ДИНАМІЧНІ ПРОЦЕСИ У ФОРМУВАННІ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ІНФОРМАТИКИ (словотвірний аспект)

brief description

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

Філюк Лілія Миколаївна
УДК 811.161.2’373.611:316.774(043.5)

ДИНАМІЧНІ ПРОЦЕСИ У ФОРМУВАННІ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ІНФОРМАТИКИ
(словотвірний аспект)

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
БОНДАР ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ

Одеса 2007

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6

Розділ 1. СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОСИСТЕМА ІНФОРМАТИКИ ТА ШЛЯХИ ВИВЧЕННЯ ЇЇ СЛОВОТВОРЕННЯ . . . . . . . . . . . . .

12

1.1. Нормативний та дескриптивний підходи до вивчення
термінів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

12

1.2. Основні етапи формування української терміносистеми інформатики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

20

1.3. Сучасний концептуальний апарат словотвору — основа дослідження дериваційних процесів у терміносистемі інформатики . . . .

27

1.4. Діахронна вторинність української терміносистеми інформатики і синхронія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.5. Етапи аналізу словотворення УТІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

33
39

Висновки до розділу 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

42

Розділ 2. МОРФОЛОГІЧНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ ІНФОРМАТИКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

45

2.1. Словотвірні типи і моделі суфіксального способу словотворення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

51

2.2. Словотвірні типи і моделі словоскладання . . . . . . . . . . . . . . . . .

59

2.3. Абревіація як спосіб творення УТІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

62

2.4. Словотвірні типи і моделі префіксоїдного способу словотворення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

68

2.5. Словотвірні типи і моделі основоскладання . . . . . . . . . . . . . . . .

71

2.6. Словотвірні типи і моделі композитно-суфіксального способу словотворення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

73

2.7. Словотвірні типи і моделі префіксального та інших способів морфологічного словотворення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

77

Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

81

Розділ 3. НЕМОРФОЛОГІЧНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ ІНФОРМАТИКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

84

3.1. Лексико-семантичний спосіб словотворення . . . . . . . . . . . . . . .

84

3.2. Суспільно-природничі сфери твірних слів . . . . . . . . . . . . . . . . .

91

3.3. Словотвірний тип зі значенням ‘подібний за функцією’ . . . . . .

95

3.4. Словотвірний тип зі значенням ‘подібний за структурою’. . . .

105

3.5. Словотвірний тип зі значенням ‘подібний за формою’. . . . . . .

109

Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

111

Розділ 4. ВАРІАНТНІСТЬ У ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

114

4.1. Проблема термінів-варіантів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

114

4.2. Типи словотвірних варіантів УТІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

117

4.3. Причини і джерела варіантності в українській терміносистемі інформатики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

123

4.4. Шляхи подолання варіантності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

130

Висновки до розділу 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

137

Розділ 5. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ ТЕРМІНІВ ІНФОРМАТИКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

138

5.1. Активність словотвірних способів за тематичними групами . .

138

5.2. Функціонування термінів інформатики в науковому стилі . . .

143

Висновки до розділу 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

157

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

159

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . .

165

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

192

Додаток А . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

192

Додаток Б . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

197

Додаток В . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

199

Додаток Ґ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

200

Додаток Д . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

201

Додаток Е . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

205

Додаток Ж.1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

206

Додаток Ж.2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

208

Додаток Ж.3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

209

Додаток Ж.4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

211

Додаток Ж.5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

213

Додаток Ж.6 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

216

Додаток Ж.7 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

217

Додаток Ж.8 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

219

Додаток Ж.9 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

221

Додаток Ж.10 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

223

Додаток Ж.11 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

225

Додаток Ж.12 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

227

Додаток Ж.13 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

229

Додаток Ж.14 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

231

Додаток Ж.15 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

233

Додаток З . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

235

Додаток И . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

236

Додаток К . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

237

Додаток Л . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

238

Додаток М . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

239

Додаток Н . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

240

ВСТУП

У наукових працях вже неодноразово вказувалося про термінологічний „вибух” у мовознавстві, викликаний низкою причин. Найголовніші з них — бурхливий розвиток науки і наукоємних технологій, виникнення нових галузей знань, що передбачає як створення нових, так і уніфікацію існуючих терміносистем. Важливим етапом у функціонуванні української мови є конституційне надання їй статусу державної мови, що дало поштовх процесу систематизації та кодифікації терміносистем різних галузей знань. Особливо актуальним є питання розроблення та нормалізації термінології новітніх наук, серед яких виокремлюється прискореними темпами розвитку інформатика зі своїми прикладними аспектами — обчислювальною технікою та комп’ютерною технологією. Англо-американські підвалини термінології інформатики, обчислювальної техніки та комп’ютерної технології у багатьох мовах, у тому числі й українській, зумовлені передуванням Сполучених Штатів у цій галузі, що, проте, це зовсім не означає механічного перенесення чужомовної термінології на український мовний ґрунт. Відбувається складний процес творення власної української терміносистеми інформатики (далі УТІ), в якому з-поміж інших мовних засобів найактивнішими виявляються словотвірні.
Актуальність дослідження визначає необхідність комплексного наукового вивчення системи словотвірних типів у формуванні української терміносистеми інформатики з диференціацією запозичених термінів і термінів, створених на ґрунті власних дериваційних ресурсів української мови як актив­ної термінотворчої бази.
Дисертаційна робота спирається на глибоке теоретичне підґрунтя, закладене в працях українських та зарубіжних фахівців у галузі словотворення: К.Г. Городенської, В.О. Горпинича, В.В. Ґрещука, Н.Ф. Клименко, І.І. Ковалика, О.С. Кубрякової, С.О. Соколової, І.С. Улуханова, а також на наукові здобутки термінознавців: В.В. Акуленка, А.С. Д’якова, Л.В. Івіної, Л. Малевича, Т.Р. Кияка, Д.С. Лотте, І.М.Кочан, Т.І.Панько, Л.О. Симоненко та інших. Це дало можливість провести комплексний аналіз процесів творення галузевих терміносистем. У сучасному українському мовознавстві помітно пожвавилося дослідження терміносистем різних галузей знань — нафтогазової промисловості (С.М.Дорошенко), судової медицини (Т.В.Лепеха), екології (С.В.Овсейчик), ринкових відносин (О.А.Покровська), біології (Л.О.Симоненко), органічної хімії (Н.А.Цимбал) тощо. Почали з’являтися й окремі дослідження терміносистеми інформатики: А.О. Ніколаєвою досліджено термінологію програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації, О.В.Симоненком —фрагменти історії становлення та розвитку терміносистеми інформаційних систем та технологій, що увиразнює необхідність подальшого дослідження запропонованої проблематики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з науковою темою кафедри української мови Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова „Актуальні питання лексичної та граматичної систем української мови” (номер державної реєстрації № 0101001415) і науковою темою відділу наукової термінології Інституту української мови НАН України „Динаміка поповнення терміносистем україн­ської мови на початку XXI століття”. Тему дисертації затверджено координаційною радою Інституту української мови НАН України (протокол № 307/368 від 14 квітня 2006 року).
