Фурсикова Тетяна Володимирівна Теоретичні і методичні засади розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти

brief description

Фурсикова Тетяна Володимирівна, доцент кафедри образотворчого мистецтва та дизайну Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Назва дисертації: «Теоретичні і методичні засади розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти». Шифр та назва спеціальності 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Спецрада Д23.053.02 Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЦЕНТРАЛЬНОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА
ЦЕНТРАЛЬНОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Фурсикова Тетяна Володимирівна
УДК 378.147.091.33-027.22]:004.032.6(043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ
ПРОФЕСІЙНОЇ МЕДІАКУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ОСВІТИ
13.00.04 - теорія та методика професійної освіти
Подана на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на джерело
Т. В. Фурсикова
Науковий консультант:
Радул Валерій Вікторович,
доктор педагогічних наук, професор
Кропивницький - 2020

ЗМІСТ
Вступ 22
Розділ 1. РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ МЕДІАКУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ОСВІТИ У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ... 38
1.1. Наукові підходи до розуміння сутності основних понять і категорій
дослідження 38
1.2. Вітчизняні стратегії розвитку професійної медіакультури майбутніх
магістрів освіти 66
1.3. Зарубіжний досвід розвитку професійної медіакультури майбутніх
магістрів освіти 89
Висновки до першого розділу 119
Список використаних джерел до першого розділу 120
Розділ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ МЕДІАКУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ОСВІТИ 143
2.1. Методологія дослідження професійної медіакультури майбутніх
магістрів освіти 143
2.2. Культурологічний підхід до розвитку професійної медіакультури
майбутніх магістрів освіти 153
2.3. Інформаційно-семіотичний та інтермедійний підходи в розвитку
професійної медіакультури магістрантів 160
2.4. Системно-синергетичний підхід як детермінанта розвитку професійної
медіакультури майбутніх магістрів освіти 173
2.5. Технологічний підхід як методологічна платформа розвитку
професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти 185
2.6. Компетентнісний підхід у професійній підготовці майбутніх магістрів
освіти 196
Висновки до другого розділу 203
Список використаних джерел до другого розділу 206
Розділ 3. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ МЕДІАКУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ОСВІТИ 221
3.1. Концепція розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів
освіти 221
3.2. Матриця професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти:
структурні компоненти та їхні складники 238
3.3. Критеріальний вимір і характеристика рівнів розвитку професійної
медіакультури майбутніх магістрів освіти 263
Висновки до третього розділу 274
Список використаних джерел до третього розділу 276
Розділ 4. НАУКОВО-МЕТОДИЧНА СИСТЕМА РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ МЕДІАКУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ОСВІТИ 289
4.1. Система розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів
освіти 289
4.2. Педагогічні умови розвитку професійної медіакультури майбутніх
магістрів освіти 299
4.2.1. Створення та підтримка медіаінформаційного середовища закладу
вищої освіти 313
4.2.2. Реалізація медіаосвітнього змісту професійної підготовки майбутніх
магістрів освіти 325
4.2.3. Активізація самостійної навчально-пізнавальної діяльності
майбутніх магістрів освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій 335
4.2.4. Актуалізація сучасних напрямів і технологій розвитку професійної
медіакультури майбутніх магістрів освіти 350
Висновки до четвертого розділу 387
Список використаних джерел до четвертого розділу 389
Розділ 5. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ З РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ МЕДІАКУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ОСВІТИ 406
5.1. Логіка і завдання дослідно-експериментальної роботи 406
5.2. Аналіз результатів констатувального етапу експерименту 427
5.3. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи 442
Висновки до п’ятого розділу 467
Список використаних джерел до п’ятого розділу 469
ВИСНОВКИ 476
ДОДАТКИ 483
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Сучасний освітній медіапростір ставить новітні вимоги до професійної підготовки фахівців освіти, з-поміж яких першорядними є засвоєння інформаційно -комунікаційних та медіаосвітніх технологій, засобів презентації навчальної інформації, вироблення здатності забезпечувати творчо-пошукове навчання, уміння використовувати мультимедіа-технології та медіазасоби в освітньому процесі. Цифрові технології дозволяють оперувати значним масивом інформації, тому важливим умінням магістра освіти стає здатність швидко систематизувати інформацію, визначати її цінність, можливості застосування в професійній діяльності, тобто постає питання про розвиток медіакультури сучасного фахівця освіти.
Актуальність зазначеної проблеми засвідчено в освітніх законодавчих та нормативно-правових документах, зокрема в Законах України - «Про вищу освіту» (2014), «Про освіту» (2017); Указі Президента України «Про національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» (2013); Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» (2015); Концепції впровадження медіаосвіти в Україні (2010, 2016), Концепції «Нова українська школа» (2017), Концепції розвитку педагогічної освіти (2018) тощо.
Сучасна професійна медіаосвітня підготовка майбутніх магістрів у закладах вищої освіти враховує також вимоги міжнародних документів, освітніх стандартів і кваліфікацій, з-поміж яких резолюція Європарламенту з медіаграмотності у світі цифрових технологій (2008), Паризька декларація ЮНЕСКО з медіаінформаційної грамотності в цифрову епоху (2014), Європейська «Рамка цифрової компетентності для громадян» (2016), Європейська рамка цифрової компетентності вчителів (2017), програма Європейського Парламенту «Цифрова Європа: 2021-2027 роки» (2018), рамка кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (2018).
