ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ МОДУЛЬНОЇ СТРУКТУРИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ НА ЗАСАДАХ ІНТЕГРАЦІЇ НАУКОВИХ ЗНАНЬ

brief description

Міністерство освіти і науки України
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

На правах рукопису

Гризун Людмила Едуардівна

УДК 378.147

ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ
МОДУЛЬНОЇ СТРУКТУРИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
НА ЗАСАДАХ ІНТЕГРАЦІЇ НАУКОВИХ ЗНАНЬ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
Прокопенко Іван Федорович,
доктор педагогічних наук, професор,
дійсний член АПН України

Харків – 2009

ЗМІСТ

Стр.
Вступ
Розділ 1. Теоретико-методологічні проблеми проектування модульної структури навчальної дисципліни
1.1. Теоретичні засади педагогічного проектування
1.2. Модульна структура навчальної дисципліни як об'єкт педагогічного проектування
1.3. Аналіз підходів до модульного структурування навчальної дисципліни
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Інтеграція наукових знань як основа побудови змісту сучасної вищої освіти
2.1. Дидактична сутність інтеграції наукових знань
2.2. Вплив інтегративних тенденцій в науці на формування змісту освіти
2.3. Інтегративні засади проектування модульної структури навчальної дисципліни
Висновки до розділу 2
Розділ 3. Обґрунтування дидактичних основ проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань
3.1. Сутність, закономірності, принципи та логіка педагогічного проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань
3.2. Технологія проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань
3.3. Експертне оцінювання якості проекту модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань
Висновки до розділу 3
Розділ 4. Верифікація технології проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань
4.1. Загальні питання підготовки та проведення емпіричного дослідження, підпорядкованого меті верифікації технології проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань
4.2. Проектування модульних структур навчальних дисциплін, вибраних для проведення емпіричного дослідження
4.3. Впровадження модульних структур навчальних дисциплін, спроектованих на засадах інтеграції наукових знань, у практику навчання майбутніх спеціалістів
4.4. Аналіз результатів емпіричного дослідження
Висновки до розділу 4
Висновки
Список використаних джерел 4

ВСТУП

Актуальність дослідження. Навколишній світ вступив в епоху глибоких змін, що торкаються всіх сфер нашого життя. Це виявляється у швидкому оновленні технологій, надзвичайній мобільності соціального життя, нових формах спілкування, нових засобах світобачення і світорозуміння. Неоднозначність і нелінійність процесів, що відбуваються сьогодні у світі, відбивається в сучасній науці, визначальною тенденцією якої стає синтез знань, взаємне збагачення наук як всередині окремих галузей, так і між іншими науковими галузями. Відбувається перехід до реально міждисциплінарних досліджень, коли здійснюється взаємопроникнення знань і методів пізнання в наукових дисциплінах.
Зрозуміло, що в сучасних умовах вища освіта потерпає значних змін. Світова наука потребує вчених, здатних розв'язувати глобальні наукові проблеми, розвивати загальнонаукові теорії. Міжнародний ринок праці вимагає кваліфікованих фахівців, що володіють гнучкою та оперативною системою знань із можливостями їх застосування в суміжних галузях, здатних швидко адаптуватися до технологічних змін, готових до удосконалення та оновлення власного освітнього рівня. На такий виклик темпів розвитку технологій та світової інтеграції сучасна вища освіта має відповідати кардинальними змінами в освітніх процесах.
Аналіз педагогічної теорії та практики засвідчує, що педагогічне проектування стає принципово новим засобом реалізації стратегічних змін в освіті в умовах динамічних перетворень у суспільстві. Проектування вважається вченими однією з технологій переходу до інноваційної освіти, визначається провідною тенденцією освіти майбутнього. Проблемам педагогічного проектування як самостійної галузі педагогіки присвячено ґрунтовні дослідження видатних учених, зокрема В. Безпалька, В. Безрукової, О. Заір-Бек, І. Лернера, В. Краєвського, В. Загвязинського, А. Макаренка, Н. Суртаєвої, С. Шацького, Г. Щедровицького, Н. Яковлевої та багатьох інших.
Особливого значення педагогічне проектування набуває в ракурсі відбору та конструювання змісту вищої освіти, яка має швидко реагувати на нові вимоги до підготовки фахівців, оперативно оновлюючи зміст навчання.
Проблеми проектування та аналізу структури навчальної дисципліни завжди були одними із центральних завдань дидактики, тісно пов'язаними із проблемами відбору змісту освіти, структурування навчального матеріалу, визначення раціональної послідовності його вивчення, що знайшло відображення в працях В. Краєвського, І. Лернера, В. Ледньова, Б. Лихачова, М. Скаткіна, А. Сохора, А. Хуторського та інших дослідників. Аналіз психолого-педагогічних джерел засвідчує наявність різноманітних підходів до структурування навчальної дисципліни, притаманних як традиційній системі навчання, що будується переважно за предметоцентристським принципом, так і модульній системі навчання, яка має інший характер структурування навчальних дисциплін. Разом з цим, недостатньо проробленими залишаються проблеми саме проектування структури навчальної дисципліни як складної, багатокрокової, науково-дослідної педагогічної діяльності, як чинника прогресивних перетворень в освіті.
Впровадження кредитно-модульної системи навчання у вітчизняні університети в рамках виконання умов Болонської декларації актуалізує завдання адаптації навчальних курсів до їх викладання за кредитно-модульною технологією. Аналіз існуючих модульних програм окремих навчальних дисциплін, а також наявної педагогічної практики розробки і впровадження модульних курсів засвідчує, з одного боку, високу потребу в удосконаленні їх якості, а з іншого – недостатню розробленість як теоретичної бази проектування модульної структури навчальних дисциплін, так і практичних рекомендацій щодо реального здійснення модульного структурування та його впровадження у практику навчання.
У науково-педагогічній літературі, зокрема дослідниками А. Алексюком, К. Вазіною, О. Дубиною, В. Мельник, Т. Семенюк, А. Фурманом, М. Чошановим, П. Юцявичене та іншими, розкрито значний дидактичний потенціал модульного навчання та модуля: здатність забезпечувати гнучкість структури навчальних дисциплін, їх узгодженість, і на цій основі – надавати можливості підвищення якості підготовки майбутніх фахівців, формування їхньої професійної мобільності, готовності до самоосвіти. Проте на практиці означені дидактичні переваги модуля залишаються викладачами поза увагою і не використовуються належним чином. Педагогічна теорія і практика засвідчують також, що, незважаючи на значні дидактичні можливості, модульне навчання має і досить серйозні недоліки, зокрема, фрагментарність, розрізненість знань тих, хто навчається; порушення цілісності і логіки навчального предмета та міжпредметних зв'язків; звуження програми навчання до серії дискретних проблем; формування суто конкретних умінь замість узагальнених тощо. Все це висуває завдання переосмислення сутності модульної структури навчальної дисципліни та модуля як її вузлового елемента, обґрунтування та розвитку нових засад побудови модульної структури навчальної дисципліни.
