ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
«ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ»

На правах рукопису

КОШКАЛДА ІРИНА ВІТАЛІЇВНА

УДК 631.155:332.2

ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ:
ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант
Ульянченко Олександр Вікторович
док.екон.наук, професор,
член-кореспондент НААН

Київ -2013

ВСТУП 3
Розділ 1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН 15
1.1. Сутність категорії власність, її значення у системі
виробничих відносин 15
1.2. Місце земельних відносин у системі суспільних відносин 28
1.3. Історичні етапи розвитку земельних відносин в Україні 37
1.4. Світовий досвід розвитку земельних відносин 55
Висновки до першого розділу 69
Розділ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН 72
2.1. Концептуальні засади економічного регулювання земельних відносин 72
2.2. Еволюція вчення про земельну ренту. Форми земельної
ренти, фактори й умови їх утворення 96
2.3. Методологічні підходи до визначення оцінки земель сільськогосподарського призначення 115
2.4. Методологія економічного регулювання земельних
відносин 139
Висновки до другого розділу 148
Розділ 3. ОЦІНКА СУЧАСНИХ УМОВ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ 151
3.1. Земельна реформа в системі чинників переходу до
соціально орієнтованих ринкових відносин 151
3.2. Структурні зміни у землеволодінні і землекористуванні
в процесі реформування земельних відносин 175
3.3. Становлення та розвиток суб’єктів економічного
регулювання земельних відносин 184
3.4. Орендні відносини як об’єкт регулювання земельних
відносин 201
Висновки до третього розділу 214
Розділ 4. ЕФЕКТИВНІСТЬ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН 218
4.1. Суть ефективності як економічної категорії 218
4.2. Концепція сталого розвитку і критерії його визначення 230
4.3. Забезпечення сталого землекористування як напрямок ефективного використання сільськогосподарських угідь 242
4.4. Характеристика показників економічної ефективності використання сільськогосподарських угідь 258
Висновки до четвертого розділу 275
Розділ 5. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН У РИНКОВИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ 278
5.1. Концептуальні підходи організації державного регулювання земельних відносин 278
5.2. Удосконалення системи оцінки земель сільськогосподарського призначення 291
5.3. Обґрунтування раціональних розмірів землекористування 306
5.4. Вплив земельних відносин на стан екології 330
Висновки до п’ятого розділу 357
ВИСНОВКИ 361
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 367
ДОДАТКИ 407

ВСТУП

Земельні відносини є визначальними для розвитку трудових, майнових, управлінських та інших відносин в аграрному секторі економіки України. Специфіка земельних відносин зумовлена особливістю землі як засобу виробництва та її провідною роллю в системі виробничих відносин суспільства. Закономірністю кожної соціальної революції є її нерозривний зв'язок із реформуванням земельних відносин, оскільки вони завжди повинні відповідати інтересам суспільно-економічної формації.
Земельна реформа, що була розпочата наприкінці минулого століття, не стала винятком. Спроби здійснити перетворення в аграрній сфері для поліпшення роботи агропромислового комплексу поки що успіху не принесли, оскільки не було досягнуто ефективне й екологобезпечне використання земельних ресурсів та охорони земель. Новостворені господарюючі суб’єкти, засновані на приватній формі власності, досі мають низький рівень конкурентоспроможності.
На сьогоднішній день необхідно підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва, яке б відповідало вимогам сучасності й потенційним можливостям основного засобу виробництва – землі. Потребують доопрацювання положення концепції сталого розвитку, оскільки питання дбайливого ставлення до природного середовища та екології й охорони земель набувають дедалі більшої актуальності. Тому виникає нагальна потреба відпрацювання ефективного механізму наукового, правового та економічного регулювання земельних відносин, адаптованого до ринкової економіки. Це дозволить удосконалити методичні підходи й розробити пропозиції щодо оцінки сільськогосподарських земель у сучасних умовах господарювання, системи орендних земельних відносин у сільському господарстві, підвищення ефективності та гарантування екологобезпечного використання сільськогосподарських земель.
Проблеми регулювання земельних відносин у контексті плати за землю постійно привертали увагу вчених. Серед класиків економічної науки слід відзначити фундаментальні дослідження В. Петті, Ф. Кене, А. Тюрго, А. Сміта, Д. Рікардо, К. Родбертуса, Д. Мілля, К. Маркса.
Значний внесок у вирішення економічної проблеми оцінювання й використання ресурсного та його складової – земельного потенціалу аграрної сфери – зробили В. М. Заяць, М. І. Кісіль, М. Ф. Кропивко, А. С. Лисецький, І. І. Лукінов, П. М. Макаренко, В. Я. Месель-Веселяк, О. М. Онищенко, І. А. Розумний, В. В. Россоха, О. В. Ульянченко, М. М. Федоров, В. Й. Шиян, В. В. Юрчишин. З точки зору розвитку земельних відносин та їх трансформації до ринкових умов велике значення мають дослідження Л. М. Бойко, А. С. Даниленка, Д. С. Добряка, С. М. Кваші, В. В. Липчука, Л. Я. Новаковського, П. Т. Саблука, В. М. Трегобчука, А. М. Третяка та інших науковців.
Різні аспекти ефективного, екологобезпечного використання, охорони та відтворення земельних ресурсів поглиблено досліджували такі відомі вчені, як Д. І. Бабміндра, І. К. Бистряков, В. А. Борисова, В. М. Будзяк, О. І. Гуторов, С. І. Дорогунцов, Ш. І. Ібатуллін, І. В. Лазня, М. Й. Малік, Б. Й. Пасхавер, А. Я. Сохнич, М. Г. Ступень, М. А. Хвесик, Є. В. Хлобистов, М. В. Щурик.
У науково-практичному опрацюванні методичних положень економічної оцінки земель і землевпорядкування провідне місце належить дослідженням А. О. Варламова, П. Ф. Веденічева, С. М. Волкова, В. М. Кривова, Т. П. Магазинщикова, П. П. Маракуліна, І. Р. Михасюка, П. М. Першина, С. Д. Черьомушкіна, О.Д. Шулейкіна.
Завдяки роботам цих учених напрацьовано основи формування та функціонування земельних відносин у сільськогосподарських підприємствах. Проте є низка питань, які потребують вирішення, оскільки ефективний механізм економічного регулювання земельних відносин ще недосконалий.
Так, не вирішені проблеми вдосконалення економічного механізму регулювання відносин власності на землю на основі земельної ренти, що не забезпечує об’єктивної оцінки земельних ділянок, уведення диференційованого земельного податку, орендної плати та інших платежів. Потребують доопрацювання окремі складові орендних відносин, залишається відкритим питання про запровадження ринку земель. Немає однозначності щодо ролі держави у регулюванні земельних відносин, тому не до кінця визначено її функції та механізм регулювання в ринкових умовах господарювання. Недосконалість земельного законодавства породжує безліч проблем, які необхідно вирішувати. До цього часу не визначено пріоритетну форму господарювання, оптимального розміру землекористування новостворених господарюючих суб’єктів.
