ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД

brief description

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д.УШИНСЬКОГО

На правах рукопису

Пальшкова Ірина Олександрівна

УДК 371.15:373.3

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ:
ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД

Спеціальність 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Одеса - 2009

ЗМІСТ
Вступ 5
Розділ 1. Теоретичні засади підготовки вчителів початкової школи до професійної діяльності 22
1.1. Ретроспективний огляд становлення системи підготовки вчителів початкової школи 22
1.2. Основні напрями розробки науково-теоретичних засад підготовки вчителів початкової школи до професійної діяльності 36
1.3. Культуровідповідність як новий етап розвитку теорії і практики сучасної освіти 57
1.4. Феномен «культура вчителя» у науково-педагогічних дослідженнях 72
Висновки з першого розділу 94
Розділ 2. Професійно-педагогічна культура вчителя початкової школи як категорія педагогіки 98
2.1. Логіка категоріального аналізу феномена «професійно-педагогічна культура вчителя початкової школи» 98
2.2. Професійно-педагогічна культура вчителя початкової школи у контексті категорій якості і кількості 113
2.3. Професійно-педагогічна культура вчителя початкової школи у категоріях сутності та існування 143
2.4. Професійно-педагогічна культура вчителя початкової школи у суб’єкт-об’єктному вимірі 161
Висновки з другого розділу 182
Розділ 3. Практико–орієнтований підхід у формуванні професійно-педагогічної культури вчителів початкової школи 188
3.1. Сутнісь практико–орієнтованого підходу як методологічного принципу гуманітарного пізнання 188
3.2. Особливості змісту і методу пізнання професійно-педагогічної культури вчителів початкової школи у контексті практико–орієнтованого підходу 209
3.3. Педагогічні умови формування професійно-педагогічної культури вчителів початкової школи на засадах практико–орієнтованого підходу 221
Висновки з третього розділу 241
Розділ 4. Експериментальне дослідження формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи на засадах практико–орієнтованого підходу 247
4.1. Логіка і методика організації експериментального дослідження формування професійно-педагогічної культури вчителів початкової школи на засадах практико–орієнтованого підходу 247
4.2. Аналіз об’єктивних передумов формування професійно-педагогчної культури майбутніх учителів початкової школи у навчальному процесі ВНЗ 263
4.3. Стан сформованості професійно-педагогічної культури вчителів початкової школи і студентів випускного курсу 274
4.4. Експериментальна технологія формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи на засадах практико–орієнтованого підходу 285
4.5. Порівняльний аналіз рівнів сформованості професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи на констатувальному і прикінцевому етапах експериментального дослідження. 323
4.5.1. Результати констатувальних зрізів та їх аналіз. 324
4.5.2. Результати прикінцевих зрізів та їх аналіз. 336
Висновки з четвертого розділу 348
Висновки 352
Список використаних джерел 363
Додатки 421

ВСТУП

Актуальність дослідження. В епоху глобальних змін складність і неоднозначність процесів, що відбуваються у суспільстві, їх різноманітна спрямованість з особливою гостротою ставлять перед кожною людиною проблему вибору і самовизначення в особистих цінностях, культурі, місця у суспільному житті і професії. За цих умов освіта стає одним з найважливіших чинників прогресу і вчитель як носій загальнолюдських і суспільних цінностей, як творець особистості і транслятор надбань культури минулого в майбутнє через освіту підростаючого покоління, привертає особливу увагу суспільства, науковців і практиків. У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті підкреслюється, що головною запорукою успішного виконання місії освіти стає якість підготовки вчителя, його здібність до саморозвитку і самореалізації у професійній діяльності, до продуктивної творчої діяльності в контексті надбань вітчизняної і світової культури.
Професійна діяльність учителя початкової школи серед інших педагогічних професій посідає особливе місце. Воно визначається не тільки обсягом освітніх завдань, які вирішуються, але й значимістю цього періоду для всього розвитку і становлення особистості дитини, її цінностей і світогляду. Зважаючи на це, науковці чимало уваги приділяють проблемі підготовки майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності, зокрема: орієнтації майбутніх учителів початкових класів на загальнолюдські і професійно-педагогічні ідеали (Ш.Амонашвілі, В.Загвязинський, Л.Хоружа та ін.); процесу безперервної самоосвіти і самовиховання майбутніх учителів початкових класів (Н.Бружукова, А.Данилюк, В.Денисенко), формуванню їхньої готовності до професійно-педагогічної діяльності в цілому та її окремих функцій (О.Івлієва, Л.Коржова, С.Самсіков, В.Сирота та ін.), теоретичній і методичній підготовці вчителів початкової школи до навчання і виховання молодших школярів (К.Авраменко, О.Байбакова, Т.Байбара, Н.Бібік, О.Біда, В.Бондар, М.Вашуленко, С.Гамідов, Н.Зубалій, В.Ковальов, Н.Костелянець, Н.Котух, Криштов Крашевскі, С.Литвиненко, О.Мельник, В.Полонський, О.Савченко, Н.Тализіна, Г.Тарасенко, Л.Фалько, Л.Хомич, Л.Хоружа, О.Хорошковська, І.Шапошникова та ін.).
Найбільша кількість досліджень присвячена питанням удосконалення методичної підготовки вчителів початкових класів до розв’язання конкретних завдань у навчанні і вихованні молодших школярів (К.Авраменко, О.Байбакова, С.Гамідов, Л.Гарбузенко, Т.Голубєва, С.Гунько, І.Казанжи, В.Ковальов, Н.Костелянець, Н.Котух, С.Литвиненко, О.Мельник, Н.Сулаєва, Л.Фалько та ін.).
Зміна освітніх орієнтирів, новий погляд на ідеологію та призначення освіти, що відбулися наприкінці ХХ століття, знайшли своє віддзеркалення у технологіях гуманізації і особистісно орієнтованого навчання, посиленні людинотворчої складової у змісті підготовки майбутніх учителів (І.Аносов, І.Бех, Б.Бім-Бад, А.Богуш, І.Зязюн, О.Савченко та ін.). Сучасна освітня парадигма наголошує на підготовці підростаючого покоління як суб'єктів культури миру, що базується на гармонії природи, людини і суспільства, природного і людського в самій людині. Однак багаторічний досвід освітньої практики і наукових досліджень засвідчує, що ця парадигма не забезпечується формальною трансляцією знань від старшого покоління до молодшого, відтворенням культурних здобутків минулого у змісті освіти, а потребує спеціальних зусиль з боку вчителя і його вихованців.
Культуровідповідність як принцип, головна ідея сучасного освітнього процесу, пов’язана з пошуками нових підходів у визначенні цілей освіти і способів їх досягнення (В.Андрущенко, Г.Балл, В.Біблер, Є.Бондаревська, О.Газман, Б.Гершунський, М.Євтух, Н.Ничкало, С.Сисоєва, Л.Хомич та ін.).
Впровадження нової гуманістично зорієнтованої настанови вимагає принципових змін у змісті підготовки майбутнього вчителя до професійно-педагогічної діяльності, характері і способах управління цим процесом, технологіях його організації. У багатьох дослідженнях обговорюються шляхи та засоби відтворення гуманістичної парадигми у професійно-педагогічній освіті (Н.Асташова, А.Бойко, Н.Бордовська, В.Гриньова, Е.Захарченко, І.Ісаєв, І.Колесникова, Б.Ліхачов).
В останні роки у зв’язку з впровадженням у практику освіти суб’єкт-суб’єктної педагогічної парадигми особлива увага приділяється теоретичному аналізу і обґрунтуванню механізмів становлення вчителя як суб'єкта педагогічної діяльності (Г.Аксьонова, Р.Асадуллін, Є.Волкова, Н.Григорьєва, В.Жорнова, Н.Нікітіна, Н.Соловйова); формуванню його загальної і професійно-педагогічної культури (М.Віленський, В.Гриньова, Е.Гришин, О.Ходусов); різним аспектам його індивідуально-творчого розвитку та інноваційного потенціалу (І.Богданова, Н.Кічук, Л.Кондрашова, З.Курлянд, А.Линенко, Н.Мажар, Л.Подимова, Н.Посталюк, Т.Руденко, Т.Руднєва, О.Цокур та інші).
