ГАЛУЗЕВА ЛЕКСИКА В СЛОВНИКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11-ТИ ТОМАХ (1970-1980 рр.) (семантичний та стилістичний аспекти)

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

На правах рукопису

БАЛОГ Валентина Олександрівна

УДК 811:161.2’374.3:373.46

ГАЛУЗЕВА ЛЕКСИКА
В СЛОВНИКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
В 11-ТИ ТОМАХ (1970-1980 рр.)
(семантичний та стилістичний аспекти)

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук, професор
ТАРАНЕНКО Олександр Онисимович

Київ 2002

ЗМІСТ

ЗМІСТ....

2

ВСТУП..

6

РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГАЛУЗЕВОЇ ЛЕКСИКИ
ЧЕРЕЗПРИЗМУЛЕКСИКОГРАФІЧНОЇФІКСАЦІЇ......

12

1.1. Місце спеціального слова в лексико-семантичній системі мови..

16

1.1.1. Класифікаційна характеристика галузевої лексики........

17

1.1.2. Галузева лексика в рамках парадигматичних відношень......

31

1.1.3. Взаємозв’язок галузевої та загальновживаної лексики......

45

Висновки...

48

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ЛЕКСИКОГРАФІЧНОГО ОПИСУ СЕМАНТИКИ ТА СТИЛІСТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГАЛУЗЕВОЇ ЛЕКСИКИ..........

50

2.1. Термін як об’єкт лексикографії....

50

2.1.1. Термінографія як основний засіб фіксації термінолексики...

57

2.1.2. Загальномовний тлумачний словник як основна праця національної лексикографії.....

60

2.2. Особливості семантичної характеристики спеціальних слів у загальномовному тлумачному словнику...

62

2.2.1. Загальна характеристика..

62

2.2.2. Типи тлумачення спеціальних слів у загальномовному тлумачному словнику..

65

2.3. Особливості стилістичної характеристики спеціального слова в межах загальномовного тлумачного словника.....

68

2.3.1. Основні проблеми лексикографічної стилістики спеціального слова в рамках загальномовного тлумачного словника...

69

2.3.2. Система засобів стилістичної характеристики спеціальних слів у тлумачному словнику..

79

2.3.3. Ремаркування як основний спосіб стилістичної характеристики реєстру тлумачних словників загального типу. Зміст і функції загальних та галузевих ремарок....................

82

Висновки...

88

РОЗДІЛ ІІІ. СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНАХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗЕВОЇ ЛЕКСИКИ У СЛОВНИКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11-ТИ ТОМАХ (1970-1980 рр.)........

90

3.1. Словник української мови в 11-ти томах (1970-1980 рр.).........

90

3.1.1. Загальна характеристика....

90

3.1.2. Семантична характеристика галузевої лексики в Словнику української мови...

92

3.1.3. Стилістична характеристика галузевої лексики в Словнику української мови...

98

3.2. Лексико-стилістичний аналіз галузевої лексики, поданої в Словнику української мови, за терміносистемами.....................

105

3.2.1. Групування галузевої лексики за терміносистемами.........

105

3.2.2. Характеристика терміносистем....

110

3.2.2.1. Наукова термінологічна лексика...

111

3.2.2.2. Технічна та виробничо-промислова термінологічна лексика.....

118

3.2.2.3. Соціальна термінологічна лексика....

124

3.2.2.4. Термінологічна лексика культури та мистецтва..

133

3.2.2.5. Галузева лексика з ремаркою спец. (спеціальне слово) ..................

136

Висновки...

138

РОЗДІЛ IV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕДОЛІКІВ ЛЕКСИКОГРАФІЧНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ГАЛУЗЕВОЇ ЛЕКСИКИ, ВИЯВЛЕНИХ У СЛОВНИКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11-ТИ ТОМАХ.......

139

4.1. Стилістичні недоліки лексикографічної інтерпретації галузевої лексики в Словнику української мови (синхронічний аспект)....

144

4.1.1. Непослідовність у використанні обмежувальної або уточнювальної ремарок.......

145

4.1.1.1. Відсутність відповідної ремарки при слові в разі потреби..

146

4.1.1.2. Непослідовність функціонально-стильової характеристики однотипних одиниць....

