Фраземіка говірок Західного Поділля

brief description

Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет

На правах рукопису

Коваленко Наталія Дмитрівна

УДК 811.161.2’282.2 (477.43/84)

Фраземіка говірок Західного Поділля

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Ткачук Петро Єфремович,
кандидат філологічних наук, доцент

м. Кам’янець-Подільський 2001

ЗМІСТ
Умовні скорочення ..3
ВСТУП ...11
РОЗДІЛ 1
ідеографічний опис фразем
1.1. Фраземіка як об’єкт діалектологічних досліджень 21
1.2. ФСП Фізичний стан людини” .27
1.3. ФСП Положення тіла в просторі”40
1.4. ФСП Розумова діяльність людини”.41
1.5. ФСП Мовленнєва діяльність”..47
1.6. ФСП Психічний стан людини”50
1.7. ФСП Суспільна поведінка людини”...58
1.8. ФСП Трудова діяльність”.67
1.9. ФСП Соціальний стан”.68
1.10. ФСП Характеристика людини”.69
1.11. ФСП Стосунки між людьми”.69
РОЗДІЛ 2
АРЕОЛОГІЯ ФРАЗЕМ
2.1. Стан вивчення ареальної фраземіки .74
2.2.Фраземи однакової семантики і структури82
2.3. Фраземи з відмінними лексичними одиницями ..96
2.4. Фраземи однакового компонентного складу, але різні за семантикою ..101
2.5. Ареальне моделювання фразем ..104
ВИСНОВКИ ...156
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...163
ДОДАТОК А
МАТЕРІАЛИ ДО ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА ЗАХІДНО­ПОДІЛЬС­ЬКИХ ГОВІРОК .184

Умовні скорочення
Умовні скорочення назв населених пунктів

ВСТУП

Сталі вирази, що створені завдяки багатому життєвому досвідові, асоціативному мисленню, характеру світосприймання носіїв мови, виділяють то одну, то іншу ознаку будь-якого предмета, явища чи дії. Саме у фраземній системі мовленнєвої дійсності виразніше виявляється чуттєвий аспект мови.
У фраземах та

