ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОЦЕСНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ІЗ ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНИМ НАПРЯМКОМ ДІЯЛЬНОСТІ: ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На правах рукопису

Валуєв Юрій Борисович

УДК 65.014.1:339.944

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОЦЕСНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ІЗ ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНИМ НАПРЯМКОМ ДІЯЛЬНОСТІ: ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами, (за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Науковий консультант
Буркинський Борис Володимирович,
доктор економічних наук, профессор,
академік НАН України

Одеса - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 6
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА НАУКОВА ОЦІНКА СТАНУ ПРОБЛЕМИ, АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ПОПЕРЕДНИКІВ ЩОДО ЇЇ РОЗВ'ЯЗАННЯ
14
1.1. Проблеми, що пов’язані з об'єктом управління 14
1.1.1. Спірне розуміння бізнес-процесів
1.1.2. Необгрунтованість концепції формування прибутку внутрішніх підрозділів підприємства
1.1.3. Хібність концепції внутрішніх стратегічних господарських підрозділів
1.1.4. Розгляд підприємства як логістичної системи – підміна поняття
1.2. Дискусійні і необґрунтовані підходи, що пов’язані з розвитком системи управління 45
1.2.1. Невілювання функцій об’єкту і суб’єкту управління
1.2.2. Нехтування тактичного (поточного) режиму управління в концепції І.Ансоффа
1.2.3. Необґрунтовані положення концепції контролінга як надбудови в системі управління
1.2.4. Концепція управлінського обліку – плідність ідеї, необґрунтованість підходу до її втілення
1.2.5. Інші спірні і необґрунтовані підходи
Висновки до розділу 1 74
РОЗДІЛ 2. ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО ЯК СКЛАДНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА
80
2.1. Необгрунтовані уявлення системної сутності підприємства 80
2.1.1. Концепція підприємства як маркетингової системи
2.1.2. Інвестиційна модель підприємства
2.1.3. Підприємство як віртуальна система
2.2.
Сукупний економічний процес підприємства – декомпозиційний і класифікаційний аспекти
88
2.2.1. Загальні положення системного підходу в декомпозиції об’єкту управління
2.2.2. Основні процеси підсистем управління
2.2.3. Підсистеми сукупного господарського процесу
2.3.
Базова та похідні класифікації сукупного економічного процесу
98
2.3.1. Базова класифікація процесу
2.3.2. Похідні класифікації процесу
2.3.3. Класифікація ресурсів
2.3.4. Класифікація витрат діяльності
2.3.5. Класифікація доходів і результатів
Висновки до розділу 2 126
РОЗДІЛ 3. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА: МІСЦЕ В ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ПРОЦЕСІВ, ПЕРЕДУМОВИ І ЗАГРОЗИ РОЗВИТКУ
130
3.1.
Зовнішньоекономічний напрямок як єдність процесів інтернаціоналізації та інтеграції
130
3.1.1. Інтернаціоналізація процесів зовнішньоекономічної діяльності
3.1.2. Інтеграційні процеси зовнішньоекономічної діяльності підприємства
3.1.3.
Системна єдність процесів зовнішньоекономічного напрямку
3.1.4. Інтеграційний і синергійний фактори у сукупному економічному процесі зовнішньоекономічної діяльності
3.2. Передумови розвитку системи управління ї економічними процесами
154
3.2.1. Актуальність передумов
3.2.2. Зовнішні і внутрішні передумови розвитку
3.3. Загрози і ризики в ЗЕД 167
3.3.1. Актуальність проблеми, поняття безпеки
3.3.2. Класифікація загроз
3.3.3. Загрози і політика залучення зовнішніх інвесторів
Висновки до розділу 3 186
РОЗДІЛ 4. ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД В УПРАВЛІННІ: ПРИНЦИПОВІ НЕДОЛІКИ, НЕОБХІДНІСТЬ РАДИКАЛЬНИХ ЗМІН

189
4.1. Функції управління: об’єктивність існування, склад і місце в управлінському процесі
189
4.2. Функціональний підхід в управлінні: виникнення, проблеми і наслідки, необхідність змін
196
4.3.
Існуючі методи перебудови функціональної системи управління
205
4.3.1. Недоцільність використання методу реінжинірингу
4.3.2. Метод бізнес-інжинірингу – позитивні і слабкі сторони
4.3.3. Реструктуризація: сильні сторони і недоліки
4.3.4. Пріоритетність і зміст системного підходу
Висновки до розділу 4 232
РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ТИПУ
236
5.1 Вихідні методологічні положення концепції 237
5.2. Принципи побудови системи 247
5.3. Базова структура і рівні компетенції в системі процесно-функціонального типу
253
5.3.1. Структура управління в просторі і часі
5.3.2. Рівні компетенції в системі управління
5.4. Організаційна структура і функції управління основних рівнів компетенції
266
5.4.1 Доцільні сполучення різних класів структур
5.4.2 Пріоритетний базовий варіант організаційної структури
Висновки до розділу 5 284
РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВНУТРІШНЬОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИМ НАПРЯМКОМ ДІЯЛЬНОСТІ

289
6.1. Економічний механізм: складові і концептуальні засади формування
289
6.1.1. Поняття і важелі впливу на об’єкт управління
6.1.2. Принципи формування і функціонування механізму
6.1.3. Механізм внутрішньовиробничого управління процесами ідентифікованих сфер діяльності
6.2. Базові економічні моделі в механізмі управління 306
6.2.1. Дві концепції базової моделі
6.2.2. Базові моделі процесів
6.2.3. Інформаційні моделі економічних процесів центрів відповідальності
6.3.
Орієнтація механізму на упередження загроз економічній безпеці
319
6.3.1. Фінанси як складова економіки
6.3.2. Не антикризове, а звичайне управління
6.3.3. Пріоритетне значення функції контролю
6.4. Інформаційні проблеми функціонування механізму 328
6.4.1. Недоліки і можливості їх подолання
6.4.2. Принципи формування економічної інформації
6.4.3. Деякі можливості вдосконалення
Висновки до розділу 6 349
ВИСНОВКИ 353
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 353
ДОДАТКИ 376

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах постіндустріального розвитку світової економіки, особливо на протязі останніх десятиліть чітко простежується тенденція, коли під впливом зарубіжних, переважно американських концепцій у вітчизняній теорії і практиці управління відбувається процес їх запозичення.
В принципі це природно, тому що в їх становленні ураховувався досвід управління високорозвинених країн із ринковою економікою. Але викликає занепокоєність активне, не завжди досить обгрунтоване тиражування концепцій необхідності постійних упереджуючих змін у системі управління, реінжинірингу, контролінгу, бенчмаркінгу, т. ін.
Відтак, існують два цілком протилежних підхода щодо можливостей розвитку системи управління. Перший поєднує різні, в тому числі зарубіжні концепції та їх модифікації, і полягає в тім, що в сучасній економіці, що засновується на прийнятій в світовій практиці управлінських системах, принципи ієрархії і функцій повністю себе зжили, а всі інші принципи претерпіли жорсткі зміни. Тобто спростовується функціональний підхід у його широкому, загальному значенні, як такий, що себе дискредитував.
Другий, процесний підхід, що пропагується сьогодні як альтернатива функціональному, сам по собі містить іще багато спірного, невирішеного, помилкового, тому потребує ретельного вивчення й обгрунтування.
Отже, розмаїття західних управлінських концепцій, що багато в чому тиражуються вітчизняними науковцями, і необхідність їх теоретичного аналізу з метою визначення доцільності їх подальшого впровадження в нашу практику, з однієї сторони, принципово різне бачення проблеми і можливостей її розв’язання у вітчизняній літературі, з іншої, зумовили актуальність теми дисертаційного дослідження, що, виходячи з багатогранності його предмета, охоплює основні складові системи управління.
