Дзіман Ганна Михайлівна Формування у майбутніх військових фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в академічному письмі

brief description

Дзіман Ганна Михайлівна, доцент кафедри іноземних мов Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. Назва дисертації: «Формування у майбутніх військових фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в академічному письмі». Шифр та назва спеціальності 13.00.02 теорія та методика навчання (германські мови). Спецрада ­ К26.001.49 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ДЗІМАН ГАННА МИХАЙЛІВНА
УДК 378.4[378.14]:811.111.1:355
ДИСЕРТАЦІЯ
ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ
З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ АНГЛОМОВНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ В АКАДЕМІЧНОМУ ПИСЬМІ
Спеціальність 13.00.02 – теорія та методика навчання (германські мови)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_______________________ Дзіман Г. М.
Науковий керівник: Корнєва Зоя Михайлівна, доктор педагогічних
наук, доцент.
Київ – 2020

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ …………………………………………………………………... 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………………...... 15
ВСТУП ………………………………………………………………………... 16
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ У
МАЙБУТНІХ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В
АКАДЕМІЧНОМУ ПИСЬМІ…………………………………………..…… 27
1.1. Сучасний стан формування у майбутніх військових фахівців з
інформаційних технологій англомовної компетентності в академічному
письмі……………………………………………………................................ 27
1.2. Лінгвістичні основи навчання майбутніх військових фахівців з
інформаційних технологій англомовного академічного письма………… 39
1.3. Мета і зміст формування у майбутніх військових фахівців з
інформаційних технологій англомовної компетентності в академічному
письмі………………………………………………………………………… 53
1.4. Принципи формування у майбутніх військових фахівців з
інформаційних технологій англомовної компетентності в академічному
письмі……….................................................................................................... 60
1.5. Особливості використання змішаного навчання із застосуванням
хмарного сервісу Google Classroom для формування у майбутніх
військових фахівців з інформаційних технологій компетентності в
англомовному академічному письмі…………………………………..…… 69
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………. 85
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ
ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В АКАДЕМІЧНОМУ
ПИСЬМІ……………………………………………………………………… 89
2.1. Принципи і критерії відбору навчального матеріалу для
формування у майбутніх військових фахівців з інформаційних
14
технологій англомовної компетентності в академічному письмі………... 89
2.2. Підсистема вправ для формування у майбутніх військових фахівців
з інформаційних технологій англомовної компетентності в
академічному письмі………………………………………………………... 97
2.3. Модель навчання майбутніх військових фахівців з інформаційних
технологій англомовного академічного письма…………………………... 145
Висновки до розділу 2 ………………………………………………………. 150
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МЕТОДИКИ
ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ З
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ АНГЛОМОВНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ В АКАДЕМІЧНОМУ ПИСЬМІ…………………… 152
3.1. Критерії оцінювання вмінь англомовного академічного письма.…… 152
3.2. Реалізація експериментального навчання та інтерпретація його
результатів………………………………………………………………….... 173
3.3. Методичні рекомендації щодо формування у майбутніх військових
фахівців з інформаційних технологій англомовної компетентності в
академічному письмі………………………………………………………... 192
Висновки до розділу 3 ………………………………………………………. 198
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….. 200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………….… 206
ДОДАТКИ ………………………………………………………………….… 236