За результатами досліджень доведено, що вчитель як суб'єкт педагогічної діяльності найбільш продуктивно виконує свої професійні завдання у контексті сучасної йому культури. Загальна феноменологія культури вчителя знайшла своє відображення у працях О.Барабанщикова, В.Беспалько, Є.Бондаревської, М.Віленського, В.Гриньової, М.Кларіна, М.Крилова, О.Мудрика, Л.Нечипоренко, А.Овчиннікової, В.Радула, О.Рудницької, В.Серікова, В.Сластьоніна, Л.Хомич, Л.Хоружої, Є.Шиянова, Н.Щуркової та ін. Ученими розкрито зміст, механізми, тенденції та умови формування окремих її складових: духовної культури (Є.Артамонова, І.Бех, Б.Братусь, В.Зінченко, Б. Нечипоров, Н.Щуркова), методологічної (І.Зязюн, В.Краєвський, В.Тамарін, О.Ходусов), морально-етичної (Є.Богданов, Е.Гришин, Є.Силяєва), комунікативної (О.Мудрик), технологічної (М.Левіна), валеологічної (І.Бердніков), інформаційної (О.Єршов, Н.Мінаков), проектної (Л.Гур’є, А.Криуліна), екологічної (С.Глазачов), фізичної культури (М.Віленський) та ін. У зв’язку з підготовкою учителя початкової школи досліджено його методичну (І. Артем’єва) та естетичну культуру (Л.Гарбузенко), культуру розумової праці (І.Ігнатова), педагогічного спілкування (І. Комарова), технологічну (М.Николаєва), комунікативну (В.Садова) та інформаційну культуру (І.Смирнова) та ін.
Автори підкреслюють, що професійно-педагогічна культура виконує у діяльності вчителя роль еталону або культурної норми. За своєю природою і сутністю вона є утворенням, у якому збігається і відтворюється загальнолюдське, суспільне і особистісне, індивідуальне уявлення про цінності і способи їх існування. Учитель як особистість, що є носієм певних загальнолюдських культурних цінностей, як суб’єкт професійно-педагогічної діяльності, що за будь-яких обставин відтворює у педагогічній професії власний спосіб життєдіяльності, свідомо чи несвідомо здійснює персоніфікацію нормативної моделі професійно-педагогічної діяльності. Однак тільки за умови свідомого ставлення до цілей і засобів відтворення визнаного еталону професійно-педагогічної діяльності в системі освіти і суспільства в цілому, він може зберігати її як культурне явище, удосконалювати, змінювати та розвивати через власні інновації.
Проте науково обґрунтовані теоретичні аспекти культуровідповідної підготовки вчителя не знайшли свого реального відтворення у навчальному процесі вищих навчальних закладів. Про це свідчить низка суперечностей між:
- широким декларуванням суб’єкт-суб’єктної парадигми сучасної освіти і відсутністю об'єктивних умов для її втілення у реальному процесі підготовки вчительських кадрів до професійної діяльності;
- соціальними потребами оновлення усіх структурних елементів системи освіти на засадах гуманізації, культуровідповідності і відсутністю реальних ефективних шляхів і засобів їх відтворення у змісті теоретичної і практичної підготовки вчителів у вищих навчальних закладах;
- цілями освіти, що соціально зумовлені і в демократичному суспільстві мають усталену тенденцію до всебічної різноманітності, варіативності і гнучкості, і сучасною системою підготовки майбутніх учителів до професійно-педагогічної діяльності, що виявляє неухильну тенденцію до уніфікації і стандартизації;
- вимогами контекстного, особистісного, індивідуального підходу до навчання і розвитку школярів і практичною непідготовленістю учителів до його задоволення у навчально-виховному процесі;
- зростаючими вимогами щодо особистості вчителя як суб’єкта загальної і професійної культури та відсутністю у системі вищої педагогічної освіти об’єктивних умов щодо їх забезпечення.
Зважаючи на це, темою дисертаційного дослідження було обрано - «Формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя початкової школи: практико-орієнтований підхід».
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри дошкільної педагогіки «Ефективність педагогічних моделей керування якістю підготовки фахівців у системі вищої педагогічної освіти» (№106U00468), що входить до наукового плану Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського. Автором досліджено теоретико-методологічний та прикладний аспект формування професійно-педагогічної культури вчителів початкової школи на засадах практико орієнтованого підходу.
Тема дисертації затверджена Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (протокол № 3 від 30 жовтня 2003 р.) та в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 10 від 23 грудня 2003 року).
Мета дослідження полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов та експериментальної методики формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи на засадах практико-орієнтованого підходу.
Завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз наукового фонду щодо сутності дефініції «педагогічна культура» та теоретико-методичних засад підготовки вчителя початкової школи у загальній професійно-педагогічній діяльності.
2. Визначити теоретико-методологічні засади дослідження та розробити науково обґрунтовану концепцію формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи.
3. Розкрити зміст і компонентну структуру феномена «професійно-педагогічна культура вчителя початкової школи».
4. Вивчити стан формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя початкової школи у сучасній педагогічній теорії і практиці вищої школи.
5. Обґрунтувати практико-орієнтований підхід як методологічний концепт формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи.
6. Визначити й науково обґрунтувати педагогічні умови і засоби формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи.
7. Виявити критерії та схарактеризувати рівні сформованості професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи.
8. Розробити й експериментально перевірити педагогічні умови і методику формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи на засадах практико-орієнтованого підходу.
Об'єкт дослідження: особистісно-професійна підготовка майбутнього вчителя початкової школи у вищому педагогічному навчальному закладі.
Предмет дослідження: теорія і методика формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя початкової школи на засадах практико-орієнтованого підходу.
Загальна гіпотеза дослідження: досягнення результативності формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя початкової школи можливе, якщо:
- процес підготовки студентів набуде цілісності, особистісної професійної зорієнтованості;
- культура розуміється як середовище, в якому формується особистість вчителя і яке стимулює її розвиток;
- експериментальна методика будується на теоретико-методологічних засадах, що відображають сутність культурологічного підходу до формування професійно-педагогічної культури вчителя, а культура визнається одним із новоутворень, що формуються у процесі підготовки педагога до професійно-педагогічної діяльності, поряд із готовністю, компетентністю, педагогічною майстерністю, професіоналізмом;
- професійно-педагогічна культура майбутнього вчителя початкової школи буде розглядатись у контексті категорій якості і кількості, сутності й існування, у суб’єкт-об’єктному вимірі.
Формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи буде ефективним, якщо воно здійснюється як система моральних орієнтирів, цінностей і настанов, що охоплює когнітивний, діяльнісно-поведінковий та ціннісно-орієнтаційний компоненти, а її реалізація відбуватиметься на засадах практико-орієнтованого підходу як методологічного концепту гуманітарного пізнання.
Загальну гіпотезу конкретизовано частковими припущеннями, які визначають сутність експериментальної методики, а саме: формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя початкової школи на засадах практико-орієнтованого підходу буде ефективним, якщо забезпечити реалізацію таких педагогічних умов:
- відображення у змісті навчальних предметів професійно-педагогічної культури вчителя як історично, соціально і суб’єктно-персоніфікованого феномена;
- використання у навчальному процесі пізнавальних ситуацій, які спонукають майбутніх учителів до усвідомлення цілей, змісту і засобів професійної діяльності крізь призму культурної відповідності історичним і соціальним обставинам;
- упровадження інтерактивних форм навчання, що сприятимуть набуттю майбутніми вчителями досвіду пізнання і критичного осмислення практики навчання і виховання учнів за відповідними культурними зразками і нормами професійної діяльності.
Провідна ідея дослідження: практико-орієнтований підхід є сукупністю теоретико-методологічних положень і методів гуманітарного пізнання, реалізованих у змісті теоретичної і практичної підготовки майбутніх учителів початкової школи у вищому навчальному закладі, які забезпечують формування їхньої професійно-педагогічної культури і дозволяють здійснювати й удосконалювати професійно-педагогічну діяльність за культуровідповідними нормами.
