Д'яконова Ірина Іванівна. Методологічні засади розвитку банківського нагляду на базі системної організації банківської діяльності

brief description

Д'яконова Ірина Іванівна. Методологічні засади розвитку банківського нагляду на базі системної організації банківської діяльності : Дис... д-ра наук: 08.00.08 2008

Д’яконова І. І. Методологічні засади розвитку банківського нагляду на базі системної організації банківської діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.08 Гроші, фінанси і кредит. Державний вищий навчальний заклад Українська академія банківської справи Національного банку України”, Суми, 2008.
Дисертація присвячена розробці комплексного механізму функціонування нагляду за діяльністю банківської системи. У роботі розкрито закономірність підвищення стійкості банківської системи та організації банківського регулювання і нагляду. В межах системного підходу розроблено методологію інституційної організації банківського нагляду, в основу якої покладено обґрунтування незалежності наглядового органу за банківською діяльністю. Вивчення основ незалежності діяльності органів банківського нагляду дало можливість розробити модель реорганізації органу банківського нагляду, яка базується на поступовому виділенні нагляду з системи Національного банку України.
У роботі розроблено принципово нову концепцію ризик-орієнтованого нагляду, обгрунтовано та запропоновано методичні підходи до визначення та оцінки загальносистемних ризиків, ризиків, що провокуються діяльністю Національного банку України, удосконалено методичні підходи до оцінки ризиків банків другого рівня банківської системи України. Удосконалено систему рейтингового оцінювання банків з метою врахування зовнішніх та внутрішніх факторів функціонування банку, його власної динаміки. Запропоновано модель інспектування, засновану на циклі нагляду, яка дозволяє застосовувати системний підхід до процесу нагляду і здійснювати моніторинг всієї банківської системи. Окремо вивчено можливість удосконалення системи фінансового моніторингу в банківській системі України на основі оцінки ризиків.

У дисертації надано теоретичне узагальнення і обґрунтовано нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в обґрунтуванні цілісної концепції розвитку банківського нагляду, базуючись на системній організації банківської діяльності.
За результатами дослідження сформульовані наступні висновки:
1. На основі систематизації науково-методичних підходів до визначення сутності банківської системи було визначено, що за основними характеристиками системи банківська система повністю відповідає принципам системного підходу і відображає морфологічну, функціональну та інформаційну єдність об’єктів, процесів і явищ, а також єдність законів руху.
2. Враховуючи визначені критерії системи, банківську систему доцільно визначати як об’єднання банків, побудоване за ієрархічним типом, має ознаки керованості, цілеспрямованості та інтегративності, що реалізується центральним банком; яке самоорганізовується за рахунок реалізації наглядових та регулятивних функцій; активно та динамічно розвивається під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників в межах окремих національних фінансово-кредитних та економічних систем.
3. Невідповідність банківської системи України ознакам системності проявляється у відсутності чіткого визначення цілей та функцій системи в цілому, що порушує дієвість принципу цілеспрямованості; саморегуляція банківської системи України часто порушується внаслідок недостатності, необґрунтованості, недосконалості методів оцінки внутрішніх умов функціонування системи; в Україні відсутній механізм визначення системних загроз та оцінки здатності банківської системи протистояти цим загрозам.
4. Визначено, що основною проблемою у функціонуванні банківської системи України є недосконалість забезпечення якісного зворотного зв’язку з зовнішнім середовищем, що має вирішуватись банківським наглядом.
5. У роботі розроблено методику розрахунку індексу незалежності банківського нагляду на основі оцінки індивідуальних критеріїв бюджетної, цільової, персональної та операційної незалежності. Відповідна методика дає можливість розраховувати рівень незалежності банківського нагляду та виявляти напрями її удосконалення. Основними недоліками, що визначають низький рівень незалежності банківського нагляду в Україні, є недостатність персональної та цільової незалежності.
6. У роботі формалізовано функціональну, організаційну та методичну складові банківського нагляду та визначено сутність банківського нагляду з точки зору кожного із зазначених підходів.
7. Дослідження дозволило визначити необхідність дотримання принципу системності в розробці методології наглядової роботи, що вимагає його переорієнтації на здійснення спостереження за загальносистемними ризиками, ризиками, пов’язаними із діяльністю НБУ, та системними ризиками, що виникають у площині діяльності банків другого рівня.
8. У результаті вивчення міжнародних рекомендацій та існуючої методичної практики банківського нагляду визначено, що ризик-орієнтований нагляд (РОН) на сьогодні розуміється дещо однобічно, а також обґрунтовано необхідність його визначення як системи постійного моніторингу та контролю за загальносистемними ризиками банківської діяльності; ризиками, що формуються НБУ, та ризиками, обумовленими діяльністю банків другого рівня, спрямованою на виявлення сфер підвищеного ризику банківської системи та для оцінки ефективності здійснених раніше антиризикових заходів.
9. Впровадження РОН вимагає формування відповідної організаційної структури здійснення наглядової роботи, визначення її бюджету, формування кваліфікованого кадрового складу наглядових органів з можливістю залучення у разі потреби зовнішніх експертних або консалтингових груп.
10. У межах обґрунтованої концепції трирівневого ризик-орієнтованого банківського нагляду загальносистемний ризик банківської діяльності визначається як можливість порушення функціональної взаємодії складових елементів банківської системи, внаслідок чого виникає ймовірність виведення її з рівноваги. Оцінку загальносистемних ризиків для цілей наглядової діяльності доцільно проводити на основі врахування не тільки оцінки відокремленого конкретного ризику, а й сукупного рівня ризику у всій системі за рахунок кумулятивного ефекту.
11. Формалізація ризиків, що формуються Національним банком України, базується на розумінні його стратегічного положення та значення в банківській системі країни, а також специфіки його діяльності, а отже, є ймовірність виникнення кризової ситуації в грошово-кредитній сфері національної економіки внаслідок невиправданих дій НБУ.
12. Загальносистемні ризики, ризики, що формуються Національним банком України та ризики банків другого рівня мають визначатись, оцінюватись та надглядатись з урахуванням факторів, що їх визначають, та виду.
13. Система нагляду за банками другого рівня не враховує національні особливості провадження банківської діяльності, стан розвитку фінансового ринку, недостатньо орієнтована на раннє попередження ризиків. У наглядову практику доцільно впровадити диференційований підхід до визначення часового інтервалу між інспектуваннями та виділити три цикли нагляду, виходячи з оцінки загального рівня ризику банку та питомої ваги його активів в активах банківської системи.
14. Діючі методики рейтингової оцінки діяльності банків доцільно будувати не тільки на узагальненні фінансових показників діяльності банку, але і з урахуванням чутливості банку до зміни факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, а також динамічних змін у розвитку банку відповідно до змін у банківській системі в цілому.
15. Доведено необхідність більш динамічного та комплексного впровадження у банках стандартів внутрішнього фінансового моніторингу на основі ризиків. Послідовна реалізація ризик-орієнтованого підходу дозволить підвищити ймовірність визначення підозрілих операцій при одночасному спрощенні процедури моніторингу операцій з низьким рівнем ризику. У свою чергу, спрощення моніторингу дозволить економити ресурси комерційного банку та підвищити ефективність здійснення банківських операцій.
Таким чином, у результаті проведеного дослідження розкрито сутність системної організації банківської діяльності України, визначено концептуальні засади розвитку банківського нагляду з метою врахування системного підходу, розроблено практичні рекомендації щодо методичного забезпечення наглядового процесу в рамках визначеного наукового підходу.