147

4.1.1.3. Непослідовність у ремаркуванні лексичних одиниць спеціального призначення в рамках словотвірного гнізда...

151

4.1.1.4. Непослідовність використання галузевих ремарок при словах з відсильною формою тлумачення....

152

4.1.1.5. Відсутність ремарки при термінологічному значенні в полісемічному слові.....

153

4.1.1.6. Непослідовність використання ремарок при термінологічних словосполученнях.....

155

4.1.2. Неточність ужитої в Словнику української мови ремарки (щодо стилістичних параметрів спеціального слова в мові)...............................

157

4.1.2.1. Звуження галузевим ремаркуванням семантики слова...............

157

4.1.2.2. Надмірне узагальнення спеціального слова....

158

4.1.2.3. Невідповідність між значенням ремарки та значенням позначуваної нею одиниці...

160

4.1.2.4. Використання ремарок, не зафіксованих у списку скорочень СУМ...

163

4.1.3. Позиційна невідповідність ремарки у рамках словникової статті.................................................................................................................

164

4.1.4. Непослідовність у застосуванні різних форм функціонально-стильової характеристики галузевої лексики........

165

4.2.Семантичні недоліки лексикографічної інтерпретації галузевої лексики в Словнику української мови (синхронічний аспект)....

167

4.2.1. Непослідовність фіксації можливих значень та відтінків значень спеціальних слів...

168

4.2.2. Непослідовність у лексикографічній фіксації термі­нологічних словосполучень ............................................

171

4.2.3. Непослідовність та неточності у використанні ілюстративного матеріалу ..

173

4.3. Питання відповідності лексикографічної інтерпретації галузевої лексики її сучасному стану (діахронічний аспект стилістичної та семантичної характеристики)..

177

4.3.1. Відсутність нових термінологічних значень та їхніх відтінків у реєстрових словах....

178

4.3.2. Неповнота семантичної характеристики..

179

4.3.3. Відсутністьтрансформованих вузькогалузевих слів, а такожнеологізмів.............................................................................................

179

4.3.4. Політична забарвленість семантичної характеристики галузевої лексики .............................................................................................................

180

4.3.5. Обмеження галузевою ремаркою детермінологізованої одиниці або такої одиниці, що перейшла до класу загальнотермінологічної лексики..

180

4.4. Пропозиції щодо удосконалення існуючої системи функціонально-стильової характеристики галузевої лексики в загальномовному тлумачному словнику..........

183

Висновки...

186

ВИСНОВКИ..

187

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....