Концепція дослідження. Професійно-педагогічна культура вчителів початкової школи є феноменом, у якому на суб’єктному рівні відбито уявлення про нормативні цілі, способи здійснення і перетворення професійно-педагогічної діяльності; ціннісні настанови, що виявляють ставлення до цієї діяльності та її суб'єктів, суспільства в цілому і самого вчителя; практичні дії, у яких означені уявлення і цінності реально відтворюються в освітньому процесі. Професійно-педагогічна культура вчителя початкової школи є інтегральним показником його підготовки до професійно-педагогічної діяльності, в якому відбиваються обізнаність, спроможність і навченість учителя здійснювати її культуровідповідним чином.
У теорії і практиці початкової освіти культуровідповідність професійно-педагогічної діяльності вчителів початкової школи виявляється у меті, змісті, засобах і технологіях її реалізації. Детерміновано зміст професійно-педагогічної культури вчителя, яка реалізується у його професійній діяльності, спрямованої на відтворення культурних цінностей, визнаних у суспільстві культурною нормою.
Формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи відбувається як поетапний процес усвідомлення шляхів і засобів реалізації професійно-педагогічної діяльності в історично і соціально обумовленому контексті освітнього простору та створення на цих засадах власної моделі професійно-педагогічної діяльності. Практико-орієнтований підхід є методологічно обґрунтованим концептом поєднання різних дидактичних моделей і технологій навчання, відбору й інтеграції змісту професійно-педагогічної підготовки, її пізнавальної спрямованості на основі ствердження студентів як суб'єктів професійного становлення і самовизначення у просторі професійно-педагогічної культури.
У процесі підготовки майбутніх учителів у вищому навчальному закладі реалізація означеного підходу забезпечується створенням спеціальних педагогічних умов освітнього простору, що визначається рефлексією і критичним аналізом здобутків педагогічного досвіду, осмисленням цінності теоретичних знань крізь призму їх відповідності потребам суспільної та індивідуальної практики навчання і виховання учнів.
Методологічний концепт дослідження передбачає категоріально-аспектний аналіз професійно-педагогічної культури з таких позицій:
- філософії, що дозволяє дослідити обумовленість педагогічних явищ соціокультурним середовищем; розглядати професійно-педагогічну культуру вчителя початкової школи в контексті філософських категорій якості, кількості, сутності, існування, у суб’єкт-об’єктному вимірі;
- культурологічного підходу, провідним принципом якого є культуровідповідність як новий етап розвитку теорії і практики сучасної освіти і який визнає культуру вчителя одним із провідних якісних новоутворень майбутнього педагога;
- ціннісний підхід, який розглядає цінності як ядро культури і орієнтири освітнього процесу; ізоморфність архітектоніки системи освіти і культури; розкриває механізм входження культурних цінностей у внутрішній світ людини;
- практико-орієнтований підхід як сукупність теоретико-методологічних положень, що дозволяє розуміти практичну діяльність учителя початкової школи як суб’єкт-об’єктну взаємодію, наслідком якої є зміни не тільки в об’єктному довкіллі, а й у самому суб’єкті, а соціальна дійсність постає як сукупність людських практик (уміння, навички, способи дії, звичаї), сформованих у певній культурі і відбиває її конкретний зміст: оволодіваючи системою практичних дій, людина набуває своєї соціальної визначеності у відповідному соціокультурному просторі.
Теоретичний концепт дослідження складають концепції: суб'єктної активності особистості у процесі її життєдіяльності і професійного становлення (К.Абульханова-Славська, Б.Ананьєв, Л.Анциферова, А.Асмолов, А.Деркач, Є.Клімов, О.Леонтьєв, О.Саннікова, В.Русалов); професійно-педагогічної культури (В.Бенін, Є.Бондаревська, В.Гриньова, І.Ісаєв, Н.Крилова, В.Сластьонін, С.Смирнов); особистісно-орієнтованої освіти (Н.Алексєєв, В.Андрєєва, І.Бех, А.Вербицький, С.Кульневич, В.Ляудис, І.Якиманська); наукові положення загальної теорії діяльності (В.Андрущенко, А.Асмолов, В.Давидов, М.Каган, В.Кремень, О.Леонтьєв, В.Огнев’юк, С.Рубінштейн, В.Шадриков та ін.); теоретико-методичні засади підготовки майбутнього вчителя у вищому навчальному закладі (О.Абдуліна, Ю.Бабанський, І.Богданова, А.Богуш, С.Гончаренко, І.Зязюн, Е.Карпова, Н.Кічук, Н.Кузьміна, З.Курлянд, А.Линенко, Н.Нічкало, О.Савченко, С.Сисоєва, О.Сухомлинська, Г.Терещук, О.Цокур, Р.Хмелюк, Г.Яворська та ін.); професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів (Т.Байбара, О.Баранова, Т.Бережинська, Н.Бібік, О.Біда, В.Бондар, М.Вашуленко, В.Завіна, Н.Зубалій, С.Литвиненко, С.Мартиненко, В.Полонський, О.Савченко, Г.Тарасенко, Л.Хомич, Л.Хоружа, І.Шапошникова та ін.).
Методи дослідження. Для розв’язання окреслених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези дослідження використано загальнонаукові методи теоретичного рівня. З метою визначення стану та теоретичного обґрунтування сутності професійно-педагогічної культури вчителя початкових класів, та сутності практико-орієнтованого підходу й теоретичного моделювання засобів його реалізації використовувалися методи аналізу та узагальнення наукових даних, представлених у філософських, психолого-педагогічних, навчально-методичних та інструктивно-методичних джерелах.
З метою перевірки ефективності дидактичної практико-орієнтованої моделі формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів використовувалися цілеспрямоване спостереження за діяльністю учителів початкових класів і студентів, анкетування; тестування; педагогічний експеримент (діагностичний, констатувальний, формувальний етапи), аналіз продуктів діяльності студентів.
Задля узагальнення емпіричних даних, перевірки робочих гіпотез і достовірності результатів експерименту, виявлення тенденцій і закономірностей їх змінювання використовувалися методи математичної статистики.
Експериментальна база дослідження. На різних етапах дослідження (1998-2008 рр.) у ньому брали участь студенти і викладачі Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Ушинського, Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського, Дрогобицького державного педагогічного університету імені І.Франка, Херсонського державного університету, Криворізького державного педагогічного університету. Формувальний експеримент проводився на базі факультету початкового навчання Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Ушинського, Одеського обласного інституту вдосконалення учителів, педагогічного факультету Криворізького державного педагогічного університету. Всього різними формами експерименту було охоплено 1250 студентів і викладачів.
Наукова новизна дослідження. Вперше теоретично обґрунтовано концептуальні засади формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя початкової школи на засадах практико-орієнтованого підходу;
- обґрунтовано і введено в науковий обіг поняття «практико-орієнтований підхід», його функцію як методологію пізнання і принципу формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи;
- визначено поняття «професійно-педагогічна культура вчителя початкових класів»;
- конкретизовано теоретико-методологічні засади аналізу феномена «професійно-педагогічна культура вчителя початкових класів» у категоріях якості, кількості, сутності та існування;
- обґрунтовано, що професійно-педагогічна культура вчителів початкових класів виявляє свою сутність через наявність артефактів, у яких відтворено досвід навчання і виховання дітей в умовах початкової школи; систему професійно-визначених правил, моральних норм поведінки, які регулюють відносини вчителя початкових класів з учасниками педагогічного процесу; систему нормативних актів, що регламентують цілі і способи здійснення педагогічної діяльності вчителя у початковій школі; систему цінностей, що визначають соціальний і професійний статус учителя початкових класів у суспільстві і системі освіти; систему знань, які у знаковій формі відображають наявні уявлення щодо призначення і змісту початкового навчання, його ролі в розвитку дитини; сутності, структури і змісту педагогічної діяльності вчителя початкових класів;
- визначено й описано компоненти професійно-педагогічної культури вчителів початкових класів (когнітивний, діяльнісно-поведінковий, ціннісно-орієнтаційний); обґрунтовано та експериментально апробовано педагогічні умови формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи (відображення у змісті навчальних предметів професійно-педагогічної культури вчителя як історично, соціально і суб’єктно-персоніфікованого феномена; використання у навчальному процесі пізнавальних ситуацій, що спонукають майбутніх учителів до усвідомлення цілей, змісту і засобів професійної діяльності крізь призму їхньої культурної відповідності історичним і соціальним обставинам; упровадження інтерактивних форм навчання, що забезпечують набуття майбутніми вчителями досвіду пізнання і критичного осмислення практики навчання і виховання учнів за відповідними культурними зразками і нормами професійної діяльності); визначено критерії (обізнаність, навченість, схильність), показники (знання, уміння, настанови) та схарактеризовано рівні сформованості професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів (низький, середній, високий); виявлено суб’єктивні чинники, що впливають на формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи на засадах практико-орієнтованого підходу (активність у пізнавальній діяльності, інтерес до професії учителя, самостійність, якість теоретичної і практичної підготовки);
- уточнено зміст поняття «педагогічна культура» та схарактеризовано його співвідношення з поняттями «загальна культура» та «професійно-педагогічна культура вчителя початкової школи»;
- подальшого розвитку дістала теорія і методика професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах.
Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що одержані дані розширюють і збагачують традиційні підходи щодо організації процесу підготовки майбутнього вчителя початкової школи, презентують нові уявлення про потенційні педагогічні можливості, які містить практико-орієнтований підхід щодо формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя. Розроблено методику формування професійно-педагогічної культури студентів на засадах практико-орієнтованого підходу, зміст і структуру навчальних програм з курсів «Методика виховної роботи в початковій школі», «Педагогічні технології у початковій освіті», «Історія педагогіки», «Школознавство», завдання для педагогічної практики студентів 3-4 курсів, що забезпечують формування у майбутніх учителів початкових класів професійно-педагогічної культури.
Результати дослідження можуть використовуватись у процесі розроблення нових навчальних планів для напряму підготовки «Початкова освіта» освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» і «магістр», навчальних програм для означеної спеціальності з дисциплін педагогічного циклу, педагогічної практики, фахових методик, навчально-методичних посібників і рекомендацій для студентів і вчителів початкової школи, при оновленні змісту лекційних курсів і завдань педагогічної практики, створенні нових методик їх викладання; у системі підвищення кваліфікації учителів початкової школи.
Упровадження результатів дослідження. Комплекс з навчальних програм, науково-методичних матеріалів і результатів дослідження упроваджено в навчальний процес педагогічного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені І.Франка (акт про впровадження № 996 від 17 вересня 2007 року); на факультеті дошкільної та початкової освіти Херсонського державного університету (акт про впровадження №01-12/1437 від 08 листопада 2007 року); на факультеті початкового навчання Харківського національного педагогічного університету імені Г.Сковороди (акт про впровадження № 74 від 14 березня 2008 року.); на педагогічному факультеті Криворізького державного педагогічного університету (акт про впровадження № 01-195 від 27 травня 2008 року); на факультеті початкового навчання Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Ушинського (акт про впровадження № 595 від 4 квітня 2008 року), Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка (акт про впровадження №722 від 25 вересня 2008 року), Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського (акт про впровадження №8 від 22 грудня 2008 року), Одеського обласного інституту вдосконалення учителів (акт про впровадження №1130 від 11 листопада 2008 року).
Достовірність наукових результатів забезпечується системністю вихідних методологічних позицій; застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних його об'єкту, цілям, завданням і логіці; тривалим характером і можливістю повторення дослідно-експериментальної роботи; кількісним і якісним аналізом емпіричних даних, репрезентативністю об'єму вибірок і статистичною значущістю експериментальних даних, зіставленням отриманих результатів з масовим педагогічним досвідом.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано в 45 працях автора, що включають 1 монографію, 2 методичних посібника, 31 статтю у фахових виданнях, 11 статей і тез доповідей на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій складає 36,3 друкованих аркушів.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідались і обговорювались на міжнародному симпозіумі «Революція в університетській освіті: глобалізація та індивідуалізація – погляд у майбутнє» (Одеса, 2007); міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблеми і перспективи культурологічної концепції особистісно-орієнтованої освіти» (Кривий Ріг, 2003), «Наука і освіта - 2004. Стратегічні напрями реформування системи освіти» (Дніпропетровськ, 2004), „Динаміка наукових досліджень - 2004” (Дніпропетровськ, 2004), “К.Д.Ушинський і сучасність: пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти” (Одеса, 2004), „Теоретико-методологічні проблеми психології особистості: досвід минулого – погляд у майбутнє” (Одеса, 2004), „Розвиток наукових досліджень - 2005” (Полтава, 2005), «Методология и технологии образования в 21 веке: математика, информатика, физика» (Мінськ, 2005), «Особистісно орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті» (Тернопіль, 2006), «Розвиток освітньо-виховного простору в Карпатах в умовах глобалізації: стан, проблеми, перспективи» (Івано-Франківськ, 2008); на всеукраїнських конференціях «Творча особистість учителя як передумова інноваційних процесів у початковій школі» (Житомир, 2004), «Формування професійної компетентності майбутніх педагогів» (Кривий Ріг, 2008); методологічних семінарах педагогічних кафедр Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського (2002-2008).
Кандидатська дисертація з теми «Формування відповідального ставлення учнів до навчання у колективній пізнавальній діяльності» захищена в 1994 році. Матеріали кандидатської дисертації у тексті докторської дисертації не використано.
Структура та об’єм роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який нараховує 536 найменувань, у тому числі 15 іноземною мовою, та додатків. Загальний зміст дисертації викладено на 360 сторінках і містить 20 таблиць, 5 рисунків, що охоплюють 3 сторінки основного тексту. Додатки обіймають 67 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Науковий пошук спрямовувався на формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи на засадах практико-орієнтованого підходу. Автором визначено сутність і структуру досліджуваного феномена, педагогічні умови її формування.
1. Сучасна парадигма освіти наголошує на підготовці підростаючого покоління як суб'єктів культури, що базується на органічному поєднанні природного і людського в самій людині. Багатий досвід, накопичений освітньою практикою і результатами наукових досліджень засвідчує, що ця парадигма не забезпечується трансляцією знань від старшого покоління до молодшого, відтворенням культурних здобутків минулого у змісті освіти. Культуровідповідність як принцип, головна ідея сучасного освітнього процесу, пов’язана з пошуками нових підходів у визначенні цілей освіти і способів їх досягнення.
Ретроспективний аналіз становлення системи підготовки вчителів початкової школи свідчить, що реформування початкової школи в другій половині XX століття позначилося на процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи у середніх і вищих навчальних закладах. Внесено зміни у зміст підготовки, кількість навчальних годин на вивчення предметів психологічного і педагогічного циклу; посилена практична спрямованість підготовки, включено нові навчальні дисципліни, нові методики навчання. Змінюється програма педагогічної практики, її тривалість; посилюється увага до науково-дослідної і самостійної роботи студентів.
Сучасний етап розвитку системи освіти визначається вимогами гуманізації, демократизації навчально-виховного процесу, його реалізації на засадах принципу культуровідповідності. Культурологічний підхід у дослідженні проблем педагогічної освіти розглядається як сукупність теоретико-методологічних положень і організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на освоєння і трансляцію педагогічних цінностей і технологій, що забезпечують самореалізацію особистості вчителя у професійній діяльності. При цьому домінуюче положення відводиться не спеціальним знанням, технологіям, а загальній і професійній культурі вчителя, що забезпечує його особистий розвиток, вихід за межі освоєної діяльності, здатність створювати і передавати зразки поведінки, мислення і діяльності, що мають цінність для інших. Проте сучасні науково – теоретичні і прикладні аспекти розробки проблеми професійно-педагогічної культури вчителя не знайшли свого відтворення у змісті і технологіях його підготовки до професійної діяльності, яка здійснюється у навчальному процесі вищих навчальних закладів.
