ЕТИКЕТ У ВІРТУАЛЬНІЙ АНГЛОМОВНІЙ КОМУНІКАЦІЇ (на матеріалі чатлайнових сесій)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

СТОЛЯРОВА Марина Олександрівна

УДК 811.111’316.28 + 316.623

ЕТИКЕТ У ВІРТУАЛЬНІЙ АНГЛОМОВНІЙ КОМУНІКАЦІЇ
(на матеріалі чатлайнових сесій)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
д. філол. наук, проф. Бєлова А. Д.

Київ - 2005

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1
ЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ ЕТИКЕТУ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ...............10
1.1. Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці...................................................10
1.2. Вплив комп’ютерних технологій на англомовну комунікацію................14
1.2.1. Розвиток новітніх комп’ютерних технологій.............................................14
1.2.2. Таксономія віртуальних середовищ............................................................17
1.2.3. Чатлайнова комунікація як різновид віртуальної комунікації.................22
1.3. Нетикет і мовленнєвий етикет....................................................................27
1.3.1. Поняття етикету, мовленнєвого етикету і нетикету..................................27
1.3.2. Функції етикету у спілкуванні.....................................................................33
1.3.3. Принцип увічливості як сукупність стратегій уникнення конфлікту......38
1.3.4. Принцип кооперації Г. П. Грайса і мовленнєвий етикет...........................42
1.4. Невербальні компоненти нетикету............................................................44
1.5. Роль акронімів у віртуальній комунікації.................................................51
1.6. Функції чатлайнових перформативів.........................................................56
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ...........................................................60

РОЗДІЛ 2
ДИНАМІЧНІСТЬ НЕТИКЕТУ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОЇ ВІРТУАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ........................................................................63
2.1. Етика чатлайнових номінацій.........................................................................63
2.1.1. Етикетний аспект чатлайнової антропоніміки...........................................63
2.1.2. Етикет і особливості утворення віртуальних товариств...........................68
2.2. Тематика віртуальних дискусій...................................................................73
2.3. Стратегії і тактики спонтанної віртуальної комунікації...........................77
2.4. Спільне і відмінне в нетикеті різних віртуальних спільнот.....................87
2.4.1. Нетикет професійних чатлайнових товариств...........................................87
2.4.2. Нетикет підліткових/ молодіжних віртуальних спільнот.........................94
2.4.3. Нетикет релігійних чатлайнових форумів..............................................99
2.5. Етикетні жанри чатлайнового спілкування.................................................104
2.5.1. Традиційні етикетні жанри у віртуальній комунікації...........................104
2.5.2. Інтернет-флірт як новий етикетний жанр.................................................115
2.6. Етикет приватної чатлайнової комунікації..................................................120
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ...........................................................125

РОЗДІЛ 3
ПОРУШЕННЯ НЕТИКЕТУ У СПОНТАННІЙ ВІРТУАЛЬНІЙ КОМУНІКАЦІЇ...................................................................................................128
3.1. Віртуальне переслідування як сучасна форма агресії.............................128
3.2. Фактори комунікативних помилок...........................................................133
3.2.1. Психологічні чинники анонімність, дистантність, цензура, цілі........133
3.2.2. Етнокультурний фактор як причина непорозуміння...............................143
3.2.3. Фактор досвіду як чинник успішності віртуальної комунікації...........147
3.2.4. Вплив факторів віку і статі на порушення нетикету...............................153
3.3. Несвідоме і цілеспрямоване порушення нетикету.....................158
3.4. Шляхи виправлення комунікативних помилок і запобігання конфлікту.....................................................................................................163
3.5. Маніпулятивні тактики етикетизації віртуальної комунікації...............166
ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ.........................................................170

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...................................................................................173

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................178
ПЕРЕЛІК ДОВІДКОВИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................205
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.........................206
ДОДАТКИ.............................................................................................................208

ВСТУП

Як потужний засіб масової інформації і комунікації глобальна мережа Інтернет значно розширює комунікативні можливості сучасної людини, пропонуючи різноманітні форми віртуального спілкування, а саме інформаційну веб-систему, дискусійні форуми, списки розсилання, групи новин, чати, програми швидкого зв’язку, мережеві ігри тощо. Віртуальну комунікацію сьогодні вивчають у теорії інформації, масової комунікації, психології, психіатрії, соціології, політології, комп’ютерній науці, коґнітології, конфліктології, літературознавстві, правознавстві. Інтерес до віртуальної комунікації пояснюється тим, що вона швидко розвивається і криє у собі ще недостатньо досліджений, але безумовно, величезний інтерактивний потенціал. З кожним роком збільшується багатокультурна аудиторія користувачів Інтернет, а отже, важливим стає вивчення принципів, законів і правил комунікативної взаємодії у віртуальному просторі. Рекомендації і поради щодо належної поведінки в Інтернет мають неофіційний характер і отримали назву нетикет” або мережевий етикет” (від англ. netiquette”).