193

ВСТУП
Розвиток науки, її стан на будь-якому етапі цього розвитку, інтегрування чи диференціація наук, розвиток додаткових напрямів і течій, формування основних проблем та відповідних завдань будь-якого наукового напрямку, безперечно, зумовлюються соціальними чинниками. Невпинний та всебічний розвиток суспільства це могутній рушій інноваційних процесів як у науці в цілому, так і в лінгвістиці зокрема. При створенні наукових продуктів нового покоління так чи інакше постає необхідність усебічного та докорінного перегляду наявних надбань, що пройшли перевірку часом, для поліпшення їхньої якості.
Лексикографічна продукція безумовно належить до такої, яка не має конкретних рамок терміну придатності, адже словники, незалежно від часу виходу, завжди мали й матимуть велике значення і будуть потрібними людству. Однак природні зміни в системі мови, необхідність фіксації лексичного складу та норм його вживання в певний проміжок часу, а також поліпшення ефективності сприйняття інформації, поданої в словнику, зумовлюють потребу періодичного перевидання існуючих видань, удосконалення методики опису реєстрового складу словника.
Свого часу повний вихід Словника української мови в 11-ти томах (далі СУМ) у 1970 1980 роках в Інституті мовознавства ім. О.О.Потебні став своєрідним підсумком плідної роботи фахівців у багатьох галузях лінгвістики, про що фактично свідчить багатоаспектність характеристики поданого лексичного матеріалу та велика кількість схвальних відгуків [20, 35, 84, 106, 108, 113, 119, 125 та ін.]. Базуючись на великому і різноманітному з погляду походження, функціонування та стилістичної забарвленості лексико-фразеологічному матеріалі, який кількісно становить понад 134 тис. слів, СУМ є передовсім нормативним орієнтиром у мовному потоці. Основою для формування реєстру словника стала потужна лексична база картотека, фонди якої в Інституті мовознавства ім. О.О.Потебні на той час становили близько 5 млн. одиниць слововживання і яка була сформована шляхом опрацювання великої кількості літературних джерел різного спрямування, матеріалів мови письменників минулого й сучасності, публіцистики, наукової літератури і т. ін. Таким чином, СУМ став дуже важливим джерелом поширення та зміцнення мовних норм, підвищення культури мови взагалі, адже в історії народу створення хорошого нормативного словника подія великого науково-культурного значення”[63, 19].
На сьогоднішній день Словник української мови в 11-ти томах без перебільшення можна назвати основною працею українського словникарства. Звичайно, за останнє десятиліття (уже в період незалежності України) з’явилися нові видання тлумачних словників, проте їх укладання так чи інакше ґрунтується на методологічних засадах та, власне, й реєстрі СУМ. Очевидно, з появою нової лексикографічної продукції не зникла потреба у створенні нового якісного загальномовного тлумачного словника української мови, що зумовлено багатьма чинниками, головними серед яких є зміни: у словниковому складі української мови з інтралінгвального погляду та в суспільстві з екстралінгвального погляду. І.К.Білодід зазначав, що філологічний словник як багатоаспектна наукова праця має фіксувати передову думку епохи, сучасні ідеї, сучасний рівень розвитку літературної мови й тенденції її розвитку в історичному процесі” [12, 12].
Серед основних напрямів дослідження цього словника найактуальнішими є аналіз його реєстрового складу з погляду стилістичного розмежування (галузевої, просторічної, історичної, застарілої лексики тощо), з граматичного погляду (категорії іменників, прикметників, дієслів тощо), а також характеристика основних параметрів лексикографічної інтерпретації лексики з позиції сучасності, пошук шляхів удосконалення фіксації лексичного складу мови. Аналіз галузевої лексики, зафіксованої в СУМ, це закономірний та важливий етап у комплексі досліджень реєстру словника, оскільки одним із найскладніших питань у процесі укладання будь-якого загальномовного тлумачного словника є добір до реєстру та подання саме галузевої лексики. У цьому руслі в українському мовознавстві є багато цінних праць [33, 47, 78, 79, 105, 107, 109, 149, 180-181 та ін.], які мають безперечне значення для цього дослідження, проте поки що немає комплексного, цілісного дослідження галузевої лексики української мови в Словнику української мови в 11-ти томах, здійсненого з сучасного погляду на стан та лексикографічну інтерпретацію галузевої лексики.
Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю проведення дослідження галузевої лексики в реєстрі СУМ з метою, по-перше, всебічного семантичного та стилістичного її аналізу в лексикографічному аспекті, по-друге, виявлення фактів, які можна вважати недоліками Словника української мови в цій площині на сучасному етапі функціонування української мови, а також пошуку додаткових засобів недопущення типових помилок такого роду при створенні словників нового покоління. Після виходу перших трьох томів СУМ було висловлено ряд зауважень щодо семантико-стилістичної характеристики галузевої лексики [50, 6-79]. У цьому дослідженні вперше систематизовано виявлені у СУМ недоліки, здійснено їх класифікаційну характеристику на прикладі окремих типових фактів та подано пропозиції щодо удосконалення існуючої методики функціонально-стильової характеристики галузевої лексики в загальномовному тлумачному словнику.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У зв’язку з метою Національної академії наук України видання нового покоління академічних україномовних словників, підтриманою Указом Президента України Про розвиток національної словникової бази” від 7 серпня 1999 року за № 967/99, постала потреба перегляду та аналізу всіх шарів лексики, зафіксованих сучасними словниками, найповнішим серед яких є СУМ. Наше дослідження проводиться в рамках наукової теми відділу лексикології та комп’ютерної лексикографії Інституту української мови НАН України Теоретичні й практичні аспекти дослідження лексико-фразеологічного складу сучасної української літературної мови”.
Мета дослідження полягає в удосконаленні методики функціонально-стильової характеристики галузевої лексики в загальномовному тлумачному словнику для підвищення ефективності користування словниками та отримання максимально точної інформації про функціонально-стильову належність слова.
Поставлена мета зумовлює виконання таких завдань:
1. Аналіз галузевої лексики та її різновидів як вагомого шару лексичного складу, її функціональних особливостей у системі мови.
2. Аналіз методів та способів лексикографічної фіксації семантики та стилістичних особливостей галузевої лексики в загальномовному тлумачному словнику.
3. Семантико-стилістичний аналіз галузевої лексики, зафіксованої в СУМ.
4. Виявлення основних помилок і недоліків семантико-стилістичної характеристики галузевої лексики в СУМ, групування їх за загальними критеріями, детальний опис. Формулювання пропозицій щодо удосконалення методики функціонально-стильової характеристики галузевої лексики в загальномовному тлумачному словнику.
Об’єктом дослідження є повне видання Словника української мови в 11-ти томах як основної лексикографічної праці загальномовного тлумачного типу. Предмет дослідження в рамках вказаного об’єкта галузева лексика української мови, пошук одиниць якої для аналізу було здійснено вибірково.
Наукова новизна роботи полягає у проведенні цілісного дослідження, яке б відтворювало співвідношення між характеристикою лексики спеціального призначення у Словнику української мови в 11-ти томах та фактичним її станом у лексичній системі сучасної української мови з метою використання результатів аналізу для удосконалення методики функціонально-стильового опису галузевої лексики в процесі перевидання або створення нових тлумачних словників української мови.
Методи дослідження. У процесі дослідження застосовано описовий метод із залученням методики порівняльної характеристики, яка ґрунтується на зіставленні спільних з погляду лексико-семантичної та функціонально-стильової характеристик лексичних одиниць як у Словнику української мови, так і порівняно з лексикографічною інтерпретацією аналогічних одиниць у деяких інших словниках української, а також російської мов.
Теоретичне значення роботи полягає в систематизації знань про спеціальне слово та його лексикографічну інтерпретацію як на загальномовному рівні, так і на рівні СУМ як найбільшої праці сучасного українського словникарства, а також у визначенні та аналізі типових недоліків загальномовних тлумачних словників.
Практична цінність дослідження зумовлюється його переважно прикладним спрямуванням і дозволяє при використанні результатів у нових загальномовних словниках поліпшити сприйняття матеріалу користувачем, уникнути непослідовності викладу матеріалу. Результати дисертації можуть бути також перспективними для реалізації на ЕОМ і використаними при створенні електронних версій існуючих та нових словників з погляду удосконалення пошукової системи за галузевими ознаками.
Особистий внесок здобувача. Результати, отримані в дослідженні, є наслідком самостійної роботи дисертантки.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях відділу лексикології та комп’ютерної лексикографії Інституту української мови НАН України, на засіданні молодіжної наукової ради Інституту української мови НАН України (Київ, 2002), на науковій конференції Українська термінологія і сучасність”, яка відбулася 26-28 вересня 2001 року в Київському національному економічному університеті.
За темою дисертації опубліковано такі статті:
1. Загальне ремаркування спеціальної лексики та його застосування в сучасній лексикографії (на матеріалі різних типів словників української мови) // Система і структура східнослов’янських мов: Збірник наукових праць. К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2001. С. 128-134.
