ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ТЕХНІКІВ-ЕЛЕКТРИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

На правах рукопису

ПРОДАЙКО МИРОСЛАВА ЮРІЇВНА

УДК: [37.018:377.6]

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ТЕХНІКІВ-ЕЛЕКТРИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН
ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор
Павленко Олена Олександрівна

Дніпропетровськ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ТЕХНІКІВ-ЕЛЕКТРИКІВ
1.1. Культура логічного мислення як складник професійної культури майбутніх техніків-електриків
12
1.2. Компонентно-структурний аналіз феномену „культура логічного мислення майбутніх техніків-електриків”
39
1.3. Потенціал дисциплін природничо-математичного циклу щодо формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків 53
Висновки до розділу 1 91
РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ТЕХНІКІВ-ЕЛЕКТРИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ
2.1. Модель формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу

94
2.2. Реалізація моделі формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу

118
2.3. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи 138
Висновки до розділу 2 170
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 174
ДОДАТКИ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 263

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Формування єдиного європейського освітнього і наукового простору, ініційоване підписанням Болонської декларації, спрямоване на гармонізацію національних систем вищої освіти. Наслідком цього стало серйозне переоцінювання підходів до цілей і завдань, які реалізовуються існуючою системою освітніх інституцій. Єдиний ринок праці вимагає не лише вироблення механізму порівняння освітніх рівнів і кваліфікацій випускників вищих навчальних закладів різних європейських країн, але й упорядкування вимог, що ставляться до їх підготовленості. Водночас слід зауважити, що в наше століття стрімких динамічних змін та інформаційних технологій вузькопрофесійна підготовка вже не відповідає вимогам часу, тому для вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації (далі – р. а.) основним стає завдання забезпечити високопрофесійну підготовку майбутніх молодших спеціалістів, у тому числі й техніків-електриків, здатних не лише вирішувати першочергові завдання щодо виходу з кризи енергетичного сектора України, а й робити можливим прорив держави, щоб зайняти гідне місце у світовому соціально-економічному просторі. Саме ці процеси та обставини визначають актуальність нашого дослідження.
Зазначене зумовлює необхідність модернізації професійної підготовки майбутніх техніків-електриків через глибоке оволодіння культурою логічного мислення як невід’ємною ознакою інтелектуального розвитку високоосвіченої, гармонійно розвиненої особистості; взаємозв’язок загальнокультурної і професійної освіти та майбутньої професійної діяльності; інваріантність та варіативність змісту, форм і методів навчання. Саме такі фахівці мають розуміти процес і методи пізнання, логіку наукової діяльності як діяльності з набуття і викладення наукових знань, застосовуючи потенціал дисциплін природничо-математичного циклу з метою формування уміння міркувати послідовно і доказово, з дотриманням законів логіки, глибоко усвідомлювати роль культури логічного мислення щодо доцільного використання термінологічної лексики як основи професійного спілкування, широко застосовувати культуру логічного мислення для виявлення в професійному спілкуванні логічних помилок, аби уникнути неточності, відсутності уніфікації багатьох терміносистем, що ускладнює інформаційний обмін, міжгалузеві та міжнародні науково-інформаційні зв’язки, перешкоджає встановленню контактів вчених і спеціалістів, задоволенню потреби спілкування між представниками однієї професії. Це також стоїть на заваді підвищенню ефективності праці, яка виражається, зокрема, в допомозі іншим з метою їх кращої орієнтації у складній професійній ситуації.
Низка державних нормативно-правових документів підтверджує вищезазначене, а саме: Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. [186], Закони України „Про вищу освіту” [233], „Про загальну середню освіту” [235], Укази Президента України „Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні” [234], „Основні напрями реформування вищої освіти” [238], Наказ Міністерства освіти і науки України „Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року” [236].
Отже, існує потреба впровадження у навчальний процес професійної освіти нових технологій, що сприятимуть формуванню високого рівня професійного мислення, зокрема культури логічного мислення.
Проблема розвитку мислення була висвітлена ще в спадщині античних філософів − Арістотеля [8], Демокріта [159] та ін.
З проблемою розвитку мислення пов’язані праці психологів про його структуру та типологію (Л. Анциферова [7], А. Брушлинський [33], Л. Виготський [53], О. Матюшкін [165], С. Рубінштейн [273; 274; 275] та ін.), про загальні психологічні закономірності процесу мислення (В. Давидов [68; 69], О.М. Леонтьєв [145; 146], О.О. Леонтьєв [144], Н. Менчинська [170; 171; 172; 173], Р. Немов [187; 188], Б. Теплов [308; 309], В. Шадриков [342; 343] та ін.), про систему розумових дій, що формують його основи (П. Гальперін [54], З. Калмикова [104], Н. Тализіна [303; 304; 305] та ін.); педагогів (Дж. Дьюї [77], К. Степанова [296], Л. Фрідман [325; 326; 327; 328] та ін.); філософів і логіків (В. Біблер [24], Б. Кедров [106], П. Копнін [118], О. Лук [158] та ін.); фізіологів (І Павлов [202] та ін.). У психології та педагогіці продовжують розроблятися різноманітні концепції мислення, такі як асоціативна теорія мислення, логічна теорія мислення (С. Рубінштейн), теорія розвитку понять (Л. Виготський), діяльнісна теорія мислення (О.М. Леонтьєв, П. Гальперін, В. Давидов). Дослідники ведуть пошук сутності цієї категорії у різних аспектах, а саме: зв’язку мови і мислення (Ж. Піаже), реальності та мислення (А. Брушлинський).
Істотний інтерес для проведеного дослідження становлять праці, в яких розкриваються ідеї щодо підготовки фахівців різного профілю у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу (Н. Гловин [60], Н. Глузман [61], Г. Гордійчук [63], Л. Жовтан [85], І. Жовтоніжко [84], О. Королюк [120], Л. Лісіна [153], В. Нічишина [193], Н. Падалко [203], С. Пескун [208], Н. Стучинська [299], Р. Хамітов [330], Н. Чернега [339], О. Яригін [359] та ін.).
Питанню формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків сільського господарства у процесі вивчення спеціальних дисциплін присвячено праці Д. Костюка [123]. Однак, незважаючи на різнобічність висвітлення багатьох питань і безсумнівну теоретичну та прикладну значущість проведених досліджень, слід зазначити, що проблема формування логічного мислення, зокрема його культурного аспекту, залишається відкритою для теоретичного осмислення та експериментального вивчення.
На основі аналізу теоретичних напрацювань дослідників щодо формування у майбутніх фахівців у процесі підготовки у вищій школі культури логічного мислення виявлено низку суперечностей: між сучасними тенденціями до глобалізації енергетичних ринків та відсутністю якісного рівня підготовки професійної культури майбутніх техніків-електриків, зокрема культури логічного мислення; між особливостями функціонування освітньої сфери, зумовленими інтегруванням України в освітній європейський простір, та застарілими стандартами підготовки майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу; між підвищенням вимог до формування професійної культури майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків, зокрема культури логічного мислення у вищих навчальних закладах I-II р. а. та недостатнім рівнем забезпечення умов її формування у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу.