Поглибленої уваги заслуговує питання ефективного використання земельних ділянок, що пов’язано з погіршенням родючості ґрунтів через неефективне використання земель, і, як наслідок, загострення екологічної ситуації. Невирішеними залишаються питання продовольчої безпеки та забезпечення населення екологобезпечною продукцією тощо. Окреслені положення визначають актуальність теми дисертаційного дослідження, її наукове і практичне значення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до науково-дослідних робіт Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва і є складовою наукових тем кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу, а саме «Розробка пропозицій по удосконаленню економічного механізму та підвищенню ефективності використання ресурсного потенціалу в реформованих сільськогосподарських підприємствах» (номер державної реєстрації 0107U010373), де автором обґрунтовано і запропоновано заходи щодо підвищення ефективності використання сільськогосподарських земель і «Теоретико-методологічне забезпечення підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств та розвиток земельних відносин» (номер державної реєстрації 0111U005800), де автору належать розробки щодо вдосконалення оцінки земель сільськогосподарського призначення, обґрунтовано і запропоновано використання комплексної оцінки ефективної родючості ґрунтів (зведений показник якості ґрунту) для визначення відмінності у якості земель з урахуванням економічних умов ведення сільськогосподарського виробництва.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних і методологічних засад та розробка практичних рекомендацій щодо економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі України. Мета роботи зумовила постановку і необхідність вирішення відповідних задач:
- обґрунтувати сутність основних теоретичних положень відносин власності на землю, що є об’єктом економічного регулювання в аграрному секторі;
- визначити складові економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі та систематизувати методологічні підходи до їх реалізації;
- систематизувати результати вітчизняного і зарубіжного досвіду розвитку земельних відносин та обґрунтувати засади їх подальшого використання в сучасних умовах;
- виявити тенденції розвитку нових форм землекористування сільськогосподарських підприємств, що відбулися у процесі трансформації земельних відносин і дати оцінку результатам проведення земельної реформи;
- систематизувати методичні підходи щодо комплексного аналізу показників ефективності використання сільськогосподарських земель в умовах сучасного господарювання;
- обґрунтувати та розробити науково-методологічні підходи до здійснення оцінки земель сільськогосподарського призначення з урахуванням показників, що характеризують їх якісний стан;
- визначити вплив рентоутворюючих факторів на величину прибутку, а також узагальнити природу земельної ренти в аграрному секторі, уточнити умови і форми її вилучення;
- розробити нові методологічні підходи щодо регулювання земельних відносин з урахуванням чинного законодавства та очікувань інвесторів щодо прав володіння, розпорядження та користування земельною власністю;
- визначити теоретичні та практичні засади державного регулювання земельних відносин і напрями його удосконалення;
- поглибити методичні підходи щодо впливу концентрації земельних масивів на ефективність та інтенсивність виробництва господарюючих суб’єктів аграрного сектору економіки;
- виявити вплив економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі на стан екології та визначити концептуальні підходи щодо вирішення проблемних питань.
Об’єктом дослідження є процес економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі України.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і практичних засад забезпечення економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі України.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження стали основні положення економічної теорії, теорії управління, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем теорії та практики економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі. Завдяки застосуванню системного підходу було виділено складові дослідження економічного регулювання земельних відносин, а саме: форми власності на землю; рентні платежі через економічну оцінку земель, податок на землю та орендні відносини; ефективність використання сільськогосподарських земель; державне регулювання земельних відносин; обґрунтування оптимального розміру землекористування; екологічні проблеми земельних відносин. Використовувалися такі методи дослідження: історичний (дослідження еволюції розвитку земельних відносин); статистико-економічний (аналіз структурних змін у землеволодінні й землекористуванні, а також аналіз економічних показників новостворених організаційно-правових форм господарювання і ефективного використання їх земельних угідь); монографічний (визначення ефективних господарюючих суб’єктів за встановленими критеріями); експериментальний (визначення економічної оцінки земель при використанні зведеного показника якості родючості ґрунтів); розрахунково-конструктивний (дослідження рентного фактору в системі орендних відносин); абстрактно-логічний (визначення ролі власності на землю при створенні ефективного механізму використання сільськогосподарських угідь); економіко-математичний (виявлення зв’язку між новими господарюючими суб’єктами та обґрунтування розмірів землекористування) й ін.
Інформаційну базу дослідження складають: закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України та окремих міністерств і відомств; дані офіційної статистичної звітності Державної служби статистики України, Міністерства аграрної політики та продовольства України; аналітичні збірники ННЦ «Інститут аграрної економіки»; аналітичні огляди, звіти і статистичний матеріал Державного агентства земельних ресурсів України; наукові публікації вітчизняних та зарубіжних учених у періодичних виданнях; матеріали наукових і науково-практичних конференцій; результати власних досліджень і розрахунків. Обробка даних здійснювалася з використанням сучасних комп’ютерних програм.
Наукова новизна одержаних результатів визначається особистим внеском автора у вирішення актуальної наукової проблеми в галузі економіки, що полягає у розробці й обґрунтуванні теоретичних і методологічних засад, а також практичних рекомендацій щодо економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі України. До найбільш вагомих результатів дисертаційного дослідження, які містять наукову новизну, належать такі положення:
вперше:
- запропоновано нові теоретико-методологічні засади визначення складових економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі, що включають організаційний, соціальний, екологічний та правовий аспекти і дозволяють повною мірою розкрити механізм регулювання через систему принципів (науковості, гармонізації економічних інтересів суб’єктів земельних відносин, екологічності, ефективності, законності), які враховують особливості сучасних умов господарювання (п. 2.1);
- визначено теоретичні та практичні засади державного регулювання земельних відносин через інституціональне забезпечення, в основу якого покладено механізм розробки та погодження нормативно-правових актів для вдосконалення системи економічного регулювання земельних відносин (п. 5.1 і 5.4);
- обґрунтовано і запропоновано використовувати для визначення комплексної оцінки рівня родючості ґрунтів з урахуванням ґрунтотворних процесів під впливом діяльності людини зведений показник якості ґрунту (єдиний параметр оцінки рівня родючості ґрунтів, її комплексної оцінки), який можна застосовувати під час розробки заходів щодо стимулювання та контролю за якісним станом ґрунту (п. 5.2);
удосконалено:
- теоретичне визначення поняття «земельні відносини», що на відміну від існуючих розглядається як складова частина суспільних відносин і виникають з приводу власності та управління земельними ресурсами, а також при розподілі доходів, одержаних внаслідок їх використання і виступають об’єктом економічного регулювання в аграрному секторі (п. 1.2);
- методичні підходи щодо виявлення впливу концентрації земель на ефективність та інтенсивність виробництва суб’єктів господарювання, визначення їх раціональних розмірів для виробництва продукції рослинництва і тваринництва, з урахуванням факторів, які суттєво впливають на розмір господарюючого суб’єкта (п. 5.3);
- концептуальні положення визначення впливу економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі на стан довкілля з метою вирішення проблемних питань, пов’язаних зі збереженням, відтворенням і підвищенням родючості ґрунтів, розв’язання продовольчої проблеми через удосконалення системи контролю за цими процесами (п. 5.4);
набули подальшого розвитку:
- методологічні підходи щодо різних моделей набуття прав на землю сільськогосподарського призначення (право власності, право оренди, право суборенди, право земельного сервітуту, емфітевзис, інвестиційний договір, концесія, право постійного користування землею) з урахуванням чинного законодавства та інвестиційної привабливості щодо прав володіння, користування та розпорядження земельною власністю (п. 2.1);
- визначення впливу рентоутворюючих факторів на величину прибутку, а також питання земельної ренти, нові форми якої з’являються внаслідок розвитку суспільства і вдосконалення господарської діяльності людини, що забезпечує уточнене визначення вартості та цінності землі (п. 2.2 і 5.2);
- пропозиції шляхом систематизації досягнень вітчизняного і зарубіжного досвіду в розвитку земельних відносин для визначення концептуальних засад, на які слід спиратися у майбутньому для економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі (п. 1.4);
- положення щодо зв’язку між суб’єктами різних організаційно-правових форм господарювання шляхом використання кластерного аналізу, що дозволяє проводити дослідження господарської діяльності з урахуванням складових економічного регулювання (п. 3.3);
- методичні підходи щодо комплексного аналізу показників ефективності використання сільськогосподарських земель у контексті сучасного господарювання з метою подальшої розробки механізму стимулювання, що дозволяє виявити господарюючі суб’єкти, які більш раціонально використовують сільськогосподарські землі (п. 4.3).
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що у сукупності вони створюють теоретичну, методологічну та методичну бази для практичного вдосконалення механізму економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі.