Як на перспективний підхід дослідники С. Гончаренко, І. Козловська, І. Зязюн, Г. Сагач, С. Клепко, Н. Щубелка, Г. Шемелюк та інші вказують на доцільність конструювання змісту освіти на засадах інтеграції наукових знань шляхом дидактичного обґрунтування та використання реально існуючих, природних суттєвих взаємозв'язків між поняттями, явищами, науками, які в умовах постійно зростаючого об’єму інформації є об’єктивним підґрунтям для формування у майбутніх фахівців цілісної системи знань оптимальної інформаційної ємності, призначених для гнучкого застосування в суміжних галузях, мобільного підвищення освітнього рівня. Разом з цим залишаються невизначеними механізми відтворення об’єктивно існуючих у науці інтегративних тенденцій у навчальних дисциплінах, які, з одного боку, є уособленням наукових дисциплін, а з іншого – головним засобом реалізації змісту освіти. Залишаються також невирішеними питання і щодо шляхів використання в дидактиці означених інтегративних тенденцій з метою ефективного формування у майбутніх фахівців цілісної та гнучкої системи узагальнених знань і умінь, здатних до застосування в суміжних предметних галузях.
Вказані недоліки педагогічної теорії і практики породжують суперечності:
• між наявною потребою в здійсненні проектування модульної структури навчальної дисципліни у відповідності до вимог кредитно-модульної організації навчального процесу і відсутністю науково обґрунтованих дидактичних основ та технології такого проектування на засадах інтеграції наукових знань із подальшим дослідженням якості готового проекту;
• між існуючими інтегративними тенденціями в науці і невизначеністю механізмів та засобів їх втілення при перетворенні наукової дисципліни в навчальну, зокрема у межах модульного навчання;
• між об’єктивним дидактичним потенціалом модульного навчання і модуля та ступенем застосування цього потенціалу для забезпечення динамічності й оперативності оновлення змісту вищої професійної освіти, узгодженості викладання навчальних дисциплін різних циклів підготовки фахівців, цілісності та гнучкості цієї підготовки.
З урахуванням означених вище суперечностей актуальним є дослідження впливу інтегративних тенденцій у науці на формування змісту вищої освіти; обґрунтування дидактичних основ проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань; розробка та верифікація технології такого проектування.
Виявлені суперечності, недостатній рівень теоретичної дослідженості й практичної розробленості зазначених проблем, а також об’єктивні тенденції інтеграції України в Європейський освітній простір зумовили вибір теми дослідження „Дидактичні основи проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з планами науково-дослідних робіт і тісно пов’язане з такими науково-дослідними темами, як «Реалізація інноваційного характеру освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій» (договір Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди з Міністерством освіти і науки України № 0104U000503); «Реалізація компетентнісного підходу в навчальному процесі (формування ключових і предметних компетентностей з використанням інформаційно-комунікаційних технологій)» (договір Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди з Міністерством освіти і науки України № 0107V001909).
Тему дослідження затверджено Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 3 від 24.06.05 ) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 9 від 28.11.06).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні дидактичних основ проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань, розробці та верифікації технології такого проектування.
Відповідно до проблеми та мети дослідження було визначено такі завдання:
1. На основі вивчення психолого-педагогічних джерел розкрити теоретичні і методологічні засади педагогічного проектування.
2. Здійснити аналіз модульної структури навчальної дисципліни як об’єкта педагогічного проектування, проаналізувати існуючі підходи до модульного структурування навчальної дисципліни.
3. Визначити інтегративні засади проектування модульної структури навчальної дисципліни на основі дослідження впливу інтегративних тенденцій в науці на формування змісту сучасної вищої освіти, зокрема на навчальну дисципліну.
4. Виділити провідні дидактичні особливості навчальних дисциплін різних типів з точки зору їх проектування на засадах інтеграції наукових знань.
5. На підставі аналізу моделей представлення знань визначити адекватну модель представлення знань як основу концепції проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань.
6. Обґрунтувати дидактичні основи проектування модульної структури навчальної дисципліни на визначених засадах інтеграції наукових знань (сутність означеного проектування, його мету, закономірності, принципи, етапи та логіку).
7. Розробити технологію проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань та здійснити верифікацію розробленої технології шляхом проведення експертизи якості проекту.
Об'єкт дослідження – проектування модульної структури навчальної дисципліни.
Предмет дослідження – дидактичні основи проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань.
Провідна ідея концепції полягає в розумінні педагогічного проектування як одного з головних засобів розв'язання актуальних проблем освіти. Проектування модульної структури навчальної дисципліни має спиратися як на загальні основоположні засади проектування, так і на глибоке розуміння особливостей об'єкта, що проектується, які мають позначитися на структурі та технології проектування та вимагають визначення теоретичного підґрунтя для його практичного здійснення. Таким теоретичним підґрунтям слід вважати інтеграційні процеси в науці, з огляду на те, що навчальна дисципліна є уособленням відповідної наукової дисципліни, в якій об’єктивно втілюються інтеграційні тенденції сучасної науки, і одночасно одним з головних засобів реалізації змісту вищої освіти, що має забезпечувати цілісність світосприйняття. У зв'язку з цим у межах дослідження здійснюється обґрунтування дидактичних основ проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань як виду науково-дослідницької діяльності суб'єкта щодо визначення адекватної моделі представлення знань з точки зору особливостей та інтегративного потенціалу навчальної дисципліни, здійснення структурування на основі визначеної моделі.
Концепція дослідження включає три взаємопов’язані концепти, які сприяють реалізації провідної ідеї.
Методологічний концепт включає фундаментальні філософські ідеї, передусім філософські положення теорії наукового пізнання про активну роль особистості у перетворенні дійсності, діалектичну теорію про загальний зв’язок, взаємозумовленість і цілісність явищ об’єктивної дійсності, а також відбиває взаємозв’язок і взаємодію різних підходів загальнонаукової і конкретно-наукової методології до вивчення проблеми проектування модульної структури навчальної дисципліни:
• системний підхід, який, будучи застосованим у гносеологічному і праксіологічному аспектах, дозволяє відповідно провести методологічну процедуру дослідження об’єкта проектування та визначити систему закономірностей і принципів проектування;
• діяльнісний підхід, який уможливлює дослідження проблем педагогічного проектування з позицій психологічної теорії діяльності;
• інтегративний підхід, що націлює формування змісту професійної освіти, базуючись на необхідності віддзеркалення в ньому існуючих тенденцій інтеграції наукових знань з метою формування у майбутніх фахівців цілісної та гнучкої системи знань і умінь, придатних для застосування в суміжних галузях знань;
• культурологічний підхід, спрямований на необхідність втілення в змісті професійної освіти уже існуючих у суспільстві цінностей культури та створення нових.
Теоретичний концепт охоплює систему теоретичних засад, зокрема формування і уточнення дефініцій основних понять, виокремлення характерних ознак педагогічного проектування та модульної структури навчальної дисципліни як його об'єкта, визначення засад інтеграції наукових знань як підґрунтя для здійснення проектування, визначення дидактичних основ педагогічного проектування модульної структури навчальної дисципліни на означених засадах: його сутності, цілей, закономірностей, принципів, етапів та логічної послідовності їх здійснення;
Технологічний концепт передбачає розробку технології проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань, здійснення означеного проектування, проведення експертизи його якості та впровадження готового проекту модульної структури навчальної дисципліни у навчальний процес вищого навчального закладу.
Загальна гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що якісне здійснення проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань може бути забезпечено, якщо обґрунтувати дидактичні основи проектування модульної структури навчальної дисципліни на цих засадах та розробити технологію такого проектування.
Загальну гіпотезу конкретизовано в часткових, які передбачають, що успішність здійснення проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань можлива, якщо:
• методолого-теоретичне обґрунтування означеного проектування засновується на системному, діяльнісному, інтегративному та культурологічному підходах;
• процес проектування відбувається з урахуванням динамічних змін, що відбуваються в суспільстві; особливостей кредитно-модульного навчання; різнорівневості формування змісту вищої освіти; інтегративних процесів у системах наукових знань;
• процес проектування відбувається за етапами (цілепокладання, аналітичний, концептуальний, розробки теоретичної моделі, експериментальний, оцінювальний);
• розроблено технологію проектування, за якою визначено і конкретизовано схему діяльності суб'єкта проектування на кожному з його етапів;
• проведено внутрішню науково-методичну експертизу якості готового проекту модульної структури навчальної дисципліни.
