ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОСТОГО КОНТАКТНОГО ПОВТОРУ В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

brief description

Житомирський державний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Маліновський Едуард Феліксович

УДК 811.111’81’367’81’38

Функціонування ПРОСТОГО КОНТАКТНОГО ПОВТОРУ
В сучасному АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Наукові керівники

Квеселевич Дмитро Іванович
доктор філологічних наук, професор

Сингаївська Ангеліна Володимирівна
кандидат філологічних наук, доцент

Житомир 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ПОЗНАЧЕНЬ............................ 4

ВСТУП...................................................................................................... 5

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади системного лінгвістичного дослідження простого контактного повтору ............................................................................................ 14
1.1. Підходи до вивчення повтору в лінгвістиці.................................. 14
1.1.1. Екстралінгвістичні аспекти повтору............................................ 14
1.1.2. Повтор і принцип надлишковості мови....................................... 18
1.1.3. Проблемні питання дослідження повторів у сучасній лінгвістиці..................................................................................... 23
1.2. Сутність простого контактного повтору та його місце в системі повторів........................................................................................... 30
1.3. Когнітивно-комунікативний підхід до дослідження простого контактного повтору....................................................................... 38
1.4. Функціональний підхід у дослідженні простого контактного повтору........................................................................................... 44
1.5. Когнітивні аспекти простого контактного повтору....................... 47
1.5.1. Когнітивні функції простого контактного повтору..................... 49
1.5.2. Когнітивно-семіологічна значущість функціонування простого контактного повтору.................................................................... 52
1.6. Комунікативні аспекти простого контактного повтору................ 55
1.6.1. Інтелектуально-інформативна функція простого контактного повтору......................................................................................... 55
1.6.2. Комунікативно-прагматичні функції простого контактного повтору......................................................................................... 60
1.6.3. Метакомунікативні функції простого контактного повтору...... 66
Висновки до 1 розділу............................................................................ 71
РОЗДІЛ 2. лінгвостилістичні аспекти функціонування простого контактного повтору в різних типах англомовного дискурсу........................................................... 76
2.1. Особливості функціонування простого контактного повтору у дискурсі........................................................................................... 76
2.2. Загально-дискурсні функції простого контактного повтору........ 85
2.3. Обмежено-спільні дискурсні функції простого контактного повтору.......................................................................................... 109
2.4. Дискурсно-специфічні функції простого контактного повтору. 120
Висновки до 2 розділу.......................................................................... 130

РОЗДІЛ 3. Системно-мовні характеристики простого контактного повтору в сучасному англомовному дискурсі ........................................................................................... 133
3.1. Класифікації простого контактного повтору за формально-категоріальними ознаками............................................................ 133
3.2. Лексико-семантичні характеристики простого контактного повтору.......................................................................................... 137
3.3. Граматико-морфологічні характеристики простого контактного повтору.......................................................................................... 141
3.4. Синтаксичні характеристики простого контактного повтору..... 153
3.5. Текстологічні характеристики простого контактного повтору. 158
Висновки до 3 розділу.......................................................................... 164

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...................................................................... 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................. 171
СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ........................................... 200
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ПОЗНАЧЕНЬ

ПКП простий контактний повтор
ФСП функціонально-семантичне поле
* неіснуюче або стилістично невиправдане висловлювання

ВСТУП

Повтор є канонізованим за досвідом явищем у природі та соціумі. Роль повторів у філософському осягненні світу важко переоцінити: будь-які закономірності є проявами стало відтворюваних, повторюваних процесів та явищ; отже, повторюваність веде до створення закономірності і є евристичним засобом її вивчення.
Мовний повтор як важлива риса усіх рівнів мови належить до кола явищ, що постійно перебувають у центрі уваги дослідників, і хоча його окремі типи досить детально описані в науковій літературі, досі не вироблено загальноприйнятих поглядів на сутність та функціональні властивості повтору.
Повтор досліджувався в різних аспектах: в межах функціональної стилістики тексту (І.Р.Гальперін [42], І.В.Арнольд [7], В.А.Кухаренко [122], М.М.Кожина, Н.В.Данилевська [102], Г.Я.Солганік [207]), як засіб стилістичного опису іноземних мов (І.М.Астаф’єва [12], Н.Т.Головкіна [47], Т.С.Дуднікова [57]), як стильоутворюючий засіб (Н.С.Дужик [58]), як засіб текстотворення (Г.О.Климов, О.С.Кубрякова [93]), як засіб структурної організації тексту (А.Ю.Корбут [106], Г.Г.Москальчук [158, 159], Н.Є.Цвєткова [182]).
Вивчались структурно-семантичні та синтаксичні особливості функціонування повторів (В.А.Кухаренко [257], Н.І.Лихошерст [156], Н.І.Бєлунова [36]). Ряд досліджень присвячено аналізу окремих видів повтору, а саме: дистантному (Н.О.Змієвська [66]), синонімічному (А.Ю.Матуліте [150]), синтаксичному паралелізму (В.О.Мальцев [147]) тощо.
У сучасній психолінгвістиці повтор вивчався, як прояв фізичного стану особи (M.D.Rugg et.al [276]), як прояв підсвідомості (N.Hiroshi [267], N.G.Kanwisher [255], О.Ронен [189]), як технічний прийом оповідача (J.Wong [292]).
