Дука Юлія Михайлівна. Діагностика та лікування порушень репродуктивної функції при гіперандрогенії

brief description

Дука Юлія Михайлівна. Діагностика та лікування порушень репродуктивної функції при гіперандрогенії: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2004

Дука Ю.М. Діагностика і лікування порушень репродуктивної функції при гіперандрогенії. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 акушерство і гінекологія. Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2004.
У дисертаційній роботі представлені клініко-гормональні особливості синдрому гіперандрогенії (ГА) не пухлинного генезу, який поєднується з інсулінорезистентністю та гіперінсулінемією.Проаналізований перебіг вагітності і пологів у жінок із гіперандрогенією.
Проведене дослідження дозволило уточнити патогенетичну значущість виявлення метаболічного синдрому для підвищення ефективності як діагностичного, так і лікувального алгоритмів, що обґрунтувало медико-соціальну ефективність виконаної роботи.
На підставі клінічного дослідження та результатів статистичної обробки отриманого матеріалу розроблені та впроваджені у практику ефективні алгоритми діагностики та лікування синдрому ГА не пухлинного походження різного генезу, що дозволяє запобігти розвитку ожиріння і цукрового діабету 2-го типу, як наслідків інсулінорезистентності та гіперінсулінемії.
Враховуючи те, що інсулінорезистентність є універсальним клінічним фактором у жінок із ГА не пухлинного генезу, до лікувальної програми додавали препарати, які здатні пригнічувати глюконеогенез та мають можливості підвищувати чутливість рецепторів до ендогенного інсуліну (метформін, авандія).
Розроблений підхід до тактики діагностики та лікування порушень репродуктивної функції у жінок із ГА дозволив зменшити прояви інсулінорезистентності в 1,5 рази, знизити масу тіла, відновити овуляторні менструальні цикли у 77,4% пацієнток, а одже, призвів до реабілітації репродуктивної функції.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення питання зниження частоти безплідності, виникнення ускладнень вагіт-ності, пологів та зменшення кількості перинатальних втрату жінок із андрогенною гіперфункцією яєчників та кори надниркових залоз, яке виявляється в покрашенні діагностичного алгоритму та лікувальної тактики.

Клінічними особливостями порушень репродуктивної функції при ГА не пухлинного генезу є первинна безплідність у 49% жінок із первинною оваріальною ГА не пухлинного походження, у 38,6% жінок із ГА сполученого генезу та у 61,5% пацієнток із вторинною оваріальною ГА центрального генезу та вторинна безплідність у 11%, 6,8% та 7,7% хворих відповідно. ХА спостерігається у 96,4% жінок.
Результати клініко-гормонального статусужінок із ГА не пухлинного генезу дозволили виявити ІР і/або ГІ у 60,9% хворих. Наявність ГІ у жінок із ГА не залежить від маси тіла та генезу надлишкового синтезу андрогенів, але між ІМТ та розвитком інтолерантності до глюкози встановлена пряма кореляційна залежність (r=0,31, р<0,05).
Патогенетичні взаємовідношення між нейроендокринною регуляцією репродуктивної функції і виникненням ІР та ГІ впливають не тільки на ступінь їхніх клінічних проявів, але і на ефективність реабілітації репродуктивної функції. Своєчасна, патогенетично зумовлена лікувально-реабілітаційна програма у хворих із ГА, яка враховує наявність МС дозволяє добитися реабілітації менструальної функції у 77,4% пацієнток, домогтися відновлення репродуктивної функції у 44% хворих.
Використання диференційно-діагностичної проби з АКТГ 36-годинної дії з метою визначення джерела надлишкового синтезу андрогенів у жінок із синдромом ГА є найбільш доцільним, оскільки при проведенні цієї проби не враховується день менструального циклу і вона дозволяє підтвердити наявність наднирковозалозної дисфункції.

Жінки із ГА належать до групи високого ризику з розвитку ускладнень гестації та перебігу пологів: загроза переривання вагітності - 80,6%, плацентарна недостатність 83,8%, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія і затримка внутрішньоутробного розвитку плоду 35,5%, пізній гестоз - 83,8%, несвоєчасне відходження навколоплідних вод - 61,3%, аномалії пологової діяльності 67,7%. У зв'язку з цим у них повинна проводитися превентивна підготовка до вагітності з урахуванням типу порушення менструальної функції, джерела надлишкового синтезу андрогенів, наявності або відсутності метаболічних порушень (препарати глюкокортикоїдного ряду, естрогени, антиандрогени, препарати, які впливають на обмін вуглеводів та рівень інсуліну).
Діференційно-діагностичний алгоритм виявлення порушень репродуктивної системи при ГА окрім обов`язкових досліджень повинен включати визначення ІМТ, вимірювання ОТ, розрахунок співвідношення ОТ/ОС, проведення тесту толерантності до глюкози з одночасним дослідженням рівня інсуліну натще.
Лікувальний комплекс у жінок із ГА повинен включати поряд із антиандрогенами, також редукційну дієту, препарати, які мають можливість знижувати рівень ІР та ГІ у цих хворих. Корекція метаболічних порушень комплексним впливом препаратів метформін та авандія дозволяє знизити масу тіла, рівень Т в середньому з 5,2±0,17 до 3,2±0,25 нмоль/л, рівень ІР в 1,5 раза, домогтися відновлення репродуктивної функції у 44% хворих.