ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА І СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПРОБЛЕМНИХ РЕГІОНІВ НА ОСНОВІ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ
ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ

На правах рукопису

КРУПА ОЛЕСЯ МИРОНІВНА
УДК 330.55

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА І СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПРОБЛЕМНИХ РЕГІОНІВ НА ОСНОВІ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління
національним господарством

Науковий керівник,
Кизим Микола Олександрович,
д.е.н., професор

Харків – 2011
ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………..4
Розділ 1 Оцінка соціально-економічного розвитку регіонів України та аналіз практики їх державної підтримки………………………………………. 10
1.1 Аналіз проблем в соціально-економічному розвитку регіонів України……………………………………………………………………………..10
1.2 Методичний підхід до оцінки економічного та соціального розвитку регіонів України……………………………………………………………………25
1.3 Вітчизняна та зарубіжна практика визначення і стимулювання розвитку проблемних регіонів……………………………………………………41
Висновки до розділу 1……………………………………………………. 67
Розділ 2 Науково-методичне забезпечення ідентифікації та діагностики проблемних регіонів………………………………………………………………69
2.1 Методичний підхід до ідентифікації проблемних регіонів………….69
2.2 Методичне забезпечення діагностики причин виникнення проблем в соціально-економічному розвитку регіонів……………………………………. 83
2.3 Визначення і діагностика проблемних регіонів України……………96
Висновки до розділу 2……………………………………………………. 111
Розділ 3 Удосконалення механізму державної підтримки проблемних регіонів…………………………………………………………………………... 113
3.1 Механізм розробки і реалізації державної і регіональних цільових програм підтримки проблемних регіонів…………………………………….. 113
3.2 Методичні положення з вибору інструментів державної підтримки проблемних регіонів……………………………………………………………. 130
3.3 Методичне забезпечення побудови системи моніторингу виконання цільових програм підтримки проблемних регіонів………………………… 145

Висновки до розділу 3…………………………………………………….162
Висновки………………………………………………………………….. 164
Перелік використаних джерел………………………………………….. 167
Додатки…………………………………………………………………….183

ВСТУП

Проблемні регіони, які за певними ознаками відстають від інших територій та потребують особливої державної підтримки, існують практично у всіх країнах світу. Не становить винятку і Україна, в якій протягом останніх десятиріч посилюються процеси міжрегіональної диференціації. Наприклад, розбіжність між максимальними та мінімальними значеннями ВРП на душу населення в регіонах країни в 2009 р. становила 6,5 разів; доходів населення –14,3 рази. Така ситуація призводить до виникнення проблемних регіонів, які знаходяться у стані занепаду або соціально-економічної стагнації. У таких регіонах погіршується якість життя населення, демографічні показники відтворення, поглиблюється науково-технологічне відставання від центру. Наявність великої кількості проблемних регіонів в країні значно знижує ефективність національної економіки в цілому.
У цих умовах особливої актуальності набуває впровадження ефективної системи державної підтримки та стимулювання соціально-економічного розвитку проблемних регіонів, в першу чергу за рахунок розробки та реалізації державних цільових програм.
Дослідженню різних аспектів соціально-економічного розвитку проблемних регіонів присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних вчених: В. Бабаєва, З. Варналія, О. Васильєва, О. Геймана, А. Гранберга, М. Долішнього, Ф. Заставного, В. Ігнатова, В. Керецмана, М. Кизима, В. Петросянца, О. Хасбулатова та ін. Проблеми вдосконалення механізму та інструментарію державної підтримки проблемних регіонів, зокрема державно-цільового програмування розглядали З. Бурик, В. Жук, Ж. Захарова, О. Недобєга, В. Лукашевич та ін. Проте деякі з питань, пов’язаних із методикою визначення проблемних регіонів з урахуванням рівнів та темпів їх економічного та соціального розвитку, залишаються недостатньо розглянутими. Крім того, на сьогоднішній день ефективність інструментів державної підтримки регіонального розвитку, зокрема державних цільових програм в сфері підтримки проблемних регіонів в Україні низька, а механізм їх розробки недосконалий, про що свідчить зростаюча з року в рік кількість проблемних регіонів.
Наведене вище підтверджує, що необхідність подальшої розробки та поглиблення досліджень, пов’язаних із підвищенням ефективності державної підтримки соціально-економічного розвитку проблемних регіонів на основі цільових програм, є актуальною.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до теми держбюджетної науково-дослідної роботи Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України «Вплив системної кризи на стратегію соціально-економічного розвитку регіонів в рамках цільової комплексної програми «Україна ХХІ століття: стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку» на 2007-2011 рр.» (№ державної реєстрації 0109U007786), в якій автором проведений аналіз впливу світової фінансово-економічної кризи на розвиток проблемних регіонів України; «Наукове обґрунтування соціально-економічного розвитку проблемних регіонів України» (№ державної реєстрації 0110U008125), в якій автором було запропоновано методичний підхід до оцінки економічного та соціального розвитку регіонів України за допомогою інтегральних показників.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення державної підтримки соціально-економічного розвитку проблемних регіонів на основі цільових програм.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:
- удосконалити механізм розробки та реалізації цільових програм підтримки соціально-економічного розвитку проблемних регіонів країни;
- розробити методичний підхід до оцінки економічного та соціального розвитку регіонів України;
- запропонувати методичний підхід до ідентифікації проблемних регіонів країни на основі визначення рівнів їх соціально-економічного розвитку;
- розробити методичне забезпечення діагностики причин виникнення проблем в соціально-економічному розвитку регіонів України;
- доповнити класифікацію цільових програм, спрямованих на підтримку соціально-економічного розвитку проблемних регіонів;
- обґрунтувати методичне забезпечення побудови системи моніторингу виконання цільових програм підтримки проблемних регіонів;
- удосконалити класифікацію регіонів країни за рівнями та темпами їх соціально-економічного розвитку.