bibliography

ВИСНОВКИ
У висновках узагальнено основні теоретичні і практичні результати
дисертаційного дослідження.
1. Аналіз сучасного стану дослідження проблеми формування у
майбутніх військових фахівців з інформаційних технологій АКАП
підтвердив необхідність розробки методики навчання для формування
відповідної компетентності.
Спираючись на сучасні наукові дослідження концепції та положення
щодо мовної підготовки майбутніх військових фахівців з інформаційних
технологій, було досліджено поняття АКАП, вивчено психологічні
передумови формування англомовної компетентності в академічному письмі,
особливості використання моделі змішаного навчання із застосуванням
хмарного сервісу Google Classroom для створення ефективної моделі
формування у майбутніх військових фахівців з інформаційних технологій
АКАП.
2. Основною причиною продукування письмових текстів є бажання
мовця висловити свою точку зору, уточнити або поділитись інформацією.
Процес породження письмового повідомлення складається з декількох
етапів: 1) мотиваційний, 2) смислово-формувальний, 3) етап лінгвістичного
оформлення висловлювання та 4) власне мовлення. Ознакою формування
висловлювання на автономному етапі є свідомий добір засобів вираження.
Формування у майбутніх військових фахівців інформаційних технологій
АКАП здійснюється на основі жанрового, текстового та процесуального
підходів, які реалізуються за допомогою загальнодидактичних (принцип
зв’язку навчальних матеріалів з майбутньою професійною діяльністю
курсантів, принцип комунікативної спрямованості вправ, принцип
інтерактивності вправ, принцип інтегрованого розвитку умінь написання
тексту та його аналізу, редагування та коригування) та методичних
201
(принципи доступності навчальних матеріалів, інтегрованої організації
навчального часу, активізації пізнавальної діяльності курсантів та
взаємонавчання) принципів навчання.
3. Ключову мету формування у майбутніх військових фахівців з
інформаційних технологій АКАП полягає у формуванні умінь вільно
продукувати адекватні, логічні, структурно правильні тексти наукових
жанрів, що відповідають визначеній комунікативній меті та ряду основних.
Складниками предметного аспекту є теми, сфери спілкування, ситуації
спілкування, тексти та мовний матеріал. В той час як для процесуального
аспекту: мовленнєві навички та вміння у читанні та написанні англомовних
академічних текстів, вправи для розвитку цих навичок та відповідні знання;
навички та вміння оперувати лінгвосоціокультурним матеріалом; навички
оперування мовним матеріалом (лексичні та граматичні), вміння оперувати
навчальними стратегіями.
4. Застосування моделі змішаного навчання академічного письма є
доцільним із залученням хмарного сервісу Google Classroom, зокрема
ротаційної моделі, яка налічує три режими роботи: груповий, індивідуальний
із застосуванням засобів ІКТ та консультативний за участі викладача.
Застосування ротаційної моделі покращує контроль за рахунок формування
невеликих робочих груп, активізувати проактивні навички курсантів та
уможливити надання індивідуальних консультацій викладачем кожному
курсанту. Для реалізації онлайн навчання, серед наявних засобів ІКТ обрано
хмарне середовище Google Classroom та сформовано функціональну модель
хмарного середовища, яка складається з таких компонентів: 1) організація та
управління навчальним процесом, 2) узагальнена база навчального курсу,
3) двосторонній зв’язок викладач-курсант, 4) можливість розміщувати
завдання для групової та індивідуальної роботи в режимі онлайн, 5)
інтерактивний журнал оцінювання та статистики, 6) менторінг та
колаборативне навчання.
202
Для більшої ефективності навчання академічного письма, окрім Google
Classroom, застосовуємо й інші сервіси: Google Docs – для групового
написання текстів онлайн, презентації – для узагальнення інформації та
планування статті, Google Drive – для зберігання та обміну інформації,
Google Form – для проведення поточного контролю та оцінювання засвоєних
курсантами знань.
5. Для відбору начальних текстів, що є опорою для навчання
академічного письма були застосовані принципи необхідності і достатності,
посильності та доступності, відповідності комунікативним потребам,
інтелектуальному рівню та інтересам курсантів, функціональної
обумовленості та тематичної цілісності. Щодо критеріїв добору навчальних
текстів, було обрано критерій автентичності, критерій професійної
значущості, актуальності та інформативності, критерій відповідності рівню
володіння ІМ та інтелектуального розвитку курсантів, критерій тематичності,
критерій насиченості навчального матеріалу лексичними одиницями та
граматичними конструкціями. До критеріїв відбору лексичного матеріалу для
формування АКАП належать: тематичний критерій, критерію частотності,
критерій сполучуваності, критерій стилістичної унормованості, критерій
словотворчої цінності. Для добору граматичного матеріалу слід спиратись на
критерії стабільності, зразковості, зіставності та стилістичної маркованості.
6. Формування у майбутніх військових фахівців з інформаційних
технологій компетентності в англомовному академічному письмі необхідно
здійснювати у три етапи і за допомогою відповідної підсистеми вправ та
завдань. І етап – рецептивний (підетапи генерування ідей, моделювання та