2. Функціонально-стильова характеристика спеціальної лексики в Словнику української мови в 11-ти томах // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. К., 2002. Т.5. №1. С. 55-61.
3. Галузева лексика в Словнику української мови” в 11-ти томах через призму часу // Система і структура східнослов’янських мов: Збірник наукових праць. К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2002. С. 128-132.
4. Функціонально-стилістична характеристика термінологічних словосполучень у Словнику української мови” в 11-ти томах // Українська термінологія і сучасність. К., 2001. Вип. ІV. С. 301-304.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох основних розділів, висновків та списку використаної літератури, що налічує 195 позицій. Загальний обсяг дисертації 207 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
Дослідження галузевої лексики в Словнику української мови в 11-ти томах, здійснене шляхом використання описового методу із залученням методики порівняльної характеристики, дозволяє зробити такі висновки:
1. Галузева лексика, зафіксована в СУМ, є частиною термінологічної макросистеми української літературної мови, основним критерієм добору якої до реєстру словника стало широке вживання в писемній та усній мові, фіксація в загальній (не фаховій) пресі, літературних джерелах української мови, підручниках курсу загальноосвітньої школи.
2. У СУМ зафіксовані спеціальні слова майже всіх категорій класифікаційної структури термінологічної лексики української мови, крім групи терміноїдів та групи індивідуальних слів, що входять до класу неофіційної термінології.
3. У СУМ застосовані різні типи семантичної характеристики, основним із яких є тлумачення вокабули в правій частині словникової статті після орфографічної, граматичної та стилістичної характеристик. Характер тлумачення філологічний. Усі реєстрові галузеві слова супроводжуються відповідною граматичною характеристикою, показані орфографічні та акцентуаційні норми їх уживання, у разі потреби вказано норми сполучуваності з іншими лексичними одиницями мови, в багатьох словникових статтях подається ілюстративний матеріал. Тлумачні рубрики розміщені в словниковій статті відповідно до парадигми лексичних значень: основне похідне (переносне) стійке сполучення слів. Позиція термінологічного значення в словниковій статті полісемічного слова залежить від його семантичної характеристики, яка визначає первинність або вторинність номінації.
4. У словнику використано змішану систему як стилістичної характеристики, так і власне ремаркування. Функціонально-стильова характеристика галузевої лексики подається в СУМ двома шляхами: 1) через текст тлумачення, з якого випливає та вужча галузь діяльності, в якій вживається відповідне слово; 2) через додавання до тлумачення відповідної вказівки: ремарки (загальної або галузевої) чи спеціальної вказівки в тексті тлумачення. Використано загальні ремарки спец. (спеціальне слово) та наук. (наукове слово), а також близько 90 галузевих ремарок, проте використовуються вони непослідовно. У словнику відсутня чітка система функціонально-стильової характеристики спеціальних слів.
5. З погляду лексико-стилістичної характеристики в СУМ зафіксована: 1) термінолексика науки; 2) термінолексика техніки та виробництва; 3) термінолексика управління; 4) термінолексика культури та спорту. Ступені присутності в словнику одиниць кожної із груп суттєво не розрізняються. Функціонально-стильовий супровід простежується переважно при словах термінах науки (крім загальнонаукових), техніки та виробництва. Меншою мірою ремаркованою є термінологічна лексика суспільної сфери побутування.
6. У результаті семантико-стилістичного аналізу реєстрової галузевої лексики Словника української мови в 11-ти томах виявлено недоліки та неточності, які умовно поділено на дві загальні групи:
1) синхронічні недоліки. Їх існування зумовлене певною непослідовністю у викладі матеріалу на основі розробленої методики, поданої в Проспекті тлумачного словника української мови (К., 1958) та в передмові до СУМ, і характеризується допущенням неточностей ще в процесі укладання словника;
2) діахронічні недоліки. Їх проявлення з часом уже після повного виходу словника зумовлене суттєвими якісними та кількісними змінами в лексичній, конкретніше в термінологічній, системі української мови. Серед основних причин виникнення таких недоліків є: а) термінологізація лексичних одиниць; б) детермінологізація лексичних одиниць; в) виникнення й формування нових терміносистем; г) зміни в устрої українського суспільства.
7. До синхронічних недоліків у стилістичному аспекті належать такі:
1) непослідовність у використанні обмежувальних та уточнювальних ремарок; обставини існування цього недоліку групуються таким чином:
а) відсутність обмежувальної та уточнювальної ремарок у разі гострої потреби;
б)непослідовність функціонально-стильової характеристики однотипних одиниць;