bibliography

ВИСНОВКИ

Фраземіка західноподільського діалектного мовлення становить чималий пласт у фраземній системі української мови. Об’єктом нашого дослідження стали фраземи, які є ядром системи подільського діалекту і лінгвалізують ознаки, дії та стани, що пов’язані з життям людини. Аналіз фраземіки говірок (5000 одиниць) дозволяє зробити такі висновки:
1. У говірках Західного Поділля, як і в інших українських, значне місце посідають загальноукраїнські фраземи, в яких виразно відбито загальнонародне вміння спостерігати і поєднувати найбільш суттєве від часто повторюваних явищ та вражень від них.
2. Фраземний фонд цих говірок засвідчує його численність у мовленнєвій практиці їх носіїв та беззаперечний чітко виражений антропоцентричний характер діалектних фразем.
Виділено 10 фразеосемантичних полів (Фізичний стан людини”, Положення тіла в просторі”, Розумова діяльність людини”, Мовленнєва діяльність людини”, Психічний стан людини”, Суспільна поведінка людини”, Трудова діяльність людини”, Соціальний стан людини”, Характеристика людини”, Стосунки між людьми”) та 46 фразеосемантичних груп (Народитися”, Вмерти”, Втратити або набрати вагу”, Спати”, Рухатися”, Говорити”, Мовчати”, Сміятися”, Відчувати страх”, Бажання”, Дотримуватися норм суспільної поведінки”, Працювати”, Ледарювати” та ін.), що характеризують різні стани та дії людини. Ці групи дуже неоднорідні кількісно. Найчисленнішими є ФСГ Вмерти”, Спати”, Втратити або набрати вагу”, Не мати розуму”, Відчувати страх”, Говорити”, Випивати”.
Активність побутування фразем названих груп пояснюється загальною типологічною рисою фраземних систем: переважання фразем для лінгвалізації трагічних подій, негативних рис характеру, гострих переживань людини.
3. Найменшими кількісно є ФСГ Народитися”, Інтимні почуття людини”, Процеси пам’яті”, Чванитися”, Прикидатися”, Мовчати”, що пояснюється насамперед зникненням певних традицій, обрядів та зниженням фразеотворчих процесів на сучасному етапі.
4. У ФСГ виділено 92 семантичні ряди (‘померти’, ‘померти насильно’, ‘вчинити самогубство’,‘схуднути’, ‘голодувати’, ‘погладшати’,‘наїстися’, ‘багато з’їсти’, ‘хотіти спати’,‘міцно спати’, ‘заснути’, ‘стояти’, ‘утікати’, ‘розумний’, ‘дурний’, ‘дуже дурний’, ‘психічно хворий’, ‘збожеволіти’, ‘порозумнішати’, ‘втратити пам’ять’, ‘кричати’, ‘замовкнути’, ‘пліткувати’, ‘сердитися’ та ін.), на основі яких проводиться фраземний аналіз. Хоч більшість фразем і мають непрозору мотиваційну базу, своєрідну внутрішню форму та будову, проте можна виділити 22 семантичні (наприклад: порушився механізм роботи в голові = психічно хворий”, пошкодити язик = мовчати”, немає змоги розкрити рот = мовчати”, виконувати марну роботу = ледарювати”, зовсім нічого не робити = ледарювати”, не в змозі виконати найлегшу роботу = дуже лінивий” та ін.) і 123 структурно-семантичні моделі фразем (наприклад: стояти + як + дерево, дерев’яний предмет = непорушно стояти”, як + назва будівлі (або частини будівлі) = гладкий”, наїсти + якусь одну частину тіла = погладшати”, неїстівне + їв би (їла б) = дуже голодний (а)”, покласти зуби + на + назва місця зберігання = голодувати”, наївся + отруйної речовини = психічно хворий” та ін). Це дозволяє зробити висновок про можливість моделювання сталих мовних виразів.
