ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ТЕМПОРАЛЬНОСТІ В ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕКСТАХ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ТАЛАШ ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: 81΄367.7

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ТЕМПОРАЛЬНОСТІ
В ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕКСТАХ

Спеціальність 10.02.01. українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Арешенков Юрій Олександрович,
кандидат філологічних наук, доцент

Кривий Ріг 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..................................................................

4

ВСТУП...................................................................................................................

6

РОЗДІЛ 1.

ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ТЕКСТІВ РІЗНИХ СТИЛІВ ІПРОБЛЕМА РОЗМЕЖУВАННЯ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО ЙІНФОРМАЦІЙНОГО МОВЛЕННЯ.........................................

11

1.1.

Граматична структура тексту та лінгвістичні диференційні ознаки стилю....................................................................................

11

1.1.1. Функціонально-семантична категорія темпоральності всистемі текстових категорій............................................

12

1.1.2. Темпоральна структура тексту як стильова диференційна ознака.........................................................

17

1.2.

Стильова диференціація публіцистичних й інформаційних текстів...............................................................................................

21

1.2.1. Принципи стильової диференціації текстів........................

22

1.2.2. Комунікативно-прагматична та мовностилістична характеристика публіцистичного стилю.........................

27

1.2.3. Комунікативно-прагматична та мовностилістична характеристика інформаційного стилю..........................

32

Висновки до першого розділу............................................................................

37

РОЗДІЛ 2.

СТРУКТУРА Й СЕМАНТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ ТЕМПОРАЛЬНОСТІ........................

39

2.1.

Поняття „функціонально-семантичне поле” в сучасній функціональній граматиці..............................................................

39

2.2.

Семантичні варіанти категоріальних значень часу......................

43

2.2.1. Типи темпоральних відношень............................................

43

2.2.2. Семантика часових форм дієслова......................................

48

2.3.

Структура функціонально-семантичного поля темпоральності

57

2.3.1. Ядро функціонально-семантичного поля темпоральності

57

2.3.2. Близька периферія поля.......................................................

58

2.3.3. Далека периферія поля.........................................................

63

2.4.

Функціонально-семантична категорія темпоральності всистемі функціонально-семантичних категорій української мови...................................................................................................

71

Висновки до другого розділу................................................................................

74

РОЗДІЛ 3.

ОСОБЛИВОСТІ ТЕМПОРАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ТЕКСТІВ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО Й ІНФОРМАЦІЙНОГО СТИЛІВ..........

76

3.1.

Морфологічне вираження темпоральності в публіцистичних та інформаційних текстах...............................................................

76

3.2

Лексико-синтаксичні засоби темпоральних відношень..............

102

3.2.1. Вираження темпоральності лексичними засобами...........

103

3.2.2.Реалізація часових відношень на лексико-синтаксичному рівні...........................................................

114

3.3.

Синтаксичні засоби вираження темпоральності в текстах публіцистичного й інформаційного стилів..................................

123

3.3.1. Безособові конструкції.........................................................

123

3.3.2.Синтаксичні інфінітивні конструкції, що позначають футуральну/презенсно-футуральну перспективу............

127

3.3.3.Бездієслівні синтаксичні конструкції зі значенням теперішнього часу...............................................................

132

3.3.4. Конструкції з часовими сполучниками...............................

134

3.4.

Таксисні конструкції як один із засобів вираження темпоральних відношень................................................................

143

3.5.

Кореферентні співвідношення в системі функціонально-семантичного поля темпоральності в публіцистичних таінформаційних текстах...............................................................

150

3.6.

Структурні та семантичні особливості вираження функціонально-семантичної категорії темпоральності впубліцистичних й інформаційних текстах................................

163

Висновки до третього розділу.............................................................................

172

ВИСНОВКИ...........................................................................................................

175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................

180

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Б

„Березіль” літературно-художній і громадсько-політичний журнал Спілки письменників України, Київ, 2000-2006 рр.

В

„Вітчизна” літературно-художній і громадсько-політичний місячник, Київ, 2000-2006 рр.

ВВ

„Вечірні вісті” щотижнева газета, Київ, 2004 р.

Д

„Дзвін” літературно-мистецький і громадсько-політичний часопис Спілки письменників України, Київ, 2000-2006 рр.

Дн.

„Дніпро” літературно-художній та громадсько-політичний журнал, Київ, 2000-2006 рр.

К

„Київ” літературно-художній та громадсько-політичний журнал Спілки письменників України, Київ, 2000-2006 рр.

ЛУ

„Літературна Україна” газета письменників України, Київ, 2000-2006 рр.

МС

„Мегафон. Non stop” інформативно-аналітична програма каналу „Мегаспорт”, Київ, 2006р.

Н

„Новини” інформативно-аналітична програма національної радіокомпанії України „Промінь”, Київ, 2003-2004рр.

НЕ

„Новини” інформаційно-аналітична програма телерадіокомпанії „Ера”, Київ, 2005-2006 рр.