Етикет вивчається лінгвістами (В.Є. Гольдін, О.М. Ільченко, В.І. Карасик, Т.М. Ніколаєва, Ф. Пап, М.П. Фабіан, Н.І. Формановська), семіотиками (Г.Г. Почепцов, Т.В. Цив’ян), етнографами (А.К. Байбурін, А.Л. Топорков, С. Гірц), філософами (О.П. Проценко) та іншими фахівцями. Високим попитом користуються практичні посібники, що пропонують інформацію про різновиди етикету в сучасному житті (В.В. Рафєєнко, І.Є. Гусєв, І.М. Кузнєцов, М. Мітчел, Д. Кор, О.І. Максименко, Е. Пост). Останнім часом посилюється увага дослідників до питань успішності спілкування в Інтернет (І.Ю. Алєксєєва, М.Б. Бергельсон, Дж. Гаргано, С. Герінг, Д. Крістал, Д. Ленгфорд, С. Хембрідж, В. Ші), стрімко збільшується кількість електронних проектів, присвячених нетикету. Важливо те, що нетикет стосується не лише мовленнєвого спілкування в Інтернет, але й охоплює інші технологічні, організаційні, етичні, правові та освітні питання.
Актуальність теми дисертації зумовлена посиленою увагою сучасної лінгвістики до вивчення віртуальної комунікації, а також тим, що передумовою успішності інтенсивного міжкультурного спілкування на чатлайнових сесіях є дотримання комунікантами загальноприйнятих правил нетикету.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах наукової теми Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів”, затвердженої Міністерством освіти і науки України (код 01БФ0147-01). Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка (протокол № 3 від 18 листопада 2002 року).
Об’єктом дослідження є спонтанна віртуальна англомовна комунікація на чатлайнових сесіях як єдність вербального, графічного і візуального компонентів.
Предметом дослідження є вербальні і невербальні компоненти нетикету, комунікативні стратегії і тактики, етикетні жанри, трансформації нетикету залежно від топонімічних і антропонімічних характеристик віртуального простору, фактори комунікативних помилок, несвідоме та цілеспрямоване порушення нетикету, способи виправлення комунікативних помилок і запобігання конфлікту.
Головна мета дисертації проведення поглибленого і всебічного лінгвістичного дослідження етикету у спонтанній віртуальній англомовній комунікації і з’ясування його специфіки відносно мовленнєвого етикету. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання конкретних завдань:
· вивчити особливості спонтанної віртуальної комунікації;
· розкрити поняття нетикету, визначити його характерні ознаки, основні (базові) норми і функції у віртуальній комунікації;
· дослідити трансформації універсального зразку нетикету в різних віртуальних товариствах;
· встановити специфічні засоби реалізації вербальних і невербальних компонентів нетикету;
· вивчити характерні комунікативні стратегії і тактики та етикетні жанри чатлайнового спілкування;
· з’ясувати фактори несвідомого і цілеспрямованого порушення нетикету та визначити шляхи виправлення комунікативних помилок і запобігання конфлікту.
Поставлені завдання зумовили використання комплексної методики лінгвістичного аналізу, що включає метод суцільної вибірки, прагматичний аналіз, дискурс-аналіз (конверсаційний аналіз і аналіз суміжних пар), трансакційний аналіз і лексико-семантичний аналіз.
Матеріал дослідження утворюють: 1) 200 годин чатлайнових сесій різної інтенсивності, у тому числі скрипти інтенсивної комунікації загальною тривалістю 120 годин, а саме 20 годин у молодіжних/ підліткових, 20 годин у професійних (комп’ютерних і ділових), 20 годин у релігійних (християнських, індуїстських та ісламських), 20 годин у романтичних чатах знайомств, 25 годин у чатах різноманітних категорій (General, Culture & Communities, Entertainment & Arts, Family & Home, Games, Government & Politics, Health & Wellness, Hobbies & Crafts, Movies, Music, Recreation & Sports, Regional, Schools & Education, Science), 15 годин приватної спонтанної комунікації у приватних кімнатах чатів і за допомгою програм швидкого зв’язку; 2) 20 сайтів, які містять інформацію і практичні рекомендації щодо безпеки і правил поведінки в Інтернет; 3) 350 псевдонімів; 3) 155 акронімів; 4) 80 емотиконів; 5) 60 чатлайнових перформативів. Матеріал дослідження збережений у текстовому форматі на електронному носії (CD-R).
Наукова новизна роботи полягає в тому, що дисертація є першою спробою всебічного лінгвістичного вивчення нетикету у віртуальній англомовній комунікації на матеріалі чатлайнових сесій з урахуванням останніх досліджень у лінгвістиці, психології, соціології, філософії.
