Давиденко Віктор Валерійович. Методика розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби

brief description

Давиденко Віктор Валерійович. Методика розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.09, Нац. акад. внутр. справ. - Київ, 2015.- 200 с.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ДАВИДЕНКО ВІКТОР ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК 343.98:344.13

МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ САМОВІЛЬНОГО ЗАЛИШЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ АБО МІСЦЯ СЛУЖБИ

Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор
Чернявський Сергій Сергійович

Київ – 2015
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………………….4
ВСТУП……………………………………………………………………………..5
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ РОЗСЛІДУВАННЯ САМОВІЛЬНОГО ЗАЛИШЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ
АБО МІСЦЯ СЛУЖБИ………………………………………………………...13
1.1. Стан наукових досліджень проблем методики розслідування злочинів, учинених військовослужбовцями…………………………………....13
1.2. Криміналістична характеристика самовільного залишення військової частини або місця служби..………………………………………….23
1.3. Обставини, що підлягають встановленню та доказуванню у кримінальних провадженнях про самовільне залишення військової частини або місця служби.………………………………………………………60
Висновки до розділу 1…………………………………………………………..70
РОЗДІЛ 2. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ САМОВІЛЬНОГО ЗАЛИШЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ
АБО МІСЦЯ СЛУЖБИ………………………………………………………..72
2.1. Типові слідчі ситуації, особливості побудови слідчих версій та планування розслідування……………………………………………72
2.2. Організація і тактика проведення початкових слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій……………………99
Висновки до розділу 2………………………………………………………...147
РОЗДІЛ 3. НАСТУПНИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ САМОВІЛЬНОГО ЗАЛИШЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ
АБО МІСЦЯ СЛУЖБИ………………………………………………………149
3.1. Основні напрями діяльності слідчого на наступному
етапі розслідування …………………………………………………………….149
3.2. Організація і тактика проведення окремих слідчих (розшукових) дій на наступному етапі розслідування……………..…………160
3.3. Профілактична діяльність слідчого під час розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби.…………....189
Висновки до розділу 3…………………………………………….…………...200
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….202
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………206
ДОДАТКИ………………………………………………………………………237
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВКР СБУ – Військова контррозвідка Служби безпеки України
ВСП – Військова служба правопорядку
ЄРДР – Єдиний реєстр досудових розслідувань
ЗС України – Збройні Сили України
КК України – Кримінальний кодекс України
КПК України – Кримінально-процесуальний кодекс України
Кримінальний процесуальний кодекс України
КПП – контрольно-пропускний пункт
КТП – контрольно-технічний пункт
НТЗ – науково-технічні засоби
ОВС – органи внутрішніх справ
ОМП – огляд місця події
ОРД – оперативно-розшукова діяльність
СОГ – слідчо-оперативна група

ВСТУП

Актуальність теми. Проходження військової служби в Україні ґрунтується на засадах суворого дотримання дисципліни, адже бездоганне виконання військовослужбовцями своїх обов’язків є запорукою бойової готовності й належної боєздатності військ, що надзвичайно важливо в умовах залучення Збройних Сил (ЗС) України до виконання специфічних завдань, у тому числі в районі проведення антитерористичної операції.
Особливо небезпечним щодо підтримання статутного правопорядку у військових формуваннях вважається самовільне залишення військової частини або місця служби – злочин, відповідальність за який передбачено ст. 407 Кримінального кодексу (КК) України, оскільки військовослужбовці, які впродовж певного часу ухиляються від виконання своїх функціональних обов’язків, порушують встановлений порядок проходження військової служби та військову дисципліну, обмежують боєздатність і мобілізаційну готовність частин.
Військові злочини характеризуються високим ступенем латентності, оскільки більшу їх частину свідомо приховують військові командири різного рівня, що значно спотворює дійсний рівень, структуру та динаміку злочинності серед військовослужбовців. Статистичні дані Головного управління Військової служби правопорядку у ЗС України свідчать про збільшення останніми роками кількості вчинених військовослужбовцями злочинів як загальнокримінального характеру, так і проти порядку проходження військової служби, що сигналізує про загальне погіршення криміногенної обстановки. На цьому тлі динаміка самовільних залишень військової частини або місця служби упродовж останніх років також виглядає досить тривожною: якщо протягом 2007–2013 років учинено 312 злочинів цієї категорії, то лише 2014 року – 780, зокрема 91 (11,7 %) – особами офіцерського складу, які відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України (ст. 11, 58) зобов’язані показувати підлеглим приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, особисто відповідають за бойову та мобілізаційну готовність, військову дисципліну.
Науковим підґрунтям дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі криміналістики, кримінального матеріального та процесуального права, кримінології та психології, які розглядали засади виявлення та розслідування злочинів, зокрема Ю.П. Аленіна, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, А.Ф. Волобуєва, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, В.Я. Горбачевського, О.М. Джужі, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, Н.С. Карпова, Н.І. Клименко, О.Н. Колесніченка, В.О. Коновалової, М.В. Костицького, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, О.М. Литвака, В.Г. Лукашевича, Є.Д. Лук’янчикова, Г.А. Матусовського, Д.Й. Никифорчука, Ю.Ю. Орлова, М.А. Погорецького, М.В. Салтевського, О.Ю. Татарова, В.В. Тіщенка, Л.Д. Удалової, М.І. Хавронюка, П.В. Цимбала, С.С. Чернявського, Ю.М. Чорноус, С.Н. Чурилова, В.Ю. Шепітька, М.Є. Шумила, М.П. Яблокова, О.Г. Яновської та ін. Деякі питання протидії окремим видам військових злочинів розглянуто в роботах В.М. Абраміна, В.П. Антонова, А.Л. Багратяна, В.В. Бондарєва, А.Г. Воєводи, В.С. Давиденка, О.А. Данченка, С.І. Дячука, С.М. Іншакова, І.В. Крупнова, В.В. Лунєєва, І.М. Мацкевича, М.І. Мельника, М.І. Панова, Є.Б. Пузиревського, В.В. Романова, О.М. Савенкова, М.М. Сенька, О.С. Ткачука, О.М. Холопової, М.С. Цуцкірідзе, В.О. Шамрая, І.М. Шумігая, С.О. Яніна та ін.
Констатуючи значний науковий внесок учених у розроблення зазначеної проблематики, зауважимо, що їх дослідження стосувалися лише певних її аспектів. Лишалися невивченими проблеми розслідування самовільного залишення військової частини, а отже, ефективність протидії цьому злочину значно обмежена через відсутність відповідної криміналістичної методики. Питання методики розслідування такого злочину на монографічному рівні в Україні розглядаються вперше, що свідчить про актуальність теми дисертації.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних положень та криміналістичних рекомендацій щодо розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби.
Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити такі задачі:
– охарактеризувати стан наукових досліджень проблем протидії злочинам, учиненим військовослужбовцями, сформувати наукові основи криміналістичної методики розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби;
– розробити структуру криміналістичної характеристики самовільного залишення військової частини або місця служби, розкрити зміст основних її елементів і зв’язків між ними;
– виокремити предмет доказування у структурі методики розслідування цього виду злочинів;
– з’ясувати типові слідчі ситуації, відповідні їм системи слідчих версій та особливості планування розслідування злочину на початковому й наступному етапах;
– запропонувати рекомендації щодо проведення окремих слідчих (розшукових) дій на початковому етапі розслідування;
– розкрити основні напрями діяльності слідчого на наступному
етапі розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби;
– визначити особливості використання слідчим спеціальних знань у відповідних кримінальних провадженнях;
– запропонувати основні напрями профілактичної роботи слідчого з огляду на специфіку чинників, що детермінують злочини цієї категорії.
Об’єктом дослідження є правопорушення проти порядку проходження військової служби, а також діяльність органів досудового розслідування, військової прокуратури, оперативних підрозділів й експертних служб стосовно виявлення та розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби.
Предметом дослідження є методика розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є діалектична теорія пізнання, загальнонаукові методи (спостереження, опису, порівняння, класифікації) для визначення криміналістичних категорій, що характеризують злочинну діяльність та кримінальне провадження (розділи 1–3), а також спеціальні наукові методи дослідження, зокрема: історико-правовий – для розкриття етапів розвитку законодавства, правозастосовної практики, а також поглядів учених на проблеми, що стосуються предмета дослідження (підрозділи 1.1, 1.2); порівняльно-правовий – під час дослідження особливостей реалізації положень кримінального (матеріального та процесуального) законодавства, стану боротьби з військовими злочинами в Україні та інших країнах (розділ 1); системно-структурного аналізу – для визначення місця криміналістичної характеристики в системі криміналістичної методики розслідування окремих видів злочинів, структури криміналістичної характеристики, змісту та зв’язків її елементів, обставин, що підлягають встановленню та доказуванню у кримінальному провадженні (розділ 1); формально-логічний – для розподілу слідчих ситуацій, слідів злочинів, способів
і технологій їх учинення (підрозділи 1.2, 2.1, 3.1); статистичний – для узагальнення результатів статистичних звітів про стан злочинності серед військовослужбовців (розділи 1–3); соціологічні (інтерв’ювання, анкетування) – для з’ясування думок прокурорсько-слідчих працівників, військовослужбовців строкової та контрактної служби щодо особливостей вчинення самовільного залишення військової частини, причин і умов, які цьому сприяють, досудового розслідування цієї категорії кримінальних правопорушень (розділи 1–3).
Емпіричну базу дослідження становлять матеріали вивчення 125 кримінальних справ (проваджень) про злочини, передбачені ст. 407 КК України; зведені дані анкетування 230 працівників прокуратур з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, 140 військовослужбовців строкової та контрактної служби; судова та слідча практика, статистичні й аналітичні матеріали Генеральної прокуратури України, Головного управління Військової служби правопорядку у ЗС України, а також досвід роботи автора в органах прокуратури України.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні дослідженням наукових засад криміналістичної методики розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби. У результаті проведеної роботи сформульовано та обґрунтовано низку положень і висновків концептуального характеру, а саме:
вперше:
– розроблено наукові основи видової криміналістичної методики розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби, зокрема в умовах виконання ЗС України специфічних завдань щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості держави у ситуаціях озброєної агресії, збройного конфлікту або безпосереднього ведення військових (бойових) дій, визначено її місце в системі криміналістичних методик розслідування військових злочинів;
– розкрито зміст структурних елементів криміналістичної характеристики самовільного залишення військової частини або місця служби, зокрема: типологію правопорушників – військовослужбовців, які належать до різних категорій, характерні способи підготовки, вчинення та приховування злочинів, інші об’єктивні та суб’єктивні обставини кримінального правопорушення, які визначають специфіку слідоутворення та впливають на обрання прийомів збирання доказів у кримінальному провадженні;
– здійснено розподіл типових слідчих ситуацій на сприятливі, менш сприятливі та несприятливі з огляду на характер, обсяг і джерела зібраної в кримінальному провадженні інформації про подію кримінального правопорушення, особу підозрюваного та інших причетних до злочину осіб, а також відповідних їм слідчих версій і засобів їх перевірки на початковому та наступному етапах розслідування;
– виокремлено особливості організації й тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій на початковому та наступному етапах розслідування, зокрема в умовах протидії розслідуванню з боку заінтересованих осіб, використання з метою її подолання допомоги громадськості, взаємодії слідчого з підрозділами Військової служби правопорядку у ЗС України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, а також інших військових формувань;
удосконалено:
– рекомендації щодо встановлення слідчим закріплених Кримінальним процесуальним кодексом (КПК) України обставин, які підлягають доказуванню, що стосуються події самовільного залишення військової частини або місця служби, спеціального суб’єкта злочину, співучасті, мотивів і мети злочинних дій, які впливають на ступінь їх тяжкості;
– прийоми планування слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання та перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні, в умовах ускладненої слідчої ситуації;
– положення, що визначають найбільш оптимальні шляхи використання спеціальних знань, серед яких особливого значення для збирання доказів набуває залучення як спеціалістів фахівців автомобільної, бронетанкової, медичної та хімічної служб, підрозділів ракетно-артилерійського та стрілецького озброєння, інших інженерно-технічних підрозділів, а також призначення окремих видів судових експертиз;
дістало подальший розвиток:
– положення, що визначають особливості організації і проведення негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на розшук та затримання військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, зокрема в умовах складної оперативно-тактичної обстановки або ведення бойових дій;
– наукове бачення впливу кримінальної субкультури на злочинну діяльність військовослужбовців, а також щодо форм і методів профілактичної роботи слідчого під час розслідування зазначеної категорії військових злочинів;
– наукове обґрунтування необхідності внесення змін і доповнень до КПК України та інших законодавчих актів стосовно удосконалення досудового розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби та інших військових злочинів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки та пропозиції впроваджено й надалі може бути використано у: законотворчій діяльності; практичній діяльності слідчих підрозділів – під час розслідування злочинів, пов’язаних із самовільним залишенням військової частини або місця служби; навчальному процесі – під час підготовки та проведення лекцій, семінарських і практичних занять з навчальних дисциплін «Криміналістика», «Особливості розслідування окремих видів злочинів», а також у рамках підвищення кваліфікації слідчих та працівників оперативних підрозділів згідно із затвердженими МВС України навчальними програмами післядипломної освіти.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням та становить особистий здобуток дисертанта, внесок якого в статті Давиденка В.В., Давиденка В.С. «Наукове забезпечення правоохоронної діяльності у Збройних Силах України: пріоритети та перспективи» (Право України. – 2011. − № 3. –
С. 260−265) становить 75 %. Також наукові ідеї та розроблення, викладені в дисертації, використовувались при підготовці у співавторстві методичних рекомендацій щодо особливостей розслідування злочинів, передбачених ст. 407, 408 КК України (авторська частка в них не менше 50 % тексту).
