ЕМОЦІЙНА ЛЕКСИКА У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА

brief description

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Юрія Федьковича

На правах рукопису

МАНЗІЙ Андрій Михайлович

УДК 811.112.2’373.47

ЕМОЦІЙНА ЛЕКСИКА У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ:
СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА

10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
КУШНЕРИК Володимир Іванович
кандидат філологічних
наук, доцент

Чернівці
2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

5

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ЛЕКСИКИ

14

1.1. Сучасні проблеми дослідження емоційної лексики

14

1.2. Категорія емотивності у філологічних студіях

19

1.3. Особливості семантики емотивів

29

Висновки до розділу 1

44

РОЗДІЛ 2. ТИПИ ЕМОЦІЙНОЇ ЛЕСКИКИ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

48

2.1. Аналіз і класифікація емотивного шару лексики німецької мови

51

2.2. Типи іменників-емотивів у сучасній німецькій мові

60

2.2.1. Іменники з кваліфікацією суб’єкта

62

2.2.2. Іменники з кваліфікацією емоційних станів людини

77

2.2.3. Іменники з кваліфікацією характеру людини

87

2.2.4. Інші типи емотивних іменників

89

2.3. Типи прикметників-емотивів у сучасній німецькій мові

91

2.3.1. Прикметники з кваліфікацією рис характеру людини

93

2.3.2. Прикметники з кваліфікацією зовнішності людини

101

2.3.3 Прикметники з кваліфікацією емоційних станів людини

112

2.4. Типи дієслів-емотивів у сучасній німецькій мові

115

2.4.1. Дієслова з кваліфікацією різних видів діяльності людини

117

2.4.2. Дієслова з кваліфікацією емоційно-психічних станів людини

124

2.4.3. Дієслова з кваліфікацією поведінки людини

127

Висновки до розділу 2

129

РОЗДІЛ 3. ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕМОТИВНОСТІ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

136

3.1. Характеристика емотивного вокабуляра за емоційною оцінкою

137

3.2. Засоби експлікації емотивно-експресивних властивостей слів різних частин мови

142

3.2.1. Засоби експлікації емотивно-експресивних властивостей іменників

144

3.2.2. Засоби експлікації емотивно-експресивних властивостей прикметників

151

3.2.3. Засоби експлікації емотивно-експресивних властивостей дієслів

156

3.3. Вираження емотивності на фонетичному рівні

158

3.3.1. Експериментальне дослідження звукового символізму емоційно-експресивної лексики сучасної німецької мови

170

Висновки до розділу 3

177

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

181

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

187

ВИКОРИСТАНІ ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА

210

Додаток А. Емоційна лексика (схематична класифікація)

214

Додаток Б. Емотиви (за вибіркою з DUDEN)

215

Додаток В. Емотиви (за вибіркою з PONS)

216

Додаток Г. Емотиви (за вибіркою з WAHRIG)

217

Додаток Д. Емотиви (за вибіркою з Langenscheidt)

218

Додаток Е. Семантичні типи іменників-емотивів

219

Додаток Ж. Кількісно-якісне співвідношення іменників-емотивів

220

Додаток З. Кількісно-якісне співвідношення прикметників-емотивів

221

Додаток И. Кількісно-якісне співвідношення дієслів-емотивів

222

Додаток К. ЛСГ емоційної лексики (DUDEN)

223

Додаток Л. ЛСГ емоційної лексики (PONS)

224

Додаток М. ЛСГ емоційної лексики (WAHRIG)

225

Додаток Н. ЛСГ емоційної лексики (Langenscheidt)

226

Додаток П. Інструкція для проведення першого експерименту

227

Додаток Р. Анкета для проведення психолінгвістичного експерименту

228

Додаток С. Інструкція для проведення фоносемантичного експерименту

229

Додаток Т. Анкета для проведення фоносемантичного експерименту з квазілексемами типу ПГП

