Дорошенко Оксана Віталіївна Лінгвокультурний типаж der deutsche Burger (на матеріалі ні­мецьких художніх творів XVIII - XX ст., преси та інтернет-форумів)

brief description

Дорошенко Оксана Віталіївна, перекладач ТОВ «Аерос»: «Лінгвокультурний типаж der deutsche Burger (на матеріалі ні­мецьких художніх творів XVIII - XX ст., преси та інтернет-форумів)» (10.02.04 - германські мови). Спецрада Д 26.001.11 у Київ­ському національному університеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ДОРОШЕНКО ОКСАНА ВІТАЛІЇВНА
УДК 811.112.2-39:821.112.2:070+004.738.5"17/19"
ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ ТИПАЖ DER DEUTSCHE BÜRGER
(на матеріалі німецьких художніх творів XVIII – XX ст., преси та
інтернет-форумів)
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Науковий керівник:
Козловський Віктор Володимирович
доктор філологічних наук, професор
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП ......................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРНОГО ТИПАЖУ DER DEUTSCHE
BÜRGER..................................................................................................................... 12
1.1. Інтерпретація поняття “особистість” у сучасній лінгвістиці ........................ 12
1.2. Лінгвокультурний типаж der deutsche Bürger з точки зору
концептуалізації та категоризації............................................................................ 20
1.3. Смислові параметри лінгвокультурного типажу............................................ 25
1.4. Лінгвокультурний аспект дослідження об’єкта......................................... ОБ27
1.5. Виникнення та розвиток лінгвокультурного явища
der deutsche Bürger..................................................................................................... 33
1.6. Лексикографічна інтерпретація семантики лексеми der Bürger.................... 43
1.7. Методологія дослідження лінгвокультурного типажу
der deutsche Bürger................................................................................................ ..... 49
Висновки до Розділу 1 .......................................................................................... 572
РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ЗАСОБИ ОБ’ЄКТИВАЦІЇ
ЛІНГВОКУЛЬТУРНОГО ТИПАЖУ DER DEUTSCHE BÜRGER...................... 59
2.1. Лексика на позначення портретних характеристик типажу як
представника бюргерської спільноти...................................................................... 59
2.2. Інтерпретація поняття das Bürgerhaus у бюргерській спільноті.................... 70
2.3. Інтерпретація поняття die Bürgerfamilie у бюргерській спільноті................ 75
2.4. Мовленнєвий етикет бюргерської спільноти .................................................. 85
2.5. Ментальні характеристики лінгвокультурного типажу
der deutsche Bürger..................................................................................................... 93
Висновки до Розділу 2 104
РОЗДІЛ 3. ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ОБ’ЄКТИВАЦІЇ
ЛІНГВОКУЛЬТУРНОГО ТИПАЖУ DER DEUTSCHE BÜRGER...................... 106
3
3.1. Мовні засоби вираження експресивності типажу у романі
Е. Гофмана “Lebensansichten des Katers Murr” (“Життєві погляди кота
Мурра”).......................................................................................................................
106
3.2. Мовні засоби об’єктивації поведінки типажу у творах Г. Манна і
Г. Фаллади з урахуванням асиметричної комунікації........................................... 111
3.3. Когнітивно-семантичний аспект понять der DDR-Bürger i der BRDBürger....................................................................................................................118…..
3.4. Інтерпретація понять der ehemalige DDR-Bürger i der ehemalige
BRD-Bürger ................................................................................................................ 125
3.5. Сучасна інтерпретація лінгвокультурного типажу
der deutsche Bürger................................................................................................15..... 0
Висновки до Розділу 3 .............................................................................................. 173
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .......................................................................................... 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................ 180.
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................ 203
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ................................ 20.... 5
ДОДАТКИ.................................................................................................................. 265
4
ВСТУП
Дисертацію присвячено дослідженню лінгвокультурного типажу
der deutsche Bürger на матеріалі німецьких художніх творів XVIII – XX ст.,
преси та інтернет-форумів. Робота ґрунтується на лінгвокультурологічному
підході до вивчення мовних явищ з урахуванням семантико-когнітивного та
лінгвопрагматичного аспектів.