Проблема розвитку медіакультури сучасного фахівця освіти привертає увагу дослідників різних галузевих напрямів. Філософське осмислення медіаосвітньої діяльності, медіакультури, її змісту, сутності, цілей, завдань та проблем обґрунтовано в працях В. Возчикова, Г. Михалєвої, В. Савчука, Л. Ороховської; питання медіапсихології розглянуто в дослідженнях С. Єниколопова, М. Жижиної, Л. Найдьонової, Є. Проніної, Н. Череповської та ін. У педагогічній літературі значну увагу звертають на питання теорії й практики медіаосвіти, зокрема досліджують історію медіаосвіти в різних країнах (В. Колесніченко, Л. Мастерман, А. Новикова, В. Робак, І. Чемерис та ін.); концепції, моделі та методи медіаосвіти (О. Баришполець, Д. Бекінгем,
І. Жилавська, Л. Зазнобіна, Л. Мастерман, Г. Онкович, С. Пензін, О. Федоров, Е. Харт, О. Шариков та ін.); медіаосвіту в професійній підготовці майбутніх педагогів (Т. Бешок, Ю. Казаков, О. Коневщинська, Н. Рижих, О. Шипнягова, Н. Шубенко та ін).
Безумовно, здійснені наукові розвідки, спрямовані на вивчення особливостей застосування медіаосвітніх технологій у фаховій підготовці, з’ясування їхньої сутності, змісту, основних компонентів, функцій, розроблення методик та концепцій їх упровадження в освітній процес, є цінними для цього дослідження, проте розвиток професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти на сьогодні залишається поза увагою науковців.
Розвиток професійної медіакультури набуває особливої актуальності в процесі підготовки майбутніх магістрів освіти, що зумовлено низкою чинників:
- підвищеними вимогами суспільства до висококваліфікованих фахівців освіти та недостатнім станом їхньої професійної підготовки в галузі медіаосвіти;
- потребою проєктування змісту професійної підготовки в галузі медіаосвіти та недостатнім рівнем розроблення його теоретичних і методичних засад в умовах університету;
- важливістю постійного розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти і недостатньою теоретичною розробленістю проблеми, відсутністю на рівні закладів вищої освіти ефективної системи професійної підготовки фахівців з медіаосвіти.
Актуальність окресленої проблеми, відсутність її комплексного вивчення, потреба в розв’язанні виявлених суперечностей зумовили вибір теми дослідження «Теоретичні і методичні засади розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки та менеджменту освіти як складника комплексної наукової теми - «Соціально-професійне становлення особистості» (державний реєстраційний номер 0116U003481), що входить до переліку наукових досліджень Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Тему затверджено вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 11 від 30.11.2014) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук України (протокол № 8 від 15.12.2015).
Мета дослідження - теоретичне обґрунтування, розроблення та експериментальна перевірка системи розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти.
Завдання дослідження:
1. Визначити зміст базових понять дослідження й проаналізувати феномен «професійна медіакультура майбутніх магістрів освіти».
2. Узагальнити вітчизняні й зарубіжні наукові стратегії розвитку професійної медіакультури майбутніх фахівців освітньої галузі.
3. Дослідити теоретико-методологічні підходи до розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти.
4. Обґрунтувати концептуальні засади системи розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти.
5. Схарактеризувати змістову структуру, визначити критерії, показники та рівні розвитку професійної медіакультури майбутніх фахівців освітньої галузі.
6. Розробити систему розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти в закладах вищої освіти.
7. Експериментально перевірити ефективність розробленої системи розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти та педагогічні умови її реалізації.
Об’ єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх магістрів освіти в закладах вищої освіти.
Предмет дослідження - система розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти.
Провідна ідея дослідження полягає в тому, що цілісний, багатофункційний, динамічний процес розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти є невіддільним складником їхньої професійної підготовки в умовах розвитку медіаінформаційного суспільства, що враховує сучасні глобалізаційні процеси, вітчизняний і зарубіжний досвід підготовки фахівців освітньої галузі та рівень розвитку медіаосвітніх технологій. Цілеспрямований розвиток професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти у закладах вищої освіти сприятиме підвищенню якості їхньої професійної підготовки, конкурентоспроможності, всебічному професійно- особистісному розвитку і саморозвитку.
Концепція дослідження. В основу дослідження покладено філософські, психологічні, педагогічні, медіазнавчі положення щодо важливості розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти. Розвиток медіакультури студентів - це формування нового стану, поглядів і знань, потрібних для успішної реалізації професійної діяльності в умовах медіаосвітнього простору сучасної школи, критичного мислення внаслідок упровадження в освітній процес системи розвитку професійної медіакультури.
У процесі аналізу наукових праць із проблеми розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти визначено концепти, якими підтверджено провідну ідею дослідження. Система розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти ґрунтується на системному підході, що дозволяє розглядати розвиток професійної медіакультури на
методологічному, теоретичному й методичному рівнях.