Теоретична значущість роботи забезпечується тим, що у дисертації:
● розширено положення загальної теорії комунікації в цілому і комунікативної лінгвістики зокрема;
● узагальнено міждисциплінарні підходи щодо визначення віртуальної комунікації, з’ясовано її характеристики як окремої глобальної сфери спілкування;
● доведено тісний зв’язок між вербальними і невербальними компонентами комунікації та виявлено специфічні засоби реалізації паралінгвістичних складових нетикету;
● досліджено роль позамовних факторів у дистантній комунікації на прикладі чатлайнового спілкування.
Практична цінність дисертації полягає у можливості використання результатів дослідження у нормативних курсах із теорії комунікації, лексикології, стилістики, спецкурсах із аналізу дискурсу, комунікативістики, соціолінгвістики, культури мовлення. Робота має лінгвістично-інформаційно-технологічний характер, її результати сприятимуть покращенню комунікативної компетенції користувачів Інтернет і поширенню досвіду спілкування у віртуальному просторі.
Положення, що виносяться на захист:
1. Мережевий етикет є сукупністю правил, сформованих на основі принципів загальнолюдської ввічливості, призначених регулювати комунікативну взаємодію у віртуальному просторі, сприяти успішності спілкування і створювати привабливий віртуальний образ мовця.
2. Подібно до мовленнєвого етикету, нетикет є універсальним явищем, але набуває динамічного характеру залежно від антропонімічних і топонімічних характеристик віртуального простору. Факт динамічності нетикету простежується в різних чатлайнових товариствах і виражається у виборі та реалізації комунікативних стратегій і тактик.
3. Спілкування у чатах довело особливу роль паралінгвістичних компонентів комунікації, відсутність яких у віртуальному просторі ускладнює вираження думок та почуттів мовцем, а також адекватне сприйняття повідомлень адресатом. Невербальні складові нетикету представлені емотиконами, капіталізацією, повторенням графем, пунктуацією.
4. Анонімність і дистантність віртуальної комунікації компенсуються за рахунок активного залучення позалінгвальної інформації, що є важливим для конструювання образу адресата і власного віртуального образу мовця та свідчить про очевидний вплив позамовних чинників на успішність спілкування.
5. Факторами комунікативних помилок є психологічний, етнокультурний, віковий і ґендерний. Передумовою успішного чатлайнового спілкування є фактор досвіду. Порушення нетикету може бути несвідомим і цілеспрямованим, що визначає способи виправлення комунікативних помилок і запобігання конфлікту.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення і практичні результати дисертації були висвітлені у доповідях та обговорювалися на п’яти міжнародних наукових конференціях: Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження” (КНУ імені Тараса Шевченка, 9 квітня 2003 року), Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (КНУ імені Тараса Шевченка, 23-24 жовтня 2003 року), Семіотика культури і тексту в етнонаціональних картинах світу” (КНУ імені Тараса Шевченка, 14 квітня 2004 року), Філологія в Київському університеті: історія та сучасність”, присвяченій 200-річчю від дня народження М. О. Максимовича (КНУ імені Тараса Шевченка, 12 жовтня 2004 року), Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації” (КНУ імені Тараса Шевченка, 12 квітня 2005 року). Положення дисертації обговорювалися на засіданні кафедри англійської філології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка (березень 2005 року). На основі результатів дослідження були прочитані лекції для магістрів факультету іноземної філології Інституту Філології КНУ імені Тараса Шевченка.
Публікації. Положення дисертації висвітлені у п’яти наукових статтях, виконаних одноосібно, у фахових виданнях ВАК України.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, переліку джерел використаної наукової та довідкової літератури (368 позицій), переліку джерел ілюстративного матеріалу (31 позиція) і додатків. Загальний обсяг роботи становить 209 сторінок (177 сторінок основного тексту).
У вступі обґрунтовується вибір і актуальність теми, визначається об’єкт і предмет дослідження, формулюється мета і завдання дисертації, розкривається наукова новизна, теоретичне значення і практична цінність роботи, зазначаються методи і матеріал дослідження, наводяться дані про апробацію результатів та публікації.
У першому розділі Лінгвістичні аспекти етикету в мережі Інтернет” розкривається поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці, порівнюються поняття етикету, мовленнєвого етикету і нетикету, розглядаються основні принципи англомовної комунікації, особливості віртуальної комунікації, досліджуються невербальні компоненти нетикету, акроніми і чатлайнові перформативи.
У другому розділі Динамічність нетикету як чинник ефективної віртуальної комунікації” досліджуються чатлайнова антропоніміка і топоніміка, тематика віртуальних бесід, характерні комунікативні стратегії і тактики та етикетні жанри чатлайнової комунікації, вивчається динаміка універсального зразку нетикету в комп’ютерних, ділових, молодіжних і релігійних віртуальних товариствах та особливості приватного спілкування у чатах і за допомогою програм швидкого зв’язку.