Сучасна лінгвістична парадигма характеризується чітко вираженою
антропоцентричною спрямованістю. Численні інтерпретації особистості у
лінгвістиці, зокрема, як типізованого феномена, сприяли появі
лінгвокультурного типажу. Лінгвокультурний типаж є типізованим
представником певного народу, який існує в колективній свідомості,
розпізнається культурою цього народу і може належати до певної соціальної
групи [75 с. 86].
Дослідженню лінгвокультурного типажу присвячені праці зарубіжних
та українських вчених, зокрема: О. Ю. Бондарчук [20], Н. М. Глушкової [38],
О. О. Дмитрієвої [46-48], В. І. Карасика [72-77], О. В. Лутовінової [93],
С. А. Любимової [95], Л. І. Макарової [97], М. В. Міщенко [109],
Є. М. Санченко [129], М. В. Стуліної [136], Т. М. Сукаленко [137],
О. А. Ярмахової [158], та ін.
Феномен der Bürger неодноразово ставав об’єктом дослідження різних
наукових галузей. Значний доробок німецьких вчених становлять праці з
літературознавства (П. Вебер [206], Н. Віхард [209], К. Віршем [210],
А. Гірш [167], Г. Ґрау [172], П. У. Гогендаль [179], П. Міхельзен [188],
Е. Шнайдер-Гандшін [194], М. Шварц [199], Б. Шпіс [198], P. Фірхаус [202]
та ін.), психології (А. Гофман [168], І. Фос [204] та ін.), культурології
(К. Гельд [166], В. Кашуба [182] та ін.), політології (Ю. Габермас [178],
Г. Цанг [212] та ін.), філософії (Б. Лаєрзедер [185], В. Шаєр [197],
Р. Фоґель [203] та ін.), історії (Ф. В. Бартольд [161], Г. Генцшель [177],
С. Палечек [190], А. Лінке [312] та ін.), соціології (Г.–Ф. Крумрей [309],
5
Й. Фішер [164], Й. Шільдт [193] та ін.), педагогіки (М. Йонах [174],
Е. Ланґендорф [184], М. Фукс [165] та ін.). Проте, не знайшов своє
відображення у лінгвістичних наукових працях.
У контексті вищезазначеного актуальність дослідження зумовлена
тенденцією сучасної лінгвістики до інтерпретації особистості як типізованого
суб’єкта у межах певної культури та відсутністю в українській і зарубіжній
лінгвістиці досліджень лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger як
динамічного суб’єкта, семантика якого зазнає змін з огляду на певні
історичні, часові, соціальні і культурні фактори та суб’єктивно-особистісне
ставлення авторів до типажу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано в межах наукової теми “Розвиток і взаємодія мов та
літератур в умовах глобалізації”, що розробляється Інститутом філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка і затверджена
Міністерством освіти і науки України (код державної реєстрації 11 БФ 044-
01). Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол
№ 5 від 23 грудня 2011 року). Уточнену редакцію теми дисертаційного
дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол
№ 3 від 27 жовтня 2015 року).
Метою роботи є дослідження семантичних і когнітивних ознак
лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger та встановлення мовних
засобів їх об’єктивації, що передбачає виконання низки завдань теоретикометодологічного та практичного характеру:
1) розкрити етимологію та розвиток семантики мовних одиниць,
безпосередньо пов’язаних з ключовою лексемою-іменем der Bürger;
встановити соціальні, історичні та культурні чинники, суб’єктивні фактори,
що впливали / впливають на еволюцію змісту цього явища;
6
2) дати визначення поняття лінгвокультурний типаж der deutsche
Bürger;
3) дослідити два шляхи представлення лінгвокультурного типажу
der deutsche Bürger – як реального представника бюргерської спільноти та як
суб’єктивно-авторського варіанта реалізації у художньому / публіцистичному
тексті, засобах інформації, визначити лінгвокультурну значимість цих
понять;
4) встановити та дослідити когнітивні ознаки лінгвокультурного
типажу der deutsche Bürger.
5) визначити лінгвістичні характеристики формування образу
лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger.