Методологічний концепт інтегрує філософсько-методологічні основи дослідження, методологічні підходи та принципи. Унаслідок їхнього сукупного впливу на досліджуваний процес концепт віддзеркалює взаємодоповнювальні (культурологічний, інформаційний, семіотичний, інтермедійний, системний, синергетичний, технологічний, компетентнісний) методологічні підходи до розвитку професійної медіакультури, що застосовуються в єдності, тобто культурологічний підхід доповнює інформаційний, семіотичний - інтермедійний, системний - синергетичний, технологічний - компетентнісний.
У концепті також віддзеркалено принципи розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти, реалізацію яких передбачено на різних рівнях: методологічному - це принципи науковості, системності, неперервності, наступності; загальнодидактичному - змістові, з-поміж яких діяльності, наочності, професійної спрямованості; особистісному - суб’єктні, зокрема свідомості, активності, самоосвіти, мобільності; методичному - специфічні, між ними принципи органічної єдності теоретичної та практичної підготовки, комунікативності, універсальності, динамічності.
Теоретичний концепт передбачає обґрунтування дефініцій основних понять дослідження, до яких належать «розвиток», «медіаосвіта», «медіакультура», «майбутні магістри освіти», «професійна медіакультура майбутніх магістрів освіти»; розроблення концепції, системи й педагогічних умов розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти;
створення критеріально-рівневої структури професійної медіа культури, що є результатом цієї підготовки.
Теоретичним підґрунтям дослідження є положення, висновки, результати наукових розвідок з таких проблем: філософських концепцій освіти як культури С. Гессена, І. Зязюна, І. Клімова та ін.; культурологічних концепцій М. Бахтіна, С. Кримського, Ю. Пассова, В. Розіна та ін.; професійної підготовки майбутніх фахівців (С. Архангельський, Є. Барбіна, Н. Грама, Н. Гузій, О. Дубасенюк, Т. Жаровцева, М. Євтух, Е. Карпова, Я. Кічук, Н. Кузьміна, З. Н. Курлянд, А. Линенко, С. Литвиненко, В. Лозова, В. Луговий, Н. Ничкало, В. Радул, О. Романовський, В. Сластьонін, Р. Хмелюк, Л. Хомич та ін.); цілісної побудови освітнього процесу (Ю. Васильєв, В. Ільїн, В. Краєвський, В. Семиченко та ін.); теорії педагогічних систем, системного аналізу педагогічного процесу вищої школи (А. Алексюк, В. Беспалько, В. Загвязинський, А. Хуторський та ін.); педагогічного процесу як суб’єкт-суб’єктної взаємодії, цілісність соціального й професійного становлення особистості (Ю. Бабанський, М. Кларін,
0. Леонтьєв, В. Радул, Г. Щедровицький та ін.); сутність, зміст, технології педагогічної освіти (В. Бондар, І. Богданова, Є. Бондаревська, Г. Селевко,
H. Щуркова, І. Якіманська та ін.); особистості та її розвитку в процесі педагогічної діяльності (А. Вербицький, В. Галузинський, Ю. Завалевський,
1. Зязюн, О. Мороз, І. Підласий, О. Савченко, О. Семеног, О. Сухомлинська та ін.); розвитку медіакультури з погляду філософії (О. Бутурліна, В. Возчиков, В. Савчук, Є. Смірнов, Л. Ороховська та ін.), соціології (О. Єфанов та ін.), культурології (Л. Гоц, Н. Кирилова, В. Яромчук та ін.), соціальних комунікацій (В. Бакіров, М. Бутиріна, Н. Зражевська, В. Корнєєв, М. Осюхіна, В. Різун, О. Семенець та ін.), інформаційних технологій, (С. Ттттук, В. Каймін,
I. Роберт та ін.), мистецтвознавства (С. Єрохін, А. Скорик та ін.), психології (О. Баришполець, С. Максименко, Л. Найдьонова, О. Череповська та ін.) і педагогіки (І. Бондаренко, Н. Духаніна, В. Іванов, Ю. Казаков, І. Колеснікова, О. Коневщинська, Г. Онкович, В. Осадчий, Н. Шубенко та ін.).
Технологічний концепт дає змогу впроваджувати в освітній процес педагогічних закладів вищої освіти України систему розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти і відповідних педагогічних умов, зокрема цільову систему професійної підготовки та навчально-методичного забезпечення; експериментально перевірити ефективність системи.
Система розвитку професійної медіакультури складається із цільового, стратегічно-нормативного, теоретико-методологічного, організаційно -
змістового, діагностично-результативного блоків, які поєднано системою зв’язків, що дозволяють продемонструвати, як технологічно потрібно забезпечувати реалізацію педагогічних умов для досягнення визначеної мети та отримання запланованого результату. У нашій роботі конкретизовано етапи розвитку досліджуваного феномена (теоретико -методологічний, процесуально-технологічний і рефлексивно-результативний), методи (традиційні, інтерактивні), форми, компоненти змісту, критерії, рівні сформованості; запропоновано механізм нормативно -методичного
забезпечення для впровадження й функціонування системи розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти.