Методологічну основу дослідження становлять
• на філософському рівні методології: діалектична теорія про загальний зв'язок, взаємозумовленість і цілісність явищ об'єктивної дійсності, діяльнісну роль особистості в розвитку суспільства;
• на загальнонауковому рівні методології: системний, діяльнісний, інтегративний, культурологічний підходи до розвитку проблем педагогічного проектування модульної структури навчальної дисципліни;
• на конкретно-науковому рівні методології: філософія освіти (Б. Гершунський, С. Гессен, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Євдокимов, С. Клепко, В. Кремень, М. Култаєва, В. Лутай, І. Прокопенко); теорія педагогічного проектування (Є. Александрова, В. Безрукова, О. Важнова, Н. Дука, В. Докучаєва, В. Жуков, О. Заір-Бек, В. Загвязинський, В. Костіна, С. Краснов, А. Лігоцький, В. Радіонов, Л. Спірін, В. Стрельніков, О. Шевченко, Н. Яковлєва та інші); теорія змісту освіти (І. Журавльов, Л. Зоріна, В. Краєвський, В. Ледньов, І. Лернер, А. Хуторський та інші); положення педагогіки вищої школи (А. Алексюк, С. Архангельський, А. Коржуєв, А. Лігоцький, І. Лернер, В. Лозова, В. Попков, В. Радул, О. Романовський, В. Сластенін, Д. Чернілевський); праці, присвячені професійній підготовці майбутніх фахівців в умовах модульного навчання (А. Алексюк, М. Анденко, Т. Дмитренко, О. Дубина, В. Євдокимов, О. Пономарьов, І. Прокопенко та інші); дослідження інтегративних процесів у науці та освіті (М. Асимов, І. Ачкурін, М. Ахундов, Н. Бор, В. Готт, С. Гончаренко, Б. Кєдров, Ю. Кікець, С. Клепко, І. Козловська, А. Кочергін, Ш. Кушаков, Є. Семенюк, П. Саух, А. Турсунов, А. Урсул, Н. Щубелка, М. Чапаєв та інші); положення кібернетичної педагогіки (Л. Бєлова, Л. Білоусова, К. Метешкін, Б. Нізієнко, Н. Тверезовська, О. Уваров, Н. Шаронова та інші).
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань та досягнення мети було використано в комплексі такі методи дослідження: теоретичні: аналіз методологічних та психолого-педагогічних джерел – для з'ясування стану розробленості проблеми, визначення сутності базових понять дослідження; аналіз, синтез й концептуалізація – для формулювання основних положень дослідження; ретроспективний аналіз розвитку науки – для визначення витоків інтегративних тенденцій у науці, для з'ясування становлення поняття „інтеграції наукових знань”; синтез і реконструювання – для визначення сутності та логіки процесу проектування модульної структури навчальної дисципліни; кібернетичні методи представлення знань при визначенні концепції проекту та розробці теоретичної моделі модульної структури навчальної дисципліни; емпіричні: діагностичні (анкетування, спостереження, вивчення, аналізу й оцінки продуктів навчальної діяльності); методи непараметричної статистики для обробки результатів емпіричного дослідження.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше: сформульовано характерні ознаки педагогічного проектування (складність, динамічність, системність, варіативність, цілеспрямованість на удосконалення педагогічної дійсності та освітньої практики, наявність взаємопов’язаних етапів тощо); обґрунтовано інтегративні засади проектування модульної структури навчальної дисципліни (логічну послідовність дидактичних процедур, які забезпечують інтеграцію знань у різних її формах); обґрунтовано і визначено дидактичні основи проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань: його сутність як специфічного виду науково-дослідницької діяльності; мету; етапи (цілепокладання, аналітичний, концептуальний, розробки теоретичної моделі, експериментальний, оцінювальний) та принципи (динамічності і гнучкості, структурованості і завершеності, різнорівневості узагальнення знань, інтегративності); розроблено технологію проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань: конкретизовано сутність та завдання кожного етапу і визначено схему діяльності суб'єкта проектування на кожному з етапів; верифіковано технологію проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань шляхом проведення експертизи якості проекту; подальшого розвитку набули основні дефініції („модуль” як відносно самостійна логічно завершена одиниця змісту освіти, що включає процесуальний і змістовний блоки в їх єдності, з визначеними цілями навчання, рівнем засвоєння матеріалу модуля та нормами контролю; „інтеграція наукових знань” як взаємопроникнення знань однієї наукової галузі в іншу, внаслідок якого виникає якісно нове знання більшої інформаційної ємності); теоретичні питання дидактичного аналізу навчальної дисципліни, застосування теорії штучного інтелекту, а саме моделей представлення знань у дидактиці вищої школи, експертного оцінювання якості проекту дидактичних об’єктів.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані при формуванні змісту професійної освіти на рівні стандартів вищої освіти, на рівні навчальної дисципліни будь-якого циклу підготовки, на рівні навчального матеріалу та на рівні навчальної діяльності майбутніх фахівців. Обґрунтовані в дисертації дидактичні основи проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань та розроблена технологія такого проектування також можуть бути використані в системі вищої професійної освіти для здійснення практичного проектування модульної структури навчальних дисциплін з різних циклів підготовки майбутніх фахівців. Процедури представлення знань на основі фреймової моделі та семантичної мережі, розроблені у контексті формування змісту освіти на різних його рівнях, надають можливість розв'язання завдань автоматизації управління когнітивними процесами в професійній освіті, створення та функціонування інформаційно-методичної системи вищого навчального закладу. Опубліковані монографія та науково-методичні матеріали з теми дослідження можуть бути застосовані при підготовці майбутніх викладачів та підвищенні їхньої кваліфікації. Спроектовані автором та апробовані модульні структури навчальних дисциплін „Мікроекономіка” і „Макроекономіка” використовуються в системі професійної підготовки студентів відповідного фаху у вищих навчальних закладах.
Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка № 491 від 16.03.09), Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 1/253 від 03.02.09), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 63 від 15.01.09), Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (довідка № 0301-059 від 20.03.09).
Особистий внесок здобувача у працях, написаних у співавторстві, полягає в обґрунтуванні інтегративних засад побудови змісту освіти, визначенні практичних проблем модульного структурування навчальної дисципліни, розкритті особливостей практичного впровадження проекту модульної структури навчальної дисципліни в навчальний процес вищого навчального закладу.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення і практичні напрацювання, які відображено у монографії, наукових, науково-методичних статтях, використовуються в процесі викладацької, навчально-методичної діяльності в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди. Основні положення й результати дослідження доповідалися на міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях: Донецьк (2007), Луганськ (2006, 2007, 2008), Полтава (2005), Рівне (2007), Суми (2004, 2008), Харків (2007, 2008), Херсон (2006), Ялта (2007, 2008).
Результати виконаної роботи обговорювалися на засіданнях кафедр теорії та методики професійної освіти, соціальної педагогіки, інформатики, інформаційних технологій Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (2005-2008 рр.).
Кандидатська дисертація на тему „Дидактичні основи створення сучасного комп’ютерного підручника” була захищена в 2002 р., її матеріали у тексті докторської дисертації не використовуються.