5. Зіставно-типологічний аналіз фразем у різних українських говорах дозволив виявити тотожні одиниці в 76 семантичних рядах (‘постаріти’, ‘народитися’, ‘голодний’, ‘мокрий’, ‘гладкий’, ‘змерзнути’, ‘міцно спати’, ‘втратити свідомість’, ‘втомитися’, ‘упасти’, ‘дужий’, ‘забути’, ‘пригадати’, ‘напружено думати’ та ін.) усіх ФСП, що зумовлено переважанням групи фразем, об’єктом оцінювання яких є сама людина, її риси характеру, вчинки, взаємостосунки. Найбільше зафіксовано паралелей у ФСП Розумові здібності людини” (39), Фізичний стан людини” (25), Стосунки між людьми” (24). Збіг семантики і структури фразем спостерігаємо як у суміжних, так і в дистантних зонах. Найбільший рівень однотипності виявлено у найретельніше досліджених говірках південно-західного наріччя. Серед фразем суміжних говірок західноподільські найбільше збігаються з бойківськими (20 одиниць: зах.под. |виiти з л’іт (Кр,Крч,Лс,Цк,Шд) бойк. вийти з літ [Онишкевич, ІІ, 112]; зах.под. |дати д|рала (Вн,Дн,Зл,Злч,Зн,Зр, Ів,Км,Кр,Крм,Крч,Кс,Лс,МК, Мк,МО,ПХ,Рх,См,СУ,Цк) бойк. да'ти дра'ла [Онишкевич, I, 204]; зах.под. су|шити |голову (Крч) бойк. суши'ти голово'йку [Прадід, 47] та ін.), наддністрянськими (15 одиниць: зах.под. хропа|ка да|вати (Вн,Км,Кт,Нг,Рх,См, Цк) / храпа|ка ~ (Лс,Шд) наддністр. да'ти хропака' [Гринчишин, 88]; зах.под. дур|ниi йак ба|ран (Кр) наддністр. дурний як баран [ССНП, 12; Гринчишин, 89] та ін.) і східноподільськими (10 одиниць: зах.под. |зашпари заiш|ли ў |пал’ц’і (Мк) сх.под. зайшли зашпари в пальці [Очеретний, 151]; зах.под. зуб до |зуба с|каче (СУ) сх.под. зуб до зу'ба ска'че [Доленко 1972, 149]; зах.под. неи|ма во|л’ійі ў голо(y)|в’і (Кт) сх.под. нема' олі'ї в голові' [Доленко, 1975б, 159] та ін.).
На прикладах тотожності семантики та структури фразем чітко виділяються фонетичні та морфологічні варіанти, наприклад: ка|чан кочан, голова гулува', з н’іг з нуг, |баки ба'ґи, восеи|лец’а оселедця, жиe|л’етки ж’іл’о'тки, |X’урку дірку, мокрій мо'крий, зійти' зыйти, неи |чути - ни чуте, розумити шя розумітися, кру|гом круг.
6. Найбільше увиразнюють фраземи говіркового мовлення лексичні регіоналізми, що виступають у компонентному складі часто однакових за семантикою одиниць. На відміну від тотожних фразем, більшість яких фіксована в суміжних зонах, сталі вислови, які протиставляються регіоналізмами, побутують, як правило, у дистантних ареалах (наприклад: зах.под. тон|киi йак |нитка (Злч) лемк. сухый як цве'рка (нитка) [ФСЛГСС, 141]; сх.под. взя'ти губу' на замо'к [Доленко 1975б, 136] бук. трима'ти рот на лака'ті [МСБГ, V, 11], запе'рти рот на лака'ту [там само] закарп. запри' рот на коло'диц’у [Дзендзелівський, ІІІ, к.421], закры'й пы'сок на коло'диц’у [там само] закарп., лемк. покла'сти на рот коло'дку [Лавер 1992, 29] та ін.). Такі приклади виявлено в усіх досліджуваних ФСП.