НіД

„Нація і держава” часопис Конгресу українських націоналістів, Київ, 2003-2006 рр.

Нов.

„Новини” інформативно-аналітична програма каналу „ТВ-5”, Київ, 2005-2006 рр.

НМ

„Новини” інформативно-аналітична програма національної радіокомпанії України „Мелодія”, Київ, 2005-2006 рр.

П

„Події” інформативно-аналітична програма телерадіокомпанії „Україна”, Київ, 2005-2006рр.

ПІК

„Політика і культура” всеукраїнський тижневик, Київ, 2003‑2004рр.

ПМ

Мовчан П.М. Мова явище космічне: Есе, літературно-критичні статті. К.: Всеукр. т-во „Просвіта”, 1994. 168с.

ПС

„Події. Спорт” інформаційна програма телерадіокомпанії „Україна”, Київ, 2005-2006 рр.

СіЧ

„Слово і час” журнал Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України та Спілки письменників України, Київ,1999‑2004рр.

ТСН

„Телевізійна служба новин” програма телевізійного каналу „1+1”, Київ, 2005-2006рр.

УК

„Урядовий кур’єр” газета органів державної виконавчої влади України, Київ, 2000-2006 рр.

УМ

„Україна молода” інформаційно-політична газета, Київ, 2003‑2004рр.