Усунення зазначених суперечностей, практичне значення проблеми та недостатня розробленість її теоретичних аспектів зумовили вибір теми наукового дослідження: „Формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему дисертаційного дослідження включено до плану науково-дослідної роботи кафедри загальної та соціальної педагогіки Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля – „Модернізація професійно-педагогічної освіти в Україні в умовах інтеграції до світового освітнього простору” (номер державної реєстрації 0112U002287). Тему затверджено вченою радою Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля (протокол № 11 від 23 грудня 2011 р.), узгоджено у Раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 5 від 29 травня 2012 р.) та уточнено вченою радою Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля (протокол № 4 від 20 червня 2012 р.).
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх техніків-електриків.
Предмет дослідження – структурно-функціональна модель формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити структурно-функціональну модель формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу набуває ефективності, якщо процес фахової підготовки буде реалізовано на основі структурно-функціональної моделі, що включає цільовий, змістово-процесуальний, результативно-оцінювальний блоки, орієнтована на поетапне формування культури логічного мислення, необхідної для здійснення професійної діяльності, реалізується шляхом гармонійного поєднання навчальної та позанавчальної діяльності студентів.
Відповідно до проблеми, об’єкта, предмета, мети та гіпотези було поставлено такі основні завдання дослідження:
1. Спираючись на результати аналізу філософської, культурологічної, історичної, психолого-педагогічної літератури з обраної проблеми, визначити теоретико-методологічні засади формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків.
2. Уточнити сутність, структуру, показники та рівні сформованості культури логічного мислення майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків як складової професійної культури.
3. Виявити потенціал дисциплін природничо-математичного циклу щодо формування культури логічного мислення майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків.
4. Розробити та експериментально перевірити структурно-функціональну модель формування культури логічного мислення майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу.
5. Розробити навчально-методичне забезпечення процесу формування культури логічного мислення майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків у ході вивчення дисциплін природничо-математичного циклу.
Теоретико-методологічні основи дослідження становлять концепції теорії культури (Е. Баллер [15], Й. Гердер [55; 56], Ю. Жданов [82], Е. Маркарян [160], Ф. Ніцше [192], Р. Фатихова [320], Дж. Фейблман [322]), культури логічного мислення (Л. Фаткуллова [321], О. Халабузар [329]), концепції діяльнісного підходу до формування культури логічного мислення (Л. Виготський [53], О.М. Леонтьєв [145; 146], О.О. Леонтьєв [144], С. Рубінштейн [273; 274; 275]); фундаментальні положення особистісно орієнтованого (В. Сєриков [284], І. Якиманська [357]), аксіологічного (Л. Божович [29], О.М. Леонтьєв [144; 145], О.О. Леонтьєв [144], В. М’ясищев [184; 185]), контекстного (А. Вербицький [41; 42]) підходів; загальні положення теоретичних основ моделювання та принципів моделювання педагогічних систем (Ю. Бабанський [11; 12], Б. Глинський [59], Д. Горський [64], В. Краєвський [125], В. Кушнір [135], І. Лебедєва [141], К. Морозов [181], О. Савченко [277], В. Штофф [348; 349; 350]); впровадження педагогічних технологій у ВНЗ (В. Беспалько [23], Г. Лаврентьєв [138; 139], Г. Селевко [282; 283], С. Сисоєва [286; 287]); теорія пізнання, теоретичні основи психологічної науки про єдність свідомості та діяльності (Л. Виготський [53], О.М. Леонтьєв [145; 146], О.О. Леонтьєв [144], С. Рубінштейн [273; 274; 275]); теорії діяльності, навчання й розвитку особистості (О.М. Леонтьєв [145; 146], О.О. Леонтьєв [144], С. Рубінштейн [273; 274; 275]); теорії використання особистісно орієнтованих технологій у процесі фахової підготовки майбутніх спеціалістів спрямованої на формування професійної культури, зокрема культури логічного мислення (ігрових – Л. Виготський [53], Д. Ельконін [353; 354], I. Зимня [90], А. Панфілова [204], П. Підкасистий [215; 216; 217; 218], Г. Селевко [282; 283], Г. Яворська [355]; проектних – Дж. Дьюї [77], М. Крупеніна [129], О. Пєхота [212], С. Шацький [346]; проблемного навчання – Ю. Бабанський [11; 12], Д. Богоявленський [28], Д. Вількєєв [44; 45; 46], І. Лернер [147; 148; 149], О. Матюшкін [165], М. Махмутов [166; 167], Н. Менчинська [170; 171; 172; 173], В. Оконь [198], С. Рубінштейн [273; 274; 275], В. Химинець [333]; інтерактивних – В. Гузєєв [66; 67], М. Кларін [108], О. Пєхота [212], О. Пометун [226; 227; 228]) та новітніх інформаційних технологій (В. Адольф [1], Д. Белл [20], A. Вербицький [41; 42], Т. Вороніна [51], О. Зайцева [88], І. Ісаєв [99], К. Колін [114], М. Лебедєва [142], П. Образцов [197], О. Павленко [206], Є. Полат [224], А. Тоффлер [364], A. Хуторський [336; 337]).
Для вирішення поставлених завдань та досягнення мети використовувалися загальнонаукові методи дослідження:
− теоретичні: аналіз філософської, культурологічної, історичної, психолого-педагогічної, методичної літератури, навчальної та нормативної документації в системі вищої професійної освіти, синтез, індукція і дедукція, порівняння, аналогія, узагальнення, зіставлення, моделювання – для теоретичного узагальнення головних підходів до вирішення проблеми формування культури логічного мислення майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків; метод конкретизації й систематизації теоретичних знань у процесі розробки завдань дослідження;
− емпіричні: спостереження та самоспостереження, діагностичні (бесіда, анкетування, тестування), метою яких було з’ясування складових культури логічного мислення майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний);
− статистичні – для опрацювання та оцінювання експериментальних даних дослідження.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше, на основі аналізу та вивчення наукових здобутків вітчизняних та зарубіжних учених з урахуванням власного професійного педагогічного досвіду розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено структурно-функціональну модель формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу, ґрунтуючись на системному, аксіологічному, особистісно орієнтованому, діяльнісному, контекстному підходах. Ця модель містить такі блоки: цільовий (мета, завдання, принципи, методологічні засади, педагогічні умови), змістово-процесуальний (зміст, форми й технології формування культури логічного мислення) та результативно-оцінювальний (моніторинг сформованості компонентів культури логічного мислення та результат); уточнено компоненти, критерії, показники та рівні сформованості досліджуваного феномену; удосконалено форми, методи та засоби професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків у процесі формування культури логічного мислення; подальшого розвитку набули наукові уявлення про культуру логічного мислення майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків, про сутність поняття та його структуру, професійну підготовку майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків.
Практичне значення одержаних результатів полягає в їх достатній готовності до впровадження в навчальний процес ВНЗ I-II р. а., які здійснюють підготовку майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків: розроблено і впроваджено у навчальний процес навчально-методичний посібник „Логіка” для студентів напряму підготовки „5.10010102 – Монтаж, обслуговування та ремонт електротехнічних установок в АПК”; дібрано та адаптовано пакет діагностичних матеріалів для визначення рівня сформованості культури логічного мислення; оновлено зміст навчальних дисциплін „Математика”, „Вища математика”; створено методичні матеріали для проведення практичних занять, організації та впровадження ігрових, проектних технологій, інтерактивних та новітніх інформаційних технологій та технологій проблемного навчання, завдання для самостійної роботи студентів, інструктивні матеріали щодо їх виконання.