Найбільше лексичних варіантів виявлено у ФСП Психічний стан людини”, що презентована у цій групі 11 семантичними рядами фразем. Серед інших частин мови найвищий рівень варіативності виявляють іменники: пе'рстом - па'л’ц’ом, клебені тельбухи, кам’і|зел’ки ж’іл’о'тки, варґи га'мбы - тора'мбы - тро'мбы, писок пысл’ак - пашче'гу - папу'л’у - гу'бы, ін|д’ук - йеин|дик пуля'к, |ґеXеин’ - о'вад бебзик дрік.
7. Нові полісемічні та омонімічні фраземні значення утворюються внаслідок різних семантичних зрушень. Фраземи українських суміжних чи дистантних зон, які збігаються за компонентним складом, але різняться за семантикою, становлять кількісно невелику групу, однак виявляються в усіх досліджуваних ФСП, наприклад: наддністр. дуба дати ‘померти’ зах.под. |дуба |дати (ПХ) ‘замерзнути’; зах.под. су|шити |зуби (Гр,Др,Зл,Злч,Зр,КК, Кр,Крч,МО,Нг,Пл,Цк,Шд) ‘сміятися’ закарп. зу'би суши'ти [Лавер 1992, 18] лемк.,закарп., гуц. зу'бы суши'ти [Лавер 1992, 18] ‘голодувати’; зах.под. голо|ва |м’іс’ц’е шу|кайе (Мн) ‘дурний’ зах.волин. гулува' місьця шука'є [Корзонюк, 103] ‘хтось вплутується в небезпечну ситуацію’ та ін.
Усі полісемічні фраземи мають по дві семантичні рубрики і найкраще репрезентують південно-західне наріччя, виявляються у суміжних із західноподільським ареалах. Три семантичні рубрики мають фраземні омоніми у ФСП Фізичний стан людини” (зах.под. су|шити |зуби (Гр,Др,Зл,Злч,Зр,КК, Кр,Крч,МО,Нг,Пл,Цк, Шд) ‘сміятися’ закарп. зу'би суши'ти [Лавер 1992, 18] лемк.,закарп., гуц. зу'бы суши'ти [Лавер 1992, 18] ‘голодувати’), Поведінка людини” (зах.под. |бити к|лина до кого (Кд) ‘залицятися’ бук. би'ти кли'на [МСБГ, ІV, 54] ‘протискатися, роблячи собі місце’ бойк. заби'ти кли'ниць [Прадід, 47] ‘посварити’), дві рубрики у ФСП Соціальний стан людини” (зах.под. п’і|ти б|лудом (Мн) ‘почати бідувати’ закарп. блу'дом ходи'ти [Лавер 1992, 22] ‘вести аморальний спосіб життя’).
8. Західноподільські говірки вирізняються характерними фонетичними, морфологічними та лексичними ознаками у складі фразем: протетичний [в] перед [о] |т’іл’ки |воч’і лиe|шилиeс’а (Кс), неи |мати во|л’ійу ў голо(y)|в’і (Ів,Рх); [й] перед [е] |йедно: |йедно лиe|шилос’а шо ш|к’іра і к’іст|ки (Мн); відсутність розрізнення [о] і [у] в ненаголошеній позиції: неи хва|тайе к|лепки ў голо(y)|вусах (Пл), ў голо(y)|в’і чо|гос’ неи хва|тайе (Км) ‘дурний’; епентетичний [л’] після губних [б], [п], [в] на місці [й]: здо(y)|роўл’а п’ід’ір|вати (Кр); [н’] після [м] на місці [й]: лиe|шитиeс’а |памн’ати ў голо|в’і (КК); перезвук а > и > і у постфіксі: зйа|витиeси, зйа|витиeс’і (зйа|витиeс’і на с’в’іт (Зл, Цк) / зйа|витиeси на с’в’іт (Мн)) ‘народитися’; флексія -ом в орудн. відм. одн. іменників І відм.: н’і ру|ком н’і но|гом (Івн,Кд) ‘втомитися’; мо|лоти йазиe|ком йак пес ло|патом (Лс) ‘базікати, дуже багато говорити’; хот’ |пушко(y)м стр’і|л’аi (Кр) ‘міцно спати ’; форми к|лоне, |ходе (к|лоне на сон (Др,МК)) із скороченими флексіями у дієсловах ІІ дієвідміни 3-ї ос. одн. теперішнього часу поряд з повними: к|лонит, |ходит (к|лонит на б’ік (Мк), к|лониeт до |подушки (Ор) ‘хотіти спати’).
9. Поряд з літературними та загальноукраїнськими фраземами спостерігаємо власне подільські з компонентами-регіоналізмами: п’і|ти ў Збруч (Кр) ‘померти’; неи до|йіхаў до Хмиeл’|ниц’кого (Кт) ‘дурний’; |С’ан’ко з За|луча (Чр) ‘дурний ’; йак Шчиe|гел’с’киi ў Т|ридуха (МК) ‘мало заробити’.