На сучасному етапі посилилась тенденція до комплексного аналізу повторів (О.В.Бекетова [16], І.В.Соколова [205]), до співвіднесення повтору з такими текстовими категоріями, як зв’язність (О.Ф.Папіна [171]), авторська модальність (Л.М. Пишна [185]), до розгляду повтору в цілому тексті (О.К.Жолковський, Ю.К.Щеглов [64], О.Б.Лихачова [131], Г.Г.Москальчук [158]), до дослідження проблеми інтертекстуальності (Н.В.Черемісіна [228]). Існуючі евристичні підходи, як правило, відповідають напряму аналізу за мовним рівнем, на якому функціонує повтор, або за місцем повторюваної одиниці в структурі висловлювання [201, с.109].
Повтор явище поліфункціональне. Відсутність єдиної класифікації функцій повтору пов’язана з наявністю великої кількості критеріїв, необхідних для виділення цих функцій. Основними функціями повтору, які виділяються більшістю дослідників, є комунікативна (О.М.Мороховський [156], Ж.С.Павловська [167]), емотивна (О.М.Мороховський [156], Л.П.Єфімов [4], Т.П.Карпухіна [107], Н.Т.Головкіна [47], П.В.Вальков [32], М.В.Галочкіна [41], З.М.Саріна [192], І.А.Синиця [197]), волюнтативна (О.М.Мороховський [156], Б.Волек [35]), апелятивна (О.М.Мороховський [156], Є.Н.Кисловська [92]), контактовстановлююча (С.В.Кісліцина [91], О.М.Мороховський [156], Т.А.Гаршина [45], Ж.С.Павловська [167]), естетична (Ж.С.Павловська [168], О.М.Мороховський [156], Л.Г.Невська [163]) та прагматична (Ж.С.Павловська [168], Р.В.Скляренко [199], О.М.Мороховський [156], З.М.Саріна [192]). Окрім того, повтор може виконувати додаткові функції, які залежать від контекстних та позамовних факторів, а саме: текстоутворюючу, номінативну, імплікаційну, естетико-пізнавальну та багато інших функцій.
Таким чином, досі не вироблено єдиної, уніфікованої класифікації повторів з урахуванням усіх факторів. Більшість з наведених класифікацій характеризуються або зайвим узагальненням, або надмірною деталізацією, тому потрібні якісно нові підходи до вирішення питань, пов’язаних з повтором у мові.
Наріжним каменем даного дослідження є трактування повтору як особливої онтологічної сутності, яка існує тільки у мовленні, є формою мовного функціонування. Його аналіз комплексно враховує системно-структурні, комунікативно-прагматичні та когнітивно-семантичні аспекти повторів. На відміну від інших робіт, наше дослідження зорієнтоване на інтегроване вивчення повтору, який функціонує у дискурсі, та базується на новій когнітивно-дискурсивній парадигмі в лінгвістиці, яка увібрала в себе принципи функціоналізму (О.С.Кубрякова [117], І.С.Шевченко, О.І.Морозова [54], М.М.Полюжин [178, 179] та ін.). При цьому виходимо з того, що повнота аналізу повтору як функціонального феномену є недосяжною без урахування його ролі у композиційній структурі дискурсу.
У цій роботі користуємось робочим визначенням простого контактного повтору (ПКП) як лінгвістичного явища, що є однією з форм реалізації універсальної мовної категорії повтору і полягає у рекурентному відтворенні у дискурсі одиниць мови певного рівня (лексичного чи синтаксичного) шляхом їх простого (не ускладненого іншими фігурами повтору) лінійного контактного повторювання (з відокремленням повторюваних елементів розділовими знаками та службовими частинами мови) з метою комунікативно-прагматичного впливу на реципієнта.
Актуальність роботи визначається зверненням до інтегративного та системного розгляду властивостей ПКП в контексті нової когнітивно-дискурсивної парадигми сучасного мовознавства, а також необхідністю осмислення лінгво-філософської природи повтору в його функціональному розмаїтті. Відсутність комплексного системного аналізу ПКП в англійській мові підвищує необхідність проведення даного дослідження, науковим завдянням якого є аналіз функціонування ПКП у дискурсі шляхом визначення його когнітивної значущості, комунікативно-прагматичних властивостей, системно-мовних ознак і жанрово-стилістичних особливостей з огляду на тип дискурсу.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження відповідає профілю наукової теми кафедри англійської філології факультету іноземних мов Житомирського державного університету імені Івана Франка Когнітивно-комунікативний аспект дослідження словникового складу сучасної англійської мови” (затверджена вченою радою 23 лютого 1998 року, протокол №7).
Метою даного дослідження є комплексний функціональний аналіз простого контактного повтору в межах когнітивно-дискурсивної парадигми: встановлення його когнітивних, комунікативно-прагматичних, системно-мовних характеристик та лінгвостилістичних особливостей у дискурсах різних типів.
Для досягнення цієї мети в роботі поставлено та послідовно вирішено такі завдання:
1) визначити сутність простого контактного повтору, встановити його типологію;
2) уточнити функціональні параметри комплексного вивчення простого контактного повтору в межах антропоцентричної когнітивно-дискурсивної парадигми в лінгвістиці;
3) систематизувати когнітивні і комунікативні аспекти простого контактного повтору у дискурсі;
4) встановити лінгвостилістичні функції простого контактного повтору залежно від типу дискурсу: художнього, поетичного, наукового, публіцистичного;
5) виявити системно-мовні характеристики простого контактного повтору в англійській мові.
Об’єктом дослідження обрано простий контактний повтор (ПКП) в сучасному англомовному дискурсі.
Предметом дослідження є когнітивні, прагматичні, системно-мовні та лінгвостилістичні особливості дискурсивного функціонування простого контактного повтору.