Метою роботи є вивчення ролі словотвірних засобів у формуванні української терміносистеми інформатики. Відповідно до поставленої мети розв’язано такі конкретні завдання:
1) визначено і схарактеризовано основні етапи формування української терміносистеми інформатики;
2) з’ясовано співвідношення синхронії та діахронної вторинності української терміносистеми інформатики;
3) встановлено весь масив термінів інформатики, утворених за моделями словотворення української мови;
4) виокремлено й описано словотвірні типи різних способів словотворення, що беруть участь у формуванні терміносистеми інформатики;
5) проаналізовано неморфологічні способи словотворення;
6) окреслено основні семантичні сфери запозичених слів у процесі творення метафоричних одиниць та встановлено категорійну орієнтованість транспонованих сем;
7) вироблено засади оцінювання термінологічної одиниці за наявної варіантності;
8) апробовано критерії вибору нормативного терміна з-поміж термінів-дублетів;
9) визначено квантитативні параметри словотвірних типів, з’ясовано їх зв’язок з якісними характеристиками.
Об’єктом дослідження є українські терміни-деривати галузі інформатики.
Предметом аналізу є система словотвірних типів (далі СТ) морфоло-гічних та лексико-семантичного способів творення УТІ у своїй динаміці.
Матеріалами дослідження є тлумачні і перекладні словники термінів інформатики, наукові монографії та навчальні підручники з інформатики. Всього залучено близько 60 джерел, на базі яких було сформовано й опрацьовано масив із 337 дериватів.
Використання методів і прийомів дослідження зумовлено специфікою його об’єкта. Дослідження проводиться переважно на синхронному рівні, у разі потреби аналізуються діахронні аспекти. Тому головним методом у роботі, є описовий (на синхронному зрізі) та індуктивний. Залучено також прийоми структурно-семантичного, статистичного аналізу, лінгвістичного моделювання, а також прийоми теорії ймовірності, класифікації і систематики.
Наукова новизна пропонованого дослідження визначається тим, що:
1) У роботі використано два підходи до вивчення термінів — дескриптивний, що ґрунтується на об’єктивному, безоцінному аналізі й застосовується при дослідженні терміносистем на початковому етапі, та прескриптивний, що передбачає обов’язкову оцінку лінгвістичного матеріалу через надання одним термінам переваги у певному відношенні щодо інших на фінальному етапі їх упровадження, найповнішим виявом якого є „конструювання” термінів. Ці підходи взаємодоповнювальні й допомагають розв’язати практичні питання побудови й упорядкування терміносистеми інформатики;
2) уперше розкрито поняття діахронної вторинності дериватів і ступеня адаптації калькованих та запозичених термінів інформатики в системі україн­ської мови (виокремлено чотири ступені), завдяки чому сформовано масив дериватів, що можна розглядати в синхронному плані як активацію українських словотвірних ресурсів;
3) уперше досліджено не лише структурний та семантичний аспекти дериватів терміносистеми інформатики, а й квантитативний через застосування прийомів теорії ймовірності та статистики;
4) уперше розглянуто проблему оцінювання та вибору нормативного терміна за наявності тер­мінів-дублетів, проведено практичний вибір реле-вантних термінів та подано пропозиції щодо усунення їхніх невдалих варіантів.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її результати допомагають глибше зрозуміти процеси становлення терміносистеми інформатики в українській мові і роль у цьому власне українських словотвірних засобів. Матеріали та висновки роботи дають підстави надалі розробляти проблеми терміносистеми інформатики і термінології взагалі, зокрема в аспекті вмотивованості термінів, їх варіантності тощо. Введення до наукового обігу кіль-кісних даних активності та функціонування словотвірних типів і термінів-дериватів уможливить побудову прогностичних моделей розвитку УТІ.
Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані у вузівських курсах лекцій з лексикології та лексикографії, у спецкурсах, пов’язаних із термінологією, а також для укладання посібників з українського термінознавства, потреба яких наразі гостро відчувається. Рекомендації можуть бути застосовані у практиці укладання тлумачних і перекладних словників з інформатики.
Апробація роботи. За основними положеннями дисертації було зроблено 4 доповіді на наукових конференціях: Міжнародна науково-практична конференція „Актуальні проблеми сучасної філології”(Тирасполь, 2004), щорічна наукова конференція професорсько-викладацького складу Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова (Одеса, 2004), Всеукраїнська наукова конференція, присвячена пам`яті професора С.П.Бевзенка (Одеса, 2005), ХІІІ Міжнародна конференція з функціональної лінгвістики „Язык и мир” (Сімферополь, 2006).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 статей, з яких 6 у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п’ятьох розділів, висновків, списку використаної літератури, довідкової літератури, аналізованої літератури, а також додатків, у яких містять таблиці. Загальний обсяг роботи 240 с., обсяг основного тексту 164 с.