230

ВСТУП

В останні десятиріччя сучасна німецька мова зазнає активного впливу суспільних трансформацій. Особливо чутливою до цього процесу виявилася її лексико-семантична система, яка значно розширила ресурси своїх емоційно-експресивних засобів за рахунок запозичення з інших мов, професійних арго, соціолектів, неологізмів.
Природу мови можна глибше пізнати й адекватно пояснити лише з огляду на природу людини та середовища, в якому вона проживає. Останнім часом лінгвістика все більше зосереджує увагу на комунікативній ролі мови, функціональних можливостях її одиниць, зв’язках із ментальністю народу, соціальної групи, індивіда. Саме тому антропоцентричний підхід став визначальним у процесі вивчення, передусім, лексичного складу, оскільки слово посідає центральне місце в мові і тісно пов’язане з одиницями всіх інших мовних рівнів. Лексичний шар виступає не тільки засобом пізнання та репрезентації мовної картини світу, а й слугує для вираження багатоаспектної палітри емоцій, почуттів, оцінок, усього, що пов’язане з емоційно-психічною діяльністю людини.
У зв’язку з антропоцентричною спрямованістю сучасного мовознавства вчені все більше уваги приділяють саме емоційному фактору в мові, оскільки існування людини не можна уявити без вираження у повсякденному житті емоцій, вербалізованих і невербалізовних, засобами яких є різні рухи, міміка тощо.
Особливості вираження емоцій у мові були предметом дослідження багатьох мовознавців, серед яких: О.Бабушкін [15], Ш.Баллі [16], Е.Бедфорд [233], А.Вежбицька [27], О.Вольф [34], Є.Галкіна-Федорук [40], К.Дрегер [240], В.Звєгінцев [60], М.Красавський [85], О.Леонтьєв [105], О.Лук[109], Н.Лук’янова [111], В.Маслова [131], В.Мелікян [133], В.Телія [188], В.Харченко [199], І.Худяков [202], В.Чабаненко [204], В.Шаховський [208], Ю.Щербініна [218]. Найновішими досягненнями у вивченні способів вираження емоцій у мові можна вважати дослідження українських учених Н.Бойко [23], Л.Ставицької [180], німецьких лінгвістів І.Фішер [248], Н.Фріса [252] та ін.
Актуальність теми. Незважаючи на визнання важливості емоційних чинників для вивчення мови, ця область дослідження залишається однією із маловивчених і складних. Відзначимо, що на даний момент лінгвісти приділяють увагу емоційній і емоційно-оцінній лексиці у площині мови і мовлення. Антропоцентричний підхід спонукає дослідників звертатися до опису лексики, яка виражає оцінку й емоції.
Отже, актуальність дослідження має низку підстав: зростаючий інтерес до емоційної лексики, до категорії оцінки, її мовленнєвої реалізації підтверджує дискусійність питання.
Емоційна лексика є основним засобом вираження людських емоцій і складає значну частину в загальному обсязі лексики. Проте, до цих пір не розглядали емоційну лексику як окремий шар у лексичній системі сучасної німецької мови.
Не склалося достатньо повного уявлення про емотиви та їхній семантичний обсяг, семантичні типи, диференційні ознаки, функції, статус тощо.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: «Синхронічне та діахронічне дослідження функціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов» (номер державної реєстрації 0106U003618). Тему дисертації затверджено вченою радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 1 від 24 лютого 2005 року).
У рамках цієї теми в дисертації запропоновано власну структуру вираження емоцій та емоційних станів у сучасній німецькій мові, встановлено кількісний та якісний склад емотивів, визначено шляхи набуття емоційності лексичними одиницями.
Мета дослідження полягає у розгляді емоційно забарвленої лексики в різних частинах мови, у з’ясуванні причин емоційної вмотивованості та простеженні можливих змін значення емотивів, у тому числі й емотивів-неологізмів, у встановленні класифікації семантичних типів емоційної лексики та у виявленні засобів вираження емоційності іменників, прикметників, дієслів, у встановленні звукової символіки.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
· висвітлити стан вивчення проблеми емотивного компонента в лінгвістиці;
· здійснити інвентаризацію лексикографічного фонду емотивів (за вибірками зі словників сучасної німецької мови);
· установити структурно-типологічні характеристики емоційного вокабуляра, стилістичну специфіку (композиційну структуру, образну систему, тематику, символіку та походження образів);
· визначити сутність емотивів і описати їхні особливості в різних частинах мови;
· виявити словотвірні засоби утворення емоційної лексики, комбінаторні можливості композитів;
· охарактеризувати кількісно-якісні співвідношення емотивних лексичних одиниць із сучасних лексикографічних джерел, що репрезентують різні шари лексичного складу мови (літературний, розмовний, сленг, обсценізми);
· установити звукову символіку емотивів.
Об’єкт дослідження емоційна лексика сучасної німецької мови.
Предмет дослідження структурні, семантичні та функціональні особливості емотивів сучасної німецької мови, специфіка інтерпретації емотивно-кваліфікативних значеннєвих планів у лексикографічних джерелах.