Матеріалом дослідження є понад 3000 прикладів ПКП, відібраних в однакових пропорціях з творів англійської художньої літератури XX ст., наукових та газетно-публіцистичних текстів.
Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження є антропоцентрична когнітивно-дискурсивна парадигма в лінгвістиці, теорія мовленнєвої діяльності, теорія функціоналізму, теорія дискурсу, що з урахуванням інтеграції мовознавчих підходів надає комплексності та системності аналізу повтору у поєднанні методів різних лінгвістичних дисциплін, таких, як когнітивна лінгвістика, лінгвістична прагматика, аналіз дискурсу та лінгвістична теорія тексту, синтаксис, лінгвостилістичний аналіз. Основними методами дослідження є загальні методи дедукції та індукції для визначення сутності ПКП як лінгвістичної категорії та його онтологічного статусу; метод контекстно-ситуативного аналізу при дослідженні комунікативно-прагматичних характеристик ПКП з метою побудови ієрархії його когнітивних, комунікативно-прагматичних та метакомунікативних функцій; метод функціонального аналізу для виявлення загальних та відмінних лінгвостилістичних функцій ПКП залежно від типу дискурсу; методи системно-структурного, дистрибутивного та компонентного аналізу для класифікації ПКП за частиномовною належністю та рівнем мови.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:
встановлено сутність ПКП як різновиду універсальної мовної категорії повтору, розроблено його типологію;
визначено онтологічний статус ПКП як функціонального феномену на основі аналізу його когнітивних та комунікативних аспектів;
вивчено особливості лінгвостилістичних функцій в різних типах англомовного дискурсу (художньому, поетичному, науковому, газетно-публіцистичному).
В роботі також уточнено когнітивні та комунікативні функції простого контактного повтору; його системно-мовні особливості в англійській мові.
Отримані результати можуть бути узагальнені у таких положеннях, що виносяться на захист:
1. ПКП як різновид універсальної мовної категорії повтору є функціональним феноменом рекурентним відтворенням у дискурсі мовних одиниць різних рівнів з метою впливу на реципієнта: створення інформативної надлишковості, емоційного підсилення та експресивного виділення.
2. ПКП є неускладнений іншими фігурами повний або частковий повтор мовних одиниць, лінійно розташованих контактно або напівконтактно у дискурсі.
3. Когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти зумовлюють онтологічний статус ПКП та визначають його функції: мисленнєві та комунікативні:
мисленнєві функції ПКП включають когнітивну та підпорядковану їй когнітологічну функцію, які зумовлюють когнітивно-семіологічну значущість ПКП;
когнітивний та комунікативний аспект ПКП проявляються в його інтелектуально-інформативній функції;
комунікативний аспект ПКП полягає в реалізації ним комунікативно-прагматичних та метакомунікативних функцій. До перших належать спонукальна, емоційна, емоційно-оцінна та експресивна функції ПКП. До останніх контактна функція ПКП, функція фокусування уваги адресата, функція підтвердження та посилення своєї точки зору у контексті викладення думок, функція забезпечення зв’язності дискурсу та функція реалізації комунікативної стратегії.
4. Залежно від типу дискурсу (художнього, поетичного, наукового та публіцистичного) лінгвостилістичні функції ПКП варіюються, утворюючи наступні групи:
загально-дискурсні функції: реалізація прагматичних настанов; інформативно-зображувальна, функції структурної організації дискурсу та формування ідиостилю мовця/автора тексту;
обмежено-спільні дискурсні функції: емоційно-експресивна, стилізації мови (художній та поетичний дискурс); репрезентативна та функція організації логічної послідовності викладу (науковий та публіцистичний дискурс);
дискурсно-специфічні функції: тактико-діалогічні функції підтримання/зміни теми розмови, паузації/хезитації, згоди/незгоди, вибору вдалого звороту мови (художній дискурс); емоційно-підтекстова (поетичний дискурс); функція деталізованого опису об’єкта (науковий дискурс) та функція передачі змістово-підтекстової інформації (публіцистичний дискурс).
5. За системно-мовними характеристиками серед засобів реалізації ПКП лексичних, семантичних, граматико-морфологічних, синтаксич-них, текстологічних простежується переважна універсальність стилістичних засобів та національно-мовна специфічність частиномовної оформленості, лексичного та семантичного потенціалу, синтаксичної будови ПКП.
Теоретичне значення роботи визначається тим, що її основні положення та висновки сприяють поглибленню розуміння функціональної природи ПКП з точки зору когнітивної, прагматичної лінгвістики і лінгвостилістики. Функціонально-зорієнтоване дослідження ПКП в сучасному англомовному дискурсі різних типів є певним внеском у теорію дискурсу, функціональний аналіз, теорію стилів та жанрів мовлення, воно збагачує розуміння системно-мовних властивостей ПКП в англійській мові.
Практична цінність дослідження пов’язана з вирішенням конкретної прикладної проблеми в галузі теоретичної та практичної стилістики виділення моделей ПКП. Теоретичні положення та отримані результати дослідження можуть бути використані при викладанні теоретичних курсів із стилістики (розділи Мовні стилі”, Жанри мовлення”), теоретичної граматики (розділи Частиномовна типологія”, Прагматика речення”), інтерпретації тексту, спецкурсів з когнітивної лінгвістики, прагматики та теорії дискурсу, а також у наукових дослідженнях студентів та аспірантів, укладанні навчальних посібників.