Проблема розвитку систем і методів управління підприємством завжди знаходилася в полі інтересів вітчизняних вчених і класиків науки управління: О. Альохіна, О. Амоші, І. Ансоффа, Є. Бельтюкова, Ст. Біра, Б. Буркінського, А. Бутенка, О. Віханського, В. Гейця, П. Друкера, У.Р. Ешбі, Л. Євенка, В. Захарченка, Р. Кампа, К. Кемпела, А. Ковальова, О. Козлової, Д. Крука, О. Кузьміна, В. Ляшенко, Є. Маймінаса, Б. Мільнера, О. Наумова, Г. Попова, О. Редькіна, І. Решетнікової, Г. Слезінгера, С. Філипової, М. Чумаченко, О. Шегди.
Водночас, не розв’язано багато ключових задач, які складають проблему як із боку ідентифікування груп господарських процесів, які складають систему об’єктів управління, так і зі сторони власне процесів управління, що не дає відповіді на важливі питання теорії і стримує розвиток практики управління з усіма випливаючими з цього негативними наслідками для розвитку економіки в основній ланці промисловості. Зокрема, не вироблені рішення, що є науковим підгрунтям поєднання функціонального і процесного підходу в управлінні промисловими підприємствами з диверсифікованим напрямком зовнішньоекономічної діяльності, і це посилює актуальність дослідження, надає йому особливої гостроти.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планами науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України в межах тем: «Вдосконалення механізму регулювання товарних ринків» (2010-2012 рр., номер державної регістрації 0109U006350), «Розвиток підприємництва в промисловості України» (2006-2008 рр., номер державної регістрації 0106U003154), «Формування конкурентоспроможної економіки регіону Українського Причорномор’я з урахуванням екзогенних та ендогенних факторів інноваційного розвитку» (2009-2011 рр., номер державної регістрації 0109U005904).
Безпосоредня участь автора полягала в системному дослідженні сукупного економічного процесу підприємства, обгрунтуванні концепції і розробці системи процесно-функціонального типу управління – організаційної структури, економічного механізму функціонування, визначенні передумов розвитку і заходів упередження загроз безпеці, способів оцінки її ефективності.
Мета і задачі дисертації. Мета роботи полягає у визначенні й обгрунтуванні концептуальних положень, сукупність яких складає методологію дослідження і перебудови існуючої в теорії і практиці систему управління, що засновується на специфічних управлінських функціях у якісно іншу систему процесно-функціонального типу, яка органічно поєднує в просторі і часі організаційну структуру, функції та втілений в них економічний механізм управління процесами промислового підприємства з окремим зовнішньоекономічним напрямком діяльності.
Виходячи з цієї мети, автором було поставлено і в головному вирішено такі теоретичні, методологічні і методичні задачі:
• визначити склад і оцінити зміст, спрямованість і доцільність використання у досягненні мети даного дослідження як західних концепцій, що запозичуються вітчизняними авторами, проте містять багато спірного і невирішеного, так і підходів деяких наших дослідників, які пропагують знову впроваджувати в практику невдалі в минулому експерименти;
• уточнити поняття категорії «інтеграція» стосовно процесів, які відбуваються в промисловому підприємстві і створюють у своєму поєднанні синергічний ефект цілого;
• виділити та ідентифікувати в сукупному економічному процесі підприємства структуроутворюючі складники, чітко розмежувавши, відокремивши функції об’єкту управління, що розкривають зміст господарських процесів основних сфер діяльності, від функцій, котрі складають процес управління, для того, щоб у наступному інтегрувати обидві групи функцій у матричній моделі, «наклавши» функції управління на функції об’єкта, а в реальній дійсності зосередивши персонал різної функціональної спеціалізації в організаційних структурах процесної орієнтації;
• встановити склад і місце процесів, у тому числі зовнішньоекономічної діяльності в сукупному економічному процесі підприємства, уточнити класифікації процесів, ресурсів, витрат і результатів, які є теоретичним підгрунтям побудови інформаційних моделей економічних об’єктів;
• обгрунтувати концепцію процесно-функціонального підходу в управлінні ідентифікованими групами процесів окремих сфер діяльності, що передбачає поєднання, симбіоз двох підходів у перебудові системи управління – процесного, що розкриває просторовий її зріз, і функціонального, розглядаючого її в часі;
• обгрунтувати об’єктивність існування ієрархії і функцій в системі управління підприємством, визначити поняття рівня компетенції та об’єктивно існуючі його рівні;
• визначити місце власника і менеджменту в ієрархічній системі управління на стратегічному, тактичному й оперативному рівнях компетенції;
• розробити багаторівневу ієрархічну базову організаційну структуру системи управління процесно-функціонального типу з підрозділами окремих рівнів компетенції;
• визначити поняття і складові економічного механізму внутрішньо-виробничого управління, що виключає використання в ньому умовних, штучних показників, методів оцінки і стимулювання, обгрунтувати і розробити пропозиції, що є адекватними системним властивостям і реальним практичним можливостям досягнення економічних цілей діяльності підрозділів;
• розмежувати кількісні та якісні підходи і методи оцінки результатів діяльності різних за спрямованістю і специфікою об’єктів та організаційних структур, які знаходяться на відповідних рівнях компетенції в стратегічному, тактичному й оперативному режимах управління.
Об’єктом дослідження є склад і зміст сукупного господарського процесу – власне процесів, ресурсів, витрат і результатів діяльності промислового підприємства зі зовнішньоекономічним напрямком його функціонування.
Предметом дослідження є існуючий стан функціональної системи управління сукупним процесом і концепція розвитку в просторі і часі її організаційної структури, функцій, економічного механізму.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених задач у ході дослідження було використано системний підхід – у декомпозиції сукупного економічного процесу та ідентифікації специфічних груп процесів окремих сфер діяльності, розгляді зовнішньоекономічного напрямку підприємства як підсистеми загальної діяльності підпримства, поділі його на об’єкт і систему управління, в класифікації процесів, ресурсів, витрат; методи: синтезу й аналізу, групування, порівняння, монографічний, організаційного проектування і моделювання.