Об'єктом дослідження є процес формування та реалізації державної підтримки і стимулювання соціально-економічного розвитку проблемних регіонів країни.
Предмет дослідження – теоретико-методичні підходи до визначення напрямів державної підтримки проблемних регіонів в цільових програмах.
Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дисертації є роботи вітчизняних і зарубіжних економістів, у тому числі положення класичної економічної теорії, теорій та концепцій регіонального розвитку,законодавчі та нормативно-правові акти України.
При написанні дисертаційної роботи були застосовані такі методи дослідження: системного аналізу і синтезу – для визначення особливостей соціально-економічного розвитку регіонів України та проблем, що його супроводжують; абстрактно-логічний – для узагальнення сучасних наукових концепцій і підходів щодо побудови системи державної підтримки регіонального розвитку; системно-логічний – для визначення чинників, що впливають на економічний та соціальний розвиток регіонів; графічний – для ілюстрації висновків, отриманих у результаті дослідження; ентропії – для розрахунку інтегральних показників оцінки економічного та соціального розвитку регіонів України; економіко-математичне моделювання – для аналізу взаємозв’язку між досліджуваними явищами; матричний підхід – для побудови матриць з ідентифікації типів регіонів країни; когнітивного моделювання – для обґрунтування взаємозв’язку показників діагностики з метою уточнення напрямів державної підтримки економічного розвитку проблемних регіонів
Інформаційну базу дослідження склали офіційні матеріали Державного комітету статистки України, теоретичні та методичні розробки провідних вітчизняних і закордонних фахівців у сфері дослідження розвитку проблемних регіонів, ресурси мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних і методичних засад обґрунтування механізму державної підтримки і стимулювання соціально-економічного розвитку проблемних регіонів на основі цільових програм. Найвагомішими науковими результатами, які покликані розкрити сутність і зміст дисертації, мають наукову новизну і виносяться на захист, є такі:
набули подальшого розвитку:
- методичний підхід до визначення проблемних регіонів країни, який, на відміну від існуючих, базується на застосуванні матричного підходу до позиціювання регіонів з метою визначення першочерговості державної підтримки їх економічного та соціального розвитку;
- методичні положення з удосконалення механізму розробки та реалізації цільових програм стимулювання розвитку проблемних регіонів країни, що, на відміну від існуючих, передбачають формування п’яти взаємопов’язаних блоків: проблеми, цілі, ресурси, шляхи та контроль; впровадження яких підвищить ефективність державної підтримки проблемних регіонів;
- методичний підхід до оцінки економічного та соціального розвитку регіонів країни, який, на відміну від існуючих, передбачає формування таких компонент: для оцінки економічного розвитку – промисловість, сільське господарство, послуги, доходи бюджету, інвестиції; для оцінки соціального розвитку – матеріальне благополуччя, демографічний розвиток, зайнятість;
- методичне забезпечення діагностики причин виникнення проблем в соціально-економічному розвитку регіонів України шляхом обґрунтування трьох рівнів діагностичних досліджень та застосування когнітивної моделі взаємозв’язку показників діагностики для уточнення напрямів державної підтримки економічного розвитку проблемних регіонів;
удосконалено:
- методичне забезпечення побудови системи моніторингу виконання цільових програм підтримки проблемних регіонів шляхом доповнення її такими елементами, як цілі та завдання, принципи, методи та індикатори моніторингу, інтерпретація отриманої інформації, прогнозування потенційних змін та визначення послідовних етапів проведення моніторингу цільових програм підтримки проблемних регіонів;
- класифікацію цільових програм підтримки проблемних регіонів шляхом застосування ієрархічного методу побудови класифікацій, яка, на відміну від існуючих, передбачає п’ять рівнів класифікації цільових програм у відповідності до виділених ознак;
- класифікацію регіонів країни за рівнями їх економічного та соціального розвитку, яка, на відміну від існуючих, поєднує такі ознаки, як рівні та темпи економічного й соціального розвитку регіонів, та дозволяє диференціювати напрями державної підтримки соціально-економічного розвитку регіонів в залежності від їх типу.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблене теоретико-методичне забезпечення дозволить покращити якість та ефективність управлінських рішень в сфері підтримки та стимулювання соціально-економічного розвитку проблемних регіонів України на основі цільових програм.
Впровадження наукових здобутків, представлених в дисертації, дозволить:
- підвищити ефективність вибору напрямів стимулювання соціально-економічного розвитку проблемних регіонів;
- проводити обґрунтовану оцінку рівнів економічного та соціального розвитку регіонів країни;
- покращити якість державних цільових програм з підтримки та стимулювання розвитку проблемних регіонів.
Прикладні результати дисертаційної роботи впроваджені у роботі Головного управління економіки Харківської обласної державної адміністрації, зокрема при розробці Стратегії сталого розвитку Харківської області до 2020 р. (довідка № 572/1 від 05.11.10).
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основі теоретичні, методичні та практичні результати досліджень, висновки й рекомендації, що представлені в роботі, доповідалися на Міжнародній науково-практичної конференції «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2008 р.), Міжнародній науково-практичної конференції «Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2010 р.), Міжнародній науково-практичної конференції «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2010 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Perspektywiczne opracowania sa nauka i technicami – 2010» (Premysl, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2011 р.)
Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертації є особистим здобутком автора. Особистий внесок здобувача у наукових працях, опублікованих в співавторстві, зазначено у п. 2 за списком робіт в авторефераті.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових робіт, серед яких 4 статті у фахових виданнях. Загальний обсяг 3,56 ум.-друк. арк. Особисто авторові належать 3,3 ум.-друк. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел (162 найменування) та 7 додатків на 58 сторінках. Основний зміст викладено на 166 сторінках машинописного тексту. Робота містить 54 таблиць та 46 рисунків.

bibliography

ВИСНОВКИ

На основі проведеного в роботі узагальнення теорії та практики державного регулювання регіонального розвитку отримало подальший розвиток вирішення наукового завдання з обґрунтування теоретико-методичного забезпечення державної підтримки і стимулювання соціально-економічного розвитку проблемних регіонів на основі цільових програм. Отримані наукові результати дають можливість зробити такі висновки:
1. Доведено, що механізм розробки та реалізації цільових програм підтримки проблемних регіонів країни має базуватися на п’яти взаємопов’язаних блоках: проблеми, цілі, ресурси, шляхи та контроль. Впровадження таких елементів механізму на практиці дозволить забезпечити безперервний процес визначення ключових та другорядних проблем соціально-економічного розвитку регіонів; обґрунтування мети та пов’язаних із нею цілей, спрямованих на подолання проблем соціально-економічного розвитку; визначення оптимального обсягу ресурсів для їх досягнення та заходів стратегічного й оперативного контролю за ходом реалізації програми.
2. Запропоновано систему моніторингу виконання цільових програм з підтримки соціально-економічного розвитку проблемних регіонів доповнити такими складовими: цілі та завдання, принципи, методи та індикатори, інтерпретація отриманої інформації, прогнозування потенційних змін. Моніторинг виконання цільових програм підтримки проблемних регіонів запропоновано здійснювати за такими етапами: планування; підготовка; збір даних; складання звітної документації; використання результатів для вдосконалення управління та реалізації цільової програми підтримки проблемних регіонів. Удосконалена таким чином система моніторингу виконання цільових програм забезпечить значну економію державних коштів шляхом підвищення прозорості їх використання.
3. Обґрунтовано, що оцінка економічного та соціального розвитку регіонів країни має проводитися з урахуванням ентропії процесів соціально-економічного розвитку на основі таких компонент: для оцінки економічного розвитку – промисловість, сільське господарство, послуги, доходи бюджету, зайнятість; для оцінки соціального розвитку – матеріальне благополуччя, демографічний розвиток, зайнятість. Розраховані інтегральні показники економічного та соціального розвитку регіонів країни мають бути покладені в основу ідентифікації типів регіонів.
4. На основі запропонованого в роботі методичного підходу до ідентифікації проблемних регіонів країни було побудовано дві проміжних матриці – «рівень економічного розвитку – темпи економічного розвитку», «рівень соціального розвитку – темпи соціального розвитку» та одну кінцеву матрицю «економічний розвиток – соціальний розвиток» для позиціювання регіонів України у відповідних квадрантах, межі яких визначені методом золотого перетину для функції «розвиток елементів». Це дозволило ідентифікувати Вінницьку, Житомирську, Кіровоградську, Рівненську та Херсонську області України як проблемні.
5. Діагностика причин виникнення проблем в соціально-економічному розвитку регіонів України шляхом обґрунтування трьох рівнів діагностичних досліджень та застосування когнітивної моделі взаємозв’язку показників діагностики для уточнення напрямів державної підтримки економічного розвитку проблемних регіонів дозволила визначити пріоритетність напрямів державної підтримки економічного розвитку проблемних регіонів. Наприклад, для Вінницької області державна підтримка має бути спрямована на стимулювання інвестиційної діяльності, розвиток банківської системи та малого підприємництва. У Житомирській області доцільно стимулювати зовнішньоекономічну діяльність; інноваційно-інвестиційну діяльність; розвиток банківської сфери та малого підприємництва.
6. Запропонована класифікація цільових програм підтримки проблемних регіонів шляхом застосування ієрархічного методу побудови дозволяє виділити такі типи програм: на нульовому рівні – цільові програми; на першому рівні – державні та регіональні цільові програми; на другому рівні – програми, що фінансуються за рахунок державного бюджету, програми, що додатково фінансуються за рахунок позабюджетних коштів, програми, що фінансуються за рахунок регіонального бюджету, програми, що фінансуються додатково за рахунок позабюджетних коштів; на третьому рівні класифікації – програми, що мають економічну ефективність, програми, що мають бюджетну ефективність, програми, що мають адміністративну ефективність; на четвертому рівні класифікації – правоохоронні, економічні, наукові, науково-технічні, соціальні, науково-культурні, екологічні, оборонні програми. Розроблена класифікація дозволяє структурувати сукупність існуючих видів цільових програм з метою підвищення обґрунтованості їх застосування для вирішення різних проблем регіонального розвитку.
7. Обґрунтовано, що класифікація регіонів країни має базуватися на таких ознаках, як рівні та темпи їх економічного й соціального розвитку. Такий підхід дозволяє отримати перелік чітко диференційованих типів регіонів, для кожного з яких доцільно розробляти свій комплекс заходів державної підтримки та стимулювання їх розвитку.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Азаров М. Я. Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі / М. Я.Азаров, Ф. О. Ярошенко, О. І. Амоша. – Т.4. – К.: НДФІ, 2004. – 368 с.
2. Алехин Э.В. Региональная экономика и управление: учебное пособие. – Пенза: ПГУ, – 2007. – 98 c.