Перший розділ присвячено шляхам вивчення формування сучасної української терміносистеми інфор­матики. Особливу увагу зосереджено на проблемі синхронії і діахронної вторинності української терміносистеми інформатики.
У другому розділі проаналізовано шляхи активізації словотвірних типів морфологічних способів творення та здійснено їх аналіз за ступенем продуктивності.
Розділ третій присвячений розгляду неморфологічних способів словотворення термінів інформатики, виокремлено три основні словотвірні типи лексико-семантичного способу словотворення, схарактеризовано їх продуктивність та функції, на підставі яких відбувалася метафоризація.
У четвертому розділі звернуто увагу на роль англійської та російської мов у формуванні української терміносистеми інформатики і виникненні явища перенесеної варіантності. Здійснено типологію термінів-дублетів та зроблено спробу унормувати терміносистему інформатики через вибір термінів-дублетів за попередньо описаною методикою.
У п’ятому розділі розглянуто два основних функціональних параметри термінів інформатики — активність і вживаність словотвірних способів і типів.
Повний список використаної літератури включає 331 позицію, з них 273 праці українських та зарубіжних авторів, а також перелік з 14 лексикографічних джерел та 44 позицій джерел фактичного матеріалу.
У додатках подано 27 таблиць.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Термінологія інформаційних систем та технологій є наймолодшою терміносистемою в українській мові. Розвиток української терміносистеми інформатики пройшов два етапи: 1) зародження терміносистеми у ІІ пол. ХХ ст. шляхом запозичення та калькування російських термінів на основі загальновживаної мови; 2) становлення УТІ за доби незалежності (з 90-х рр.) на базі запозичення та калькування англо-американських термінів. Наразі відбувається перехід до третього етапу — етапу систематичної (централізованої) уніфікації та подальшої стандартизації УТІ з провідною роллю фахівців у галузі лексикографії та термінології.
2. В українській мові є терміни, утворені безпосередньо на основі словотвірних ресурсів української мови, і терміни, запозичені з інших мов. Проте всі без винятку, у тому числі й первинно запозичені, похідні терміни тією чи іншою мірою стають елементами української мови, а отже, входять до сис­теми парадигматичних відношень на словотвірному рівні. Первинно запозичені похідні терміни, які стали елементами не тільки лексико-семантичної, а й словотвірної системи української мови, можна кваліфікувати як діахронно вторинні. Первинні та вторинні терміни інформатики відрізняються лише ступенем активності словотвірних ресурсів української мови у творенні тих чи інших дериватів у синхронному аспекті й етапом їх активації у діахронному аспекті. Високий ступінь активності словотвірних ресурсів української мови характерний для 337 дериватів, з яких 257 утворено морфологічними способами і 80 — лексико-семантичним способом.
3. У формуванні УТІ активну участь беруть власне українські словотвірні ресурси, за допомогою яких відбувається калькування або творяться нові терміни від уже запозичених. Найактивнішими є морфологічні способи словотворення (257 деривати — 76,3 %). Решта термінів інформатики утворені лексико-семантичним способом, що розглядається як окремий спосіб словотворення зі своєю системою СТ.
Із морфологічних способів словотворення УТІ найпродуктивнішим і найактивнішим є суфіксальний, за 14 СТ якого утворено 20,6% УТІ, а пре-фіксально-суфіксальний, безафіксний і композитно-суфіксоїдний найменш активні. Не представлені деривати УТІ таких способів словотворення, як конфіксальний, конверсивний, зрощеннєвий.
4. Частина СТ, насамперед суфіксального способу словотворення, що беруть участь у творенні УТІ, виявляються варіантними, або навіть дублетними, напр., СТ V+-нн(я)/ -анн(я), -енн(я) і V+-аціj(а) / -изаціj(а); СТ V+-ач, V+-атор і V+-ник; СТ S+-н(ий) і СТ S+-ов(ий)). Деривати, утворені за цими СТ, можуть бути вжиті в різних текстах і словниках, в одному тексті (словнику) без розрізнення семантики (напр., архівація / архівування ‘процес упорядкованого нагромадження документів для тривалого зберігання’), в одному тексті і словнику з розрізненням семантики (архівація ‘спосіб зберігання резервних копій даних... у компактній формі’, архівування ‘процес упорядкованого нагромадження документів для тривалого зберігання’).
Асемантичне дублювання термінів призводить до порушення ста-біль­­ності термінологічної системи, і тому деривати таких СТ слід диференціювати за словотвірним значенням, напр., СТ V+-нн(я)/ -анн(я), -енн(я) і V+-аціj(а) / -изаціj(а) або за сполучуванісними характеристиками основ, напр., СТ V+-нн(я)/ -анн(я), -енн(я)— значення ‘опредметнена дія’; СТ V+-аціj(а) / -изаціj(а) — ‘об’єкт, що стосується дії’; V+-ач — суфікс сполучається з рідномовними основами і V+-атор (суфікс сполучається з чужомовними основами). В окремих випадках, за неможливості диференціювати значення СТ, (напр., щодо СТ V+-ач і V+-ник), у виборі слід використовувати інші критерії, зокрема критерій милозвучності.