Апробація результатів дисертації здійснена під час їх обговорення на чотирьох міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Сучасні тенденції розвитку судової експертизи» (м. Сімферополь,
20−21 вересня 2012 р.); «Актуальні проблеми криміналістики: інтелектуальна власність, культурні цінності, соціально-комунікаційна індустрія, міжнародне співробітництво» (м. Київ, 25 лютого 2013 р.); «Актуальні проблеми розслідування злочинів за новим Кримінальним процесуальним кодексом України» (м. Київ, 5 липня 2013 р.); «Актуальні проблеми розслідування злочинів» (м. Київ, 1 липня 2014 р.).
Публікації. Основні положення та висновки, що сформульовані в дисертації, відображено у 12 наукових публікаціях, серед яких шість статей – у виданнях, включених МОН України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, одна стаття – у фаховому іноземному виданні, чотири статті – у збірниках науково-практичних конференцій, а також методичні рекомендації.

bibliography

ВИСНОВКИ

На основі дослідження комплексу питань, що виникають під час розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби, узагальнення наукових доктрин, результатів вивчення слідчої та судової практики сформульовано наукові положення та отримано результати, що спрямовані на вирішення важливого наукового завдання в галузі криміналістичної методики. Найсуттєвішими з них є такі:
1. Наукові положення методики розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби у структурі методик розслідування військових злочинів на монографічному рівні в Україні досліджуються вперше, а отже, досягнення поставлених задач можливе за умов міжгалузевого аналізу попередніх доробок учених з питань протидії злочинності серед військовослужбовців, а також норм закону про кримінальну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби. Гносеологічну основу пізнання явища злочинності серед військовослужбовців, і зокрема, самовільного залишення військової частини або місця служби, також становить характеристика основних елементів механізму їх девіантної поведінки. Зазвичай такі діяння поєднуються з іншими злочинами (проти власності, проти життя та здоров’я особи, порушенням статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями), що визначає специфіку збирання доказів. Серед напрямів подальшого вдосконалення методики розслідування злочинів цієї категорії опитаними (52 %) визначено посилення профілактичної функції слідчого.
2. Систематизована у структурі криміналістичної характеристики інформація сприятиме слідчому не лише у процесі висунення та перевірки версій, оцінювання рівня складності слідчої ситуації, а й під час обрання конкретних засобів і методів збирання доказів. Головними елементами криміналістичної характеристики цього виду злочинів визначено особу злочинця, предмет злочинного (безпосереднього) посягання, спосіб учинення злочину в його широкому розумінні (підготовка, вчинення та приховування), а також типову обстановку – «слідову картину» злочину в її широкій інтерпретації (як сукупність матеріальних та ідеальних відображень, що складаються під впливом просторово-часових, технологічних, службових та інших чинників). Визначальним (системоутворювальним) елементом та головною сполучною ланкою у визначенні механізму злочину є відомості про особу злочинця. Соціально-психологічний портрет типового правопорушника – військовослужбовця строкової служби виглядає таким чином: це особа, яка має загальну середню або професійно-технічну освіту, із слабкими вольовими якостями, як правило, з неблагополучної (неповної або малозабезпеченої сім’ї), недисциплінована, морально нестійка, немотивована й байдужа до наслідків своєї соціально значущої поведінки.
3. Під час розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби підлягають встановленню та доказуванню насамперед обставини відсутності військовослужбовця, а також ті, що виключають можливість його повернення; учинення інших кримінальних правопорушень до чи під час самовільної відсутності; повернення в розташування військової частини чи до місця служби; добровільного з’явлення до правоохоронних органів із зізнанням; докладні обставини, що характеризують підозрюваного, його затримання правоохоронними органами, представниками військової частини чи громадянами. Оцінено значення таких специфічних обставин для висування та перевірки версій, планування процесуальних дій. Наголошено, що в бойовій обстановці початковий момент самовільної відсутності визначається відповідно до конкретних обставин події, з того часу, коли військовослужбовець мав реальну можливість з’явитись у військову частину (розташування), проте умисно цього не зробив.
4. Характер слідчої ситуації початкового етапу розслідування, що визначає тактичні завдання, залежатиме від того, чи продовжується самовільне залишення частини, чи злочин припинено. Типові слідчі ситуації розподілено на сприятливі (25 %), менш сприятливі (32 %) і несприятливі (43 %). Такий їх розподіл, зважаючи на можливості досягнення мети розслідування, залежатиме від поінформованості слідчого про обставини події злочину та причетних до нього осіб, готовності свідків давати правдиві показання, ступеня протидії розслідуванню з боку командування та інших заінтересованих осіб, умінь, професійних знань і навичок слідчого. Логічним засобом пізнання під час дослідження обставин, що підлягають доказуванню, є загальні та окремі версії про причини відсутності військовослужбовця у військовій частині або нез’явлення його вчасно на службу, та місце перебування розшукуваного. В умовах бойових дій при висуненні версій слід враховувати обставини, за яких військовослужбовець може бути відсутній за місцем служби. Взаємообумовленість типових слідчих ситуацій, тактичних рішень і ризику, висунення та перевірки версій і планування формують взаємопов’язану систему умов та завдань розслідування.