Публікації. Результати дослідження висвітлено у 39 друкованих працях, з них 1 монографія (одноосібна), 26 статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України (25 – одноосібних), 12 статей у збірниках матеріалів наукових конференцій (9 – одноосібні). Загальний обсяг авторського доробку з теми дослідження становить 35,86 друкованих аркушів.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (449 найменувань, з них – 43 іноземними мовами), 22 таблиць, 14 рисунків. Загальний обсяг роботи становить 426 сторінок, з них основного тексту – 373 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми проектування модульної структури навчальної дисципліни, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні дидактичних основ проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань.
У ході теоретичного дослідження було розв'язано поставлені в роботі завдання, одержано і проаналізовано результати, що дозволяє зробити такі висновки:
1. На основі аналізу психолого-педагогічних джерел визначено, що педагогічне проектування за сутністю є видом діяльності, спрямованим на попередню розробку моделі об'єкта педагогічної дійсності з метою розв'язання актуальної педагогічної проблеми, удосконалення освітньої практики. Сформульовано характерні ознаки педагогічного проектування з позицій системного і діяльнісного підходів, а саме: проектування є складною, динамічною системою; проектуванню як діяльності притаманні цілеспрямованість на удосконалення педагогічної дійсності та освітньої практики; апробування різних варіантів способу вирішення і вибір оптимального варіанта за певними критеріями; зв'язок з іншими видами діяльності (науковим дослідженням, прогнозуванням, плануванням, моделюванням, програмуванням, соціальним управлінням тощо); попередня розробка деталей майбутньої діяльності педагога; обумовленість необхідністю розв'язання актуальної проблеми, новий спосіб вирішення якої лежить в основі проектування; наявність певних взаємопов'язаних етапів проектування, необхідність урахування їх ієрархії та субординації тощо. На основі загальнотеоретичного аналізу ієрархії етапів педагогічного проектування встановлено, що незалежно від детермінованого об'єкта, проектування як діяльність містить певний інваріант послідовних операцій. Його найбільш суттєвими етапами є: визначення цілей проектування, формування концепції проекту, розробка теоретичної моделі проекту, її попереднє оцінювання та удосконалення, впровадження готового проекту у практику, аналіз результатів впровадження. Проаналізовано висвітлені у науково-педагогічній літературі загальні основоположні принципи педагогічного проектування, зокрема принцип людських пріоритетів, розвитку об'єкта проектування, системності та інші. З'ясовано необхідність конкретизації висвітлених загальних засад педагогічного проектування (сутності, етапів, принципів) з урахуванням специфіки детермінованого об'єкта педагогічного проектування.
2. Проведено аналіз модульної структури навчальної дисципліни як об'єкта педагогічного проектування. Подальшого розвитку набуло поняття модуля як відносно самостійної логічно завершеної одиниці змісту освіти, яка включає процесуальний і змістовний блоки в їхній єдності, з чітко визначеними цілями навчання, рівнем засвоєння матеріалу модуля та нормами контролю. Визначено характерні ознаки модульної структури навчальної дисципліни, а саме: модульна структура навчальної дисципліни є складною динамічною системою; їй притаманне укрупнене структурування змісту освіти, результатом чого є декомпозиція змісту освіти на відносно самостійні модулі; модульна структура навчальної дисципліни забезпечує засвоєння матеріалу окремими порціями, які об'єднуються у певну сукупність, що визначає дискретно-неперервний характер навчання. До характерних ознак модуля віднесено такі ознаки. Модуль є: підсистемою складної динамічної системи – модульної структури навчальної дисципліни; одночасно і носієм змісту освіти, і засобом управління його засвоєнням; логічно завершеною одиницею змісту освіти, якій притаманна ієрархічність структури. Виходячи із проведеного аналізу існуючих підходів до структурування модульної структури навчальної дисципліни та модулів як її головного елементу, обґрунтовано необхідність розвитку нових підходів до розробки дидактичних основ проектування модульної структури навчальної дисципліни на основі переосмислення сутності модуля як елемента модульної структури навчальної дисципліни та інструмента втілення інтеграції наукових знань у зміст освіти.
3. На підставі дослідження впливу інтегративних тенденцій в науці на формування змісту освіти встановлено, що дидактичний складник навчальної дисципліни, в якій віддзеркалюється інтеграція наукових знань, має здійснювати такі дидактичні процедури: виявлення специфіки кожної навчальної дисципліни, меж застосування її понятійного та методологічного арсеналу; визначення інтеграційного потенціалу кожної навчальної дисципліни: виявлення таких засобів мислення та діяльності, які здатна формувати дана дисципліна і які необхідні для опанування інших наук, теорій тощо; формування фундаментального, загальнонаукового понятійного апарату, вивчення міждисциплінарних методів дослідження, виявлення механізмів виникнення нового знання; забезпечення відповідних типів і механізмів організації знання, які б відтворювали багатогранність міждисциплінарних зв'язків; здійснення триаспектного взаємопроникнення навчальних дисциплін через: сформований фундаментальний понятійний апарат; міждисциплінарні засоби пізнавальної діяльності; інформаційне насичення дисциплін. З'ясовано форми, у яких проявляється інтеграція наукових знань у змісті освіти. Обґрунтовано і визначено логічну послідовність та поетапну здійснюваність означених дидактичних процедур на кожному етапі модульного структурування навчальної дисципліни, що у сукупності відтворює інтегративні засади проектування модульної структури навчальної дисципліни. Встановлено, що при проектуванні модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань модуль набуває нових характерних ознак, які підвищують його дидактичний потенціал, а саме: у навчальній інформації модуля виділяються навчальні елементи, що є зв’язуючими ланками між елементами даного модуля, інших модулів навчальної дисципліни, модулями інших навчальних дисциплін; модуль також відтворює виявлені логічні і дидактичні зв’язки між цими навчальними елементами.
4. Визначено основні дидактичні особливості навчальної дисципліни, об'єднані у такі групи характеристик. Перша група характеристик: предмет, мета, завдання, дисципліни; вимоги до початкової підготовки, необхідні для успішного засвоєння дисципліни; об'єм дисципліни в годинах; адресат дисципліни. Друга група характеристик: основні поняття дисципліни; методи дисципліни; основні проблеми дисципліни; зв'язок дисципліни із сучасним станом науки і практики. Третя група характеристик: зв'язок із іншими навчальними дисциплінами; спрямованість навчальної дисципліни на саморозвиток і на розвиток загальнопредметних та загальноінтелектуальних умінь; галузі застосування одержаних знань і умінь; зв'язок дисципліни із сучасними інформаційними технологіями. Четверта група характеристик: специфічна технологія організації навчального процесу з даної навчальної дисципліни; характеристика основних видів навчальної діяльності студента; специфічність навчання даній навчальній дисципліні; характеристика основних пунктів контролю, підсумковий контроль та форми його проведення. Здійснено аналіз специфіки навчальних дисциплін у залежності від їх типу, виділено провідні дидактичні особливості навчальних дисциплін різних типів з точки зору їх проектування на засадах інтеграції наукових знань.
5. Проведено аналіз моделей представлення знань як засобів моделювання системи знань предметної галузі на різних рівнях їх узагальнення. З позицій дидактики та психології обґрунтовано доцільність використання фреймової моделі представлення знань як природної основи концепції проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань. Встановлено також, що використання моделі представлення знань на основі семантичної мережі на загальнопредметному рівні формування змісту освіти надають можливість розв'язання таких завдань дидактики вищої школи, як побудова оптимальної освітньої траєкторії з точки зору того, хто навчається, та ситуації на ринку праці; визначення ступеня еквівалентності споріднених спеціальностей; автоматизація управління когнітивними процесами; створення та функціонування інформаційно-методичної системи вищого навчального закладу тощо.