3. Бабаєв В. М. Сучасні політичні практики країн Європи: досвід для формування регіональної політики в Україні
4. Барановський М. О. Депресивність регіонів України // Теорія та практика досліджень: Зб. наук. пр. викладачів природничо-географічного ф-ту. – Вип.1. – Ніжин, 2006. – С.74 – 81.
5. Біла С. Інституційне забезпечення державної регіональної політики (досвід країн ЄС) // http://www.niss.gov.ua/Monitor/june2009/9/htm
6. Борисов А. Б. Большой экономический словарь / А. Б. Борисов. – М.: Книжный мир, 2002. – 895 с.
7. Бріль М.С. Методологічні аспекти ідентифікації депресивних регіонів в сучасних умовах // Економічний простір. – 2009. – №27. – С. 15-22.
8. Булыгин Е. Механизм материализации мысли / http://nlping.ru/?id=17C895A4-F4611-574C6567
9. Бурик З. Моніторинг у програмно-цільовому управлінні регіональним розвитком / З. Бурик // Ефективність державного управління [Зб. наук. праць]. – 2008. – Вип. 14/15. – С. 241-248.
10. Бутко М. П. Методологічні аспекти трансформації регіональних структур економіки в перехідний період / М. П. Бутко // Труды Одесского политехнического университета. – 2003. – вып. 1(19). – С. 280-289.
11. Жук В. Підвищення ефективності реалізації угод щодо регіонального розвитку між Кабінетом Міністрів України та обласними радами / Аналітичні записки щодо проблем і подій суспільного розвитку. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/September09/18.htm
12. Варналий З. С. Регионы Украины: проблемы и преоритеты социально-экономического развития: монография, 2005 г. / Національний інститут стратегічних досліджень. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/ book/Region/index.htm
13. Варналій З. Регіональна політика України: нові умови, нові вимоги // Стратегічні пріоритети. – 2007. – №1(2). – С.141 – 149.
14. Верланов Ю. Ю. Регіональна динаміка, нерівномірність та економічне зростання / Ю.Ю. Верланов, К. Л. Нетудихата // Наукові праці Том ІХ. Економічні науки. – С. 56-62.
15. Википедия / http://ru.wikipedia.org/wiki/Механизм
16. Галущак В. Організаційно-економічні засади формування та реалізації політики розвитку проблемних регіонів. Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук; спеціальність 08.10.01 – розміщення продуктових сил і регіональна економіка. – Полтава: 2006. – 20 с.
17. Гейман О. А. Нелинейность экономики и неравномерность развития регионов: Монография. – Харьков: ФЛП Либуркина Л. М.; ИД «ИНЖЭК», 2009. – 428 с.
18. Генералов В. В. Анализ программ государственной поддержки предпринимательства / В. В.Генералов, Н. В. Лычагин и др. – Новосибирск: ИЭОПП СО РАН, НГУ, 2004. 48с.
19. Гетьман О. О. Економічна діагностика: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / О. О. Гетьман, В. М. Шаповал. — К.: Центр навчальної літератури, 2007. — 307 с.
20. Глосссарий.ру / http://www.glossary.ru/cgi-bin/gl_sch2.cgi?RMgqwu_qutuso,lxqop!sl)gtons
21. Градов А. П. Самостоятельность и управление производственным профилем предприятия / А. П. Градов, А. П. Вещунов, Н. Л. Вещунова и др. — М.: Экономика, 1990 — 238 с.
22. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики / А. Г. Гранберг. – М.: ГУ ВШЭ, 2001. – 328 с.
23. Гранберг А. Реструктуризация старопромышленных регионов: опыт Росси и мира / А. Гранберг, С. Артобольский, Г. Ковалева, Є. Россель // Региональное развитие и сотрудничество. – 1998. – №1 – 2. – С. 46-58
24. Гребенюк О. Особливості державного регулювання розвитку проблемних регіонів / О. Гребенюк. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2009-1/doc/2/10.pdf
25. Гродський С. Дивергенція регіонів України і розвиток транскордонного співробітництва / С. Гродський, І. Гладій // Наука молода, №4, 2005 р. – С. 12-16.
26. Гришина Л. О. Оцінка економічного потенціалу регіону при формуванні стратегії його розвитку / Л. О. Гришина, Г. В. Єфімова, Н. В. Гришина [Електронний ресурс]. – режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua /PORTAL /natural/Npkntu_e/2011_19/stat_19/16.pdf
27. Данилишин Б. М. Формування цілісної національної господарської системи: соціолого-економічні аспекти / Б. М. Данилишин, В. В. Пилипів // Вісник національної академії наук України. №7. – 2008. – С. 3-11
28. Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети : Монографія / За ред. Варналія З. С. – К.: 2007 // http://www.niss.gov.ua/book/Varnalij/16.pdf
29. Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року [електронний ресурс] / Постанова КМУ від 12 липня 2006 р. №1001. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/ main.cgi?nreg= 1001-2006- %EF& myid= 4/UMfPEGznhhM2N. ZiwXMzkmHdlhMsFggkRbI1c
30. Державні цільові програми та упорядкування програмного процесу в бюджетній сфері / за ред. В. М. Гейця. – К.: Наукова думка, 2008. – 384 с.
31. Діагностика стану підприємства: теорія і практика: Монографія / За заг. ред. проф. А. Е. Воронкової. – 2-е вид., перероб. і доп. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2008. – 520 с.
32. Добровольська О. П. Структурна трансформація регіональної економіки: концептуальні основи / О. П. Добровольська // Экономика Крыма. – 2005. №13. – С. 42-44.
33. Долішній М. І. Регіональна політика на рубежі ХХ – ХХІ століть: нові пріоритети / М. І. Долішній. – К.: Наукова думка, 2006. – 514 с.
