ДІАГНОСТУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

brief description

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Ядранський Дмитро Миколайович

УДК 331.108: 330.131.008.6 : 334.716 (043.3/.5)

ДІАГНОСТУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант
Семенов Андрій Григорович,
доктор економічних наук, професор

Запоріжжя – 2013

ЗМІСТ
стр.
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДІАГНОСТУВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ 16
1.1. Діагностування та контроль соціально-економічної ефективності діяльності підприємства як важливий напрям сучасного економічного аналізу 16
1.2. Соціальна й економічна норма праці як критеріальна база діагностування та контролю праці 30
1.3. Виявлення, обґрунтування об’єктів діагностування та контролю праці на сучасному промисловому підприємстві 73
Висновки до розділу 1 98
РОЗДІЛ 2. ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ДІАГНОСТУВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ПРАЦІ НА СУЧАСНОМУ ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ 101
2.1. Персонал і праця як окремі об’єкти діагностування та контролю на промисловому підприємстві 101
2.2. Теоретичні аспекти організації діагностування та контролю праці й персоналу на різних інституціональних рівнях 123
2.3. Критичний аналіз методології діагностування, контролю та аналізу праці персоналу: вітчизняна практика 144
2.4. Організаційні процеси діагностування та контролю праці персоналу промислового підприємства 162
Висновки до розділу 2 172
РОЗДІЛ 3. МЕТОДОЛОГІЯ СИСТЕМИ ДІАГНОСТУВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА 176
3.1. Концептуальні засади організації діагностування праці персоналу промислового підприємства 176
3.2. Визначення вартісних показників праці персоналу промислового підприємства 199
3.3. Праця персоналу в загальній моделі діагностики господарської діяльності промислового підприємства 231
3.4. Напрямки автоматизації діяльності з діагностування та контролю праці на промисловому підприємстві 247
Висновки до розділу 3 272
РОЗДІЛ 4. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ СОЦІАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ 277
4.1. Проблеми діагностування соціальної й економічної ефективності праці в єдиній оцінній моделі промислового підприємства 277
4.2. Соціальний аудит як механізм оцінювання ефективності трудової діяльності на промисловому підприємстві 295
4.3. Аудит вартості праці персоналу промислового підприємства 312
Висновки до розділу 4 319
РОЗДІЛ 5. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ДІАГНОСТУВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЩОДО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА 321
5.1. Удосконалення інформаційного забезпечення контрольно-діагностичної системи праці персоналу на промисловому підприємстві 321
5.2. Удосконалення механізму діагностування трудового потенціалу промислового підприємства 344
5.3. Моделювання соціально-економічної ефективності праці персоналу на промисловому підприємстві 368
Висновки до розділу 5 375
ВИСНОВКИ 378
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ 384

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасних промислових підприємствах спостерігаються колоподібні процеси, які зрештою призводять до скорочення рівня його трудового потенціалу. Зокрема, підвищення економічної ефективності часто досягається за рахунок скорочення персоналу (або витрат на персонал), як наслідок, відбувається відплив кадрів, що зменшує сукупний трудовий потенціал підприємства. У разі необхідності збільшення персоналу через зміни ринкової кон’юнктури такі підприємства матимуть суттєві проблеми. Більше того, сукупне скорочення трудового потенціалу зумовлює зменшення потенційних можливостей приросту продуктивності праці за рахунок його використання. Зазначена ситуація також негативно позначається на загальній соціально-економічній ефективності господарської діяльності.
Слід звернути на увагу на те, що процеси скорочення чисельності та змін техніко-технологічної бази виробництва відбуваються в умовах відсутності системи науково обґрунтованого нормування праці, а це, у свою чергу, зумовлює використання досвідно-статистичних методів регламентації трудових процесів. У ході відповідних новацій збільшується можливість техногенних аварій і катастроф, виробничого травматизму. Окреслені аспекти також негативно впливатимуть на загальні економічні результати господарської діяльності підприємств. Враховуючи той факт, що на сьогодні однією з найбільш динамічних галузей національної економіки є гірничо-металургійна, дослідження зазначених процесів саме на підприємствах гірничо-металургійного комплексу є найбільш актуальним.
Системні дослідження щодо праці та її суспільної ролі, характеру відчуження тощо проводились в умовах традиційного й індустріального суспільства. Найбільш відомими теоретиками в цьому контексті можна вважати Ф. Енгельса, К. Маркса, А. Маршалла, Дж. Мілля, М. Туган-Барановського та ін. Більш пізній аналіз кола питань, пов’язаних з переосмисленням ролі людини в економічних процесах, знайшов відображення у працях таких зарубіжних учених-економістів, як: Г. Беккер, Дж. Кендрик, С. Кузнец, Р. Лукас, Ф. Махлуп, П. Сендж, Т. Шульц та ін.
Окремі проблеми, що стосуються відчуження праці, досліджували Дж. Гелбрейт, Дж. Кейнс, Дж. Коммонс, П. Самуельсон та інші відомі науковці.
Серед наукових розробок вітчизняних і російських учених, які стали підґрунтям для формування ідеології необхідності значних інвестицій в економіку людини, дослідження актуальних аспектів інвестування розвитку персоналу та визначення ефективності таких інвестицій, слід відзначити праці Б. Андрушківа, Н. Гавкалової, О. Грішнової, Г. Дмитрієва, А. Колота, І. Кравченко, Е. Лібанової, Г. Назарової, А. Семенова, Г. Семенова та ін.
У працях вітчизняних економістів – Д. Богині, В. Гейця, А. Гальчинського, К. Кривенка, С. Мочерного, В. Рибалкіна та інших – знайшли відображення проблеми, пов’язані з відчуженням праці.
Дослідження проблем трудової та соціально-економічної поведінки потребує врахування думки відомих вітчизняних і зарубіжних учених – соціологів та філософів, зокрема Т. Заславської, С. Московічі, В. Пилипенка, В. Радаєва, Р. Ривкіної, Є. Суїменко, Л. Тавено, Ж. Тощенко, Ф. Фукуями, П. Штомпки та ін.
Методологічні питання людського розвитку, відтворення та використання людських ресурсів досліджують такі провідні українські вчені, як О. Амоша, С. Бандур, В. Брич, Н. Верхоглядова, М. Долішній, Т. Заяць, С. Злупко, А. Колот, Н. Лук’янченко, О. Новікова, В. Онікієнко, В. Порохня, Р. Тян, Л. Шаульська, Л. Шевчук та ін. Окремі аспекти цієї проблеми були і є предметом наукових інтересів багатьох російських фахівців, а саме: Б. Генкіна, Ю. Дмитрієва, Л. Євдокимової, І. Кириченко, Г. Мелік’яна, Б. Одегова, Н. Шаталової та ін.
Не заглиблюючись в аналіз структур концепцій попередників, можна відзначити наявність системного розриву між соціологічною й економічною науковою рефлексією проблем праці в сучасному суспільстві та відсутність реальних методологічних засад для подальших теоретизувань. Зазначене й зумовлює головну наукову проблему дослідження, пов’язану з тим, що питання трансформації економічного механізму сучасних підприємств концентрує увагу виключно на економічній складовій без урахування соціальних процесів. Забезпечення збалансованого розвитку економічної та соціальної ефективності трудових процесів вимагає принципової модернізації існуючої системи діагностування та контролю праці в умовах промислових підприємств.