5. Найбільш результативними слідчими (розшуковими) діями на початковому етапі розслідування самовільного залишення військової частини або місця служби визначено огляд місць перебування військовослужбовців; допити командирів, товаришів по службі, осіб добового наряду, родичів і знайомих розшукуваного; обшук, а також пов’язані з ними інші процесуальні заходи (тимчасовий доступ до речей і документів та їх виїмка; накладення арешту на кореспонденцію, її огляд і виїмка; затримання підозрюваного та його обшук). Встановлено, що послідовність, елементи організації й тактика проведення слідчих (розшукових) дій залежать від характеру протидії розслідуванню шляхом приховування командуванням обставин учинення злочинів (59 %); тиску на свідків з боку командирів і товаришів по службі (46 %); наявності кругової поруки в колективах військовослужбовців (36 %). Запропоновано поширювати досвід створення спеціалізованих слідчо-оперативних груп з розслідування злочинів зазначеної категорії, унаслідок чого підвищується результативність проведення першочергових заходів з розкриття злочинів.
6. Результативність розслідування на наступному етапі залежить від ефективності початкових слідчо-оперативних заходів, позиції підозрюваного, зібраних доказів учинення ним злочину. Проблемні ситуації проведення слідчих (розшукових) дій пов’язані здебільшого з конфліктами між слідчим та особами, які протидіють розслідуванню, зокрема підозрюваним, його друзями та родичами, представниками військового командування. На розв’язання тактичних завдань наступного етапу розслідування найбільше впливають такі негативні чинники: неповнота та нечіткість питань, що ставляться перед експертами для проведення експертиз; недостатнє вивчення соціально-психологічного портрету підозрюваного; ігнорування тактичних прийомів допиту свідків і підозрюваного, а також обмежені можливості застосування негласних слідчих (розшукових) дій.
7. На початковому та наступному етапах розслідування самовільного залишення військової частини до проведення слідчих (розшукових) дій, під час дослідження та оцінки доказів необхідно залучати спеціалістів різного профілю, зокрема фахівців автомобільної, бронетанкової, медичної та хімічної служб, підрозділів ракетно-артилерійського та стрілецького озброєння, інших інженерно-технічних підрозділів. Визначено особливості призначення та проведення окремих видів судових експертиз, зокрема: судово-психіатричної (80 %); судово-медичної (43 %); криміналістичних з метою ідентифікації залишених на місці події слідів (17 %), а також судово-психологічної (14 %).
8. Виявлення причин учинення кримінальних правопорушень й умов, що сприяють цьому, та вжиття заходів щодо їх усунення, з огляду на положення Закону України «Про прокуратуру», покладається на органи досудового розслідування. Серед профілактичних заходів, які можуть впливати на зменшення динаміки злочинності серед військовослужбовців, найбільш результативними визначено такі: роз’яснювальні бесіди з військовослужбовцями (93 % прокурорів та слідчих); індивідуальні співбесіди (69 %); запровадження анонімного опитування, телефонів довіри (66 %); доведення до військовослужбовців інформації щодо окремих кримінальних проваджень (62 %); цільове навчання командного складу (52 %); спільні наради за участю представників вищого військового командування (35 %); публікації в засобах масової інформації та соціальних мережах (33 %). Проте механізм реалізації профілактичної функції слідчого не дістав закріплення в новому КПК України. Залишається малоефективною державна політика з питань виховання молоді, у сфері запобігання військовим злочинам, недостатньо використовується потенціал громадських (волонтерських) організацій у виховній роботі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамин В. Н. Альбом схем по криминалистической методике / В. Н. Абрамин, И. А. Гамалеев, С. Н. Чурилов. – М. : ВКИ, 1989. – 268 с.
2. Абрамин В. Н. Криминалистика : учеб. / В. Н. Абрамин, В. П. Антонов, В. В. Романов. – М. : Военный Краснознаменный институт, 1983. – 455 с.
3. Актуальні питання розслідування злочинів. Інформаційний збірник / укл. : Л. М. Кирій. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2013. – 238 с.
4. Александренко О. В. Криміналістичні проблеми подолання протидії розслідуванню : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза» / О. В. Александренко. – К., 2004. – 20 с.
5. Аленин А. П. Виды и система следственных действий / А. П. Аленин // Известия вузов. Правоведение. – 2004. – № 1. – С. 87–102.
6. Аленин Ю. П. Процессуальные особенности производства следственных действий / Аленин Ю. П. // Одесская национальная юридическая академия. – Одесса : Центр. укр. изд-во, 2002. – 264 с.
7. Аленін Ю. П. Теоретичні та практичні основи розкриття і розслідування осередків злочинів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Аленін Юрій Павлович ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 1997. – 48 с.
8. Андреев И. С. Криминалистика : учеб. пособ. / Андреев И. С., Грамович Г. И., Порубов Н. И. ; под ред. Н. И. Порубова. – Минск : Вышэйш. шк., 1997. – 344 с.
9. Андросюк В. Г. Психологія слідчої діяльності : навч. посіб. / В. Г. Андросюк. – К. : Укр. акад. внутр. справ, 1994. – 106 с.
10. Антонов Ю. И. Самовольное оставление части или места службы (уголовно-правовой аспект) : дисс. кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Антонов Юрий Иванович ; Российская академия правосудия. – М., 2007. – 201 с.
11. Антонян Ю. М. Личность преступника / Антонян Ю. М., Кудрявцев В. Н., Эминов В. Е. – СПб. : Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 366 с.
12. Атмажитов В. М. Оперативно-розыскные мероприятия : актуальные вопросы теории и практики / В. М. Атмажитов, В. Г. Бобров // Государство и право. – 2005. – № 3. – С. 23–31.
13. Багратян А. Л. Особенности расследования самовольного оставления воинской части или места службы по законодательству Российской Федерации и Республики Армения (сравнительно-правовое исследование) : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Багратян Азат Людвигович ; Московский государственный институт международных отношений (университет) МИД России. – М., 2009. – 183 с.
14. Базов В. П. Кримінальна відповідальність за порушення законів та звичаїв війни (аналіз складу злочину) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. П. Базов ; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Х., 2009. – 21 с.
15. Бахин В. П. Допрос на предварительном следствии (уголовно-процессуальные и криминалистические вопросы) / Бахин В. П., Когамов М. Ч., Карпов Н. С. – Алматы : Оркениет, 1999. – 208 с.
16. Бахин В. П. Криминалистическая методика : лекция / В. П. Бахин. – К., 1999. – 26 с.
17. Бахин В. П. Предмет науки криминалистики : лекция / В. П. Бахин. – К., 1999. – 23 с.
18. Бахин В. П. Тактика использования внезапности в раскрытии преступлений органами внутренних дел : учеб. пособ. / Бахин В. П., Кузьмичов М. Ч., Лукьянчиков Е. Д. – К. : НИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1990. – 56 с.