Методи дослідження: описовий (характеристика та класифікація емоційної лексики); елементи методики експериментальної ідентифікації (визначення фонетичного значення на прикладі квазілексем), а також елементів квантитативного методу (статистичний аналіз отриманих експериментальних даних за допомогою критерію «χі-квадрат»).
Джерела фактичного матеріалу. Дослідження ґрунтується на матеріалах вибірки з 4-х тлумачних словників німецької літературної та розмовної мови (1.DUDEN. Deutsches Universalwörterbuch [310]; 2. PONS. Wörterbuch der deutschen Umgangssprache [320]; 3. WAHRIG. Deutsches Wörterbuch [323]; 4. Langenscheidt. Großwörterbuch Deutsch als Fremdsprache [317]). Проаналізовано близько 7 тисяч емотивних лексичних одиниць. Для верифікації отриманих даних використовувалися також інші лексикографічні джерела, наприклад, синонімічні та антонімічні словники, словники сленгу, обсценізмів ([291], [300-306], [308-309], [311-316], [318-319], [321-322], [323-326]).
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ній уперше на широкому фактичному матеріалі комплексно розглянуто проблеми семантики і функціонування емоційної лексики сучасної німецької мови; обґрунтовано теоретичні засади витлумачення основних категорій, пов’язаних з емоційністю; визначено роль конотативного, денотативного та образного макрокомпонентів у формуванні емотивних значеннєвих планів лексичних одиниць; установлено склад, межі та специфічні ознаки емотивного лексичного шару; проаналізовано основні семантичні класи емотивів на ґрунті їхньої семантико-типологічної характеристики; виявлено звукову символіку емотивних лексем.
Теоретичне значення роботи полягає у тому, що вона може бути внеском у розгляд категорії емотивності й емоційності та їхніх співвідношень, в уточненні конотативного значення, його складників. Робота розширює уявлення про німецькомовну картину світу і, зокрема, про вираження оцінки носієм мови стосовно подій, вчинків осіб у межах культури і традицій німецького народу. Результати двох різних за своєю спрямованістю експериментів ще раз підтвердили достовірність теорії фоносемантики, що може стати поштовхом для подальших досліджень у цьому напрямі, зокрема, в теоретичних дослідженнях із лексичної семантики.
Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю їхнього використання і застосування у викладанні лексикології [розділи: «Значення слова», «Семантична структура слова»] та стилістики німецької мови [розділи: «Стилістичне значення», «Стилістичне забарвлення»], лінгвістичного аналізу художнього тексту, у читанні спецкурсів, проведенні спецсемінарів; а також, для написання курсових, дипломних і магістерських робіт; у лексикографічній практиці для укладання та доповнення тлумачних або спеціальних словників субстандарту, для створення спеціальних психологічних тестів, методик, які досліджують особистість людини через її мову і мовлення.
На захист виносяться такі положення:
1) Емоція й оцінка у процесах мислення і мовлення знаходяться по відношенню одна до одної в корелятивному зв’язку, тому їх не можна відокремлювати. Саме цим зумовлене існування основних параметрів оцінки «приємний» «неприємний».
2) Наявна у вокабулярі мови емоційна лексика відповідно кількісно пов’язана з вираженням емоцій і почуттів людини, тобто чим більшого вираження знаходить емоція в житті людини, соціуму, тим ширше вона представлена у мові.
3) Емотивний компонент слова може міститись в денотативному, конотативному значеннях або зумовлюється контекстом.
4) Нейтральні лексичні одиниці отримують позитивне або негативне забарвлення внаслідок уживання в певному ситуативному контексті, що також пов’язано з явищем полісемії.
5) До словотвірних засобів, які служать для вираження емотивно-аксіологічних можливостей слів різних частин мови й, насамперед, іменників, можна віднести афіксальний і напівафіксальний заособи. Як напівафікси використовуються, переважно субстантивні лексеми, що виражають емоції.
6) Звукова оболонка в ЕЛ пов’язана з лексичним значенням, існує зв’язок між фонетичними ознаками та лексичним значенням емотивів.
Особистий внесок дисертанта полягає у ґрунтовному описі й аналізі структурних і семантичних моделей емотивів сучасної німецької мови із застосуванням лінгвостатистичного і фоносемантичного методів дослідження, визначення шляхів набуття емотивності лексичними одиницями, у розробці класифікації емоційної лексики. Усі результати дослідження є узагальненням самостійної роботи дисертанта. У статті, яка написана у співавторстві, дисертанту належать ідея, добір та аналіз фактичного матеріалу, теоретичні засади й висновки, а також проведення статистичних підрахунків.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертації апробовані у доповідях на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Хмельницького національного університету (2005 2008рр.) та на 4-х міжнародних наукових конференціях: «Сучасні проблеми лінгвістики та навчання іноземних мов у контексті Болонського процессу» (Хмельницький, 2005) [124], «Новости научной мысли 2006» (Дніпропетровськ, 2006) [127], «Стратегические вопросы мировой науки 2007» (Дніпропетровськ, 2007) [125], «Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процесс» (Чернівці, 2007)[129].