Як інформаційну базу дослідження було використано законодавчі, нормативні і методичні документи органів державної влади, дані обліку і фінансової звітності підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обгрунтуванні та розробці концептуальних положень і рекомендацій, сукупність яких складає методологію перебудови функціональної системи управління в принципово нову систему процесно-функціонального типу. Такі, найбільше значущі наукові результати виносяться на захист:
Вперше:
- на відміну від існуючого, обгрунтовано концепцію і розроблено методологічні засади побудови якісно нової ієрархічної системи управління процесно-функціонального типу, в якій поєднано два підходи – процесний, що відображає її просторовий зріз як склад і зміст специфічних груп, видів господарських процесів, і часовий як склад і зміст функцій управління, через які здійснюється вплив на процеси;
- обгрунтовано поняття і виділено рівні компетенції: власника, правління, «господарів процесів», де безпосередньо відбуваються господарські операції, організаційні структури котрих взаємодіють у режимах стратегічного, тактичного й оперативного управління;
- обгрунтовано і здійснено системну декомпозицію сукупного економічного процесу як об’єкту управління, в якому: з однієї сторони, розмежовано господарські процеси як функції діяльності і процеси управління діяльністю, з другої – виділено окремі специфічні групи власне економічних, господарських процесів, що ідентифіковано в значенні структуроутворюючих процесів окремих сфер діяльності підприємства й об’єктів управління;
- розроблено трьохвимірну матричну модель ієрархічної процесно-функціональної організаційної структури управління, що згідно з кібернетичним законом необхідного розмаїття адекватна складу ідентифікованих груп економічних процесів у просторі і зосереджує в собі систему пов’язаних функцій управління в часі – планування, обліку, контролю, регулювання, аналізу, стимулювання;
- обгрунтовано, що виведення в окремий вид антикризового управління системи заходів, які упереджують і нівелюють загрози виникнення кризових ситуацій, зумовлює в кращому випадку дублювання заходів звичайною та антикризовою системами управління, в крайньому – втрату відповідальності в справі економічної безпеки з боку цілісної системи управління. Ефективним рішенням слід вважати органічне «вмонтування» заходів упередження загроз у функції, що складають механізм управління підприємством;
удосконалено:
- уточнено поняття і складові механізму управління сукупним економічним процесом підприємства, поняття функції діяльності і функції управління;
- уточнено склад класифікаційних ознак і підстав, які розкривають розмаїття властивостей і «поведінки» економічних об’єктів;
- ідентифіковано в значенні базової класифікацію економічних процесів за окремими сферами діяльності, яка визначає необхідність узгодження з нею класифікацій ресурсів, витрат, доходів і результатів;
- уточнено принципи та ієрархічний підхід до цілепокладання як складової планування в побудові механізма управління;
- розширено поняття сукупного економічного процесу введенням до його складу ресурсів, витрат, доходів і результатів;
дістало подальшого розвитку:
- визначено доцільні напрямки орієнтації окремих функцій управління, що складають його механізм, на упередження загроз економічній безпеці;
- визначено додаткові можливості нарощування синергетичного ефекта в результаті поглиблення інтеграційних процесів в об’єкті і системі управління на горизонтальному і вертикальному рівнях їх взаємозв’язку;
- у системному розгляді сукупного процесу підприємства зі зовнішньоекономічним напрямком діяльності, поряд з поняттями системи і підсистеми для процесів ЗЕД уведено поняття підсистем декількох рівнів ієрархії;
- розширено перелік передумов розвитку і загроз безпеці ЗЕД;
- розроблено концептуальні положення розвитку функцій, що створюють інформаційне забезпечення в системі управління, зокрема обгрунтовано введення принципу адекватності планових і облікових моделей реальному складу об’єктів моделювання.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати використано в практичній діяльності Кіровоградської обласної державної адміністрації (довідка № 124 від 3.03.2011 р.), ЗАО «Новокраматорського машинобудівного заводу» (довідка № 541 від 14.05.2011 р.), Кіровоград-ського публічного акціонерного товариства «Креатив Груп» (довідка № 10-01/д від 20.04.2011 р.), Львівського публічного акціонерного товариства «Іскра» (довідка № 1/1478 від 2.06.2011 р.), Одеського ВАТ «Холдингова компанія Краян» (довідка № 118 від 11.06.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною, особисто виконаною науковою працею. Особистий внесок полягає в одержанні наукових результатів, які складають наукову новизну. Вони викладені в 34-х публікаціях, із яких 26 належить особисто здобувачу. Конкретний внесок стосовно наукових праць, опублікованих у співавторстві, зазначено у їх переліку за темою дисертації. В даній роботі матеріали і висновки кандидатської дисертації не використано.
Апробація результатів дисертації. Наукові положення і практичні пропозиції дисертації доповідались і обговорювались на наукових і науково-практичних конференціях, в тому числі: Всеукраїнська науково-практична конференція «Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства», Львів, 2007 р., ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми і механізм відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції», Рівне, 2008 р., V Міжнародна науково-практична конференція «Бухгалтерський облік, аналіз і контроль у системі корпоративного управління: розвиток інтелектуальних і технічних можливостей», Краматорськ, 2009 р., VIII Міжнародна наукова конференція «Мовні стратегії в формуванні світової бухгалтерської освіти», Житомир, 2009 р., Всеукраїнська наукова конференція «Сучасні концепції управління і їх вплив на розвиток бухгалтерського обліку», Одеса, 2010 р., VI Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні концепції управління», Львів, 2011 р.
Публікації. Основні результати дисертації опубліковано в 33 наукових працях загальним обсягом 35,7 друк. арк., в тому числі: одній одноосібній монографії, одній монографії у співавторстві, одному навчальному посібнику в співавторстві, 28 статтях у наукових фахових виданнях, серед яких 8 статей у наукових журналах.

bibliography

ВИСНОВКИ

У заключенні поставлено за мету розставити акценти тільки на самих найважливіших положеннях авторської концепції побудови процесно-функціональної системи управління, що, на нашу думку, має прийти на зміну існуючій сьогодні функціональній системі.
1. Проблема недосконалості економічного блоку системи управління, побудованої не від об’єкта, а від функцій планування, обліку, контролю, аналізу, майже спочатку шістдесятих років минулого століття знаходиться в полі інтересів і турбот науковців і практиків управління.
Організаційне відокремлення персоналу з планування і бухгалтерського обліку, цих двох функцій, що визначають інформаційну забезпеченість процесу прийняття рішень на практиці та обгрунтування доцільності такого поділу в теорії зумовило виникнення двох небезпек, які неминуче створюють реальну загрозу зниження якості управління і, як наслідок, загрозу економічній безпеці підприємства.
Перша загроза зв’язана з усе більшим віддаленням організаційної структури від цілей підприємства, а, відтак, і його системи управління, заради досягнення котрих вона, власне кажучи, й створена. У цих умовах послаблюється зв’язок цілей з підрозділами, що безпосередньо ведуть господарську діяльність і реалізують цілі управління. Виникає загроза «управління заради управління» з усіма випливаючими з цього наслідками.
Друга загроза – це зворотній вплив структури, методів, інформації на формування цілей управління, на їх інтерпретацію.
Не цілі визначають структуру, навпаки, сама структура впливає на вибір цілей. Виникає, таким чином, небезпека не тільки самостійного «життя» окремих її ланок, але й неменша небезпека підпорядкування цілей управління інтересам системи управління, «ігнорування об’єкта управління».
Багаторічна практика підтвердила об’єктивне існування і реальне проявлення зазначених небезпек, тим паче, проблема набуває нової гостроти в зв’язку з ідеями процесного управління.
Як наслідок, принципові недоліки функціональної системи управління стали однією з реальних, може, головних причин повного нехтування ієрархії і функцій, що, на думку деяких авторів, себе зжили і повинні поступитися місцем новим сітьовим, процесним структурам.
2. Проте – це вже друга крайність, явна недооцінка, навіть нерозуміння значення функцій в управлінському процесі. Вони не можуть бути зжиті ні повністю, ні частково, тому що, існуючи об’єктивно, являють собою специфічні процедури цілісного процесу впливу на персонал, а через нього на матеріальноуречевлені фактори і результати виробництва.
Суб’єктивним може бути розуміння їх складу і змісту, підходи до розміщення в організаційних структурах, характеру взаємодії персоналу, котрий має виконувати різні за змістом, але взаємозв’язані задачі і необхідні для їх вирішення функції управління.
Безумовно, функціональна ідеологія, в її домінуючому, гіпертро-фованому розумінні несе в собі закладені в неї початково загрози економічній безпеці підприємства. Проте й процесний підхід, який тільки окреслюється, містить дуже багато невирішеного, дискусійного, надуманого.
Достатньо тільки звернути увагу на те, що бізнес-процеси розглядаються в самому широкому їх смислі, і як такі, що ідентифікують господарські операції, і ті, що являють собою власне управлінські процедури. Це апріорі виключає можливість побудови їх матричної моделі взаємозв’язку.
Отже, процесний підхід у його ембріональному вигляді теж не є панацеєю подолання принципових недоліків існуючої системи управління.
Актуальним і ефективним є не сам по собі процесний підхід, який пропагується деякими сучасними авторами, а тому, що посилюється увага до процесів як об’єктів управління, зміщується акцент із функції управління на об’єкт управління, принципово змінюється підхід до побудови організаційної структури «господарів процесів».