10. Ареальний аналіз фразем здійснено відповідно до завдань в межах українського діалектного континууму. Разом описано 147 структурно-семантичних та 17 семантичних моделей. Ареальна проекція визначалася як на рівні ССМ, так і образних конкретизаторів.
11. На рівні ССМ було виділено 6 типів відношень між фраземами різних українських говірок: 1) спільноукраїнський 23 моделі (наприклад: дурний + як + дерев’яний предмет = дуже дурний”, простягнути + кінцівки = померти”; 2) північно/південно-західний 8 моделей (наприклад: вчепитися + як + тварина (комаха) + до їжі = докучати”; величатися + як + тварина = чванитися” та ін.); 3) північно/південно-східний 1 модель (допастися + як + тварина + до рідини = багато випити”); 4) південно-західно/південно-східний 53 моделі (наприклад: худий + як + назва тонкого або вузького і довгого дерев’яного предмета = дуже худий”; втратити + іменник співвідносний з розум = збожеволіти” та ін.) 5) південно-східний 1 модель (бовкнути + як + тварина + у рідину = сказати дурницю”); 6) південно-західний 52 моделі (наприклад: піти + під + будівлю (частину будівлі) = бідувати”; навбриднути + як + гірка рослина = докучати”; увірвалась + нитка = померти”; покласти зуби + на + назва місця зберігання = голодувати”; як + наповнений чимось предмет = товстий ” та ін.).
12. Серед семантичних моделей визначено 4 типи відношень: 1) спільноукраїнський 2 моделі (робити щось з шумом = базікати, багато говорити”; приймати позу, в якій неможливо щось робити = ледарювати”; 2) південно-західно/північний 1 модель (жити як людина (тварина) в найкращому для неї місці = заможно жити”); 3) південно-західно/південно-східний 9 моделей (наприклад: чинити фізичне насильство = допікати”, щось робити з землею = померти”; порушився механізм роботи в голові = психічно хворий”, робити марну роботу = базікати”, немає змоги розкрити рот = мовчати”; 4) південно-західний 5 моделей (наприклад: пошкодити язик = мовчати”, не в змозі виконати найлегшу роботу = дуже лінивий”).
На рівні ОК виявлено 67 внутрішньомодельних ізоглос: спільноукраїнських 9 (наприклад: квасоля” у семантичному ряді ‘дуже дурний’); 2) південно-західно/північних 7 (наприклад: чіп” та сало” у семантичному ряді ‘дуже дурний’, сніг” та дим” у семантичному ряді ‘зникнути’); 3) південно-східно/північних 4 (наприклад: пуп” у семантичному ряді ‘змерзнути’, теля” у семантичному ряді ‘дурний’, пробка” у семантичному ряді ‘дуже дурний’); 4) південно-західно/південно-східних 28 (наприклад: ноги” та копита” у семантичному ряді ‘померти’, тріска” та гілляка” у семантичному ряді ‘дуже худий’, булька” у семантичному ряді ‘зникнути’); 5) південно-західних 18 (наприклад: клинок” у семантичному ряді ‘голодувати’, вітер” у семантичному ряді ‘дурний тупий’); 6) південно-східних 1 (наприклад: солома” у семантичному ряді ‘дурний тупий’).
13. Система фразем говірок латерального західноподільського ареалу, де виявляється декілька діалектних систем, відбиває передусім загальноукраїнські фразеотворчі процеси, однак у ній спостерігаються і властиві лише їй ознаки.

