Фабрая Інна Миколаївна. Регулювання розвитку малого підприємництва в Україні

brief description

Фабрая Інна Миколаївна. Регулювання розвитку малого підприємництва в Україні : дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського. - Донецьк, 2006

Фабрая І.М. Регулювання розвитку малого підприємництва в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 Організація управління, планування і регулювання економікою Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган - Барановського, Донецьк, 2006.
Дисертація присвячена проблемі регулювання розвитку малого підприємництва. Досліджено теоретичні засади й економічна природа малого підприємництва, його місце і роль у структурі ринкової економіки, систематизовано методичні підходи до визначення малого підприємництва за різними країнами, за кількісними і якісними ознаками, визначено функції малого підприємництва у сучасній економіці. В результаті дослідження сформовано концепцію регулювання розвитку малого підприємництва.
Проведений аналіз розвитку малого бізнесу в Україні та більш детально в Донецькій області. Розроблена методика оцінки фінансового стану малих підприємств та удосконалено методичні підходи до рейтингової оцінки інвестиційної привабливості малих підприємств на базі використання показників фінансового стану з урахуванням показників вагомості для різних груп користувачів.
У роботі сформовано загальні напрямки фінансового регулювання розвитку малого підприємництва. Запропоновано основні напрямки податкового регулювання розвитку малого підприємництва та розроблено етапи оцінки порівняльної доцільності застосування альтернативних систем оподаткування при прийнятті рішення про перехід на одну з них. Запропоновано методичний підхід до аналізу структури витрат малого підприємства для вибору оптимального методу оподаткування при спрощеній системі оподаткування. В результаті дослідження запропоновано основні напрямки стратегічного планування на малих підприємствах та обґрунтовані напрямки використання різних видів стратегій у малому підприємництві.

У дисертаційній роботі узагальнено науково-теоретичні підходи до регулювання розвитку малого підприємництва і запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо регулювання розвитку малого підприємництва України. За результатами виконаної роботи можна зробити наступні висновки:
1. Аналіз економічної природи малого підприємництва визначається двома обставинами: по-перше, воно об'єктивно існує і розвивається як певна цілісність, сектор економіки (національного, регіонального, місцевого рівнів); по-друге, воно є особливим типом підприємницької діяльності. Результати аналізу доводять, що не існує вагомих причин для розмежування в українській суспільно-економічній практиці понять «бізнес» і «підприємництво» (відповідно «малий бізнес» і «мале підприємництво»). Дотримуючись вітчизняної традиції, є сенс використовувати ці категорії як тотожні або взаємозамінні. Терміни, які відповідають англомовному поняттю «entrepreneurship», вважаємо за доречне визначити словосполученнями: «інноваційний бізнес», «інноваційне підприємництво». В залежності від розмірів (масштабів господарської діяльності) підприємства необхідно розділяти на чотири категорії: мікро-, малі, середні і великі підприємства. Для визначення відповідних категорій підприємств рекомендуємо використовувати, як мінімум, два критерії: середньооблікову чисельність працюючих і розмір виручки (валового доходу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік.
2. Концепція регулювання розвитку малого підприємництва в Україні розглядає регулювання на рівні держави та підприємства із застосуванням різноманітних методів (організаційних, економічних та соціально-психологічних) на базі дослідження існуючої практики розвитку малого підприємництва (аналіз розвитку малого підприємництва, діагностика фінансового стану та інвестиційної привабливості малих підприємств).
3. На сьогодення Донецький регіон займає одне з перших місць у країні за кількістю малих підприємств і входить у число декількох регіонів, у яких показник кількості малих підприємств на 10 тисяч осіб населення вище, ніж середній по Україні. У 2004 р. у порівнянні з 1999 р. кількість малих підприємств Донецької області збільшилася в 1,46 рази. У цілому, прогноз економічного розвитку малого підприємництва Донецької області можна назвати сприятливим, про що свідчить збільшення темпів росту кількості суб'єктів малого підприємництва і чисельності зайнятих у цьому секторі економіки.
4. Основним недоліком існуючих методик оцінки фінансового стану підприємств є те, що вони містять інформацію про порядок обчислення показників із застосуванням форм річної звітності, що складалися підприємствами до впровадження національних стандартів бухгалтерського обліку. В роботі автором розроблена методика оцінки фінансового стану малих підприємств з урахуванням вимог нових стандартів бухгалтерського обліку та особливостей розвитку малих підприємств. У результаті аналізу фінансового стану малі підприємства одержують певні показники, необхідні для його оцінки, планування і підготовки оперативних управлінських рішень за всіма аспектами фінансової діяльності малого підприємства
5. Особливо актуальним є питання залучення інвестицій малими підприємствами, тому що вони, зазвичай, не мають великого стартового капіталу, а отримання кредитів в банках для них є проблематичним, особливо на ранній стадії розвитку. Першочерговим завданням, виконання якого визначає успіх у конкурентній боротьбі, є максимальне підвищення інвестиційної привабливості. Для рішення зазначених вище завдань і з метою забезпечення об'єктивної оцінки інвестиційної привабливості малих підприємств автором пропонується використовувати алгоритм визначення інтегрального показника. Запропонована методика є більш досконалою та зручною в використанні порівняно з існуючими. У випадку вибору між різними об’єктами інвестування або партнерами по бізнесу, доцільно використовувати рейтингову оцінку фінансового стану.
6. Фінансове регулювання розвитку малого підприємництва повинне формуватися за такими напрямками: стимулювання комерційних банків й інших фінансових небанківських установ до надання позик і розширення послуг малим підприємствам шляхом звільнення від оподаткування коштів, які направляються у фонд кредитів малому підприємництву, та надання державної гарантії повернення позики; переорієнтація бюджетних коштів, спрямованих на фінансово-кредитну підтримку малого сектора економіки, від прямого забезпечення фінансовими ресурсами на формування фондів для надання послуг з метою стимулювання процесу кредитування малого підприємництва; активізація процесу створення та діяльності недержавних гарантійних і страхових установ для обслуговування малого бізнесу шляхом створення відповідних мотиваційних механізмів зацікавленості в цієї діяльності з наданням пільгових умов для їхнього функціонування; більш ефективне використання іноземної допомоги й активне виявлення позиції у взаєминах з міжнародними фінансовими організаціями; сприяння процесу самоорганізації суб'єктів малого підприємництва в рішенні своїх фінансово-кредитних проблем шляхом створення установ взаємного фінансування та гарантування.
7. З метою регулювання на рівні підприємства податкових платежів автором була розроблена математична модель аналізу структури витрат підприємства для вибору оптимального методу оподаткування при спрощеній системі оподаткування, що базується на порівнянні податкових складових у виторзі підприємств, що обкладаються податками за різними системами а також запропоновано алгоритм оцінки порівняльної доцільності застосування альтернативних систем оподаткування при прийнятті рішення про перехід на одну з них.
8. Автором була запропонована послідовність стратегічного планування для малих підприємств та методика оцінки стратегічного положення малого підприємства, яка дозволяє дати точну оцінку стратегічного положення малого підприємства і виробити систему довгострокових дій. Такий аналіз пропонується проводити у кілька етапів: аналіз зовнішнього середовища підприємства; аналіз внутрішнього середовища підприємства; оцінка здатності підприємства скористатися можливостями, які відкриваються, і мінімізувати негативний вплив зовнішніх погроз; вибір оптимальної стратегії і розробка комплексу дій для перетворення її в життя.