Результати дослідження можуть бути використані у процесі професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків у вищих закладах освіти різного рівня акредитації; під час розробки ОКХ та ОПП підготовки майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків; у системі післядипломної професійної освіти техніків-електриків.
Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Державного вищого навчального закладу „Дніпропетровський індустріальний коледж” (довідка про впровадження № 238 від 08.04.2013 р.), Державного вищого навчального закладу „Придніпровський енергобудівний технікум” (довідка про впровадження № 267 від 18.04.2013 р.), Дніпропетровського радіоприладобудівного коледжу (довідка про впровадження № 281 від 15.05.2013 р.), Національного університету біоресурсів і природокористування України (акт про впровадження від 22.05.2013 р.), коледжу електрифікації Дніпропетровського державного аграрного університету (довідка про впровадження № 34 від 05.06.2013 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дослідження доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях:
– міжнародних: „Naukowa przestrzen Europy – 2012” (м. Пшемисль, Польща, 2012); „Освіта і наука XXI століття – 2012” (м. Софія, Болгарія, 2012); „Педагогіка та психологія: традиції та інновації” (м. Львів, 2013); „Розвиток педагогіки та психології в умовах сьогодення” (м. Київ, 2013); „Рівень ефективності та необхідність впливу педагогічних та психологічних наук на розвиток сучасного суспільства” (м. Харків, 2013); „Психолого-педагогічні виклики сучасності: шляхи розв’язання та новітні перспективи” (м. Одеса, 2013); „Педагогіка та психологія: наука та практика на сучасному історичному етапі” (м. Харків, 2013); „Сучасні проблеми педагогіки і психології та їх роль у сучасному суспільстві” (м. Одеса, 2013);
– всеукраїнських: „Психолого-педагогічні та політичні проблеми у трансформаційних процесах українського суспільства” (м. Кременчук, 2012); „Сучасна вища освіта: проблеми та перспективи” (м. Дніпропетровськ, 2013); „Сучасні соціально-економічні системи та проблеми освітології” (м. Дніпропетровськ, 2013);
– міжвузівських: „Сучасні соціально-економічні системи та проблеми освітології” (м. Дніпропетровськ, 2012).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження відображено у 20 публікаціях. Із них – 1 навчально-методичний посібник, 6 статей у наукових фахових виданнях України, 1 стаття у зарубіжному виданні, 12 тез доповідей у збірниках матеріалів конференцій.
Структура дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків з кожного розділу, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації – 296 сторінок, з них основний текст – 177 сторінки, список використаних джерел (364 найменувань, із них 5 – іноземними мовами) – 33 сторінки, 30 додатків – 78 сторінки, 18 таблиць – 20 сторінок, 6 рисунків – 4 сторінки.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Результати проведеного теоретико-експериментального дослідження підтвердили правомірність ключових положень висунутої гіпотези, засвідчили ефективність розв’язання поставлених завдань та дали підставу для формування загальних висновків:
1. У результаті аналізу філософської, культурологічної, історичної, психолого-педагогічної літератури розкрито методологічні та теоретичні засади формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків, основу яких склали ідеї філософів та мислителів античності, сучасних філософів, психологів, педагогів, які виокремили ключові аспекти успішної професійної діяльності майбутніх техніків-електриків: логічність, професійне спрямування мислення, визнання багатовимірності та багатоаспектності досліджуваних явищ, схильність до проблематизації, професійна культура, зокрема культура логічного мислення; активність позиції; глибоке розуміння власного рівня розвитку культури логічного мислення та її значення для майбутньої професійної діяльності, точність.
2. У виконаному дослідженні обґрунтовано сутність культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків, яку визначено як складне особистісне утворення, складову професійної культури, що полягає у глибокому усвідомленні та підпорядкуванні власного мислення правилам та законам формальної логіки; вмінні встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями дійсності та отриманою навчальною інформацією, критично мислити; відмові від шаблонних рішень; потребі самостійно висувати нові ідеї, аргументувати їх та використовувати під час кваліфікованого та усвідомленого здійснення своєї професійної діяльності згідно з посадовими компетенціями. Визначено складові компоненти культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків (мотиваційний, емоційний, операційний, оціночно-рефлексивний), детерміновано рівні сформованості досліджуваного феномену (низький, необхідний, достатній, високий) та розкрито їх зміст.
3. Виявлено потенціал дисциплін природничо-математичного циклу у процесі формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків. Визначено, що дисципліни відкривають можливості формування культури логічного мислення, інтерактивний режим роботи з навчальним матеріалом, гармонійне поєднання зі спеціальними дисциплінами, що сприяє виробленню професійної спрямованості культури логічного мислення. Доведено, що у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу, найсприятливішими формами організації навчально-виховного процесу для формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків є індивідуальна, індивідуально-групова, колективна діяльність, навчання у співробітництві „студент – студент” і „викладач – студент” та реалізація ігрових, проектних, проблемних, інтерактивних, новітніх комп’ютерних технологій навчання, що дозволяє майбутньому спеціалісту оволодіти досвідом культури логічного мислення, її значенням та цінністю для становлення особистості; усвідомити власний розвиток. Крім того, використання зазначених можливостей сприяє ефективній організації навчального процесу у вищій школі.
4. Розроблено та експериментально перевірено структурно-експериментальну модель формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу, яка ґрунтується на системному, аксіологічному, особистісно орієнтованому, діяльністному, контекстному підходах. Охарактеризовано складові блоки моделі: цільовий (забезпечення сформованості культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу), змістово-процесуальний, основу якого склали спецкурс „Логіка” та оновлений зміст дисциплін „Математика”, „Вища математика” (шляхом збагачення теоретичними знаннями про сутність мислення як складного психологічного процесу, відмінності мислення та логічного мислення щодо основ культури логічного мислення; розширення сфери професійного мислення, зокрема культури логічного мислення, на основі гармонійного поєднання особистісно орієнтованих та новітніх комп’ютерних технологій в аудиторному та позааудиторному навчально-виховному процесі), результативно-оцінювальний (особистість майбутнього спеціаліста (техніка-електрика) з високим рівнем розвитку культури логічного мислення, підготовлена до майбутньої професійної діяльності згідно з існуючими вимогами).
Реалізація розробленої структурно-функціональної моделі забезпечує послідовність та безперервність формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу. Процес такого формування є кумулятивним: результати, отримані на попередніх етапах, трансформуються та інтегруються, щоб стати основою для вирішення завдань на наступних етапах дослідження.
Шляхом порівняння отриманих у проведеному педагогічному експерименті результатів, їх кількісного та якісного аналізу виявлено, що реалізація структурно-функціональної моделі формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу зумовила істотні статистично значущі зміни в рівні сформованості кожного компонента культури логічного мислення й досліджуваного феномену в цілому, що було доведено за допомогою непараметричного двостороннього критерію χ2 в інтерпретації М. Грабаря та К. Краснянської стосовно педагогічних досліджень.