Пропозиції відносно підвищення ролі держави для забезпечення належного управління земельними ресурсами, а також формування необхідної законодавчої та нормативної бази з питань удосконалення системи державного регулювання земельних відносин, через прийняття нових і внесення поправок до чинних нормативно-правових актів використано у діяльності Департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Міністерства аграрної політики та продовольства України (довідка
№ 11-6/137 від 24.04.2012 р.). Рекомендації щодо економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі, у частині гарантування продовольчої безпеки країни, доведення рівня споживання продуктів харчування до науково обґрунтованих норм шляхом підвищення ефективності використання земель, розвитку різних форм господарювання, удосконалення орендних відносин та економічної оцінки земель використано Національним науковим центром «Інститут аграрної економіки» під час розроблення Стратегічних напрямів розвитку сільського господарства України на період до 2020 року (довідка № 02/185 від 22.03.2012 р.). Результати наукових досліджень щодо ефективного використання сільськогосподарських угідь, а також розвитку новостворених господарюючих суб’єктів з метою забезпечити максимально ефективне господарювання та створити передумови для вирішення продовольчої безпеки, використано Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 05-20/103 від 02.04.2012 р.). Пропозиції щодо підвищення ефективності використання земель та визначення основних напрямів формування екологоспрямованої стратегії соціально-економічного розвитку агропромислового виробництва, а також вдосконалення економічної оцінки земель були використані при доопрацюванні Програми раціонального використання та охорони земель в Харківській області на 2001−2015 роки Головним управлінням Держкомзему у Харківській області (довідка № 13-6-34/4704/0/2-12 від 07.05.2012 р.). Підходи щодо застосування комплексної оцінки ефективної родючості ґрунтів (зведений показник якості ґрунту) для визначення відмінності у якості земель з урахуванням економічних умов ведення сільськогосподарського виробництва було використано при розробці Програми соціально-економічного розвитку Балаклійського району Харківської області на 2012 р. (довідка № 650/01-1-01 від 05.04.2012 р.). Теоретико-методологічні та методичні розробки використовуються у навчальному процесі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (довідка № 451 від 26.03.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним завершеним науковим дослідженням, в якому викладено авторський підхід до вирішення теоретичних, методологічних та практичних проблем економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі. Усі відображені в дисертації висновки і науково-практичні положення, які виносяться на захист, одержані автором особисто, а з наукових праць, що опубліковані у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих досліджень. Робота не містить матеріалів кандидатської дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на: Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів, магістрів та студентів, присвяченій 190-річчю Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва «Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва» (м. Харків, 3–5 жовтня 2006 р.);
VIII Міжнародному науковому конгресі «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 27–28 березня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 50-річчю створення факультету обліку і фінансів та 60-річчю створення кафедри бухгалтерського обліку і аудиту «Актуальні проблеми розвитку обліку, аудиту, фінансів і менеджменту в агропромисловому виробництві України» (м. Харків, 20–21 листопада 2008 р.); річних зборах Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників (м. Київ, 26–27 лютого 2009 р., 25–26 лютого 2010 р.,
20–21 червня 2011 р.); річних зборах Північно-східного регіону Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників (м. Харків,
5 лютого і 10 грудня 2009 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 26–27 лютого 2009 р.); Першій міжнародній науково-практичній конференції «Напрями забезпечення сталого розвитку аграрного сектору (м. Біла Церква, 16–17 червня 2009 р.); Першій міжнародній науково-практичній конференції «Теорія та практика менеджменту, маркетингу та дорадництва у формуванні конкурентоспроможного АПВ на інноваційній основі (соціально-економічний аспект)» (м. Мелітополь, 18–19 червня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкові трансформації в АПК та антикризове регулювання аграрного виробництва» (м. Мелітополь, 10–11 червня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток кооперативної ідеї: теоретичні та практичні аспекти» (м. Полтава, 2–3 березня 2010 р.); Другому Міжнародному Нобелівському економічному форумі «Світова економіка ХХІ століття: цикли й кризи» (м. Дніпропетровськ, 19–22 травня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Механізми реалізації стратегії розвитку національної економіки» (м. Тернопіль, 20–21 жовтня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 195-річчю від дня заснування Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва «Проблеми сталого розвитку агросфери» (м. Харків, 4–6 жовтня 2011 р.); VI Всеукраїнській науковій конференції «Географічні основи розвитку продуктивних сил України» (м. Київ, 3–4 листопада 2011 р.); Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Теоретико-методологічні і науково-практичні засади інвестиційного, фінансового та облікового забезпечення розвитку економіки» (м. Кам’янець-Подільський, 15–16 листопада 2011 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія розвитку України в глобальному середовищі» (м. Сімферополь-Ялта, 17–19 листопада 2011 р.); Всеукраїнській заочній науковій конференції «Актуальні питання сучасної економіки» (м. Умань, 23 грудня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні аспекти реструктуризації регіональної економіки – 2011» (м. Вінниця, 1–2 грудня 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів і студентів «Підвищення конкурентоспроможності виробничого потенціалу сільського господарства в умовах сталого розвитку» (м. Харків, 4–5 квітня 2012 р.); VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток економіки України на інноваційній основі» (м. Мелітополь, 12–15 червня 2012 р.).
Публікації. Основні результати дослідження викладено в одноосібній монографії «Земельні відносини в аграрному секторі економіки України» обсягом 20,46 ум.-друк. арк. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено в 43 наукових публікаціях, з яких 25 – у виданнях рекомендованих як фахові у галузі економіки, 16 у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 35,4 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить 34,8 ум.-друк. арк.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення й нове розв’язання наукової проблеми, що полягає в розробці теоретико-методологічних засад і методичних положень щодо економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі. Узагальнення одержаних результатів дає змогу сформувати низку висновків і внести пропозиції, що мають теоретичне та практичне значення.
1. Власність лежить в основі формування економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі, оскільки права володіння, розпорядження і користування виникають між людьми у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання через використання земель сільськогосподарського призначення. Еволюційний розвиток власності в Україні мав багатоукладний характер. Свого часу пріоритетними були такі форми власності, як державна, приватна, колгоспно-кооперативна і власність громадських організацій. Проте чітко виділяються лише дві: державна і приватна. Оскільки земельні відносини є певним сегментом суспільних відносин, тому етапи їх розвитку відповідають історичним етапам розвитку виробничих сил суспільства. Узагальнюючи існуючі визначення земельних відносин можна зробити висновок, що вони є складовою частиною суспільних відносин, які виникають з приводу власності й управління земельними ресурсами, а також при розподілі доходів, одержаних внаслідок їх використання, і виступають об’єктом економічного регулювання в аграрному секторі.
2. Шляхом систематизації результатів вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо розвитку земельних відносин, запропоновано концептуальні засади, якими слід керуватися в процесі економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі. Так, застосування і приватної, і державної власності доцільне при ефективному і раціональному використанні землі для сільськогосподарських потреб, при цьому роль держави має бути визначальною через забезпечення регулювання адміністративно-правовими та економічними методами. Тому необхідно вивчати й аналізувати зарубіжний досвід розвитку земельних відносин для визначення положень щодо їх економічного регулювання з урахуванням національних особливостей.
3. Економічне регулювання земельних відносин передбачає вирішення широкого кола питань, основними з яких є формування оптимальних розмірів землекористування; вдосконалення оцінки земель сільськогосподарського призначення для визначення розміру орендної плати та системи оподаткування; розробку в межах законодавчих актів заходів щодо відповідальності за не раціональне використання землі, а також заходів матеріального і морального заохочення за раціональне використання й охорону землі; сприяння розвитку сільських територій; посилення контролю за охороною та цільовим використанням сільськогосподарських земель, а також якісним станом ґрунтів тощо. Запропоновані автором нові концептуальні підходи до визначення складових економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі включають організаційний, соціальний, екологічний та правовий аспекти та дозволяють повною мірою розкрити механізм регулювання через систему принципів (науковості, гармонізації економічних інтересів суб’єктів земельних відносин, ефективності, екологічності, законності) в сучасних умовах господарювання.
4. Відповідно до чинного земельного законодавства та практикою регулювання земельних відносин розроблено нові методологічні підходи щодо різних моделей набуття прав на землю (право власності, право оренди, право суборенди, право земельного сервітуту, емфітевзис, інвестиційний договір, концесія, право постійного користування землею), що можуть бути прийнятними як для українських, так і для іноземних інвесторів. У ході аналізу встановлено, що іноземні інвестори можуть користуватися земельними ділянками сільськогосподарського призначення на правах оренди, а також мати можливість вести інвестиційну діяльність.