Публікації. Проблематику, основні положення, теоретичні та практичні результати дисертації висвітлено в дев’яти друкованих працях, з яких п’ять статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України (1 у співавторстві з науковим керівником), та в чотирьох тезах наукових конференцій.
Мета і завдання дисертації зумовили її структуру, яка складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків, де подано таблиці, які містять кількісні показники, інструкції та анкети для проведення експериментів, списку використаних джерел.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано його мету і завдання, охарактеризовано предмет, об’єкт, методи та джерела фактичного матеріалу, вказано на зв’язок теми дисертації з науковою проблематикою установи, у якій її виконано, визначено наукову новизну, теоретичне й практичне значення дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист; наведено дані щодо апробації результатів, зазначено кількість публікацій, які відображають особистий внесок дисертанта.
У першому розділі «Теоретичні засади вивчення емоційної лексики» обґрунтовано емотивність і емоційність як основні категорії лексики та інших суміжних з ними категорій.
Другий розділ «Типи емоційної лексики сучасної німецької мови» присвячено детальному описові емоційної лексики за частинами мови. Обґрунтовано поділ емотивів на основні лексико-семантичні групи, принципи категоріально семантичної типологізації. Наведено кількісно-якісні співвідношення емотивних лексем, зроблено спробу обґрунтування існуючої диспропорції представлення емоцій у мові.
У третьому розділі «Засоби вираження емотивності в сучасній німецькій мові» розглянуто засоби вираження емотивності на лексичному, граматичному та фонетичному рівнях. З’ясовано вплив афіксації на емотивну вмотивованість слова. Наведено опис проведених експериментів, наведено отримані результати, що підтверджують наявність фоносемантики в емоційних лексемах.
У висновках підбито підсумки проведеного дослідження, узагальнено отримані результати.
Загальний обсяг дисертації становить 230 сторінок, у тому числі основного тексту 186с., додатків 17с., у яких наведено схематичну структуру емоційної лексики сучасної німецької мови, лексико-семантичні групи, кількісно-якісне співвідношення емотивів, інструкції й анкети для проведення експериментів. Бібліографія нараховує 326 позицій.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Цілеспрямоване вивчення лексико-стилістичних властивостей емотивів дало змогу зробити такі висновки:
1. Відсутність чітких визначень, термінів і структури у вивченні питань щодо емоційної лексики сучасної німецької мови дає підстави стверджувати, що дослідження емоцій у вокабулярі є актуальним, таким, що потребує дослідницьких зусиль, спрямованих на її вивчення, пояснення, обґрунтування.
Семантика емотивів поєднує денотативний та конотативний макрокомпоненти. Емотивний та оцінний компоненти не доповнюють денотативний макрокомпонент, а збагачують його додатковими значеннями.
2. На основі теорій про емоції, розроблених психологами К.Ізардом та Є.Ільїним, у дисертації запропоновано нову класифікацію мовного вираження емоцій та емоційних станів, яка передбачає поділ на групи з урахуванням частиномовних параметрів та семантично-стилістичних відтінків, відображених у ремарках до словникових статей: salopp фамільярний, derb грубий, vulg. вульгарний, abwertend зневажливий.
3. Емоційна лексика за своїми структурно-типологічними та стилістичними характеристиками ґрунтується на людському досвіді, причому, йдеться не про знання окремого індивіда, а про світогляд нації, представлений у конкретній лінгвокультурі. Емоційний вокабуляр мови відображає культуру народу, його традиції, вірування, уявлення про світ. На прикладі емоційно-оцінних порівнянь, аналогій, метафор, у яких образи походять з казок, міфів і легенд, можна побачити систему цінностей конкретного соціуму. Запозичення з інших мов і новотвори так само ґрунтуються на нових традиціях, цінностях і відповідно позначають їх. Це стосується і набуття загальновідомими словами нових конотативних значень, які безпосередньо пов’язані зі змінами в культурі і системою цінностей народу, нації або ж окремого прошарку суспільства.
4. Вираження емотивності в лексиці може відбуватися не лише за рахунок лексичного значення, але і завдяки додаванню афіксальних засобів до нейтральних слів. Додаванням афіксів до емоційно вмотивованого слова може реалізовуватися підсилення основного значення (Schlampe Schlamperei, Schwein Schweinerei) або ж зміна полярності значення (Liebe Liebelei, Kuss Geküsse).
Пріоритетними є зміни морфологічного складу існуючих у мові слів і лексичних основ. Такі зміни не випадкові, адже вони зумовлені наявністю у мові словотворчих моделей, тобто морфологічно-семантичних типів слів, за аналогією до яких утворюються нові лексичні одиниці. Усередині загальної моделі складних іменників виділяються не тільки повноскладові та частковоскладові з’єднання (складні слова з інтерфіксом чи без нього) і поєднання (злиття синтаксичних сполучень зі збереженням граматичного оформлення моделей), але й складні слова з початковими (über-, fein-, neid-) чи кінцевими елементами (-los, -ing, -bar, -lich), які можуть співвідноситися з різними частинами мови і навіть із одним спільним елементом (misslaunig, missmutig, misslich, misstätig, missbrauchen, Missgestalt тощо). Процес історичного становлення лексичних одиниць дає змогу накреслити подальші словотворчі перспективи у мовній системі.