Треба чітко уявляти, що управління господарськими процесами (тобто процесне управління) без функцій організації, планування, обліку, контролю, аналізу, регулювання, стимулювання просто не може існувати за визначенням: якщо не буде цієї групи функцій, не буде механізму впливу на процеси. Як і не може бути впливу зі сторони названих функцій управління на процеси, якщо не буде самих процесів як об’єктів прикладання функцій управління.
3. Відтак, немає ніякого сенсу протиставляти процесний і функціональний підходи. Все зводиться до того, процеси діяльності розкривають її просторовий аспект і ідентифікуються в роботі як процеси окремих сфер діяльності в значенні об’єктів управління, а функції управління цими об’єктами – часовий аспект.
Їх потрібно розглядати виключно в діалектичній єдності, як симбіоз обох підходів.
Із цього виходить, що початковим, визначальним кроком у побудові системи управління в її процесно-функціональному вигляді є декомпозиція сукупного економічного процесу, виділення в ньому специфічних за змістом і призначенням груп процесів. Її концептуальною основою є кібернетичний закон необхідного розмаїття, згідно з яким розмаїття об’єкту управління потребує адекватного розмаїття організаційної структури просторового зрізу системи управління.
Другим кроком формування системи є введення функцій управління в організаційні структури, де безпосередньо відбуваються господарські процеси, що розкривають часовий зріз системи управління. Матрична модель системи поєднує, інтегрує просторовий і часовий зрізи.
Саме в поєднанні просторового та часового підходів розв’язано проблему розвитку існуючої функціональної системи управління.
4. У рамках процесно-функціональної системи управління набуває актуальність формування рівнів компетенції, що розуміються в дисертації як окреслені в просторі групи організаційних структур, які відрізняються одне від одного власними задачами, способами їх розв’язання, адекватними об’ємами повноважень, відповідальності, обмежень.
Є підстави розрізняти три рівня компетенції з відповідними організаційними структурами: рівень компетенції власника – стратегічний рівень компетенції правління (дирекції) – тактичний рівень компетенції «господарів процесів» – оперативний.
Необгрунтованим є твердження, що передумови успіху підприємства знаходяться не в самому підприємстві, а в зовнішньому середовищі. Проблеми, що виникають у зв’язку з його структурами, є проблемами самого підприємства і подолати їх – це саме його турботи на відповідних рівнях компетенції.
5. Є підстави вважати, що свого часу виникла і поступово склалася стійка і досить небезпечна тенденція, коли необгрунтовано виділяються та ідентифікуються як окремі види:
- управлінський облік, який, на відміну від фінансового, націлений на задовільнення потреб користувачів інформації і ніякої видової ознаки немає;
- контролінг, який розглядається в значенні «управління управлінням» і в такому розумінні є надбудовою, «другим поверхом» звичайної системи управління;
- логістичне управління, що є простою підміною понять;
- антикризове фінансове управління, що виводить систему заходів упередження загроз виникнення кризових ситуацій за межі задач звичайної системи управління.
Ці, переважно запозичені зарубіжні підходи створюють ілюзію розвитку системи управління, але в дійсності поступово «розмивають» її, певним чином гальмуючи пошук і впровадження реальних результатів усередині самої системи управління.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акулов В.Б., Рудаков М.Н. Теория организации. Учебное пособие. – Петрозаводск: ПетрГУ, 2002. – 185 с.
2. Велики тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та СД) / Уклад і голов. ред.. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с.
3. Советский энциклопедический словарь. – М.: Изд-во «Советская энциклопедия», 1981. – 1600 с.
4. Валуев Б.И. Управление экономикой в производственных объединениях легкой промышленности. – М.: Легкая индустрия, 1977. – 216 с.
5. Паламарчук А.И. Принципы и формы интеграции функции учета в усилении экономической безопасности промышленных предприятий: дис. … кандидата экон. наук: 08.06.04 / Паламарчук Александр Иванович. – Одесса, 2001. – 185 с.
6. Шурупов Г.В. Механизм управления материальным обеспечением деятельности промышленных предприятий: дис. … кандидата экон. Наук: 08.065.01 / Шурупов Георгий Викторович. – Одесса, 2004. – 201 с.
7. Аскаров Е. Процессный подход в системе менеджмента качества. Региональный еженедельник «Без проблем», 2007. – С. 45-47 [Электронный ресурс] Аскаров Е. – Режим доступа к журн.: http://www. cfim.ru/management strategy/internfunctional business.shtml
8. Репин В. Субъективная реальность сквозных бизнес-процессов [Электронный ресурс] Репин В.- Режим доступа:http://www. cfim.ru/management strategy/internfunctional business.shtml
9. Синицина Т.А. Оценка эффективности системы управления промышленным предприятием – целевой подход: дис. … канд. екон. наук, 08.06.01/ Одесский гос. эконом. ун-т. – Одесса, 2004. – 211 с.
10. Байков Н.Д., Русинов Ф.М. Организация и эффективность управления производством. – М.: Московский рабочий, 1973. – 192 с.
11. Тихомирова А.В. Оценки эффективности управления производством. – М.: Экономика, 1984. – 104 с.
12. Мельник М.В. Анализ и оценка систем управления на предприятиях. – М.: Финансы и статистика, 1990. – 136 с.
13. Шегда А.В. Основы менеджмента: Учебное пособие. – К.: Товариство «Знання», КОО, 1998. – 512 с.
14. Татгур С.К. Хозяйственный расчет в промышленности СССР. – Изд. 3-е перераб. и доп. – М.: Финансы, 1970, С. 325.
15. Валуев Б.И., Гулинский Я.П., Мелешкина Ф.С. Внутрипроизводственный хозрасчет (опыт, пути совершенствования), - М.: Экономика, 1978. – 183 с.
16. Чубенко С.С. Теоретические основы внутрипроизводственного хозяйственного расчета. – Внутрипроизводственный хозяйственный расчет в новых условиях. – К.: Наукова думка, 1971. – 303 с.
17. Биншток Ф.И. Хозрасчет на машиностроительных предприятиях. – М.: Машиностроение, 1973. – 174 с.
18. Сигиневич А.В. Цеховая прибыль – проблема использования показа теля / Материалы конференции «Экономическая реформа и внутризаводской хозрасчет. – М.: Наука, 1970. – 204 с.
19. Сибирев А. Об условности показателя цеховой прибыли / Материалы конференции «Экономическая реформа и внутризаводской хозрасчет. – М.: Наука, 1970. – 204 с.
20. Грещак та ін.. Внутрішній економічний механізм підприємства: навч. посібник // М.Г. Крещак, О.М. Гребешкова, О.С. Коцюба. За ред. М.Г. Грещака. – К.:КНЄУ, 2001. – 228 с.
21. Лучко М.Р. внутрішньовиробничий облік затрат і результатів діяльності з використанням засобів мікропроцесної техніки (на прикладі підприємств швейної промисловості України): автореф. дис.. … канд. Екон. Наук: 08.06.04. – К.: КНЄУ, 1992. – 24 с.
22. Валуєв Б.І. Новий виток використання товарно-грошових стосунків у середині промислових підприємств – хибність концепції / Вісник соц.- економ. дослідж. Збірник наукових праць. ОДЕУ. – Одеса, 2005. - № 19. – С. 40-44.
23. Палий В.Ф. Организация управленческого учета. – М.: Бератор-Пресс, 2003. – 224 с.
24. Редькін О.С. Су3часні концепції корпоративного управління // Вісник соц.-екон. досліджень, вип. 11. Одеськ. держ. екон. ун-т. – Одеса, 2002. – С. 8-12.