Провідна ідея та основні положення концепції віддзеркалено в загальній гіпотезі дослідження, суть якої полягає в тому, що процес розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти буде ефективним, якщо його реалізувати в системі, що впливатиме на поетапний компонентів професійної медіакультури під час навчальної та позааудиторної діяльності в закладах вищої освіти.
Загальну гіпотезу конкретизовано частковими, які передбачають, що розвиток професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти на кожному етапі професійної підготовки можливий, якщо:
- забезпечити теоретико-методологічне підґрунтя професійної підготовки інтеграцією гуманітарної та професійно-практичної підготовки, що зумовить цілісний розвиток професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти;
- застосувати інноваційні, інформаційно-комунікаційні, інтерактивні технології в освітньому процесі для вияву особистісних рис і розвитку критичного мислення кожного студента в досліджуваному напрямі; поступово реалізувати педагогічну систему взаємопов’язаних форм і методів освітнього процесу, спрямованого на розвиток професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти;
- сприяти розвитку професійної медіакультури й особистісних характеристик відповідно до сучасних вимог української школи, які впливають на формування в майбутніх магістрів освіти готовності до професійної діяльності в контексті медіаосвіти;
- ураховувати принципи інтегрованості, поєднання індивідуальних і колегіальних форм навчання, що забезпечить емоційно насичену й активну практичну діяльність майбутніх магістрів освіти на кожному етапі професійної підготовки;
- розробити науково-методичну систему підготовки майбутніх магістрів освіти для розвитку професійної медіакультури.
Під час виконання завдань на різних етапах наукового пошуку використано комплекс взаємопов’язаних методів дослідження:
- аналіз і синтез, порівняння, узагальнення наукової та науково- методичної літератури, державних документів, нормативно-правової бази, концепцій; періодичних педагогічних видань, довідкової літератури, інтернет- ресурсів застосовано для визначення стану розробленості окресленої проблеми та окремих її аспектів, систематизації даних сучасного педагогічного досвіду вітчизняних і зарубіжних закладів вищої освіти з розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти;
- термінологічний аналіз - для вдосконалення понятійно- термінологічної бази, конкретизації дефініції та сутності понять;
- аксіоматичний - для побудови нової наукової теорії на підставі загальноприйнятих наукових положень педагогіки та теорії і методики професійної освіти;
- індукція, дедукція, порівняння, систематизація й узагальнення - для з’ясування різних поглядів щодо низки нерозв’язаних питань, створення нових наукових понять, окреслення шляхів розв’язання наукової проблеми;
- класифікація - для упорядкування й логічного розподілу наукових підходів, принципів розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти;
- системний - для визначення основних компонентів професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти та розроблення системи заходів для розвитку цього феномена;
- моделювання - для розроблення системи розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти та розроблення відповідного науково-методичного забезпечення цього процесу;
- педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) - для перевірки дієвості системи розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти;
- педагогічне спостереження - для отримання первинної інформації про об’єкт дослідження, побудови теорії досліджуваної проблеми й перевірки її на практиці, формування робочої гіпотези дослідження та її подальшої конкретизації;
- тестування, анкетування, експертна оцінка, самоаналіз і самооцінювання - для накопичення фактичного матеріалу з проблеми дослідження та отримання найбільш точних результатів;
- математичні й статистичні (середніх величин, парних порівнянь, регресійного й кореляційного аналізу) - для оброблення та представлення результатів експериментального дослідження, аналізу, визначення статистичних показників для перевірки висунутої гіпотези й кількісного встановлення кореляції між досліджуваними явищами та процесами;
- графічні: для наочного ілюстрування й порівняння результатів експериментальної роботи в графічних зображеннях і табличних формах.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу проведено в Центральноукраїнському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, Криворізькому державному педагогічному університеті, Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького. На різних етапах експерименту впродовж 2014-2019 рр., взяли участь 497 осіб, з них у формувальному етапі експерименту - 246 студентів, майбутніх магістрів освіти.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що вперше:
- цілісно досліджено проблему розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти; теоретично обґрунтовано концептуальні засади розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти як основи їхнього удосконалення в системі; проаналізовано базові поняття дослідження й визначено, що поняття «професійна медіакультура майбутніх магістрів освіти» є інтегральною якістю особистості, що характеризується медіаосвітньою спрямованістю, системою теоретико-педагогічних знань у галузі медіакультури, сформованою здатністю орієнтуватися в медіаінформаційному просторі, умінням мислити медіаосвітніми категоріями, свідомим використанням медіаресурсів у професійній діяльності; розроблено структуру професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти та схарактеризовано її компоненти (ціннісно-мотиваційний, інформаційно - когнітивний, діяльнісно-технологічний, рефлексивно-оцінювальний); розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено науково-методичну систему розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти, яка містить цільовий, стратегічно-нормативний, теоретико- методологічний, організаційно-змістовий, діагностико-результативний блоки; визначено критерії (мотиваційний, когнітивний, операційний, особистісний) і показники, що відповідають компонентам професійної медіакультури майбутніх магістрів, виокремлено чотири рівні її розвитку: низький, середній, достатній, високий; обґрунтовано авторську концепцію розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти; розроблено навчально -методичне забезпечення з розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти, що складається з комплексу освітніх технологій та методики їх реалізації;
- уточнено зміст понять «розвиток», «медіаосвіта», «медіакультура особистості», «професійна медіакультура»;
- узагальнено ідеї вітчизняних і зарубіжних науковців щодо розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти;
- удосконалено зміст професійної медіакультури як комплексного багатозначного утворення; реалізацію культурологічного, інформаційного, семіотичного, інтермедійного, системного, синергетичного, технологічного і компетентнісного підходів до розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти;
- подальшого розвитку набули положення щодо методологічних, теоретичних і методичних основ розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти; упровадження в освітній процес інноваційних технологій та методів, розуміння розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти як неперервного, цілеспрямованого, поетапного процесу в умовах професійної підготовки.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні в освітній процес закладів вищої педагогічної освіти навчально- методичного забезпечення, у якому представлено: комплекс авторських навчальних програм та інтегрованих спецкурсів («Основи інформатики та ІКТ в мистецькій освіті», «Сучасні освітні технології у викладанні мистецьких дисциплін», «Медіакультура фахівця освіти»), навчально-методичний посібник у співавторстві («Основи комп’ютерних систем» (2014) з грифом МОН України), методичні рекомендації.