Особистий внесок дисертанта полягає у теоретичному обґрунтуванні онтологічного статусу ПКП; методики його функціонального дослідження; визначенні функціональних когнітивних і комунікативних та системно-мовних характеристик ПКП в сучасній англійській мові; дослідженні співвідношення функцій повторів під впливом особливостей жанрових характеристик дискурсу, в якому він вживається.
Апробація роботи. Результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри англійської філології Житомирського державного університету імені Івана Франка (2001-2006). Дисертаційне дослідження пройшло апробацію на ХІІ-й науково-методичній конференції Житомирського військового інституту радіоелектроніки (24-25 квітня 2003 року).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені в повному обсязі у 8 статтях, опублікованих у фахових виданнях України та 1 тезах конференції.
Структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів з висновками, загальних висновків, списку використаної літератури, що налічує 295 позицій, та списку джерел ілюстративного матеріалу, що включає 50 найменувань. Обсяг основного тексту дисертації складає 170 сторінок, загальний обсяг роботи 202 сторінки.
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність і наукову новизну, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, розкрито теоретичну і практичну значущість роботи, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі розглянуто принципи когнітивно-дискурсивного дослідження функціонування ПКП, критично узагальнено попередні підходи і набутки вітчизняних та зарубіжних лінгвістів у дослідженні ПКП та повтору в цілому, визначено місце ПКП серед інших повторів та його онтологічна сутність, проаналізовано когнітивні й комунікативні функції ПКП на різних функціональних рівнях.
У другому розділі досліджено лінгвостилістичні функції ПКП та описано їхне варіювання у дискурсах різних типів (художньому, поетичному, науковому та публіцистичному).
У третьому розділі розроблено класифікацію функціонування ПКП в англомовному дискурсі за лексико-семантичними, граматико-морфологічними, синтаксичними, текстологічними характеристиками.
У загальних висновках подано результати і намічено перспективи дослідження.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Об’єктом даного дослідження обрано простий контактний повтор (ПКП) як інтегральне багатоаспектне лінгвістичне явище; метою його комплексне системне дослідження ПКП в контексті панівної антропоцентричної функціональної парадигми сучасного мовознавства. Предметом дослідження були когнітивні, прагматичні та лінгвостилістичні особливості функціонування ПКП у різних типах сучасного англомовного дискурсу. В результаті аналізу отримано низку результатів щодо когнітивних, прагматичних та стилістичних характеристик цього лінгвістичного явища.
Встановлено, що онтологічною сутністю ПКП є функція, стратегічна дія, націлена на досягнення прагматичної мети адресанта. Середовищем буття ПКП є дискурс як мисленнєво-мовленнєве утворення, єдність процесу і результату. Функціонування ПКП забезпечується одиницями різних мовних рівнів. Як рекурентна актуалізація мовних одиниць у дискурсі ПКП охоплює ряд аспектів комунікативної діяльності, а саме: лінгвокогнітивний, комунікативно-прагматичний, системно-мовний, лінгвостилістичний. Поєднання цих аспектів (з обов’язковим урахуванням функціональних та жанрових відмінностей) і становить теоретичну основу для дослідження ПКП в даній роботі.
Методологічною особливістю проведеного аналізу ПКП, виконаного у руслі нового когнітивно-дискурсивного підходу, є інтегроване лінгвокогнітивне, прагматичне, лінгвостилістичне і системно-мовне вивчення ПКП у межах антропоцентричної функціонально-діяльнісної парадигми.
Онтологічна сутність ПКП визначається його функціональними властивостями ─ це рекурентне відтворення одиниць певного мовного рівня у дискурсі з метою реалізації прагматичної настанови висловлювання. Це зумовлює логіку дослідження ПКП: від його функціональних до мовних характеристик.
Функціональний за природою, ПКП є дискурсивним утворенням. З одного боку, ПКП є проявом мисленнєвої діяльності, з іншого комунікативним телеологічним явищем. Як вербалізований результат комплексної взаємодії між учасниками акту комунікації та позамовним середовищем ПКП реалізує у дискурсі основні функції мисленнєві та комунікативні, які включають низку функцій нижчого рівня.
До перших належать когнітивна функція ПКП − функція формування та оформлення думки в мовній формі. Під когнітивною функцією ПКП розуміємо матеріалізацію мовними засобами результатів пізнання певного фрагмента дійсності, коли повторно матеріалізується найбільш актуальний для мовця аспект цього фрагмента. Когнітологічна функція ПКП характеризує його як один з механізмів забезпечення когезії та когерентності тексту, як складову процесу акумуляції та відтворення знань. Виконуючи ці функції, ПКП корелює з процесами концептуалізації і категоризації позамовної реальності та вербалізації їхніх результатів, з процесом пізнання та накопичення знань.
Когнітивну значущість мають лише ті ПКП, які плануються адресантом, на відміну від незначущих повторів, які не залежать від волі адресанта та викликані особливостями його фізичного та незвичайного емоційного стану. Когнітивно-семіологічна значущість ПКП як єдиного цілого полягає у його здатності мати значення і бути носієм змісту, змінювати смисл висловлювання.
ПКП в інтелектуально-інформативній функції слугує інформуванню адресата про суб’єктивно забарвлені результати мислення шляхом повторної номінації певного фрагмента дійсності.
До комунікативно-прагматичних й метакомунікативних функцій ПКП, які реалізують цілеспрямований мовленнєвий вплив та регуляцію поведінки, належать спонукальна, емоційна, емоційно-оцінна, експресивна функції, пов’язані з реалізацією комунікативно-прагматичної категорії акцентуації у висловлюванні.