Необхідність теоретичного обґрунтування та розвитку методів оцінювання ефективності праці на промисловому підприємстві зумовила вибір теми, визначила мету, завдання та зміст дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу підготовлено в межах тем науково-дослідних робіт Класичного приватного університету: “Методологія оцінки ефективності діяльності підприємства з корпоративним управлінням” (номер державної реєстрації 0109U001276; у межах виконання теми автором було розроблено підрозділ “Модель діагностування праці на корпоративному підприємстві”), “Стратегія управління людським потенціалом на макро- та мікроекономічному рівні” (номер державної реєстрації 01079U004192; у межах виконання теми автором було розроблено підрозділ “Механізми діагностування та контролю трудового потенціалу промислового підприємства”), “Організація й удосконалення механізмів бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту діяльності підприємств, установ, організацій в умовах трансформації економіки” (номер державної реєстрації 0110U007139; у межах виконання теми автором було розроблено підрозділ “Методологія обліку праці”).
Мета й завдання дослідження. Мета дослідження – розробка організаційно-економічного механізму діагностування та контролю соціально-економічної ефективності праці персоналу на гірничо-металургійному підприємстві.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність виконання певного кола завдань:
– охарактеризувати діагностування та контроль соціально-економічної ефективності праці персоналу як цілісну економічну категорію;
– визначити критеріальну базу та виявити об’єкти діагностування й контролю праці на сучасному промисловому підприємстві;
– концептуалізувати сучасне розуміння персоналу і праці як специфічні об’єкти діагностування та контролю;
– дослідити й удосконалити загальнотеоретичні засади організації діагностування праці персоналу;
– розробити методичний підхід щодо розвитку організаційних процесів інтеграції діагностування та контролю праці на сучасному промисловому підприємстві;
– розробити методи та показники для вартісного оцінювання праці персоналу для встановлення оптимальних меж заміни живої праці уречевленою;
– розробити модель інтеграції інформаційного блоку з діагностування та контролю праці в обліково-аналітичну модель підприємства;
– обґрунтувати методологічні підходи діагностування та контролю праці персоналу як специфічної форми нематеріального активу;
– встановити зв’язок між соціальною відповідальністю підприємства та ефективністю праці персоналу;
– обґрунтувати й експериментально підтвердити адекватність моделі соціального аудиту промислового підприємства реальним процесам;
– запропонувати концепцію діагностування та контролю трудового потенціалу промислового підприємства, орієнтовану на забезпечення соціальної та економічної ефективності;
– розробити економіко-математичну модель для встановлення оптимальних рівнів соціальної й економічної ефективності господарської діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу.
Об’єкт дослідження – процес діагностування та контролю праці персоналу на промисловому підприємстві.
Предмет дослідження – діагностування та контроль соціально-економічної ефективності праці персоналу на сучасному промисловому підприємстві.
Методи дослідження. Загальною методологічною базою стали, з одного боку, праці К. Маркса, окремі результати яких у ході дослідження було адаптовано до сучасного інформаційного суспільства, що перебуває в процесі трансформації світоглядних концепцій, а з іншого боку, – інституціональний підхід, за допомогою якого пояснюються економічні (як аксіологічні, так і праксеологічні) аспекти розвитку праці персоналу (підрозділ 2.2).
У ході дослідження застосовано такі методи: метод абстракції, за допомогою якого запропоновано перенести розгляд процесу розвитку трудової діяльності в площину аналізу живої та уречевленої праці (підрозділ 2.1); метод узагальнення – для огляду теорій, що пояснюють різні аспекти трудової діяльності, методології обліку, діагностування та контролю праці, методів визначення окремих кількісних показників, а також для систематизації досвіду обліку, діагностування та контролю праці персоналу у вітчизняній та зарубіжній теорії й практиці (підрозділи 1.2, 1.3, 2.4); метод аналізу – для визначення проблем і перспектив розвитку трудової діяльності на металургійних підприємствах (підрозділи 1.2, 1.3, 4.2, 5.3); для встановлення місця праці як сфери забезпечення соціально-економічної ефективності людської життєдіяльності (підрозділ 2.1); для визначення існуючих принципів її трансформації в умовах сучасного виробничого розвитку підприємств (підрозділи 2.2, 1.3, 4.3); метод синтезу – як базу для авторського підходу до розбудови цілісної моделі діагностування та контролю праці персоналу (підрозділи 1.1, 2.4, 5.3); методи групування – для систематизації окремих практик, типізації проявів трудової активності (підрозділи 3.3, 4.1, 5.2); метод моделювання – для створення теоретичних концептів, які конкретизуються до рівня певних моделей (підрозділи 1.1, 2.2, 3.4); методи економіко-математичного моделювання – для побудови моделі збалансованого соціально-економічного розвитку підприємства (підрозділ 5.3). Як спеціальні використані методи соціологічного аналізу для оцінювання ефективності соціальної складової діяльності підприємства (підрозділ 4.2). У дослідженні використовувалась логіка системного, порівняльного та структурно-функціонального аналізу, а також ефекту синергії, що виникає в трудових групах у ході трудового процесу та є його наслідком.
Інформаційною базою дослідження були нормативно-правові акти України щодо регулювання праці й обліку праці, наукові здобутки зарубіжних і вітчизняних учених з проблем праці, оцінювання її результативності та соціального значення, матеріали статистичних щорічників і бюлетенів Державного комітету статистики України, результати аналізу діяльності, пов’язаної з обліком, контролем та аналізом праці персоналу промислових підприємств гірничо-металургійного комплексу.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що введення в науковий обіг теоретично обґрунтованої системи діагностування та контролю праці персоналу надасть можливість розробити адекватні управлінські заходи щодо підвищення ефективності використання розвитку персоналу підприємства.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна сформульованих у дисертації основних положень, висновків і рекомендацій полягає в тому, що їх сукупність є цілісною теорією нового напряму контролю на промисловому підприємстві – соціально-економічної ефективності праці. Цей напрям створює методологічне підґрунтя для встановлення механізмів одночасного підвищення продуктивності праці та соціального життя персоналу. Основні положення наукової новизни полягають у такому:
вперше:
– запропоновано концепцію діагностування та контролю соціально-економічної ефективності праці персоналу як цілісної економічної категорії, яка є окремим напрямом діагностування господарської діяльності сучасного металургійного підприємства, що дає змогу забезпечити підвищення ефективності господарського механізму підприємства шляхом встановлення оптимальних співвідношень між зростанням економічної та соціальної ефективності праці персоналу;
– розроблено методи вартісного оцінювання характеристик персоналу, де визначено три базові категорії: собівартість праці, мінову вартість та ціну праці, які дають змогу відобразити, у тому числі й якісні показники трудового процесу у вартісній формі та розрахувати сукупну вартість персоналу на основі авторської методики визначення мінової вартості та ціни праці, логіка якої базується на порівнянні сукупних витрат на використання живої й уречевленої праці;
– запропоновано концепцію діагностування та контролю трудового потенціалу працівників підприємства, де подано набір альтернативних напрямів і критеріїв для кількісного виміру рівня трудового потенціалу працівників, зокрема: працездатність (індивідуальну чи сукупну); освітньо-кваліфікаційний потенціал (окремого працівника чи колективу) та соціально-комунікаційний потенціал, який, у свою чергу, складається з потенціалу організаційного середовища й особистого потенціалу суб’єкта праці;