Список використаної літератури

1. Шевельов Ю. Номис-Даль-Адальберг. З проблем української пареміології середини 19 сторіччя // Фольклорний збірник Матвія Номиса до стодвадцятиріччя першого видання 1864-1984: Статті. Саут-Бавнд. Брук. Н. Дж. США, 1985. С. 44.
2. Потебня О.О. Естетика і поетика слова. К.: Мистецтво, 1985. 302 с.
3. Дзендзелевский И.А. Фразеология как материал для реконструкции (палеонтологии) утраченных лексем и их ареалов // Русское и славянское языкознание. Сб. статей к 70-летию члена-корреспондента АН СССР Р.И.Аванесова. М.: Наука, 1972. С. 8391.
4. Мокієнко В.М. Фразеологія в лемківських говірках Східної Словаччини // Вархол Н., Івченко А. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини. Братіслава: Словацьке педагогічне вид-во. Відділ укр. літ-ри в Пряшеві, 1990. С. 514.
5. Бабич Н.Д. Соотношение общенародного и узколокального в фразеологии украинского языка: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02. Одесса, 1973. 20 с.
6. Лавер В.И. Фраземика украинских диалектов карпатского региона: Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.01 / Ужгородский гос. ун-т. К., 1992. 50с.
7. Грица Т.Г. Фразеологія говорів Гуляйпільського району Запорізької обл.: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02. Харків, 1996. 17 с.
8. Ступінська Г.Ф. Фразеологія лемківського говору української мови: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02. Івано-Франківськ, 2000. 20с.
9. Івченко А.О. Українська народна фразеологія: ареали, етимологія / Харківське історико-філологічне товариство. Наукова бібліотека. Харків: Око, 1996. 158с. (Наукові розвідки; Т.1).
10. Івченко А.О. Українська народна фразеологія: ономасіологія, ареали, етимологія. Харків: Фоліо, 1999. 304с.
11. ОнишкевичМ.Й. Словник бойківських говірок: У 2-х ч. К.: Наук. думка, 1984. Ч. 12.
12. Панцьо С. Матеріали до словника лемківських говірок (дієслівна лексика). Ч. 1. Тернопіль, 1997. 56с.
13. Чабаненко В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. Запоріжжя, 1992. Т. 14.
14. КорзонюкМ.М. Матеріали до словника західноволинських говірок// Українська діалектна лексика: Зб. наук. праць. К.: Наук. думка, 1987. С. 62267.
15. Сизько А.Т. Словник діалектної лексики говірок сіл південно-східної Полтавщини: Навчальний посібник. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського держ. ун-ту ім. 300-річчя возз’єднання України з Росією, 1990. 100 с.
16. Грищенко П.П. Материалы для диалектного фразеологического словаря украинского Полесья (село Лучанки Овручского района Житомирской области) // Вопр. фразеологии. Тр. СамГУ. Самарканд, 1975. Вып. 272. №8. С.162177.
17. Доленко М.Т. Материалы для словаря диалектных фразеологизмов Подолья // Вопр. фразеологии. Тр. СамГУ. Самарканд, 1975. Вып. 272. №8. С. 131161.
18. Бабич Н.Д. О фразеологическом словаре буковинских говоров // Вопр. фразеологии. Тр. СамГУ. Самарканд, 1975. Вып. 272. №8. С. 513.
19. Юрченко А.С., Ройзензон Л.И., Ройзензон С.И. Украинский диалектный словарь Харьковской области (фрагменты словаря) // Вопр. фразеологии. Тр. СамГУ. Самарканд, 1975. Вып. 272. №8. С. 192207.
20. Івченко А.О. Матеріали до фразеологічного словника Харківщини // Збірник Харківського історико-географічного товариства. Нова серія. Т.1. Харків, 1993. С.153 162.
21. Вархол Н., Івченко А.Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини. Братіслава: Словацьке педагогічне вид-во. Відділ укр. літ-ри в Пряшеві, 1990.- 160с.
22. Юрченко О., Івченко А. Словник стійких народних порівнянь. Х.: Основа при ХДУ, 1993. 172 с.
23. Ужченко В.Д. Матеріали до фразеологічного словника східнослобожанських і степових говірок Донбасу. Луганськ, 1993. 112с.