2. З урахуванням ознак культури, виявлених за результатами науково-теоретичного аналізу в дослідженні культура розуміється як сукупність штучних за природою, людських за походженням, соціальних за призначенням матеріальних об’єктів, у яких відтворено потреби, ідеї, образи світу людини, досвід їх виготовлення, використання та оцінювання в умовах соціальної взаємодії і співпраці. У культурі відбивається і стверджується здатність людини створювати свій власний світ, відмінний від світу природи.
Педагогічна культура є похідним від феномену «культура». За своїм змістом і формами вона представляє самостійний напрямок у розвитку практичної людської діяльності, що виконує в загальному контексті культури функцію збереження людського досвіду у створенні предметів культури у всьому їх різноманіття. Педагогічна культура - це сукупність штучних за природою, людських за походженням, соціальних за призначенням, різноманітних за формою і способом здійснення, об’єктивованих в особистості самої людини, практик навчання і виховання, у яких відтворено спосіб наслідування і збереження людського досвіду з виготовлення, використання та оцінювання в умовах соціальної взаємодії предметів культури.
Сутність педагогічної культури виявляється у навченій та вихованій відповідно різноманітних потреб і інтересів певних соціальних груп людині, здатної активно прилучатись до їх життєдіяльності; у традиціях сімейного, релігійного, конфесійного, ремісничого та іншого виховання, що складались в межах певних соціальних групп і виявляли особливості їхнього світогляду, мислення, ставлення до довкілля і самої людини; в цінностях, що визначали доцільність і спрямованість навчання і виховання людини в різних соціальних умовах; певних правилах поводження між учителем і його учнями, вчителем і батьками, вчителем і соціальною групою, що залучала його до педагогічної діяльності; спеціальній мови, термінології, що кодує зміст педагогічної діяльності у творах народної педагогіки, наукових, релігійних, філософських трактатах; розкриває певний погляд на призначення людини навченої та вихованої, сутність педагогічної діяльності та вимоги щодо її організації.
3. У роботі розкрито сутність і структуру професійно-педагогічної культури вчителів початкової школи. Професійно-педагогічна культура розглядається нами як особливий різновид педагогічної культури, в якому сконцентровано досвід спеціально організованої суспільної практики навчання і виховання підростаючого покоління у створених та інституалізованих суспільством закладах освіти для задоволення конкретних потреб, способів реалізації освітньої діяльності, соціальних вимог, що її нормують, та способів оволодіння даною діяльністю.
Носієм, джерелом створення і відтворення професійно-педагогічної культури є особлива професійна група педагогів, що диференціюється за ознакою спеціалізації у виконуваній діяльності в системі суспільного виробництва, закріпленого за цією професією освіті. Відтворюючи за своєю сутністю загальну структуру культури і виокремлюючись у надрах педагогічної культури, професійно-педагогічна культура вчителів початкової школи виявляє свою сутність через наявність артефактів, в яких відтворено досвід навчання і виховання дітей в умовах початкової школи, накопичений педагогічною діяльністю особливої професійно підготовленої групи вчителів; систему визначених правил, моральних норм поведінки, що регулюють і регламентують професійну діяльність вчителя початкових класів, його відносини з учнями, їхніми батьками та іншими учасниками педагогічного процесу; систему розпоряджень, наказів, що регламентують цілі, засоби, принципи здійснення професійної діяльності вчителя у початковій школі у вигляді навчальних планів, навчальних програм, підручників, методик навчання, інструкцій; систему цінностей, що визначають соціальний і професійний статус учителя початкової школи у суспільстві й системі освіти, його права і обов’язки, професійні вимоги щодо його особистості; систему знань, де в знаковій формі відображено існуючі в суспільстві і в самій педагогічній дійсності уявлення щодо змісту початкового навчання, його ролі в розвитку дитини та її життєдіяльності; сутності, структури, змісту і технологій педагогічної діяльності вчителя початкових класів.
4. Виокремлено складові професійно-педагогічної культури вчителя початкових класів, якими є: когнітивний компонент, що утворюється з системи знань про цілі, призначення способи реалізації педагогічної діядльості в системі початкової освіти, дитину як об’єкта і суб’єкта освітнього процесу, способи використання цих знань у межах гуманістично спрямованої взаємодії учасників навчально-виховного процесу; діяльнісно-поведінковий компонент, що утворюється з системи культуровідповідних дій педагога, його поводження, навичок регулювання дій і вчинків усіх учасників педагогічного процесу; ціннісно-орієнтаційний компонент, як система моральних орієнтирів, настанов і мотивів, що визначають гуманістичну спрямованість дій учителя на забезпечення в освітньому середовищі природних прав і свобод, інтересів кожного учня та інших учасників педагогічного процесу.
В процесі соціального пізнання практика слугує не тільки критерієм істини, але й простором, де виявляється активність суб’єкта, діалектика об'єкт-суб’єктної взаємодії, її цінність для інших суб’єктів. У гуманітарному знанні практика визначає його істинність, достовірність для певних історичних умов.
5. Обґрунтовано практико-орієнтований підхід як методологічний концепт формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи. З погляду практико-орієнтированого підходу, соціальна дійсність постає як сукупність людських практик, навичок, умінь, способів дії, звичаїв, сформованих у певній культурі, в яких представлено її конкретний зміст і сенс. Будь-яка практика – це упорядкована сукупність реальних дій, знань, навичок і вмінь, сконцентрованих у певних точках соціального простору в межах виконання людиною конкретних соціальних ролей. Тільки оволодіваючи набором практичних дій, представлених у культурі, людина набуває своєї соціальної визначеності,соціального статусу.
Методологія практико орієнтованого підходу спирається на дослідження різноманітних практик навчання і виховання і забезпечується перебігом від пізнання теоретичних конструкцій соціальних явищ до конкретного дослідження самої реальності. Вона поєднує сутнісний підхід з описом конкретних явищ, соціальною структурою і діяльністю конкретних персон. У контексті практико-орієнтованого підходу культура постає відображенням взаємодії і взаємообумовленості трьох сфер: соціальної системи як сукупності умов для здійснення практики і відтворення соціальних ролей; індивіда, представленого сукупністю практичних навичок, умінь, ціннісних орієнтацій, способів мислення та свідомості; знакових систем як способів опредмечування, кодування ідеології людини, картини світу у її свідомості у створюваних предметах культури.
В практико-орієнтованому підході взаємообумовленість означених сфер виявляється через трансляцію практичного знання, його форму і зміст, у яких об’єктивовано та акумульовано індивідуальний досвід зі створення предметів культури засобами діяльності у досвід і свідомість інших суб’єктів культури.
Об’єктом пізнання у практико-орієнтованому підході виступає конкретна практика культуровідповідної і соціально доцільної діяльності вчителя з навчання і виховання дитини у системі початкової освіти, в початкових класах. Суб’єктом виступає сам учитель, його персона, особистість, усвідомлювана в контексті сучасних йому соціальних обставин і культури суспільства. Пізнання мети конкретизується в цілях та цінностях, що спонукали вчителя до навчання і виховання дитини і реалізовані у результатах його педагогічній діяльності. Результат практики діяльності вчителя пізнається через конкретні знання, уміння, навички, в яких виявляються навченість і вихованість його учнів. Засоби педагогічної діяльності складають інструменти (методики, підручники, прийми), за допомогою яких учитель досягав означених результатів. Завдання полягає в тому, щоб розпредметити суб’єктивні сенси, що об’єктивовані в текстах, виявити через текст його творця і таким чином зрозуміти його дух і дух часу, коли він створював свій текст.
Мовою професійно-педагогічної культури виступають педагогічні поняття і категорії, які використовуються педагогами-професіоналами для позначення явищ педагогічної реальності, процесів і феноменів, що виявляють особливості організації та існування цієї реальності в умовах спеціального закладу освіти – початковій школі. Вміння однаковим способом кодувати повідомлення, що стає нормою для певної спільноти, професійного співтовариства забезпечує простір, у межах якого кожний член цього співтовариства встановлює і відчуває зв'язок зі своїми колегами.
