ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

brief description

ЗМІСТВСТУП..............4РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В РИНКОВИХ УМОВАХ...........121.1. Соціально-економічні та екологічні передумови формування сільськогосподарського землекористування..121.2. Наукові основи еколого-економічного обґрунтування формування сільськогосподарського землекористування..........................................................35Висновки..............54РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ОПТИМІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ..562.1. Еколого-економічна сутність механізму оптимізації сільськогосподарського землекористування..562.2. Еколого-економічні напрями та тенденції трансформації сільськогосподарського землекористування в процесі земельної реформи і еколого-економічна оцінка її наслідків......842.3. Консолідація дрібних землекористувань основоположний чинник формування сільськогосподарського землекористування....................................892.4. Рівень обґрунтованості однорідних земельних масивів та механізмїх формування за доцільністю використання.....96Висновки .......122РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ......1243.1. Еколого-економічна модель сталого розвитку землекористування на регіональному рівні ....................................................................................1243.2. Удосконалення природно-сільськогосподарського районування в досліджуваному регіоні......................................................................1343.3. Обґрунтування екологічної регламентації сільськогосподарського землекористування..........1393.4. Еколого-економічна ефективність формування сільськогосподарського землекористування на засадах сталого розвитку.......164Висновки ...174ВИСНОВКИ......176ДОДАТКИ ....180СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....230

bibliography

ВИСНОВКИЗдобувачем теоретично узагальнено та представлено авторський варіант розв’язання наукового завдання еколого-економічне обґрунтування формування сільськогосподарського землекористування Київської області. На основі результатів дисертаційного дослідження розроблені і удосконалені теоретико-методологічні основи та еколого-економічне обґрунтування формування сільськогосподарського землекористування, його сутності, критеріїв і визначення ефективності сільськогосподарського використання земельних ресурсів:1. Теоретично обґрунтовано еколого-економічне формування сільськогосподарського землекористування, яке орієнтоване на встановлення екологічно доцільного та економічно вигідного співвідношення між різними видами земельних угідь. Аналіз комплексу існуючих проблем зумовлює об’єктивну необхідність зосередити виробництво сільськогосподарської продукції на значно меншій площі сільськогосподарських угідь шляхом виведення з інтенсивного використання деградованих і малопродуктивних земель та консолідації дрібних землекористувань.2. Сільськогосподарське землекористування є системою використання земель, відтворення та поліпшення ґрунтів з врахуванням економічних, екологічних і соціальних умов з метою забезпечення потреб населення у високоякісних продуктах харчування за науково обґрунтованими нормами та збереження сприятливого навколишнього середовища.3. У результаті дослідження найбільш пристосованими до ринкових умов виявилися селянські (фермерські) господарства, рівень рентабельності яких становить 29,7%. Таким чином, ці господарства виступають тією формою господарювання, яка найбільшою мірою здатна стримувати спад виробництва сільськогосподарської продукції рослинництва, і відіграють провідну роль у вирішенні продовольчої проблеми області.4. В цілому в області спостерігається тенденція до збільшення орендної плати в залежності від росту товарної продукції. Орендна плата за 1 га сільськогосподарських угідь зони Лісостепу у 2,5 рази більша, ніж у зоні Полісся. Значна диференціація виплат орендної плати свідчить про недосконалість законодавчих і нормативних актів, зокрема закону Про оренду землі”. Пропонується за основний показник вартості сільськогосподарських угідь приймати прибуток сільськогосподарського підприємства, який найоб’єктивніше відображає їх цінність.5. Дієвим еколого-економічним механізмом оптимізації сільськогосподарського землекористування в сучасних умовах виступає консолідація дрібних сільськогосподарських землекористувань, під якою розуміється комплекс технічних, економічних та юридичних дій, здійснюваних з метою формування сприятливих умов для господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, підвищення родючості ґрунтів та запобігання їх деградації.6. Просторовою основою для ефективного використання та охорони земель сільськогосподарського призначення є формування однорідних земельних масивів за рахунок суміжних землекористувань у межах елементарного водозбірного басейну, ґрунтовий покрив яких характеризується однаковим або близьким підкласом агроекологічної придатності для вирощування сільськогосподарських культур.7. Механізм формування однорідного земельного масиву полягає у визначенні підкласу придатності ґрунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур, обчисленні площі орних земель за виділеними підкласами придатності та формуванні суміжних землекористувань, що належать до одного підкласу придатності. Підкласи однорідних земельних масивів за придатністю ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур діляться на: найбільш придатні, середньої придатності, обмежено придатні, низької придатності, непридатні.8. Еколого-економічна модель сталого розвитку землекористування, яка розроблена для Київської області, базується на класифікації земель за цільовим призначенням (для різних галузей економіки) з дотриманням принципу оптимального співвідношення між трьома основними функціональними типами навколишнього середовища, а саме: агроландшафтним, середовищестабілізуючим, сельбищним.9. Враховуючи еколого-економічну диференціацію характеру взаємозв’язків між природним середовищем та сільськогосподарським виробництвом, удосконалено схему природно-сільськогосподарського районування Київської області шляхом виділення одинадцятого (Броварського) природно-сільськогосподарського району, територія якого раніше входила до другого (Вишгородського) природно-сільськогосподарського району.10. Виходячи із сучасного стану досліджуваного регіону, до складових еколого-економічної регламентації сільськогосподарського землекористування запропоновано включити: консервацію деградованих та малородючих ґрунтів орних земель, трансформацію лукопасовищних угідь на засадах екологічно доцільного використання, рекультивацію порушених земель, протиерозійні заходи та ін. З метою забезпечення екологічної стабільності пропонується вилучити з активного сільськогосподарського використання 124,6 тис. га деградованих і малопродуктивних земель, які перебувають у кризовому та катастрофічному стані і перевести їх на консервацію, у тому числі 50,1 тис. га під реабілітацію, 74,5 тис. га під трансформацію, з них 32,7 тис. га під заліснення.11. У результаті формування екологобезпечного сільськогосподарського землекористування і впровадження моделі сталого розвитку землекористування зменшиться сільськогосподарська освоєність території Київської області на 3,2 %, розораність на 4,2 %, збільшиться площа лісового фонду на 1,1 %, що сприятиме оптимізації екологічного стану регіону.Екологічна ефективність від впровадження запропонованої моделі оцінюється понад 1,7 млрд грн., а економічна ефективність 2,2 млрд грн.