– розроблено модель балансу інтересів працівників і роботодавців у системі управління продуктивністю, яка здатна узгодити різноспрямовані інтереси цих сторін у системі управління продуктивністю через формалізацію зв’язку соціальної відповідальності підприємства з ефективністю праці персоналу і дає змогу оцінити та забезпечити адекватність такого балансу за запропонованими критеріями в процесі економічного функціонування промислового підприємства;
удосконалено:
– загальнотеоретичні засади діагностування та контролю шляхом впровадження механізму структурно-логічного взаємозв’язку показників діагностування праці персоналу, який базується на двох базових напрямах – аналітичному й синтетичному, які, у свою чергу, запропоновано поділити на ряд діагностичних показників, де сучасний підхід до аналізу праці, заснований на врахуванні характеру її функціонального поділу, запропоновано замінити на підхід, заснований на врахуванні логічної спрямованості праці та можливостей впливу на неї конкретним суб’єктом;
– критеріальну базу діагностичного процесу праці персоналу, яка, на відміну від існуючої, розглядає як критерій не конкретне значення показника, а певний нормативний діапазон відхилень від еталонного значення, де для встановлення такої норми необхідно використовувати не тільки суто економічні, але й соціальні норми праці, які характеризуються системою кількісних і якісних характеристик, що дає змогу підвищити адаптивні властивості управління працею персоналу;
– теоретичні підходи щодо праці та персоналу як специфічних об’єктів діагностування та контролю, які базуються, на відміну від інших, на тому, що персонал, виступаючи носієм праці, зрештою є і її споживачем, а відтак, його розвиток здійснюється у безперервному процесі самовідтворення, засобом якого виступає жива або минула праця, що дає змогу вирішити суперечність між дефіцитністю праці як виробничого ресурсу та одночасним дефіцитом її самої як середовища реалізації соціальних здібностей працівників;
– модель соціального аудиту на рівні суб’єктів господарювання, у якій виділено п’ять етапів, зокрема методологічний, попередній, дослідний, аналітичний, завершальний, із поясненням завдань і функцій на кожному з етапів, і яка, на відміну від існуючих, забезпечується одночасним використанням соціологічних моніторингів (які за допомогою кваліметричної моделі приводяться до кількісного виміру) та емпіричних показників, що дає змогу зіставити соціальне самопочуття персоналу з економічними параметрами господарської системи;
дістало подальшого розвитку:
– модель інтеграції інформаційного блоку з діагностування та контролю праці в обліково-аналітичну модель підприємства, де, на відміну від попередніх досліджень, запропоновано розглядати в єдиному інформаційному модулі вимоги до праці, норми праці, забезпеченість персоналом разом із системою показників виробничого процесу, що дає можливість визначати сукупну норму продуктивності та встановлювати доцільність заміни живої праці уречевленою;
– методичний підхід щодо організації процесів інтеграції діагностики та контролю, де об’єктами контролю виступають одночасно і сам процес діагностики (у контексті його якості та достовірності), й інформація, отримана за його допомогою, де запропоновано авторську інституціональну модель діагностування та контролю праці, яка дає можливість здійснювати сторонній контроль за соціально-економічною ефективністю праці персоналу та складається з таких базових блоків показників, як: вартісні, структурні, результативні, соціальні, нормативні, часові, професійні;
– уявлення про категорію “праця” як специфічну форму нематеріального активу, яка здатна давати збільшений дохід своєму власнику (носієві робочої сили) і покупцеві (який орендує нематеріальний актив разом із власником) за рахунок набуття додаткових компетенцій; відповідно до специфіки дослідження адаптовано систему збалансованих показників підприємства, де відповідно до її базових сфер (фінанси, маркетинг, бізнес-процеси, освіта та кар’єрне зростання) сформульовано специфічну систему критеріїв для діагностування та контролю праці персоналу;
– економіко-математична модель соціально-економічної діяльності підприємства, яка базується на одночасному використанні рівняння Коба-Дугласа та показників, що характеризують максимізацію соціального ефекту господарської діяльності, які мають виступати як обмеження при плануванні підвищення економічної ефективності підприємства; використання такої моделі дає можливість оцінити та змоделювати оптимальний рівень соціально-економічного забезпечення персоналу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що впровадження положень, викладених у дисертації, сприяє підвищенню ефективності господарського управління гірничо-металургійним підприємством та одночасно його соціальної ефективності.
Результати дослідження використані в роботі органів місцевої виконавчої влади, зокрема Запорізької обласної ради при розробці Стратегії регіонального розвитку Запорізької області до 2015 р. (довідка № 08-22/24310 від 17.08.2012 р.).
Наукові результати, що мають прикладний характер, використані підприємствами гірничо-металургійної галузі ІнГЗК (довідка ДК № 31/12-6 від 16.08.2012 р.); ТОВ “ЕТАР”; підприємствами, що працюють у гірничо-металургійній галузі на умовах підряду ТОВ “Атон Діо” та
ТОВ “Монтажуніверсалсервіс” (довідка № 662 від 10.09.2012 р.); іншими організаціями, що зацікавлені у вирішенні проблем підвищення ефективності використання персоналу, зокрема Криворізькою міською організацією “Зелений Свiт” (довідка № 41 від 07.10.2012 р.). Отримані результати також знайшли використання в діяльності консалтингової компанії ‘”NEV VIP STREAM” s.r.o. (Чеська республіка) (довідка № 0115/12 від 17.10.2012 р.). Результати дослідження використано в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні дисциплін “Економіка праці та соціально-трудові відносини”, “Економіка підприємства”, “Соціологія праці”, “Кадровий менеджмент” (довідка № 07-12 від 31.08.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки й рекомендації, які винесені на захист, одержано автором особисто. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, що належать автору.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження доповідались та здобули схвалення на науково-практичних конференціях. Зокрема:
міжнародних: “Управління в освіті” (м. Львів, 2011р.), “Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності” (м. Жовті-Води – Дніпропетровськ, 2011 р.), “Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки” (м. Кременчук, 2011 р.), “Економічна стратегія розвитку країни у ХХІ столітті: теоретичні та практичні аспекти досліджень” (м. Київ, 2011 р.), Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки (м. Кременчук, 2012 р.).
всеукраїнських: “Держава та ринок: стратегія розвитку промислових регіонів” (м. Маріуполь, 2006 р.), “Стратегічні вектори розвитку регіональної економіки в умовах протидії викликам глобалізації” (м. Сімферополь, 2011 р.), “Актуальні проблеми і прогресивні напрямки управління економічним розвитком вітчизняних підприємств” (м. Кривий Ріг, 2011 р.), “Удосконалення обліку, аналізу, аудиту і звітності у сучасних умовах глобалізаційних процесів у світовій економіці” (м. Ужгород, 2010 р.), “Фінансово-економічні проблеми сучасного світу: шляхи і перспективи їх вирішення на мікро-, макро- та мегарівнях” (м. Кременчук, 2012 р.), “Оновлення соціально-психологічної та педагогічної науки на етапі націєтворення” (м. Запоріжжя, 2012 р.).
міжвузівській “Стратегія управління та розвитку операційних систем” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.).
Публікації. Основні ідеї, положення і висновки дисертаційної роботи опубліковано в 42 наукових працях, у тому числі: шість монографій, з них три – одноосібні, три – у співавторстві; 22 статті у наукових фахових виданнях, з них 20 одноосібних; три статі – в інших виданнях; 11 – матеріали конференцій. Загальний обсяг авторських публікацій – 95,1 д. а.

bibliography

ВИСНОВКИ

У ході дослідження було розроблено організаційно-економічний механізм діагностування й контролю соціально-економічної ефективності праці персоналу, запропоновано конкретизовані напрями адекватного інформаційного базису, розроблено теоретичні концепти та практичні моделі для прикладних розрахунків щодо науково-методичного забезпечення процесу діагностування і контролю праці персоналу. Отримані результати дають змогу дійти таких висновків.