До метакомунікативних функцій ПКП належать функції фокусування уваги адресата, підтвердження та посилення своєї точки зору у контексті викладення думок, забезпечення зв’язності дискурсу, реалізації комунікативної стратегії та контактна функція.
Уточнена типологія ПКП свідчить, що ПКП являє собою неускладнений іншими фігурами повний або частковий повтор мовних одиниць, лінійно розташованих контактно або напівконтактно у дискурсі. Засоби реалізації ПКП охоплюють низку фонетичних, лексичних, семантичних, граматико-морфологічних, синтаксичних, текстологічних одиниць. За своїми системно-мовними характеристиками вони є переважно універсальними (стилістичні засоби) або національно й культурно специфічними (лексичний, частиномовний, семантичний потенціал, синтаксична будова ПКП).
ПКП є також одним із чинників жанрово-стилістичної організації англомовного дискурсу. ПКП як художній прийом в різних типах дискурсу характеризується різним ступенем використання, однак в усіх типах він є засобом реалізації прагматичних настанов, інформативності, структурної організації та формування ідиостилю мовця (автора).
Залежно від функціонування ПКП у художньому, поетичному, науковому чи публіцистичному типах дискурсу лінгвостилістичні функції ПКП варіюються. Виявлені закономірності цього варіювання дозволили об’єднати їх у три групи: загальнодискурсні, обмежено-спільні, дискурсно-специфічні функції. До перших належать реалізація прагматичних настанов; інформативно-зображувальна, функції структурної організації дискурсу та формування ідиостилю мовця/автора тексту.
До обмежено-спільних дискурсних функції належать: емоційно-експресивна, стилізації мови (художній та поетичний дискурс), репрезентативна та функція організації логічної послідовності викладу (науковий та публіцистичний дискурс).
Дискурсно-специфічними функціями ПКП є: тактико-діалогічні функції підтримання/зміни теми розмови, паузації/хезитації, згоди/незгоди, вибору вдалого звороту мови (художній дискурс); емоційно-підтекстова (поетичний дискурс); функція деталізованого опису об’єкта (науковий дискурс) та функція передачі змістово-підтекстової інформації (публіцистичний дискурс).
Зокрема, у художньому та поетичному дискурсі ступінь емоційної експресії ПКП є найвищим, що зумовлює виділення спільних для них емоційно-експресивної та функції стилізації мови, а також так званих тактико-діалогічних функцій. Дискурсно-специфічною для поетичного дискурсу є функція передачі емоційно-підтекстової інформації.
Основними функціями ПКП у науковому та публіцистичному типах дискурсу є репрезентативна функція та функція логічної послідовності викладу, які не є властивими художньому та поетичному типам дискурсу. Науковий дискурс увиразнюється функцією деталізованого опису об’єкта, а дискурсно-специфічною функцією для публіцистичного дискурсу є функція передачі змістово-підтекстової інформації.
Досвід функціонального та системно-структурного аналізу ПКП в англомовному дискурсі відкриває перспективи його подальшого дослідження, зокрема, опису соціолінгвістичного аспекту функціонування ПКП, співвідношення комунікативно-значущих/незначущих ПКП тощо. Він може стати у нагоді при вивченні інших функціональних мовних явищ у дискурсах різних жанрів та стилів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврорин В.А. Проблемы изучения функциональной стороны языка. Л.: Наука, 1975. 275 с.
2. Азнаурова Э.С. Прагматика художественного слова. Ташкент: Фан, 1988. 122 с.
3. Акимова Г.Н. Лексический повтор с точки зрения экспрессивного синтаксиса // Проблемы комплексного анализа языка и речи. Л.: Изд-во Ленингр. гос. ун-та, 1982. С.112-118.
4. Актуализаторы экспрессии как неинформативные компоненты речи (на материале английского языка) / Ефимов Л.П. Киев, 1988. 11с. Рус. Деп. в ИНИОН АН СССР 4.04.88, № 33268.
5. Амроян И.Ф. Типология цепевидных структур // Кунсткамера (Этнографические тетради). СПб.: Петербургское востоковедение, 1995. Вып.8/9. С.286-293.
6. Анопіна О.В. Концептуальна структура реклами косметики: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / КДЛУ. К., 1997. 18 с.
7. Арнольд И.В. О значении сильной позиции в интерпретации художественного текста // Иностранные языки в школе. 1978. № 4. С.23-31.
8. Арнольд И.В. Стилистика английского языка. Стилистика декодирования. Л.: Просвещение, 1973. 303 с.
9. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
10. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Языкознание: Большой энцикло-педический словарь. 2-е изд. М.: БРЭ, 1998. С.136-137.
11. Аспекты общей и частной лингвистической теории текста / Н.А.Слюсарева, Н.Н.Трошина, А.И.Новиков и др.; Под ред. Н.А.Слюсаревой. М.: Наука, 1982. 192 с.
12. Астафьева И.М. Виды синтаксических повторов, их природа и стилистическое использование: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / 1-й Моск.гос.пед.ин-т ин.яз. М., 1964. 14 с.
13. Баева М.А. Дистантный лексический повтор в ранней прозе Б.Пастернака // Функционирование языковых единиц и грамматических категорий в разных типах и стилях речи. Уфа: Изд-во Башкир. гос. пед. ин-та, 1997. Ч.2. С.18-26.
14. Баженова И.С. Прагматическая функция обозначения эмоций в художественном тексте // Прагматика и логика дискурса. Ижевск: Изд-во Удмурт. гос. ун-та, 1991. С.30-37.
15. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Світ, 1997. 391 с.