5. Дібраний фактичний матеріал засвідчив, що в лексиці сучасної німецької мови кількісно переважають лексеми з негативною оцінкою:
· за вибіркою з DUDEN 76,91%;
· за вибіркою з PONS 72,72%;
· за вибіркою з WAHRIG 75,84%;
· за вибіркою з LANGENSCHEIDT 76,07%.
Домінування негативного спектру у вокабулярі мови можна пояснити низкою причин. Предметом негативної семантичної деталізації стають, по-перше, життєво важливі, вагомі для людини в її повсякденній діяльності реалії; по-друге, певні якості, властивості, стани, види діяльності тощо, які не відповідають її уявленням про певну норму чи ідеал з морально-етичного, естетичного, інтелектуального та інших поглядів; по-третє, якості, стани, види діяльності суб’єкта, які часто трапляються, проте, зазвичай, не сприймаються окремими особистостями, як і соціумом загалом. Не можна також відкидати інші екстралінгвальні фактори впливу, адже сучасний етап суспільного розвитку характеризується трансформацією соціальної, економічної, культурно-освітньої та інших сфер життєдіяльності.
Домінування негативного емоційного спектру у мові має прямопропорційну залежність від співвідношення позитивного та негативного на рівні реальної дійсності, з одного боку, та від співвідношення позитивних і негативних емоцій (емоційних станів) у житті людини з іншого. Причину чіткішої структурованості негативної емотивної семантики можна частково пояснити прагненням людини в негативному загальному виділити негативне конкретне, специфічне, індивідуальне, про що свідчить фіксація у словниках численних запозичень (crazy, Freak), скорочень (Quot Quadratidiot).
6. Для визначення повного спектру варіантів вираження емотивності у мові досліджено відібрані лексеми з погляду теорії фоносемантики. У результаті проведених двох абсолютно різних за принципом експериментів, досліджено звукосимволічні властивості представлених у вокабулярі мови лексем (на основі вибірки односкладових слів). Хоч результати першого експерименту підтверджували теорію звукового символізму у мові і, зокрема, в її емоційному вокабулярі, для верифікації отриманих даних проведено контрольний експеримент, який передбачав створення квазілексем типу ПГП (приголосний голосний приголосний), основою для яких послужили ті фонеми, для яких у попередньому експерименті виявились статистично значущі суми «χі-квадрат». Штучно створені квазілексеми оцінювали, як і в першому випадку, носії мови. Результати контрольного експерименту дають підставу стверджувати, що, окрім семантики, емоційна лексема може мати ще і фонетичне значення. Можна припустити, що перші слова, які передавали емоції, базувалися на вигуках, які наслідували ревіння тварин, звуки природи тощо. Різкі (неприємні) чи лагідні (приємні) звуки ставали основою для створення слів, що полегшувало сприйняття та розуміння останніх. І хоч у процесі розвитку мови слово може втрачати первинне значення, воно залишає фонетичну вмотивованість так зване латентне фонетичне значення. Може відбуватись і зворотний процес, коли фонетичний склад слова зумовлює появу нового асоціативного значення, тобто йдеться про вторинний звуковий символізм.
Підсумовуючи викладене вище, можна сказати, що ЕЛ як невід’ємна складова вокабуляра мови, має такі ж властивості, які притаманні нейтральній лексиці. На цьому рівні також позначається процес розвитку мови, який впливає на утворення неологізмів, спрощення/розширення лексичного значення тощо. Проте, є й відмінності, які не так характерно виділяються у нейтральній лексиці, але є найбільш помітними саме в ЕЛ. Так, при додаванні певних афіксів слова можуть переходити з класу нейтральної лексики до емоційно забарвленої, композити для підсилення експресивного значення складаються переважно з кількох емоційно-забарвлених лексичних одиниць. Теорію фоносемантики, яка часто не знаходить підтримки у деяких вчених, важко заперечити на прикладах емоційного вокабуляра.
Отже, на сприйняття емоційно забарвленого слова впливають такі фактори:
· безпосереднє семантичне значення слова (свідомість);
· конототивне значення аналогії (свідомість);
· фонетичний фон слова (підсвідомість);
· наявність певних морфологічних елементів (підсвідомість).
Джерелом продукування нових емоційно забарвлених ЛО є мова реклами, запозичення з різних видів соціальних і професійних (особливо кримінального) жаргонів (Langfinger), набуття словами літературної мови іронічного забарвлення (Held), а також використання термінів та іншомовних запозичень (crazy).
Способами утворення нових емоційно забарвлених ЛО є:
1) афіксація (herzlos);
2) скорочення (Quot);
3) фонетична мімікрія (Knacker);
4) метафора (Maschine);
5) онтонамазія (Angstmeier).