У третьому розділі Порушення нетикету у спонтанній віртуальній комунікації” вивчаються фактори комунікативних помилок, несвідоме і цілеспрямоване порушення нетикету, пропонуються способи виправлення комунікативних помилок і запобігання конфлікту, розглядаються маніпулятивні тактики етикетизації спонтанної віртуальної комунікації.
Кожний розділ завершується підсумковими висновками. У загальних висновках підсумовуються теоретичні і практичні результати дослідження, окреслюються перспективи подальшого вивчення цієї проблематики.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило з’ясувати поняття і характеристики віртуальної комунікації, що поєднує риси писемного й усного спілкування. З усіх форм віртуальної комунікації чат є найбільш інтерактивним, оскільки забезпечує інтенсивний обмін повідомленнями і нагадує колективну літературну, фольклорну творчість, театр. Масова міжкультурна комунікація в Інтернет підпорядковується неофіційним правилам нетикету, сформованим на основі принципів загальнолюдської ввічливості, призначеним регулювати комунікативну взаємодію у віртуальному просторі, сприяти успішності спілкування і створювати привабливий віртуальний образ мовця. Мережевий етикет не лише регулює комунікативну поведінку мовців у стандартних ситуаціях вітання, знайомства, прохання, прощання тощо, але також поширюється на мовленнєву взаємодію в Інтернет в цілому. В ширшому розумінні нетикет стосується не лише мовленнєвої комунікації, але й охоплює багато інших питань, пов’язаних із різнобічною діяльністю в Інтернет. Подібно до мовленнєвого етикету нетикет є універсальним явищем, однак його загальні правила звичайно підлягають певним трансформаціям у різних сферах віртуального простору і в окремих віртуальних товариствах.
Результати дослідження наголошують на важливості невербальних компонентів комунікації, відсутність яких у віртуальному просторі вимагає від комунікантів залучення специфічних графічних прийомів емотиконів (смайликів”), пунктуації, капіталізації, повторення графем та інших засобів. Поява графічних елементів зумовлена складностями письмового вираження емоцій, однак у дисертації показано, що сьогодні існує ціла низка емотиконів, які виражають різноманітні мовленнєві, фізичні й ментальні дії, дають опис, характеристику осіб, визначають стосунки між мовцями. Емотикони можуть вживатися самостійно, а також доповнювати вербальні повідомлення, посилюючи їх експресивність. Невербальні компоненти часто комбінуються між собою, утворюючи нові значення.
Технологічний фактор викликав появу електронної або Інтернет-грамотності, невід’ємним складником якої є акроніми скорочення слів, словосполучень і цілих речень. Вивчення чатлайнової комунікації показало, що акроніми не лише реалізують стратегію економії мовленнєвих зусиль, але й виконують важливі функції у спілкуванні служать дискурсивними маркерами, сприяють зв’язності повідомлень, підкреслюють діалогічність комунікації, пом’якшують категоричність висловлювань, виражають суб’єктивний характер висловленої думки, солідарність з адресатом, позитивне ставлення до нього. Акроніми можуть мати форму різних комунікативних типів висловлювань, що дозволяє їм виконувати численні функції. У дисертації також розглянуто чатлайнові перформативи, що надають комунікації ще більшої інтерактивності та максимально наближають її до невимушеного усного спілкування. Перформативи сприяють віртуальному роздвоєнню особистості, оскільки коментатор і виконавець дії одна особа, а це у свою чергу посилює ігровий характер спілкування.
Фактор анонімності у віртуальному просторі спричиняє подвійний ефект: з одного боку, він надає комунікантам майже необмежену свободу самовираження, а з іншого стає джерелом небезпеки, комунікативних невдач. У роботі доведено, що ефективна комунікація неможлива в умовах абсолютної анонімності: для успішного встановлення і підтримання контакту мовцям необхідно мати хоча б мінімальну інформацію один про одного. Зазвичай це вік, стать, місце проживання, мета участі в чаті та деякі інші дані. Отже, позалінгвальна інформація суттєво впливає на тональність, тематику і результат комунікації. Анонімність сприяє активному конструюванню віртуального образу мовця. Це відбувається за допомогою мовних засобів, найпоширенішим серед яких є вигаданий псевдонім, який однак може містити достовірну інформацію про особу. Псевдонім служить зміцненню Я”-концепції, тобто максимально підносить екранний персонаж, що суперечить максимі скромності, однак у віртуальному просторі є абсолютно виправданим прийомом. Це пояснюється тим, що за відсутності візуального, слухового, тактильного контактів, єдиним засобом самопрезентації є вербальний.