16. Бекетова О.В. Структурно-семантичні та функціональні особливості фігур повтору в аргументативних текстах (на матеріалі німецької мови): Автореф. ... канд.філол наук: 10.02.04/КДЛУ. К., 1998. 18 с.
17. Бекетова О.В. Фігури повтору та організаційні форми аргументації в текстах публічної мови // Мовознавство. 1997. № 4/5. С.32-37.
18. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: Київ.нац. ун-т ім.Т.Шевченка, 1997. 299 с.
19. Бєлова А.Д. Поняття стиль”, жанр”, дискурс”, текст” у сучасній лінгвістиці // Вісник Іноземна філологія”. К.: Вид-во Київ.нац.ун-ту ім.Т.Шевченка, 2002. Вип.32-33. С.11-14.
20. Беньяминова В.Н. Жанры английской научной речи. Композиционно-речевые формы. К.: Наукова думка, 1998. 124 с.
21. Березин Ф.М. О парадигмах в истории языкознания ХХ в. // Лингвистические исследования в конце ХХ в. М.: Наука. 2000. С. 9-25.
22. Берневега С.И. Дистантный повтор в стихотворении: композиционно-смысловая функция // Вестник Сыктывк. ун-та. Сер. 8. История, филология, философия. 1997. Вып. 2. С. 201-207.
23. Берневега С.И. Лексический повтор в русской лирической поэзии ХІХ в.: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01/ Санкт-Петерб. гос. ун-т. СПб., 1995. 20 с.
24. Берневега С.И. Особенности лексического повтора в русской лирической поэзии ХІХ в. // Материалы научных трудов филологического факультета. Вторая годичная сессия учёного совета, февральские чтения. 8-11 февраля 1995 г. Сыктывкар: Изд-во Сыктывк. гос. ун-та, 1996. С. 5-10.
25. Берневега С.И. Традиционно-поэтическая лексика, актуализированная повтором, в русской лирике ХІХв. // Тема природы в художественной литературе. Сыктывкар: Изд-во Сыктывк. гос. ун-та, 1995. С.93-94.
26. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти. Автореф. дис. ... д-ра філол наук: 10.02.04 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 2003. 28 с.
27. Борисова Т.С. Лінгвостилістичні засоби створення образу стереотипного персонажа (на матеріалі англомовної пригодницької прози ХІХ-ХХ ст.): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеськ. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. Одеса, 2002. 20 с.
28. Брик О.М. Звуковые повторы // Русская словесность. М.: Academia, 1997. C. 116-120.
29. Будагов Р.А. Определяет ли принцип экономии развитие и функционирование языка // Вопросы языкознания. 1972. № 1. С. 17-36.
30. Буданова Т.А. Повтор как способ организации прозаического фольклорного текста // Вестник Санкт Петерб. ун-та. Серия 2. История, языкознание, литературоведение. 1995. Вып. 1. С.109-112.
31. Быкасова Л.В. Экспрессивность лингвистического повтора // Личность, речь и юридическая практика (межвуз. сб. науч. тр.). Р-н-Д.: Изд-во Донск. юрид. ин-та. 2001. Вып.4. С.24-28.
32. Вальков П.В. Некоторые синтаксические особенности диалогической речи по пьесе М. Горького Васса Железнова”: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.660 / Ленингр. гос.пед.ин-т. Л., 1955. 18 с.
33. Винокур Т.Г. О некоторых синтаксических особенностях диалогической речи: Автореф. дис. ... канд. филол.наук: 10.660 / Моск. гос. ун-т им. М.Ломоносова. М., 1955. 16 с.
34. Водяницька Ю.П. Метафора та лінгвокогнітивні характеристики в аспекті адресованості художнього тексту // Вісник Київ. держ. лінгв. ун-ту. Сер. Філологія”. 1997. Вип.1. С.54-64.
35. Волек Б. Типы повторов в русском языке: семиологическая точка зрения // Язык и эмоции. Волгоград: Перемена, 1995. С.150-155.
36. Вопрос о повторе в современной лингвистической литературе: Лексико-синтаксический повтор в текстах монологической речи / Белунова Н.И. Л., 1985. 49 с. Деп. в ИНИОН АН СССР 23.07.85, № 21721.
37. Воробьёва О.П. К вопросу о таксономии адресата художественного текста // Текст и его категориальные признаки. К.: Изд-во Киев. гос. пед. ин-та ин. яз., 1989. С.39-46.
38. Гак В.Г. К типологии функциональных подходов к изучению языка // Проблемы функциональной грамматики. М.: Наука, 1985. С.5-16.
39. Гак В.Г. Повторная номинация и ее стилистическое использование // Вопросы французской филологии. М: Изд-во Моск.гос.пед.ин-та им.В.И.Ленина, 1972. Ч.1. С.123-136.
40. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. 768 с.
41. Галочкина М.В. Повтор в составе структуры гипотаксиса // Актуальные проблемы лингвистики и методики преподавания иностранного языка. Уфа: Изд-во Башкир. гос. ун-та, 1997. С.111-120.
42. Гальперин И.Р. Текст как объект лигвистического исследования. М.: Наука, 1981. 138 с.
43. Гамалей Т.В. Некоторые виды повтора и его функции в портретном описании // Слово и конструкция в художественном тексте. Тюмень: Изд-во Тюмен. гос. ун-та, 1991. С. 22-26.
44. Гаршина Т.А. Двусоставные предложения с лексическим повтором в позициях главных членов (на материале современного немецкого языка): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Ленингр. гос. ун-т им. А.Жданова. Л., 1984. 16 с.