5. Розроблено навчально-методичне забезпечення процесу формування культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу, а саме: навчально-методичні комплекси курсів „Математика”, „Вища математика” для професійної підготовки студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів „молодший спеціаліст”, „бакалавр” спеціальності „Монтаж, обслуговування та ремонт електротехнічних установ в АПК”, що охоплюють програми, матеріали для лекційних, практичних занять (проблемні завдання, ситуаційні, ділові та рольові ігри, проекти), творчі завдання, завдання для самостійного опрацювання; методичні матеріали для проведення практичних занять у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу. Розроблено авторську програму спецкурсу „Логіка” для майбутніх молодших спеціалістів техніків-електриків.
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми культури логічного мислення майбутніх техніків-електриків у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу та її формування у студентів ВНЗ I–II р. а.
Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у розробці теоретико-методологічних засад формування культури логічного мислення у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного циклу різних за фахом студентів; дидактичного забезпечення процесу формування культури логічного мислення майбутніх спеціалістів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адольф В.А. Выявление уровня информационной компетентности выпускников общеобразовательных учреждений / В.А. Адольф, И.Ю. Степанова, O.A. Гумеров // Информатика и образование. – 2007. – № 5. – С. 116–119.
2. Алексєєва М.І. Мотиви навчання учнів. – / М.І. Алексєєва // К.: Радянська школа. – 1974. – 187 с.
3. Амеліна С.М. Теоретико-методичні основи формування культури діалогу у студентів аграрних вищих навчальних закладів: дис. … д.пед.наук: 13.00.04 / Світлана Миколаївна Амеліна. – Харків, 2008. – 575 с.
4. Аминов Н.А. Психодиагностика педагогических способностей: претесты, методическое пособие / Н.А. Аминов, Н.А. Морозова, А.Л. Смятских. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 1994. – 221 с.
5. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. Основы педагогики творчества. – / В.И. Андреев // Казань: из-во Казанского ун-та, 1988. – 236 с.
6. Аникеева Н.П. Личность и игра: от начальной школы до выпускного класса: учебное пособие / Н.П. Аникеева (отв. ред. Н.П. Аникеева). – Новосиб. гос. пед. ун-т. – Новосибирск, 1995. – 154 с.
7. Анцыфирова Л.И. К психологии личности как развивающейся системе / Л.И. Анцыфирова // Психология формирования и развития личности. – М.: Педагогика, 1981. – 197с.
8. Аристотель. Метафизика // Сочинения. т.1. – М.: 1975. – 347с.
9. Архангельский С.И. Лекции по научной организации учебного процесса высшей школе / С.И. Архангельский // М.: Высшая школа, 1976. – 200 с.
10. Астляйтнер Г. Дистанционное обучение посредством WWW: социальные и эмоциональные аспекты / Г. Астляйтнер // Гуманитарные исследования в Интернете / под ред. А.Е. Войскунского. – М.: Можайск–Терра, 2000. – С. 333–366.
11. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: (Общедидактический аспект) / Ю.К. Бабанский // – М.: Просвещение, 1977. – 192 с .
12. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований / Ю.К. Бабанский // Избранные педагогические труды. – М.: Педагогика. – 1989. – С. 436–546.
13. Байков Л.А. Технология игровой деятельности: учеб. пособ. / Л.А. Байкова, Л.К. Гребенкина, О.В. Еремкина // – Рязань: изд-во РГПУ, 1994. – 120 с.
14. Баліцька Н.Г. Використання інтерактивних технологій навчання в професійній підготовці майбутніх учителів: монографія / [Н.Г. Баліцька, О.А. Біда, Г.П. Волошина та ін.]; під ред. Н.С. Побірченко. – К.: Наук. світ, 2003. – 138 с.
15. Баллер Э.А. Коммунизм. Культура. Человек. / Э.А. Баллер // М., 1984. – 269 с.
16. Барановська Л.В. Навчання студентів професійного спілкування: монографія / Л.В. Барановська // К.: Біла Церква, 2002. – 256 с.
17. Баханов К.О. Оновлення змісту сучасної шкільної історичної освіти: монографія / К.О. Баханов // Донецьк: Юго-Восток, 2005. – 326 с.
18. Баханов К.О. Інтерактивне навчання / К.О. Баханов // Історія в школах України. – 1998.– №2.– С. 31–36.
19. Белик А.А. Культурология. Антропологические теории культур / А.А. Белик // М.: Российский гос. гуманит. ун-т., 1999. – 241 с.
20. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл // М.: Академия, 2004. – 788 с.
21. Беляева Е.В. Формирование культуры профессионального мышления студентов педагогического вуза (на примере специальности „Математика и Информатика”: дис. … к.пед.наук: / Елена Вадимовна Беляева. − Ульяновск − 2006. − 176 с.
22. Беспалов П.В. Компьютерная компетентность в контексте личностно-ориентированного обучения / П.В. Беспалов // Педагогика. – 2003. – № 4. – С. 41–45.
23. Беспалько В.П. Слагаемые педагогические технологии / В.П. Беспалько. – М.: Педагогика, 1991. – 215с.
24. Библер B.C. Научная интуиция и ее логический подтекст. – В кн.: Проблемы научного и технического творчества. Материалы к симпозиуму. – М., 1967. – 118 с.
25. Біда Д.Д. Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів загальноосвітньої школи засобами науково-популярних природничих видань // Наукові записки. – Випуск 72. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. – 2007. – Частина 2.
26. Блосфельд Е.Г. О соотношении проблемы и выбора методов исторического исследования / Е.Г. Блосфельд // Методологические и мировоззренческие основы научно–исследовательской деятельности: сб. науч. тр. / под ред. Н.К. Сергеева. – Волгоград, 1999. – С. 153–158.
27. Богданова Л.Є. Інтерактивні технології навчання на уроках хімії [Текст]: метод. пос. / Л.Є. Богданова. – Х.: Основа, 2004. – 144 с.
28. Богоявленский Д.Н. Психология усвоения орфографии. – М.: Просвещение, 1966. – 234 с.
29. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: избран. психол. труды [Текст] / Л.И. Божович. – Москва-Воронеж: МО ДЕК, 1996. – 352 с.
30. Большой психологический словарь / под ред. Б.Г. Мещерякова, В.П. Зинченко. – М.: Прайм-Еврознак, 2003 – 672 с.
31. Бордовская Н.В. Педагогика. // Н.В. Бордовская, А.А. Реан Учебник для вузов. – СПб.: Издательство „Питер”, 2000. – 304 с.
32. Бреус О.В. Навчально-ігрові технології як засіб формування інноваційного потенціалу майбутнього вчителя початкових класів в освітньому процесі ВНЗ: [Електронний ресурс] / О.В. Бреус // Гуманітарний вісник ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди”: зб. наук. пр. – Переяслав-Хмельницький, 2012. – Випуск 24. – С. 28–33. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_gum/Gvpkhdpi/2012_24/ 28_32.pdf.
33. Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучение [Текст] / А.В. Брушлинский. – М.: Знание, 1983. – 96 с.
34. Брюшинкин В.Н. Логика, мышление, информация. [Текст] / В.Н. Брюшинкин. – Л.: ЛГУ, 1988. – 152 с.