5. Аргументовано, що в Україні земельна реформа ще не завершена, оскільки відсутні умови для функціонування високоефективного, конкурентоспроможного аграрного сектору економіки. Основне завдання щодо ефективного, раціонального, екологобезпечного використання та охорони земель не реалізовано. Потребують подальшого врегулювання питання функціонування фермерських господарств і господарств населення. Так, доцільним для фермерських господарств є створення кооперативів, де фермери зможуть об’єднати зусилля для ведення господарської діяльності. Щодо господарств населення, то вони можуть бути перспективною формою господарювання при умові належної державної підтримки.
6. Систематизовано методологічні підходи щодо оренди, яка в ході проведення земельної реформи стала основною формою реалізації економічних і юридичних прав нових землевласників, а як об’єкт регулювання земельних відносин потребує подальшого вдосконалення. Залишаються відкритими питання стосовно величини орендної плати, терміну дії договору оренди, врегулювання відповідальності за порушення договірної дисципліни, тому важливо, щоб розвиток сільськогосподарського виробництва супроводжувався формуванням досконалих орендних відносин, які б повною мірою задовольняли інтереси і орендаря, і орендодавця, а також не суперечили інтересам суспільства.
7. Встановлено тісноту зв'язку між організаційно-правовими формами господарювання при використанні кластерного аналізу. Встановлено близькість таких форм господарювання: фермерські господарства – приватні сільськогосподарські підприємства – товариства з обмеженою відповідальністю – сільськогосподарські виробничі кооперативи – акціонерні товариства з огляду на вказані параметри (середній розмір господарств; рівень рентабельності; виручка, собівартість, витрати і прибуток у розрахунку на 100 га ріллі). Даний підхід дозволяє проводити аналіз господарської діяльності з урахуванням фізичних розмірів і показників прибутковості.
8. Доведено, що ефективність є визначальною категорією для економічного регулювання земельних відносин, оскільки основною метою функціонування й розвитку економічної системи є ведення розширеного відтворення, якого не можна досягти без покращення діяльності господарюючих суб’єктів через ефективне використання наявних ресурсів. Питання аналізу ефективності використання земель сільськогосподарського призначення ще залишається актуальним, оскільки велика розораність сільськогосподарських угідь, перенасичення сівозмін ґрунторуйнівними, ґрунтовиснажливими і високоінтенсивними культурами, а також зменшення чисельності працюючих у сільському господарстві не може позитивно впливати на продуктивність земельних угідь. Систематизація методичних підходів щодо комплексного аналізу показників ефективності використання сільськогосподарських земель у підприємствах різних організаційно-правових форм свідчить, що акціонерні товариства і сільськогосподарські виробничі кооперативи ведуть господарську діяльність більш ефективно, тому, на нашу думку, держава повинна заохочувати і допомагати саме цим господарюючим суб’єктам.
9. Обґрунтовано, що показники, які покладено в основу визначення економічної оцінки землі, не дають повної інформації про якісний стан земельних ділянок і залежать в основному від уміння господарювати. Для одержання найбільш точної інформації про якісний стан земельної ділянки доцільно застосовувати зведений показник якості ґрунту (ЗПЯҐ), який дозволяє передбачити направленість розвитку культурного ґрунтотворного процесу під впливом сільськогосподарської діяльності людини і відповідно із цим розробляти диференційовані заходи з окультурювання ґрунтів і одержання високих та стійких урожаїв сільськогосподарських культур. Так, ЗПЯҐ можна застосовувати для запровадження державного контролю за проведенням заходів щодо збереження і відтворення родючості ґрунтів та економічного стимулювання власників землі, землекористувачів і орендарів земельних ділянок за підвищення родючості ґрунтів, поліпшення їх екологічного стану та застосування санкцій при погіршенні цих показників.
10. Систематизовано методичні підходи щодо питання земельної ренти, що протягом кількох століть не втрачає актуальності, а, навпаки, привертає дедалі більшу увагу. З розвитком суспільства і вдосконаленням господарської діяльності людини поряд із традиційними формами ренти (диференціальна рента І і ІІ, монопольна та абсолютна) виникають нові (квазірента, антирента). Поява нових форм є не випадковістю, а закономірністю, оскільки процес розвитку передбачає розробку нових положень, які більш точно будуть відображати особливості господарювання в сучасних умовах. У ході дослідження визначено, що при аналізі рентоутворюючих факторів показник якості земельної ділянки не має суттєвого впливу на величину прибутку, а визначальним фактором є її місце розташування. Тому у процесі оцінки земельної ділянки крім показника родючості слід враховувати показник її місцезнаходження, який в ринкових умовах справляє значний вплив на отримання прибутку.
11. Поглиблено методичні підходи щодо впливу концентрації на ефективність та інтенсивність виробництва. Це дає підстави стверджувати, що для господарств, які займаються виробництвом зернових, зернобобових і технічних культур з площею ріллі до 500 га, характерним є екстенсивний тип виробництва, проте в рослинництві господарства з площею ріллі понад 1500 га і у тваринництві з площею понад 3000 га працюють більш ефективно і мають найбільшу частку в загальному обсязі виробництва. Результати досліджень підтверджують переваги великих спеціалізованих сільськогосподарських підприємств над дрібними.
12. Встановлено, що державна земельна політика в Україні перебуває на стадії становлення та на поточний момент не відповідає ні європейським, ні світовим критеріям і вимогам належного регулювання земельних відносин. Недосконалість національного чинного законодавства породжує низку проблем, які потребують невідкладного вирішення. У дисертаційній роботі визначено теоретичні та практичні засади державного регулювання земельних відносин, що полягають у нових підходах до розроблення законодавчих документів шляхом широкого залучення громадських організацій, асоціацій виробників, органів місцевого самоврядування, науково-дослідних установ, практиків та юристів, досвід яких є корисним для врегулювання даного кола питань.
13. З метою вирішення проблемних питань, пов’язаних зі збереженням, відтворенням і підвищенням родючості ґрунтів, встановлено вплив економічного регулювання земельних відносин в аграрному секторі на стан довкілля і визначено концептуальні підходи, що полягають в удосконаленні системи контролю за поліпшенням екологічного стану ґрунтів. Серед інструментів, які можуть забезпечити контроль за ефективним використанням земель сільськогосподарського призначення, запропоновано проведення екологічного аудиту і екологічного SWOT-аналізу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Большой экономический словарь / [под ред. А.Н. Азрилияна.– 6-е изд., доп].– М.: Ин-т новой экономики, 2004.– 1376 с.
2. Маркс К. Немецкая идеология // Маркс К., Енгельс Ф. Соч.– 2-е изд.– Т. 3.– С.7-544.
3. Бастиа Ф. Экономические гармонии. Избранное / Фредерик Бастиа; [предисл. Гр. Г. Сапова; пер. с фр. Ю.А. Школенко]. – М.: Эксмо, 2007.– 1200 с.
4. Милль Дж. С. Основы политической экономии с некоторыми приложениями к социальной философии: пер. с англ. / Дж. С. Милль; [биограф. очерк М.И. Туган-Барановского].– М.: Эксмо, 2007.– 1040 с.
5. Економічний словник-довідник [за ред. д-ра.екон. наук, проф. С.В. Мочерного].– К.: Феміна, 1995.– 368 с.
6. Земельное законодательство зарубежных стран.– М.: Наука, 1982.– 408 с.
7. Господарі землі: посіб. для тих, кого цікавлять нові ідеї у сіл. госп-ві // BBC. IVPM, 1994.– 45 с.
8. Малік Л.М. Відносини власності в післяприватизаційний період / Л.М. Малік // Агроінком.– 2002.– №1-3.– С. 65.
9. Борисов Е.В. Экономическая теория / Е.В. Борисов.– М.: Юристъ, 1997.– 568 с.
10 .Підопригора О.А. Основи римського приватного права: [підруч. для студ. юр. вузів та факультетів] / О.А. Підопригора.– К.: Вентурі, 1997.– 336 с.
11. Дзера О.В. Розвиток права власності громадян в Україні / Дзера О.В.– К.: Вентурі, 1996.– 272 с.
12. Про власність: Закон України.– № 697-ХІІ.– 7 лют. 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР.– 1991.– № 20.– С. 249.
