Дубінін Євген Олександрович. Поліпшення ремонтопридатності силових агрегатів засобів транспорту

brief description

Дубінін Євген Олександрович. Поліпшення ремонтопридатності силових агрегатів засобів транспорту : Дис... канд. наук: 05.22.20 2008

Дубінін Є.О. Поліпшення ремонтопридатності силових агрегатів засобів транспорту. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.20 експлуатація та ремонт засобів транспорту. Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Харків, 2008.
Дисертація присвячена вирішенню актуального наукового завдання поліпшення ремонтопридатності машин з урахуванням імовірнісного характеру впливу різних факторів у процесі експлуатації.
Наведено результати теоретичних досліджень з визначення нових зв’язків між основними технологічними показниками ремонтопридатності (забезпеченістю засобами контролю, кількістю запасних частин, інструменту) і безвідмовністю машин з урахуванням витрат на проектування, виробництво та експлуатацію.
Наведено результати експериментальних досліджень на прикладі тракторів Т-150К-09 та ХТЗ-17221 виробництва ВАТ ХТЗ”. Визначена економічна ефективність від впровадження роботи у виробництво.

У дисертаційній роботі подано нове розв'язання актуального наукового завдання поліпшення ремонтопридатності машин прогнозуванням кількості запасних частин, інструмента ЗІП і розробкою системи контролю рівнів робочих рідин при роботі на схилах.
Під час виконання дисертаційної роботи було отримано такі наукові і прикладні результати:
1. Виконаний аналіз літературних джерел показав, що відсутні достатньо обґрунтовані рекомендації вибору технологічних показників ремонтопридатності кількості запасних частин, інструмента та засобів контролю технічного стану. Це призводить до підвищення експлуатаційних витрат за амортизаційний період. У закордонних машин ці витрати не перевищують їхньої первісної ціни, у вітчизняних вони в 2-4 рази вищі, при цьому зміна цих витрат прямо пропорційна потужності машини.
2. Системний аналіз показників ремонтопридатності дозволив встановити їхній зв’язок з іншими властивостями надійності та виконати класифікацію цих показників за техніко-економічними критеріями, яка дозволила виділити і дослідити технологічну складову технічного обслуговування та ремонту.
3. Обґрунтований коефіцієнт повноти застосування інструмента дозволив встановити залежність між цим коефіцієнтом, коефіцієнтом готовності і граничним часом обслуговування машини. З використанням отриманої залежності розроблено методику оцінки впливу інструмента на готовність техніки, що дозволило знизити витрати на усунення складних відмов більше, ніж на 10%.
4. З використанням отриманої залежності прямо пропорційної зміни експлуатаційних витрат від потужності машин вдосконалено методику прогнозування запасних частин з урахуванням імовірнісного характеру зміни витрат на експлуатацію та впливу техніко-економічних факторів. Це дозволило підвищити точність нормування запасних частин більше, ніж на 20% та знизити експлуатаційні витрати до рівня закордонних аналогів.
5. Запропонована конструктивна схема багатоточкового отримання інформації для контролю рівнів робочих рідин у картерах агрегатів трактора дозволяє підвищити ремонтопридатність за рахунок зменшення оперативної і допоміжної трудомісткості обслуговування трактора за цикл 1000 годин роботи і знизити обсяги витоків робочих рідин не менше, ніж у 2-2,5 рази.
6. З використанням отриманої залежності оцінки впливу на інтенсивність відновлення основних показників технологічності технічного обслуговування та ремонту засобів транспорту (забезпеченості запасними частинами, інструментом та засобами контролю технічного стану) були обчислені відповідні інтенсивності відновлення. Похибка між існуючим значенням та розрахованим за запропонованою залежністю (на прикладі трактору ХТЗ-17221) склала 7%. Врахування результатів досліджень дозволило збільшити інтенсивність відновлення на 15%.
7. Розроблені нормативи запасних частин і інструмента для забезпечення ремонтопридатності тракторів виробництва ВАТ ХТЗ” у вигляді річної кількості на 100 машин і кількісного наповнення комплекту інструмента в комплекті ЗІП дозволили підвищити коефіцієнт готовності техніки до 0,92-0,95 і знизити кількість відмов не менше, ніж у 2 рази.
8. Упровадження результатів теоретичних і експериментальних досліджень на ВАТ ХТЗ” при виготовленні й експлуатації тракторів Т-150К-09 та ХТЗ-17221 дозволило одержати економічний ефект, що полягає в: підвищенні годинної продуктивності на 11%, зниженні сумарних витрат на ТОР за амортизаційний період у 1,6 рази. Впровадження бортової системи контролю рівнів робочих рідин дозволило заощадити не менше 334 грн на один трактор на рік.