Об’єктом дослідження є лінгвокультурний типаж der deutsche Bürger.
Предметом – лінгвістичні характеристики, які характеризують об’єкт
як соціально-історичне та культурне явище.
Матеріал дослідження складає мова німецьких художніх творів 18-го
– 20-го ст., автобіографічних, моральних щоденників німецьких бюргерів,
преси (Gartenlaube, der Spiegel, die Zeit, die Tageszeitung, die Süddeutsche
Zeitung, Stern, die Hannoversche Allgemeine Zeitung), інтернет-форумів, а
також мовні одиниці, дібрані з лексикографічних джерел: етимологічних,
тлумачних словників, енциклопедій, опитування носіїв мови, проведеного
протягом червня і липня 2014 року. Загальний обсяг матеріалу складає
14264 сторінки.
Методологічну основу дослідження становлять розроблені в
лінгвістиці вихідні положення про: нерозривний взаємозв’язок мови та
мислення (А. Д. Бєлова [8-11], Є. В. Бондаренко [16-19], В. З. Дем’янков [44],
С. А. Жаботинська [61-64], О. С. Кубрякова [89; 90], А. П. Мартинюк [101-
104], З. Д. Попова [116, 117], О. О. Потебня [118], О. О. Селіванова [215],
Й. А. Стернін [135]); мову як засіб відображення дійсності
(Ю. Д. Апресян [3], Н. Д. Арутюнова [4; 5], П. М. Донець [49],
7
В. М. Телія [140-142], І. С. Шевченко [152-154]); взаємозв’язок мови та
культури (А. П. Бабушкін [7], Т. В. Бойко [14], С. Г. Воркачов [30-34],
О. О. Дмитрієва [46-48], В. І. Карасик [72-77], В. В. Козловський [80; 81],
В. А. Маслова [105], А. М. Приходько [120-123], Ю. С. Степанов [134]).
В основу дослідження покладено як загальнонаукові, так і специфічні
лінгвістичні методи дослідження: методи спостереження та опису – для
пошуку практичного матеріалу та інтерпретації прикладів; етимологічний –
для з’ясування походження і розвитку значень ключової лексемирепрезентанта der Bürger; аналіз словникових дефініцій – для встановлення та
уточнення змістового мінімуму лінгвокультурного типажу der deutsche
Bürger; метод лексико-семантичного аналізу – для визначення семантики
мовних одиниць, виразів, речень, які об’єктивують лінгвокультурний типаж
der deutsche Bürger, розкриття їх додаткових значень; метод лексикостилістичного аналізу – для визначення лексико-стилістичних засобів
вираження ознак типажу та їх ролі у контексті висловлювання; метод
прагматичного аналізу для дослідження особливостей комунікативної
поведінки типажу та його намірів; метод суцільної вибірки – для відбору
лексем / словосполучень / речень, які об’єктивують лінгвокультурний типаж
der deutsche Bürger.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше:
досліджується лінгвокультурне явище der deutsche Bürger; виокремлено
ознаки цього явища та мовні засоби відображення; розкрито особливості
мовленнєвої поведінки лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger у
ситуаціях асиметричного спілкування; встановлено мовні критерії
виокремлення його як представника бюргерської спільноти та як
суб’єктивно-авторського варіанта реалізації у творі чи у засобах інформації.
Наукова новизна результатів роботи відбита у положеннях, які
виносяться на захист:
8
1. Зародження поняття Bürger пов’язано з давньоверхньонімецьким
словом burgari і далі, у раннє Середньовіччя, – burgwari. Цим словом
називали жителів фортеці (burg), а також поселенців, що проживали поблизу
укріплених єпископських церков. Слово burgwari змінювало основне
значення: на бюргерську ідентичність (Bürger) став вказувати фактор
діяльнісного способу життя: конкретна праця і отримання користі. Праця
стає стилем життя конкретного соціального прошарку – бюргерської
спільноти.