34. Долішній М. Регіональна політика та механізм її реалізації / М. Долішній, С. Злупко, С. Писаренко / Нац. акад. наук України, Ін-т регіон. досліджень. - К: Наукова думка, 2003 - 503с.
35. Дорогунцов С. І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – К.: КНЕУ, 2005 р. – 988 с.
36. Дружинин В. В. Проблемы системологии (проблемы теории сложных систем). С предисловием акад. В. Глушкова / В. В. Дружинин, Д. С. Конторов. – М.: «Сов. радио». – 1976. – 296 с.
37. Загорна Т. О. Економічна діагностика. Навчальний посібник / Т. О. Загорна. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 400 с.
38. Закон Российской Федерации Об основах федеральной поддержки депрессивных территорий Российской Федерации [Електронний ресурс]. – режим доступу : pravoteka.ru›pst/97/48434.html
39. Закон України Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 25, ст.195
40. Закон України Про державні цільові програми // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N25, ст.352
41. Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» від 8 вересня 2005 р., №2850-IV // Відомості Верховної Ради. – 2005, №51. – Ст.548.
42. Заставний Ф. Д. Депресивні регіони України: аналіз, оцінка, проблеми // Регіональна економіка. – 2005. – №1. – С. 76-90.
43. Захарова Ж. А. Программно-целевой подход как инструмент согласования оперативного и стратегического управления муниципальным образованием / ВлГу Электронный журнал // http://journal.vlsu.ru/index.php?id=1029
44. Игнатов В.Г. Регионоведение и управление / В.Г. Игнатов, В.И. Бутов. – М. : Тесса, 2000. – 416 с.
45. Инфраструктура регионов мира: Учебник / Комаров М. П. – СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2000. – 347 с.
46. Керецман В.Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти : монографія / В.Ю. Керецман. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 188 с.
47. Керецман В. Ю. Державне регулювання розвитку регіонів в Україні: теорія і практика. – Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління; спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління. – К.: 2005. – 40 с.
48. Керецман В. Ю. До проблеми законодавчого забезпечення розвитку регіонів в Україні // Вісник Державної служби в Україні. – 2004. – №4. – С.51.
49. Кизим М. О. Оцінка і діагностика фінансової стійкості підприємства: Монографія / М. О. Кизим, В. А. Забродський, В. А. Зінченко, Ю. С. Кончак. — Харків: ВД «ІНЖЕК», 2003. — 144 с.
50. Кизим М. О. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи: монографія / М. О. Кизим, В. С. Пономаренко, О. М. Тридід. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003. – 328 с.
51. Кизим Н. А. Программно-целевой подход к государственному управлению социальной напряженностью в регионах страны: монография / Н. А. Кизим, В. В. Узунов. – Х.: ИД «ИНЖЕК», 2007. – 204 с.
52. Книш Я. В. Методичні підходи до оцінки ефективності функціонування регіональної економіки / Я. В. Книш // Економічний простір. №46. – 2011. – С. 74-79.
53. Козаков Е., Шеломенцев А. Оценка социально-экономического состояния депрессивных регионов // Экономист. – 1999. – № 11.
54. Колоколов В. А. Инновационные механизмы функционирования предпринимательских структур / В. А. Колоколов // Корпоративный менеджмент // http://www.cfin.ru/press/management/2002-1/08.shtml
55. Коломийчук В.С. Соціально-економічний розвиток адміністративного району: теорія, методологія, практика. - Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства, 1998. - 317 с.
56. Коломійчук В.С. Стратегічні засади соціально-економічного розвитку регіону / В.С. Коломійчук, Л.Т. Шевчук, С.Л. Шульц. – Тернопіль, 2002. – С. 71-72.
57. Концепція державної регіональної політики // Затверджено Указом Президента України від 25 травня 2001 року N 341/2001
58. Костирко Л. А. Діагностика потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства: Монографія / Л. А. Костирко. — 2-е вид., перероб. і доп. — Харків: Фактор, 2008. — 336 с.
59. Кочкаров Р. А. Целевые программы: Инструментальная поддержка. – М.: ЗАО «Изд-во Экономика», 2007. – 223 с.
60. Крупа О. М. Повышение конкурентоспособности предприятия в процессе проведения его рестуктуризации / О. М. Крупа. Бизнес Информ.- 2008.- № 11.- С. 134-138.
61. Крупа О. М. Реструктуризация как фактор повышения конкурентоспособности предприятия / О. М. Крупа // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції "Конкурентоспроміжність та інновації: проблеми науки та практики", 27-28 листопада 2008 р., м. Харків. с. 136-138.
62. Крупа О. М. Механизм идентификации проблемных регионов украины по уровню социально-экономического развития / О. М. Крупа // Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики:Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції 27-28 травня 2010 р.-Х..:ФОП Александрова К.М., ВД "ІНЖЕК", 2010.- 300 с. с. 90-93.
63. Крупа О. М. Идентификация проблемных регионов Украины по уровню социально-экономического развития / О. М. Крупа, Н. В. Беликова // БизнесИнформ.- 2010.- № 7.- с. 17-22.
64. Крупа О. М. Фінансове забезпечення державної підтримки розвитку проблемних територій в Україні / О. М. Крупа // Моделювання регіональної економіки. Збірник наукових праць.- Івано-Франківськ: Плай, 2010. № 1(15). с. 274-284.
65. Крупа О. М. Методичний підхід до діагностики проблем соціально-економічного розвитку регіону / О. М. Крупа // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Випуск 263: В 9 т. Т. III. Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. с.722-726.
