р.).
Одержані теоретичні результати дисертаційної роботи впроваджено у
навчальному процесі і застосовано при підготовці та проведенні занять для
студентів економічного факультету Київського національного університету
імені Тараса Шевченка, що навчаються за освітньо-професійною програмою
підготовки магістрів за спеціальністю «Банківська справа» при викладанні
курсу «Банківський нагляд» (довідка №013/649 від 22.12.2014 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові положення та результати
виконаної дисертаційної роботи отримані автором самостійно. З наукових
праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї
та положення, що є результатом власних досліджень автора.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення,
результати та висновки дисертаційної роботи доповідались автором на 17
міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних
конференціях, зокрема: XVI Міжнародній науково-практичній конференції
«Ломоносов-2010» (м. Москва, квітень 2010 р.); VII та Х Міжнародних
науково-практичних конференціях «Світові тенденції та перспективи
розвитку фінансової системи України» (м. Київ, жовтень 2010 р., жовтень
2013 р.); ІХ та Х Міжнародних науково-практичних конференціях
«Шевченківська весна» (м. Київ, березень 2011р., березень 2012 р.);
Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми в
економіці та шляхи їх вирішення» (м. Одеса, квітень 2012 р.); 13th Annual
Doctoral Conference of Faculty of Finance and Accounting, University of
Economics (м. Прага, червень 2012 р.); VIII International Scientific Conference
«Science and Studies of Accounting and Finance: Problems and Perspective» (м.
Каунас, листопад 2012р.); VІ Міжнародній науково-практичній конференції
«Умови економічного зростання країн з ринковою економікою» (м.
Переяслав-Хмельницький, квітень 2013 р.); ХIІ Всеукраїнській науково-
12
практичній конференції «Фінансово-кредитна система України в умовах
інтеграційних і глобалізаційних процесів» (м. Черкаси, травень 2013 р.);
Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансова інфраструктура
України: проблеми та напрямки розвитку» (м. Київ, листопад 2013 р.);
Науково-практичній конференції «Фінанси інституційних секторів економіки
України: стан, тенденції розвитку, практика реформування» (м. Київ, грудень
2013 р.); 2nd LCSS PhD Methodology Conference 2014 on Mixed Methods in
Social Sciences (м. Лондон, лютий 2014 р.); ІІІ Міжнародній науковопрактичній конференції «Детермінанти сучасного розвитку соціальноекономічних систем в умовах глобальної нестабільності» (м. Чернівці,
квітень 2014 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні
проблеми посткризового розвитку банківського сектору України» (м. Київ,
травень 2014 р.); Всеукраїнській науково-практичній інтернет конференція
«Стратегічні складові фінансової стійкості та безпеки банківської системи та
фінансових ринків України» (м. Дніпропетровськ, травень 2014 р.);
Всеукраїнській науково-практичній конференції викладачів і аспірантів
«Становлення сучасного українського суспільства: політичні, управлінські,
економічні та правові аспекти» (м. Київ, березень 2015 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено автором у 24
публікаціях загальним обсягом авторського матеріалу 9,55 д.а., у тому числі
9 статтях у наукових фахових виданнях (особисто автору належить 5,64 д.а.),
з яких 4 статті опубліковані у виданнях, які входять до міжнародної
наукометричної бази даних РІНЦ, 2 статті – до міжнародних наукометричних
баз даних Index Copernicus, Ulrichsweb, Asian Education Index, Academic
Journals Database; 5 статях обсягом 2,23 д.а. – в іноземних наукових
виданнях, з яких 1 стаття належить до міжнародної наукометричної бази
даних EBSCO; 10 публікаціях обсягом 1,68 д.а. – за матеріалами конференцій
та круглих столів. Наукові статті відображають основний зміст дослідження.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі
вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.
13
Загальний обсяг дисертації становить 263 сторінки друкованого тексту,
основний зміст викладено на 200 сторінках тексту, який містить 30 таблиць,
25 рисунків та формули. Робота має 10 додатків, розміщених на 32 сторінках.
Список використаних джерел містить 255 найменувань і викладений на 31
сторінці.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове
вирішення наукової задачі щодо визначення ефективності пруденційного
ризик-орієнтованого банківського нагляду, методів її оцінювання та
напрямків підвищення ефективності пруденційної наглядової діяльності в
Україні в контексті забезпечення фінансової стійкості банківської системи
України. Результати дослідження дозволяють сформулювати наступні
висновки теоретичного та науково-практичного спрямування, які
забезпечують вирішення поставлених завдань відповідно до мети роботи:
1. Пруденційний нагляд за діяльністю банків відіграє важливу роль у
попередженні виникнення системних банківських криз шляхом забезпечення
безперервного циклу нагляду на основі запровадження наглядових процедур
на мікро- та макрорівні, ефективність яких визначається використанням
специфічного переліку постійних інструментів, а саме: постійно діючих
обов’язкових стандартів і нормативів, та змінних інструментів – пруденційних
норм.