19. Бекетов М. Ю. Следователь органов внутренних дел и милиция : взаимодействие при расследовании преступлений : учеб. пособ. / М. Ю. Бекетов. – М. : Издательство «Щит-М» ; МосУ МВД РФ, 2004. – 96 с.
20. Белкин Р. С. Избранные труды / Белкин Р. С. – М. : Норма, 2010. – 768 с.
21. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. / Р. С. Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – Т. 3 : Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – 480 с.
22. Белкин Р. С. Тактика следственных действий / Р. С. Белкин, Е. М. Лифшиц. – М. : Новый Юристъ, 1997. – 176 с.
23. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. / Р. С. Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – Т. 2 : Частные криминалистические теории. – 464 с.
24. Берназ В. Д. Ризик як елемент психологічної характеристики слідчої діяльності / В. Д. Берназ // Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю : м-ли науково-практичної конференції (м. Київ, 30 березня 2000 р.). – К. : НАВСУ, 2000. – 160–165.
25. Біленчук П. Д. Основи криміналістичної тактики : курс лекцій / П. Д. Біленчук, А. П. Гель. – Вінниця : Вінницька філія МАУП, 2001. – 116 с.
26. Біленчук П. Д. Судові експертизи в цивільному, арбітражному і кримінальному процесі : довідник / П. Д. Біленчук, М. Н. Курко, С. М. Стахівський. – К. : В&В, 1998. – 52 с.
27. Боголюбская Т. В. Деятельность следователя органов внутренних дел по розыску скрывшихся обвиняемых : учеб. пособ. / Т. В. Боголюбская. – М. : МВШМ МВД СССР, 1986. – 56 с.
28. Богуцький П. П. Військове право у системі права України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права ; історія політичних і правових вчень» / П. П. Богуцький ; Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2009. – 23 с.
29. Богуцький П. П. Методичний посібник з питань організації роботи військових прокуратур по основних напрямках діяльності / П. П. Богуцький, Е. А. Плешко. – Одеса, 2003. – 430 с.
30. Бодаєвський В. П. Кримінальна відповідальність військовослужбовців за корисливі посягання на військове майно (ст. 410 КК України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право» / В. П. Бодаєвський ; Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2010. – 16 с.
31. Бондарєв В. В. Насильство серед військовослужбовців (поняття, характеристика, причини та попередження) : моногр. / В. В. Бондарєв. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. – 272 с.
32. Бондарєв В. В. Нестатутні взаємовідносини серед військовослужбовців Збройних Сил України : кримінологічний аналіз та попередження : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Бондарєв Володимир Вікторович ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2001. – 236 с.
33. Бугаєв В. О. Військові злочини і покарання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. О. Бугаєв ; Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2001. – 21 с.
34. Бурлаков В. Н. Криминогенная личность и индивидуальное предупреждение преступлений : проблемы моделирования / В. Н. Бурлаков. – СПб. : Санкт-Петербургская академия МВД России, 1998. – 235 с.
35. Васильев А. Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений / А. Н. Васильев. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1978. – 72 с.
36. Великий енциклопедичний юридичний словник / [за ред. акад. НАН України Ю. С. Шемшученка]. – К. : ТОВ «Юридична думка», 2007. – 992 с.
37. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с.
38. Весельський В. К. Сучасні можливості використання даних про спосіб вчинення злочину в боротьбі зі злочинністю : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Весельський В. К., Зав’ялов С. М., Пясковський В. В. – К. : КНТ, 2009. – 160 с.
39. Винберг А. И. Криминалистика : учеб. для юридических школ / А. И. Винберг, Б. М. Шавер ; Всес. ин-т юрид. наук М-ва юстиции СССР. – 4-е изд., дополн. – М. : Юриздат, 1950. – 270 с.
40. Вовк О. Літопис УПА : в 2 т. / Вовк О., Галас В., Кук В. – К. – Торонто : Видавництво «Літопис УПА», 1995. – Т. І. – 482 с.
41. Воєвода А. Г. Основні положення методики розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням правил водіння або експлуатації військових машин : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Воєвода Андрій Григорович ; Національна академія прокуратури України. – К., 2014. – 253 с.
42. Возгрин И. А. Криминалистическая методика расследования преступлений / И. А. Возгрин. – Минск : Вышэйшая шк., 1983. – 215 с.
43. Вознюк А. А. Використання ОВС можливостей операторів мобільного зв’язку під час розкриття та розслідування злочинів / А. А. Вознюк, Д. О. Алєксєєва-Процюк // Криміналістика ХХІ століття : м-ли міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 25–26 листопада 2010 р.). – Х. : Право, 2010. – С. 107–110.
44. Гавло В. К. К вопросу об актуальных направлениях развития криминалистической методики и тактики расследования / В. К. Гавло // Актуальные направления развития криминалистической методики и тактики расследования: м-лы расширенного заседания Ученого совета Всесоюз. ин-та по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности. – М., 1978. – С. 27–32.
45. Галаган В. І. Правові та криміналістичні проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності (на матеріалах органів внутрішніх справ України) : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Галаган Володимир Іванович ; Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2003. – 515 c.
46. Галаган В. И. Использование следователем информации на первоначальном этапе расследования : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Галаган Владимир Иванович ; Украинская академия внутренних дел. – К., 1992. – 239 c.
47. Горбачевський В. Я. Криміналістичне забезпечення розкриття та розслідування нерозкритих злочинів минулих років (умисних убивств та тяжких тілесних ушкоджень) : навч.-практ. посіб. / Горбачевський В. Я., Захаров В. І., Ієрусалимов І. О. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – 68 с.
48. Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики / Г. Гросс. – [Новое изд., перепеч. с изд. 1908 г.]. – М. : ЛексЭст, 2002. – 1088 с.
49. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : навч. посіб. / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. – К. : Знання, 2005. – 655 с.
50. Густов Г. А. Понятие и виды криминалистической характеристики преступлений / Г. А. Густов // Криминалистическая характеристика преступлений : сб. науч. тр. – М., 1984. – С. 43–48.
51. Давиденко В. В. Аналіз правового забезпечення розслідування самовільного залишення військової частини – важлива складова розробки окремої криміналістичної методики / В. В. Давиденко // Європейські перспективи. – 2013. – № 3. – С. 130–135.
52. Давиденко В. В. Наукове забезпечення правоохоронної діяльності у Збройних Силах України : пріоритети та перспективи / В. В. Давиденко, В. С. Давиденко // Право України. – 2011. – № 3. – С. 260–265.
53. Давиденко В. В. Особливості початкових слідчих дій при розслідуванні злочинів, пов’язаних із ухиленням військовослужбовців від військової служби / В. В. Давиденко // Вісник прокуратури. – 2011. – № 4 (118). – С. 83–89.