45. Гаршина Т.А. Прагматическая интерпретация именных предикативных повторов в речевой коммуникации // Функционально-текстовые аспекты языковых единиц. СПб.: Изд-во Санкт-Петерб. гос. ун-та, 1995. С.43-49.
46. Гизатулин С.Л. Семантическая экономия и избыточность в речи // Филологические науки. 2001. №2. С.75-84.
47. Головкина Н.Т. Повтор как стилистическое средство в различных видах и жанрах речи: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / 1-й Моск. гос. пед. ин-т ин. яз. М., 1964. 16 с.
48. Горбушина М.М. Термины и терминологические словосочетания с элементами повтора в современном английском языке // Этно-герменевтика: некоторые подходы к проблеме. Кемерово: Кузбассвузиздат, 1999. С.53-56.
49. Горшенева Е.С. К вопросу о структурно-композиционной классификации словесно-художественного портрета // Вестник КГУ. Романо-германская филология. 1984. №18. С.11-13.
50. Данилевская Н.В. Концептуальный повтор как фактор композиционно-смыслового членения содержания научного текста // Статус стилистики в современном языкознании. Пермь: Изд-во Пермск. гос. ун-та, 1992. С.83-93.
51. Данилевская Н.В. Развёрнутые вариативные повторы как средство развёртывания научного текста: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01 / Воронеж. гос. ун-т им. Ленинского комсомола. Воронеж, 1990. 16 с.
52. Делёз Ж. Различие и повторение. М.: ТОО ТК Петрополис”, 1998. 384 с.
53. Дискурс іноземномовної комунікації / К.Кусько, М.Полюжин, Т.Кияк, О.Огуй; Під ред. С.Денисенко. Львів: Вид-во Львів. ун-ту імені Івана Франка, 2002. 494 с.
54. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / Л.Р.Безугла, Є.В.Бондаренко, М.П.Донець та ін.; Під ред. І.С.Шевченко. Харків: Константа, 2005. 356 с.
55. Добижа О.А. Лексико-грамматический полный контактный повтор как средство выражения категории множества // Актуальные проблемы филологии и методики преподавания (межвуз. сборник). Р-н-Д.: Изд-во Ростов. гос. пед. ун-та, 2001. Ч.1. С.117-121.
56. Дорофеев Ю.В. Функциональный подход в современной лингвистике // Х Международная конференция по функциональной лингвистике. Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации” (Сборник науч. докл.). Симферополь: Доля, 2003. С.105-107.
57. Дудникова Т.С. Виды повторов в современном французском языке // Преподавание иностранных языков в средней и высшей школе: Р-н-Д.: Изд-во Ростов. гос. пед. ин-та, 1969. Ч.2. С.243-258.
58. Дужик Н.С. Повтор як стилетворчий засіб орнаментальної прози // Мовознавство. 1994. № 4/5. С.57-61.
59. Дымарская-Бабалян И.Н. Повтор как средство связи компонентов текста // Русский язык в армянской школе. 1990. № 5/6. С.37-45.
60. Ерёмина В.И. Повтор как основа построения лирической песни // Исследования по поэтике и стилистике. Л.: Наука (Ленинградское отделение), 1972. С.37-65.
61. Ефимов Л.П. Избыточность средств выражения в синтаксических конструкциях (на материале английского языка): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киев. гос. пед. ин-т ин. яз. К., 1989. 21 с.
62. Жаботинская С.А. Структура There+to be: лингвокогнитивный аспект // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. 2004. № 635. С.53-60.
63. Жирмунский В.М. Теория литературы. Поэзия. Стилистика. Л.: Наука, 1977. 407 с.
64. Жолковский А.К., Щеглов Ю.К. К описанию смысла связного текста ІІІ // Приемы выразительности. М.: Знание, 1973. Ч.1. 87 с.
65. Заверина Л.Н. Повтор универсальное средство создания речевой экспрессии // Средства языка и речи: структура, семантика, функция, изучение. Тула: Изд-во Тульск. гос. пед. ин-та им. Л.Н.Толстого, 1995. С.117-134.
66. Змиевская Н.А. Лингвостилистические особенности дистантного повтора и его роль в организации текста: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т им. М.Тореза. М., 1978. 25 с.
67. Иванова Г.Н. Ритмика русской прозы: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.660 / Моск. гос. пед. ин-т им. В.И.Ленина. М., 1968. 13 с.
68. Иванчикова Е.А. Лексический повтор как экспрессивный приём синтаксического распространения // Мысли о современном русском языке. М.: Просвещение, 1969. С.126-139.
69. Игнатенко Л.Ю. Повтор как одна из стратегий речевого воздействия // Вісник Харків.нац.ун-ту ім.В.Н.Каразіна. 2005. № 649. С.150-153.
70. Ігнатенко Л. Ю. Повтор як засіб зміни когнітивного значення вислову // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика на шляху до інтеграції” 28 жовтня 2003р. Х.: Харків. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. 2003. С. 77-79.
71. Измайлов В.С. К вопросу о явлении повтора в орнаментальной прозе // Семантика лексических и грамматических единиц. М.: Изд-во Моск. пед. ун-та, 1995. С. 33-40.
72. Измайлов В.С. Повтор как приём орнаментальной прозы: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01 / Моск. пед. ун-т. М., 1995. 12 с.
73. Измайлов В.С. Повтор как средство создания образности // Русский язык: история и современность. М.: Изд-во Моск. пед. ун-та, 1996. С. 118-121.