Знаки та їх системи, за допомогою яких відбувається кодування повідомлень про реальні практичні дії вчителя з навчання і виховання стають не тільки засобами організації, опису практики певної діяльності вчителя, а й елементи самої професійно-педагогічної культури. Вони утворюють її духовний шар, що перетворює стихійну і невпорядковану практику педагогічної діяльності в упорядковану і керовану певними культурними нормами і еталонами практику професійно-педагогічної діяльності.
6. У дослідженні виявлено й обгрунтовано педагогічні умови формування професійно-педагогічної культури вчителів початкової школи які передбачають відображення у змісті навчальних предметів професійно-педагогічної культури вчителя як соціально, історично та суб’єктно-персоніфікованого феномена; використання у навчальному процесі пізнавальних ситуацій, що спонукають майбутніх учителів до усвідомлення змісту і засобів професійної діяльності крізь призму їхньої відповідності історичним і соціальним обставинам; впровадження інтерактивних форм навчання, що сприяють набуттю майбутніми учителями особистого досвіду організації навчання і виховання учнів за відповідними культурними зразками і нормами професійної діяльності.
Реалізація першої педагогічної умови забезпечувалася доповненням змісту навчальних дисциплін педагогічного циклу артефактами, еталонами і нормативами, які визначали цілі професійної діяльності вчителя у початкових класах, регламентували способи і засоби їх досягнення у певних історичних і суспільних обставинах. Друга педагогічна умова зосереджувала увагу на способах мислення у межах пізнавальних ситуацій, на матеріалі яких відбувалося усвідомлення майбутніми вчителями початкової школи мінливості педагогічної мови щодо позначення цілей, способів і засобів професійної діяльності, їх зумовленості певними суспільними обставинами, особливостями мислення суб’єктів цієї діяльності, їх соціальним статусом і цінностями, що стверджуються. У процесі підготовки майбутніх вчителів початкової школи до професійної діяльності її реалізація забезпечувалася добором і спеціальним аналізом таких ситуацій в процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності і науково-дослідної роботи студентів. Третя педагогічна умова реалізувалася в процесі підготовки майбутніх вчителів початкових класів через використання в начальному процесі різноманітних ділових, організаційно-діяльнісних ігор, дискусій, зміст і завдання яких спонукали майбутніх учителів до визначення власної позиції щодо вирішуваної проблеми, вміння її презентувати і аргументувати, виходячи з різних обставин, наявної інформації, еталонів і нормативів.
Практико-орієнтований підхід, на засадах якого реалізувалися означені педагогічні умови формування професійно-педагогічної культури вчителя початкових класів, посилював спрямованість пізнавальної діяльності майбутніх учителів початкових класів на усвідомлення культурно-історичної обумовленості цілей і засобів професійної діяльності, її залежності від соціальних і суспільних обставин, досягнень наукової думки, розуміння призначення початкової освіти в суспільстві і розвитку дитини як особистості і суб’єкта власної життєдіяльності. У змісті підготовки майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності даний підхід відтворювався через рефлексію і критичне осмислення студентами фактів, в яких відображено практичний досвід навчання і виховання дитини в умовах початкової школи, обставин, що сприяли створенню такого досвіду, його цінності для минулого часу, теперішнього і майбутнього.
Практико-орієнтований підхід в формуванні професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи забезпечувався їх вмінням працювати з різноманітними текстами, у яких відтворено певний досвід організації професійної діяльності вчителя з навчання і виховання дитини у початковій школі, аналізувати їх і критично оцінювати описаний досвід з погляду часу його створення та сучасності. В основі практико-орієнтованого підходу лежить розуміння обумовленості практичної діяльності вчителя з навчання і виховання дітей у початковій школі суспільними нормами, що регламентують її цілі, зміст, способи здійснення, та власної позиції вчителя щодо відтворення цих норм у роботі з дітьми. Отже, як методологічний концепт, практико-орієнтований підхід в процесі формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи забезпечував усвідомлення зв’язку і взаємообумовленності сучасної педагогічної теорії здобутками педагогічної практики.
7. Визначено критерії та схарактеризовано рівні сформованості професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи.
Рівні сформованості професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи на засадах практико-орієнтованого підходу було визначено:
за критерієм обізнаності за показниками знань про історичний досвід навчання і виховання дитини в початковій школі; вимоги, що визначають зміст і організацію навчання і виховання дитини в початковій школі; вимоги, що визначають способи взаємодії з учнями в процесі навчання і виховання; систему суспільних нормативів, що регламентують діяльність вчителя у початкових класах; методики і технології навчання і виховання учнів в початковій школі;
за критерієм навченості за показниками уміння використовувати різноманітний педагогічний досвід у навчанні і вихованні дитини в початковій школі; обґрунтовувати свої дії вимогами щодо змісту навчання і виховання дитини в початковій освіті; проводити навчання і виховання дітей у різноманітних організаційних формах; користуватися нормативними документами при плануванні і розробці перспективних і поточних планів роботи з дітьми; здійснювати навчання і виховання дітей за різними методиками і педагогічними технологіями;
за критерієм схильності за показниками настанов, що засвідчують про наявність особистих цілей професійної діяльності вчителя; ставлення до дитини як суб’єкта навчально-вихованого процесу; особиста відповідальність за результати навчання і виховання дитини в початковій школі; критичне ставлення до власної професійної діяльності та її результатів; творче ставлення до способів організації навчально-виховного процесу та їх удосконалення.
Визначені педагогічні умови та їх реалізація на засадах практико-орієнтованого підходу в процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи забезпечували ефективне формування у них професійно-педагогічної культури.
8. Аналіз результатів дослідження підтвердив ефективність розробленої і науково обгрунтованої експериментальної технології формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкової школи на засадах практико-орієнтованого підходу та методики її реалізації у навчально-виховному процесі.
За результатами формувального експерименту високого рівня сформованості професійно-педагогічної культури, що виявляється в її аксіологічних формах, досягли 16,6% майбутніх учителів початкової школи; середнього, що виявляється в імперативних формах культури - 63,4%. Низький рівень сформованості професійно-педагогічної культури, що виявляється в остенсивних формах, було зафіксовано у 20,00% майбутніх учителів. Отже, у переважної кількості студентів (80,0%) педагогічні умови, реалізовані на засадах практико-орієнтованого підходу забезпечували формування професійно-педагогічної культури на рівнях, що потенційно сприяють її подальшому розвитку та удосконаленню.
Результати формувального експерименту підтвердили, що впровадження визначених педагогічних умов та їх реалізація на засадах практико-орієнтованого підходу забезпечували формування професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів незалежно від індивідуальних особливостей, що зумовлені їх спрямованістю на професійну діяльність в певній сфері та інтересом до цієї діяльності. Проте самостійність і активність студентів у начальній діяльності є чинниками, що позитивно впливають на результати цього процесу.
9. Проведене дослідження не вичерпує усіх проблем, пов’язаних з формуванням професійно-педагогічної культури вчителів початкової школи. Подальшого уточнення потребують компоненти і показники означеної культури, їх змістове наповнення, залежність рівнів сформованості професійно-педагогічної культури від особистісних якостей вчителя, його свідомості і способів мислення, спрямованості його позиції у професійній діяльності, компетентності і професіоналізму. Перспективи дослідження проблеми формування професійно-педагогічної культури вчителів початкових класів ми вбачаємо у розробці технології практико-орієнтованої підготовки майбутніх учителів початкової школи, перевірки її ефективності на матеріалі різних навчальних предметів та з урахуванням цілей різних освітньо-кваліфікаційних програм підготовки вчителів у вищій школі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абдулина Л. Б. Формирование познавательных умений учителя начальных классов в процессе профессиональной подготовки: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: 13.00.08 – дошкольная педагогика / Л. Б. Абдулина. - М.: РГБ, 2003.- 18 с.
2. Абрамова Н. Т. Ценности образования, новые технологии и неявные формы знания / Н. Т. Абрамова. // Вопросы философии. – 1988. – № 6. – С. 58–65.
3. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1980. – 337 с.
4. Абульханова-Славская К. А. Стратегии жизни. / К. А. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1991. – 299с.
5. Аванесова Г. А. и др. Морфология культуры. Структура и динамика. / Г. А. Аванесова. – М.: Наука, 1994. – 415 с.