54. Давиденко В. С. Кримінальна субкультура як предмет дослідження у формуванні окремих методик розслідування військових злочинів / В. С. Давиденко // Європейські перспективи. – 2013. – № 5. – С. 105–109.
55. Давиденко В. С. Основи методики розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Давиденко Валерій Степанович; Київський національний університет внутрішніх справ. – К., 2006. – 313 с.
56. Давиденко В. С. Причини, умови та профілактика злочинів, учинених військовослужбовцями / В. С. Давиденко // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 5. – С. 116–126.
57. Давиденко В. С. Розслідування насильницьких злочинів, вчинених військовослужбовцями : проблеми тактики та методики : моногр. / В. С. Давиденко. – К. : Атіка, 2010. – 272 с.
58. Данченко А. А. Методика расследования преступлений против порядка подчиненности и воинской чести : моногр. / А. А. Данченко, Е. Н. Холопов. – М. : Юрлитинформ, 2013. – 192 с.
59. Джужа О. М. Концептуальні засади співвідношення кримінальної, кримінально-правової та кримінологічної політики / О. М. Джужа, В. В. Василевич // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2014. – № 4 ( 93). – С. 30–45.
60. Довбня В. Січові Стрільці київського формування у визвольних змаганнях 1917–1920 років : організація та правові засади діяльності / В. Довбня ; за наук. ред. проф. П. П. Михайленка. – К. : Текст, 2002. – 220 с.
61. Документування результатів слідчої дії : методи фіксації доказової інформації : моногр. / П. Д. Біленчук, А. В. Кофанов, О. Л. Кобилянський, Л. Д. Скільська ; за ред. П. Д. Біленчука. – К. : ННІПСК КНУВС, 2009. – 96 с.
62. Долженко Н. И. Образцы для сравнительного исследования и тактика получения экспериментальных образцов / Н. И. Долженко. – М. : Юрлитинформ, 2003. – 112 с.
63. Дулов А. В. Тактика следственных действий / А. В. Дулов, П. Д. Нестеренко. – Минск : Вышэйш. шк., 1971. – 272 с.
64. Дянисявичус П. В. Криминалистическое следоведение / П. В. Дянисявичус. – Вильнюс, 1973. – 211 с.
65. Дячук С. І. Юридична природа виконання наказу ; кримінально-правова оцінка діяння особи, що віддала чи виконала протиправний наказ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право» / С. І. Дячук ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2000. – 16 с.
66. Експертно-криміналістичне забезпечення розкриття та розслідування злочинів : практика, досвід, проблеми / за заг. ред. Красюка І. П. – К. : Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, 2007. – Вип. 11. – 27 с.
67. Еникеев М. И. Юридическая психология. С основами общей и социальной психологии : учеб. для вузов / М. И. Еникеев. – М. : Норма, 2005. – 640 с.
68. Ефимичев П. С. Расследование преступлений: теория и практика, обеспечение прав личности / П. С. Ефимичев, С. П. Ефимичев. – М. : Юстицинформ, 2009. – 504 с.
69. Жбанков В. А. Особенности предмета преступного посягательства при расследовании контрабанды / В. А. Жбанков, И. В. Ананина // Криміналістика ХХІ століття : м-ли міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 25–26 листопада 2010 р.). – Х. : Право, 2010. – С. 289–292.
70. Жирний Г. Ю. Структура окремих криміналістичних методик розслідування певних категорій злочинів / Г. Ю. Жирний // Актуальні проблеми сучасної криміналістики : м-ли наук.-практ. конф. (Сімферополь – Алушта, 19–21 вересня 2002 р.). – Сімферополь : Доля, 2002. – Ч. 2. – С. 162–167.
71. Журавель В. А. Направления модернизации криминалистических методик / В. А. Журавель // Криміналістика ХХІ століття : м-ли міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 25–26 листопада 2010 р.) – Х. : Право, 2010. – С. 292–297.
72. Журавель В. А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування / В. А Журавель. – Х. : Право, 1999. – 304 с.
73. Зархін О. О. Проблеми нагляду військового прокурора за розслідуванням злочинів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 «Судоустрій ; прокуратура та адвокатура» / О. О. Зархін ; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Х., 2002. – 20 с.
74. Звонарьов О. Ю. Проблеми нормативно-правового регулювання профілактики злочинів / О. Ю. Звонарьов // Протидія злочинності : теорія і практика : м-ли ІІІ міжвуз. наук.-практ. конф. студентів, курсантів, аспірантів та молодих учених (Київ – Луганськ, 21 жовтня 2011 р.). – К. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2012. – 384 с.
75. Зорин Г. А. Руководство по тактике допроса : учеб.-практ. пособ. / Г. А. Зорин. – М. : Юрлитинформ, 2001. – 320 с.
76. Зорин Г. А. Теоретические основы криминалистики / Г. А. Зорин. – Минск : Амалфея, 2001. – 608 с.
77. Игнатьев М. Е. Фактор внезапности, его процессуальное и криминалистическое значение для расследования преступлений / М. Е. Игнатьев. – М. : Юрлитинформ, 2004. – 144 с.
78. Иншаков С. М. Криминология : учеб. / С. М. Иншаков. – М. : Юриспруденция, 2000. – 432 с.
79. Ищенко Е. П. Алгоритмизация расследования / Е. П. Ищенко // Социалистическая законность. – 1990. – № 3. – С. 63–65.
80. Ієрусалимов І. О. Забезпечення використання науково-технічних досягнень у слідчій діяльності : навч. посіб. / І. О. Ієрусалимов. – К. : Наук. світ, 2000. – 67 с.
81. Іщенко А. В. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування злочинів : моногр. / Іщенко А. В., Красюк І. П., Матвієнко В. В. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 212 с.
82. Іщенко Д. А. Кримінальний процес, криміналістика і наукознавство / Д. А. Іщенко // Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі : м-ли круглого столу (м. Київ, 20 травня 2011 р.). – К. : ФОП Ліпкан О.С., 2011. – С. 185–187.
83. Карагодин В. Н. Тактические операции в деятельности по распознаванию и преодолению способа сокрытия преступления / В. Н. Карагодин // Тактические операции и эффективность расследования. – Свердловск : Свердл. юрид. инст., 1986. – С. 56–59.
84. Карпенко Л. А. Краткий психологический словарь / Л. А. Карпенко ; под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – М. : Политиздат, 1985. – 431 с.