1. Встановлено, що особливості діагностування соціально-економічної ефективності полягають, у першу чергу, у необхідності системного аналізу соціальних та економічних характеристик трудового процесу. Необхідність практичної реалізації системного підходу зумовила потребу розглядати діагностування та контроль соціально-економічної ефективності праці персоналу як цілісну економічну категорію, яка є окремим напрямом діагностування господарської діяльності сучасного промислового підприємства. Практична реалізація такого підходу дає можливість забезпечити підвищення ефективності господарського механізму підприємства шляхом встановлення оптимальних співвідношень між змінами економічної та соціальної ефективності праці персоналу. Також встановлено, що врахувати та відобразити в обліку, діагностуванні та контролі процес праці значно простіше не за допомогою номінальних показників, а шляхом встановлення їх відхилень, для чого розроблено систему показників та індикаторів.
2. У ході виконання завдання щодо характеристики критеріальної бази та виявлення об’єктів діагностування і контролю праці на сучасному промисловому підприємстві було встановлено, що на процес прийняття рішень впливають: визначення адекватності якісного складу (освітньо-кваліфікаційного рівня тощо) персоналу вимогам підприємства (ринку); визначення кількісних показників відповідності персоналу вимогам ринку; обґрунтування можливостей освоєння інвестицій у бізнес (заміщення живої праці уречевленою), а також доцільність відповідних інвестицій за умови необхідності витрат на зміну якісних характеристик персоналу (заміни фізичної праці інформаційною); повні витрати на працю (інформаційну та фізичну; живу й уречевлену) в єдиній оцінній моделі; доцільність та доцільні межі заміщення живої фізичної праці інформаційною; привабливість підприємства на всіх типах ринку, у т.ч. на ринку праці; гудвіл персоналу підприємства (або гудвіл, що виник внаслідок трудової діяльності персоналу підприємства). Запропоновано підходи до визначення ступеня керованості соціально-економічної системи промислового підприємства.
3. Встановлено, що сучасна специфіка праці як економічної категорії та праці персоналу як економічного процесу має принципові відмінності від класичних підходів. Основна специфіка цих об’єктів діагностування полягає в тому, що персонал, виступаючи носієм праці, зрештою є і її споживачем, а відтак, його розвиток здійснюється у безперервному процесі самовідтворення, засобом якого виступає жива або уречевлена праця. Відповідно, функцією обліку, діагностування та контролю праці персоналу є функція внутрішнього індикатора суспільної ефективності. Встановлено, що в умовах інформаційного суспільства праця є, з одного боку, дефіцитним ресурсом (але в цьому сенсі мова йде переважно про кваліфіковану працю), а з іншого боку, сама її наявність як сфери реалізації здібностей індивіда є недостатньою (тобто сама є дефіцитом). До того ж встановлено, що інформаційний характер живої праці принципово ускладнює її ідентифікацію та розподіл результату між розробником інформаційного продукту та особою, яка його використовує як вторинну працю.
4. Досліджено й удосконалено загальнотеоретичні засади балансу продуктивності виробничої системи, спрямованої на максимізацію прибутку і критеріїв соціальної ефективності, яка ґрунтується на принципах соціального партнерства. При цьому як модель соціального партнерства запропоновано розглядати трипартизм. Чинниками інтеграції інтересів виступає культура виробничого процесу та культура носіїв трудових ресурсів, через яку відбувається узгодження ключових інтересів учасників. Так, до інтересів працівників віднесено намагання підвищення кваліфікації (освіти), зниження навантаження, скорочення часу роботи та забезпечення гарантій зайнятості. Серед інтересів працедавців ключовими виступатимуть підвищення якості праці, підвищення ефективності, скорочення витрат ресурсів та вибір альтернативних ресурсів (у т.ч. більш дешевої робочої сили). Також розроблено модель комплексного діагностичного процесу. Для цього використано категоріально-понятійну тріаду “норма – праця – результат”, яка комплексно характеризує процес праці персоналу.
5. Встановлено, що в організаційній системі промислового підприємства діагностування та контроль виступають інструментом інтеграції окремих інститутуцій та забезпечення їх спільного функціонування. Оскільки головним завданням керівництва є інтеграція наявної інформації, то діагностично-контрольна інформація виступає засобом адаптації внутрішньої системи організації до вимог зовнішніх споживачів інформації, до яких належать інвестори, кредитори тощо. Визначено, що організаційні процеси інтеграції діагностики та контролю є амбівалентними, адже об’єктами контролю виступає одночасно і сам процес діагностики (у контексті його якості та достовірності), й інформація, отримана за його допомогою. На цій підставі розроблено авторські підходи до визначення якості діагностування та здійснено оцінювання переваг та надоліків розроблених пропозицій. Також розвинуто організаційні процеси діагностування та контролю розробкою авторської інституціональної моделі діагностування і контролю соціально-економічної ефективності праці, що складається з таких базових блоків показників, як: вартісні, структурні, результативні, соціальні, нормативні, часові, професійні.
6. Побудовано теоретичну модель створення мінової вартості як об’єкта діагностичного процесу. Введено показник умовної (приведеної) вартості працівника та розраховано його значення для конкретних працівників гірничо-металургійного підприємства. Встановлено, що продуктивність працівника прямо пов’язана з вартістю машини (як правило, більша вартість зумовлює більшу продуктивність) і дає можливість говорити про продуктивність системи “людина – машина”. До того ж продуктивність самого працівника (як складової зазначеної системи) є похідною від його кваліфікації та якості створюваної ним продукції. У такому контексті якість обрахунку ефективності живої праці як такої пов’язана з урахуванням ефективності праці, уречевленої в устаткуванні, та в набутій кваліфікації працівника. Запропоновано кваліфікацію (освіту) також розглядати з позицій минулої праці, адже для її здобуття потрібна велика минула праця самого носія кваліфікації, а для врахування освіти – урахування минулої праці тих, хто таку освіту надавав. Для завдань обліку праці на підприємстві запропоновано облікові показники поділити на дві групи: облік вимог до праці (показники, що характеризують сферу застосування праці, вимоги до її кількості та якості) й облік використання праці (характеристики ефективності використання, умови використання, результати використання). При визначенні вартості живої праці встановлено три базові категорії: собівартість праці (у першу чергу, для носія трудового ресурсу), мінова вартість і ціна праці – та розроблено формули для розрахунку зазначених показників. Запропоновано також розглядати повну собівартість праці, мінімальну поточну собівартість та мінімальну собівартість трудового життя. Розроблено методику визначення мінової вартості та ціни праці, логіка розрахунків якої базується на порівнянні витрат на використання живої й уречевленої праці.
7. Розроблено модель інтеграції інформаційного блоку з діагностування та контролю праці та запропоновано механізм її інтеграції в обліково-аналітичну модель підприємства. Запропоновано сукупність характеристик праці персоналу розглядати в системній єдності із сукупністю інших господарських показників в єдиному інформаційному модулі, що дає можливість визначати норму сукупної продуктивності та встановити доцільність заміни живої праці уречевленою. Необхідність такої інтеграції пояснюється результатами теоретичного аналізу, де встановлено, що відбувається зміна структури собівартості продукту, у якій більша частка витрат припадає на інтелектуальні пошуки, тобто розумову працю. З’ясовано, що обсяг інтелектуальної праці суттєво зростає внаслідок поглиблення її поділу. Відбувається насичення виробництва принципово новими засобами й видами енергії, що зумовлює безперервне зростання фондоозброєності праці та зменшення частки живої праці в структурі собівартості конкретного товару (а відповідно, зменшує обсяг доданої вартості на конкретному підприємстві). Фактично відбувається перенесення місця створення більшої частки суспільної доданої вартості зі сфери промислової праці у сферу інтелектуальної; збільшення рівня автоматизації зменшує потребу (і можливості) у звичних формах соціальної регламентації трудової поведінки, що призводить до зростання непередбачуваності конкретного трудового процесу. Умови сучасної інформаційної праці вимагають концентрації на окремій функції та не стимулюють творчість. До техніки практично повністю переходить технологічна функція, що принципово підвищує продуктивність праці, однак скорочує попит на виконання цієї функції безпосередньо працівниками та, у свою чергу, призводить до зменшення суспільної купівельної спроможності і скорочення суспільного попиту.