6. Авраменко К. Б. Методична підготовка вчителів початкових класів у педагогічних навчальних закладах України (1956 - 1996 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. / К. Б. Авраменко / Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. — К., 2002. — 20 с.
7. Адольф Л. Л. Формирование познавательной активности учителя начальных классов в процессе его профессиональной подготовки: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: 13.00.08. – дошкольная педагогика / Л. Л. Адольф. – М.: РГБ, 1995. – 16 с.
8. Аксенова Г. И. Формирование субъективной позиции учителя в процессе профессиональной подготовки: автореф. дис. на соискание науч. степени док. пед. наук: 13.00.08 – дошкольная педагогика / Г. И. Аксенова. – М., 1998. – 48 с.
9. Актуальные проблемы культуры ХХ в. / Под ред. В. И. Добрынина. – М., 1993. – 190 с.
10. Александрова Л. Ю. Педагогическая диагностика в системе совершенствования профессиональной деятельности учителя начальных классов: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: 13.00.08. – дошкольная педагогика / Л. Ю. Александрова. – М., РГБ, 2003. – 18 с.
11. Алексеев А. П. Познание через действие. Фрагменты экспериментальной социологии. / А. П. Алексеев. – М.: Наука, 1993. – 236 с.
12. Алексеев И. С. Понимание как философско-методологическая проблема / И. С. Алексеев // Вопросы философии. – 1986. - № 7. – С. 23 - 39
13. Алексеев Н. А. Педагогические основы проектирования личностно ориентированного обучения: автореф. дис. на соискание науч. степени док. пед. наук: 13.00.01. – общая педагогика и история педагогики / Н. А. Алексеев. – Екатеринбург, 1997. – 42 с.
14. Амонашвили Ш. А. Гуманно-личностный подход к детям. / Амонашвили Ш. А. – М.: Изд-во Института практической психологии, 1998. – 544 с.
15. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекознания. / Б. Г. Ананьев. – М.: Воронеж, 1996. – 384 с.
16. Андреев В. И. Педагогика творческого саморазвития. / В. И. Андреев– К., 1988. – Кн.1. – 568 с.
17. Андреев И. Л. Происхождение человека и общества. / И. Л. Андреев. – М.: Мысль, 1988 – 415с.
18. Андреева В. П. Повышение квалификации учителей начальных классов в условиях многопредметности преподавания в современной школе: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: 13.00.08. – дошкольная педагогика / В. П. Андреева. – М., РГБ, 2003. – 17 с.
19. Андреева Е. В. Особенности подготовки будущего учителя на основе антропологического подхода: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: 13.00.08. – дошкольная педагогика / Е. В. Андреева. – М., 2003. – 16 с.
20. Андрущенко В.П. Модернізація освіти: політика і практика // Педагогіка і психологія. / В. П. Андрущенко. – 2002. – №3. – С. 12–15.
21. Анисимов О.С. Методологическая культура педагогической деятельности и мышления. / О. С. Анисимов. – М.: Экономика, 1991. – 416 с.
22. Аносов І. П. Сучасний освітній процесс: антропологічний аспект / Монографія. / І. П. Аносов. – К: Твімінтор, 2003. – 391с.
23. Антология исследований культуры. - СПб: ИНФА, 1997 – 617с.
24. Антология педагогической мысли в России первой половины 19 века (до реформ 60-х гг.) / Сост. П. А. Лебедев. – М.: Педагогика, 1987. – 560с.
25. Антология педагогической мысли в России второй половины 19 века – начала 20 века / Сост. П. А. Лебедев. – М.; Педагогика, 1990. – 608 с.
26. Антонова О. Є. Формування у майбутніх учителів базових знань з педагогіки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти / О. Є. Антонова / Житомирський педагогічний університет ім. І .Франка. – Житомир, 2000. – 20 с.
27. Анцыферова Л. И. Развитие личности специалиста как субъекта своей профессиональной жизни / Л. И. Анцыферова // Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала. – М., 1991. – С.27–42.
28. Аристотель. Сочинения. В 4-х т.- т.2 / Аристотель. М.: Мысль 1976. - 1983. – С.162
29. Арнольдов А. И. Человек и мир культуры. / А. И. Арнольдов– М.: Наука, 1992. – 237 с.
30. Артемьева И. Н. Формирование методической культуры будущих учителей начальных классов в контексте вузовской подготовки: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: 13.00.08. – дошкольная педагогика / И. Н.Артемьева. – М., РГБ, 2004. – 17 с.
31. Арябкина И. В. Личностно ориентированное эстетическое воспитание будущих учителей начальных классов в педагогическом вузе: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: 13.00.08. – дошкольная педагогика / И. В. Арябкина. – М., РГБ, 2001. – 16 с.
32. Асмолов А. Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров. / А. Г. Асмолов. – М.: Воронеж, 1996. – 768 с.
33. Асташова Н. А. Аксиологическое образование современного учителя: методология, концепция, модели и технология развития: автореф. дис. на соискание науч. степени док. пед. наук: 13.00.01. – общая педагогика и история педагогики / Н. А. Асташова. – Брянск, 2001. – 51 с.
34. Ахлибинский Б. В., Храленко Н. И. Теория качества в науке и практике: Методологический анализ. / Б. В. Ахлибинский, Храленко Н. И. – Л.: Издательство ЛГУ, 1989. - 200с.
35. Байбакова О. Ю. Формирование готовности учителя начальных классов к работе с детьми, испытывающими трудности в обучении: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: 13.00.08. – дошкольная педагогика / О. Ю. Байбакова. – М., РГБ, 2005. – 18 с.
36. Балл Г. О. Гуманізація загальної та професійної освіти: суспільна актуальність і психолого-педагогічні орієнтири / Г. О. Балл // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи. – К., 2000. – 636 с.
37. Балл Г. О. Гуманістичні засади педагогічної діяльності / Г. О. Балл // Педагогіка і психологія. – 1994. - №2. – С. 3-12.
38. Барабанщиков А. В. Проблемы педагогической культуры преподавателей вузов (к вопросу о сущности педагогической культуры) / А. В. Барабанщиков // Советская педагогика, 1981. – №1. – С.71-78.
39. Баранова О. А. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до попереджувально-корекційної роботи з учнями: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти / О. А. Баранова / Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України. — К., 2001.—22с.
40. Барановська С. А. Підготовка вчителя початкових класів до музично- самоосвітньої діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки / С. А. Барановська / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 1998. – 20 с.
41. Барбина Е. С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования: Монография. / Е. С. Барбина. – К.: Вища школа, 1998. – 153 с.
42. Барулин В. С. Социальная философия. Общество как мир культуры. / В. С. Барулин. – Ч. 2. – М.: Мысль, 1993. – 236 с.
43. Батищев Г. С. Педагогическое понимание как сотворчество / Г. С. Батищев // Вестник высшей школы. – 1989. – № 8. – С. 58-63.
44. Батракова С. Н. Проблема самосознания учителя как «человека культуры» / С. Н. Батракова // Мир психологии. Научно-методический журнал. – 2002. – №2. – С.148-158.
45. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. / М. М. Бахтин. – Л.: ЛГУ, 1976.
46. Бахтин М. М. Философская культура ХХ века. / М. М. Бахтин. – СПб., 1991. – Вып. 1. – 128 с.
47. Беляева А. П. Интегративно-модульная педагогическая система профессионального образования. / А. П. Беляева.– СПб: Радом, 1997. – 226 с.
48. Бенин В. Л. Педагогическая культура: философско-социологический анализ. / В. Л. Бенин - Уфа: Изд-во Башкир. гос. пед. ин-т, 1998.- 223 с.
49. Бердяев Н. А. Философия свободного духа. / Н. А. Бердяев– М.: «Книга», 1994. – 479 с.
50. Березина Е. А. Динамика личностного смысла в профессиональой деятельности учителя: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. філос. наук: 09.00.03 – социальная философия и философия истории / Е. А. Березина - М., 2003.- 20 с.
51. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. / Р. Бернс– М.: Прогресс, 1986. – 420 с.
52. Беспалько В. П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения. / В. П. Беспалько– М.: Педагогика, 1995. – 276 с.