ФСК

функціонально-семантична категорія

ФСП

функціонально-семантичне поле

ВСТУП

У сучасній лінгвістиці першорядного значення набули проблеми функціонування мовних одиниць у текстах різних стилів, з’ясування специфіки взаємодії певної граматичної одиниці з контекстом, що зумовило активізацію досліджень функціонального напряму, одним з аспектів яких є вивчення структурно-семантичних особливостей функціонально-семантичних категорій. Упрацях українських і зарубіжних науковців ґрунтовно описано такі функціонально-семантичні категорії, як: темпоральність (Г.Золотова, Б.Комріє, З.Тураєва), аспектуальність (С.Маслов, С.Соколова, А.Тімберлейк), таксис (О.Бондарко, С.Полянський), локативність (Т.Булигіна, А.Шмельов), оцінка (Т.Космеда, І.Онищенко) тощо.
Серед інших функціонально-семантичних категорій темпоральність відзначається складністю своєї структури й семантики, оскільки дискусійними є питання щодо співвідношення реального й текстового часу. Вивчення мовознавцями засобів вираження часу в тексті було спрямоване на опис структури функціонально-семантичної категорії (далі ФСК) темпоральності та взаємодії її з іншими функціонально-семантичними категоріями [2; 23; 28]; темпоральної структури наукових і художніх текстів [178]; засобів вираження часу й особливостей функціонування окремих часових форм [3; 146]; особливостей вживання в українській мові певних граматичних конструкції з часовим значенням [42; 97; 101; 129]. Функціонально-семантичні категорії є основою для побудови відповідних функціонально-семантичних полів. У лінгвістиці детально розроблено теорію побудови функціонально-семантичного поля (далі ФСП) темпоральності російської та української мов [23; 174].
Незважаючи на ґрунтовні дослідження темпоральності у функціональній граматиці, в контексті завдань функціональної стилістики висвітлення цього питання не видається повним. Системний опис структури ФСП темпоральності, який подано О.Бондарком [174], орієнтований на граматичну систему російської мови. Модель ФСП темпоральності української мови, що подана в працях О.Бондаря [24], має узагальнюючий характер, тому не відображає специфіки часової структури текстів певного жанрово-стильового різновиду. Найбільше увагу дослідників було зосереджено на аналізі особливостей функціонування мовних одиниць на позначення часу в текстах художнього стилю [27; 42; 45; 97; 100; 109; 128; 176; 187]. Темпоральна структура публіцистичних й інформаційних текстів не була предметом спеціальних наукових досліджень. Окремі специфічні риси часової організації текстів цих стилів висвітлено в працях Ю.Арешенкова [7], О.Бондаря [24], К.Серажим [148], Н.Шумарової [190].
Оскільки темпоральність є стилістично релевантною категорією, тоз’ясування часової структури тексту допоможе при розв’язанні одного зважливих завдань функціональної стилістики вирізнення стилів і підстилів серед функціональних різновидів української мови. У сучасній стилістиці залишається дискусійним питання статусу інформаційного стилю як окремого функціонального різновиду. Аналіз особливостей використання в текстах публіцистичного й інформаційного стилів граматичних одиниць, здатних виражати певну темпоральну семантику й об’єднаних на основі виконання спільної функції, дозволить виявити одну з диференційних стильових ознак цих текстів.
Дискусійність питання статусу інформаційного мовлення в системі функціональних стилів української мови, а також відсутність в українському мовознавстві спеціальних досліджень структурно-семантичних особливостей ФСК темпоральності в текстах публіцистичного й інформаційного стилів визначають актуальність теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в рамках наукової програми „Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” (протокол №1 від 26.02.2004) Інституту мовознавства ім.О.Потебні НАН України. Дисертація є частиною науково-дослідної роботи кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету „Функціонування мовних одиниць і граматичних категорій у різних стилях української мови”.
Мета роботи: з’ясувати особливості вираження категорії темпоральності впубліцистичних та інформаційних текстах й уточнити статус інформаційного мовлення в системі функціональних стилів української мови.
Відповідно до мети було визначено такі завдання дослідження:
з’ясувати структурно-семантичні особливості ФСК темпоральності в текстах публіцистичного й інформаційного стилів;
виявитивзаємозв’язок компонентів ФСП темпоральності в досліджуваних текстах;
розкрити специфіку реалізації темпоральної семантики одиницями мови впевному контексті;
проаналізувати особливості функцій темпоральних ситуацій у текстах публіцистичного й інформаційного стилів;
дослідити взаємозалежність категоріальних ситуацій на позначення часових відношень у межах висловлювання.
Об’єкт дослідження функціонально-семантична категорія темпоральності, що має текстотворчий і стилетворчий характер.
Предмет дослідження особливості функціонування й специфіка засобів вираження часових значень у публіцистичному та інформаційному стилях.
Фактичний матеріал наукового дослідження взято з українських газет і журналів („Березіль”, „Вечірні вісті”, „Вітчизна”, „Дзвін”, „Дніпро”, „Київ”, „Літературна Україна”, „Нація і держава”, „Політика і культура”, „Слово і час”, „Україна молода”, „Урок української”, „Урядовий кур’єр”), теле- та радіопередач („Мегафон. Non stop”, „Новини національного радіо”, „Події”, „Події. Спорт”, „Телевізійна служба новин”) за період 2000-2006 років. Укладена автором картотека мовних фактів нараховує близько 4 тисяч прикладів.