6. Спираючись на визначені загальні засади педагогічного проектування, характерні ознаки модульної структури навчальної дисципліни як об’єкта проектування, засади інтеграції наукових знань, обґрунтовано дидактичні основи проектування модульної структури навчальної дисципліни на означених засадах: сутність, мету, закономірності, принципи, етапи та логіку.
6.1. За своєю сутністю педагогічне проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань є видом науково-дослідницької діяльності суб'єкта щодо визначення адекватної моделі представлення знань з точки зору особливостей та інтегративного потенціалу навчальної дисципліни, здійснення структурування на основі визначеної моделі.
6.2. Мета такого проектування – модульна структура навчальної дисципліни, яка реалізує зміст освіти, побудований на інтегративних засадах, і є результатом таких дій: відбору та структурування системи знань, необхідних для забезпечення формування умінь та навичок, потрібних для виконання типових задач професійної діяльності; укрупненого структурування змісту освіти навколо виділених ключових (“вузлових”) навчальних елементів, які віддзеркалюють єдність світу і реального буття, опанування якими потребує використання міждисциплінарних засобів пізнання; декомпозиції змісту освіти навколо “вузлових” навчальних елементів на відносно завершені самостійні одиниці (модулі); виділення в навчальній інформації модуля навчальних елементів, що є зв'язуючими ланками між елементами даного модуля, інших модулів навчальної дисципліни, модулями інших навчальних дисциплін; виявлення логічних та дидактичних зв'язків між цими навчальними елементами та відтворення їх у структурі кожного модуля та у структурі дисципліни.
6.3. Виявлено закономірності проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань, а саме: ефективність процесу проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань визначається: ступенем врахування динамічних змін, що відбуваються в суспільстві; ступенем врахування особливостей кредитно-модульного навчання; ступенем врахування різнорівневості формування змісту вищої освіти; ступенем врахування інтегративних процесів у системах наукових знань та їх віддзеркалення у змісті сучасної вищої освіти.
Базуючись на виявлених закономірностях, виділено і сформульовано основні принципи означеного проектування: динамічності і гнучкості, структурованості і завершеності, різнорівневості узагальнення знань, інтегративності.
6.4. Етапи проектування модульної структури навчальної дисципліни мають розгортатися у такій послідовності: етап цілепокладання, на якому формуються цілі проектування; аналітичний етап, присвячений аналізу основних дидактичних особливостей конкретної навчальної дисципліни; концептуальний етап, присвячений формуванню концепції проекту за результатами аналітичного етапу; етап розробки теоретичної моделі, що відповідає обраній на попередньому етапі концепції; експериментальний етап, присвячений запровадженню спроектованої модульної структури навчальної дисципліни у навчальний процес; оцінювальний етап, на якому здійснюється оцінка, аналіз, узагальнення результатів навчання за умов використання у практиці спроектованої модульної структури навчальної дисципліни.
Доведено узгодженість та відповідність мети, сутності та логіки педагогічного проектування модульної структури навчальної дисципліни сформульованим принципам.
7. Розроблено технологію проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань. На етапі цілепокладання проводиться аналіз системи виробничих функцій фахівця, структури діяльності фахівця, перелік та сутність типових завдань його професійної діяльності, на основі чого виділяються “вузлові точки”, навколо яких має концентруватися матеріал, що вивчається, ключові сутності, що віддзеркалюють єдність світу і реального буття. На аналітичному етапі проектування здійснюється: визначення, до якої галузі знань та до якого циклу підготовки фахівця належить ця навчальна дисципліна; визначення та наповнення конкретним змістом основних дидактичних особливостей даної навчальної дисципліни; виділення серед визначених характеристик провідних особливостей з точки зору проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань відповідно до типу навчальної дисципліни; встановлення „вузлових” навчальних елементів загальнопредметного рівня формування змісту освіти, визначених на етапі цілепокладання, навколо яких слід концентрувати навчальний матеріал даної дисципліни; виявлення логічних та дидактичних зв'язків між „вузловими” навчальними елементами. Сутність діяльності суб'єкта проектування на його концептуальному етапі зосереджується на аналізі результатів аналітичного етапу проектування і виборі на основі цього однієї або кількох моделей представлення знань, що будуть покладені в основу модульного структурування навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань на наступному етапі проектування. Визначено схему діяльності суб'єкта проектування на етапі розробки теоретичної моделі модульної структури навчальної дисципліни: виділено рівні узагальнення знань згідно із рівнями формування змісту освіти; розроблено базові процедури представлення знань на основі фреймової моделі як адекватної з точки зору модульного структурування дисципліни на засадах інтеграції наукових знань. Обґрунтовано, що розроблені базові процедури представлення знань відповідають другому та третьому рівням узагальнення знань і рівням формування змісту освіти, встановлено механізми здійснення зв'язків між найвищим та нижчими рівнями узагальнення знань. Визначено вид експертизи та типи моделей, за якими має здійснюватися експертиза модульної структури навчальної дисципліни, спроектованої на засадах інтеграції наукових знань, на експериментальному та оцінювальному етапах її проектування: внутрішня науково-методична експертиза педагогічного проекту за моделями оцінювального та діагностичного типів. Для практичної реалізації експертизи за кожною з моделей обґрунтовано і визначено відповідну систему критеріїв.
8. З метою верифікації розробленої технології проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань проведено емпіричне дослідження, яке довело високу якість готового проекту та позитивний вплив означеного проектування на планування і результативність навчального процесу ВНЗ. Встановлено вивільнення навчального часу та взаємоузгодженість вивчення дисциплін навчального плану. Зафіксовано підвищення рівня сформованості якості знань, рівня засвоєння знань та рівня пізнавальної активності майбутніх фахівців, що засвідчує позитивний вплив здійсненого проектування на формування цілісної та гнучкої системи взаємопов'язаних знань та умінь майбутніх фахівців.
Одержані теоретичні і практичні результати складають основу для проведення подальших теоретичних і практичних досліджень у напрямі реалізації інтегративних підходів до формування змісту вищої освіти, до професійної підготовки майбутніх фахівців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Н. Т. Принцип целостности и синтез знания / Н. Т. Абрамова // Синтез современного научного знания. – М. : Наука, 1973. – С. 275-293.
2. Аверьянов А. Н. Системное познание мира: Методологические проблемы / А. Н. Аверьянов. – М. : Политиздат, 1985. – 263 с.
3. Агапова Т. А. Макроэкономика : [учебник] / Агапова Т. А., Середина С. Ф. ; под общ. ред. А. В. Сидоровича. – [2-е издание, перераб. и доп.]. – М. : МГУ, «Дело и сервис», 1999. – 416 с.
4. Акчурин И. А. Единство научного знания / И. А. Акчурин. – М., 1974. – 247 с.
5. Александрова Е. С. Педагогическое проектирование как средство ценностного согласования во взаимодействии субъектов образовательного процесса : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.01 / – Александрова Елена Сергеевна – СПб, 2000. – 220 с.
6. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи: Курс лекцій: модульне навчання : [навч. посібник] / А. М. Алексюк. – К. : ІСДО, 1993. – 220 с.
7. Анденко М. А. Актуальные проблемы воздействия специальных кафедр высшей школы при модульном обучении / М. А. Анденко. – Новосибирск, 1993. – 126 с.
8. Андреев В. И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности. – М.: Просвещение, 1981. – 240 с.
9. Андреюк Н. В. Мікроекономіка / Н. В. Андреюк. – Київ : Кондор, 2004. – 346 с.