8. Під час обґрунтування методологічних підходів діагностування та контролю праці персоналу в загальній моделі діагностики господарської діяльності підприємства запропоновано розглядати працю як специфічну форму нематеріального активу. Визначено принципову відмінність праці як нематеріального активу, що пов’язана з її подвійною природою, адже праця як нематеріальний актив здатна давати дохід своєму власнику (носієві робочої сили) і покупцеві (який по суті орендує нематеріальний актив разом із власником). Цінність такого активу зберігає і накопичує в собі результати трудової діяльності, що робить можливим як збільшення вигод у часовому розрізі, так і виникнення ситуацій її знецінення. Відповідно до цього розроблено й обґрунтовано модель обліку праці як специфічної форми нематеріальних активів. Створено систему елементів (показників) обліку персоналу як об’єкта обліку відповідно до системи збалансованих показників. З метою операціоналізації обліку праці запропоновано схему інформаційних блоків моделі обліку праці, де визначено такі блоки: базовий (характеризує можливість використання), статичний (характеризує залучення персоналу), процесний (ефективність використання), результативний (продуктивність) – та встановлено структурно-логічний взаємозв’язок між ними. Сформульовано логіку інтеграції запропонованої схеми обліку праці в існуючу обліково-інформаційну систему та подано її визначення.
9. Встановлено зв’язок між соціальною відповідальністю підприємства та ефективністю праці персоналу, де запропоновано соціальну ефективність сучасного трудового процесу розглядати з двох підходів – як зростання соціального капіталу (що становить інтерес для працівника й підприємства) та як зростання соціальної ефективності управлінської діяльності, пов’язаної із соціальним самопочуттям працівника. Сформульовано нові завдання соціального аудиту, основним із яких є забезпечення керівництва підприємства інформацією про соціальні та функціональні характеристики персоналу, а також можливості щодо їх поліпшення і використання. Наголошується на доцільності проведення зовнішнього аудиту, адже об’єктом виступають соціально-трудові відносини, які практично завжди емоційно забарвлені. Другим завданням є створення інформаційного базису для усунення виявлених недоліків, які безпосередньо впливають на ефективність функціонування трудової групи. Встановлено, що вимір ефективності соціального аудиту забезпечується використанням кількісних і якісних характеристик. До них, у першу чергу, відносять: процедури прийняття рішень із соціальних та кадрових питань, стан морально-психологічного клімату в трудовій групі (колективі), рівень задоволення базових економічних і соціальних потреб працівників.
10. Встановлено нагальну потребу у проведенні соціального аудиту промислового підприємства, адже на сьогодні комплексного оцінювання ефективності соціальних заходів на підприємствах галузі не проводиться. Запропоновано в процесі аналізу виходити за межі кадрової політики підприємства та розглядати всю сукупність соціальних чинників трудової діяльності персоналу. Наведено базові напрями аудиту, до яких віднесено: аналіз політики оплати праці (заробітна плата, участь у розподілі прибутків); аналіз кадрової політики організації (кар’єрне просування, прийом, звільнення, оцінювання, система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів); аналіз ефективності використання праці персоналу (відповідність графіків виходу фактичним виходам, кількість фактично відпрацьованого часу, кількість простоїв з різних причин тощо); аналіз фінансової діяльності організації щодо соціальної підтримки та соціальної допомоги працівникам; аналіз ефективності діяльності профспілок; аналіз загальної задоволеності працівників трудовою діяльність (охороною праці, взаєминами в колективі); аналіз мотивації персоналу (об’єктивної та суб’єктивної складової). Запропоновано методику та процедуру проведення соціального аудиту за наведеними показниками. За всіма розрахунками проведено кількісний аналіз.
11. Запропоновано концепцію діагностування та контролю трудового потенціалу промислового підприємства. Визначено критерії (обмеження) для моделі ефективності його розвитку, де запропоновано як негативні розглядати суттєві відхилення (як у бік зниження, так і в бік перевищення) рівня трудового потенціалу. Оптимальним рівнем трудового потенціалу з позицій соціальної ефективності пропонується вважати рівень, який за більшістю критеріїв (як правило, критерії безпосередньо пов’язані з основними технологічними функціями) відповідає вимогам підприємства, однак за окремими допоміжними функціями є дещо нижчим (або вищим) за середні значення. У процесі формування авторської моделі оцінювання трудового потенціалу запропоновано модель управління трудовим потенціалом, тобто загальний набір дій, необхідних для цього.
Визначено основні напрями діагностування та контролю, до яких віднесено: працездатність (індивідуальна чи сукупна); освітньо-кваліфікаційний рівень (окремого працівника чи колективу); соціально-комунікаційний рівень потенціалу. Для кожного із показників наведено набір кількісних характеристик для оцінювання. Обґрунтовано сутність показника соціально-комунікативного потенціалу, який складається з особистісного потенціалу та потенціалу організаційного середовища підприємства. Розроблено модель соціально-комунікаційного потенціалу підприємства.
12. Розроблено економіко-математичну модель соціально-економічної діяльності підприємства, яка базується на одночасному використанні рівняння Коба-Дугласа та показників, що характеризують максимізацію соціального ефекту господарської діяльності, які мають виступати як обмеження при плануванні підвищення економічної ефективності підприємства. Як обмеження для кількісного визначення соціальної ефективності виробничого процесу запропоновано три авторські показники: коефіцієнт соціальної справедливості, коефіцієнт збереження кадрів та похідний від них – коефіцієнт соціальної ефективності, розрахунок яких заснований на використанні наявної звітної інформації підприємств. За допомогою цієї моделі оцінено поточну ефективність діяльності аналізованих підприємств та визначено оптимальні співвідношення показників соціального й економічного ефекту за умов їх розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамчук В.В. Организация и нормирование труда : учеб. пособ. для вузов / В.В. Адамчук. – М. : Финстатинформ, 2000. – 301 с.
2. Алексєєва Г.В. Визначення поняття соціальної та економічної ефективності [Електронний ресурс] / Г.В. Алексєєва, А.Ю. Перетятько / Науковий вiсник будівництва : зб. наук. пр. – Х. : Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури, 2010. – № 58. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/PORTAL/natural/Nvb/.
3. Аллавердян В. Оценка стоимости "кадрового потенциала" предприятия [Электронный ресурс] / В. Аллавердян / management.com.ua : интернет портал для управленцев. – Режим доступа: http://www.management.com.ua/hrm/hrm056.html.
4. Андрушкив Б.Н. Пути и методы принятия правленческих решений (психологические аспекты менеджмента) [Электронный ресурс] / Б. Андрушкив, Н. Кирич, В. Паляница, Л. Мельник // Збірник наукових праць Кіровоградського національного технічного університету. Серія: Економічні науки. – Вип. 16. – Ч. І. – Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Npkntu_e/2009_16_1/index.html.
5. Андрушків Б. Криза взаємовідносин у загальній теорії криз / Б. Андрушків, Ю. Вовк, О. Погайдак // Журнал європейської економіки. – 2011. – Т. 10. – № 2. – С. __–__.
6. Андрушків Б.М. Основи менеджменту / Б.М. Андрушків. – Л. : Світ, 1995. – 294 с.
7. Андрушків Б.М. Проблеми теорії і практики менеджменту / Б.М. Андрушків. – Тернопіль : Терно-Граф, 2009. – 312 с.
8. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами / Майкл Армстронг ; [пер. с англ. под ред. С.К. Мордовина]. – 8-е изд. – М. [и др.] : Питер, 2004. – 831 с.
9. Артемов В.А. К истории возникновения бюджетов рабочего времени / В.А. Артемов // Социологические исследования. – 2003. – № 5. – С. 141–148.
10. Багрова И.В. Товары рынка труда / И.В. Багрова // Вісник економічної науки України. – 2005. – № 2 (8). – С. 9–18.
11. Багрова І.В. Нормування праці : навч. посіб. / І.В. Багрова. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 212 с.
12. Баканов М.И. Теория экономического анализа : учеб. для студентов экон. специальностей / М.И. Баканов, М.В. Мельник, А.Д. Шеремет ; [под ред. М.И. Баканова]. – 5-е изд., перераб. и доп. – М. : Финансы и статистика (ФС), 2005. – 534 с.
13. Бальжинов А.В. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия : учеб. пособ. / А.В. Бальжинов, Е.В. Михеева. – Улан-Удэ, 2003. – 119 с.
14. Баркалов С.А. Индивидуальные стратегии предложения труда: теория и практика / С.А. Баркалов, Д.А. Новиков, С.С. Попов. – М. : ИЛУ РАН, 2002. – 110 с.
15. Баркалов С.А. Модели анализа деятельности производственных объединений на базе функций [Электронный ресурс] / С.А. Баркалов, К.С. Демченко, И.Б. Руссман. – М., 2000 / Институт проблем управления Кобба-Дугласа. им. В.А .Трапезникова). – Режим доступа: http://www.adeptis.ru/russman/articles/139.pdf.
16. Бартунаев Л.Р. Нормирование труда в России: сущность, состояние, пути совершенствования / Л.Р. Бартунаев ; Рос. акад. гос. службы при Президенте Рос. Федерации. – М. : Изд-во РАГС, 2004. – 214 с.
17. Бахрах Д.Н. Административное право : учебник для вузов / Д.Н. Бахрах. – М. : ВЕК, 1999. – 368 с.
18. Бганцев В.В. Организационный потенциал диалогических коммуникаций [Электронный ресрус] / В.В. Бгданцев / Бизнес. Общество. Власть. – 2011. – № 6. – С. 84–91. – Режим доступа: http://www.hse.ru/data/2011/05/23/1213982370/008.pdf.
19. Белановский С.А. Факторы эффективности управленческого труда в промышленности : монография / С.А. Белановский. – М. : Наука, 1988. – 168 с.
20. Бессонов В.А. Производительность и факторы долгосрочного развития российской экономики / В.А. Бессонов, В.Е. Гимпельсон, Я.И. Кузьминов, Е.Г. Ясин // Проблемы развития экономики и общества : X Международная научная конференция ГУ-ВШЭ // [ред. Е.Г. Ясин]. – 2010. – C. 11–61.
21. Білинська Н.Є. Стан та перспективи розвитку позабалансового обліку в Україні / Н.Є. Білинська // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. – 2010. – Вип. 20.1. – С. 166–171.
22. Білозор Л.В. Об’єктний контроль за нематеріальними активами в бухгалтерському обліку / Л.В. Білозор // Бухгалтерський облік, аналіз та аудит : проблеми теорії, методології, організації. – 2008. – № 2. – С. 5–12.
23. Білявський В. Оцінювання ефективності соціальної діяльності торговельних підприємств / В. Білявський // Вісник КНЕУ. – 2006. – № 3. – С. 39–46.
24. Блауберг И.В. Краткий словарь по философии / И.В. Блауберг, И.К. Пантин. – М. : Политиздат, 1982. – 431 с.
25. Бодрийяр Ж. Общество потребления : его мифы и структуры / Жан Бодрийяр ; [пер. с фр., послесл. и примеч. Е.А. Самарской]. – М. : Республика : Культурная революция, 2006. – 268 с. – (Мыслители XX века).
26. Большая советская энциклопедия : в 30 т. – М. : Большая Российская энциклопедия, 2001. – Т. 3 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://slovari.yandex.ru/экология/БСЭ/Экология/.
27. Браун Марк Г. Сбалансированная система показателей: на маршруте внедрения / Марк Грэм Браун ; [пер. с англ. Ю. Сакульна ; под ред. Е. Дронова]. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2005. – 226 с.
28. Бурдьё П. Формы капитала / П. Бурдье ; [пер. М.С. Добряковой ; иауч. ред. В.В. Радаев] // Экономическая социология. – 2005. – № 3. – Т. 6. – С. 60–74.
29. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л.Ф. Бурлачук. – 3-е узд. – СПб. : Питер, 2008. – 688 с. – (Серия «Мастера психологии»).
30. Буряк П.Ю. Формування і надання інформації про фінансові ресурси підприємства / П.Ю. Буряк // Фінанси України. – 2006. – № 10. – С. 123–128.
31. Бутенко О.П. Адаптація системи Нортона-Каплана для оцінювання економічної ефективності досягнення стратегій машинобудівних підприємств на прикладі ВАТ «ХАРП» [Електронний ресурс] / О.П. Бутенко, В.І. Барабанов, Г.Ю. Іванова // Вісник економіки транспорту і промисловості : зб. наук.-практ. статей / [редкол.: відп. ред. д.е.н. В.Л. Дикань]. – Х., 2010. – Вип. 29. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vetp/.
32. Бутинець Т.А. Бухгалтерський облік : навч. посіб. для студентів вузів спеціальності 7.050201 «Менеджмент організацій» та 7.050107 «Економіка підприємства» / [Т.А. Бутинець, Л.В. Чижевська, С.Л. Береза ; за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця]. – Житомир : ЖІТІ, 2000. – 572 с.
33. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах : навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал. спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / Ф.Ф. Бутинець, Л.Л. Горецька. – Житомир : Рута, 2003. – 544 с.
34. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку : [підручник для студентів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" вищих навчальних закладів] / Ф.Ф. Бутинець, О.П. Войналович, І.Л. Томашевська ; [за ред. д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця]. – 4-е вид., доп. і перероб. – Житомир : Рута, 2005. – 528 с.
35. Бычин В.Б. Организация и нормирование труда : учебник для вузов / В.Б. Бычин, С.В. Малинин, Е.В. Шубенкова ; под ред. Ю.Г. Одегова. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Экзамен, 2005. – 464 с. – (Серия “Учебник для вузов”).
36. Бычков В.П. Эффективность производства и предпринимательство в автосервисе : учеб. пособ. / В.П. Бычков, Н.В. Пеньшин. – Тамбов : Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2007. – 304 с.
37. Бюджетній кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.
38. Верхоглядова Н.І. Економіка підприємства : навч. посіб. / Н.І. Верхоглядова, Д.М. Ядранський, Н.А. Іваннікова. – К. : Професіонал, 2008. – 384 с.
39. Верхоглядова Н.І. Нормування праці : навчально-практичний посібник / Н.І. Верхоглядова, Д.М. Ядранський, Ю.В. Лисенко, Я.Я. Слабко. – К. : Професіонал, 2009. – 368 с.
40. Вишневский В.С. О современных критических оценках трудовой теории стоимости в российской экономической науке / В.С. Вишневский // Научный вестник Волгоградской академии государственной службы. Серия: Экономика. – Волгоград, 2009. – Вып. 2. – С. 75–83.
41. Вундерер Р. Маркетинг персонала – искусство создания благоприятных условий труда / Рольф Вундерер // Проблемы теории и практики управления. – 1992. – № 5. – С. 111–115.
42. Габор С.С. Ефективність як економічна категорія / С.С. Габор, В.С. Габор // Інноваційна економіка : всеукраїнський науково-виробничий журнал. – Тернопіль, 2012. – № 7 (33). – С. 14–17.