Результати дослідження дають змогу розширити й збагатити традиційні підходи до організації процесу підготовки майбутніх магістрів освіти, презентувати нові інформаційно-комунікативні технології, які містять систему кейсів, фреймів, зорієнтованих на розвиток складників професійної медіакультури. Розроблено експериментальну систему розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти, яку методично інтерпретовано в конкретних формах, методах і функціях навчання студентів. Реалізація системи є складним, діалектичним і динамічним процесом, що відбувається в суб’єкт-суб’єктній взаємодії під час аудиторних, позааудиторних занять у закладах вищої освіти й у період виробничої практики.
Матеріали дослідження можна використати в процесі розроблення нових навчальних програм освітніх рівнів «бакалавр», «магістр»; окремі положення доречно використовувати для оновлення змісту лекційних курсів і завдань виробничої практики, обґрунтування нових методик їх викладання в системі підвищення кваліфікації вчителів.
Результати дослідження впроваджено в практику роботи Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка про впровадження № 01-62/138 від 17.05.2019), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка про впровадження № 294/03-а від 06.09.2019), Криворізького державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 09/1-452/3 від 24.09.2019), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка про впровадження № 2170/01 від 01.10.2019), Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (довідка про впровадження № 01- 28/1666 від 01.10.2019).
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення й результати дисертаційної роботи представлено на наукових, науково-практичних конференціях, медіафестивалях і медіаконкурсах, зокрема: міжнародних - «Дидактика Яна Амоса Коменського: від минулого
до сьогодення» (Умань, 2012), «Совершенствование преподавания в современном вузе: теория, практика, анализ и оценка» (Минск, Беларусь, 2012), «Инновационные образовательные технологи в учреждении образования» (Брест, Беларусь, 2012), «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2014), «Мистецька освіта ХХІ століття: виклики сьогодення» (Кіровоград, 2014, 2015),
«Медиасфера и медиаобразование» (Могилев, Беларусь, 2015), «Етнодизайн у контексті українського національного відродження та європейської інтеграції» (Полтава, 2015), «ІІ Дунайські наукові читання: духовно-творча константа особистості» (Ізмаїл, 2016), «Мистецький освітній простір у контексті формування сучасної парадигми освіти» (Кропивницький, 2016¬2019), «Шімон Холлоші - яскравий представник Нодьбанської школи живопису, педагог та художник» (Ужгород, 2017), «Modern Problems of Management: Economics, Education, Health Care and Pharmacy» (Opole, Poland,
2017) , «Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті» (Суми, 2017), «Педагогіка мистецтва і мистецтво педагогічної дії» (Київ, 2017), «Морально- патріотичне виховання студентської молоді в системі вищої освіти» (Бар,
2018) , «Modern Innovative and Information Technologies in the Development of Societyty» (Katowice, Poland, 2018); «Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи» (Умань, 2018); «Economic and social-focused issues of modern world» (Bratislava, Slovakia, 2018); «Професійна освіта в умовах сталого розвитку суспільства» (Київ, 2018 р.), «Педагогическое образование в условиях трансформационных процессов: новые требования к содержанию и результатам» (Минск, Беларусь, 2018); «Современное образование: преемственность и непрерывность образовательной системы «школа-университет-предприятие» (Г омель, Беларусь, 2019); «Естетичні засади розвитку педагогічної майстерності викладачів мистецьких дисциплін» (Умань, 2019); «Аудиовизуальные медиа в условиях трансформации социокультурной среды» (Минск, Республика Беларусь, 2019); «Актуальні проблеми мистецької освіти і художньої культури» (Київ, 2019), «Сучасна педагогіка та психологія: методологія, теорія і практика» (Київ, 2019); «Scientific-Business Conference on Leadership, Innovation, Management and Economics - LIMEN 2019» (Graz, Austria, 2019); медіафестивалях «Голоса молодых за устойчивое развитие» (Мінськ, 2016¬
2019) ; конкурсі з комп’ютерної графіки та вебдизайну «CreDiCo» (Суми, 2019); всеукраїнських - «Проблеми компетентнісного підходу у підготовці майбутніх учителів: тенденції та перспективи» (Кривий Ріг, 2012), «Образотворче мистецтво, дизайн, художня педагогіка: проблеми та їх вирішення» (Дніпропетровськ, 2012), науково-педагогічний діалог з міжнародною участю (на виконання завдань інноваційного проєкту «Розквіт» з теми «Створення науково-методичних засад формування у дітей навчально- дослідницьких умінь») (Кіровоград, 2014), «Медіакартина світу: формування особистості під впливом медіа» (Бердянськ, 2017), «Актуальні проблеми мистецької освіти в системі вищої школи» (Херсон, 2018), «Медіаграмотність у сучасному суспільстві» (Київ, 2018), «Мистецька освіта: традиції, сучасність, перспектива» (Кривий Ріг, 2019), «Сучасні інформаційні технології в освіті та науці» (Житомир, 2019), «Медіаосвіта як інструмент розвитку громадянського суспільства в Україні» (Маріуполь, 2019); щорічних звітних наукових і науково-практичних конференціях професорсько- викладацького складу Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Кропивницький, 2012-2019).