Отже, проведене нами дослідження емотивів має комплексний характер, воно не вичерпує всієї проблематики емоційності у мові й заслуговує на подальше вивчення за допомогою як використаних нами, так і нових методів. Результати нашої роботи мають і безпосереднє практичне значення та можуть бути використанні при укладанні словників (наприклад, синонімічно-антонімічного словника німецької мови, фонематичного словника німецької мови, словників жаргонізмів і субстандарту, підготовці підручників тощо). Дані вибірки емотивного вокабуляра та його класифікація можуть стати базою для створення психологічних тестів оцінки емоційного стану особистості, чим протягом тривалого часу в Росії займається професор В.Наумов [139]. Результати фоносемантичного експерименту, який проводився у межах нашого дослідження, є ще одним важливим кроком для вивчення явища ЗС у мові, зокрема, в німецькій.
7. Серед перспективних напрямів подальшого дослідження емоційної лексики можна назвати: 1) дослідження звукосимволічного значення лексичних одиниць не лише в синхронічному, але й у діахронічному аспекті, що може дати відповідь на питання: чи властива фонемам зміна потенційного емоційного значення; 2) встановлення залежності між комбінаціями фонем і пов’язаної з цим емоційно-експресивної вмотивованості лексем (особливо скорочень) у сучасній німецькій мові; 3) проведення подальших експериментів з носіями мови, використовуючи одно- і багатоскладові квазілексеми з одним емоційним звукосимволічним навантаженням, але з додаванням афіксів, які мають протилежне емоційне забарвлення. Мета експерименту з’ясувати, який із засобів отримання емоційного значення (звукова символіка або афіксація) має більший потенціал.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азнаурова Э. С. Очерки по стилистике слова / Э. С. Азнаурова. Ташкент : ФАН, 1973. 406 с.
2. Алексеев А. Я. Стилистическая информация языкового знака / А.Я.Алексеев // Филол. науки. 1982. № 1. С. 50‑55.
3. Алефиренко Н. Ф. Спорные проблемы семантики : монография / Н.Ф.Алефиренко. М. : Гнозис, 2005. 326 с.
4. Алефиренко Н. Ф. Теория языка. / Н. Ф. Алефиренко. [2-е изд., испр. и доп.] М. : Академия, 2007. 368 с.
5. Анохин П. К. Эмоции [Электронный ресурс] / П. К. Анохін. Режим доступа : http://www.psychology-online.net/articles/doc-924.html.
6. Апресян Ю. Д. Интегральное описание языка и системная лексикография : в 2 т. / Ю. Д. Апресян М. : Языки рус. культуры, 1995. Т. 2. ‑ 767с.
7. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. / Ю.Д.Апресян. М. : Наука, 1974. 367 с.
8. Арнольд И. В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика ее исследования (на материале имени существительного) / И. В. Арнольд. Л. : Просвещение, 1966. 192 с.
9. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка / И.В.Арнольд. М.: Просвещение, 1990. 300 с.
10. Арнольд И. В. Эмоциональный, экспрессивный, оценочный и функционально-стилистический компоненты лексического значения слова / И. В. Арнольд // XII Герценовские чтения. Иностранные языки : матер. межвуз. конф. Л., 1970. С. 8790.
11. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт / Н.Д.Арутюнова. М. : Наука, 1988. 339с.
12. Арутюнова Н. Д. Тождество или подобие? / Н. Д. Арутюнова // Проблемы структурной лингвистики. М., 1983. С. 3‑22.
13. Ахманова О. С. О стилистической дифференциации слов / О.С.Ахманова // Сборник статей по языкознанию. М. : МГУ, 1958. С. 2439.
14. Бабенко Л. Г. Функционально-семантический класс глаголов эмоциональной деятельности / Л. Г. Бабенко // Лексико-семантические группы современного русского языка. Новосибирск, 1985. С. 4148.
15. Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка / А. П. Бабушкин Воронеж : ВГУ, 1996. 104 с.
16. Балли Ш. Французская стилистика / Ш. Балли. М. : Наука, 1961. 394 с.
17. Барт Р. Основы семиологии / Р. Барт // Структурализм «за» и «против». М., 1975. С. 114‑163.
18. Белявская Е. Г. Семантическая структура слова в номинативном и коммуникативном аспектах (Когнитивные основания формирования и функционирования семантической структуры слова) : автореф. дис. на соиск. науч. степ. д-ра филол. наук : спец. 10.02.19. „Общее языкознание, социолингвистика, психолингвистика” / Е. Г. Белявская. М., 1992. 39 с.
19. Белянин В. П. Нейро-лингвистическое программирование и обучение иностранным языкам [Электронный ресурс] / В. П. Белянин. Режим доступа : http://magazine.mospsy.ru/nomer1/b3.shtml.
20. Белянин В. П. Психолингвистика: учебник / В. П. Белянин. [2-е изд.]. М. : Флинта, 2004. 232 с.
21. Берлизон С. В. Компаративные фразеологические единицы средство выражения экспрессии и эмоциональной оценки / С. В. Берлизон // Проблемы семасиологии и лингвостилистики. Рязань, 1973. Вып. 1, ч. 1. С. 372.
22. Блумфильд Л. Язык / Л. Блумфильд. М. : Прогресс, 1968. 607 с.
23. Бойко Н. І. Українська експресивна лексика : семантичний, лексикографічний і функціональний аспекти / Н. І. Бойко. Ніжин : Аспект-Поліграф, 2005. 552 с. Бібліогр. : с. 500547.
24. Болотов В. И. Эмоциональность текста в аспектах языковой и неязыковой вариативности (основы эмотивной семантики текста) / В. И. Болотов. Ташкент : ФАН, 1981. 116 с.
25. ВААЛ-міні [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.vaal.ru/prog/free.php.