Ідея чатів полягає у приємному, доброзичливому спілкуванні, що має своєрідний терапевтичний ефект, тому для спонтанної віртуальної комунікації, передусім, характерні кооперативні стратегії і тактики, серед яких стратегії встановлення, підтримки і розмикання контакту, стратегії солідарності, вияву позитивного ставлення до адресата, групової спільності, скорочення соціальної дистанції, запобігання конфлікту/ нерозумінню. Проте мережа Інтернет не позбавлена конфліктних комунікативних взаємодій, що дозволило виділити стратегію розвитку конфлікту і стратегію віртуального переслідування. Під останнім слід розуміти використання електронної пошти, дискусійних форумів і чатів, а також інших телекомунікаційних технологій для притиснення, ображання іншої особи, нав’язливого втручання і навмисного перешкоджання її ефективній діяльності в мережі. Зважаючи на це, обов’язковою умовою функціонування будь-якого чатлайнового серверу є виклад правил нетикету, а також численних застережень розробників про можливу небезпеку, що її приховує анонімне віртуальне спілкування. Стратегіями негативної ввічливості, зумовленими анонімним, масовим характером віртуальної комунікації, вважаються стратегії зміцнення «Я»-концепції захисту автономії особистості та лінгвістичного конструювання віртуального образу мовця. Іншою важливою стратегією чатлайнової комунікації, безумовно, є стратегія економії мовленнєвих зусиль, яка полягає у максимальному спрощенні плану вираження. Разом із тим, економія зусиль мовця веде до підвищення вимог до адресата, а тому може мати зворотній ефект ускладнити інтерпретацію електронних повідомлень.
Вивчення комунікації на професійних (комп’ютерних і ділових), молодіжних/ підліткових і релігійних (християнських, ісламських та індуїстських) чатлайнових сесіях, а також у романтичних чатах знайомств, виявило динамічний характер мережевого етикету. Під впливом топонімічних і антропонімічних характеристик віртуального простору універсальні правила нетикету зазнають деяких трансформацій, що однак не завжди свідчить про їх порушення. Вибір і наповнення комунікативних стратегій і тактик, а також ступінь відхилення поведінки мовців від загальних норм визначається особливостями віртуальної спільноти. У професійних чатах правила нетикету трансформуються під впливом професійної етики, мовленню учасників релігійних чатів притаманні характерні риси релігійного дискурсу, а відхилення від загальноприйнятих правил мережевого етикету в молодіжних чатах зумовлені, передусім, віковим фактором. Нетикет стає особливо важливим у чатах знайомств, де він призначений регулювати сферу близьких, інтимних стосунків між людьми.
Поширеними етикетними жанрами у віртуальній комунікації є звертання, вітання, знайомство, комплімент, запрошення, пропозиція, прохання і прощання. Усі вони, окрім останнього, служать привертанню уваги адресата і встановленню комунікативного контакту з ним, що є особливо важливим в умовах дистантної комунікації. У дисертації також виділено й описано новий етикетний жанр Інтернет-флірт. Він має багато спільного із звичайним романтичним фліртом, однак є ширшим явищем, оскільки означає не лише романтичне, але і дружнє, товариське спілкування і листування.
Дослідження комунікації на чатлайнових сесіях показало, що факторами комунікативних помилок є психологічний (анонімність, дистантність, цензура, цілі), етнокультурний, віковий, ґендерний і фактор досвіду спілкування в мережі. Під час комунікації у приват-чаті і за допомогою програм швидкого зв’язку, дія правил мережевого етикету дещо послаблюється, що можна пояснити психологічним фактором відсутністю цензури, зовнішнього контролю з боку модератора та інших комунікантів. Етнокультурний чинник залучає до віртуального простору етнічні стереотипи, а також є джерелом появи нових упереджень, пов’язаних з особливостями діяльності в Інтернет. Етнічні стереотипи негативно позначаються на тональності комунікації у міжнародних чатах, стають причинами комунікативних конфліктів. В ситуаціях міжкультурного спілкування комунікативні невдачі також виникають внаслідок порушення принципу автономії особистості. Причиною несвідомого порушення нетикету є недостатній досвід чатлайнового спілкування. Різноманітні скорочення, які служать ефективними засобами економії мовленнєвих зусиль адресанта, можуть ускладнити інтерпретацію повідомлень адресатом. Комунікативні помилки виникають через відсутність навичок спрощеного викладу думок і набору тексту, швидкого сприйняття й опрацювання інформації, помилкову адресацію повідомлень. Вплив факторів віку і статі очевидний у процесі пошуку співрозмовника, в ситуації знайомства. Мовці встановлюють комунікативний контакт з урахуванням вже сформованого образу адресата, тому невідповідність антропометричних даних веде до розриву контакту. Комунікативні помилки виникають під впливом соціальних стереотипів, під час обговорення ґендеро-специфічних тем.