10. Анохин П. К. Философские аспекты функциональной системы : [избр.труды] / П. К. Анохин. – М. : Наука, 1978. – С. 157.
11. Аристотель О душе І, 402 Б 15 ; нумерация фрагментов по кн. : Аристотель : соч. в 4 т. / Аристотель. – М. : Мысль, 1976-1983.
12. Аристотель. Вторая Аналитика. І, 10, 76 А 40 ; нумерация фрагментов по кн. : Аристотель : соч. в 4 т. / Аристотель. – М. : Мысль, 1976-1983.
13. Аристотель. Метафизика. ХІ, 7, 1064 А ; нумерация фрагментов по кн. : Аристотель : соч. в 4 т. / Аристотель. – М. : Мысль, 1976-1983.
14. Асимов М. Современные тенденции интеграции науки / М. Асимов, А. Турсунов // Вопросы философии. – 1981. – № 3. – С. 57-67.
15. Асимов М. Современные тенденции интеграции науки / М. Асимов, А. Турсунов // Диалектика в науках о природе и человеке. Единство и многообразие мира, дифференциация и интеграция научного знания. – М. : Наука, 1973. – С. 124-125
16. Атутов П. Р. Методологические проблемы развития педагогической науки / Атутов П. Р., Скаткин М. Н., Турбовский Я. С. – М. : Педагогика, 1985. – 240 с.
17. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление. – М.: Политиздат, 1981. – 432 с.
18. Ахундов М. Д. Интегративные науки и системные исследования / Ахундов М. Д., Борисов В. И., Тюхтин В. С. // Синтез современного научного знания. – М. : Наука, 1973. – С. 224-229.
19. Ачкурин И. А. Некоторые закономерности развития знания и проблемы его синтеза / Ачкурин И. А. // Синтез современного научного знания. – М. : Наука, 1973. – С. 197-223.
20. Бабин І. І. Модульна організація процесу навчання в загальноосвітній середній школі: дис. ... кандидата пед. Наук : 13.00.01 / Бабин Іван Іванович. Тернопіль, 1997. – 175 с.
21. Базилевич В. Д. Макроекономіка : [підруч.] / Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Баластрик Л. О. ; за ред. В. Д. Базилевича. – К. : Знання, 2004. – 851с. – (Класичний університетський підручник).
22. Базилевич В. Д. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій : [підруч.] / Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. – К. : Четверта хвиля, 1997. – 224 с.
23. Базилевич В. Мікроекономіка: Опорний конспект лекцій : [підруч.] / Базилевич В., Лук’янов В., Квіцинська Н. – К. : Четверта хвиля, 1997. – 218 с.
24. Балабанов А. Е. Философия ориентированного образования / А. Е. Балабанов // Кентавр. – 1996. – №1.
25. Бардачев Ю. Н. Основы дискретной математики : [учебное пособие] / Бардачев Ю. Н., Соколова В. Е., Ходаков В. Е. ; под ред. В. Е. Ходакова.– Херсон : Издательство ХГТУ, 2000. – 365 с.
26. Бедерханова В. П. Педагогическое проектирование в инновационной деятельности. [учебное пособие] / В.П. Бедерханова, П.Б. Бондарев. : Краснодарский краевой институт ДППО. – Краснодар, 2000. – 54 с.
27. Безрукова В. С. Педагогика. Проективная педагогика : [учебное пособие] / В. С. Безрукова. – Екатеринбург : Деловая книга, 1996. – 342с.
28. Бекирова Р. С. Организация обучения по дисциплинам естественно-научного цикла : дис. ... кандидата пед. Наук : 13.00.01 / Бекирова Римма Сергеевна. – Москва, 1998. – 210 с.
29. Белова Л. А. Логіко-математические основы управления учебными процесами вузов / Белова Л. А., Метешкин К. А., Уваров О. В. – Харьков : Восточно-региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив, 2001. – 272 с.
30. Белова Л. А. Теоретико-модельные конструкции процессов управления в образовательной сфере / Белова Л. А., Метешкин К. А., Уваров О. В. // Вестник національного технического университета ”ХПИ”. – Харьков : НТУ „ХПИ”, 2001. – С. 15-21
31. Беляева А. П. Интегративно-модульная педагогическая система профобразования / А.П. Беляева. – Петербург-Радом : Институт профтехобразования РАО, 1997. – 226 с.
32. Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем / В.П. Беспалько. – Воронеж : изд-во Воронеж ун-та, 1977. – 304 с.
33. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологи / В.П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
34. Беспалько В. П., Татур Ю. Г. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов. – М.: Высшая школа, 1989. – 144 с.
35. Білоусова Л. І. Практичні проблеми модульного структурування навчальної дисципліни / Л. І. Білоусова, Л. Е. Гризун // Сучасний український університет: теорія і практика впровадження інноваційних технологій : матеріали VІІ Міжнародної наук.-метод. конф., 22-24 квіт. 2008 р., Суми. Ч. 2.– Суми : Вид-во СумДу, 2008. – С. 148–149.
36. Білоусова Л. І. Проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань / Л. І. Білоусова, Л. Е. Гризун // Болоньський процес: модернізація змісту природничої педагогічної освіти : матеріали Міжнародної наук.-практ. конф., 26-27 трав. 2005 р., Полтава. – Полтава : АСМІ, 2005.– С. 171–172.
37. Блауберг И. В., Юдин Э. Г. Становление и сущность системного подхода. – М.: Наука, 1973. – 270 с.
38. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг ; пер. с англ. – М. : Дело ЛТД, 1994. – 688 с.
39. Бор Н. Единство знаний / Н. Бор // Избранные научные труды / Н. Бор. – М. : Наука, 1971. – 275 с.
40. Бункина М. К. Макроэкономика (Основы экономической политики) / М. К. Бункина, В. А. Семенов. – М. : Дис, 1996. – 320 с.
41. Быховский Б. Э. Луч света во мраке схоластики / Б. Э. Быховский // Вопросы философии. – 1978. – №2. – С. 126.
42. Важнова О. Г. Проектирование педагогической деятельности школы-комплекса: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Теория и история педагогики” / О.Г. Важнова. – Ярославль, 1999. – 21 с.
43. Вазина К. Я. Саморазвитие человека и модульное обучение / К. Я. Вазина. – Н.Новгород, 1991. – 163 с.
44. Вернадский В. И. Размышления натуралиста. Кн. 2 / В. И. Вернадский. – М. : Наука, 1977. – С. 70.
45. Вечканов Г. С. Макроэкономика / Г. С. Вечканов, Г. Р. Вечканова. – СПб : Питер, 2002. – 432 с.
46. Взаимодействие наук как фактор их развития : [сб. науч. тр. АН СССР, Сиб. отд-ние, Ин-т истории, филологии и философии / отв. ред. А. Н. Кочерги]. – Новосибирск : Наука, 1988. – 288 с.
47. Взаимодействие наук. Теоретические и практические аспекты. – М. : Наука, 1984. – 89 с.
48. Володарская И. А., Митина А. М. Проблема целей обучения в современной педагогике : [учеб-метод. пособие] / И. А. Володарская, А. М. Митина. – М. : МГУ, 1989. – 72 с.
49. Гадамер Х. Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики / Х. Г. Гадамер. – М. : Прогресс, 1988. – 704 с.
50. Галузеві стандарти ОПП підготовки фахівців магістерського рівня за напрямом 0501 „Економіка і підприємництво”. – Київ : 2006, - 17 с.