5. Серед УТІ трапляються дво-, три-, чотири- і п’ятикомпонентні ініціальні абревіатури з переважанням трикомпонентних зі структурою означення1 + означення2 + означуване (суб’єкт, об’єкт). Деривати, утворені способом ініціальної абревіації, за своєю продуктивністю й активністю поступаються лише суфіксальному способу словотворення, що зумовлено відносною простотою їх творення, достатньою зручністю внаслідок значної формальної компресії результатів синтаксичного способу термінотворення, досить поширеного через свою формально-семантичну експліцитність при описовій номінації. Заохочувати творення ініціальних дериватів серед УТІ варто ще й тому, що дублетність із словосполученнями, на базі яких вони утворені, є цілком припустимою.
Абревіації підлягають найчастіше три- і чотирикомпонентні терміни-словосполучення з високим ступенем уживаності, за якої розгалужені конструкції починають захаращувати текст, що веде до погіршання його розуміння і швидкості сприймання. Ініціальна абревіація була активніша за першого етапу розвитку УТІ (50-і80-і рр. ХХ ст.) як результат калькування відповідних російських абревіатур. Протягом другого етапу розвитку УТІ активність ініціальної абревіації знизилася через вплив англійської терміносистеми інформатики, де абревіація менш поширена.
6. Серед дериватів УТІ, утворених способом словоскладання, помітно переважає клас іменникових дериватів (91%), які можна поділити за мотиваторами на два словотвірні класи: гіпотактичні СТ (терміни, утворені від синтаксичної структури із підрядним зв’язком) і паратактичні СТ (терміни, утворені на базі синтаксичної структури із сурядним зв’язком). Гіпотактичні СТ переважають (93,5%). У класі гіпотактичних СТ вирізняються два підкласи, приблизно однакові за кількістю: підклас термінів, утворених на базі атрибутивних синтаксичних структур, і підклас термінів, утворених на базі предикативних синтаксичних структур.
7. Терміни-композити інформатики творяться лише на базі предика-тив­­них синтаксичних структур і, на відміну від словоскладання, представлені переважно прикметники (89%). За наявності словотвірних дублетів доцільно віддати перевагу дериватам СТ прикметниково-прикметникової структури над іменниково-прикметниковою (напр., машинно-залежний, а не машинозалежний, машинно-незалежний, а не машинонезалежний)., оскільки вони точніше передають базову семантику вихідного словосполучення.
8. У сфері УТІ композитно-суфіксальний спосіб найактивніше використовується при творенні дериватів-прикметників (87%) на базі квантита-тивного словосполучення. У ролі квантитативного компонента найчастіше виступає неозначено-кількісний числівник зі значенням мультипліцитності, рідше — квантитативні компоненти з точною нумеральністю. Особливістю композитно-суфіксального способу УТІ є великий ступінь потенційності, великі системні можливості, за яких навіть терміни, що вперше з’явилися в текстах, не сприймаються мовцями як неологізми.
9. Терміни, утворені шляхом метафоризації, слід розглядати як словотворчий процес — лексико-семантичну деривацію. Таким дериватам-термінам притаманні головні ознаки похідності: наявність нового слова, твір­ного слова, словотвірного значення, творення за СТ, розчленованість змістової структури, більша складність семантичної структури порівняно з тві-рним словом.
Лексико-семантичний спосіб найпродуктивніший при творенні УТІ, ним утворено 23,7% дериватів з усіх розглянутих похідних термінів інформатики, тоді як суфіксальний спосіб займає друге місце — 15,7%. Метафоризації зазнають ті поняття, які мають найбільше практичне значення, дериватам, утвореним лексико-семантичним способом, притаманний високий ступінь уживаності.
З-поміж усіх СТ лексико-семантичного способу словотворення найпоширенішим є СТ зі значенням ‘подібний за функцією’. Зафіксовано 57 дериватів даного СТ (71,25%).
Твірними словами для лексико-семантичної деривації найчастіше стають слова з суспільно-природничих сфер „Світ людини”, що пояснюється антропоізоморфністю інформатики, завдання якої — моделювати інтелек-туаль­ну діяльність людини, та значною антропотипністю інформаційних процесів у комп’ютері і „Техніка”, позаяк здійснюється таке моделювання технічними засобами.
10. Найхарактернішими для всіх СТ лексико-семантичного способу є вид перенесення „Світ реальний ® Світ віртуальний” (див. Рис. 3.2). Він складає 50% з-поміж шести видів перенесення. Такий вид перенесення властивий більшості дериватів і так чи інакше пов’язаний з усіма іншими різновидами перенесення. Це можна пояснити тим, що реальний світ є первинним рівнем знання, що має зв’язок з безпосереднім сприйманням властивостей позначуваного об’єкта чи явища. Цей різновид перенесення за функцією представляє процеси, що відбуваються при роботі комп’ютера як окремий світ, ізоморфний реальному світу. У віртуальному світі інформація розглядається як щось подібне до рідини (чи газу), який можна закачувати, ставити заглушки і т.д., програми ж уявляються як реальні речі, наприклад, каталог, у якому можна відшукати потрібну інформацію, книжка, яку можна гортати чи закривати, і навіть як живу істоту, що виконує функції майстра, налагоджувача і може „заразитися” вірусом. Порівняння реальних фактів з віртуальними, знаходження певної аналогії, спільної ознаки дає змогу переносити на них і ознаки реальних фактів.