Результати дослідження апробовано під час стажування «Організація освітнього процесу, програм підготовки та наукової роботи в закладах вищої освіти Європейського Союзу» у Вищій Школі управління й адміністрації в Ополє (2017, Wyzsza Szkola Zarz^dzania i Administracji w Opole, Poland). Відповідно до індивідуального плану стажування студентам, які навчаються на другому рівні вищої освіти за освітньою програмою «Медіапедагогіка», проведено лекцію «Теоретико-методологічні засади розвитку професійної медіакультури майбутніх фахівців освітніх спеціальностей»; презентовано навчально-методичне забезпечення дисципліни «Медіакультура фахівця освіти»; також розроблено мультимедійні медіапроєкти з фахових дисциплін; узагальнено досвід професійної підготовки майбутніх магістрів освіти на педагогічному факультеті Вищої Школи управління й адміністрації в Ополє.
Особистий внесок здобувача в працях, опублікованих у співавторстві. У монографії «Series of monographs Faculty of Architecture, Civil Engineering and Applied Arts Katowice School of Technology» авторським є розділ «Formation of skills for the creation of linear and graphic compositions by means of computer technologies for future specialists of artistic specialties» (1,9 др. арк.); у монографії «Innovates and information technologies in education» авторським є розділ «Formation of skills for the creation of linear and graphic compositions by means of computer technologies for future specialists of artistic specialtie» (1,7 др. арк.); у навчальному посібнику «Основи комп’ютерних систем» авторськими є розділ 1 «Інформаційні та медіаосвітні технології у професійній діяльності майбутніх магістрів освіти», розділ 6 «Комп’ютерні презентації у творчій діяльності», розділ 7 «Інтернет-технології для творчості та навчання», зміст лабораторних занять і тестових завдань з навчальної дисципліни «Основи інформатики та ІКТ» (5,2 др. арк.); у статті «Моделювання колірної гармонії майбутніми вчителями образотворчого мистецтва на заняттях з інформаційних технологій» авторським є дослідження технології інформаційного моделювання в професійній підготовці майбутніх магістрів освіти (0,3 др. арк.).
Публікації. Результати дослідження викладено в 43 наукових публікаціях автора, з-поміж яких: 1 монографія (одноосібна), 2 розділи у двох колективних монографіях, 1 навчальний посібник (у співавторстві), 3 навчально-методичні посібники, 3 програми навчальних дисциплін, 23 статті, у яких віддзеркалено основні наукові результати дослідження (з них 17 статей - у наукових фахових виданнях України, 5 статей - у закордонних наукових виданнях, 1 стаття - у науковому виданні, що включено до міжнародних наукометричних баз даних), 2 статті (1 - у співавторстві), які додатково презентують наукові результати дисертації.
Кандидатську дисертацію на тему «Формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до застосування комп’ютерної графіки у професійній діяльності» зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти захищено 2012 року. Її матеріали в докторській дисертації не використано.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (629 найменувань, з них - 127 іноземною мовою), 14 додатків на
132 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 525 сторінок, з них - 393 сторінки основного тексту.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації запропоновано новий алгоритм розв’язання проблеми розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти на основі її цілісного наукового аналізу, обґрунтування теоретичних і методологічних засад, розробленої та апробованої системи розвитку професійної медіакультури майбутніх фахівців і науково -методичного забезпечення її реалізації. Результати дослідження дають підстави сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань.
1. За результатами аналізу нормативних документів, філософських, психолого-педагогічних, медіазнавчих наукових і методичних праць установлено, що попри значну кількість досліджень, пов’язаних з підготовкою майбутніх магістрів освіти, питання розвитку їхньої професійної медіакультури ще не достатньо опрацьовано в педагогічних дослідженнях.
У дослідженні уточнено поняття «медіакультура особистості» як складника загальної культури, що ґрунтується на знаннях про сутність і специфіку медійних процесів, дає змогу транслювати соціокультурний досвід засобами медіа й реалізується внаслідок діалогового способу взаємодії людини з медійним суспільством.