51. Гамільтон Дж. Методичний посібник до «Мікроекономіки» Роберта С. Піндайка та Деніела Л. Рубінфельда / Дж. Гамільтон. – К. : Основи, 1996. – 154 с.
52. Гершунский Б. С. О взаимоотношениях категорий «целостность», «системность» и «комплексность» / Б. С. Гершунский // Проблемы повышения эффективности педагогического процесса на основе идей оптимизации : сб. науч. тр. – М. : Изд-во АПН СССР, 1985. – С. 14-24.
53. Гершунский Б. С., Пруха Я. Дидактическая прогностика. – К.: Вища школа, 1979. – 200 с.
54. Гессен С. И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / С.И. Гессен. – М. : Школа-Пресс, 1995. – 447 с.
55. Гинецинский В. И. Знание как категория педагогики: Опыт педагогической когнитологии /В. И. Гинецинский. – Л. : Издательство Ленинградского университета, 1989. – 144 c.
56. Гончаренко С. Багаторівневе структурвання і методичні особливості його застосування в навчанні фізики / Семен Гончаренко, Тетяна Фролова // Педагогіка і психологія. – 1996. - №2. – С. 41-50.
57. Гончаренко С. Від педагогічної драми до нової філософії освіти / Семен Гончаренко // Рідна школа. – 1993. – № 7. – С. 54–58.
58. Гончаренко С. Коцептуальні основи державного стандарту загальної середньої освіти / [Гончаренко С., Ляшенко О., Мальований Ю., Савченко О.] – К., 1994. – 115 с.
59. Гончаренко С. Проблеми інтеграції змісту шкільної освіти / Семен Гончаренко // Інтеграція елементів змісту освіти : зб. наук. праць. – Полтава, 1994. – С. 2–3.
60. Гончаренко С. Теоретичні основи дидактичної інтеграції у професійній середній школі / Семен Гончаренко, Ірина Козловська // Педагогіка і психологія. – 1997. – №2. – С. 9–18.
61. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К., 1997. – 350 с.
62. Гончаренко С. У., Собко Я. М. Дидактичні основи побудови інтегрованих курсів за структурою „загальноосвітній спеціальний предмет” у ПТУ / С. У. Гончаренко, Я. М. Собко // Педагогіка і психологія. – 1997. – №4. – С. 57-67.
63. Гопкінз Д. Оцінювання для розвитку школи ; пер. з англ. Галини Вець/ Дейвід Гопкінз. – Львів : Літопис, 2003. – 256 с.
64. Горохов В. Г. К вопросу о специфике технических наук в системе научного знания / В. Г. Горохов, В. М. Розин // Вопросы философии. – 1978. – №9. – С. 72-83.
65. Горчаков А. В. Математические модели в экономике / А.В. Горчаков. – М. : Наука, 1994. – 136 с.
66. Готт В. С. Интеграция научного знания, основные направления, факторы, средства / Готт В. С., Семенюк Э. П., Урсул А. Д. // Философские науки. – 1983. – №6. –С. 42–51.
67. Грабарь М. І. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрические методы / М. І. Грабарь, К. А. Краснянская. – М. : Педагогика, 1977. – 136 с.
68. Гризун Л. Е. Активізація навчально-пізнавальної діяльності майбутніх економістів при вивченні математичних дисциплін на основі інтеграції наукових знань / Л. Е. Гризун // Методологічні та методичні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 8-10 лист. 2007 р. – Ялта : РВВ КГУ, 2007. – С. 51.
69. Гризун Л. Е. Аналіз наукових підходів до проектування модульної структури навчальної дисципліни / Л. Е Гризун // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць / за заг. ред. академіка І. Ф. Прокопенка, чл.-кор. В. І. Лозової. – Харків, 2005. – Вип. 28. – С. 16–27.
70. Гризун Л. Е. Аналітичний етап проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань / Л. Е Гризун // Наукові записки. Серія : Педагогічні науки. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2007. – Вип. 72. – Ч. 2. – С. 45–50.
71. Гризун Л. Е. Базові процедури представлення знань на основі фреймової моделі при проектуванні модульної структури навчальної дисципліни / Л. Е. Гризун // Наукові праці ДНТУ. Серія: педагогіка, психологія і соціологія. – Донецьк : Вебер, 2007. – Вип. 1. – С. 203–210.
72. Гризун Л. Е. Базові процедури представлення знань на основі фреймової моделі при проектуванні модульної структури навчальної дисципліни / Л. Е. Гризун // Наукові праці ДНТУ. Серія: педагогіка, психологія і соціологія. – Донецьк : Вебер, 2007. – Вип. 1. – С. 203–210.
73. Гризун Л. Е. Взаємодія наук і інтеграція знань як основа побудови змісту освіти / Л. Е Гризун // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць / за заг. ред. академіка І. Ф. Прокопенка, чл.-кор. В. І. Лозової. – Харків : Курсор, 2004. – Вип. 26. – Ч. 1. – С. 18–27.
74. Гризун Л. Е. Визначення дидактичних характеристик навчальної дисципліни як основа аналітичного етапу проектування її модульної структури / Л. Е Гризун // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць / за заг. ред. академіка І. Ф. Прокопенка, чл.-кор. В. І. Лозової. – Харків, 2007. – Вип. 31. – С. 24-34.
75. Гризун Л. Е. Визначення специфіки навчальних дисциплін різних типів як один з чинників формування змісту вищої професійної освіти / Л. Е. Гризун // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. – Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2008. – № 8. – С. 51–56.
76. Гризун Л. Е. Вплив нової парадигми вищої освіти на формування її змісту / Л. Е Гризун // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць / за заг. ред. Т. І. Сущенко. – Запоріжжя, 2006. – Вип. 37. – С.24–32.
77. Гризун Л. Е. Деякі практичні аспекти проектування модульної структури навчальної дисципліни / Л. Е Гризун // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць / за заг. ред. академіка І. Ф. Прокопенка, чл.-кор. В. І. Лозової. – Харків, 2007. – Вип. 32. – С. 55–66.
78. Гризун Л. Е. Дидактичні завдання педагогічного проектування модульної структури навчальної дисципліни як компонента освітнього середовища / Л. Е. Гризун // Освітнє середовище як методична проблема : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 14-15 верес. 2006 р. – Херсон : Видавництво ХДУ, 2006. – С. 20–21.
79. Гризун Л. Е. Дидактичні завдання педагогічного проектування модульної структури навчальної дисципліни як компонента освітнього середовища / Л. Е. Гризун // Педагогічні науки : зб. наук. праць. – Херсон : Видавництво ХДУ, 2006. – Вип.43. – С. 249–255.
80. Гризун Л. Е. Дидактичні основи проектування модульної структури навчальної дисципліни : Монографія, Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Харків, 2008. – 302 с. – 17,4 у.д.а.
81. Гризун Л. Е. Дидактичні основи проектування модульної структури навчальної дисципліни на інтегративних засадах як комплекс складових / Л.Е. Гризун // Новий колегіум. – Харків : Колегіум, 2008. – № 3 (46). – С. 48–52.
82. Гризун Л. Е. Експертиза проекту модульної структури навчальної дисципліни / Л. Е . Гризун // Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність : матеріали V Міжнародної наук.-практ. конф., 20-21 трав. 2008 р., Харків. Ч. 1. – Харків : ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2008. –– С. 226–228.
83. Гризун Л. Е. Інтеграція наукових знань як основа проектування модульних навчальних курсів при викладанні інформатики майбутнім економістам / Л. Е. Гризун // Математика, економіка, інформатика: актуальні проблеми та методика викладання : матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф., 19-21 квіт. 2007 р. – Кіровоград : КДПУ ім.В.Винниченка, 2007. – С. 104–107.