43. Гавкалова Н. Особливості формування і використання інтелектуального капіталу на прикладі харківського регіону / H. Гавкалова, І. Сєрова // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. – 2011. – Вип. 27. – С. 431–437.
44. Гавкалова Н.Л. Процедура оптимізації витрат на персонал [Електронний ресурс] / Н.Л. Гавкалова, А.С. Криворучко // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2011. – Вип. 4 (35). – 512 с. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2011-4/index.html.
45. Гавкалова Н.Л. Формування соціально-економічного механізму ефективності менеджменту персоналу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : спец. 08.00.04 / Н.Л. Гавкалова ; Харк. нац. екон.
ун-т. – Х., 2009. – 36 с.
46. Гавкалова Н.Л. Формування та використання інтелектуального капіталу / Н.Л. Гавкалова, Н.С. Маркова. – Х. : ХНЕУ, 2006. – 250 с.
47. Гавкалова Н.Л. Чинники інтелектуального капіталу / Н.Л. Гавкалова / Экономика Крыма. – Сімферополь : ТНУ ім. Вернадського, 2006. – № 17. – С. 85–88.
48. Гастев А.К. Как надо работать / А.К. Гастев. – М. : Экономика, 1972. – 124 с.
49. Гейц И.В. Нормирование труда и регламентация рабочего времени / И.В. Гейц. – М. : Дело и Сервис, 2006. – 352 с. – (Б-ка журнала “Заработная плата. Расчеты. Учет. Налоги”. – Вып. 4).
50. Генкин Б.М. Организация, нормирование и оплата труда на промышленных предприятиях : учебник для вузов / Б.М. Генкин. – М. : НОРМА, 2003. – 400 с.
51. Генкин Б.М. Экономика и социология труда : учеб. для вузов / Б.М. Генкин. – 7-е изд., доп. – М. : Норма, 2007. – 448 с.
52. Гидденс Э. Социология / [Энтони Гидденс ; науч. ред. В.А. Ядов ; общ. ред. Л.С. Гурьевой и Л.Н. Иосилевича ; пер. В. Малышенко и др.]. – М. : Эдиториал УРСС, 1999. – 703 с.
53. Гимпельсон В.Е. Дефицит квалификации и навыков на рынке труда: недостаток предложения, ограничения спроса или ложные сигналыработодателей? : препринт WP3/2004/01 / В.Е. Гимпельсон. – М. : ГУ ВШЭ, 2004. – 36 с.
54. Гимпельсон В.Е. Уровень и страх безработицы: есть ли между ними связь? / В.Е. Гимпельсон, А.Ю. Ощепков // Экономический журнал ВШЭ. – 2011 – № 3. – С. 277–314.
55. Головкова Л.С. Сукупний економічний потенціал корпорації: формування та розвиток : монографія / Л.С.Головкова. – Запоріжжя : КПУ, 2009. – 340 с.
56. Голуб Н.М. Посилення ролі обліково-аналітичної інформації в умовах економічної кризи / Н.М. Голуб // Вісник національного університету “Львівська політехніка”. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – 2009. – № 647. – С. 313–317.
57. Гончар Л.В. Організація внутрішньогосподарського контролю операцій з оплати праці та шляхи його удосконалення / Л.В. Гончар, А.Є. Рубан // Вісник ЖДТУ Серія економічні науки. – 2010. – № 3 (53). – С. 59–61.
58. Горц А. Знание, стоимость и капитал. К критике экономики знаний [Электронный ресурс] / А. Горц // ЛОГОС. – 2007. – № 4 (61). – Режим доступа: http://www.aitrus.info/node/643.
59. Господарський кодекс України [Електронне видання]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15.
60. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти i професійної підготовки : монографія / Олена Антонівна Грішнова. – К. : Знання, 2001. – 254 с.
61. Давидюк Т.В. Вплив інформації про витрати та інвестиції у персонал на обліково-аналітичну систему підприємства / Т.В. Давидюк // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки / [гол. ред. д.т.н. В.П. Мельничук]. – Житомир : ЖДТУ, 2009. – № 4. – 272 с.
62. Давидюк Т.В. Зміна концепції бухгалтерського обліку під впливом дії постіндустріальної економіки / Т.В. Давидюк // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки / [гол. ред. д.т.н. В.П. Мельничук]. – Житомир : ЖДТУ, 2010. – № 2 (52). – С. 52–55.
63. Давидюк Т.В. Трудові ресурси трудовий потенціал робоча сила людський капітал трудові ресурси трудовий потенціал робоча сила людський капітал взаємозв’язок категорій / Т.В. Давидюк // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки / [гол. ред. д.т.н. В.П. Мельничук]. – Житомир : ЖДТУ, 2009. – № 1 (47). – 230 с.
64. Даньків Й.Я. Алгоритм прийняття управлінських рішень на основі аналізу спеціалізованої фінансової звітності [Електронне видання] / Й.Я. Даньків, Я.В. Шеверя // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2008. – № 10 (128). – Ч. 2. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VSUNU/2008_10_2/index.html.
65. Дейлі Г. Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку : пер. з англ. / Г. Дейлі ; Інститут сталого розвитку. – К. : Інтелсфера, 2002. – 312 с.
66. Дейнега О.В. Якісна визначеність продуктивної праці та форми втілення сукупного суспільного продукту / О.В. Дейнега, К.М. Матусевич, Л.А. Янковська // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". – 2007. – № 594. – С. 63–67.
67. Деркачева Т.В. Социальные риски как объект государственной социальной помощи [Электронный ресурс] / Т.В. Деркачева. – 2006. – Режим доступа: http://www.volsu.ru/RESC/VGI/nauchnye /conference/4conference2001/
thesis.
68. Детермінанти соціально-економічної нерівності в сучасній Україні : монографія / [О.М. Балакірєва, В.А. Головенько, Д.А. Дмитрук та ін. ; за ред. канд. соціол. наук О.М. Балакірєвої] ; НАН України ; Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2011. – 592 с.
69. Диалектика материального и духовного производства в экономике знаний / [под. общ. ред. акад. РАН А.И. Татаркина, д.э.н. В.И. Ефименкова]. – Екатеринбург : Институт экономики УрО РАН, 2008; Шадринск : Шадринский Дом Печати, 2008. – 295 с.
70. Дорошенко О.О. Принципи організації контролю господарської діяльності бюджетних установ / О.О. Дорошенко // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу : Міжнар. зб. наук. пр. – Житомир : ВНУ ім. Лесі Українки. – 2009. – № 3. – С. 103–106.
71. Друкер П.Ф. Эффективный управляющий / П.Ф. Друкер. – М. : Совмест. предприятие “Бук Чембэр Интернэшнл”, 1994. – 266 с.
72. Дягель О.Ю. Теория экономического анализа : учеб. пособ. / О.Ю. Дягель ; Краснояр. гос. торг.-экон. ин-т. – Красноярск, 2005. – 187 с.
73. Економіка підприємства : підручник / [за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф. Покропивного]. – К. : КНЕУ, 2003. – 608 с.
74. Економічна енциклопедія : у 3 т. / Б.Д. Гаврилишин (гол.ред.). – К. : Академія, 2000. – Т. 2: К (концентрація капіталу). – П (портфельний аналіз). – 848 с.
75. Економічні проблеми ХХІ століття: міжнародний та український виміри / [за ред. С.І. Юрія, Є.В. Савельєва]. – К. : Знання, 2007. – 595 с.