Поняттю «майбутній магістр освіти» відповідає особа студента, який навчається на другому (магістерському) рівні вищої освіти й здобуває поглиблені теоретичні та практичні знання, уміння, навички за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), засвоює загальні засади методології педагогічної діяльності, формує інші компетентності, достатні для ефективного виконання інноваційних завдань професійної діяльності.
За нашим тлумаченням, поняття «професійна медіакультура майбутніх магістрів освіти» - це інтегральна якість особистості, що характеризується медіаосвітньою спрямованістю, системою теоретико-педагогічних знань у галузі медіакультури, здатністю орієнтуватися в медіаінформаційному просторі, умінням мислити медіаосвітніми категоріями, свідомим використанням медіаресурсів у професійній діяльності. Професійну медіакультуру майбутніх магістрів освіти розглянуто, з одного боку, як складник їхньої професійної культури, а з іншого - як складник особистісної медіакультури, які уможливлюють успішну реалізацію медіаосвітньої діяльності майбутнього фахівця.
2. На основі аналізу нормативних документів, дисертацій, практичного досвіду, даних офіційних сайтів університетів, навчальних планів і програм підготовки майбутніх магістрів освіти досліджено сучасний стан системи професійної підготовки вітчизняних і зарубіжних закладів вищої освіти. З’ясовано, що розвиток професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти здійснюється декількома способами: 1) упровадженням у процес професійної підготовки медіаосвітніх технологій; 2) модифікацією змісту окремих дисциплін навчального плану магістерської підготовки відповідних модулів, розділів, тем, що передбачає вивчення інформаційно-комунікаційних технологій для розв’язання професійних завдань; 3) уведенням дисциплін, безпосередньо спрямованих на розвиток професійної медіакультури студентів; 4) запровадженням програм підготовки магістрів освіти за напрямом «Медіаосвіта».
3. Схарактеризовано теоретико-методологічні засади дослідження розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти відповідно до культурологічного, інформаційно-семіотичного, інтермедійного, системного, синергетичного, технологічного, компетентнісного підходів; загальнодидактичних принципів (системності, науковості, розвитку, історизму, ефективності, діяльності, поетапності, динамізму, оптимізації, реалізованості, проєкції, діагностичності, завершеності), які деталізовано й доповнено принципами синергетичного й системного підходів (пріоритету глобальної мети, структурним, функціональним, комунікативним, інформаційно-управлінським, алгоритмізації, відтворення, єдності, пов’язаності, варіативності компонентів, ієрархії, невизначеності, конструктивної цілісності, взаємної адаптації, доцільності), і принципів технологічного, компетентнісного підходів, які в розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти становлять єдине ціле.
4. Розроблено концепцію розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти, яка ґрунтується на: філософських положеннях теорії пізнання; доктрині розвитку медіаінформаційного суспільства; знаннях про принципи функціонування та розвитку єдиного медіаінформаційного простору; концепції навчання впродовж життя; діяльнісної теорії навчання; основних напрямах інформатизації освіти; положеннях освітніх стандартів підготовки магістрів освіти і стандартів їхньої професійної діяльності; ідеях сучасної філософії освіти про розвиток і саморозвиток особистості.
Провідна ідея дослідження полягає в тому, що розвиток професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти є невіддільним складником їхньої професійної підготовки в умовах розвитку медіаінформаційного суспільства, що враховує сучасні глобалізаційні процеси, вітчизняний і зарубіжний досвід підготовки фахівців освітньої галузі та рівень розвитку медіаосвітніх технологій. Цілеспрямований розвиток професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти у закладах вищої освіти сприятиме підвищенню якості їхньої професійної підготовки, конкурентоспроможності, всебічному професійно - особистісному розвитку і саморозвитку.
5. Здійснено кластерний аналіз медіакультури, який дозволив з-поміж її складників визначити ціннісно-мотиваційний, інформаційно-когнітивний, діяльнісно-технологічний та рефлексивно-оцінювальний компоненти.
У дослідженні визначено критерії (мотиваційний, когнітивний, операційний, особистісний) і показники, що відповідають компонентам професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти, виокремлено чотири рівні її розвитку (низький, середній, достатній, високий).
Ціннісно-мотиваційний компонент актуалізує професійну медіаосвітню спрямованість особистості; формує установку на підвищення рівня особистої і професійної медіакультури; забезпечує прагнення до критичного сприймання та аналізу медіаінформації для навчальної й майбутньої професійної діяльності; зумовлює ціннісну орієнтацію на професійну реалізацію майбутніх магістрів освіти в сучасному інформаційному медіапросторі.
Інформаційно-когнітивний компонент передбачає здобуття знань про базові терміни, теорії, розвиток медіакультури, розуміння процесу масової комунікації та медійних впливів у реальному світі; знань про роль і місце інформаційних технологій, можливості використання медіаресурсів і прикладного програмного забезпечення в професійній діяльності магістрів освіти; засвоєння теоретико-педагогічних знань у галузі медіаосвіти.