85. Карпенко М. І. Військові злочини : характеристика, методика розслідування та запобігання : посіб. / за заг. ред. д. ю. н., проф. В. К. Матвійчука. – К. : ВД Дакор, 2013. – 472 с.
86. Карпенко М. І. Кримінальна відповідальність за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право» / М. І. Карпенко ; Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2010. – 16 с.
87. Карпова Є. Н. Деякі аспекти участі понятих у кримінальному процесі України / Є. Н. Карпова // Протидія злочинності : теорія і практика : м-ли ІІІ міжвуз. наук.-практ. конф. студентів, курсантів, аспірантів та молодих учених (Київ – Луганськ, 21 жовтня 2011 р.). – К. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2012. – С. 310–314.
88. Кінаш О. Організація окремої слідчої дії – умова законності й ефективності розслідування злочинів / О. Кінаш // Право України. – 2003. – № 2. – С. 59–64.
89. Клименко Н. Наукове забезпечення розслідування злочинів / Н. Клименко, О. Янчук // Право України. – 2003. – № 1. – С. 95–98.
90. Клименко Н. И. Криминалистические знания в структуре профессиональной подготовки следователя : учеб. пособ. / Клименко Н. И. – К. : Вища школа, 1990. – 103 с.
91. Клименко Н. И. Природа и структура криминалистического знания / Клименко Н. И. // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1991. – Вып. 43. – С. 17–18.
92. Клименко Н. І. Використання мікрооб’єктів при розслідуванні злочинів : метод. посіб. / Н. І. Клименко, Г. В. Лінючев ; за заг. ред. І. П. Красюка. – К. : ДНДЕКЦ МВС України, 2008. – 74 с.
93. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : навч. посіб. / Є. Г. Коваленко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 576 с.
94. Когутич І. І. Криміналістика : курс лекцій / І. І. Когутич. – К. : Атіка, 2009. – 888 с.
95. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика преступлений : учеб. пособ. / А. Н. Колесниченко, В. Е. Коновалова. – Х. : Юридический институт, 1985. – 93 с.
96. Колесниченко А. Н. Научные и правовые основы расследования отдельных видов преступлений : автореф. дисс. на соискание ученой степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.09. «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза» / А. Н. Колесниченко. – Х., 1967. – 27 с.
97. Колесниченко А. Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений : текст лекции / А. Н. Колесниченко. – Х. : Изд-во Харьковского юрид. ин-та, 1976. – 28 с.
98. Колмаков В. П. Идентификационные действия следователя / В. П. Колмаков. – М. : Юрид. лит., 1977. – 112 с.
99. Колмаков В. П. Некоторые вопросы криминалистической профилактики преступлений / В. П. Колмаков // Советское государство и право. – 1961. – № 12. – С. 106–109.
100. Колмаков В. П. Следственный осмотр / Колмаков В. П. – М. : Юрид. лит., 1969. – 196 с.
101. Комаров И. М. Понятие версии следственного действия / И. М. Комаров // Криміналістика ХХІ століття : м-ли міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 25–26 листопада 2010 р.). – Х. : Право, 2010. – С. 335–343.
102. Коновалов Е. Ф. Розыскная деятельность следователя / Е. Ф. Коновалов. – М., 1973. – 56 с.
103. Коновалова В. Е. Версия : концепция и функция в судопроизводстве : моногр. / В. Е. Коновалова. – Х. : Издатель ФЛ-П Вапнярчук Н. Н., 2007. – 192 с.
104. Коновалова В. Е. Генезис криминалистической тактики / В. Е. Коновалова // Криміналістика ХХІ століття : м-ли міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 25–26 листопада 2010 р.). – Х. : Право, 2010. – С. 347–350.
105. Коновалова В. Е. Допрос : тактика и психология / В. Е. Коновалова. – Х. : Консум, 1999. – 157 с.
106. Коновалова В. Е. Новые тенденции развития криминалистики / В. Е. Коновалова // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : зб. наук. праць. – Х. : Право, 2006. – Вип. 6. – С. 10–16.
107. Коновалова В. Е. Убийство : искусство расследования : моногр. / В. Е. Коновалова. – Изд. 2-е доп. и перераб. – Х. : Юрайт, 2013. – 320 с.
108. Корсун В. Я. Суд як суб’єкт кримінально-процесуального доказування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза ; оперативно-розшукова діяльність» / В. Я. Корсун ; Національна академія внутрішніх справ. – К., 2011. – 16 с.
109. Костицкий М. В. Использование специальных психологических знаний в советском криминальном процессе : учеб. пособ. / М. В. Костицкий. – К. : УМК ВО, 1990. – 88 с.
110. Костицький М. В. Філософські та психологічні проблеми юриспруденції : Вибрані наукові праці / М. В. Костицький. – Чернівці : Рута, 2008. – 560 с.
111. Котюк І. І. Теорія судового пізнання : моногр. / І. І Котюк. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 435 с.
112. Криминалистика : методика расследования преступлений, совершаемых военнослужащими Вооруженных Сил Российской Федерации : учеб. / [Антонов В. П., Балашов Д. Н., Винокуров А. Ю. и др.] ; под общ. ред. докт. юрид. наук, проф. А. Н. Савенкова. – М. : Юрлитинформ, 2007. – 608 с.
113. Криминалистика : учеб. / под ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина. – М. : Высшая школа, 1994. – 467 с.
114. Криминалистика / под ред. А. Н. Васильева. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 496 с.
115. Криминалистика : учеб. / под ред. И. Ф. Герасимова и Л. Я. Драпкина. – М. : Высшая школа, 2000. – 672 с.
116. Криминалистика : учеб. для вузов / Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Россинская ; под ред. Р. С. Белкина. – М. : Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 990 с.
117. Криминалистика. Полный курс : учеб. для вузов / под общ. ред. А. Г. Филиппова. – 5-е изд., перераб. и дополн. – М. : Издательство Юрайт, 2013. – 855 с.
118. Криминология : учеб. для юрид. вузов / под ред. проф. В. Н. Бурлакова, проф., академика В. П. Сальникова. – СПб. : Санкт-Петербургская академия МВД России, 1998. – 576 с.
119. Криміналістика : підручник для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / за ред. В. Ю. Шепітька. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 728 с.
120. Криміналістика : підруч. / Біленчук П. Д., Лисиченко В. К., Клименко Н. І. та ін. ; за ред. П. Д. Біленчука. – 2-ге вид., випр. і допов. – К. : Атіка, 2001. – 544 с.
121. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів : підруч. для студ. юрид. вузів і ф-тів / за ред. проф. В. Ю. Шепітька. – Х. : Право, 1998. – 376 с.
122. Криміналістичне забезпечення розкриття і розслідування злочинів : курс лекцій / [В. К. Весельський, А. В. Іщенко, В. С. Кузьмічов та ін.] ; Нац. акад. внутр. справ. – К. : ХмЦНІІ, 2011. – 178 с.
123. Кримінальний процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар. / за заг. ред. В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. – К. : Юстініан, 2012. – 1328 с.
124. Крип’якевич І. Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.) / Крип’якевич І., Гнатевич Б., Стефанів З. ; упоряд. Б. З. Якимович. – 4-те вид., змін. і допов. – Львів : Світ, 1992. – 712 с.
125. Крупнов И. В. Профилактика криминально-агрессивного поведения в воинском коллективе / И. В. Крупнов. – М. : РПА МЮ РФ, 2003. – 59 с.
126. Крупнов И. В. Социально-психологические аспекты криминальной агрессии в воинском коллективе : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология ; уголовно-исполнительное право» / И. В. Крупнов ; Российская правовая академия Министерства юстиции РФ. – М., 2003. – 21 с.
127. Крылов И. Ф. Криминалистическое учение о следах / И. Ф. Крылов. – Л., 1976. – 197 с.
128. Кузьмічов В. С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів : моногр. / В. С. Кузьмічов. – К. : НАВСУ – НВТ «Правник», 2000. – 450 с.
129. Кузьмічов В. С. Криміналістика : навч. посіб. / В. С. Кузьмічов, Г. І. Прокопенко ; за заг. ред. В. Г. Гончаренка та Є. М. Моісеєва. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 368 с.
130. Курс криминалистики. Общая часть / под ред. В. Е. Корноухова. – М., 2000. – 784 с.
131. Лавров В. П. Расследование преступлений по горячим следам : учеб. пособ. / В. П. Лавров, В. Е. Сидоров. – М. : ВЮЗШ МВД СССР, 1989. – 57 с.
132. Лаврухин С. В. Понятие способа совершения преступления / С. В. Лаврухин // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : зб. наук. праць: – Х. : Право, 2009. – Вип. 9. – С. 21–29.
133. Леви А. А. Звукозапись и видеозапись в уголовном судопроизводстве / А. А. Леви, Ю. А. Горинов. – М. : Юрид. лит., 1983. – 112 с.
134. Леви А. А. Научно-технические средства в уголовном судопроизводстве / А. А. Леви. – М., 1981. – 119 с.
135. Литвак О. М. Злочинність, її причини та профілактика / О. М. Литвак. – К. : Україна, 1997. – 167 с.
136. Ломброзо Ч. Преступление / Ч. Ломброзо; пер. д-ра Г. И. Гордона. – СПб. : Н. К. Мартынов, 1900. – 140 с.
137. Лузгин И. М. Методологические проблемы расследования / И. М. Лузгин. – М. : Юрид. лит., 1973. – 216 с.
138. Лузгин И. М. Развитие методики расследования отдельных видов преступлений / И. М. Лузгин // Известия вузов. Правоведение. – 1977. – № 2. – С. 58–65.
139. Лузгин И. М. Некоторые аспекты криминалистической характеристики и место в ней данных о сокрытии преступлений / И. М. Лузгин // Криминалистическая характеристика преступлений : сб. науч. тр. – М., 1984. – С. 25–30.
140. Лук’янчиков Є. Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів : моногр. / Лук’янчиков Є. Д. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – 360 с.
141. Лукашевич В. Г. Криминалистическая теория общения : постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования : моногр. / Лукашевич В. Г. – К. : Укр. акад. внутр. дел, 1993. – 194 с.
142. Лукашевич В. Г. Тактика общения следователя с участниками отдельных следственных действий : учеб. пособ. / В. Г. Лукашевич. – К. : НИиРИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1989. – 88 с.
143. Лукьянчиков Е. Д. Тактические основы расследования преступлений : учеб. пособ. / Е. Д. Лукьянчиков, В. С. Кузьмичев. – К. : КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1989. – 48 с.
144. Лунеев В. В. Преступность ХХ века. Мировые, региональные и российские тенденции / В. В. Лунеев. – М. : Изд-во НОРМА, 1999. – 516 с.
145. Луспеник Д. Д. Докази і доказування : навч. посіб. / Луспеник Д. Д. , Кочкова Н. О., Шевцова Н. В. – К. : Академія суддів України, 2010. – 208 с.
146. Макаренко И. Понятие и условия установления психологического контакта с несовершеннолетним обвиняемым / Макаренко И. // Уголовное право. – 2003. – № 1. – С. 85–87.
147. Макаренко Н. К. Загальна характеристика обставин, що підлягають доказуванню, у справах про контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів / Н. К. Макаренко // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : зб. наук. праць. – Х. : Право, 2009. – Вип. 9. – С. 177–184.
148. Малахов А. В. Собака на службе и дома : сведения об основных породах собак и их использовании человеком / А. В. Малахов, П. Е. Афанасьев. – М. : Граница, 1993. – 248 с.
149. Маликов С. В. Военно-полевая криминалистика / С. В. Маликов. – М. : Издательство «За права военнослужащих», 2008. – Вып. 86. – 512 с.
150. Малютин М. П. Тактические приемы, их допустимость и использование для достижения тактических целей допроса : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : 12.00.09 «Уголовный процесс ; криминалистика и судебная экспертиза ; оперативно-розыскная деятельность» / М. П. Малютин ; Кубанский государственный университет. – Краснодар, 2001. – 24 с.
151. Маляренко В. Т. Прокурор у кримінальному судочинстві : деякі проблеми та шляхи їх вирішення / В. Т. Маляренко, І. В. Вернидубов. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 240 с.
152. Матусовский Г. А. Криминалистика в системе научных знаний / Г. А. Матусовский. – Х. : Вища шк. ; Изд-во при Харьк. ун-те, 1976. – 113 с.
153. Махов В. Н. Использование знаний сведущих лиц при расследовании преступлений : моногр. / В. Н. Махов. – М. : Изд-во РУДН, 2000. – 296 с.
154. Мацкевич И. М. Преступное насилие среди военнослужащих / И. М. Мацкевич, В. Е. Эминов. – М. : Юрист, 1994. – 104 с.
155. Методичні рекомендації щодо особливостей розслідування злочинів, передбачених ст.ст. 407–408 КК України / О. В. Журавльов, Г. М. Рябенко, М. С. Туркот, В. В. Давиден