Цілеспрямованим порушенням нетикету є вияв безпідставної агресії внаслідок емоційного зриву, вираження негативної оцінки співрозмовника, зловживання нецензурною, стилістично зниженою лексикою, будь-яка форма спаму, нехтування принципом взаємодопомоги в мережі, флейм, сприяння тривалим флеймовим війнам. Вивчення особливостей несвідомого і цілеспрямованого порушення нетикету дозволило визначити відповідні способи виправлення комунікативних помилок і запобігання конфлікту, а саме ухиляння від конфліктної взаємодії, автоматичне переведення в режим ігнорування”, гумор і жарти, вибачення, вияв доброзичливості, з’ясування ситуації, обґрунтування дій та вчинків, модерація з боку інших комунікантів, фільтр нецензурної лексики. Окрім традиційних правил нетикету, дотриманню мовцями мережевої етики сприяють деякі маніпулятивні прийоми, вжиті розробниками чатлайнових послуг.

Напрямами подальших наукових розвідок можуть бути компаративні дослідження чатлайнової комунікації, вивчення форумної, мобільної SMS-комунікації, комунікативної взаємодії у мережевих іграх, а також дослідження нового електронного жанру мережевого щоденника, що поєднує характерні риси внутрішнього діалогу і міжособистісної комунікації.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абросимова A. Форумы: модерация и содержательное наполнение.
URL: http://www.russ.ru/netcult/20011003_abrosimova.html
2. Акишина А. А., Кано Х., Акишина Т. Е. Жесты и мимика в русской речи. М.: Русский язык, 1991. 144 с.
3. Алексеева И. Ю. «Этика интернет» и опыт международной команды. URL: http://www.isn.ru//info/seminar-doc/ethics.doc
4. Алєксєєва І. О. Евфемізми як відображення соціальних змін: від позначення табу до етикетних форм та політичної коректності// Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць К.: Логос, 2002. Випуск 7. С. 1 10.
5. Алешина Л. Г. О вежливости, о такте, о деликатности. Л., 1990. 255 с.
6. Алпатов В. М. Категории вежливости в современном японском языке. М.: Наука, 1973. 110 с.
7. Андреева Ю. И. Компьютер для женщин: Самоучитель. СПб.: Питер, 2004. 234 с.
8. Андриевский А. 100 советов по этикету. Мн.: Современный литератор, 2004. 96 с.
9. Ануфриева Н. М., Зелинская Т. Н., Зелинский Н. Е. Социальная психология: Курс лекций. 4-е изд., стереотип. К.: МАУП, 2003. 136 с.
10. Аристов С. А., Сусов И. П. Коммуникативно-когнитивная лингвистика и разговорный дискурс. 1999. URL: http://www.homepages.tversu.ru/
11. Арутюнова Н. Д. Дискурс// Языкознание. Большой энциклопедический словарь/ Гл. ред. В. Н. Ярцева. М.: Большая Российская энциклопедия, 2000. С. 136 137.
12. Арутюнова Н. Д. Перформатив// Языкознание. Большой энциклопедический словарь/ Гл. ред. В. Н. Ярцева. М.: Большая Российская энциклопедия, 2000. С. 372 373.
13. Арутюнова Н. Д. Феномен молчания// Арутюнова Н. Д. Язык о языке. М.: Языки русской культуры, 2000. С. 417 430.
14. Архипова Л. Образ женщины в виртуальной реальности.
URL: http://www.isn.ru/info/seminar-doc/gender.doc
15. Байбурин А. К. Об этнографическом изучении этикета// Этикет у народов Передней Азии. М.: Наука, 1988. С. 12 17.
16. Байбурин А. К., Топорков А. Л. У истоков этикета. Л.: Наука, 1990. 166 с.
17. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. М. Искусство, 1986.424 с.
18. Бацевич Ф. Нариси з комунікативної лінгвістики: Монографія. Л.: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. 281 с.
19. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. К.: Видавничий центр Академія”, 2004. 344 с.
20. Безруких М. М. Я” и Другие Я”, или Правила поведения для всех. М.: Политиздат, 1991. 317 с.
21. Белинская Е. К обоснованию социокультурного подхода в исследованиях виртуальной реальности. URL: http://www.isn.ru/info/seminar-doc/soc(1).doc
22. Белинская Е., Жичкина А. Стратегии самопрезентации в Интернет и их связь с реальной идентичностью.
URL: http://www.flogiston.ru/projects/articles/strategy.shtml
23. Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации. К., 1997. 310 с.
24. Бєлова А. Д. Нові тенденції у вивченні мов і комунікації// Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. К.: Логос, 1999. С. 98 103.
25. Бєлова А. Д., Ніколенко О. В. Прізвиська: соціо-культурний і соціо-прагматичний аспекти// Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. К.: Логос, 2000. С. 26 30.
26. Бєлова А. Д. Поняття стиль”, жанр”, дискурс”, текст” у сучасній лінгвістиці// Вісник Київського університету. Іноземна філологія. К., 2002. Випуск 32. С. 10 13.
27. Бєлова А. Д. Лексична семантика і міжкультурні стереотипи// Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць.К.:Логос, 2002.Випуск 7.С. 43-54.
28. Бєлова А., Дьяконова І. Жанрові і комунікативні параметри флірту// Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. К.: ВПЦ Київський університет”, 2003. Випуск 9. С. 14 17.