2. Образ лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger
сформувався як наслідок розвитку соціальних, національно-культурних і
мовних характеристик членів такої спільноти. Лінгвокультурний типаж
der deutsche Bürger представлений у дослідженні як природний, динамічний,
типізований, соціально і культурно-детермінований об’єкт, який зазнає
трансформації через певні історичні, соціальні, часові, культурні фактори, а
також суб’єктивно-оцінне ставлення авторів у художніх / публіцистичних
текстах, засобах інформації.
3. Основними шляхами представлення лінгвокультурного типажу
der deutsche Bürger, виокремленими на основі прямих і похідних номінацій
лексеми-імені der Bürger, у корпусі дослідження є: представник бюргерської
спільноти і суб’єктивно-авторський варіант реалізації у
художньому / публіцистичному тексті, засобах інформації. Обидва поняття
мають лінгвокультурну значимість. У контексті представника бюргерської
спільноти вона відбивається у принципах: родини, розвитку,
результативності, які взаємодоповнюють один одного; як суб’єктивноавторський варіант реалізації у пресі лінгвокультурний типаж здебільшого
активізується як соціальне явище, проте не втрачає свій лінгвокультурний
потенціал.
4. Когнітивні ознаки лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger
(наприклад: типовий, німецький, ототожнення типажу з певним регламентом
9
одягу, німецькою кухнею, частиною міста, мистецтвом, типом оселі та ін.)
утворюються на основі семантичної спорідненості різнорівневих мовних
одиниць, які об’єктивують риси характеру, мовленнєвої поведінки або
ставлення автора до лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger.
5. Лінгвостилістичні засоби вираження ознак лінгвокультурного
типажу der deutsche Bürger (порівняння, інверсія, заперечення, лексичні та
синонімічні повтори, риторичні питання, алюзії та ін.) – надають типажу
експресивності. Експресивність образу лінгвокультурного типажу
der deutsche Bürger зумовлена інтенсивністю мовних засобів її вираження,
яка додає висловлюванню емоційно-іронічного відтінку. Продуктивними
засобами творення інтенсивності є оксюморон і метафорична номінація, які
застосовуються для суб’єктивно-авторського ототожнення двох явищ з
метою формування цілісного образу.
6. Основними лінгвістичними чинниками формування
лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger як представника бюргерської
спільноти є мовленнєвий етикет та поведінка; як суб’єктивно-авторський
варіант реалізації типаж є об’єктом оцінки. Емоційно-оцінне ставлення
досягається шляхом застосування метафоричних номінацій, градуальної
лексики, алюзії, протиставлення, заперечення, антономазії, гіперболізації,
інверсії, порівняння.
Теоретичне значення дисертації полягає у тому, що вона становить
внесок у: дослідження типізованих особистостей, відзначених
етнокультурною і соціальною специфікою, вивчення комунікації з огляду на
соціальну стратифікацію суспільства, визначення лінгвістичних чинників
формування бюргерської спільноти, зокрема, лінгвокультурного типажу як
об’єкта оцінки, динамічного явища, яке з плином часу набуває певних змін.
Практична цінність дисертації визначається можливістю
використання її основних положень та висновків у викладанні курсів із
лексикології, лінгвокраїнознавства, історії мови, перекладу, у спецкурсах із
10
лінгвокультурології, лінгвоконцептології, соціолінгвістики та когнітивної
семантики, у науково-дослідницькій роботі студентів і аспірантів.
Апробацію результатів дисертації здійснено на міжнародних
наукових конференціях: “Іноземна філологія у ХХІ столітті” (Запоріжжя,
2012 p.)”, “Німецько- та україномовні дискурси германістики: лінгвістичні та
культурологічні перспективи” (Київ, 2012 і 2013 рр.), “Сучасна філологія:
парадигми, напрямки, проблеми” (Київ, 2014 р.), на всеукраїнській науковій
конференції за участю молодих учених “Філологічна наука в інформаційному
суспільстві” (Київ, 2014 р.), другій всеукраїнській науково-дослідній
конференції “Сучасні лінгвістичні дослідження 21-го ст.” (Житомир, 2016 р.).