26. Вандриес Ж. Язык / Жозеф Вандриес. М. : УРСС, 2004. 407 с.
27. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Анна Вежбицкая ; пер. с пол. А. Д.Шмелева. М. : Языки рус. культуры, 1999. 780 с.
28. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. / А. Вежбицкая. М. : Рус. словари, 1997. 416 с.
29. Вилюнас В. К. Основные проблемы психологической теории эмоций // Психология эмоций. Тексты : [вступ. ст.] / В. К. Вилюнас. М. : Изд-во МГУ, 1984. С. 3‑28.
30. Виноградов В. В. Итоги обсуждения вопросов стилистики / В.В.Виноградов // Вопр. языкознания. 1955. № 1. С. 6087.
31. Виноградов В. В. Основные типы лексических значений слова [Электронный ресурс] / В.В.Виноградов. Режим доступа : http://www.philology.ru/linguistics2/vinogradov-77a.htm.
32. Виноградов В. В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. / В.В.Виноградов. М. : Высш. шк., 1972. 614 с.
33. Витт Н. В. Речь и эмоции / Н. В. Витт. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. 110 с.
34. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф. М. : Наука, 1985. 228 с.
35. Воробьев В. В. Лингвокультурология. Теория и методы / В.В.Воробьев. М. : РУДН, 1997. 331 с.
36. Воронин С.В. Основы фоносемантики / С. В. Воронин. [2-е изд.]. М. : УРСС, 2006. 248 с.
37. Вундт В. Психология народов / Вильгельм Вундт. М.; СПб. : ЭКСМО : Terra fantastica, 2002. 861 с.
38. Выготский Л. С. Избранные психологические произведения. Мышление и речь / Л. С. Выготский. М. : АН СССР, 1956. 518 с.
39. Гак В. Г. Семантическая структура слова как компонент семантической структуры высказывания / В.Г.Гак // Семантическая структура слова. Психолингвистические исследования. М. : Наука, 1971. С. 7896.
40. Галкина-Федорук Е. М. Об экспрессивности и эмоциональности в языке / Е.М.Галкина-Федорук // Сборник статей по языкознанию. М. : МГУ, 1958. С.103‑124.
41. Гальперин И. Р. Информативность единиц языка / И. Р. Гальперин. М. : Высш. шк., 1974. 175 с.
42. Гладьо С.В. Емотивність художнього тексту: семантико-когнітивний аспект: ) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. филол. наук : спец. 10.02.04. „Германські мови” / С.В.Гладьо. К., 2000. 16 с.
43. Говердовский В. И. Коннотемная структура слова / В. И. Говердовский. Х. : Выща шк., 1989. 92 с.
44. Голуб В. Я. Высокая лексика в современном русском литературном языке / В.Я.Голуб. Воронеж, 1977. 17 с.
45. Горелов И. Н. Невербальные компоненты коммуникации / И.Н.Горелов. [2-е изд.]. М. : ЛКИ, 2006. 112 с.
46. Горелов И. Н. Основы психолингвистики / И. Н. Горелов, К. Ф. Седов. М. : Лабиринт, 1998. 252 с.
47. Городникова М. Д. Эмотивные явления в речевой коммуникации / М.Д.Городникова. М. : МГПИИЯ, 1985. 70 с.
48. Греймас А. Ж. Семиотика страстей : от состояния вещей к состоянию души / Альгирдас Жюльен Греймас, Жак Фонтаний. М. : ЛКИ, 2007. 336с.
49. Греймас А. Ж. Структурная семантика / Альгирдас Жюльен Греймас. ‑ М. : Академ. Проект, 2004. 367 с.
50. Гридин В. Н. Психологические функции эмоционально-экспрессивной лексики : автореф. дис. на соиск. науч. степ. канд. филол. наук : спец. 10.02.19. „Общее языкознание, социолингвистика, психолингвистика” / В.Н.Гридин. М., 1976. 22с.
51. Гусев С. С. Смысл возможного. Коннотационная семантика / С. С. Гусев. М. : УРСС, 2002. 192 с.
52. Девкин В. Д. Немецкая лексикография / В. Д. Девкин. М. : УРСС, 2005. 672 с.
53. Додонов Б. И. Эмоция как ценность / Б. И. Додонов. М. : Политиздат, 1978. 272 с.
54. Долинин К. А. Стилистика французского языка / К. А. Долинин. М. : Просвещение, 1978. 343 с.
55. Ельмслев Л. Можно ли считать, что значения слов образуют структуру? / Л. Ельмслев // Новое в лингвистике. М., 1962. Вып. 2. С. 117136.
56. Ельмслев Л. Пролегомины к теории языка / Л. Ельмслев // Новое в лингвистике. М., 1960. Вып. 1. С. 264390.
57. Жаркова Л. П. Емоційно-оцінні назви осіб у сучасній українській мові / Л.П.Жаркова // Лексикологія та лексикографія. К. : Наук. думка, 1969. Вип. ІІІ. С.7887.
58. Журавлев А. П. Фонетическое значение / А. П. Журавлев. Л. : ЛГУ, 1974. 160с.
59. Залевская А. А. Психолингвистические исследования. Слово. Текст / А. А. Залевская // Избр. тр. М. : Гнозис, 2005. 543 с. Бібліогр.: с. 500547.
60. Звегинцев В. А. Семасиология / В. А. Звегинцев. М. : МГУ, 1957. 321с.
61. Зиндер Л. Р. Общая фонетика и избранные статьи / Л. Р. Зиндер. 2-е изд., испр. и доп. М. : Академия, 2007. 576 с.
62. Зиндер Л. Р. Теоретический курс фонетики современного немецкого языка / Л. Р. Зиндер. М. : Академия, 2003. 156 с.
63. Ивин А. А. Основания логики оценок / А. А. Ивин. М. : МГУ, 1970. 230 с.
64. Изард К. Э. Психология эмоций / К. Э. Изард. СПб. : Питер, 2006. 464 с. Бібліогр.: с. 427449.
65. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. СПб. : Питер, 2000. 512 с. Бібліогр.: с. 481501.
66. Ильин Е. П. Эмоции и чувства / Е. П. Ильин. СПб. : Питер, 2001. 749с. Бібліогр.: с. 697742.
67. Иншакова Н. Г. Помощник рекламиста, или Редактор текстов / Н.Г.Иншакова. М. : МЦФЭР, 2005. 288 с.
68. Ионова С. В. Эмотивность текста как лингвистическая проблема : автореф. дис. на соиск. науч. степ. канд. филол. наук : спец. 10.02.19 „Общее языкознание, социолингвистика, психолингвистика” / С.В.Ионова. Волгоград, 1998. 14 с.