84. Гризун Л. Е. Кібернетичні засади формування концепції проекту модульної структури навчальної дисципліни / Л. Е. Гризун // Вісник ЛНПУ імені Тараса Шевченка (педагогічні науки). – Луганськ : Альма–матер, 2007. – № 9 (126). – С.30–35.
85. Гризун Л. Е. Критерії оцінювання якості проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань / Л. Е Гризун // Наукові записки. Серія : Педагогічні науки. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2008. – Вип. 77. – Ч. 2. – С. 169–175.
86. Гризун Л. Е. Логіка педагогічного проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань / Л. Е . Гризун // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України : матеріали ІІІ Міжнародної наук.-практ. конф., 20-22 верес. 2007 р., Ялта. Ч. 1. – Ялта : РВВ КГУ, 2007. – С. 49–52.
87. Гризун Л. Е. Місце модульної структури навчальної дисципліни в базі знань інформаційно-методичної системи „ВНЗ”/ Л. Е. Гризун // Вісник ЛНПУ імені Тараса Шевченка (педагогічні науки). – Луганськ : Альма–матер, 2008. – № 18 (157). – С. 20–26.
88. Гризун Л. Е. Модульна структура навчальної дисципліни як відображення інтегративного підходу в освіті / Л. Е Гризун // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць / за заг. ред. академіка І. Ф. Прокопенка, чл.-кор. В. І. Лозової. – Харків, 2005. – Вип. 27. – Ч. 1. – С. 49–60.
89. Гризун Л. Е. Модульна структура навчальної дисципліни як об'єкт педагогічного проектування / Л. Е Гризун // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць / за заг. ред. академіка І. Ф. Прокопенка, чл.-кор. В. І. Лозової. – Харків : Курсор, 2006. – Вип. 29. – С. 14–25.
90. Гризун Л. Е. Практичне застосування моделі представлення знань на основі фреймів при побудові теоретичної моделі модульної структури навчальної дисципліни / Л. Е. Гризун // Вісник ЛНПУ імені Тараса Шевченка (педагогічні науки). – Луганськ : Альма–матер, 2007. – № 21 (137). – Ч. 1. – С. 71–76.
91. Гризун Л. Е. Практичні аспекти проектування модульної структури навчальної дисципліни / Л. Е Гризун // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць / за заг. ред. академіка І. Ф. Прокопенка, чл.-кор. В. І. Лозової. – Харків : Курсор, 2007. – Вип. 32. – С. 55–66.
92. Гризун Л. Е. Принципи проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань / Л. Е. Гризун // Компетенція вчителя в полі культурному просторі : зб. наук. праць / за заг. ред. Гребенюка Г.Є. – Харків : Стиль-Іздат, 2008. – № 1. – С. 11–22.
93. Гризун Л. Е. Проблеми визначення принципів проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань / Л. Е. Гризун // Нова педагогічна думка : науково-методичний журнал. – Рівне, 2007. – С. 104–113.
94. Гризун Л. Е. Проблеми експертного оцінювання якості проектування модульної структури навчальної дисципліни засадах інтеграції наукових знань / Л. Е Гризун // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць / за заг. ред. академіка І. Ф. Прокопенка, чл.-кор. В. І. Лозової. – Харків : Курсор, 2008. – Вип. 33. – С. 4–12.
95. Гризун Л. Е. Проблеми формування змісту вищої освіти у ракурсі історичного розвитку інтеграції наук / Л. Е. Гризун // Педагогічні науки : зб. наук. праць. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2005. – С. 7–16.
96. Гризун Л. Е. Сутність педагогічного проектування дидактичного об'єкта “модульна структура навчальної дисципліни” / Л. Е Гризун // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць / за заг. ред. академіка І. Ф. Прокопенка, чл.-кор. В. І. Лозової. – Харків, 2006. – Вип. 30. – С. 18–28.
97. Гризун Л. Е. Теоретичні засади подання навчального матеріалу при проектуванні електронних дидактичних ресурсів / Л. Е. Гризун // Вісник ЛНПУ імені Тараса Шевченка (педагогічні науки). – Луганськ : Альма-матер, 2006. – № 2 (97). – С. 34–39.
98. Гризун Л. Е. Теоретичні засади подання навчального матеріалу при проектуванні електронних дидактичних ресурсів / Л. Е. Гризун // Комп'ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі : матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф., 8-9 груд. 2005 р., Луганськ. – Луганськ : Альма-матер, 2005. – С. 16-17.
99. Гризун Л. Е. Фреймова модель представлення знань як основа структурування навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань / Л. Е. Гризун // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія : зб. статей. – Ялта : РВВ РВНЗ КГУ, 2006. – Вип 10. – Ч. 2. – С. 279-287.
100. Гризун Л.Е. Кібернетичні засади формування концепції проекту модульної структури навчальної дисципліни / Л. Е. Гризун // Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 11-13 груд. 2006 р. – Луганськ : Альма-матер, 2006. – С. 19–21.
101. Гризун Л.Е. Трансформація інтеграції наукових знань у навчальних дисциплінах / Л. Е Гризун // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць / за заг. ред. Т. І. Сущенко. – Запоріжжя, 2005. – Вип.35. – С. 14-21.
102. Гро Ф. Зламати мури між науками / Ф. Гро // Кур’єр ЮНЕСКО. – червень 1996. – С.15–18.
103. Гронтовська Г. Е. Мікроекономіка : [навч. посібник] / Г. Е. Гронтовська, А. Ф. Косік. – К. : ЦНЛ, 2004. – 314 с.
104. Давыдов В. В. Научное обеспечение образования в свете нового педагогического мышления / В. В. Давыдов // Новое педагогическое мышление. -М., 1989. – С.64-89.
105. Давыдов В. В. Проблемы развивающего обучения : [учеб. пособ.] / В. В. Давыдов. – М. : Академия, 2004. – 288 с.
106. Депенчук Н. П. Комплексні проблеми і інтегровані процеси в сучасному природознавстві / Н. П. Депенчук // Філософська думка. – 1979. – №1. – С. 73–82.
107. Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”). – К., 1994
108. Державні стандарти загальної середньої освіти в Україні. – К., 1997
109. Дидактика средней школы: некоторые проблемы современной дидактики : [под ред. М.Н. Скаткина]. – [2-е изд., переработ. и доп.]. – М. : Просвещение, 1982. – 320 с.
110. Дисциплинарность и взаимодействие наук : [отв. ред.: Б. М. Кедров, Б. Г. Юдин]. – М. : Наука, 1986. – 280 с. – (Труды / Ин-т истории естествознания и техники АН СССР).
111. Докучаєва В. В. Моделювання як ідеальна фаза проектування інноваційних педагогічних систем / В. В. Докучаєва // Вісник ЛНПУ імені Тараса Шевченка (педагогічні науки). – Луганськ : ЛНПУ, 2007. – № 9 (126). – С. 30–35.
112. Докучаєва В. В. Проектування інноваційних педагогічних систем у сучасному освітньому просторі : [монографія] / В. В. Докучаєва. – Луганськ : Алма-матер, 2005. – 304 с.
113. Долан Э. Макроэкономика / Э. Долан, Д. Линдсей ; пер. с англ. – СПб, 1994. – 416 с.
114. Доній В. М. Впровадження в навчальний процес прогресивних педагогічних технологій / В. М. Доній, Є. М. Судаков // Проблеми наступності та інтеграції змісту навчання у системі “школа-ПТУ-ВНЗ”. – Вінниця, 1996. –С. 13–16.