11. Серед динамічних процесів у середовищі УТІ є зміна кількісного складу терміносистеми, поява цілої низки нових термінів, спричинених роз-вит­­ком інформатики, зміна якісного складу терміносистеми, зумовлена уточненням і диференціюванням термінів, витіснення термінів російськомовної генези термінами англомовної генези, що стає одним із джерел утворення варіантності.
12. Наявність значної кількості варіантів зумовлена екстралінгвальними і внутрішньолінгвістичними чинниками. До екстралінгвальних чинників належать розвиток наукової галузі, в даному випадку інформатики, статус мови в державі, наявність чужомовного впливу (російська та англійська мови) та українсько-російського білінгвізму в Україні.
Формування терміносистем проходить три етапи: етап пошуку, етап апробації й етап уніфікації. На першому і частково другому етапі термінологічна варіантність припустима. На третьому етапі термінологічна варіантність не бажана.
Для подолання варіантності доцільно здійснити переведення омореферентної варіантності в парореферентну або вилучення одного з варіантів через оцінювання ступеня їх умотивованості та інших характеристик. Для уможливлення такої термінологічної роботи необхідно створити в Україні єдиний термінологічний центр з відповідними юридичними правами, що вимагає послідовного проведення державної мовної політики.
13. Спостерігається загальна закономірність у функціонуванні УТІ: що вищий ранг продуктивності словотвірного способу (СТ), то вищий ранг уживаності. Проте на тлі вказаної загальної тенденції спостерігається асиметрія рангів продуктивності і вживаності. Вона може бути зумовлена різними чинниками, один чи кілька з яких виявляються визначальними для рангової величини вживаності. Крім уже зазначеного рангу продуктивності, це такі чинники: охоплення словотвірними способами (СТ) ТГ, величина охоплення високопродуктивних ТГ, величина охоплення високочастотних ТГ та кількість позитивних характеристик, що впливають на ранг уживаності.
Зведені дані, що враховують вплив на ранг уживаності усіх розглянутих вище характеристик, подано в таблиці (див. Додаток Н).
14. Перспективи подальшого вивчення УТІ полягають у залученні до аналізу великої кількості термінів-словосполучень, а також у подальшому опрацюванні критеріїв оцінювання термінів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ажнюк Б. Термінологічні альтернативи діаспори // Українська термінологія і сучасність: М-ли ІІ Всеукр. наук. конф. К.: КНЕУ, 1997. С.139-143.
2. Азарова Л.Є. Складні слова в українській мові: Структура, семантика, концепція ”золотої пропорції”. Вінниця: УНІВЕРСУМ, 2000. 222 с.
3. Акуленко В.В. Науково-технічний прогрес і мова // Тези доп. республ. наук. конференції. К., 1978. С.5.
4. Акуленко В.В. Українська мова в європейському контексті (проблеми розвитку мовленнєвої комунікації) // Мовознавство. 1998. №2-3. С.91-97.
5. Алексеева Л.М. Термин и метафора. Пермь, 1988. 250 с.
6. Байбакова І., Казимир З., Шуневич Б. Іноземна безеквівалентна лексика та способи перекладу на українську мову // Вісник Державного ун-ту „Львівська політехніка”. 1998. Вип.336. С.128-130.
7. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 358 с.
8. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства: Історія вивчення української мови. К.: Вищ. школа, 1991. 231 с.
9. Безпояско Е.К. Развитие словообразовательной структуры современного украинского языка в связи с интенационализацией его словарного состава: Автореф. дис. канд. филол. наук. К. 1980. 24 с.
10. Биржаков Е.Э., Войнова Л.А., Кутина Л.Л. Очерки по исторической лексикологии русского языка 18-го века. Языковые контакты и взаимствования. Л.: Наука, 1972. 431с.
11. Бондар О.І. „Європейський” та „романтичний” напрями в розвитку сучасної української термінології // Записки з українського мовознавства. Одеса: Астропринт, 2004. Вип.14. С.3-10.
12. Бондар О.І. Моделювання системи понять словотвору: (Структурно-
функціональні словотвірні одиниці) // Записки з загального мовознавства. Одеса: Астропринт, 2005. Вип.6. С. 19-28.
13. Бондар О.І. Система орієнтирів та координат у прескриптивній лінгвістиці: Лінгвоекологічний підхід // Записки з українського мовознавства. Одеса: Астропринт, 2003. Вип.13. С. 8-15.
14. Бондар О.І. Словотворча активність демінутивних суфіксів прикметника в українській мові // Українське мовознавство. К.: Вища школа, 1978. Вип.6. С.68-76.
15. Бондар О.І. Темпоральні відношення в сучасній українській літературній мові. Одеса: Астропринт, 1996. 192 с.
16. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. К.: ВЦ «Академія», 2006. 368 с.