29. Бєлова А. Д. Прикладна лінгвістика на початку ХХІ ст.: діапазон досліджень// Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. К.: ВПЦ Київський університет”, 2003. Випуск 9. С. 17 22.
30. Бєлова А. Д. Комунікативні стратегії і тактики: проблеми систематики// Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. К.: Логос, 2004. Випуск 10. С. 11 16.
31. Бергельсон М. Б. Языковые аспекты виртуальной коммуникации// Вестник МГУ. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. М., 2002. № 1. С. 55 67.
32. Бердяев Н. А. О назначении человека. М.: Республика”, 1993. 339 с.
33. Бескоровайная Л. С., Перекатьева О. В. Этикет для малышей, или «Что такое хорошо и что такое плохо». Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. 288 с.
34. Бігарі А. А. Емотивна аргументація у дискурсі сімейного спілкування// Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. К.: Логос, 2000. С. 3039.
35. Богдан С. К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. К.: Рідна мова, 1998. 475 с.
36. Богданов В. В. Язык, дискурс, личность. Тверь: Изд-во ТГУ, 1990. 134 с.
37. Богданов В. В. Речевое общение. Прагматические и семантические аспекты. Л.: ЛГУ, 1990. 87 с.
38. Боднар Р. Соціолект підлітків як об’єкт лінгвістичних досліджень (на матеріалі англійської мови)// Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. К.: Логос, 2004. Випуск 10. С. 45 50.
39. Божко Г. П. Речевые тактики в репертуаре русской речевой личности (на материале коммуникативной ситуации «примирение»): Дисс. канд. филол. наук. К., 2003. 178 с.
40. Большая книга по этикету. Мн.: Харвест, 2004. 712 с.
41. Бурбело В. Б. Сучасні концепції дискурсу та лінгвопрагматичні засади дискурсології// Вісник Київського університету. Іноземна філологія. К., 2002. № 33. С. 79 84.
42. Васютин A. Киберкультура. URL: http://privat.hut.ru/topixx/topic2.htm
43. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики/ Пер. с англ. А. Д. Шмелёва. М.: Языки славянской культуры, 2001.272 с.
44. Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов: Посібник для перекладацьких відділень вузів. Вінниця: Нова книга, 2003.160 с.
45. Виноградова В. Н. Новобрачная в доме мужа: стереотипы этикетного и ритуального поведения// Арутюнова Н. Д. Логический анализ языка: языки этики. М.: Языки русской культуры, 2000. С. 325 331.
46. Войскунский А. E. Развитие речевого общения как результат применения Интернета. URL: http://www.auditorium.ru/conf/psichol/voiskun_raz.htm
47. Войскунский A. E. Психологические аспекты деятельности человека в интернет-среде. URL: http://www.psychology.ru/internet/ecology/01.stm
48. Волченко Л. Б. Этикет и мода. М.: Знание, 1989. 62 с.
49. Воронкова Л. П. Этикет в русской культуре: Учебное пособие. М.: Московское педагогическое общество, 1996. 94 с.
50. Вострова С. В. Лінгвокогнітивні і комунікативно-прагматичні особливості сучасного англомовного медичного дискурсу (на матеріалі медичних текстів з проблематики ВІЛ/ СНІДу): Дис. ... канд. філол. наук. К., 2003. 199 с.
51. Вохрышева Е. В. Коммуникативные стратегии диалогического взаимодействия в новоанглийском языке: Дисс. д. филол. н. СПб., 2001. 472с.
52. Галапчук О. М. Вікова диференціація стратегій і тактик дискурсу в сучасній англійській мові: Дис. ... канд. філол.. наук. Харків, 2000. 197 с.
53. Галичкина Е. Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках (на материале жанра компьютерной конференции): Автореф. дисс. канд. филол. наук. Волгоград, 2001. 19 с.
54. Гейхман Л. К. Интерактивное обучение общению как модель межкультурной коммуникации// Вестник МГУ. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2003. № 3. С. 138 147.
55. Герменевтика і деконструкція: дискусія Г.-Г. Гадамера і Ж. Дерріда// Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. 2-е вид., доповн. Л.: Центр гуманітарних дослiджень ЛНУ, 2002. С. 223 226.
56. Гольдин В. Е. Речь и этикет. М.: Просвещение, 1983. 109 с.
57. Голубєв В. О. Проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання комп’ютерних технологій: Монографія. Запоріжжя: Вид-во ЗІДМУ, 2003.250 с.
58. Горелов И. Н. Невербальные компоненты коммуникации. М.: Наука, 1980. 104 с.
59. Горелов И. Н. Коммуникация// Языкознание. Большой энциклопедический словарь/ Гл. ред. В. Н. Ярцева. М.: Большая Российская энциклопедия, 2000. С. 233.
60. Грайс Г. П. Логика и речевое общение// Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 16. Лингвистическая прагматика. М.: Прогресс, 1985. С. 217 237.