аналізу та організації ідей. На підетапі генерування ідей застосовуються
умовно-комунікативні рецептивні, комунікативні рецептивно-репродуктивні
вправи, спрямовані на узагальнення прочитаної інформації, продукування
ідей та аргументів з опорами на схеми, генерування ідей з опорою на
письмовий чи аудіо- / відеоряд та на розвиток ситуаційної здогадки;
203
комунікативні рецептивні вправи з опорою на тематичні питання
дискусійного характеру. Підетап аналізу текстів та їх моделювання
присвячено ознайомленню з текстами-зразками та науковим стилем, основна
увага приділяється структурно-стилістичній організації тексту та загальному
визначенню регістру тексту. Тут переважають некомунікативні рецептивні
вправи на виявлення структурних особливостей текстів, ідентифікації
складових частин за їх функцією та комунікативними цілями, правильну
послідовність окремих інформаційно-структурних елементів статті. На
підетапі організації ідей використовуються умовно-комунікативні
рецептивно-репродуктивні вправи, що спрямовуються на складання плану
статті на встановлену тематику, відпрацювання навичок самостійної
організації інформаційних частин наукового тексту, визначення цільового
призначення дослідженої інформації.
ІІ етап – рецептивно-репродуктивний (некомунікативні та умовнокомунікативні рецептивно-репродуктивні вправи для формування і
вдосконалення мовленнєвих навичок створення наукової статті та анотації
англійською мовою, а саме: спільне написання тексту з використанням опор
та супровідних матеріалів, підстановка смислової інформації у запропоновані
шаблони, відновлення частин тексту з текстовими та аудіовізуальними
опорами, стилістична трансформація речень та фразових єдностей, вправи на
завершення смислових єдностей, розширення вже наявної інформації до
обсягів, визначених вимогами до написання наукових текстів, скорочення та
комбінування мовленнєвих зразків).
ІІІ етап – продуктивний. Вправи для цього етапу визначаємо як
комунікативні продуктивні вправи для розвитку вмінь написання наукових
статей англійською мовою, націлені на написання окремих складових частин
статті (анотація, структурні елементи наукової статті), самостійне написання
повноцінного тексту.
204
7. Експеримент, що мав на меті експериментально перевірити
ефективність авторської методики формування у майбутніх військових
фахівців з інформаційних технологій АКАП, проводився у межах навчальної
дисципліни «Іноземна мова професійного спрямування», що охоплює 20
годин аудиторних занять та 5 годин на самостійну роботу. У процесі
експерименту доведено гіпотезу: досягти високого рівня сформованості у
майбутніх військових фахівців з інформаційних технологій АКАП можливо
за умови використання змішаної моделі навчання англомовного академічного
письма із залученням онлайн платформи Google Classroom.
Експеримент тривав, відповідно до моделі авторської методики, 20
годин і складався з трьох етапів – передекспериментального зрізу,
експериментального навчання та післяекспериментального зрізу. В
експерименті взяли участь 55 курсантів (2 експериментальні групи: ЕГ-1 –
28 осіб, ЕГ-2 – 27 осіб.
Результати передекспериментального зрізу підтвердили, що майбутні
військові фахівці з інформаційних технологій, які брали участь у
експериментальному навчанні, мали достатньо низький, але відносно
однаковий вихідний рівень володіння ІМ, що дорівнює 0,64. Результат
післяекспериментального зрізу в усіх ЕГ перевищив показник 0,7 (ЕГ-1 –
0,71, ЕГ-2 – 0,78 з показниками приросту ЕГ-1 – 0,08, ЕГ-2 – 0,13 відповідно).
Приріст у ЕГ-2 на 0,05 пунктів перевищує той, що показала ЕГ-2, що
підтверджує ефективність застосування хмарного сервісу Google Classroom
на рецептивному етапі навчання з метою самостійного написання зразків
текстів та виконання вправ.
Було доведено, що ефективнішим варіантом моделі навчання є
модель А, де самостійне написання статей та анотацій припадає на
самостійну роботу.
8. До основних критеріїв оцінювання англомовних академічних текстів
належать: 1) дотримання наукового стилю відповідає за узгодженість стилю
205
викладу з комунікативним завданням та мовленнєвою ситуацією,
використання широкого спектра стилістичних засобів, що притаманні
академічному висловлюванню, та розуміння читачем логіки академічного
висловлювання; 2) змістово-смислова наповненість академічного
висловлювання забезпечує достатність інформаційної насиченості змісту,
використання релевантної інформації, чіткість і логічність викладення думок;
3) структурно-організаційна відповідність передбачає логічність
розташування абзаців і підпорядкованість структури головній ідеї;
4) лінгвістична відповідність характеризує вміння адекватного лексичного,
синтаксичного й орфографічного оформлення академічного висловлювання:
коректність вживання лексичних одиниць, граматичних і пунктуаційних
засобів.
У ході методичного експерименту та аналізу й інтерпретації його
результатів підтвердилася гіпотеза дослідження. Достовірність результатів
експерименту була доведена за допомогою методів статистичної перевірки tкритерієм Стьюдента та кутовим перетворенням Фішера.
Результати експериментального навчання, а також аналіз методичної
літератури дали змогу сформулювати методичні рекомендації щодо
ефективнішої реалізації методики формування у майбутніх військових
фахівців з інформаційних технологій АКАП