35. Бугайова Т.І. Формування культури економічного мислення майбутніх географів // Вісник Донецького інституту соціальної освіти / Т.І. Бугайова. – Донецьк, 2009. – №1. – С. 37.
36. Буряк В.К. Самостоятельная работа учащихся на уроках физики. – М.: Прометей, 1991. – 17 с.
37. Буряк В.К. Теория и практика самостоятельной учебной работы школьников: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д.пед.наук: 13.00.01 / Володимир Костянтинович Буряк. – Тбилиси, 1986. – 35 с.
38. Бутенко Н.Ю. Комунікативні преси у навчанні: підручник / Н.Ю. Бутенко. – К.: КНЕУ, 2004. – 383 с.
39. Вартофской М. Модели: репрезентация и научное понимание / М. Вартофской. – М.: Прогресс, 1998. – 506 с.
40. Веккер Л.М. Психика и реальность: Единая теория психически процессов / Л.М. Веккер. – М.: Смысл; Per Se, 2000. – 685 с.
41. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный поход / А.А. Вербицкий. – М.: Просвещение, 1993. – 153 с.
42. Вербицкий А.А. Контекстное обучение в новой образовательной парадигме / А.А. Вербицкий // Материалы VII Всероссийской научно-практической конференции: Формирование современной образовательной среды в условиях реализации нового поколения стандартов среднего профессионального образования. – Воронеж, 2003. – С. 13–18.
43. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 288 с.
44. Вилькеев Д.В. Познавательная деятельность учащихся при проблемном обучении / Д.В. Вилькеев. – Казань, 1967. – 128 с.
45. Вилькеев Д.В. Применение гипотезы в познавательной деятельности школьников при проблемном обучении / Д.В. Вилькеев. – Казань: КГПИ, 1974. – 67 с.
46. Вилькеев Д.В. Психология обучения и воспитания: уч. пос. / Д.В. Вилькеев. – Казань: КГПУ, 1994. – 141 с.
47. Волков Г.І. Самостійна навчальна робота студентів / Г.І. Волков // Проблеми вищої школи. – 1970. – Вип. 3. – С. 20–23.
48. Волкова Н.П. Моделювання професійної діяльності у викладанні навчальних дисциплін у вишах: монографія / Н.П. Волкова, О.Б. Тарнопольський. − Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2013. − 228 с.
49. Волкова Н.П. Професійно-педагогічна комунікація: навч. посіб / Н.П. Волкова. – К.: ВЦ „Академія”, 2006. – 256 с.
50. Волкова Н.П. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів до професійно-педагогічної комунікації.: дис.. … д.пед.наук: 13.00.04 / Наталія Павлівна Волкова. – Л., – 2006. – 432 с.
51. Воронина Т.П. Информационное общество: сущность, черты, проблемы / Т.П. Воронина. – М.: Логос, 1998. – 112 с.
52. Ворошилов В.Я. Феномен игры. – М., 1982. − 89 с.
53. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6-ти т. / Л.С. Выготский. – М.: Педагогика. – 1983. – Т.2. – 504 с.
54. Гальперин П.Я. Введение в психологию / П.Я. Гальперин. – М.: Просвещение, 1975. – 150 с.
55. Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества: (просвещение: культурология как наука) / И.Г. Гердер. – М.: Наука. – 1977. – 703 с.
56. Гердер И.Г. О воздействии поэзии на нравы народов в древние и новые времена // Гердер И.Г. Избранные сочинения / И.Г. Гердер. – М.,1959. – С. 192–195.
57. Гетьманова А.Д. Учебник по логике. 2-е изд. − М.: „ВЛАДОС”, 1995. − 303 с.
58. Гласе Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / Дж. Гласе, Дж. Стенли. – М.: Прогресс, 1976. – 496 с.
59. Глинский Б.А. Моделирование как метод научного исследования: Гносеологический анализ [Текст] / Б.А. Глинский, Б.С. Грязнов, Б.С. Дынин, Е.С. Пикитин. – М.: Изд-во МГУ, 1965. – 247 с.
60. Гловин Н.М. Формування дослідницьких умінь з дисциплін природничо-математичного циклу в студентів агротехнічного інституту в процесі фахової підготовки: автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня к.пед.наук: 13:00:04 / Надія Миронівна Гловин. − Тернопіль, 2007. − 20 с.
61. Глузман Н.А. Методико-математична підготовка вчителів початкових класів у вимірах ретроспективного аналізу: зб. наук. пр. / Педагогічні науки: М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Берд. держ. пед. ун-т; [ред. кол.: І.Т. Богданов та ін.]. − Б.: БДПУ, 2012. − Вип. 1. − С. 47−55.
62. Гордієнко-Митрофанова І.В. Теоретичні та методичні основи побудови ігрової маніпулятивної педагогічної технології ІТООД МАРО: монографія / Ія Володимирівна Гордієнко-Митрофанова. – Х.: Майдан, 2006. – 324 с.
63. Гордійчук Г.Б. Педагогічні умови забезпечення наступності вивчення природничо-математичних дисциплін у загальноосвітніх школах та професійно-технічних училищах: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня к.пед.наук: 13.00.04 / Галина Борисівна Гордійчук. – Вінниця, 2006. – 20 с.
64. Горский Д. П. Логика: Учебное пособие. – М.: Учпедгиз, 1963. – 292 с.
65. Грабарь М.И. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрические методы / М.И. Грабарь, К.А. Краснянская. – М.: Педагогика, 1977. – 136 с.
66. Гузеев В.В. Методы и организационные формы обучения / В.В. Гузеев. – М.: Народное образование, 2001.– 128с.
67. Гузеев В.В. Технологические парадигмы в мировом образовании // Химия в школе. – 2003. – №6. – С.12–20.
68. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении: Логико-психологические проблемы построения учебных предметов / В.В. Давыдов. – М., 1972. – 423 с.
69. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения / В.В. Давыдов. – М.: Интор, 1996. – 544 с.
70. Даль В. Толковый словарь живого великорусского язика: В 4-х т. / В. Даль. – М.: „Русский язык”, 1991. – Т.1. – 699с.
71. Данилюк С.С. Переваги і недоліки використання інформаційно-комп’ютерних технологій у процесі формування професійної компетентності майбутніх філологів: [Електронний ресурс] / С.С. Данилюк // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2012. – № 2. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/2012_2/639-1959-3-RV.pdf.
72. Дифференциация в обучении математики / Г.В. Дорофеев, Л.В. Кузнецова, С.Б. Суворова, В.В. Фирсов // Математика в школе. – 1990. – № 4. – С. 15–21.
73. Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії: [Навч.- метод. посіб.] / Г.Д. Довгань. – Х.: Вид. група „Основа”, 2005. – 126 с.
74. Договір до Енергетичної Хартії: [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU94137D.html.
75. Дубасенюк О.А. Роль ігрової методики у педагогічній підготовці майбутніх учителів // Педагогічний процес: Теорія і практика. – Наук. записки. – Вип. 1 – С. 22–28.
76. Дусавицкий А.К. Мотивы учебной деятельности студентов. – 1987. – 54 с.
77. Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления / Дж. Дьюи. – М.: Лабиринт, 1999. – 192 с.
78. Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. – М.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения РСФСР, 1961. – 239 с.
79. Євтєєв В.В. Організація самостійної роботи студентів у середовищі комп’ютерно орієнтованих навчально-методичних комплексів: [Електронний ресурс] / В.В. Євтєєв // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології: зб. наук. пр. – 2012. – №1. – С. 276–280. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Apdup/2012_1/1-6-52.pdf.
80. Єрмаков І.Г. На шляху до школи життєвої компетентності: проектний підхід // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико зорієнтований збірник / С.М. Шевцова. – К., Вид-во „Департамент”, 2003. – 500 с. – С. 15–29.
81. Жалдак М.І. Педагогічний потенціал комп’ютерно-орієнтованих систем навчання математики / М.І. Жалдак // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: зб. наук праць / НПУ ім. М.П.Драгоманова.– К.: – Випуск 7. – 2003. – С. 3–16.
82. Жданов Ю.А. Сущность культуры // Ю.А. Жданов, В.Є. Давидович. – Ростов н/Д: изд-во Рост. ун-та, 1979. – 263 с.
83. Життєва компетентність особистості: Наук.-метод. посібник // За ред. Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова, Г.М. Несен. – К., 2003. – 520 с.
84. Жовтоніжко І.М. Формування системи оцінно-ціннісних знань студентів вищих навчальних закладів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня к.пед.наук: 13.00.04 / Ірина Миколаївна Жовтоніжко. − Харків, 2008. − 30 с.
85. Жовтан Л.В. Диференціація навчання учнів 7-11 класів у процесі поглибленого вивчення предметів природничо-математичного циклу: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня к.пед.наук: 13.00.09 / Людмила Василівна Жовтан. – Харків, 2001. – 22 с.
86. Журавльов В.М. Сознание, подсознание и логическая культура мышления / В.М. Журавльов // Культура. Образование. Духовность: материалы Всерос. науч.-практ. конф., посвящ. 60-летию Бийс. гос. пед. ин-та (23-24 сент. 1999 г.). – Бийск, 1999. – С. 78–79.
87. Завгородняя В.Л. Использование проблемных заданий и ролевых игр при обучении иностранным языкам. – Использование в учебном процессе высшей школы методов активного обучения. // Межвузовский сборник научных трудов / под ред. д.пед.наук Г.Е. Ковалевой. – Ленинград, 1990. – С. 145.
88. Зайцева С.А. Современные информационные технологии в образовании: [Електронний ресурс] / С.А. Зайцева, В.В. Иванов. – Режим доступа: http://sgpu2004.narod.ru/infotek/infotek2.htm.
89. Занюк С.С. Психологія мотивації: Навч. посібник / С.С. Занюк. – К.: Либідь, 2002. – 304 с.
90. Зимняя И.А. Педагогическая психология. Учеб. для вузов / И.А. Зимняя. – 2-е изд., доп., испр. и перераб. – М.: Логос, 2003. – 384 с.
91. Зубрицька М.О. Homo legens: читання як соціокультурний феномен / М.О. Зубрицька. – Львів: Літопис, 2004.– 352 с.
92. Зязюн І.А. Краса педагогічної дії / І.А. Зязюн, Г.М. Сагач. – К.: Укр.-фін. ін.-т менедж. і бізнесу, 1997. – 302 с.
93. Иванов В.В. Культурная антропология и история культуры: В.В. Иванов // Одиссей: Человек в истории, 1989: исследования по социальной истории и истории культуры / Рос. акад. наук, Ин-т всеобщ. истории. – М.: Наука, 1989. – С. 11–20.
94. Иванов Е.А. Логика: учебник. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 309 с.
95. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб: Питер, 2000. – 512 с.
96. Ильин В.С. Проблемы воспитания потребности в знании у школьников: дис. … д.пед.наук: 13.00.01. – Владимир Сергеевич Ильин. – М., 1971. – 595 с.
97. Ильин Е.П. Мотивы человека: теория и методы изучения. – К.: Вища школа, 1998. – 292 с.
98. Ильин Е.П. Эмоции и чувства / Е.П. Ильин. – Спб: Питер, 2001. – 752 с.
99. Исаев И.Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя / И.Ф. Исаев. – М.: Издательский центр „Академия”, 2004. – 207 с.
100. Інноваційні педагогічні технології у вищій школі [Текст]: зб. наук.-метод. пр. / за ред. д.пед.н., проф. Романовського О.Г., к.психол.н. Панфілова Ю.І. – X.: НТУ „ХПІ”, 2010. – 211 с.
101. Інтерактивні технології на уроках математики [Текст]: навч.-метод. посібн. / упоряд. І.С. Маркова. – Х.: Основа, 2007. – 127 с.
102. Кpылова H.Б. Культуpология обpазования / Н.Б. Крылова. – М.: Наpодное обpазование, 2000. – 272 с.
103. Калаков Н.И. Инновационные технологии в преподавании психолого-педагогических дисциплин / Н.И. Калаков, А.В. Меньшиков, Е.Н. Немова. – Ульяновск: УФВУС, 2003. – 178 с.
104. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. – М.: Педагогика, 1981. – 200 с.
105. Касымжанов А.Х. О культуре мышления / А.Х. Касымжанов, А.Ж. Кельбуганов. – М.: Политиздат, 1981. – 128 с.
106. Кедров Б.М. О науках фундаментальных и прикладных // Вопросы философии. – 1972. – № 10. – С. 18–21.
107. Кирсанов А.А. Индивидуализация учебной деятельности учащихся / А.А. Кирсанов. – Казань, 1980. – 207 с.
108. Кларин М.В. Интерактивное обучение-инструмент освоения нового опыта / М.В. Кларин // Педагогика. – 2000. – №7. – С. 12–19.
109. Книга вчителя математики: Довідково-методичне видання / Упоряд. Н.С. Прокопенко, Н.П. Щекань. Вид. 2-ге, доповн.−Харків, − 288 с.
110. Коберник Г.І. Індивідуалізація й диференціація навчання в початкових класах: теорія та методика / Г.І. Коберник. – К.: Науковий світ, 2002. – 232 с.
111. Коберник Г.І. Формування в молодших школярів інтересу до математики засобами народознавства: Навч. посіб. / Г.І. Коберник, Н.М. Науменко, І.В. Овчіннікова. – К.: Наук. світ, 2000. – 62 с.
112. Коган Л.Н. Теория культуры [Текст] / Л.Н. Коган. – Екатеринбург: Изд-во Уральского ун-та, 1993. – 118 с.
113. Когнитивная психология Текст.: учеб. для вузов / под ред. В.Н. Дружинина, Д.В. Большакова. – М.: ПЕРСЭ, 2002. – 480 с.
114. Колин К.К. Информационное общество / К.К. Колин. – Челябинск, 2010. – 27 с.
115. Колмогоров А.Н. Математика − наука и професия. − М.: Наука, 1988. − 235 с.
116. Коломієць А.М. Особистісно орієнтовані технології у викладанні природничих дисциплін: [Електронний ресурс] / А.М. Коломієць, В.П. Крижанівська // Вісник Черкаського університету. – Серія: Педагогічні науки. – 2008. – № 125. – С. 85–89. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum
/vchu/N125/N125p085-089.pdf.