25. Валуев Ю.Б. Проблема формирования организационной структуры и функций управления промышленным предприятием – интеграционный аспект / Экономические инновации. Выпуск 33: Управленческие механизмы и инструментарий развития экономических систем. Сборник научных работ. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2008. – С. 153-171.
26. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для высших и средних специальных учебных заведений. – М.: Информ.-внедренч. центр «Маркетинг», 1998. – 228 с.
27. . Крикавський Є. Логістика: Навч. посіб. – Львів: Від-во держ. ун-ту «Львівська політехніка», 1999. – 264 с.
28. Новиков О.А., Уваров С.А. Логистика: Учеб. Пособие. – СПб.: Питер., Изд. дом «Бизнес-пресса», 1999. – 208 с.
29. Джонсон Д.С., Вуд Д.Ф., Верлоу Д.Л., Мерфи-ма П.Р. Современная логистика. 7-у издание: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. – 624 с.
30. Богач А.Г. Управлінський облік і аналіз операцій логістичних систем у промисловому виробництві. Автореф. дис.. кандидата екон. наук: 08.06.04. – Тернопіль: ТДЄУ, 2006. – 20 с.
31. Пушкар М.С., Богач А.Г., Мельник В.Г. Логістичні системи підприємства: облік, аналіз і аудит. – Тернопіль: Економічна думка, 2007. – 187 с.
32. Логистика: Учебник / Под ред. Б.А. Аникина: 2-е изд., перераб. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 352 с.
33. Проблемы научной организации управления социалистической промышленностью (по материалам всесоюзной научно-технической конференции). – М.: Экономика, 1968. – 647 с.
34. Слезингер Г.Э. Совершенствование процессов управления предприятием / Слезингер Г.Э. – М.: Машиностроение. – 1975. - 311 с.
35. Основы экономики и управления производством / Под ред. М.И. Сычева. Изд. 2-е. – М .: Экономика, 1973. – 399 с.
36. Кузьмін О.Є. Сучасний менеджмент. – Львів: «Центр Європи», 1995. – 1976 с.
37. Задихайло В.Д., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навчальний посібник. Х.: Еспада, 2003. – 688 с.
37.а. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. 3-е изд. – М.: Гардарики, 2001. – 528 с.
38. Марченко В.М., Симоненко Ю.І. Класифікація функцій ефективного корпоративного управління // Економіка: проблеми теорії та практики. –Збірник наукових праць. Випуск 192: в 4 т. Том II. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 47-54.
39. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ.. / Научн. ред.. и автор предисл. Л.И. Евенко. – М.: Экономика, 1989. – 579 с.
40. Хрущ Н.А. Інвестиційна діяльність: сучасні стратегії та технології. – Хмельницький: ХНУ, 2004. – 309 с.
41. Эшби У.Р. Введение в кибернетику. – М.: Иностр. лит-ра, 1959. – 432 с.
42. Крук Д.М. Управление общественным производством при социализме. – М.: Экономика, 1972. – 223 с.
43. Філіпова С.В. Методологія управління трансформаційними процесами в промисловому виробництві: Автореф. дисс. доктр. екон. Наук: 08.07.01 // ІПРТЕЕД. – Одеса, 2006. – 36 с.
44. Коломієць І.Ф. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства в процесі його інтернаціалізації: Монографія / Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів, 2004. – 247 с.
45. Валуев Б. О некоторых концепциях, составляющих альтернативу целостной системе управления предприятием. – Экономiст. - № 10. – 2004. – С. 30-33.
46. Решетникова И.Л. Стратегия маркетинга: особенности формирования на отечественных предприятиях: Монография. – Луганск: Изд-во ВГУ, 1998. – 270 с.
46а Буркинський Б.В. Трансформація моделей розвитку підприємства. – Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2001. – 308 с.
47. Володькина М.В. Стратегический менеджмент: Учебн. пособие. – К.: Знання-прес., 2002. – 149 с.
48. Сухарева Л.А., Петренко С.Н. Контроллинг – основа управления бизнесом. – К.: Эльга, Ника-центр, 2002. – 208 с.
49. Гуляева Е.Л. Развитие теории и практики контроллинга (на примере органи зации нефтяной отрасли: автореф. дисс. канд.. экон. наук: 08.00.05 // Пермьский гос. ун-т. – Пермь: ПГУ, 2003. – 27 с.
50. Контроллинг как инструмент управления предприятием / Е.А. Ананькина, С.В. Данилочкин, Н.Г. Данилочкина. Под ред. Н.Г. Данилочкиной. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. – 297 с.
51. Пушкар М.С. Метатеорія обліку або якою повинна стати теорія: Монографія. – Тернопіль: Карт-бланш, 2007. – 359 с.
52. Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: Монографія. – К.: КНЕУ, 2008. – 272 с.
53. Валуев Б., Валуев Ю. Контроллинг: некоторые спорные положения концепции. - Економіст. - № 7. – 2009. – С. 56-60.
53а Демьяченко А.Г., Логутова П.Г. Комплексное управление экспертной деятельностью крупного промышленного предприятия: Монография. – Мариуполь: Приазовский гос. техн. ун-т, 2007. -
54. Лоханова Н.О.Концепція контролінгу як альтернатива системі управління економічною безпекою підприємства // Экономические инновации. Выпуск 19. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2004. – С. 273-382.
55. Пич Готхард, Шерм Эвальд. Уточнение содержания контроллинга как функции управления и его поддержки // Проблема теории и практики управления. - № 3. – 2001. – С. 101-107.
56. Чумаченко Н.Г. Развитие управленческого учета в Украине / Свiт бухгалтерського облiку. – 1998. - № 10(16). – С. 2-9.
57. Сопко В. Основа построения бухгалтерского внутрихозяйственного (управленческого) учета затрат и доходов деятельности (контроллинга) // Бухгалтерский учет и аудит. – 1976. - № 10. – С. 2-8.
58. Управленческий учет – новое прочтение внутрихозяйственного расчета // Проблеми формування ринкової економіки: Зб. наукових праць. Спецвипуск. Проблеми трансформації бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту в системі міжнародних стандартів. – К.: КНЕУ. – 2001. – 296 с.
59. Нападовська Я.В. Управлінський облік в системі гірничорудних підприємств: Автореф. дисс. докт. екон. наук: 08.06.04. – К.: КНЕУ. – 2002. – 30 с.
60. Валуєв Б.І. Управлінський облік: десять питань, на які немає відповіді // Вісник ЖДТУ. Серія: економічні науки. – 2003. - № 1(23). – С. 60-65.
61. Бородкин А.С. Внутрихозяйственный (управленческий) учет: концепция и организация // Бухгалтерский учет и аудит. – 2001. - № 2. – С. 45-53.
62. Проблемы управленческой ориентации бухгалтерського учета // Світ бухгалтерського обліку. – 1998. - № 1(7). – С. 2-10.
63. Ластовецький В. Чи можна удосконалювати те, чого немає? // Бухгалтерський облік і аудит. – 2003. - № 3. – С. 63-64.
64. Основы теории бухгалтерского учета. – М.: Финансы и статистика. – 2000. – 496 с.
65. Палий В.Ф. Теория бухгалтерского учета: современные проблемы. – М.: Изд-во «Бухгалтерский учет», 22007. – 88 с.
66. Голов С.Ф. Управлінський облік: Підручник. – К.: Лібра, 2003. – 704 с.
67. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: Учебн. пособие для вузов. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. – 638 с.
68. Валуев Б.И. Виды хозяйственного учета или качественные характеристики создаваемой в нем информации? // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. – Житомир. – 2008. - № 3(45). – С. 6-14.
69. Валуев Ю.Б. Предпосылки управления внешнеэкономической деятельностью промышленного предприятия // Актуальные проблемы экономики. – 2009. – № 5(95). – С. 120-129.