Публікації: результати дослідження висвітлено у 11 одноосібних
публікаціях автора, у т.ч. 7, надрукованих у фахових виданнях України,
4 статтях, надрукованих у наукових іноземних виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу,
трьох розділів із висновками, загальних висновків, списку використаної
літератури, списку лексикографічних джерел, джерел ілюстративного
матеріалу та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 269 стор., із них
179 стор. – основного тексту. Список використаних джерел містить
351 найменування, з них 191 – іноземні джерела. Список джерел
ілюстративного матеріалу складає 113 найменувань, до якого доданого
перелік статей із газет та журналів, загальною кількістю 821 стаття.
У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації та актуальність даного
дослідження, розкрито сутність, стан наукової проблеми та її значення,
визначено об’єкт та предмет дослідження, сформульовано його мету та
завдання, вказано матеріал, джерела і методи дослідження, визначено
наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність роботи,
зазначено апробацію результатів дослідження.
У Розділі 1 “Теоретичні та методологічні основи дослідження
лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger” подано теоретичні
11
положення роботи, проведено огляд наявних у лінгвістиці тенденцій щодо
підходів до інтерпретації лінгвокультурного типажу, встановлено
етимологію лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger, його поняттєві
характеристики, з’ясовано методологію його інтерпретації.
У Розділі 2 “Лексико-семантичні засоби об’єктивації
лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger” розглянуто лексикосемантичні особливості лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger як
представника бюргерської спільноти; з’ясовано основні лінгвістичні чинники
формування бюргерської спільноти.
Розділ 3 “Лінгвостилістичні засоби обєктивації’ лінгвокультурного
типажу der deutsche Bürger” присвячений дослідженню лінгвостилістичних
засобів актуалізації рис характеру / мовленнєвої поведінки
лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger, зумовлених історичними,
часовими, соціальними і культурними факторами, а також суб’єктивнооцінним ставленням авторів у художньому / публіцистичному тексті, засобах
інформації.
У загальних висновках наведено результати проведеного
дослідження, сформульовано основні висновки та перспективи наукових
пошуків.
У Додатку А відображено семний склад лексеми der Bürger. У
Додатку Б – діаграми репрезентативності лексем, семантика яких відбиває
сучасний типаж der deutsche Bürger.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Вивчення лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger відбувається в
аспекті лінгвокультурологічних досліджень. Залучення етимологічного,
лексико-семантичного, лексико-стилістичного, прагматичного методів
аналізу, а також методу суцільної вибірки дозволило виокремити два
основних шляхи репрезентації лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger:
1) як представника бюргерської спільноти і 2) як суб’єктивно-авторський
варіант реалізації у художньому / публіцистичному тексті, засобах
інформації. Зазначені методи дослідження дозволили інтерпретувати
семантику обох понять, встановити лінгвістичні, паралінгвістичні,
стилістичні засоби їх вираження, когнітивні ознаки.
Відповідно до поставлених у Вступі завдань ми дійшли таких
висновків:
1. У семантиці лексеми-імені типажу der Bürger відбулись зміни з
огляду на історичний, культурний і соціальний розвиток: від найменування
бюргерами жителів різноманітних укріплень до права приналежності до
бюргерської спільноти як вільних рівноправних мешканців міста, а з часом –
до ототожнення поняття з суверенними громадянами держави.
2. Важливі смислові параметри поняття “лінгвокультурний типаж”:
культурна детермінованість; типовість; можливість реального існування;
можливість конкретизації у реальних особистостях / фікційних персонажах –
відображені у понятті der deutsche Bürger, що дає підставу розглядати його як
лінгвокультурний типаж. Лінгвокультурний типаж der deutsche Bürger
визначається як природний, динамічний, типізований, соціально і культурнодетермінований об’єкт, який зазнає трансформації через певні історичні,
соціальні, часові, культурні фактори, а також суб’єктивно-оцінне ставлення
авторів.
177
3. Основними лінгвістичними чинниками формування
лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger як представника бюргерської
спільноти є мовленнєвий етикет та поведінка; як суб’єктивно-авторський
варіант реалізації типаж є об’єктом оцінки. Емоційно-оцінне ставлення
досягається шляхом застосування емоційно-експресивних
лінгвостилістичних засобів.