13. Власність у сільському господарстві / [В. В. Юрчишин,
О. М. Онищенко, П. Т. Саблук та ін.]; за ред. В.В. Юрчишина, П.Т. Саблука.– К.: Урожай, 1993.– 352 с.
14. Ульбич К. А. Социалистическая собственность без иллюзий и догм / К. А. Ульбич.– М.: Высш. шк., 1990.– С. 6.
15. Экономическая энциклопедия: Политическая экономия.– М.: Сов. энцикл., 1979.– С. 570.
16. Арістотель. Політика / Арістотель [пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка].– К.: Основи, 2000. – 239 с.
17. Бетелл Т. Собственность и процветание / Том Бетелл; [пер. с англ. Б. Пинскера].– М.: ИРИСЭН, 2008.– 480 с.
18. Зелигман Эд. Основы политической экономии / Эд. Зелигман [пер. со 2-го амер. изд. В. Твердохлебова и М. Булатова].– СПб.: Тип. т-ва «Общественная Польза», 1908.– 579 с.
19. Маршалл А. Основы экономической науки / А. Маршалл; [предисл. Дж. М. Кейнса; пер. с англ. В.И. Бомкина, В.Т. Рысина, Р.И. Столпера].– М.: Эксмо, 2008.– 832 с.
20. Буздалов И.Н. Аграрная теория: концептуальные основы, истирические тенденции, современные представления / И.Н. Буздалов / РАСН; Всерос. ин-т аграр. проблем и информатики им. М.М. Никонова.– М.: Academia, 2005.– 344 с.
21. Черкасов Г.И. Общая теория собственности / Г.И. Черкасов.– 3-е изд., дораб.– М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2009.– 408 с.
22. Маркс К. Процесс производства капитала // Маркс К., Энгельс Ф. Соч.– 2-е изд. Т. 23.– С. 52.
23. Самуельсон П. А. Макроекономіка: пер. з англ. / П. А. Самуельсон, В. Д. Нордгауз; – К.: Основи, 1995. – 544 с.
24. Відтворення та ефективне використання ресурсного потенціалу АПК (теоретичні і прикладні аспекти) / [відпов. ред. В.М. Трегобчук]. – К.: ІАЕ НАНУ, 2003. – 259 с.
25. Касл Э. Эффективное фермерское хозяйствование: пер. с англ. / Э. Касл, М. Бекер, А. Нелсон.– М.: Агропромиздат, 1991. – 496 с.
26. Конституція України: прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Право, 1996.– С. 54.
27. Земельний кодекс України № 2768-ІІІ – 25 жовт. 2001 року // Відомості Верховної Ради України.– 2002.– № 3-4.– Ст. 27.
28. Цивільний кодекс України: за станом на 10 березня 2006 р.– Х.: ТОВ «Одіссей», 2006.– 424 с. (Серія «Закони України»).
29. Федоров М.М. Економічні проблеми земельних відносин у сільському господарстві: [монографія] / М.М. Федоров.– К.: ННЦ «ІАЕ», 1998.– 263 с.
30. Кузняк Б. Проблеми відродження господаря на землі / Б. Кузняк // Економіка України. – 1993. – № 6. – С. 68–73.
31. Михасюк І. Становлення приватного власника на селі / І. Михасюк, С. Сажинець // Віче. – 2001. – № 4. – С. 74–79.
32. Пулім В.А. Реальний власник та його становлення в аграрній сфері / В. А. Пулім // Економіка АПК. – 2002. – № 7. – С. 48–52.
33. Збарський В. Ефективність підприємницької діяльності і почуття господаря / В. Збарський // Бухгалтерія в сіл. госп-ві. – 2001. – № 15. – С. 13–15.
34. Збарський В. Індивідуальні господарства селян: проблеми і перспективи / В. Збарський // Агроінком. – 2005. – № 9–10. – С. 15–23.
35. Онищенко О. Сільське господарство, село і селянство України у дзеркалі пострадянської аграрної політики / О. Онищенко, В. Юрчишин // Економіка України. – 2006. – № 1. – С. 4–13.
36. Баланюк І. Ф. Формування власника землі в аграрному секторі економіки: монографія / І. Ф. Баланюк, П. Є. Матковський.– Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпат. нац. ун-ту ім. Василя Стефаника, 2010. – 201 с.
37. Амбросов В.Я. Вплив власності на дохідність виробництва. / В.Я. Амбросов // Проблеми забезпечення дохідності агропромислового виробництва в Україні в постіндустріальний період: матеріали Х річних зборів Всеукр. конгр. вчених економістів-аграрників, 10-11 квітня 2008 р.– К.: ННЦ «ІАЕ», 2008.– 616 с.
38. Калінчик М.В. Проблеми реформування сільського господарства України / М. В. Калінчик // Пропозиція.– 1997.– № 2.– С. 35-38.
39. Лазня І.В. Відносини власності в умовах формування ринкової економіки в Україні / І.В. Лазня.– К.: Логос, 1997.– 316 с.
40. Лукінов І. Економічні трансформації наприкінці ХХ сторіччя / Іван Лукінов.– К.: Наук. думка, 1997.– 455 с.
41. Малік М.Й. Відносини власності та розвиток підприємницьких структур в АПК / М. Й. Малік // Економіка АПК.– 1998.– № 3.– С. 17-19.
42. Месель-Веселяк В.Я. Форми господарювання і земельні відносини в сільськогосподарському виробництві України / В. Я. Месель-Веселяк,
М. М. Федоров // Економіка АПК.– 1996.– № 12.– С. 12–19.
43. Онищенко О. Сучасний стан формування аграрної політики: особливості та проблеми / О. Онищенко, В. Юрчишин // Економіка України.– 1997.– № 9.– С. 4–15.
44. Саблук П.Т. Реформування земельних відносин, форм власності і господарювання (метод. положення) / П.Т. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк, М.М. Федоров.– К.: ННУ «ІАЕ», 1995.– 36 с.
45. Сахацький М.П. Проблеми відродження сільського господарства / М. П. Сахацький // Економіка АПК.– 1999.– № 6.– С. 63–66.
46. Бочков Н. В. История земельных отношений и землеустройства / Н.В. Бочков.– М.: Изд-во с.-х. лит., 1956. – 247 с.
47. Хлистун В. Н. Земельные отношения и механизм их регулирования / В.Н. Хлистун, В. Х. Улюкаев.– М.: Знание, 1991. – 48 с.
48. Гуцуляк Г. Д. Земельно-ресурсний потенціал Карпатського регіону / Г.Д. Гуцуляк.– Львів: Світ, 1991.– 152 с.
49. Карнаухова Е. С. Дифференциальная рента и экономическая оценка земли (Вопросы методологии и опыт исследования) / Е. С. Карнаухова.– М.: Экономика, 1977. – 256 с.
50. Буздалов И.Н. Аграрные отношения: теория, историческая практика, перспективы развития / И.Н. Буздалов, Э.Н. Крылатых, А.А. Никонов [и др.].– М.: Наука, 1993.– 270 с.
51. Першин П.М. Нариси аграрних проблем будівництва соціалізму / П.М. Першин.– К.: Наук. думка, 1973.– 339 с.
52. Ситник В.П. Трансформація АПК України в ринкові умови: [монографія] / В.П. Ситник.– К.: ННЦ «ІАЕ», 2002.– 518 с.
53. Мороз О. Хто володітиме українським чорноземом, той визначатиме світову політику / О. Мороз // Високий Замок.– 2001.– 23 листоп.– С. 2–3.
54. Милосердов В. Село определяет всю нашу жизнь / В. Милосердов // Российская Федерация сегодня.– 2009.–- № 8.– С. 2–5.
55. Капинос Р. Экономические идеи Л.Н. Толстого (к 180-летию со дня рождения) / Р. Капинос // Мировая экономика и междунар. отношения.– 2008.– № 12.– С. 84–90.
56. Франко І. Народна програма / Іван Франко // Твори.– Т. 44.– Кн. 2: Екон. праці.– К.: Наук. думка, 1985.– С. 521–549.