70. Валуєв Ю. Методи побудови і розвитку системи управління підприємством: проблема стабільності і змін / економіст. – 2006. - № 11. – С. 62-67.
71. Дунаєвська А.С. Організаційно-економічний механізм поетапної реструктуризації підприємств: автореф. дис. канд.. екон. наук: 08.06.01 // Одеській держ. ун-т. – Одеса, 2006. – 20 с.
72. Юдін М.А. Організаційне забезпечення управління процесами реструктуризації промислового виробництва: автореф. дис. канд.. екон. наук: 08.07.01 //ІПРЕЕД. – Одеса, 2005. – 18 с.
73. Hammer M., Champy I. Reengineer w pizedsiebiorswie. – Neumann Management Institute, Warszawa, 1996.
74. Гончарук А.Г. Формування механізму управління ефективністю підприємства: дис. доктр. екон. Наук: 08.00.04 // ІПРЕЕД. – Одеса, 2010. – 37 с.
75. Большой экономический словарь / Под ред. Н. Изрилияна. – 50-е изд. доп. и перераб. – М.: Институт новой экономики, 2002. – 1280 с.
76. Валуев Ю. Не альтернативы, а симбиоз процессного и функционального подходов в создании и развит Ии системы управления предприятием. – Економiст. – 2008. - № 11. – С. 70-75.
77. Бир Ст. Кибернетика и управление производством. – М.: Наука, 1965. – 391 с.
78. Валуев Ю.Б. Программно-целевой подход в формировании организационной структуры управления промышленным предприятием: дис. … канд. экон. наук: 08.00.21. – Одесса, 1987. – 153 с.
79. Вершигора Е.Е. Менеджмент: Учебн. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Экономика, 2002. – 283 с.
80. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учебник для вузов / Л.Е. Споровский, С.К. Казанцев, Е.А. Паршина и др.: Под ред. проф. Л.Е. Споровского. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 847 с.
81. Маркетинг: Учебник / А.Н. Романов, Ю.Ю. Корличов, С.А. Красильников и др. Под ред. А.Н. Романова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996. – 560 с.
82. Ковалев А.И., Войленко В.В. Маркетинговый анализ. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. – 176 с.
83. Крупка Я.Д. Облік інвестицій. Монографія. – Тернополь: Економічна думка, 2001. – 302 с.
84. Майминас Е.З. Процессы планирования в экономике: информационный аспект. Изд. 2-е, доп. и перераб. – М.: Экономика, 1971. – 390 с.
85. Маркс К. Критика политической эконом Ии / Карл Маркс. – Ленинград: Политиздат, 1950. – 530 с. (Процесс обращения капитала, т.2).
86. Сльозко Т.М. Бухгалтерський облік у системі управління матеріальними ресурсами промислового підприємства: автореф. дис. канд.. екон. наук: 08.06.04. – Одеса, 1996. – 23 с.
87. Орнес А.М. Организационные формы контроля в системе управления материальными ресурсами промышленных предприятий: автореф. канд. эконом. наук: 08.00.21 / Одесский институт народного хозяйства. – Одесса, 1987. – 18 с.
88. Зернов Е.Л. Управление процессами формирования себестоимости промышленной продукции на подготовительных стадиях производства: автореф. дис. канд. экон. наук: 08.00.21 / Одесский институт народного хозяйства. – Одесса, 1988. – 17 с.
89. Контроль в системе внутрипроизводственного хозрасчета / Валуев Б.И., Горлова Л.П., Муравская В.В. и др. – М.: Финансы и статистика, 1987. – 139 с.
90. Оперативный контроль экономической деятельности предприятия / Валуев Б.И., Горлова Л.П., Зернов Е.л. и др. – М.: Финансы и статистика., 1991. – 224 с.
91. Бєкрєнєва Г.А. Бухгалтерські моделі непрямих витрат промислових підприємств: дис. канд.. екон. наук: 08.00.09 / Одеськ. держ. екон. ун-т. – Одеса, 2008. – 194 с.
92. Олійник О.В. Витрат и в системі бухгалтерського обліку: теорія, практика: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд.. екон. наук: спец. 08.06.04 „Бухгалтерській облік, аналіз та аудіт” / О.В. Олійник, Житомирський інж.-технолог. ін-т. – Житомир, 2002. – 284 с. – С. 50-58.
93. Шелковникова О.В. Поглиблення інтеграційних можливостей обліку в управлінні формуванням витрат підприємств водопровідно-каналізаційного господарства: дис. канд.. екон. наук: 08.06.04 / Шелковникова О.В. Кировогр. Нац. техн. ун-т. – Кіровоград, 2005. – 197 с. – С. 73.
94. Слюсарчук Л.І. Облік і аналіз виробництва та продажу готової продукції (Методолого-прикладний аспект). – К.: „Альтерпрес”. – 2001. – 258 с. – С. 26-44.
95. Костів М.А. Управлінські аспекти обліку та контролю операційних доходів і витрат на підприємствах електролампового виробництва: автореф. Ди с. На здобуття наук ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 „Бухгалтерський облік, аналіз та аудит” / М.А. Костів, Львівск. комерч. акад.. – Львів, 2006. – 19 с. – С. 11.
96. Канак Й.В. Внутрішньогосподарський (управлінський) облік витрат і доходів на підприємствах із виробництва стінових матеріалів: автореф. Дис. на здобуття наук ступеня канд.. екон. наук: спец. 08.06.04 „Бухгалтерський облік, аналіз та аудит” / Й.В. Канак, Львів. Комерц. Акад.. – Львів, 2003. – 20 с. – С. 8.
97. Турій О.В. Управлінський облік виробничих витрат: аспекти оцінки й оптимізації асортиментної політики (на прикладі підприємств молочної промисловості): автореф. дис. На здобуття наук ступеня канд.. екон. наук: спец. 08.06.04 „Бухгалтерський облік, аналіз та аудит” / О.В. Турій, Львів. комерц. акад.. – Львів, 2003. – 20 с. – С. 7.
98. Сопко В.В., Патрик А.Н. Учет затрат и калькуляция себестоимости продукции в промышленности. – К.: Техника, 1988. – 112 с.
99. Бухгалтерський фінансовий та внутрішньогосподарський облік в галузях системи переробної промисловості АПК (на основі національних стандартів) / за ред. проф.. д-ра екон. наук В.В. Сопка та О.В. Бойка. – К.: „Фенікс”, 2001. – 468 с.
100. Лоханова Н.О. Облік та контроль витрат на обслуговування виробництва і управління: автореф. На здобуття наук ступеня канд.. екон. наук: спец. 08.06.04 „Бухгалтерський облік, аналіз та аудит” / Н.О. Лоха нова, Одеськ. держ. екон. ун-т. – Одеса, 1998. – 201 с. – С. 21.
101. План рахунків бухгалтерського обліку активів капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Бухгалтерський облік. Хрестоматія (частина 1) [Текст]: збірник систематизованого законодавства. – Вид. 4-е, перераб. і доп. – К.: Бліц-Інформ, 2010. – вип.. 1. – 192 с.
104. Валуєв Ю.Б. Процеси зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств – інтернаціональний та інтеграційний аспекти // Вісник соц. екон. дослід. Зб. Наукових праць. Одеськ. держ. екон. ун-т. – Одеса, 2008. - № 30. – С. 59-64.
105. Кочетов Э.Г. Геокономика. Учебн. пособ. – М.: БЕК, 1999. – 340 с.
106. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1. / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2000. – 864 с.
106а. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3. / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2000. – 952 с.
107. Попов А.А. Интеграция хозяйствующих субъектов в рыночной экономике: дис. канд. экон. Наук: 08.00.01 / Воронежский гос. ун-т. – Воронеж, 2004. – 180 с.