53. Бех І. Д. Виховання особистості. / І. Д. Бех - Кн. перша «Особистісно орієнтований підхід:теоретико-технологічні засади».- К.: Либідь, 2003.- 278 с.
54. Бех І. Д. Виховання особистості. / І. Д. Бех - Кн. друга «Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади».- К.: Либідь, 2003.- 342 с.
55. Бех І. Д. Становлення професіонала в сучасних соціальних умовах / І. Д. Бех // Педагогіка толерантності. – 2001. – №3-4. – С. 157-162.
56. Бехтерев В. М. Избранные труды по психологии личности. / В. М. Бехтерев - В 2-х тт. – Т. 1. – СПб., 1999. – 256 с.
57. Библер B. C. От наукоучения - к логике культуры: Два философских введения в двадцать первый век. / B. C. Библер– М.: Политиздат, 1990. — 413 с.
58. Библер В. С. Нравственность. Культура. Современность. / B. C. Библер. – М.: Мысль, 1990. – 320 с.
59. Біда О. А. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. пед. наук: 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти / О. А. Біда. / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 2003. – 38 с.
60. Бим-Бад Б. М. Антропологические основания теории и практики современного образования / Б. М. Бим-Бад. – М.: ВТИИ, 1994. – 257 с.
61. Блауберг И. В., Юдин З. Г. Становление и сущность системного подхода. / И. В. Блауберг, З. Г. Юдин. – М: Наука, 1973. – 312 с.
62. Блонский П. П. Избранные педагогические произведения. / П. П. Блонский. – М.: Просвещение, 1961. – 395 с.
63. Богданов Е. Н. Формирование и развитие профессионально-нравственной культуры будущего учителя: автореф. дис. на соискание науч. степени док. психол. наук / Е. Н. Богданов. – М., РГБ, 1995. – 36 с.
64. Богданова І. М. Педагогічна інноватика: Навчальний посібник. / І. М. Богданова– Одеса: ТЄС, 2002. – 200 с.
65. Богоявленская Д. Б. Проблемы интеллектуальной активности. / Д. Б. Богоявленская– М., 1984. – 176 с.
66. Богоявленская Д. Б. Творческая личность, ее диагностика и поддержка / Д. Б. Богоявленская // Психологическая служба вуза: принципы, опыт работы. – М., 1993. – С. 6-24
67. Богуш А. М. Педагогічні виміри Василя Сухомлинського в сучасному освітньому просторі / А. М. Богуш /Монографія.- К.: Видавничий Дім «Слово», 2008.- 272 с.
68. Бодалев А. А. Восприятие и понимание человека человеком. / А. А. Бодалев– М.: Изд-во МГУ, 1982. – 199 с.
69. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте (Психологические исследования). / Л. И. Божович– М.:Просвещение, 1968. – 464 с.
70. Большая советская энциклопедия: В 30-ти томах. / Гл. ред. А. М. Прохоров. - 3-е изд.- М.: Сов. энциклопедия, 1975.- Т.21.- С.155
71. Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти. / Я. Я. Болюбаш– К.: ВВП „Компас”, 1997. – 64с.
72. Бондар В. І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів. / Бондар В. І. – К.: Вересень, 1996. – 129 с.
73. Бондаревская Е. В. Педагогическая культура как общественная и личная ценность / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1999. – № 3. – С. 37-43.
74. Бондаревская Е. В. Теория и практика личностно-ориентированного образования. / Е. В. Бондаревская– Ростов – на – Дону, 2000. – 352 с.
75. Бондаревская Е. В., Кульневич С. В. Педагогика. / Е. В. Бондаревская, С. В. Кульневич– Москва – Ростов-на-Дону: ТЦ „Учитель”, 1999. – 560 с.
76. Борисова Е. М. Профессиональное самоопределение. Личностный аспект: автореф. дис. на соискание науч. степени док. психол. наук / Е. М. Борисова– М., РГБ, 1995. – 47 с.
77. Братусь Б. С. Психология. Нравственность. Культура. / Б. С. Братусь– М.: Менеджер: Роспедагенство, 1994. – 60 с.
78. Брудный А. А. Психологическая герменевтика. / А. А. Брудный – М.: Изд-во МГУ, 1998. – 324 с.
79. Бружукова Н. М. Система подготовки будущего учителя начальных классов к педагогическому творчеству: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: 13.00.01. – общая педагогика и история педагогики / Н. М. Бружукова– М., РГБ, 1993. – 18 с.
80. Брунер Дж. Психология познания. / Брунер Дж. – М.: Мир, 1977. – 422 с.
81. Брушлинский А. В. Проблемы психологии субъекта. / А. В. Брушлинский– М.: Изд-во МГУ, 1994. – 108 с.
82. Будаева Л. М. Подготовка будущих учителей начальной школы к реализации развивающего обучения: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: 13.00.08. – дошкольная педагогика / Л. М. Будаева– М., РГБ, 2003. – 18 с.
83. Буева Л. П. Человек, культура и образование в кризисном социуме // Философия образования: Сб. статей. / Л. П. Буева– М., 1996. – С. 76-90.
84. Булкин А. П. Культуросообразность образования: Педагогический опыт России ХУШ – ХХ вв.: автореф. дис. на соискание науч. степени док. пед. наук: 13.00.01. – общая педагогика и история педагогики / А. П. Булкин– М., РГБ, 2003. – 49с.
85. Буткевич В. В. Формирование личности учителя в теории и практике педагогического образования: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: 13.00.01. – общая педагогика и история педагогики / В. В. Буткевич– М., РГБ, 1994. – 42 с.
86. Бухтина Т. П. Философско-культурологические образы человека и парадигмы образования: автореф. дис. на соискание науч. степени док. філос. наук: 09.00.13. – философская антропология и философия культуры / Т. П. Бухтина– Белгород, 2005. – 24 с.
87. Буя Т. А. Управление процессом формирования профессиональных умений и навыков будущих учителей начальных классов: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: 13.00.08. – дошкольная педагогика / Т. А. Буя– М., РГБ, 1997. – 18 с.
88. Быстрицкий Е. К. Личность в мире культуры: философско-онтологический подход. / Е. К. Быстрицкий– М.: Наука, 1990.- 207 с.
89. Вавилов Ю. П. Профессионально-личностное становление учителя начальных классов на стадии обучения в педагогическом вузе: автореф. дис. на соискание науч. степени док. пед. наук: 13.00.08. – дошкольная педагогика / Ю. П. Вавилов– М., РГБ, 2005. – 36 с.
90. Важинський І. П. Становлення і розвиток педагогічної освіти в Центральній і Східній Україні (1802-1866 рр): Дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти / І. П. Важинський / Полтавський держ. педагогічний ун-т ім. В. Г. Короленка. – Полтава, 2002. – 203 с. – Бібліогр.: с. 171-203.
91. Валиахметова Н. Р. Развитие профессионально-педагогического образования учителя начальной школы в России конца Х1Х – начала ХХ века: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: 13.00.01. – общая педагогика и история педагогики / Н. Р. Валиахметова– М., 2004. – 17с.
92. Валицкая А. П. Современные стратегии образования / А. П. Валицкая // Педагогика. – 1997. – № 2-3. – С. 32- 45
93. Васильєва М. П. Формування комунікативних умінь як компонента педагогічної культури майбутнього вчителя: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04. – теорія і методика професійної освіти / М. П. Васильєва / Харківський державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди – Харків, 1996. – 16 с.
94. Василюк Ф. Е. Психология переживания: Анализ преодоления критических ситуаций. / Ф. Е. Василюк– М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 199с.
95. Введение в педагогическую культурологию / Под ред. Е. В. Бондаревской. – Ростов-на-Дону, 1996. – 170 с.
96. Вдовенко В. В. Проблеми початкової освіти України у роботі педагогічних з'їздів (1861- 1920): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.01. – загальна педагогіка та історія педагогіки / В. В. Вдовенко / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2005. – 21с.
97. Вежбицкая А. Язык. Культура.Познание. / А. Вежбицкая– М.: Пресс, 1996. – 416 с.
98. Вентцель К. Н. Свобо