Мета і завдання дисертаційної роботи зумовили вибір відповідних методів дослідження. Для характеристики семантичних можливостей засобів вираження категорії темпоральності використовувався переважно описовий метод. Особливості мовного вираження часу в публіцистичних й інформаційних текстах встановлювалися за допомогою контекстно-ситуативного та кількісного методів, а також методу польового структурування, застосовувалися прийоми дискурсивного й компонентного аналізів.
Наукова новизна роботи полягає в дослідженні впливу комунікативно-прагматичної мети тексту на характер функціонування різних елементів ФСП темпоральності, а також у порівнянні особливостей темпоральної структури і семантики публіцистичних й інформаційних текстів.
Теоретичне значення дослідження. Результати роботи уточнюють, доповнюють і систематизують існуючі відомості про структуру і семантику ФСП темпоральності української мови, а також про взаємодію системи мовних засобів певного ФСП із комунікативним середовищем, сприяють розширенню знань про мовностилістичні і комунікативно-прагматичні особливості публіцистичного та інформаційного мовлення, зокрема про специфіку темпоральної структури аналізованих текстів.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає в можливості використання матеріалів дослідження в лекційних і практичних курсах зі стилістики, лінгвістичного аналізу тексту, спецкурсах і спецсемінарах з вивчення сучасного публіцистичного й інформаційного мовлення на філологічних факультетах і факультетах журналістики, при написанні підручників і посібників з функціональної граматики.
Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження є наслідком самостійних спостережень й узагальнень дисертанта.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації і результати дослідження обговорювалися на щорічній звітній конференції професорсько-викладацького складу Криворізького державного педагогічного університету (2004, 2005, 2006), на ХІІІ і ХІV Міжнародних наукових конференціях „Мова і культура” (Київ, 2004, 2005), Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми функціональної лінгвістики” (Харків, 2005), Міжнародній науковій конференції „Східнослов’янська філологія: від Нестора до сьогодення” (Горлівка, 2006). Результати дослідження а також відображено в семи наукових статтях, п’ять з яких опубліковано у фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку умовних скорочень, списку використаних джерел, що нараховує 198 позицій. Загальний обсяг дисертаційного дослідження 179 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Текст є результатом комунікативного акту, що існує в реальному часі. Разом з тим текстовий час не є дзеркальним відображенням реального часу. Особливості моделювання текстового часу залежать не лише від уявлень автора про характер протікання реального часу, а й від комунікативної сфери мовлення, його комунікативно-прагматичної мети, а також від арсеналу мовних засобів для вираження темпоральної семантики. Комунікативна сфера мовлення євизначальним критерієм стильової диференціації текстів, впливає наформування комунікативно-прагматичної мети, якій підпорядковується структурно-семантична, зокрема й темпоральна, будова тексту. Відповідно, кожен стильовий різновид має власну систему мовних засобів вираження реального часу в тексті, а темпоральність є стилістично релевантною категорією.
1. Основними засобами, що формують темпоральне значення висловлювань публіцистичних й інформаційних текстів, є дієслова у формі минулого (імперфект, аорист і перфект) і теперішнього часу (теперішній розширений ітеперішній актуальний). Інші семантичні відтінки часових форм уживаються менш активно, оскільки беруть участь у реалізації другорядних комунікативних завдань, що зумовлено особливостями їхньої семантики (давноминулий, теперішній постійний, теперішній абстрактний, значеннєві відтінки майбутнього). Окремі часові значення мають жанрово-стильову маркованість. Так, теперішній репортажу реалізується лише в жанрі репортажу інформаційних текстів. Форми давноминулого часу спорадично функціонують у публіцистичних текстах, і не виявлено їх в інформаційному стилі. У текстах публіцистичного стилю давноминулий час використовується в художньо-публіцистичному підстилі, оскільки семантика давноминулого часу є стилістично маркованою. Форми майбутнього часу відзначаються вищою частотністю в текстах інформаційного стилю, що зумовлено особливостями комунікативної мети цих текстів інформувати громадськість не лише про події, які вже відбулися, а й про заплановані, очікувані, передбачувані.
2. Периферійні компоненти ФСП темпоральності виявляють свою специфіку в статистичному аспекті. Предикативні форми на -но/-то досить поширені в інформаційних текстах (30,3%) й обмежено вживаються в текстах публіцистичного стилю (16,5%), оскільки характерний для інформаційних текстів об’єктивований виклад забезпечується безособовим регістром повідомлення, який на граматичному рівні реалізується через ці дієслівні форми. Бездієслівні конструкції зі значенням теперішнього часу виконують номінативну функцію втексті. З цим пов’язана їх вища частотність вінформаційних текстах (27,6%), що передають переважно фактологічну інформацію, порівняно з текстами публіцистичного стилю (23,2%), метою яких є переконувати, аргументувати, формуючи громадську думку. У текстах публіцистичного стилю найбільш уживаними є синтаксичні конструкції із залежним інфінітивом (18,1%), які мають нерозчленовану темпоральну віднесеність; у текстах інформаційного стилю високою частотністю відзначаються синтаксичні конструкції з незалежним інфінітивом (13,9%).