76. Ефремова Т.Ф. Толковый словарь служебных частей речи русского языка : ок. 15 000 словар. ст. : ок. 22 000 семант. единиц [Электронный ресурс] / Т.Ф. Ефремова. – 2-е изд., испр. – М. : Астрель : АСТ, 2004. – 814 с. – Режим доступа: http://efremova.baiskan.com/.
77. Жиглей І.В. Напрями соціальної діяльності суб’єктів господарювання та облікове забезпечення системи соціального захисту працюючих громадян / І.В. Жиглєй / Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки / [гол. ред. д.т.н. П.П. Меленчук]. – 2009. – № 1 (47). – С. 41–48.
78. Жиглей І.В. Удосконалення методології бухгалтерського обліку та контролю як шлях до розв’язання проблем соціального розвитку / І.В. Жиглей / Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. Серія «Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку». – Л., 2009. – № 647. – С. 327–331.
79. Жук В.М. Інституціональні засади розвитку професії бухгалтера / В.М. Жук / Облік і фінанси АПК : науково-виробничий журнал / [гол. ред. д.е.н. М.Я. Демяненко]. – К., 2010. – № 2. – С. 122–127.
80. Жулина Е.Г. Нормирование труда за рубежом / Е.Г. Жулина. – М. : Горячая линия бухгалтера, 2006. – 192 с.
81. Журавльова І.В. Управління людським капіталом підприємства : наукове видання / І.В. Журавльова, А.В. Кудлай. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2004. – 284 с.
82. Загальні вимоги до фінансової звітності : Положення (стандарт) бухгалтерського обліку від 31.03.1999 р. № 87.
83. Западная экономическая социология : хрестоматия соврем. классики / [сост. и науч. ред. В.В. Радаев ; пер. с англ. Р.А. Громовой, М.С. Добряковой ; пер. с фр. О.И. Кирчик ; пер. с нем. А.Ф. Филиппова]. – М. : РОССПЭН, 2004. – 674 с.
84. Заславская Т.И. Социология экономической жизни: Очерки теории / Т.И. Заславская, Р.В. Рывкина. – Новосибирск : Наука. Сиб. отд-ние, 1991. – 448 с.
85. Зелинский С.Э. Автоматизация учета персонала : практ. пособ. / С.Э. Зелинский. – К. : ЦУЛ, 2003. – 678 с.
86. Зоткина Н.С. Совершенствование нормирования управленческого труда и численности работников предприятия (с применением модели Дж. Бокса и Д. Кокса) [Электронный ресурс] / Н.С. Зоткина // Проблемы современной экономики. – № 3 (15). – Режим доступа: http://www.m-economy.ru/art.php3?artid=20962.
87. Зуб І.В. Кодекс законів про працю України : науково-практичний коментар [Електронний ресурс] / І.В. Зуб, В.Г. Ротань. – К. : А.С.К., 2005. – 736 с. – Режим доступу: http://studrada.com.ua/content/науковопрактичний-коментар-до-законодавства-україни-про-працю-ів-зуб-вг-ротань-2005р.
88. Иванцевич Д.М. Человеческие ресурсы управления: Основы управления персоналом / Д.М. Иванцевич, А.А. Лобанов ; Ин-т высш. управлен. кадров Акад. нар. хоз-ва при Правительстве Рос. Федерации. – М. : Дело, 1993. – 300 с.
89. Іванов Н.А. Трудовий потенціал промислового підприємства / Н.А. Іванов, Ю.Г. Одегов, К.Л. Андрєєв. – Саратов : Изд-во СГУ, 1988. – С. 99–122.
90. Ільїн В.В. Концепт інновації в парадигмі синергетики / В.В. Ільїн // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: зб. наук. пр. – К., 2008. – № 2 (8). – 186 с.
91. Калина А.В. Економіка праці : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А.В. Калина. – К. : МАУП, 2004. – 272 с.
92. Каплан Роберт С. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию / Роберт С. Каплан, Дейвид Нортон ; [пер. с англ. М. Павлова]. – М. : Олимп-Бизнес, 2003. – 282 с.
93. Карелова Г.Н. Социально-экономическое содержание рабочего дня и вопросы его рационального использования в условиях развитого социализма / Г.Н. Карелова // Социально-экономические проблемы повышения эффективности использования трудовых ресурсов : сб. статей / УНЦ АН СССР. – Свердловск : Изд-во УНЦ АН СССР, 1978. – С. 29–33.
94. Кендюхов О. В. Ефективне управління інтелектуальним капіталом : монографія / О.В. Кендюхов ; НАН України Інститут економіки промисловості ; ДонУЕП. – Донецьк : ДонУЕП, 2008. – 363 с.
95. Керимов В.Э Организация управленческого учета по системе "СТАНДАРТ-КОСТ" [Электронный ресурс] / В.Э. Керимов, П.В. Селиванов, М.С. Крятов / Аудит и финансовый анализ. – 2001. – № 3. – Режим доступа: http://www.cfin.ru/press/afa/2001-3/index.shtml.
96. Кирсанов К.А. Теория труда : учеб. пособ. / К.А. Кирсанов, В.П. Буянов, Л.М. Михайлов. – М. : Экзамен, 2003. – 416 с.
97. Ковальчук Т.М. Оперативний аналіз у системі управління витратами за відхиленням / Т.М. Ковальчук // Облік і фінанси АПК. – 2007. – № 3. – С. 3–5.
98. Ковальчук Т.М. Оперативний економічний аналіз: теорія, методологія, організація : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : спец. 08.06.04 / Т.М. Ковальчук ; Ін-т аграр. економіки УААН. – К., 2004. – 40 с.
99. Кодекс законів про працю України. – К. : Атіка, 2002. – 95 с.
100. Козлова О. Труд в социальной жизни [Электронный ресурс] / О. Козлова // Восток : альманах. – 2004. – № 2 (14). – Режим доступа: http://www.situation.ru.
101. Количество [Электронный ресурс] // Википедия – Свободная энциклопедия. – Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Количество.
102. Колос І.В. Модель оцінки результативності функціонування аудиторських фірм [Електронний ресурс] / І.В. Колос // Економічні науки. Серія: Облік і фінанси : зб. наук. пр. / [редкол.: відп. ред. д.е.н., професор З.В. Герасимчук]. – Луцьк, 2010. – Вип. 7 (25). – Ч. 4. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_oif/2010_7_4/index.htm.
103. Концепция развития социального аудита [Электронный ресурс] / Название с сайта Республиканская организация Башкортостана Российского профессионального союза работников химических отраслей промышленности. – Режим доступа: http://old.chemprof-rb.ru/social_partnership/aktual_vopros/7700.html.
104. Корінєв ВЛ. Цінова політика підприємства / В.Л. Корінєв ; Київський національний економічний ун-т. – К. : КНЕУ, 2001. – 257 с.
105. Корінько М.Д. Бухгалтерський облік в умовах інституціональних змін в Україні:напрями наукових досліджень / М.Д. Корінько, В.В. Травін // Бухгалтерський облік, аналіз та аудит: Проблеми теорії, методології, організації : зб. наук. пр. – К. : Бізнес Медіа Консалтинг, 2011. – Вип. 1 (6). – 360 с.
106. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності : підручник для студентів вищих навчальних закладів / М.С. Корольчук. – К. : Ельга, Ника-Центр, 2003. – 400 с.
107. Кравченко А.И. Социология Макса Вебера: труд и экономика / А.И. Кравченко. – М., 1997. – 208 с.
108. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14.
109. Крупка Я.Д. Облік і аналіз інвестиційної діяльності підприємств: методологія та організація : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : спец. 08.06.04 / Я.Д. Крупка ; Терноп. акад. народ. госп-ва. – Т., 2002. – 32 с.
110. Крупко В.І. Формування персоналу підприємства на основі маркетингових досліджень ринку праці : дис. на здо