66. Крупа О. М. Пропозиції з вдосконалення законодавства зі стимулювання регіонального розвитку / О. М. Крупа // Конурентоспоможність та інновації: проблеми науки та практики: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції 11-12 листопадп 2010 р.-Х.: ФОП Павленко О.Г., ВД "ІНЖЕК", 2010.- С. 58-61.
67. Крупа О.М. Особливості використання програмно-цільового методу для підтримки проблемних регіонів / О. М. Крупа // Materialy VI Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji "Perspektywiczne opracowania sa nauka i technicami - 2010".- Volume 8. Economiczne nauki.: Premysl. Nauka I studia.-str. 5-7.
68. Крупа О.М. Проблеми стимулювання регіонального розвитку в Україні / О. М. Крупа // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць.- Вип. 265: В 9 т.- Т. VI.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2010.- с. 1678-1685.
69. Крупа О.М. Діагностика соціально-економічного розвитку регіону / О. М. Крупа // Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 19-20 травня 2011 р.- Х.: ФОП Александрова К.М.;ВД "ІНЖЕК".- С. 129-132.
70. Круп’як І. Концептуальні підходи до визначення депресивних територій та оцінки фінансового забезпечення їх розвитку [електронний ресурс] // Наука молода. – 2009. – №11. С. 13-18. – Режим доступу: www. library. tane. edu. ua /images /nauk_vydannya/KLQw38.pdf
71. Куперштох В. Л. Методические основы выделения депрессивных и отсталых регионов / В. Л. Куперштох, В. М. Соколов, С. А. Суспицын, М. А. Ягольницер // Регион: экономика и социология. – 1996. №2. – С. 3-33.
72. Кураков Л. П. Экономический энциклопедический словарь / Л. П. Кураков, В.Л. Кураков, А. Л. Кураков. – М.: Вуз и школа, 2005. – 1030 с.
73. Лексин В. Общероссийские реформы и территориальное развитие. Депрессивные территории: прежние проблемы и новые варианты их решения / В. Лексин, А. Швецов // Российский экономический журнал. – 2001. – № 9. – С. 41-47.
74. Лексин В., Шевцов А. Региональная политика России: концепции, проблемы, решения // Российский экономический журнал. – 1995. – № 1. – С. 43-50.
75. Лексин В.Н. Государство и регионы. Теория и практика государственного регулирования территориального развития / В.Н. Лексин, А.Н. Швецов. – изд. стереотип. – М. : Эдиториал УРСС, 2003. – 368 с.
76. Лукашевич В. В. Программно-целевые аспекты стратегического управления персоналом полиграфических предприятий / В. В.Лукашевич, А. В. Лукашевич, О. Л. Митрякова // http://www.rhr.ru/index/sovet/tech/10426.html
77. Макаров И. М. Целевые комплексные программы / И. М. Макаров, В. Б. Соколов, А. Л. Абрамов. – М.: Знание, 1980. – 136 с.
78. Максименко С. Визначення «проблемних» регіонів / С. Максименко // Український регіональний вісник. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://urr.org.ua/2000/09/01/61/
79. Малярчук І. А. Проблеми формування та реалізації державних цільових програм / І. А. Малярчук // Проблеми національної безпеки. – 2007. №10. – С.14-18.
80. Мамонова В.В., Вакуленко В.М., Шаров Ю.П. Стратегічне планування на місцевому та регіональному рівнях. - Ужгород: Патент, 2004. - 198 с.
81. Мельник М. І. Теоретико-методологічні підходи дослідження бізнес-середовища / М. І. Мельник // В кн.: Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Структурна трансформація територіальних суспільних систем (Зб. наук. праць). Вип. 5 (67) [НАН України. Ін-т регіональних досліджень], Львів. — 2007. — 423-436 с.
82. Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку [електронний ресурс] / Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 29.07.2002 N224. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/ doc/?uid= 1022.322.0
83. Міжнародні аспекти державної регіональної політики / Інститут громадянського суспільства. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.csi.org.ua/www/?p=64
84. Моисеев Н. Н. Методы оптимизации / Н. Н. Моисеев, Ю. П. Иванилов, Е. М. Столярова. М.: Наука, 1978
85. Моніторинг та оцінювання програм регіонального розвитку / М. Лендвел, Б. Винницький, Ю. Ратейчак, І. Санжаровський; За ред. І. Санжаровського, Ю. Полянського. – К.: К.І.С., 2007. – 218 с.
86. Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання» від 4 грудня 2006 року № 367.
87. Национальная социологическая энциклопедия / http://voluntary.ru/dictionary/662/word/%CC%C5%D5%C0%CD%C8%C7%CC
88. Недобєга О. О. Моніторинг соціально-економічного розвитку підприємств [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Cher/2011_1/Nedobega.pdf
89. Новак І. М. Оцінка диспропорцій соціального розвитку регіонів України: пропозиції щодо визначення та подолання //
90. Новікова А. М. Депресивні території: європейський досвід та проблеми України // Стратегічна панорама. – №3 – 4. – 2000. – С.115.
91. Новый подход к типологии регионов Российской Федерации / Министерство регионального развития РФ. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.minregion.ru /NewsItem. aspx?newsID =492
92. Основи сталого розвитку Харківської області до 2020 року: Монографія. – Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2010. – 512 с.
93. Петросянц В. З. Экономическая политика депрессивного региона: проблемы формирования и реализации / В. З. Петросянц; Ин-т социально-экон. исслед. ДНЦ РАН. – М.: Наука, 2005. – 189 с.
94. Побурко Я., Кардаш В. Методологічні засади класифікації регіонів за рівнем економічного розвитку // Економічні есе. – №2 (13). – С.17.