3. Засоби вираження темпоральності, що є компонентами ядра чи периферії відповідного ФСП, не існують в тексті ізольовано. Результатом їх взаємодії єреалізація певних семантичних відтінків часових форм, транспозиція часових форм в інший темпоральний план, вираження невластивої для певної граматичної форми темпоральної семантики, формування часових значень у мовних одиниць, що не мають граматичної категорії часу. Темпоральні конкретизатори, щоналежать до периферійних компонентів функціонально-семантичного поля темпоральності, є одним із важливих засобів контексту, які допомагають уформуванні семантичних варіантів дієслівних часових форм (аорист, перфект; теперішній розширений, актуальний, постійний). Семантика часових форм дієслів, що створюють темпоральний план висловлювання, може впливати на значення відмінної дієслівної форми, підпорядковуючи його (функціонування дієслова уформі теперішнього часу в одному контексті з дієсловами минулого часу може спричинити до транспозиції значення теперішнього часу в темпоральний план минулого, у результаті чого виникає якісно новий семантичний варіант теперішній історичний). Предикативні форми на -но/-то можуть виражати значення теперішнього, якщо взаємодіють в одному контексті з дієсловами уформі теперішнього часу. Семантика інфінітивних конструкцій залежить нелише від видового значення інфінітива, значною мірою її детермінує контекстне оточення (взаємодія інфінітивної конструкції з часовими формами дієслів, а також з темпоральними конкретизаторами).
4. Темпоральність у тексті виконує композиційну роль. Кожен стильовий різновид текстів має основний темпоральний план, який складається з різних засвоєю часовою семантикою й структурою темпоральних ситуацій, тобто фрагментів тексту, що мають певне темпоральне значення, виражене системою різнорівневих мовних засобів, підпорядкованих другорядним комунікативним завданням. Зміна основних темпоральних значень в текстах публіцистичного йінформаційного стилів сигналізує або про перехід до наступної композиційної частини тексту, або про авторські відступи. Для малих жанрів інформаційних текстів (зокрема для заміток) характерним є співвідношення композиційних частин змонотемпоральними ситуаціями, що мають відмінну часову семантику. Упубліцистичних текстах композиційні частини переважно являють собою політемпоральні ситуації із визначеною основною часовою семантикою. Зміна основних темпоральних значень сигналізує про перехід до наступної композиційної частини тексту.
5. У межах висловлювання співіснують кілька категоріальних ситуацій, одна з яких може домінувати. В аналізованих текстах темпоральні ситуації взаємопов’язані передусім заспектуальними, модальними, таксисними ситуаціями, а також із ситуаціями часової локалізованості. У результаті взаємодії темпоральних й аспектуальних ситуацій описувані події набувають певних темпоральних відтінків (аорист імперфект), різних характеристик щодо їх тривалості в часі, порядку розташування на часовій осі.
6. Темпоральна й модальна ситуації разом можуть формувати експресивність висловлювання, що супроводжується зміною часових значень. Упубліцистичних текстах модальна ситуація створюється переважно задопомогою модальних слів при взаємодії з темпоральною ситуацією, що має семантику теперішнього чи минулого. Характерною для інформаційних текстів єреалізація модальної ситуації через дієслівні форми майбутнього часу звідповідною семантикою.
7. Взаємозв’язок темпоральної ситуації й ситуації часової локалізованості (одним із центральних засобів реалізації якої є темпоральні конкретизатори) забезпечує часову цілісність висловлювання: темпоральні конкретизатори усполученні з основним засобом вираження часових відношень допомагають адекватно передати розгортання подій у реальному часі, вказують на часові відрізки, що були означені в попередньому контексті, інколи виконують ретроспективну функцію.
8. Активність темпоральних конкретизаторів у досліджуваних текстах детермінується специфікою їх комунікативно-прагматичної мети. Упубліцистичних текстах, що покликані впливати на громадську думку йформувати її, події не потребують чіткої фіксації на часовій осі. Тому в цих текстах переважають темпоральні конкретизатори ізсемантикою псевдодатування (нещодавно, нині, сьогодні тощо). Вінформаційних текстах, завданням яких є оперативно, стисло, об’єктивовано йточно поінформувати широкі кола суспільства про події, що вже відбулися, відбуваються чи лише мають відбутися, переважають складні за будовою темпоральні конкретизатори власне датування (24листопада, у травні 1995 року, тощо).