61. Граудина Л. К., Ширяев Е. Н. Культура русской речи: Учебник для вузов. М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. 560 с.
62. Григорьева С. А., Григорьев Н. В., Крейдлин Г. Е. Словарь языка русских жестов. Москва Вена: «Языки русской культуры», 2001. 256 с.
63. Гридин В. Н. Экспрессивность// Языкознание. Большой энциклопедический словарь/ Гл. ред. В. Н. Ярцева. М.: Большая Российская энциклопедия, 2000. С. 591.
64. Грушевська С. Конфлікт: етико-психологічний аналіз. К.: Науковий світ, 2000. 213 с.
65. Гурочкина А. Г., Давыдова Л. З. Функционирование формул речевого этикета в акте вербальной коммуникации// Логико-семантические и прагматические проблемы текста. Сборник научных трудов Красноярского государственного педагогического института. Красноярск, 1990. С. 47 53.
66. Гусев И. Е. Современная энциклопедия. Этикет. Мн.:Харвест,2000. 352с.
67. Давыдов С. В. Кмпьютер для мачо: Самоучитель.СПб.:Питер, 2005. 207с.
68. Дедова О. В. Графическая неоднородность как категория гипертекста// Вестник МГУ. Серия 9. Филология. 2002. № 6. С. 91 103.
69. Дейк Т. А., ван, Кинч В. Стратегии понимания связного текста// Новое в зарубежной лингвистике. Выпуск 28. Когнитивные аспекты языка. М.: Прогресс, 1988. С. 153 211.
70. Дейк Т. А., ван Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ./ сост. В. В. Петрова. Под ред. В. И. Герасимова. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
71. Добрович А. Общение: наука и искусство. М.: Знание, 1978. 144 с.
72. Емелин В. Глобальная сеть и киберкультура.
URL: http://www.geocities.com/emelin_vadim/cyberculture.htm
73. Ермакова О. И. Этика в компьютерном жаргоне// Логический анализ языка. Языки этики. М.: Языки русской культуры, 2000. С. 246 253.
74. Жичкина A. Е. Особенности формирования образа себя и образа другого в Интернет-коммуникации.
URL: http://www.isn.ru/info/seminar-doc/socpsy-avc95.doc
75. Жичкина A. Е. Социально-психологические аспекты общения в Интернете. URL: http://flogiston.ru/projects/articles/refinf.shtml
76. Жуковець Г. Л. Лінгвориторичні особливості сучасного лейбористського дискурсу Великобританії: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. К., 2002. 21 с.
77. Земская Е. А. Категория вежливости в контексте речевых действий// Логический анализ языка: Язык речевых действий. М.: Языки русской культуры, 1994. С. 131 136.
78. Изард К. Эмоции человека: Пер. с англ. М.: Изд-во Московского университета, 1980. 440 с.
79. Ільченко О. М. Етикетизація англо-американського наукового дискурсу: Автореф. дис. ... д. філол. наук. К., 2002. 37 с.
80. Ільченко О. М. Етикет англомовного наукового дискурсу. К.: Політехніка, 2002. 288 с.
81. Ільченко О. М. Комунікативні особливості аксіологічних номінацій англо-американського наукового дискурсу// Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. К.: Логос, 2004. Випуск 10. С. 203 211.
82. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. М.: Эдиториал-УРСС, 2002. 284 с.
83. Ішмуратов А. Т. Конфлікт і згода. Основи когнітивної теорії конфліктів. К.: Наукова думка, 1996. 192 с.
84. Кабакчи В. В. Основы англоязычной межкультурной коммуникации. СПб.: Издательство РГПУ им. А. И. Герцена, 1998. 232 с.
85. Карабан В. И. Сложные речевые акты как речевые единицы: Дисс. д. филол. наук. К., 1989. 456 с.
86. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. М.:ЭКСМО-Пресс, 2002.832 с.
87. Карасик В. И. Признак этикета в значении слова// Филологические науки. 1991. Выпуск 1. С. 54 64.
88. Карасик В. И. Язык социального статуса. М.:ИТДГК«Гнозис», 2002.333 с.
89. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность. М.:Наука, 1987. 262с.
90. Кармин А. С. Конфликтология СПб.: Издательство «Лань», 1999. 448 с.
91. Карпова Е. В. Стратегии вежливости в современном английском языке (на материале малоформатных текстов): Дисс. канд. филол. н. СПб., 2002. 194 с.
92. Каспарова Г. С. Стратегии речевого поведения автора делового текста// Вестник МГУ. Лингвистика и межкультурная коммуникация. Серия 19. 2002. № 4. С. 87 97.
93. Колегаева И. М. Текст как единица научной и художественной коммуникации. Одесса: Областное управление по печати, 1991. 121 с.
94. Коломієць Н. В. Дискурс Інтернету як різновид дискурсу// Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. К.: Логос, 2001. С. 93 97.
95. Коломієць Н.