108. Лоханова Н.О.
109. Социологический энциклопедический словарь: на русском, английском, немецком, французском и чешском языках / Под ред. Г.В. Осипов. – М.: Издательская группа «ИНФРА». – М.: НОРМА, 1998. – 488 с.
110. Палий В.Ф. Комментарии к международным стандартам финансовой отчетности. – М.: Аскреи, 1999. – 352 с.
111. Экономическая кибернетика. Основы теории хозяйственных систем. Учебное пособие. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1974. т- 128 с.
112. Суварно Р.В. Развитие организации оперативного контроля экономической деятельности промышленного предприятия: дис. канд. экон. наук: 08.06.02 / Одеск. гос. экон. Ун-т, 1998. – 169 с.
113. Пушкарь М.С. Бухгалтерский учет в производственных объединениях: организация и методология. – Львов: Свiт, 1990. – 188 с.
114. Якубенко В.Д. Базисні інститути у трансформаційній економіці: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – 252 с.
115. Димов В.А. Смена всех: институты вместо бюрократии Экономика и управление собственностью. - № 3. – 2008. – М.: ВЖПП. – С. 25-32.
116. Концепція економічної безпеки України // Економіст. – 1998. - № - С. 63-77.
117. Валуев Б.И., Валуев Ю.Б. О концепции экономической безопасности предприятий // Труды Одесск. Политехн. ун-та. научн. и произв.-техн. сборник по техническим и естественным наукам. – Одесса, 2004. – Спецвыпуск: в 3-х томах. – Т. 3. – С. 27-31.
118. Лоханова Н. Система управління станом економічної безпеки підприємства: проблемні питання, концепція розвитку // Економіст. – 2005. - № 2. – С. 52-56.
119. Архипов А.М. Классификация угроз экономической безопасности // Экономическая безопасность: производство – финансы – банки / Под ред. Сенчагова В.К.- М.: ЗАО „Финстатинформ”, 1998. – С. 34-44.
120. Губин Б.В. Некоторые теоретико-методологические аспекты диагностики угроз экономической безопасности территорий // Экономическая безопасность: Производство – финансы – Банки // Под ред. Сенмагова В.К. – М.: ЗАО «Финстатинформ”, 1998. – С. 366-372.
121. Кірієнко А.В. Механізм досягнення підтримки економічної безпеки підприємства // Автореф. Дис.. канд.. екон. наук: 08.06.01 / КНЕУ. – К.: 2000. – 19 с.
122. Дубовицька С.П. Економічна безпека підприємств України // Недержавна система безпеки України: як суб’єкт національної безпеки України: Збірн. Матеріалів наук.-практичної конф., Київ, 16-17 травня 2001 р. – К.: Вид-во Європейського ун-та¸2003. – С. 146-172.
123. Лоханова Н.О. Загрози економічної безпеці підприємства – класифікаційний аспект // Вісник ЖДТУ, Економічні науки. – Житомир: ЖДТУ, 2004. – 3 4(30). – с. 139-146.
124. Крамаренко В.И. Управление внешнеэкономическими рисками в условиях глобализации: монография / В.И. Крамаренко, К.Н. Онищенко, Н.И. Твердохлебова. Под общ. ред. д.э.н., профессора В.И. Крамаренко. – Симферополь: ДИАНПИ, 2010. – 354 с.
125. Шабалин А.Н. Инвестиционное проектирование / Московская промышленная академия. – М.: 2004. – 139 с.
126. Максимова В.Ф. Инвестирование / Московский международный институт эконометрики, информатики, финансов и права. – М.: 2003. – 84 с.
127. Организация управления общ9ественным производством / Под ред. Г.Х. Попова, Г.Арджавидова. – М.: Изд-во МГУ, 1979.
128. Кочерин Е.А. Контроль в системе управления социалистическим производством: Вопросы теории и практики. – М.: Экономика, 1977. – С. 15-16.
129. Кужельный Н.В. Бухгалтерский учет и его контрольные функции. – М. Финансы и статистика, 1985. – с. 10.
130. Белобжецкий И.А. Финансово-хозяйственный контроль в управлении экономикой. – М.: Финансы и статистика, 1979.
131. Обухов В.Н. Организация и проведение внутриведомственных ревизий на промышленных предприятиях. – М.: Финансы, 1978. – С. 5.
132. Биренберг Б.М. Сущность общей функции контроля // Социалистический контроль: Методы и проблемы. – К.: Наукова думка, 1985. – С. 51-52.
133. Баканов М.И., Кашаев А.И., Шеремет А.Д. Экономический анализ: теория, история, современное состояние, перспективы. – М.: Финансы, 1976. – 264 с.
134. Валуев Б.И. Проблемы развития учета в промышленности. – М.: Финансы и статистика, 1984. – 215 с.
135. Валуев Б.И., Шлапаков А.В. Экономический анализ в системе управления промышленным предприятием / Труды Одесского политехнического университета. – Одесса, 2001. – Вып. 1(13). – С. 222-224.
136. Стефанов Ню, Симеонова К., Костов К., Качаунов С. Программно-целевой подход в управлении: Теория и практика. – М.: Прогресс, 1975. – 200 с.
137. Валуев Б.И. О недостаточной связи науки о бухгалтерском учете с проблемами развития целостной системы управления // Економiст, -
№ 12. – 2006. – С. 58-63.
138. Методические рекомендации по формированию себестоимости продукции (работ, услуг) в промышленности// Приложение к газете «Налоги и бухгалтерский учет». – 2001. - № 7(61). – 199 с.
139. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 16 «Расходы» // Нац. Стандарты бухгалтерского учета. – Все о бухгалтерском учете. – 2001. - № 37(583). – С. 11.
140. Плоткин М. В условиях АСУП. – Экономическая газета, 1974., № 40. – С. 8.
141. Смирницкий Е.К. Внутризаводской хозрасчет на предприятиях Среднеуральского района // Сб. «Современные проблемы внутризаводского хозрасчета». – М.: Экономика, 1966. – 224 с.
142. Твердохлебов Н.Г. Машинная обработка эконом ической информации промышленных предприятий. Изд. 2-е. М.: Статистика, 1975. – 375 с.
143. Исаков В.И. Развитие механизации советского учета. // Бухгалтерский учет. – 1967. - № 10. – С. 47.
144. Щенков С.А. Бухгалтерский1 учет в промышленности. Изд. 3-е. – М.: Финансы, 1969. – 424 с.
145. Горелик С. Бизнес-инжиринг и управление организационным развитием [электронный ресурс] Горелик С. – Режим доступа: http://www.orgmaster.ru/E-mail:orgmaster@spb.ru
146. Валовая Н. Бизнес-инжиниринг. Не роскошь, а средство управления [электронный ресурс] / Н. Валовая. – Режим доступа: http://marketing-consult.com.ua/?pages=86
147. Мильнер Б.З. Теория организации: Учебник. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 480
148. Ковалев А.И. Управление реструктуризацией предприятия. – Киев: АВРИО, 2006. – 368 с.
149. Хлебников Д. Реструктуризация компании: подходы и опасности. – М.: Генеральный директор, 2009.
150. Берлин А.Д. От советского предприятия к субъекту рынка (перестройка системы управления). – М.: ТЕИС, 1998. – С. 10.
151. Тутунджян А.К. Реструктуризация предприятий в условиях перехода к рыночной экономике. – М.: Экономика, 2000. – 262 с.
152. Козлова О.В., Кузнецов И.Н. Научные основы управления производством. – М.: Экономика, 1970. – 286 с.
153. Принятие решений и управление производством. Чумаченко Н.Г., Савченко А.П., Каренев В.Г. – К.: Техника, 1978. – 192 с.