2. Особливості організації систем пруденційного банківського нагляду
в різних країнах світу формуються відповідно до економічних, історичних та
правових специфікацій фінансової системи країни. З’ясовано, що організація
пруденційного банківського нагляду може покладатися на незалежну
державну установу, залежну уповноважену державну установу або
центральний банк з відповідними повноваженнями органів нагляду щодо
підтримки стійкості банківського сектору. Алгоритм визначення типу
інституційної будови пруденційного банківського нагляду країни складається
з трьох етапів, зокрема: ідентифікації рівня незалежності органу
пруденційного банківського нагляду, визначення кількості органів нагляду та
виокремлення типу органу пруденційного банківського нагляду.
198
3. З огляду на специфіку проведення наглядової діяльності
виокремлено функціональну, інституційну та операційну ефективність
пруденційного ризик-орієнтованого банківського нагляду. Функціональна
ефективність характеризується повнотою та дієвістю реалізації органами
пруденційного банківського нагляду функцій, спрямованих на мінімізацію
банківських ризиків, на основі запровадження безперервного циклу нагляду;
інституційна ефективність визначається наявністю відповідних органів та
повнотою закріплених за ними повноважень щодо моніторингу банківських
ризиків; операційна ефективність характеризується реалізацією
пруденційного банківського нагляду за умови виваженого використання
наглядових ресурсів. Критерії ефективності пруденційного ризикорієнтованого банківського нагляду визначаються у відповідності до
спрямованості регулятивних вимог та у зв’язку з концепцією ефективності
(критеріїв ефективності внутрішньої організації і функціонування системи
пруденційного банківського нагляду, а також прямих та системних
результатів реалізації пруденційного банківського нагляду).
4. Оцінювання ефективності пруденційного ризик-орієнтованого
банківського нагляду доцільно здійснювати на основі використання
індикаторів фінансової стійкості МВФ та показника щорічного приросту
ВВП (СБ), що дозволяє визначити рівень відповідності наглядової практики
вимогам Базельського комітету та обґрунтувати підходи до оцінювання
впливу пруденційного банківського нагляду на фінансову стійкість
банківської системи та забезпечення стабільного економічного зростання.
5. Банківські системи країн, в яких пруденційний банківський нагляд
здійснюється з дотриманням міжнародних стандартів наглядової діяльності, є
більш стійкими, що досягається за рахунок впровадження систем раннього
попередження та ідентифікації системних ризиків. Найбільш ефективною є
система організації пруденційного банківського нагляду, яка передбачає
концентрацію наглядових функцій центральним банком країни, що
199
забезпечує регуляторну гнучкість, полегшує розв’язання спірних та
конфліктних питань щодо раціонального використання наглядових ресурсів.
Загрозу становить високий ступінь корумпованості та недостатній рівень
транспарентності системи державного управління в Україні.
6. Підвищення стійкості банківської системи забезпечується на основі
одночасного підвищення функціональної, інституційної та операційної
складових ефективності нагляду. Організаційно-комунікативне забезпечення
ефективності пруденційного ризик-орієнтованого банківського нагляду
реалізується через сукупність налагоджених зв’язків, які характеризують
взаємодію органу пруденційного банківського нагляду з банківською
установою, за діяльністю якої здійснюється нагляд; вищим регулятором та
громадськістю.
7. Для оцінювання ефективності пруденційного ризик-орієнтованого
банківського нагляду запропоновано теоретичний підхід, який базується на
використанні агрегованого показника ефективності (Eagg) та передбачає
розрахунок інтегральних показників функціональної (Efunc), інституційної
(Einst) та операційної ефективності (Eoper), що дозволяє визначити
відповідність наглядової практики міжнародним стандартам та Принципам
ефективного банківського нагляду Базельського комітету, а також оцінити
ефективність макропруденційних заходів, спрямованих на відновлення
фінансової стійкості банківської системи країни.
8. Імплементація міжнародних стандартів банківського нагляду у
вітчизняну наглядову практику супроводжується інфраструктурними,
організаційними, матеріальними та операційними викликами, пов’язаними з
національними особливостями банківської системи України та специфікою
управління. Інфраструктурні та організаційні виклики полягають у низькому
рівні інформаційної транспарентності банківської системи України, що
супроводжується відсутністю достатнього обсягу статистичних даних для
оцінювання потенційних банківських ризиків; забезпечення доступу всіх
200
учасників ринку до якісної та кількісної інформації про фінансовий стан та
профіль ризиків банків; необхідної координації діяльності рейтингових
агентств в Україні, уповноважених здійснювати оцінювання позичальників
банківського сектору; необхідністю посилення вимог до рівня програмного
забезпечення та технічних засобів.
9. Удосконалення організації системи банківського регулювання та
нагляду в Україні у межах функціонально-орієнтованої структури передбачає
диференціацію рівнів регулювання, починаючи від локального (регулювання
в межах окремого банку) до національного (регулювання на рівні
центрального банку) та наднаціонального рівнів. Реформування та
організаційна трансформація пруденційного банківського нагляду в Україні
відповідно до Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» та Комплексної
програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року визначає
необхідність подальшої модифікації процедур нагляду через реінжиніринг
наглядової діяльності, уникнення дублювання функцій, централізацію
системи прийняття рішень, підвищення рівня автоматизації процесів, що
забезпечує зниження витрат на виконання наглядової діяльності.