Дудолад Олександр Стефанович. Вплив обмежених енергоресурсів на якість життя населення (на прикладі Харківського регіону)

brief description

Дудолад Олександр Стефанович. Вплив обмежених енергоресурсів на якість життя населення (на прикладі Харківського регіону) : Дис... канд. наук: 08.10.01 2007

Дудолад А.С. Вплив обмежених енергоресурсів на якість життя населення (на прикладі Харківського регіону). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Харківська національна академія міського господарства, Харків, 2006.
У роботі досліджено соціально-економічну категорію «якість життя населення», існуючі підходи й методи до її оцінки, визначено особливість оцінок в умовах обмежених енергоресурсів країни і Харківського регіону.
Розглянуто комплекс завдань оцінки впливу на якість життя населення обмежених енергоресурсів. Визначено макроекономічний вплив тарифної політики на соціальну сферу, вирішено завдання оптимального використання обмежених енергоресурсів з метою перешкоджання різкому зниженню показників якості життя населенні.
Запропонована в роботі політика енергозбереження є основним механізмом пом'якшення негативних наслідків для якості життя населення від стрибкоподібного підвищення тарифів на паливно-енергетичні ресурси. Розглянуто питання позиціонування України і Харківського регіону серед аналогічних територіальних утворень за показниками душового ВРП і енергоємності економіки. Оцінено динаміку Харківського регіону за зазначеними параметрами. Запропоновано методику розрахунку ефективності енергозберігаючих заходів, що відбиває їхній вплив на якість життя населення через систему макроекономічних показників, а не тільки локальний економічний ефект.

1. Розділяючи методологічний висновок про те, що феномен «якість життя населення» є категорією соціально-економічною, автор дає власне формулювання ЯЖН, розуміючи під якістю життя населення задоволення інтересів і потреб людини в процесі її економічної і суспільної діяльності при збереженні внутрішньої і зовнішньої рівноваги. Зміну якості життя населення пропонується розглядати як найважливіший критерій оцінки результативності регіональної влади.
2. Обґрунтовано вибір балансово-економетричної моделі з метою вивчення впливу різних факторів на ЯЖН, вперше виділений енергетичний фактор і виконані кількісні оцінки.
3. З огляду на, що енергетичні фактори, що впливають на ЯЖН, знаходяться в прямій залежності від стану регіонального енергетичного комплексу, виконаний економічний і техніко-технологічний аналіз енергетики Харківського регіону. Доведено, що при формуванні регіонального енергетичного комплексу необхідно враховувати фактор енергодефіцитності.
4. Процеси споживання енергоресурсів у галузях, де існують тісні зв'язки між випуском продукції і витратами на енергоносії, розглянуті під загальною методологією міжгалузевої моделі балансового типу. Оскільки дефіцит енергетичних ресурсів впливає на якість життя населення (у першу чергу через цінову політику на енергоносії і нераціональне, неефективне їхнє використання) сценарні розрахунки створюють основу і конструктивну можливість поступового удосконалення модельного забезпечення і дозволяє компенсувати недосконалість формального апарата шляхом включення в розрахунки якісних елементів.
5. Для визначення впливу тарифної політики паливно-енергетичного комплексу на якість життя населення застосована модель лінійного програмування з вибором як критерій мінімізації зміни вартості сумарного обсягу продукції за рахунок зміни індексів цін на енергоносії. Показано, що подвоєння тарифів на газ викликає зростання цін у галузях промисловості на 615 %, на транспорті в середньому на 10 %, у сфері обслуговування на 57 %. Загальний рівень цін у народному господарстві (дефлятор ВВП) орієнтовно виростає на 10 %. Вартість життя громадянина (за споживчим кошиком товарів і послуг) виросте на 9 %. Триразове підвищення тарифів на енергоресурси приводить до зменшення величини ВВП на 5,8 млн. грн.
6. Проведене сценарне моделювання дозволило одержати наступні прогнози. Зміна індексів споживчих цін (індекси інфляції) по Харківській області зменшила інфляцію (темп зниження інфляції) у порівнянні з Україною в цілому, і досягла 2,69 % за рік. Оцінка прогнозу рівня інфляції по Україні за лінійним трендом складає (на 2006 р.) 2,2%, а по Харківській області 0,74 % (для порівняння за офіційними даними Держкомстату України в червні 2006 р. рівень інфляції склав 0,1% по Україні і 0,2 % по Харківській області).
7. Виконана оцінка структури витрат домогосподарств показала, що частка оплати населенням за мережний газ у загальних витратах домогосподарств на житло і комунальні послуги невелика. Тому незважаючи на те, що газ є життєво важливим ресурсом, підвищення тарифів на мережний газ для побутових потреб незначно збільшать загальну вартість комунальних послуг. Однак підвищення тарифів на газ призведе до зростання загальних витрат домогосподарств, знижуючи ЯЖН.
8. Запропоновано методику оцінки впливу енергозбереження на цінові фактори галузей промисловості. В основі її лежить система балансово-економетричних рівнянь, що дозволяє в макроекономічному ефекті враховувати не тільки безпосередній ефект, але й ефект мультиплікації, що виникає в результаті міжгалузевих взаємодій. Методика базується на використанні системи взаємозалежних розрахунків і включає цінову міжгалузеву модель та прямі розрахунки окремих компонентів доданої вартості.
9. Визначення цінового ефекту мультиплікації, викликаного змінами витрат і доданої вартості, дозволяє відслідковувати через зниження обсягів споживаних кожною галуззю енергоресурсів (у результаті енергозбереження) зміни в структурі галузевих цін і визначати вагомі фактори впливу на ці процеси. Метод призначений для оцінки довгострокових наслідків різних варіантів державної політики енергозбереження.
10. Для оцінки підвищення рівня душового доходу конкретної людини залежно від зекономлених енергоресурсів при зниженні питомої енергоємності валового регіонального продукту запропонована методика, математичні залежності якої дозволяють прогнозувати зміни якості життя населення Харківського регіону.