24. Архангельский В.А. Методы фразеологического исследования в отечественном языкознании (60-е годы ХХв.) // Вопросы лексики и фразеологии современного русского языка. Р.-на-Дону: Изд. Рост. ун-та, 1968. С. 75-96.
25. Чагишева В.И. К изучению диалектной фразеологии // Слово в лексико-семантической системе языка. Л., 1972. С. 137138.
26. ЛаверВ.І. Дослідження діалектної фразеології в лінгвогеографічному аспекті// Дослідження лексики і фразеології говорів українських Карпат. Ужгород: Вид-во Ужгородського держ. ун-ту, 1982. С. 110126.
27. Этнографические и статистические сведения об Ольгопольском уезде Подольской губернии. Священника И.Михневича // Весник русского географического общества. СПб., 1852. Кн. І. Ч. VІ. С. 2340.
28. Українські приказки, прислів’я, і таке інше. Уклав М.Номис / Упоряд., приміт. та вступна ст. М.М.Пазяка К.: Либідь, 1993. 768 с.
29. Бытъ подолянъ издаваемый К.Шейковскимъ. К., 1860. Вып. 2. Т.І.
30. Свидницький А.П. Великдень у подолян (По поводу Быта подолян” Шейковского) // Анатолій Свидницький. Роман. Оповідання. Нариси. К.: Наук. думка, 1985. С. 456512.
31. Свидницький А.П. Відьми, чарівниці й упирі, чи то ж примхи і примхливі оповідання люду українського // Анатолій Свидницький. Роман. Оповідання. Нариси. К.: Наук. думка, 1985. С. 412456.
32. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряжённой имп. Географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материалы исследования собранные д. чл. П.П.Чубинским. СПб., 18721877. Т. ІVII.
33. Галицько-руські народні приповідки / Зібрав, упорядкував і пояснив Іван Франко. Львів, 19011910. Т. 13.
34. Пономарьов А.П. До проблем історико-етнографічних досліджень // Поділля: історико-етнографічне дослідження / Артюх Л.Ф., Балушко В.Г., Болтарович З.Є. та ін. К.: Доля, 1994. С. 513.
35. Баженов Л. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХХХ ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. Кам’янець-Подільський, 1993. 480с.
36. Поездка въ Южную Россію А.Афанасьева-Чужбинскаго. СПб., 1863. Ч. ІІ.
37. Гульдманъ В.К. Населенныя мьста Подольской губерніи. Каменец-Подольский, 1893.
38. Атлас української мови: В 3т. К.: Наук. думка, 1984. Т. 1; 1988. Т. 2.
39. Общеславянский лингвистический атлас. Серия фонетико-грамма-тическая. Вып. 2а. Рефлексы *е. М.: Наука, 1990. 176 с.
40. БабінаТ.А. Звукові зміни в говірках Кам’янець-Подільщини // Тез. доп. Подільської історико-краєзнавчої конференції (жовтень, 1965) / Кам’янець-Подільський пед. ін‑т. Хмельницький, 1965. С. 118119.
41. ТкачукП.Е. Фонетическая система западноподольских говоров украинского языка (Вокализм и консонантизм): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.02. К., 1975. 27с.
42. ЯропудЛ.Г. Словообразовательная система суффиксальных существительных в западноподольском говоре (носитель процессуального и предметного признака; носитель признака): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.02. К., 1988. 23с.
43. БаценкоК.С. Деякі назви сільськогосподарських знарядь та їх частин у говірках Хмельниччини // Тез. доп. на звітній науковій сесії кафедр Кам’янець-Подільського педінституту за 1965 р. (вересень, 1966) / Кам.-Под. пед. ін-т. Кам’янець-Подільський, 1966. С. 6365.
44. БаценкоК.С. Про назви деяких побутових реалій у говорах Хмельниччини// Праці ХІІ Республіканської діалектологічної наради. К.: Наук. думка, 1971. С.298304.
45. БрилінськийД. Словник подільського говору. Хмельницький, 1991. 116с.
46. Варченко І.О. До вивчення говіркових і топонімічних даних східного Поділля// Діалектологічний бюлетень. К.: Вид-во АН УРСР, 1962. С. 3144.