4. Мовленнєвий етикет та поведінка лінгвокультурного типажу
der deutsche Bürger є основними факторами відображення соціокультурної та
лінгвокультурної сутності німецької бюргерської спільноти. Мовленнєвий
етикет лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger як представника
бюргерської спільноти реалізує себе у феномені “бюргерського візиту”. На
письмі це об’єктивується у: 1) нестандартному встановленні контакту
(відсутності стандартних мовленнєвих формул вітання; фатичного питання;
наявності формул вітання, які компенсують відсутність легкості у
спілкуванні); 2) продовженні контакту (ґрунтується на невимушеності,
фатичності); 3) нестандартному припиненні контакту (відсутності
стандартної мовленнєвої формули прощання; наявності інших формул
припинення контакту, які об’єктивують бережне ставлення бюргерів до часу
та особистості в цілому). Мовна поведінка лінгвокультурного типажу
der deutsche Bürger залежить від його ієрархічного положення у бюргерській
спільноті.
Для представників das Besitzbürgertum (буржуа) i das Bildungsbürgertum
(інтелігенції) характерними є: 1) піднесений стиль літературної мови, мова
сценічної вимови та письма; 2) відмова від французької мови; 3) відмова від
фамільярно-розмовних фразеологізмів; 4) відмова від діалекту всередині
спільноти; 5) використання берлінізмів, сленгу; 6) акцентування власної
значущості за допомогою особистого займенника першої особи однини чи
уникнення займенника; 7) вільне володіння трьома мовами, написання
щоденників, листів, декламування збірок віршів. Представники
178
das Kleinbürgertum (дрібне бюргерство) вирізнялись: 1) використанням
діалекту; 2) вживанням аккузатива замість датива; 3) застосуванням
елементів високого стилю; 4) розмовним стилем; 5) орфографічними і
граматичними відхиленнями від мови вищих станів.
Спільною особливістю для das Besitzbürgertum / das Kleinbürgertum є
використання канцеляризмів, проте дана особливість має імпліцитний смисл.
Для das Besitzbürgertum це зумовлено сферою діяльності, для
das Kleinbürgertum – незнанням літературної мови через недостатність освіти.
На письмі це відбивається у простоті / складності лексичних засобів.
4. Встановлено, що мовні засоби відбивають соціальний статус
лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger. Про низький статус
лінгвокультурного типажу у контексті поняття der Philister свідчать: еліпси,
які виражають невпевненість; дієслова зі значенням “мовчання”;
заперечення, контекстуальною формою вираження яких є повтор слів
співрозмовника з вищим статусом; емоційно-експресивні іменникові
словосполучення; авторський неологізм. Також низький статус типажу
відображається у семантиці виразів, які у контексті висловлювання
компенсують відсутність безпосередності і легкості у спілкуванні; в
показниках ввічливості (ввічливі форми займенника у непрямому і прямому
відмінках), у фамільярних звертаннях співрозмовника з вищим статусом, у
дисфемізмах. Паралінгвістичними засобами, які відбивають низький
соціальний статус типажу, є: дієслова у супроводі прислівників з / без
емфатичних часток на позначення темпу / тону мовлення / почуттів
суб’єкта / манери вітання; зворотні дієслова з прислівником / вирази на
позначення бажання наслідувати людину з вищим соціальним статусом;
дієслова з відокремлюваним префіксом і заперечною часткою на позначення
відсутності зорового контакту, вирази на позначення уникнення зорового
контакту, емоційно-експресивні прислівники способу дії, які вказують на
вияв можливої агресивної поведінки з боку учасника з високим статусом.
179
5. Близькі за семантикою різнорівневі мовні одиниці, які об’єктивують
риси характеру, мовленнєву поведінку або ставлення автора твору до
лінгвокультурного типажу der deutsche Bürger, утворюють когнітивні ознаки.
Вони знаходять своє відображення у лінгвістичних, паралінгвістичних,
стилістичних мовних засобах.
Перспектива дослідження вбачається нами у контраcтивному
зіставленні лінгвокультурних типажів der deutsche Bürger і der deutsche Adel з
залученням новітніх підходів до аналізу.