9. У текстах публіцистичного й інформаційного стилів досить часто обирається своя система часових відношень з певною точкою відліку. За точку відліку може бути обраний певний рік (минулий або поточний) чи навіть тиждень (для щоденних газет чи передач), якась подія, або ж вона встановлюєтья зрозуміння часового періоду виходу преси чи передачі: того ж 1929 року; цього року; через п’ять років; у наступний четвер; учора тощо. Специфічними для інформаційних текстів є штучно створені часові системи: під час спортивного коментарю відлік ведеться відповідно до обраної темпоральної системи точка відліку знаходиться на початку матчу, тайму чираунду: у середині першого тайму, на першій хвилині [раунду] тощо. Від того, наскільки добре орієнтований адресат у запропонованій автором темпоральній системі, залежить ступінь зрозумілості висловлювання зокрема й тексту в цілому.
10. Взаємодія темпоральної й таксисної ситуації призводить до ускладнення семантичної й синтаксичної структури висловлювання. Темпоральна й таксисна ситуації мають переважно спільну часову семантику. Іноді часове значення таксису може відрізнятися від темпоральної семантики контексту, і тоді таксис починає виконувати ретроспективну функцію. У публіцистичних текстах таксисні ситуації вживаються з більшою частотністю, порівняно з текстами інформаційного стилю.
У результаті аналізу висловлювань текстів публіцистичного йінформаційного стилів виявлено особливості функціонування ФСК темпоральності, що на формальному рівні знайшло своє відображення вспецифічному структуруванні текстового часу. Притаманним для текстів обох стильових різновидів є процесуальне зображення подій минулого, спроектованих у теперішнє, при цьому логіка розташування подій у текстовому часі відповідає послідовності подій у реальному часі. Для текстів публіцистичного стилю характерним є ускладнення темпоральної структури тексту таксисними відношеннями; для інформаційних текстів можливість синхронізації реального йтекстового часу, іноді зі створенням проспекції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адмони В.Г. Грамматический строй как система построения и общая теория грамматики. Л.: Наука, 1988. 236с.
2. Адмони В.Г. Основы теории грамматики. М.-Л.: Наука, 1964. 104с.
3. Ардентов Б.П. Лекции по спецкурсу „Выражение времени в русском языке”. Кишенев: Изд-во КГУ, 1975. 131с.
4. Арешенков Ю.О. Вивчення мови засобів масової інформації як проблема функціональної стилістики // Складні питання курсу української мови: Зб.наук.пр. Кривий Ріг: Вид-во КрДПІ, 1997. С.3-7.
5. Арешенков Ю.О. Стилістика української мови: Навч. посіб. Кривий Ріг: Вид-во КрДПУ, 2004. 32с.
6. Арешенков Ю.О. Структурно-семантичні типи заголовків // Актуальні проблеми філології і методики викладання мов: Зб.наук.пр. Кривий Ріг: Вид-во КрДПУ, 2003. Вип.І. С.7-11.
7. Арешенков Ю.О. Темпорально-локативна характеризація повідомлення як стильова ознака інформаційного тексту // На ниві української філології: Зб.наук.пр. Дніпропетровськ: Пороги, 2003. С.36-41.
8. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка: Стилистика декодирования. М.: Просвещение, 1990. 301с.
9. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки рус. культуры, 1999. 896с.
10. Аспекты общей и частной лингвистической теории текста / Отв.ред.Н.А.Слюсарева. М.: Наука, 1982. 190с.
11. Баранник Д.Х. Актуальні проблеми дослідження мови масової інформації// Мовознавство. 1983. № 6. С. 13-17.
12. Баранник Д.Х. Два рівні граматичної структури речення // Мовознавство. 1993. №6. С. 13-19.
13. Баранник Д.Х. До питання про інформаційний стиль мови // Мовознавство. 1967. №6. С.3-10.
14. Баранник Д.Х. Коментарний стиль усного літературного мовлення // Мовознавство. 1969. №4. С.66-74.
15. Баранник Д.Х. Мовна структура публіцистичного стилю (До питання про майстерність публічного виступу) // Укр. мова і літ. в шк. 1978. №6. С.27-34.
16. Баранник Д.Х. Стильові різновиди мови радіо і телебачення // Науково-технічний прогрес і мова. К.: Наук. думка, 1978. С.110-118.
17. Баранов А.Г. Интралингвистические основы функциональной типологии текстов (принципы прагматической классификации) // Проблемы функционирования языка и специфики речевых разновидностей: Межвуз. сб. науч. тр. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1985. С.9-19.
18. Бахтин М.М. Литературно-критические статьи / Сост. Бочаров С., В.Кожинов. М.: Худож.лит., 1986. С.473-500.
19. Безпояско О.К. Граматика української мови. Морфологія: Підручн. / О.К.Безпояско, К.Г.Городенська, В.М.Русанівський. К.: Либідь, 1993. 336с.
20. Богат А. Очерк об очерке // Газетные жанры: Сб. науч. тр. М.: Политиздат, 1976. С.118-130.
21. Бондар О. Становлення функціонально-семантичних зон темпоральності вукраїнській мові // Волинь Житомирщина: Історико-філологічний зб. зрегіональних проблем . Житомир, 2003. Вип. 10. С. 51-62.
22. Бондар О.І. Лінгвістична категорія часу як відображення реального часу // Мовознавство. 1986. №2. С.41-45.
23. Бондар О.І. Система і структура функціонально-семантичних полів темпоральності в сучасній українській літературній мові. Функціонально-ономасіологічний аспект: Дис. ...доктора філол. наук: 10.02.01; Захищена 20.01.1999. Одеса, 1998. 369с.: Бібліогр.: с.335-366.
24. Бондар О.І. Темпоральні відношення в сучасній українській літературній мові: Система засобів вираження: (Монографія) / Одеський держ. ун-т ім.І.І.Мечникова. Одеса, 1996. 192с. Бібліогр.: с.178-189.
25. Бондарко А.В. Вид и время русского глагола (значение и употребление). М.:Просвещение, 1971. 233с.
26. Бондарко А.В. Грамматическая категория и контекст. Л.: Наука, 1971. 112с.