17. Бондарь А.И. Структура деминутивных образований в современном украинском языке: Дисс. канд. филол. наук. Одесса, 1979. 324 с.
18. Борисов В.В. Аббревиация и акронимия. М.: Воениздат, 1972. 120 с.
19. Боярова Л.Г., Калашник В.С. Деякі особливості української математичної термінології ( до укладання російсько-українського математичного словника) // Тези доп. 1-ої Міжнародної наук. конференції „Проблеми української науково-технічної термінології.” Львів, 1992. С.125-128.
20. Боярова Л.Г., Калашник В.С., Муромцев І.В. Про умови та межі використання кальок у науковій термінології // Тези доп. 2-ої Міжнародної наук. конференції „Проблеми української науково-технічної термінології.” Львів, 1993. С.82-85.
21. Брагина А.А. Значение и оттенок значения в термине // Терминология и культура речи. М.: Наука, 1981. С.37- 47.
22. Будагов Р.А. Человек и его язык. М.: Изд-во МГУ, 1974. 262 с.
23. Будняк Д. Терміни-словосполучення польського походження в лексичному складі української мови // Тези доп. 2-ої Міжнародної наук. конференції „Проблеми української науково-технічної термінології”. Львів, 1993. С.32.
24. Булаховский Л.А. Введение в языкознание. М.: Госучпедгиз, 1953. Ч.2. 174с.
25. Важева Ф.А. Некоторые принципы систематизации терминов и понятий (на материале социологии) // Место терминологии в системе современных наук. М.: Изд-во МГУ, 1970. С.71-75.
26. Вежбицкая А. Семантические примитивы // Семиотика. Антология. М.: Академический Проект, 2001. С.242-268.
27. Винокур Г. О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Труды Московского института истории, философии и литературы: Сб. статей по языковедению. 1939. С. 3-54.
28. Винокур Г.О. Заметки по русскому словообразованию // Избранные работы по русскому языку. М.: Учпедгиз, 1959. С.419- 442.
29. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К.: Наук. думка, 1988. 256 с.
30. Вінницький В.М. Акцептуальна дублетність і кодифікація // Мовознавство. 1983. - №6. С.25-26.
31. Віняр Г.М. Спеціалізація словотвірних засобів при деривації кібернетичних термінів (на матеріалі „Енциклопедії кібернетики”) // Теорія та прагматика термінологічної лексики: Тези доп. республіканської науково-методичної конференції (Хмельницький, 28-30 травня 1991 року). К.: НМК ВО, 1991. С.13-14.
32. Войнов В., Лук'яненко С., Носов К. Можливі комп'ютерні еквіваленти традиційних (паперових) тлумачних словників // Вісник нац. ун-ту "Львівська політехніка” Львів, 2002. №453. С.101-105.
33. Волкова И.Н. Стандартизация научно-технической терминологии. М.: Изд-во стандартов, 1984. 200 с.
34. Володина М.Н. Термин как средство специальной информации. М.: МГУ, 1996. 80с.
35. Волошин В.Г. Комп’ютерна лінгвістика. Суми: Університетська книга,
2004. 381с.
36. Вопросы терминологии: Материалы Всесоюзного терминологического совещания, - М.: Издательство Акад. Наук ССР, 1961. 232с.
37. Гак В.Г, Лейчик В.М. Субституция терминов в синтагматическом аспекте // Терминология и культура речи. М.:Наука, 1981. С.47-57.
38. Галкина-Федорук Е.М. Слово и понятие. М.: Учпедгиз, 1956. 54 с.
39. Герд А.С. Ещё раз о значении термина // Лингвистические аспекты терминологии. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1980. С.3-9.
40. Голдованський Я.А. Етапи розвитку слів іншомовного походження в лексико-семантичній системі мови-реципієнта // Іноземна філологія. 1983. Вип.69. С.17-21.
41. Головин Б. Н., Кобрин Р. Ю.Лингвистические основы учения о терминах. М.: Высшая школа, 1987. 104с.
42. Головин Б.Н. Язык и статистика. М.: Просвещение, 1971. 191с.
43. Горецький П.Й. Історія української лексикографії. К., 1963. 249с.
44. Городенська К. Г. Семантичні функції дериваційних морфем // Мовознавство. 1987. №1. С.20-30.
45. Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць. К.: Наук. думка, 1991. 192с.
46. Городенська К.Г., Кравченко М. В. Словотвірна структура слова: Відіменні деривати, - К.: Наук. думка, 1981. 200с.
47. Городенська К.Г.Словотвірна варіатність і процеси унормування сучасної української термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. К.: КНЕУ, 2003. Вип.5. С.3-6.
48. Городецкий Б.Ю. Термин и его лингвистические свойства // Структурная и прикладная лингвистика. М.: Наука, 1987. Вып.3. С.54-62.
49. Горпинич В. А. Термины в лексической системе языка // Дослідження зі словотвору та лексикології. К.:Вища школа, 1985. С.82-86.
50. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Слово-
твір. Морфонологія. К.: Вища школа, 1999. 207 с.
51. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія. Дніпропетровськ: ДДУ, 1998. 189 с.
52. Гречко В.А. Синонимия терминов // Актуальные проблемы терминологии и словообразования. Новосибирск, 1974. Вып.3. С.147-150.
53. Гринев С.В. Основы лексикографического описания терминосистем: Автореф. дис. ... доктора филологических наук. М., 1990. 43с.
54. Гринев С.В. Терминологические заимствования ( Краткий обзор современного состояния вопроса) // Вопросы заимствования и упорядочение ино-язычных терминов и терминоэлементов. М.: Наука, 1982. С.108 -135.