69. Карасик В. И. Язык социального статуса: Социолингвистический аспект. Прагмалингвистический аспект. Лингвосемантический аспект / В.И.Карасик. М.:Гнозис, 2002. 333 с.
70. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В.И.Карасик. М.: ГНОЗИС, 2004. 389 с.
71. Кацнельсон С. Д. Категории языка и мышления. Из научного наследия / С.Д.Кацнельсон. М. : УРСС, 2001. 864 с.
72. Кибрик А. Е. Очерки по общим и прикладным вопросам языкознания (универсальное, типовое и специфическое в языке) / А. Е. Кибрик. [Изд. 3-е, стер.]. М. : Едиториал УРСС, 2002. 336 с.
73. Ким Л. Л. Эмоциональная лексика русского языка (К вопросу об эмоциональной лексике) /Л. Л. Ким // Ученые записки Андиж. пед. ин-та, 1956. Вып. 3. С. 5163.
74. Киселева Л. А. Язык как средство воздействия / Л. А. Киселева. Л., 1971. 60с.
75. Ковтун Л. С. О значении слова / Л. С. Ковтун // Вопр. языкознания. 1955. №5. С. 6577.
76. Кожина М. Н. Стилистика русского языка / М. Н. Кожина. М. : Просвещение, 1983. 223 с.
77. Колесов Д. В. Оценка (психология и прагматика оценки) / Д. В. Колесов. М. : МПСИ, 2006. 816 с.
78. Колшанский Г. В. Контекстная семантика / Г. В. Колшанский. М. : Наука, 1980. 149 с.
79. Колшанский Г. В. Семантика слова в логическом аспекте / Г.В.Колшанский // Язык и мышление. М. : Наука, 1967. С. 187208.
80. Колшансий Г. В. Соотношение субъективных и объективных факторов в языке / Г. В. Колшансий. М. : Наука, 1975. 230 с.
81. Комлев Н. Г. Компоненты содержательной структуры слова / Н.Г.Комлев. [Изд. 3-е, стер.]. М. : УРСС, 2006. 191 с.
82. Красавский Н. А. Семантическая структура номинантов эмоций в немецком и русском языках / Н. А. Красавский // Языковая личность: проблемы лингвокультурологии и функциональной семантики : сб. науч. тр. Волгоград : Перемена, 1999. С. 162172.
83. Красавский Н. А. Символизация эмоций в вербальном и невербальном коммуникативном пространстве / Н. А. Красавский // Коммуникативные технологии в образовании, бизнесе, политике и праве : тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф., (Волгоград, 1921 мая 2005 г.). Волгоград : ПринТерра-Дизайн, 2005. С. 2630.
84. Красавский Н. А. Терминологическое и обиходное значение эмоции (на материале русского и немецкого языков) : автореф. дис. на соиск. науч. степ. канд. филол. наук : спец. 10.02.19 „Германские языки” / Н. А. Красавский. Волгоград, 1992. 17с.
85. Красавский Н. А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах : монография / Н. А. Красавский. ‑ М. : Гнозис, 2008. 374 с.
86. Крылова О. А. Лингвистическая стилистика / О. А. Крылова. М. : Высш. шк., 2006. Кн. 1. 319 с.
87. Крючкова Т. В. Языки и идеология : автореф. дис. на соиск. науч. степ. канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Т. В. Крючкова. М., 1976. 21с.
88. Кубрякова Е. С. Ментальный лексикон / [Кубрякова Е.С., ДемьянковВ.З. и др.] // Краткий словарь когнитивных терминов. М. : МГУ, 1996. С. 9799.
89. Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении / Е.C.Кубрякова. М. : Наука, 1978. 115 с.
90. Кузнецова Э. В. Лексикология русского языка / Э. В. Кузнєцова. М. : Высш. шк., 1962. 152 с.
91. Кунин А. В. Механизм окказиональной фразеологической номинации и проблема оценки / А. В. Кунин // Вопр. фразеол. М. : МГПИ им.М.Тореза. Вып. 168. С. 161‑169.
92. Кушнерик В. І. Аналіз емоційно забарвленої лексики німецької мови (на основі вибірки зі словника DUDEN) / В.І.Кушнерик, А.М.Манзій // Наук. вісн. Чернів. ун-ту : зб. наук. пр. / наук. ред. В.В.Левицький. Чернівці : Рута, 2005. Вип. 266 : Германська філологія. C. 159167.
93. Кушнерик В. І. Зв’язок фоносемантичних явищ з афіксами лексем сучасної німецької мови / В. І. Кушнерик // Проблеми романо-германської філології : зб. наук. пр. Ужгород : Ліра, 2005. С. 95101.
94. Кушнерик В. І. Фоносемантизм у германських і слов’янських мовах / В.І.Кушнерик. Чернівці : Рута, 2004. 416 с. Бібліогр.: с. 382415.
95. Кьеркегор С. Страх и трепет / С. Кьеркегор. М. : Терра-Республика, 1993. 382с.
96. Лакофф Д. Метафоры, которыми мы живем / Д. Лакофф, М. Джонсон. М. : Едиториал УРСС, 2004. 256 с.
97. Левицкий В. В. Звуковой символизм в лингвистике и психолингвистике / В. В. Левицкий // Филол. науки. 1975. № 4. С. 5461.
98. Левицкий В. В. Звуковой символизм. Основные итоги / В. В. Левицкий. Черновцы, 1998. 130 с. Библиогр.: с. 115128.
99. Левицький В. В. Звуковий символізм у природних мовах / В.В.Левицький // Мовознавство. 1979. № 1. С. 4655.
100. Левицкий В. В. К проблеме звукосимволизма / В. В. Левицкий // Психологические и психолингвистические проблемы овладения языком. М., 1969. С. 123132.
101. Левицкий В. В. Семантика и фонетика / В. В. Левицкий. Черновцы : Изд-во Черновиц. ун-та, 1973. 103 с.
102. Левицкий В. В. Семасиология / В. В. Левицкий. Винница : НОВА КН., 2006. 512 с. Библиогр.: с. 424‑508.
103. Леонтович О. А. Введение в межкультурную коммуникацию / О.А.Леонтович. М. : Гнозис, 2007. 368 с.
104. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики / А. А. Леонтьев. [4-е изд., испр.]. М. : Смысл : Академия, 2005. 288 с.
105. Леонтьев А. А. Пс