27. Бондарко А.В. К вопросу о функциях в грамматике // Известия АН. Сер.литературы и языка. 1992. Т.51, №4. С.14-25.
28. Бондарко А.В. Основы функциональной грамматики. Языковая интерпретация идеи времени. Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петер. ун-та, 1999. 256с.
29. Бондарко А.В. Функциональная грамматика в сфере славистики: проблемы иперспективы // Русский язык за рубежом. 1993. №2. С.49-57.
30. Бондарко А.В. Функциональная грамматика: (Монография). Л.: Наука, 1984. 136с.
31. Брандес М.П. Стилистика текста. Теоретический курс: Учеб. М.:Прогресс-Традиция; ИНФРА, 2004. 416с.
32. Брицин М.Я. Порівняльна граматика української і російської мов: Навч. посіб. / Брицин М.Я., Жовтобрюх М.А., Майборода А.В. К.: Вища шк., 1987. 163с.
33. Вакуров В.Н. Стилистика газетних жанров. М.: Высш. шк., 1978. 183с.
34. Васильева А.Н. О целостном комплексе стилеопределяющих факторов науровне макростилей // Функциональная стилистика: теория стилей иихязыковая реализация: Межвуз. сб. науч. тр. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1986. С.3-12.
35. Васильєва А.Н. Газетно-публицистический стиль. М.: Рус. яз., 1982. 200с.
36. Виноградов В.В. Итоги обсуждения вопросов стилистики // Вопр. языкознания. 1955. № 1. С. 60-69.
37. Винокур Т.Г. Информативная и фатическая речь как обнаружение разных коммуникативных намерений говорящего и слушающего // Русский язык в его функционировании: Коммуникативно-прагматический аспект. М.:Наука, 1993. С.11-16.
38. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручн. К.:Либідь, 1993. С.94-105.
39. Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови: (Монографія). К.:Наук. думка, 1980. 285с. Бібліогр.: с.274-284.
40. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К.: Наук. думка, 1988. 265с.
41. Вихованець І.Р. Частиномовний статус дієприкметника // Українська мова. 2003. №2. С.64-50.
42. Вишня Л.І. Вживання часової конструкції з родовим безприйменниковим вукраїнській мові // Граматичні та стилістичні студії з української та російської мов: Респ. міжвідом. зб. К.: Наук. думка, 1965. С.206-215.
43. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навч. посіб. Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. 256с.
44. Всеволодова М.В. К вопросу о методологиях и методах лингвистического анализа (на примере категорий пространственных, временных и причинных отношений) // Вестник МГУ. 2005. Сер.9: Филология, №1. С.22-49.
45. Всеволодова М.В. Способы выражения временных отношений в современном русском языке: (Моногрфия). М.: Изд-во МГУ, 1975. 282с.
46. Гальперин И.Р. Информативность единиц языка. М.: Высш. шк., 1974. 292с.
47. Гальперин И.Р. Сменность контекстно-вариативных форм членения текста // Русский язык: Текст как целое и компоненты текста. М.: Просвещение, 1982. С.18-29.
48. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.:Наука, 1981. 137с.
49. Гамрецький І.С. Шляхи посилення комунікативної спрямованості публіцистичного мовлення//Педагогіка толерантності. 1999. №2. С.73-76.
50. Гвоздев А.Н. Очерки по стилистике русского языка. М.: Просвещение, 1965. 408с.
51. Гнатюк Г.М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові. К.: Наук. думка, 1982. 247с.
52. Горпинич В.О. Морфологія української мови: Підручн. К.: Вид. центр „Академія”, 2004. С.156-213.
53. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке / Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. М.: Просвещение, 1969. 184с.
54. Грамматические исследования. Функционально-стилистический аспект: Суперсегментная фонетика. Морфологическая семантика. М.: Наука, 1989. 287с.
55. Грицина В.І. Інфраструктура речень публіцистичного стилю: Дис. кандидата філол. наук: 10.02.01; Захищена 22.02.2002. Кривий Ріг, 2002. 171с. Бібліогр.: с.156-171.
56. Гуйванюк Н. Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць: (Монографія). Чернівці: Рута, 1999. 335с. Бібліогр.: с.301-333.
57. Дейк ван Т.А. Язык. Познание. Коммуникация / Пер. с англ. В.В.Петрова. М.: Прогресс, 1989. 312с.
58. Донченко Г.В. Категория времени в причастиях (на материале действительных причастий современного русского литературного языка): Автореф. дис. кандидата филол.наук: 10.02.01 / Москов. гос. ун-т М., 1977. 17с.
59. Дроняева Т.С. Экспрессивные возможности информационной заметки в газете // Функциональная стилистика: теория стилей и их языковая реализация: Межвуз. сб. науч. тр. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1986. С.49-69.
60. Ермоленко С.С. Образные средства морфологии: (Монография). К., 1987. 121с.
61. Ермоленко С.Я. Семантико-синтаксическая доминанта функционального стиля // Функциональная стилистика: теория стилей и их языковая реализация: Межвуз. сб. науч. тр. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1986. С.29-34.
62. Ефимов А.И. Стилистика русского языка. М.: Просвещение, 1969. 262с.
63. Єрмоленко С.Я. Публіцистичний стиль // Українська мова. Енциклопедія / Заред. В.М.Русанівського, М.П.Зяблюк та ін. К.: Укр. енциклопедія, 2000. С.501-502.
64. Єрмоленко С.Я. Семантичний аспект дослідження синтаксису і проблеми стилістики // Мовознавство. 1981. №1. С.17-25.
65. Єрмоленко С.Я. Синтаксис і стилістична семантика. К.: Наук. думка, 1982. 209с.
66. Єромоленко С.Я. Нариси з української словесності: Стилістика та культура мови. К.: Довіра, 1999. 342с.
67. Жанри і стилі в історії української літературної мови. К.: Наук. думка, 1989. 288с.