47. ДоленкоМ.Т. Словник діалектної лексики Вінниччини // ХІІ Республіканська діалектологічна нарада: Тез. доп. К.: Наук. думка, 1965. С. 158161.
48. РахинськийВ. Матеріяли до діялектології Вінницької і суміжних округ // Зап. Він. укр. пед. технікуму /Він. пед. тех. Вінниця, 1929. Т. 1. С.75105.
49. РудницькийЄ. Діалекти Уманщини (Загальна характеристика)// Гуманщина: краєзнавчий збірник. Умань, 1927. С. 190205.
50. ТерешкоЛ.С. Лексика говоров Южной Подолии и межъязыковые контакты // Совещание по Общеславянскому лингвистическому атласу (Ленинград, 26-30 сентября 1972 г.): Тез. докл. М., 1972. С. 4043.
51. ТерешкоЛ.С. Лексичні особливості південноподільських говірок за етнографічними матеріалами ХІХ початку ХХ ст. // Праці ХІІ Республіканської діалектологічної наради (Київ, 21-23 ІV 1965р.). К.: Наук. думка, 1971. С. 422428.
52. РудницькийЄ.М. Зложене речення в уманських діалектах // Український діалектологічний збірник. К., 1929. Кн. 2. С. 211230.
53. ГолоскевичГ.К. Описание говора села Бодачевки (Колодиевки) Ушицкого уезда Подольской губернии // Известия Отделения русского языка и словесности. Акад. Наук. 1910. Т. 14. Кн. 4. С. 107131.
54. ГрицакЄ. Говірка села Могильної Гайсинського повіту на Поділлі // Зап. наук. т‑ва ім. Шевченка. Львів, 1930. Т. 99. С. 323333.
55. ГрицютенкоІ.Є. Із спостереження над говіркою села Чернятин Уланівського району, Вінницької області // Праці Одеського університету: Серія філолог. наук/ Одес. ун-т. Одеса, 1956. Т. 146. Вип. 5. С. 129139.
56. ДердюкА.Р. Деякі особливості говірки села Заміхів Новоушицького району Хмельницької області. // Зб. студ. наук. праць Київ. пед. ін-ту: іст.-філол. та пед. науки / Київ. пед. ін-т. К., 1955. Т. 1. Вип. 1. С. 7790.
57. ЗборовецьВ. З матеріалів до характеристики мови окремих сільських господарів с.Пановець, Кам’янецької округи // Записки Кам’янець-Подільського наук. при УАН товариства. Кам’янець на Поділлю, 1926. Т. 1. С. 912.
58. МельничукО.С. Словник специфічної лексики села Писарівки (Кодимського району Одеської області) // Лексикографічний бюлетень. К.: Вид-во АН УРСР, 1952. Вип. 2. С. 6798.
59. МельничукО.С. Південноподільська говірка села Писарівки (Кодимський район Одеської області) // Діалектологічний бюлетень. К.: Вид-во АН УРСР, 1951. Вип. 3. С. 4566.
60. ОтроковськийВ. Малорусский говор села Кобылевки, Подольской губернии Брацлавского уезда // Известия Отделения рус. языка и словесности Акад. Наук. М., 1915. Т.19. С. 3074.
61. СорочанА. Описания говора с. Монастырского Подольской губернии// Известия Отделения рус. языка и словесности Акад. Наук. М., 1912. Т.17. Кн.4. С. 248260.
62. ЯцимирскийБ.М. Описания говора Старой Ушицы, Подольской губернии // Известия Отделения рус. языка и словесности Акад. Наук. М, 1915. Т.XCIV. Кн. 3. С. 116.
63. БаценкоК.С. Лексичні контакти західноподільських і південноволинських говірок // Проблеми дослідження діалектної лексики і фразеології української мови: Тез. доп. Ужгород: Вид-во Ужгород. ун-ту, 1978. С.
64. МартиноваГ.І. Подільсько-середньонаддніпрянська діалектна межа (за дани­ми побутової лексики правобережної Черкащини): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02. К., 1993. 19 с.
65. ШевченкоТ.Г. До питання взаємодії перехідних говірок на подільсько-степовому мовному порубіжжі // XIV Республіканська діалектологічна нарада. К.: Наук. думка, 1977. С. 2022.
66. ШилоГ.Ф. Із лексики говірок Верхнього Подністров’я і Порубіжжя / Дроогобицький пед. ін-т. Львів, 1960. 32с.
67. ШилоГ.Ф. Південно-західні говори УРСР на північ від Дністра / Львів. пед. ін‑т. Львів, 1957. 252 с.
68. ГриценкоП.Ю. Основні риси подільського гов