57. Шульський М.Г. Політика аграрних реформ у творах Івана Франка / М.Г. Шульський // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць.– К.: КНЕУ, 2009.– 787 с. (Спец. вип.: Аграр. екон. освіта в розбудові конкурентоспроможного сіл. госп-ва України).
58. Лященко П.И. История народного хозяйства СССР / П.И. Лященко Т. І: Докапиталистические формации.– Изд. 4-е.– М.: Госуд. изд-во полит. лит., 1956.– 647 с.
59. Малиенко А.М. Проблемы аграрных реформ в Украине /
А. М. Малиенко // Ін-т земледелия Укр. акад. аграр. наук.– К.: 1999.– 89 с.
60. Аграрна політика і макроекономічні відносини в аграрному секторі України.– Т. ІІІ / [М. В. Зубець, В. А. Вергунов, В. І. Власов та ін.].– К.: ННЦ «ІАЕ», 2006.– 358 с.
61. Від становлення земельних відносин до комплексної механізації виробництва.– Т. ІІ / [М. В. Зубець, В. І. Власов, І. М. Годунов та ін.].– К.: Аграр. наука, 2005.– 280 с.
62. Свавицкий Н.А. Земские подворные переписи: (Обзор методологии) / Николай Андреевич Свавицкий.– М.: Изд-во АН СССР, 1961.– 355 с.
63. Очерки развития народного хозяйства Украинской ССР / [кол. авт. Нестеренко А.А.].– М.: Изд-во АН СССР, 1954.– 555 с.
64. Ленин В.И. Эсеровские меньшевики / В.И.Ленин // Ленин В.И. Полн. собр. соч.– 5-е изд.– Т. 13.– 579 c.
65. Саблук П.Т. Роль земельних відносин у розвитку сільського господарства України / П.Т.Саблук // Вісник ХНАУ. Серія «Економіка АПК і природокористування».– 2006.– № 9.– С. 3–10.
66. Лященко П.И. История народного хозяйства СССР / П.И. Лященко.– Т. ІІ: Капитализм.– Изд. 4-е.– М.: Гос. изд-во полит. лит., 1956.– 728 с.
67. Ленин В.И. Новая аграрная политика / В.И. Ленин // Ленин В.И. Полн. собр. соч.– 5-е изд.– Т. 16.– 697 с.
68. Україна в умовах столипінської аграрної реформи: [монографія] /
В.А. Вергунов, В.П. Хижняк, З.П. Кірпаль, В.І. Кучер, А.П. Коцур; за наук. ред. проф. В.А. Вергунова.– К.: ННЦ «ІАЕ»., 2006.– 134 с.
69. Попов Г.О. О столыпинской реформе / Г.О. Попов // Наука и жизнь.– 1997.– № 1.– С. 44–52.
70. Статистический справочник по Харьковской губернии (репринт. изд.) – Х.: Изд-во САГА, 2007.– 232 с.
71. Туган-Барановський М. Політична економія [курс популярний] / Михайло Туган-Барановський.– К.: Наук. думка, 1994. – 263 с.
72. Саблук П.Т. Розвиток земельних відносин в Україні / П.Т. Саблук.– К.: ННЦ «ІАЕ», 2006.– 396 с.
73. Лященко П.И. История народного хозяйства СССР / П.И. Лященко.- Т. ІІІ: Социализм.– Изд. 4-е.– М.: Госуд. изд-во полит. лит, 1956.– 643 с.
74. Про земельну реформу: Постанова Верховної Ради України.– № 563-ХІІ.– 18 груд. 1990 р. // Відомості Верховної Ради України.– 1991.–
№ 10.– Ст. 100.
75. Новаковський Л.Я. Регіональна земельна політика / Л.Я. Новаковський, М.І. Шквир.– К.: Урожай, 2006.– 136 с.
76. Про форми власності на землю: Закон України.– № 2073-ХІІ.– 30 січ. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України.– 1992.– № 18.– Ст. 225.
77. Про прискорення земельної реформи і приватизацію землі: Постанова Верховної Ради України.– № 2200-ХІІ.– 13 берез. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України.– 1992.– № 25.– Ст. 355.
78. Про селянське (фермерське) господарство: Закон України.– № 2009-ХІІ.– 20 груд. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України.– 1992.– № 14.– Ст. 186.
79. Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва: Указ Президента України.– № 666/94.– 10 листоп. 1994 р. // Урядовий кур’єр.– № 176.– 15 листоп. 1994 р.
80. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки: Указ Президента України.– № 1529/99.– 3 груд. 1999 р. // Офіційний вісник України.– 1999.– № 49.– Ст. 2400.
81. Кочетковская Е.Н. Национализация земли в СССР / Е.Н. Кочетковская.– 2-е изд, М.: Госполитиздат, 1952.– 244 с.
82. Патока М. Мексиканский опыт неолиберальных реформ в сельском хозяйстве / Максим Патока // Междунар. с.-х. журн.– 2000.– № 3.– С. 61–62.
83. Окунев О.Б. Экономика Вьетнама: учеб. пособие / О.Б. Окунев. Моск. гос. ин-т междунар. отношений (ун-т), МИД России, каф. мировой экономики.– М.: МГИМО-Университет, 2008.– 144 с.
84. Сороко О.Л. Сельское хозяйство в странах Евросоюза /
О.Л. Сороко, Н.П. Жук // Аграр. наука.– 2006.– № 1.– С. 26–32.
85. Право собственности на землю в России и ЕС: правовые проблемы: сб. ст. / отв. ред. И.А. Иконицкая.– М.: Волтерс Клувер, 2009.– 288 с.
86. Аграрна реформа в Україні / [П.І. Гайдуцький, П.Т. Саблук, Ю.О. Лупенко та ін.]; за ред. П.І. Гайдуцького.– К.: ННЦ «ІАЕ», 2005.– 424 с.
87. Соловій І.П. Землекористування: еколого-економічні проблеми, конфлікти, планування: навч. посібник / [І.П. Соловій, О.Т. Іванишин, В.В. Лавний та ін.].– Львів: Афіша, 2005.– 400 с.
88. Милосердов В.В. Особенности земельной реформы в Российской Федерации / В.В. Милосердов // Економіка АПК.– 2009.– № 3.– С. 58–64.
89. Фишмен Т. Китай Inc. Восход сверхмощного глобального конкурента: [пер. с англ.] / Тед Фишмен.– М.: Эксмо, 2007.– 448 с.
90. Назаренко В.И. Аграрная политика Европейского Союза / В.И. Назаренко / Ин-т Европы РАН.– М.: Маркет ДС Корпорейшн, 2004.– 362 с.
91. Кошкалда І.В. Подальший розвиток земельних відносин за умови використання світового досвіду / І.В. Кошкалда // Вісник БДАУ: зб. наук. пр.– Біла Церква, 2009.– Вип. 63.– С. 81–85.
92. Комов Н.В. Земельные отношения и землеустройство в России / Н.В. Комов, А.В. Родин. – М.: Русслит, 1995. – 512 с.
93. Павлов В.І. Світовий досвід розвитку земельних відносин / В.І. Павлов, Т.С. Веремеєнко // Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку: наук. зб. / За заг. ред. Оскольського В.В. – К.: Аратта, 2009.– С.350.
94. Бурдейний І.М. З досвіду державного регулювання сільськогосподарського виробництва зарубіжних країн / І.М. Бурдейний // Економіка АПК.– 2001.– № 2.– С. 124–127.
95. Корчинська О.А. Державна політика і відтворення родючості ґрунтів / О.А. Корчинська // Матеріали ХІІ річних зборів Всеукр. конгресу вчених економістів-аграрників [«Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві»], (Київ, 25-26 лют. 2010 р.).– К.: ННЦ «ІАЕ», 2010.– с. 618.
96. Черняков Б.А. Американское фермерство: ХХІ век: [монографія] / Б.А. Черняков.– М.: Худ. лит., 2002.– 399 с.
97. Экономика США: [учебник / под ред. д-ра экон. наук проф.
В.Б. Супяна].– 2-е изд., испр.– М.: Экономистъ, 2008.– 832 с.
98 .Москаленко А. Еволюція орендного землекористування: зарубіжний та вітчизняний досвід / А. Москаленко // Економіка АПК.– 2001.– № 9.– С. 88–94.