117. Конвенція про права дитини: [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021.
118. Копнин П.В. Задачи и основные понятия логики научного исследования. – М.: Наука, 1965. – С. 5.
119. Корінний М.М. Короткий енциклопедичний словник з культури / М.М. Корінний, В.Ф. Шевченко. – К.: Україна, 2003. – 384 с.
120. Королюк О.М. Диференціація самостійної роботи студентів коледжів технічного профілю в процесі вивчення природничо-математичних дисциплін: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня к.пед.н.: 13:00:04 / Олена Миколаївна Королюк. − Житомир, 2008. − 23 с.
121. Короткий філософський словник: Пер. з 3-го рос. видання, переробленого і доповненого / під ред. М. Розенталя і П. Юдіна. – Київ, 1952. – 585 с.
122. Коротяев Б.И. Педагогика как совокупность педагогических теорий / Б.И. Коротяев. – М.: Просвещение, 1986. – 208 с.
123. Костюк Д.А. Формування фахової компетентності майбутніх техніків-електриків сільського господарства у процесі вивчення спеціальних дисциплін: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня к.пед.н.: 13.00.04 / Дмитро Андрійович Костюк. − Київ, 2012. − 20 с.
124. Кошелюк В. Дидактичні аспекти викладання дисципліни „Комп’ютерні мережі” / В. Кошелюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. – Серія: Педагогіка. – 2009. – № 3. – С. 184 – 188.
125. Краевский В.В. Проблемы научного обоснования обучения [Текст] / В.В. Краевский. – М.: Педагогика, 1977. – 264 с.
126. Краткий словарь по логике / Д.П. Горский, А.А. Ильин, А.Л. Никофоров / под ред. Д.П. Горского. – М.: Просвещение, 1991. – 201 с.
127. Крилова Т.В. Шляхи активізації навчання математики у вищій технічній школі: [Електронний ресурс] / Т.В. Крилова, П.О. Стеблянко, О.Ю. Орлова // Вісник Черкаського університету. – Серія: Педагогічні науки. – 2010. – № 181. – С. 50–57. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/ped/2010_
181/N181p050-056.pdf.
128. Круглова Л.К. Теория культуры. Введение в теорию культуры [Текст]: учебное пособие / Л.К. Круглова // Министерство транспорта Российской Федерации; С.-Петербург. гос. ун-т водных коммуникаций. – СПб.: Изд-во СПбГУВК, 2005. – Ч.1. – 104 с.
129. Крупенина М.В. В борьбе за марксистскую педагогику. / М.В. Крупенина, В.Н. Шульгин. – М., 1929. – 185 с.
130. Крутецкий В.А. Основы педагогической психологии / В.А. Крутецкий. – М.: Просвещение, 1972. – 255 с.
131. Крылова Н.Б. Формирование культуры будущего специалиста: метод. пособие / Н.Б. Крылова. – М.: Высш. шк., 1990. – 142 с.
132. Кудрявцев Л.Д. Современная математика и ее преподавание. – М.: Наука, 1985. – 170с.
133. Кудрявцев Т.В. Проблемное обучение: истоки, сущность, перспективы / Т.В. Кудрявцев. – М.: Знание, 1991. – 80 с.
134. Курицина В.Н. Метод проектов: вчера, сегодня, завтра // Образовательная технология как система, объединяющая теорию, практику и искусство. – Воронеж: ВГПУ, 2000. – С. 59–63.
135. Кушнір В.А. Теоретико-методологічні основи системного аналізу педагогічного процесу вищої школи: дис. … д.пед.наук: 13.00.04: / Василь Андрійович Кушнір. – К., 2003. – 482 с.
136. Кущенко О.С. До проблеми сутності, типів та особливостей Інтернет-комунікацій / О.С. Кущенко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / Ред. Т.І. Сущенко та ін. – К.; Запоріжжя. – 2007. – Вип. 45. – С. 210–217.
137. Кущенко О.С. Формування культури Інтернет-комунікації майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій: дис. … к.пед.н.: 13.00.04 / Ольга Сергіївна Кущенко. – Дніпропетровськ, 2008. – 256 с.
138. Лаврентьев Г.В. Гуманизация математического образования: проблемы и перспективы [Текст] / Г.В. Лаврентьев. – Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 2001. – 206 с.
139. Лаврентьев Г.В. Слагаемые технологии модульного обучения. Учебное пособие [Текст] / Г.В. Лаврентьев, Н.Б. Лаврентьева. – Барнаул: Изд-во АлтГУ, 1994. – 128 с.
140. Лапшин С.А. Проблемне навчання як складова сучасних освітніх технологій у процесі вивчення курсу „Політологія” у ВНЗ: [Електронний ресурс] / С.А. Лапшин. – Режим доступу: http://ito.vspu.net/upload/zbirnuku/imad/z_30/r5/ problemne_navchania_iak_skladova.pdf.
141. Лебедева И.П. Структурно-функциональное моделирование в педагогическом исследовании / И.П. Лебедева // Методология диссертационных исследований проблем образования в условиях его модернизации: сб. науч. ст. Всерос. семинара по методологи педагогики. Волгоград, 20–22 мая 2003 г. – Волгоград: Перемена, 2003. – С. 55–59.
142. Лебедева М.Б. Как готовить студентов к использованию информационных и коммуникационных технологий в профессиональной педагогической деятельности? / М.Б. Лебедева // Информационные технологии в науке, образовании, искусстве. – С.-Пб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2005. – С. 132–136.
143. Левшина Н.І. Использование игровых технологий в профессиональной подготовке специалистов / Н.І. Левшина // Начальная школа. – 2010. – № 7. – С. 122–124.
144. Леонтьев А.А. Психология общения. – 2-е изд., испр. и доп / А.А. Леонтьев. – М.: Смысл, 1997. – 365 с.
145. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев. – 2-е изд. – М.: Педагогика, 1980. – 382с.
146. Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии [Текст] / А.Н. Леонтьев. – М.: Смысл, 2000. – 511 с.
147. Лернер И.Я. Процесс обучения и его закономерности / И.Я. Лернер. – М.: Знание, 1980. – 96 с.
148. Лернер И.Я. Развитие мышления учащихся в процессе обучения истории: пособие для учителей / И.Я. Лернер – М.: Просвещение, 1982. – 191 с.
149. Лернер І.Я. Питання проблемного навчання на Всесоюзних педагогічних читаннях / І.Я. Лернер // Радянська педагогіка. – 1968 р. – № 7. – С. 18–21.
150. Лийметс Х.Й. Групповая работа на уроке / Х.Й. Лийметс – М.: Знание, 1975. – 64с.
151. Липкина А.И. Критичность и самооценка в учебной деятельности / А.И. Липкина, Л.А. Рыбак. – М.: Просвещение, 1986. – 194с.
152. Литовченко В.Н. Формирование исследовательских умений студентов педагогических специальностей средствами НИР: дис. … к.пед.н.: 13.00.01 / Валентина Николаевна Литовченко. – Минск, 1990. – 197 с.
153. Лісіна Л.О. Розвиток пізнавальної активності школярів старших класів у процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня к.пед.н.: 13.00.09 / Лариса Олександрівна Лісіна. – К., 2000. – 20 с.