55. Грищенко А.П. Суфіксальний словотвір прикметників // Словотвір сучасної літературної мови. К.: Наук.думка, 1979. С.119-170.
56. Грунвальд А. От книги к комьютеру: эволюция или революция // Общество и книга : от Гутенберга до Интернета. М.: Традиция, 2000. С.54 - 64.
57. Ґрещук В.В. Поняття словотвірної парадигми в сучасній дериватології // Мовознавство. 1985. С.21-27.
58. Д`яков А.С., Кияк Т.Р. Роль етимології при прямому запозиченні нових термінів та терміноелементів // Проблеми зіставної семантики: М-ли Всеукр. наук. конференції. К.,1995. С.100-101.
59. Д’яков А. Зовнішня та внутрішня форми термінологічних одиниць як об’єкти термінологічного планування // Вісник Державного ун-ту „Львівська політехніка”. Львів, 1998. Вип. №336. С.150-154.
60. Д’яков А.С., Кияк Т.Р. До питання про інтернаціональне та національне в термінотворчому процесі // Наук. вісник Чернігівського ун-ту: Германська філологія. 1996. Вип.1. С.88-94.
61. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семан-тичні та соціологічні аспекти. К.: КМ Academia, 2000. 218 с.
62. Даниленко В. П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-терминов // Исследование по русской терминологии. М.: Наука, 1971. С.7-67.
63. Даниленко В.П. Влияет ли употребительность слов на продуктивность словообразовательной модели? // Развитие словообразования современного руского языка. М.: Наука, 1966. С. 38-44.
64. Даниленко В.П. Лингвистические требования к стандартизуемой терминологии // Терминология и норма: О языке терминологических стандартов. М.: Наука, 1972. С.5 - 32.
65. Даниленко В.П. О терминологическом словообразовании // Вопросы языкознания. 1973. №4. С.76-85.
66. Демська-Кульчицька О., Кульчицький Б., Перевозчикова О., Січкаренко В. Технологічнй супровід стандартизації інформаційних технологій // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць К., 2001. Вип. 4. С.162-166.
67. Денисов П.Н. Современные проблемы терминологии в науке и технике. М.: Наука, 1996. 23с.
68. Деятельностные аспекты языка: Сб. науч. тр. М.: Наука, 1988. 211с.
69. Діяк І.В. Українське відродження чи нова русифікація? К.: Гранослов, 2000. 304 с.
70. Добровольський О., Хойнацький М. Свого цураємось, а чужого не розуміємо // Книжковий кур’єр. 1999. №1.
71. Друзюк В., Ярмощук Т.Деякі аспекти становлення української стандартизованої науково-технічної термінології // Вісник нац. ун-ту "Львівська політехніка". Львів, 2005. № 538. С. 49-51.
72. Дубічинський В. Концепція мовної підготовки // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. К.: КНЕУ, 2001. Вип. ІV С.339-341.
73. Енциклопедія українознавства. Львів, 2000. Т.8. С.2805-3200.
74. Єрмоленко С.Я. Лінгвістичні теорії і конкретні методи дослідження // Марксистсько-ленінська методологія вивчення лінгвістичних об’єктів. К.: Наук. думка, 1983. С. 141.
75. Жлуктенко Ю.А. Лингвистические аспекты двуязычия. К.: Вища школа, 1974. 135 с.
76. Жлуктенко Ю.О. Порівняльна граматика української та англійської мови. К.: Рад. школа, 1960. 160 с.
77. Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова. К.: Наук. думка, 1984. 255 с.
78. Залізний А.М. Елементи загальної методології в термінологічній праці // Науково-технічне слово, 1995. №1. С.41-52.
79. Зарицький М.З. Стан і перспективи формування української науково-технічної терміносистеми // Вісник Книжкової палати. 2000. №2. С.24-26.
80. Зеленько А.С. Проблеми семасіології. Луганськ: Альма матер, 2001. 209 с.
81. Земская Е.А. Современный русский язык. Словообразование. М.: Просвещение, 1973. 304с.
82. Ивина Л.В. Лингво-когнитивные основы анализа отраслевых терминосистем. М.: Академический Проект, 2003. 304 с.
83. Іваницький Р.В. Лексикографічні аспекти нормалізації термінів (на матеріалі німецьких, англійських, українських та російських терміноодиниць): Автореф. дис. канд. філол. наук. Львів, 1995. 22 с.
84. Іващишин О.М. Принципи диференціації термінологічних і нетерміноло-гічних одиниць // Тези доп. 2-ої Міжнародної наук. конференції „ Проблеми української науково-технічної термінології”. Львів, 1993. С.270 -272.
85. Іващишин О.М. Структурні особливості та семантична диференціація тер­мінів-словосполучень у науково-технічних текстах // Іноземна філологія. 1996. Вип.109. С.41- 44.
86. Історія української мови: Лексика і фразеологія. К.: Наук. думка, 1983. 743 с.
87. Історія, стан і перспективи розбудови української термінології. К.:
НМКВО, 1992. 205с.
88. Іщенко В.Л. Англійський багатокомпонентний економічний термін: (Парадигматичний та синтагматичний аспекти): Автореф. дис. ... канд. філол.. наук. Одеса, 2002. 18 с.
89. Калашник В.С., Покровська О.А. Складний термін у фразеологічному аспекті // Тези доп. Всеукраїнської наук. конференції „Українська термінологія і сучасність”. К.: КНЕУ, 1996. С.97.
90. Калашник В.С., Філон М.І. Термінологізація загальновживаного слова ( семантико-лексикографічний аспект) // Тези доп. 2-ої Міжнародної наук. конференції „Проблеми української науково-технічної термінології”. Львів, 1994. С.88-89.
91. Канделаки Т.Л. Значение терминов и системы значений научно-технической терминологии // Проблемы языка науки и техники. М.: Наука, 1970. С.3-39.
92.