68. Жовтобрюх М.А. Мова української преси. До середини 90-х років ХІХст./ АН УРСР. Ін-т мовознавства. К.: Вид-во АН УРСР, 1963. 415с.
69. Журбина Е.И. Теория и практика художественно-публицистических жанров. М.: Мысль, 1969. 420с.
70. Загнітко А.О. Дієслівні категорії в синтагматиці і парадигматиці: Навч. посіб. К.: НМКВО, 1990. 130с.
71. Загнітко А.П. Основи українського теоретичного синтаксису. Горлівка: ГДПІІМ, 2004. Ч.2. 253с.
72. Загнітко А.П. Основи функціональної морфології української мови. К.:Вища шк., 1991. 77с.
73. Загнітко А.П. Система і структура граматичних категорій дієслова. К.:НМКВО, 1990. 51с.
74. Зайцева В.В. Інформаційний стиль в україномовній газеті // На ниві української філології: Зб. наук. пр. Дніпропетровськ: Пороги, 2003. С.232-240.
75. Золотова Г.А. Категория времени и вида с точки зрения текста // Вопр. языкознания. 2002. №3. С.8-29.
76. Золотова Г.А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса: (Монография). М.: Наука, 1982. 366с.
77. Золотова Г.А. О возможностях функционального исследования языка // Русский язык в научном освещении. 2002. №1. С.65-73.
78. Золотова Г.А. Очерк функционального синтаксиса русского языка. М.:Наука, 1973. 348с.
79. Ильенко С.Г. Текстовый аспект в изучении синтаксических единиц // Текстовый аспект синтаксических единиц. Л., 1990. С.4-19.
80. Ипполитова Н.Г. Изобразительно-выразительные средства в публицистике. Саранск: Изд-во Мордов. ун-та, 1988. 80 с.
81. Истоки, проблемы и категории прагматики / Арутюнова Н.Д., Падучева Е.В. // Новое в зарубежной лингвистике. Лингвистическая прагматика. М.: Прогресс, 1985. Вып. ХVІ. С. 3-42.
82. Іваненко З.І. Прийменникові конструкції часу в сучасній українській мові. Чернівці: Чернівец. гос. держ. ун-т, 1967. Ч.І. 60с.
83. Іваненко З.І. Прийменникові конструкції часу в сучасній українській мові. Чернівці: Чернівец. гос. держ. ун-т, 1969. Ч.ІІ. 67с.
84. К определению значения зависимого таксиса в русском языке (на материале конструкций с деепричастиями) / Акимова Т.Г., Козинцева Н.А. // Функциональные аспекты грамматики русского языка: Сб.науч.тр. Тарту: Изд-во ТГУ, 1985. С.44-61.
85. Каменская О.Л. Текст и коммуникация: Учеб. пос. М.: Высш. шк., 1990. 152с.
86. Каньоса П.С. Синтаксична деривація на означення часу // Лексична іграматична деривація в українській мові: Зб. наук. пр. К.: Вид-во КДПІ, 1983. С.110-116.
87. Китиця О.В. Категорія персональності та засоби її вираження впубліцистичному стилі: Дис... кандидата філол. наук: 10.02.01; Захищена 25.05.2001. Кривий Ріг, 2001. 184с. Бібліогр.: с.169-184.
88. Коваленко Б.О. Стилістично знижена лексика в мові сучасної української публіцистики: Дис. кандидата філол. наук: 10.02.01; Захищена 28.05.2003. К., 2003. 182 с. Бібліогр.: с.165-181.
89. Кожина М.Н. К основам функциональной стилистики. Пермь: Изд-во ПГУ, 1968. 250с.
90. Кожина М.Н. О функциональных семантико-стилистических категориях текста // Филол. науки. 1987. №2. С.35-41.
91. Кожина М.Н. Стилистика русского языка. М.: Просвещение, 1977. 224с.
92. Конева В.П. Функционирование содержательно соотносительных элементов высказываний, обозначающих денотат «время» // Семантика ифункционирование языковых единиц: Сб. науч. тр. Нижний Тагил, 2000. С.4-21.
93. Корнилов Ю. Информация // Газетные жанры: Сб.науч.тр. М.: Политиздат, 1976. С.7-27.
94. Космеда Т. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: засоби вираження категорії оцінки в українській та російській мовах: Автореф. дис. ...доктора філол. наук: 10.02.01; 10.02.02 / Харк. держ. пед. ун-т ім.Г.С.Сковороди. Харків, 2001. 32с.
95. Костомаров В.Г. Русский язык на газетной полосе. Некоторые особенности современной газетной публицистики. М.: Изд-во МГУ, 1971. 267с.
96. Краус И. К общим вопросам речевых стилей и жанрово-стилистических классов // Функциональная стилистика: теория стилей и их языковая реализация: Межвуз. сб. науч. тр. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1986. С.42-48.
97. Криворучко П.М. Употребление временных форм сказуемого придаточного определительного соотносительно с формой будущего времени сказуемого главного предложения // Граматичні та стилістичні студії з української таросійської мов: Респ.міжвідом.зб. К.: Наук. думка, 1965. С.122-140.
98. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. М.: Ин-т языкознания РАН, Тамбов. гос. ун-т, 1997. 327с.
99. Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови. К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2004. 303с.
100. Куцова Р.А. Відтворення темпоральності прийменниковими конструкціями сучасної української мови: Дис. ...кандидата філол. наук: 10.02.01; Захищена 12.06.1997. Харків, 1997. 223с.
101. Куцова Р.А. Прийменникові конструкції із значенням часової попередності усучасній українській мові // Функціональна граматика: Тези доп. Міжнар. наук.-теор. конф. Донецьк: Вид-во Донецьк. ун-ту, 1994. С.106-107.
102. Кучеренко І.К. Граматична характеристика дієприкметника і його місце всистемі частин мови // Мовознавство. 1967. С.12-20.
103. Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова. Морфологія: Навч. посіб. К.: Вища шк., 1983. 260
104. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл.ред.В.Н.Ярцева. М.:Сов. энциклопеция, 1990. 682с.
105. Литвин Ф.А. Проблемы лингвистики текста // Филол. науки. 1992. №4. С.113-116.
106. Лысакова И.П. Тип газеты и стиль публикаци