95. Полякова Н. Л. ХХ век в социологических теориях общества / Н. Л. Полякова. – М.: Издательство «Логос», 2004. – 384 с.
96. Попов В. Н. Общие методические положения по диагностике экономического состояния углепромышленных регионов // http://www.tk-talisman.ru/49.html
97. Постанова Кабінету міністрів України від 2 березня 2010 р. № 235 «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу соціально-економічних показників розвитку регіонів, районів та міст обласного, республіканського в Автономній республіці Крим значення для визнання територій депресивними // www.zakon.rada.gov.ua
98. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 106 «Про порядок розроблення, погодження подання для затвердження та виконання державних цільових програм».
99. Постанова КМУ «Про запровадження оцінки міжрегіональної та внутрішньорегіональної диференціації соціально-економічного розвитку регіонів» [електронний ресурс] / Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 476. – Режим доступу: http://www.ovu.com.ua/articles/1279-pro-zaprovadzhennya- otsinki-mizhregionalnoyi-ta-vn
100. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу показників розвитку регіонів, районів, міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення для визнання територій депресивними» [електронний ресурс] / Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2006 р. N860. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=860-2006-%EF
101. Постанова КМУ «Про моніторинг соціально-економічного розвитку малих міст і селищ» [електронний ресурс] / Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2009 р. N 288. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/ doc/?uid=1164.293.0
102. Пригожин И. Порядок из хаоса / И. Пригожин, И. Стенгерс. – М.: Прогресс, 1994. – 266 с.
103. Разработка, реализация и оценка региональных целевых программ (На основе канадского опыта) / Под общ. ред. С. Ю. Фабричного. – Оттава – Москва – Великий Новгород, 2006. – 175с.
104. Райзберг Б. А. Программно-целевое планирование и управление / Б. А. Райзберг, А. Г. Лобко. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 428 с.
105. Рапопорт В. Ш. Диагностика управления: практический опыт и реализация / В. Ш. Рапопорт. — М.: Экономика, 1988. — 272 с.
106. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/book/Region/01-1-REGIONI.pdf
107. Рівень і якість життя населення: Монографія / Під заг. ред. Є. П. Кушнарьова. – Х.: Видавничий дім «ІНЖЕК», 2004. – 272 с.
108. Самочкин В. Н. Гибкое развитие предприятия. Анализ и планирование / В. Н. Самочкин. — М.: Дело, 1999. — 336 с.
109. Системи фінансового моніторингу. Методологія проектування / За ред. О. В. Мозенкова. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. – 152 с.
110. Скуба Р.В. Программно-целевое управление развитием инфраструктуры хозяйствующих субъектов / ВлГу Электронный журнал // http://journal.vlsu.ru/index.php?id=269
111. Социологическая энциклопедия: В 2 т. Т.1 / Руководитель научного проекта Г. Ю. Семгин. – М.: Мысль, 2003. – 694 с.
112. Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави: національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. – К.: НВЦ НБУВ, 2009. – 687 с.
113. Статистический анализ многомерных объектов произвольной природы / [Васильев В. И., Красильников В. В., Плаксий С. И., Тягунова Т. Н.]. – М. : Издательство ИКАР, 2004.– 382 с.
114. Статистичний збірник «Регіони України 2009» Частина ІІ. – Державний комітет статистики України. – 2009. – 764с.
115. Cтатистичний щорічник України за 2003 рік / За ред. Осауленка О. Г. – К.: Вид-во «Консультант», 2004. – 632 с.
116. Сторонянська І. З. Оцінка асиметрії соціально-економічного розвитку регіонів України та обґрунтування пріоритетів державної регіональної політики / І. З. Сторонянська // Регіональна економіка. – 2006. №4. – С. 101-111.
117. Сторонянська І. З. Процеси конвергенції/дивергенції соціально-економічного розвитку регіонів України: підходи до оцінки / І. З. Сторонянська // Регіональна економіка. – 2008. №2. – С. 73-83.
118. Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області до 2015 року / В. С. Пономаренко, Н. А. Кизим та ін. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2004. – 448 с.
119. Структурные сдвиги как экономический феномен / http://ok-russia.narod.ru/stat/mono2/Gl1.htm
120. Существующие подходы к классификации территорий / http://www.tk-talisman.ru/50.html.
121. Тепл К. Организационная структура региональной политики Европейского Союза // Регион: экономика и социология. – 1999. – № 3.
122. Территориальное управление экономикой: Словарь-справочник / Гл. ред. В. П. Колесов, В. М. Шупыро. – М.: Экономический факультет, ТЕИС, 2001. – 642 с.
123. Типология российских регионов / [Б. Бутс, С. Дробишевський, О. Кочетов и др.]. ¬ М., 2002. – 196 с.
124. Трансформація структури господарства України. Регіональний аспект / [за ред. Г.В. Балабанова, В.П. Нагірної, О.М. Нижник]. – К., 2003. – 341 с.
125. Тургель И. Д. Курс лекций «Региональная экономика и управление» http://www.humanities.edu.ru/db/msg/46668
126. Указ Президента України «Про концепцію державної регіональної політики» [електронний ресурс] / Указ Президента України від 25 травня 2001 року N341/2001. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=341%2F2001.&chk=4/UMfPEGznhhOvt.Ziemj.mbHdld2sFggkRbI1c
127. Управління людським та соціальним розвитком у регіонах України: Монографія / О. Ф. Новікова, О. І. Амоша, Л. В. Шаульська та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2010. – 488 с.