Діяльнісно-технологічний компонент забезпечує практичне застосування знань, розміщених у медіапросторі; формує здатність самостійно сприймати, оцінювати медіаінформацію й критично аналізувати твори медіакультури; виробляє методичні вміння реалізації медіаосвітньої діяльності; уміння здійснювати наукові дослідження в галузі медіакультури; ефективно взаємодіяти з медіапростором, створювати нові продукти медіакультури сучасного суспільства.
Рефлексивно-оцінювальний компонент поєднує процеси сприймання та впровадження в практику норм поведінки, орієнтує на комунікативні процеси (медіакомунікацію та міжкультурну взаємодію), етику спілкування в медіапросторі, накопичення професійного досвіду; вироблення здатності до медіасприйняття, оцінювання й самооцінювання результатів медіаосвітньої діяльності; рефлексивність; здатність до саморозвитку.
6. Теоретично обґрунтовано й розроблено систему розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти, узгоджену з логікою процесу професійної підготовки з урахуванням його змісту, педагогічних умов, навчально-методичного забезпечення, інформаційно-технологічних
особливостей професійної підготовки майбутніх магістрів освіти.
У структурі запропонованої системи представлено п’ять блоків: цільовий, стратегічно-нормативний, теоретико-методологічний,
організаційно-змістовий, діагностично-результативний, які поєднано невіддільними зв’язками, що дозволяє продемонструвати технологічність забезпечення педагогічних умов для досягнення поставленої мети та одержання запланованого результату. Досягнення поставленої мети можливе за таких педагогічних умов: створення та підтримка медіаінформаційного середовища закладу вищої освіти; реалізація медіаосвітнього змісту професійної підготовки майбутніх магістрів освіти; активізація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційно- комунікаційних технологій; актуалізація сучасних напрямів і технологій розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти.
7. Ефективність запропонованої системи розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти забезпечують такі педагогічні умови: створення та підтримка медіаінформаційного середовища закладу вищої освіти; реалізація медіаосвітнього змісту професійної підготовки майбутніх магістрів освіти; активізація самостійної навчально -пізнавальної діяльності майбутніх магістрів освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій; актуалізація сучасних напрямів і технологій розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти.
У процесі дослідження встановлено, що медіаінформаційне навчальне середовище, у якому здійснюється розвиток професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти, потребує виконання низки передумов, з-поміж яких: запровадження відповідної конструктивної політики закладу вищої освіти та створення необхідних умов щодо використання інформаційних і медіаосвітніх технологій у навчанні; наявність певного досвіду та готовність викладачів і студентів до використання інформаційних технологій у навчальному процесі; вільний доступ до інформаційних ресурсів; розроблення навчально-методичного комплексу на основі застосування медіаосвітніх технологій; удосконалення програмно-методичного забезпечення педагогічного процесу та допомога в обслуговуванні технічних засобів.
Для реалізації медіаосвітнього змісту професійної підготовки майбутніх магістрів освіти оновлено зміст дисциплін навчального плану для успішного формування системи знань, умінь і навичок з використання інформаційних і
медіаосвітніх технологій у професійній діяльності; оптимізовано проведення навчальної практики «Засоби дистанційної освіти: Moodle» і вдосконалено зміст її програми. Активізація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій спрямовує студентів на самостійність у здобутті знань, передбачає вироблення складних умінь і навичок бачити мету та зміст роботи, організовувати самоосвіту, умінь по-новому підходити до розв’язання індивідуальних завдань, спрямованих на пізнавальну й розумову активність, здатності до творчості й навчально - дослідного пошуку. Актуалізацію сучасних напрямів і технологій розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти забезпечено впровадженням в освітній процес підготовки студентів медіаосвітніх технологій для задоволення інформаційних, інтелектуальних, культурних та комунікаційних потреб особистості: інформаційне моделювання, кейс-методи, смарт-технології, метод проєктів, медіамистецтво тощо.
Розроблено навчально-методичні матеріали (навчальну програму курсу «Медіакультура фахівця освіти» для магістрів, які навчаються за освітньою програмою за спеціальностями 011 Освітні, педагогічні науки (Педагогіка вищої школи), 014.12 Середня освіта (Образотворче мистецтво), 014.13 Середня освіта (Музичне мистецтво), посібники, методичні рекомендації, навчально-методичні комплекси) для забезпечення науково-навчального супроводу процесу розвитку професійної медіакультури майбутніх фахівців освіти.
Експериментально доведено позитивний вплив розробленої системи на розвиток професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти, формування мотиваційно-ціннісного, інформаційно-когнітивного, діяльнісно-
технологічного й рефлексивно-оцінювального компонентів.
Установлено, що внаслідок проведення педагогічного експерименту професійна медіакультура на високому рівні в експериментальних групах зросла на 22,48 %, на достатньому - на 23,26 %, у контрольних - на 1,64 % і 4,25 % відповідно, що пояснюється ефективністю впровадження розробленої системи.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти. Перспективи подальших досліджень убачаємо в розробленні концепції розвитку професійної медіакультури майбутніх магістрів освіти як висококваліфікованих фахівців; поширенні теоретико -методологічних засад дослідження на розвиток професійної медіакультури майбутніх фахівців інших галузей діяльності тощо.