154. Завадський Й.С. Менеджмент: Management. – Т. 1. – Вид. 2-е. – К.: Українській фінансовий ін.-т Менеджменту і бізнесу, 1999. – 542 с.
155. Вашин П. Учесть интересы собственника при разработке стратегии // «Генеральный директор», - 2006. - № 8 [электронный ресурс] Вашин П. – Режим доступа: http:www. cfig. ru/management/strategy/owner interests. shtml
156. Міжнародні та національні стандарти корпоративного управління. – К.: Міжнародна фінансова корпорація, 2002. – 247 с.
157. Райзберг Б.А., Лозовский Я.Ш., Стародубцев Е.Б. Современный экономический словарь. – М.: Инфра-М. – 2006. – 495 с.
158. Кемпбелл Кэтрин. Венчурный бизнес: новые подходы. – М.: Альбина, 2008. – 428 с.
159. Бережной А.Е. Организационно-экономический механизм управления внутрихозяйственными экономическими отношениями
160.
161. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы: Учебн. пособие. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 248 с.
162. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебн. – 2-е изд. перераб. и допол. – М.: Финансы и статистика, 1987. – 287 с.
163. Каракоз И.И., Самборский В.И. Теория экономического анализа. – К.: Вища шк. Головное изд-во, 1989. – 255 с.
164. Белинская О.В. Механизм стимулирования в формировании производственных затрат: Автореф. Ди с. канд. экон. наук: 08.00.21 / Одесский ин-т народного хозяйства. – Одесса, 1988. – 15 с.
165. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів / За ред.. проф.. Ф.Р. Бутинця. – 7-ме вид. доп. і перераб. – Житомир: Гута, 2006. – 832 с.
166. Валуєв Ю.Б. Базові економічні моделі процесів зовнішньоекономічної діяльності промислового підприємства // Економіка промисловості: Науков0-практичний журнал. - № 3(46). – 2009. – С. 143-150.
167. Терещенко О.О. Теоретичні основи антикризового управління фінансами підприємств / Стратегія економічного розвитку України: Наук. Зб. Вип. 4. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 250-262.
168. Swoboda P. Betriebliche Finanzierung, 3., ueberarb. Anfl. – Heidelberg, 1994. C. 162
169. Степанов В.В. Несостоятельность (банкротство) в России, Франции, Германии. – М.:Статус, 1999. – С. 37-56.
170. Айвазян з., Кириченко В. Антикризисное управление принятий решений на краю пропасти // Проблемы теории и практики управления, 1999. - № 4. – С. 94-100
171. Гаврилова В.Е. Банкротство в России: вопросы истории, теории и практики. – ТЕИС, 2003. – С. 138-141.
172. Уткин Э.А. Справочник кризисного управляющего. – М.: Экмос.- 1999. – с. 132.
173. Давидов Г.М. Аудит: теорія і практика: Монографія. Кіровоград: ТОВ «Імекс-ЛтД». 2006. – 324 с.
174. Робертсон Дж. К. Аудит. –М.: КРМG «Контакт», 1993. – 496 с.
175. Рудніцький В.С. Методологія і організація аудиту. – Тернопіль: «Економічна думка», 1998. – 192 с.
176. Валуев Ю.Б. Контроль в системе управления внешнеэкономической деятельностью промышленного предприятия. Наукові праці Кіровоградського нац.-техн. ун-ту. Екологічні науки, вип.. 14. – Кіровоград: КНТУ, 2008. – 314 с.
177. П(с)Б 16 «Расходы» / Нац. стандарты бухгалтерского учета. – все о бухгалтерском учете. – 2001. - № 37/583. – С. 11.
178. Методические рекомендации по формированию себестоимости продукции (работ, услуг) в промышленности // Приложение к газете «Налоги и бухгалтерский учет». – 2001. - № 7(61). – 199 с.
179. Чумаченко И.Г. Роль бухгалтерского учета в управлении себестоимостью продукции в свете решений ХХVI съезда КПСС / Чумаченко Николай Григорьевич. – М.: ВСНИТО, 1981. – С. 1-11.
180. Шляхов Э.В. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції в управлінні хлібопекарними підприємствами: дис.. канд.. екон. наук: 08.06.09 / Одеса: ОДЕУ, 2007. – 230 с.
181. Васильков А.И., Миневский А.И. Учет и анализ распределения косвенных затрат. – М.: Финансы и статистика. 1985. – 176 с.
182. Бабченко Т.Н. Бухгалтерский учет внешнеэкономической деятельности. – М.: Главбух, 1987. – 168 с.
183. Бутинець Ф.Ф. та ін.. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Підручник. – Житомир: ПП «Рута», 2001. – 544 с.
184. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навчально-методичний посібник. За ред.. Ю.А. Кузьмінського. – К.: КНЕУ, 2001. – 179 с.
185. Рура О.В. Облік і аналіз експортно-імпортних операцій: Автореф. Дис.. канд.. екон. наук. 08.06.04 / Київськ. нац.. екон. ун-т. – К.: КНЕУ, 2005. – 19 с.
186. Аунану Ф.. Научные методы принятия решений в управлении производством. М.: Экономика, 1977. – 150 с.
187. Богиня Д., Уманский А. Об оценке результатов деятельности аппарата управления производством. – М.: Московский рабочий 1973. – 192 с.
188. Байков Н.Д., Русинов Ф.М. Организация и эффективность управления производством. М.: Московский рабочий, 1973. – 192 с.
189. Дейнеко О.А. Эффективность и качество управления машиностротельным предприятием. – М.: Машиностроение, 1979. – 24 с.
190. Нагорская М.М. Наукові основи забезпечення ефективності діяльності управлінського апарату в помисловості / дис…. Докт. Екон. Наук: 07.8.01. – Одеса ІПРЕЕД НАНУ, 1998. – 380 с.
191. Савченко А., Супрун П. Оценка эффективности управления производством // Вопросы экономики. – 1973 – «1. – С. 114-119.
192. Муравьев А.М. Проблема измерения оценки и планирования повышения эффективности производства. – Л.:ЛГУ, 1981. 112 с.
193. Проектирование организационных структур управления производством / Отв. Ред. Н.Г Чумаченко. – К. Наукова думка, 1979. – 118 с.
194. Русинов Ф.М. , Федоров В.А. Об одном подходе к определению эффективности управления производством. – М.: МИУ, 1981. –С .85-86.
195. Синицина Т.А. Проблема оценки эффективности управления – системный подход // Труды Одес. Политех. Ун-та. – 2000. Вып. 1 (10). – Одесса, ОНПу. – 2000. –С. 212-216.
196. Афанасьев В.Г., Урсул А.Д. Об эффективности социального управления // Вопросы экономики. – 1982. - № 7. – С. 57-69.
197. Организация управления промышленным производством. Учебник /Под ред. Козловой О.В., Каменицера С.Е. – М.: Высшая школа. 1980. – 399 с.
198. Козлова О.В., Кузнецов И.Н. Научные основы управления производством. – М.: Экономика, 1970. – 286 с.
199. Каменицер С.Е. Основы управления промышленным производством. – М.: Мысль, 1971. – 287 с.
200. Кузьмин О.Е. Сучасний менеджмент. – Львів: «Центр Європи», 1995. – 176 с.
201. Тихомирова А.В. Оценка эффективности управления производством. – М.: Экономика, 1984. – 104 с.
202. Юрген Вебер, Ути Шэффер. На пути к активному управлению показателей // Проблемы теории и практики управления. 2000. - № 5. – С. 107 – 112.
203. Долгов С. Экономическая психология и экономическая информация // Российский экономический журнал. 1999. № 1. С. 95-102.
204. Оценка работников управления. Под ред. Г.Х. Попова. – московский рабочий, 1976. – 352 с.
205. Организация управления общественным производством. По