74. Измайлов В.С. Повтор смысла как черта орнаментальной прозы // Структура, семантика и функционирование в тексте языковых единиц. М.: Изд-во Моск. пед. ун-та, 1995. С. 155-164.
75. Ильясова С.В. Корневой повтор как стилистический приём // Проблемы экспрессивной стилистики. Р-н-Д.: Изд-во Ростов. гос. ун-та, 1992. Вып. 2. С.73-77.
76. Иншина М.Н. Прагматический аспект текстообразования // Прагматика и логика дискурса. Ижевск: Изд-во Удмурт. гос. ун-та, 1991. С.25-30.
77. Иртеньева Н.Ф. О лингвистической пресуппозиции // Проблемы семантического синтаксиса. Пятигорск: Изд-во Пятигорск. пед. ин-та ин. яз., 1975. С.78-84.
78. Казакова В.Ю. Особенности функционирования семантических повторов в оригинальных переводных текстах // Филологические этюды. Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 2000. Вып.3. С.156-158.
79. Карасик В.И. Язык социального статуса. М.: ИТДГК Гнозис”, 2002. 333 с.
80. Карпухина Т.П. Одноаффиксные текстовые цепочки и звуковой повтор в английской художественной прозе // Актуальные проблемы лингвистики и лингводидактики. Тюмень: Изд-во Тюмен. гос. ун-та, 1997. С.33-37.
81. Касевич В.Б. Теория коммуникации и теория языка // Говорящий и слушающий: Языковая личность, текст, проблемы обучения. СПб: Изд-во Санкт-Петерб. ун-та, 2001. С.70-75.
82. Квеселевич Д.И., Малиновский Э.Ф. Заметки о словесном повторе в русском и английском языках // Теория и практика перевода. 1983. № 10. С.69-74.
83. К вопросу о классификации фигур повтора / Бекетова Е.В. К., 1996. 20 с. Рус. Деп. в ИНИОН РАН 19.03.97, №191-Р-97.
84. Кечик Е.В. Деривационный повтор в художественном прозаическом тексте: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01 / Моск. гос. пед. ун-т им. В.И.Ленина. М., 1995. 17 с.
85. Кечик Е.В. Функции деривационного повтора в художественном тексте // Научные труды Московского педагогического государственного университета им. В.И. Ленина. Сер. Гуманитарные науки. 1994. Ч.1. С. 58-61.
86. Кібенко В.А. Конотація як засіб вираження оцінки в газетно-публіцистичних текстах // Взаємодія одиниць різних рівнів германських, романських і слов’янських мов. К.: Вид-во Київ. держ. пед. ін-ту ін. мов, 1991. С.126-131.
87. Киричук Л.М. Прагмасемантичні особливості категорії оцінки в рекламному тексті (на матеріалі реклами журналу Time”): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т. К., 1999. 19 с.
88. Киселёв А.Е. Лексическое повторение как грамматическое средство русского языка: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.660 / Моск. гос. пед. ин-т им.В.И.Ленина. М., 1954. 15 с.
89. Киселёва Л.А. Вопросы теории речевого воздействия. Л.: Наука, 1976. 160 с.
90. Киселёва Т.Ю. Способы прагматической адаптации при переводе высказываний с лексемным повтором // Коммуникативно-прагматические аспекты перевода. Пермь: Изд-во Пермь”. 1991. С.110-116.
91. Кислицина С.В. Лингвостилистические средства создания контакта между автором и читателем в научно-популярном тексте // Интегративная функция стилистико-композиционных приёмов в английском языке. М.: Изд-во Моск. гос. ин-та им.М.Тореза, 1983. Вып. 215. С. 87-97.
92. Кисловская Е.Н. Побудительная модальность в структуре повтора (на материале современного английского языка): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т им. В.И.Ленина. М., 1975. 18 с.
93. Климов Г.А., Кубрякова Е.С. ХІV Международный конгресс лингвистов // Вопросы языкознания. 1988. №2. С.129-138.
94. Климов Ю.Е. О природе повторяющихся структур мифологического мышления // Рационализм и культура. Т.2. Ростов-на-Дону: Изд-во СКНЦ ВШ, 2002. С.385-389.
95. Клюев Е.В. Речевая коммуникация. М.: Рипол Классик, 2002. 320 с.
96. Кобков В.П. Замещение, опущение и совмещение как способы сжатия текста без утери информации // В помощь преподавателям иностран-ных языков. Новосибирск: Наука (Сибирское отделение), 1974. Вып. 5. С.49-73.
97. Кобков В.П. Информационная избыточность и способы сжатия текста // В помощь преподавателям иностранных языков. Новосибирск: Наука (Сибирское отделение), 1974. Вып.5. С.31-48.
98. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. К.: Вища школа, 1978. 376 с.
99. Кодухов В.И. Общее языкознание. М.: Высшая школа, 1974. 303 с.
100. Кожевникова Н.А. Варьирование речевых средств в произведениях И.А.Бунина // Творчество И.А.Бунина и русская литература ХІХХХ веков. Белгород: Изд-во Белгород. гос. ун-та, 1998. С.216-222.
101. Кожевникова Н.А. Повтор как способ изображения персонажей в прозе А.П. Чехова // Литературный текст: проблемы и методы исследования. Тверь: Изд-во Тверск. гос. ун-та, 1998. С.50-58.
102. Кожина М.Н., Данилевская Н.В. О развитии смысловой структуры в научном тексте посредством развернутых вариативных повторов // Принципы функционирования языка в его речевых разновидностях. Пермь: Изд-во Пермск. гос. ун-та им.А.М.Горького, 1984. С.123-131.