128. Хаджинов І. В. Фінансове забезпечення інноваційного розвитку депресивних територій [електронний ресурс] // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності: Збірник наукових праць. – Маріуполь: Вега-Принт, 2009. – 352 с. – Режим доступу: http://www. nbuv.gov.ua /Portal/ Soc_Gum/ Tpaeiv/2009/40.pdf
129. Хасбулатов О. Р. Развитые страны: центры и периферия. Опыт региональной экономической политики: Монография. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2009. – 335 с.
130. Хвесик М. А. Стратегія соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі Волинської області): Монографія / М. А. Хвесик, Л. М. Горбач, Н. В. Вишневська. – К.: Кондор, 2004. – 376 с.
131. Хвесик М.А. Економіко-правове регулювання природокористування: Монографія / М. А. Хвесик, Л. М. горбач, Ю. П. Кулаковський. – К.: Кондор, 2004. – 524 с.
132. Цільові програми / Програми економічного і соціального розвитку Харківської області, які діють у 2008 році [електронний ресурс] / Харківська обласна державна адміністрація – Режим доступу: http://www.kharkivoda.gov.ua/ show.php? page=14137
133. Черничко Т. В. Методичні підходи до оцінки рівня економічного розвитку регіону / Т. В. Черничко, Ю. І. Попович // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.10. – С. 275-280.
134. Чужиков В. І. Глобальна регіоналістика: історія та сучасна методологія: Монографія / В. І. Чужиков. – К.: КНЕУ, 2008. – 296 с.
135. Чумаченко М. Г. Самоврядування й економічне регулювання розвитку регіону / М. Г. Чумаченко // Регіон у системі нових економічних і правових відносин. – Івано-Франківськ, 1998. – С. 6-12.
136. Шаблій О.І. Актуальні питання методології і теорії макрорегіоналізації України // Український географічний журнал. – 1999. – № 1. – С. 17.
137. Шаблій О.І. Математичні методи в соціально-економічній географії. – Львів: Світ, 1994. – С. 55.
138. Шевчук В. О. Інвестиційна привабливість і технологічний розвиток регіонів : європейський досвід / В. О. Шевчук, Н. І. Черкас // Проблемы равзития внешнеэкономических связей и привлечения иностарнныз инвестиций : региональный аспект [сб. науч. тр.]. – Донецк: ДонНУ, 2006. – С. 493-497.
139. Шевчук Я. В. Депресивні територіальні суспільні системи: критерії визначення та напрями санації: Монографія / Я. В. Шевчук. – Львів, 2008. – 133 с.
140. Шишков Ю. Отечественная теорія региональной интеграции: опыт пришлого и вигляд в будуще // Мировая экономика и международные отношения. – 2006. №4. – С. 54-63.
141. Экономико-математический словарь [Електронний ресурс]. – режим доступу : slovari.yandex.ru.
142. Эрхард Л. Благосостояние для всех [пер. с нем.] / Людвиг эрхард. – М.: Дело, 2001. – 336 с.
143. Юсквяров Р. К. Управленческое консультирование: теория и практика / Р. К. Юсквяров, М. Я. Хабанук, Я. А. Леймани. — М.: Экономика, 1988. — 240 с.
144. Якимов А. В. Методология функционирования и развития сложных социальных систем / А. В. Якимов // Вопросы управления. – 2006. №5. – С. 19-24.
145. Barro R. Economic Growth / R Barro, X. Sala-i-Martin. – NY^ The MIT Press, 2004.
146. Berle A., Means G. The modern corporation and private property. N.Y.: William S. Hein & Co., 2000 (rev. ed.).
147. Friedrich Schneider Shadow Economics and Corruption All Over The World : New Estimates For 145 Countries // Economics The Open Access, Open Assessment E-Journal. – 2007-9July 24, 2007.
148. Hammer J. Social Infrastructure. – NBER-NCAER Conference. – January 16. – 2006. – 33 P.
149. Jacques Sapir, “Global finance in crises”, real-world economics review, issues no. 46, 18 May 2008, pp/., http: // www.paecon.net / PAEReview / issue46 / Sapir46.pdf
150. Krugman P. Increasing returns and economic geography / P. Krugman // Journal of political economy. – 1991. – Vol. 99, №3. – Р. 483-499.
151. Temple J. Growth and wage inequality in a Dual Economy / J. Temple // Bulletin of Economic Research. – 2005. №2. – P. 145-169.
152. Toffler A. The Adaptive Corporation. – L., 1985. P. 107-108.
153. Rodriguez-Pose A. Convergence or Divergence? Types of regional responses to socio-economic change in Western Europe. – 1999. – vol. 90(4). – P.369.
154. Rodriguez-Pose A. Convergence or Divergence? Types of regional responses to socio-economic change in Western Europe. – 1999. – vol. 90(4). – P.369.
155. Storper M. Regional World. Territorial Development in a Global Economy / M. Storper. – New York – London : The Gualford Press, 1997. – 338 p.
156. Walker R. Capital and Industrial Location / R. Walker, M. Stopler // Progressive Human Geography. – 1981. – P. 473-509.
157. Wannop U. The Regional Imperative: Regional Planning and Government in Britaine, Europe and the United States / U. Wannop. – London : Jessika Kingsley, 1995. – 441 p.
158. Warner W. L. The Corporation in the Emergent American Society. – N.Y.: Harper Brothers publishers, 1962.
159. Working for the regions. Europe on the move. Luxembourg: OOPEC, 2001.
160. Yuill D. European Regional Incentives, 18th edition / D. Yuill, J. Bachtler, F. Wishlade. Boweker-Saur, London, 1999.
161. http://ru.wikipedia.org/wiki/Категоризация
162. http://www.ssti.ru/kpi/informatika/Content/biblio/b1/inform_man/gl_2_2.htm