99. Нечипоренко О.Н. Світова практика розвитку земельних відносин / О.Н. Нечипоренко // Економіка АПК.– 2007.– № 4.– С. 155–157.
100. Єрмаков О.Ю. Розвиток регіонального ринку оренди сільськогосподарських земель / О.Ю. Єрмаков, А.В. Кравченко // Економіка АПК.– 2007.– № 6.– С. 10–14.
101. Данкевич А.Є. Розвиток земельних відносин у сільському господарстві / А.Є. Данкевич // Економіка АПК.– 2007.– № 7.– С. 47–50.
102. Савченко Е.С. О реформировании земельных отношений на примере Белгородской области Российской Федерации / Е.С. Савченко // Економіка АПК.– 2009.– № 3.– С. 30–33.
103. Шпак А.П. Особенности земельной реформы в Беларуси /
А.П. Шпак // Економіка АПК.– 2009.– № 3.– С. 71–77.
104. Кошкалда І.В. Історичні аспекти розвитку земельних відносин в Україні / І.В. Кошкалда // Вісник ХНАУ. Серія «Економіка АПК і природокористування».– 2006.- № 1.– С. 191–197.
105. Кошкалда І.В. Деякі історичні аспекти аграрних перетворень в Україні / І.В. Кошкалда // Матеріали ІІІ регіональних річних зборів Північно-Східного відділення Всеукр. конгресу вчених економістів-аграрників [«Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві»], (Харків, 10 груд. 2009 р.).– Х.: ХНТУСГ, 2010.– С. 338–344.
106. Кошкалда І.В. Орендні відносини як невід’ємна складова земельної реформи в Україні / І.В. Кошкалда // Вісник ХНАУ. Серія «Економіка АПК і природокористування».– 2009.– № 13.– С.178–185.
107. Кошкалда І.В. Особливості приватного землекористування в Україні / І.В. Кошкалда // Бюл. Міжнар. Нобелівського економічного форуму [«Світова економіка ХХІ століття: цикли та кризи»], Дніпропетровськ.– №1 (3).– 2010.– Т. 2.– С. 153–160.
108.Кошкалда І.В. Наслідки приватного землекористування в Україні / І.В.Кошкалда // Матеріали дванадцятих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників [«Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві»], (Київ, 25-26 лютого 2010 р.).– Київ: ННЦ ІАЕ, 2010.– С.454–457.
109. Лукінов І.І. Методи і засоби державного регулювання економіки перехідного періоду / І.І. Лукінов // Економіка України.– 1999.– № 5.– С. 8–11.
110. Онищенко О.М. Концептуальні проблеми майбутнього українського села і селянства / О.М. Онищенко, В.В. Юрчишин // Матеріали VII річних зборів Всеукр. конгресу вчених економістів-аграрників [«Соціально-економічні проблеми розвитку українського села і сільських територій»], (Київ, 9-10 листопада 2005 р.).– К.: ННЦ «ІАЕ», 2005.– С. 345.
111. Спиркин А.Г. Философия: [учебник] / А.Г. Спиркин.– 3-е изд., перераб. и доп.– М.: Изд-во Юрайт; ИД Юрайт, 2010.– 828 с.
112. Бьюкенен Дж. М. Сочинения: [пер. с англ.] / Дж. М. Бьюкенен.– М.: Таурус Альфа, 1997.– 560 с.
113. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогообложения. Избранное: пер. в англ. / Д.Рикардо; [предисл. П.Н. Клюкина].– М.: Эксмо, 2008.– 960 с.– (Антология экон. мысли).
114. Фридман М. Свобода выбирать: наша позиция / М. Фридман, Р. Фридман.– М.: Новое изд-во, 2007.– 356 с.
115. Кейнс Джон Мейнард. Общая теория занятости, процента и денег. Избранное/ Дж. М. Кейнс; вступ. ст. Н.А. Макашевой.– М.: Эксмо, 2008.– 960 с.– (Антология экономической мысли).
116. Зинченко А.П. Аграрная политика: учеб. пособие / [Зинченко А.П., Назаоенко В.И., Шайкин В.В., Гатаулин А.М., Киселев С.В.].– М.: КолосС, 2004.– 304с.
117. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: [підручник].– 2-ге вид., доп. і переробл. / В.Г. Андрійчук.– К.: КНЕУ, 2004.– 624с.
118. Діброва А.Д. Сучасне трактування сутності державного регулювання аграрного сектору економіки / А.Д. Діброва // Економічна теорія.– 2007.– № 1.– С.76–84.
119. Супрун О.М. Економічне регулювання аграрного виробництва: [монографія] / Супрун О.М.– К.: ННЦ ІАЕ, 2011.– 350с.
120. Віскузі В. Кіп. Економічна теорія регулювання та антимонопольна політика / [пер. з англ. В. Кіп Віскузі, Джон М. Вернон, Джозеф Е. Гарингтон (мол.)]; наук. ред. пер. та авт. передм. О. Кісієвич.– К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004.– 1047с.
121. Заставнюк Л.І. Економічне регулювання відносин власності на землю в сільському господарстві / Л.І. Заставнюк // Інноваційна економіка.– 2009.– № 4.– С.201–206.
122. Малахова С. Економічні важелі оптимізації земельних відносин / С. Малахова, Н. Ступень / [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vldau/APK/2010_2/files/10msotlr.pdf.
123. Бойко Л.М. Регулювання земельних відносин у сільському господжасртві: [монографія] / Бойко Л.М. – К.: ННЦ ІАЕ, 2011.- 316с.
124. Державна земельна політика в Україні: [аналіт. матеріали] / Круглий стіл [«Стан і стратегія сучасної земельної політики в країні»], (Київ, 21 трав. 2009 р.).– К.: Центр Разумкова.– 2009.– 85 с.
125. Господарський кодекс України: за станом на 1 березня 2005 р.– Х.: ТОВ «Одіссей», 2005.– 240с. (Серія «Закони України).
126. Про об’єднання громадян: Законі України.– № 2460–XII.– 16 черв. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР).– 1992.– № 34.– Ст.504.
127. Про оренду землі: Закон України. – № 161-XIV – 6 жов. 1998 р. // Відомості Верховної Ради України.– 1998.– № 46-47.– Ст. 280.
128. Про Державний земельний кадастр: Закон України.– № 3613-VI.– 7 лип. 2011 р. // Офіційний вісник України.– 2011.– № 60.– Ст. 2405.
129. Про інвестиційну діяльність: Закон України.– № 1560-XII.– 18 вер. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР).– 1991.– № 47.– Ст.646.
130. Про концесії: Закон України.– № 997-XIV.– 16 лип. 1999 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР).– 1999.– № 41.– Ст.372.
131. Бородіна О.М. Державна підтримка сільського господарства: концепція, механізми, ефективність / О.М. Бородіна // Економіка і прогнозування.– 2006.– № 1.– С.109–125.
132. Старостенко Г Г Національна економіка: [навч. пос] / Г.Г. Старостенко, С.В. Онишко, Т.В. Поснова.– К.: Ліра-К, 2011.– 432с.
133. Могильний О.М. Регулювання аграрної сфери: [монографія] / О.М.Могильний.– Ужгород.– ІВА, 2005.– 400с.
134. Латинін М.А. Аграрний сектор економіки України: механізм державного регулювання: [монографія] / М.А. Латинін.– Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006.– 320с.
135. Петти, У. Трактат о налогах и сборах / Уильям Петти.– М.: Эконов-Ключ, 1993. – 475 с.– (Антология экон. класики).
136. Слуцкий Е.Е. Экономические и статистические произведения: Избранное: [пер. с нем., ит., фр., англ.] / Евгений Евгеньевич Слуцкий; [предисл. П.Н. Клюкина].– М.: Эксмо, 2010.– 1152 с.
137. Кенэ Ф. Физиократы. Избранные экономические произведения: пер. с фрц., англ., нем. / Ф. Кенэ, А.Р.Ж. Тюрго, П.С. Дюпон де Немур; [предисл. П.Н. Клюкин].– М.: Эксмо, 2008.– 1200 с. – (Антология экон. мысли).
138. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов: пер. с англ. / А.Смит; [предисл. В.С. Афанасьева]. – М.: Эксмо, 2007.– 960 с.– (Антология экон. мысли).
139. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе: пер. с англ. / М. Блауг.– 4-е изд. – М.: Дело Лтд, 1994. – 720 с.
140. Самуэльсон П. Экономика / П. Самуэльсон.– М.: Алгон.– Машиностроение, 1993.–Т. 2.– 415 с.
141. Скворцов А. Основанія политической экономіи / А. Скворцов.– С.Пб.: Тип. И. Гольдберга, Екатерининскій кан.– 1898.– № 94.– 432 с.
142. Маркс К. Капитал: критика политической экономии. Т.І: [пер.с нем., фр., англ.] / Карл Маркс; [введ. О.И. Ананьина; предисл. Л.Л. Васиной, В.С. Афанасьева].– М.: Эксмо, 2011.– 1200 с.
143. Менделеев Д.И. Проблемы экономического развития России /
Д.И. Менделеев.– М.: Соцэкгиз, 1960.– 615 с.
144. Сагайдак Э.А. Рентные отношения в системе экономического регулирования сельхозпроизводства / Э.А. Сагайдак // АПК: экономика, управление.– 2007. – № 2. – C. 15-18.
145. Варламов А.А. Учет земельной ренты при оценке земельных участков /А.А. Варламов // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий.– 2006. – № 5. – C. 34-37.
146. Данилишин Б.М. Рентні відносини в системі модернізації національної економіки / [за ред. д.е.н., проф., чл.-кор. НАН України Б.М. Данилишина].– К.: РВПС України НАН України, 2007.– 518с.
147. Макконелл К.Р. Экономикс: [в 2 т.] / К.Р. Макконелл, С.Л. Брю.– М.: ИНФРА-М, 2003.– 983 с.
148. Кагарлицкая О.Т. Земельная рента (развитие капитализма в сельском хозяйстве) / О.Т.Кагарлицкая.– Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1961.– 342 с.
149. Шмелев Г. Современный капитализм и абсолютная рента /
Г. Шмелев // Мировая экономика и междунар. отношения. – 1966. – № 1. – С. 88–98.
150. Назаренко В.И. Земельные отношения и рынок земли /
В.И. Назаренко, Г.И. Шмелев.– М.: Памятники ист. мысли, 2005. – 292 с.
151. Гайсин Р.С. Механизм формирования и развития конъюнктуры рынка продовольствия (вопросы теории и методологии) / Р.С. Гайсин.– М.: Таурус Альфа, 1998.– 245 с.
152. Гайдуцький П.І. Земля: власність, оренда, рента / П.І. Гайдуцький, А.М. Стельмащук.– К.: Урожай, 1994.– 184 с.
153. Ивашковский С.Н. Микроэкономика: [учебник] / С.Н. Ивашковский.– М.: Дело, 1998.– 416 с.
154. Гальперин В.М. Микроэкономика: в 2 т / [Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. общ. ред. В.М. Гальперина].– СПб.: Экон. шк., 1997.– Т.1.– 349 с., Т. 2.– 503 с.
155. Дацій О.І. Розвиток інноваційної діяльності в агропромисловому виробництва України: [монографія] / О.І. Дацій.– К.: ННЦ «ІАЕ», 2004.– 428 с.
156. Яковец Ю.В. Рента, антирента, квазирента в глобально-цивилизационном измерении / Ю.В. Яковец.– М.: ИКЦ «Академкнига», 2003.– 240 с.
157. Сіренко Н.М. Інтелектуальна рента в моделі інноваційного розвитку аграрного сектору економіки / Н.М. Сіренко, І.М. Синявська // Економіка АПК.– 2011.– № 9.– С. 128–132.
158. Глазьев С. Мировой экономический кризис как процесс смены технологических укладов / С. Глазьев // Вопросы экономики.– 2009.– № 3.– С. 26–38.
159. Сытник А.А. Использование ренты в качестве источника инновационного развития / А.А. Сытник // Макроэкономические аспекты рентоориентированного поведения / под ред. проф. Ю.В. Федоровой.– Саратов: Изд-во СГСЭУ, 2009.– С. 76–84.
160. Варламов А.А. Учет земельной ренты при оценке земельних участков /А.А. Варламов // Экономика с.-х. и перерабатывающих предприятий– 2006. – №5. – C. 34-37.
161. Медведева О.Е. Оценка земли и природных ресурсов [Електронний ресурс] / О.Е. Медведева // ЭКО-бюл. ИнЭкА.– 2004.– № 3–4 (98-99).– Режим доступу до журн.: http://www.ineca.ru.
162. Операції із землею / [Ляшенко Ю., Кобзан С., Левков В., Щуріна Н., Белоєнко В., Варламов Д.]; [2-ге вид., переробл. і доп.].– Х.: Фактор, 2008.– 896 с.
163. Міжнародні стандарти оцінки.– 8-ме вид. / [пер. з англ. С.О. Пузенка].– К.: АртЕк, 2008.– 432 с.
164. Третяк А.М. Теоретико-методологічні основи формування земельного капіталу / А.М. Третяк // Вісник аграрної науки.– 2011.– № 9.– С. 55–59.
165. Василенко С.С. Эволюция принципов оценки земли в процессе реформирования земельных отношений в России / С.С. Василенко.– М.: Изд-во «Экономика», 2006.– 63 с.
166. Про оцінку землі: Закон України.– № 1378-IV.– 11 груд. 2003 р. // Відомості Верховної ради України.– 2004.– № 15.– С. 229.
167. Кузнецов В.В. Земельные отношения в аграрном секторе экономики в условиях реформы: [учеб.-практ. пособие] / [Кузнецов В.В., Конобеев В.Н., Конобеев Ю.В., Кузнецов И.В.]; под ред. д-ра экон. наук, проф., академика Россельхозакад. В.В. Кузнецова.– Ростов н / Д: Мини Тайп, 2010.– 656 с.
168. Методичні основи грошової оцінки земель в Україні: [наук. вид.] / Дехтяренко Ю.Ф., Лихогруд М.Г., Манцевич Ю.М., Палеха Ю.М.– К.: Профі, 2002.– 256 с.
169. Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України.– № 213.– 23 бер. 1995 р. // Земельне законодавство України: зб. нормат. актів суд. та арбітраж. господарської практики: у 2 кн.– К.: Урожай, 2002.–- Кн. 2.– С. 35–42.
170. Про проведення індексації грошової оцінки земель: Постанова Кабінету Міністрів України.– № 783.– 12 трав. 2000 р. // Офіційний вісник України.– 2000.– № 20.– Ст. 823.
171. Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України.– № 1185.– 31 жовт. 2011 р. // Офіційний вісник України.– 2011.– № 90.– Ст. 3271.
172. Вожжов А.П. Фінансові методи забезпечення економічного зростання / А.П. Вожжов, Р.О. Новікова // Фінанси України.– 2001.– № 3.– С. 74–83.
173. Якушик І. Природні ресурси: чи стимулюватимуть їх раціональне використання нові принципи оподаткування / Іван Якушик / Землевпорядний вісник.– 2010.– № 7.– С. 15.
174. Косаняк В.Я. Законодавче регулювання системи оподаткування земельним податком / В.Я. Косаняк // Економіка АПК.– 2010.– № 10.– С. 66–73.
175. Зенец Н. Земельный налог в сельском хозяйстве / Н. Зенец // Вопросы экономики.– 1997.– № 8.– С. 125–134.
176. Голуб А. Проблемы изъятия рентных доходов / А. Голуб, А. Меркандия, Е. Струкова // Вопросы экономики. – 1998. – № 6. – С. 148– 158.
177. Комов Н. Государственное регулирование земельных отношений в условиях рыночной экономики / Н. Комов //АПК: Экономика, управление.– 1999.– № 3.– С. 3–7.
178. Куликов Н. Аграрные преобразования в России на рубеже нового тысячелетия / Н. Куликов // АПК: Экономика, управление.– 2000.– № 2. –
С. 16–23.
179. Милосердов В. Земельные отношения: формирование и необходимость корректировки / Владимир Милосердов /