154. Літвінчук С.Б. Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів за допомогою комп’ютерних технологій навчання / С.Б. Літвінчук // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми / зб. наук. пр. – Вип. 5. Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. – Київ-Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2004. – С. 533–538.
155. Логачевська С.П. Диференціація у звичайному класі: посіб. для вчителів, методистів, студентів / С.П. Логачевська // Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. – 288 с.
156. Логвін В. Метод проектів у контексті сучасної освіти // Завуч, 2002. – № 26. – С. 4–11.
157. Лотман Ю.М. Текст и структура аудитории / Ю.М. Лотман // Даугава. – 1988. – №1. – С. 13–36.
158. Лук А.Н. Мышление и творчество. – М.: Политиздат, 1976. – 144 с.
159. Лурье С.Я. Демокрит: Тексты, перевод, исследование / Отв. ред. Я.М. Боровский. – Л.: Наука, 1970. – 664 с.
160. Маркарян Э.С. Теория культуры и современная наука: логико-методологический анализ [Текст] / Э.С. Маркарян // М.: Мысль, 1983. – 284 с.
161. Маркова А.К. Мотивация учебной деятельности школьников // Вопросы психологии. – 1978. – № 3. – С. 136–142.
162. Маркова А.К. Проблема формирования мотивации учебной деятельности // Советская педагогика. – 1979. – № 11. – С. 63–71.
163. Маркова А.К. Мотивация учения и ее воспитание у школьников // А.К. Маркова, А.Б. Орлов, Л.М. Фридман. – М.: Педагогика, 1983. – 64 с.
164. Мартынова Г.П. Деловая игра на занятиях по политической экономике. – Методы активного обучения и деловые игры в учебном процессе / Межвузовская конференция-семинар. Тезисы докладов. – Ч.1 – Челябинск, Челябинский политехнический институт, 1990. – C. 27–28.
165. Матюшкин А.М. Концепция творческой одаренности / А.М. Матюшкин // Вопросы психологии. – 1989. – № 6. – С. 74–81.
166. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе / М.И. Махмутов. – М.:Педагогика, 1977.– 240 с.
167. Махмутов М.И. Проблемное обучение: основные вопросы теории / М.И. Махмутов. – М.: Высшая школа, 1975. – 312 с.
168. Межуев В.М. Культура и история / В.М. Межуев. – М.: Политиздат, 1977. – 199 с.
169. Мельник М. Застосування технології проектування у роботі з обдарованими учнями: [Електронний ресурс] / М. Мельник // Національна академія педагогічних наук України Інститут обдарованої дитини НАПН України Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України Навчання і виховання обдарованої дитини: теорія і практика: зб. наук. пр. – Київ, 2011. – Випуск 5. – С. 193–198. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nivoo/2011_5/28.pdf.
170. Менчинская Н.А. Проблемы обучения воспитания и психологического развития ребенка: Избран. псих. труды / Н.А. Менчинская. – М.: Изд-о Москов. психол.-социал. ин-та; Из-во МОДЭК, 2004. − 512 с.
171. Менчинская Н.А. Мышление в процессе обучения Текст. / Н.А. Менчинская // Исследования мышления в советской психологии. – М., 1966. – С. 366–369.
172. Менчинская Н.А. О концепции формирования умственных действий Текст. / Н.А. Менчинская // Вопросы психологии. – 1960. – № 1. – С. 157–164.
173. Менчинская Н.А. Проблемы учения и умственного развития школьников Текст. / Н.А. Менчинская // Избранные психологические труды. – М.: Педагогика, 1989. – 221 с.
174. Меськов В.С. От логики рассуждений к методологии когнитивной деятельности // Модели рассуждений – 3: когнитивный подход: сб. науч. ст. / под общ. ред. В.Н. Брюшинкина. – Калининград: Изд-во РГУ им. И. Канта, 2010. – С. 28–58.
175. Методика „Эрудит” / Г.В. Резапкина Отбор в профильные классы. – М.: Генезис, 2006. – 124 с.
176. Методика для диагностики учебной мотивации студентов (А.А. Реан и В.А. Якунин, модификация Н.Ц. Бадмаевой) / Н.Ц. Бадмаева Влияние мотивационного фактора на развитие умственных способностей: монография. – Улан-Удэ, 2004. – С. 151–154.
177. Методика для оценки логического мышления / Альманах психологических тестов. – М., 1995. – С. 141–142.
178. Мєднікова Г. Адаптація і самореалізація особистості та роль сучасного мистецтва у цьому процесі / Г. Мєднікова // Вища школа. – 2003. – №2-3. – С. 71–79.
179. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України: [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/ uk/doccatalog/list?currDir=50358.
180. Морозов В.П. Невербальная коммуникация: експериментально-теоретические и прикладные аспекты / В.П. Морозов // Психол. журн. – 1993. – №1. – С. 18–31.
181. Морозов К.Е. Математическое моделирование в научном познании [Текст] / К.Е. Морозов. – М.: Мысль, 1969. – 212 с.
182. Муранов А. В классе как в целом мире // Нар. образование. – 1995. – №6. – С. 91–93.
183. Мухина B.C. Возрастная психология: Учебник для студентов вузов [Текст] / B.C. Мухина. – М.: Академия, 1997. – 431 с.
184. Мясищев В.Н. О взаимосвязи общения, отношения и отражения как проблеме общей и социальной психологи / В.Н. Мясищев // Социально-психологические и лингвистические характеристики форм общения и развития контактов между людьми. – Л., 1970. – 185 с.
185. Мясищев В.Н. Психология отношений: избр. психол. тр / В.Н. Мясищев. – М.: Изд-во Ин-т практ. психол., 1995. – 335 с.
186. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті // Освіта України. – 2002. – № 16. – С. 3–9.
187. Немов Р.С. Психология: учеб. для студ. высш. пед. учеб. завед.: В 3-х кн. // Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. – 3-е изд. – М., 1998. – 632 с.
188. Немов Р.С. Психология. – М.: Просвещение, 1990. – 301 с.
189. Нечаева Т.П. Педагогические условия формирования профессионально значимых свойств личности студентов (курсантов) инженерных специальностей в дидактических информационных средах: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня к.пед.н.: 13.00.08 / Тамара Петрівна Нечаева. – Ставрополь, 2000. – 22 с.
190. Нєдялкова К.В. Педагогічні умови інтелектуального розвитку майбутніх учителів математики у процесі фахової підготовки: дис. … к.пед.н.: 13.00.04 / Нєдялкова Катерина Василівна. – Одеса, 2003. – 218 с.
191. Никереев Е.М. О соотношении груп мотивов в мотивационной сфере личности // Тезисы докладов к V Всесоюзному съезду психологов СССР. – М., 1977. – С. 141–145.
192. Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни. Соч. в 2 т. Т. 1. Литературные памятники. – М.: Мысль, 1990. – 829 с.
193. Нічишина В.В. Інтегративний підхід до вивчення математичних дисциплін у процесі підготовки майбутніх вчителів математики: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня к.пед.н.: 13.00.04 / Вікторія Вікторівна Нічишина. − Кіровоград, 2008. − 22 с.
194. Новик