в) непослідовність у ремаркуванні лексичних одиниць спеціального призначення в рамках словотвірного гнізда;
г) непослідовність використання галузевих ремарок при словах з відсильною формою тлумачення;
ґ) відсутність ремарки при термінологічному значенні у словниковій статті полісемічного слова:
- у випадку, коли має місце наслідок термінологізації загальновживаного слова;
- у випадку існування в слова кількох спеціальних значень та функціонування його в кількох відповідних термінологічних полях;
д) непослідовність використання ремарок при термінологічних словосполученнях;
2) неточність ужитої ремарки щодо стилістичних параметрів слова в мові, яка виявляється:
а) у звуженні галузевою ремаркою реальної семантики слова;
б) у надмірному узагальненні значення спеціального слова шляхом загального ремаркування;
в) у невідповідності між значенням, яке має ремарка, та значенням позначуваної нею лексичної одиниці;
г) у використанні ремарок, не зафіксованих у списку скорочень СУМ;
3) позиційна невідповідність ремарки в рамках словникової статті;
4) непослідовність у застосуванні різних форм функціонально-стильової характеристики галузевої лексики.
8. До синхронічних недоліків у семантичному аспекті належать такі:
1) непослідовність у фіксації можливих значень та відтінків значень спеціальних слів;
2) непослідовність у лексикографічній фіксації термінологічних словосполучень, а саме використання термінологічних словосполучень як заголовної одиниці в словниковій статті;
3) непослідовність та неточності у використанні ілюстративного матеріалу.
9. До діахронічних недоліків у стилістичному аспекті належить обмеження галузевою ремаркою детермінологізованої одиниці або такої одиниці, що перейшла до класу загальнотермінологічної лексики.
10. До діахронічних недоліків у семантичному аспекті належать такі:
1) відсутність нових значень та семантичних відтінків реєстрових слів;
2) відсутність трансформованих вузькогалузевих слів, що на сучасному етапі розвитку мови мають усі підстави бути включеними до загальномовного словника, а також неологізмів;
3) неповнота семантичної характеристики реєстрового слова;
4) політична забарвленість семантичної інформації про спеціальне слово.
Варто зазначити, що значну кількість допущених неточностей зумовлює відсоток так званого лексикографічного суб’єктивізму, який полягає в однобічності надання певних характеристик слову. Насправді ж об’єктивний погляд на ситуацію показує, що інформація про слово, зрозуміла одному користувачеві словником, є мало або й зовсім незрозумілою для іншого. Тому вважаємо доцільним і логічним використання повної системи ремаркування галузевих слів, як загального, так і галузевого, в рамках функціонально-стилістичної характеристики галузевої лексики в загальномовному тлумачному словнику.
11. На основі викладених вище результатів дослідження семантико-стилістичної характеристики спеціальної лексики в СУМ для поліпшення якості словника шляхом удосконалення системи функціонально-стильової та стилістичної характеристик термінологічних слів реєстру словника пропонуємо:
1) дотримуватися послідовності у тлумаченні та функціонально-стильовій характеристиці спеціальної лексики, особливо в тому разі, коли слова належать до однієї тематичної групи або перебувають у парадигматичних взаємовідношеннях: синонімічних, антонімічних, родо-видових;
2) використовувати при укладанні загальномовного тлумачного словника всі засоби функціонально-стильової характеристики спеціальної лексики: загальне ремаркування, галузеве ремаркування, стилістичне ремаркування незалежно від форми викладу тлумачного матеріалу, особливо в рубрикованих словникових статтях;
3) у рубрикованій словниковій статті термінологічне значення заголовної одиниці обов’язково позначати відповідною ремаркою. Якщо таких значень у даному слові декілька, обов’язково супроводжувати всі їх відповідними позначками. Такий підхід застосовувати і при функціонально-стильовій характеристиці термінологічних словосполучень;
4) у разі використання відсильного типу тлумачення для спеціального слова або словосполучення обов’язково супроводжувати реєстрову одиницю відповідною ремаркою;
5) чітко розмежовувати використання загальних ремарок: ремарку наук. (наукове слово) використовувати для функціонально-стильового уточнення загальнонаукових термінів та термінологічних словосполучень, ремарку спец. (спеціальне слово) за призначенням, сформульованим у передмові до Словника, тобто в разі загальної термінологічності слова або словосполучення та невизначеності сфери його побутування;
6) у рамках галузевого ремаркування використовувати загальногалузеві ремарки типу техн. (техніка), мист. (мистецтво), пром. (промисловість), сусп. (суспільство) тощо; у разі функціонування слова в споріднених сферах, що належать до однієї загальної тематичної групи[1], використовувати галузеві ремарки відповідно до галузей діяльності людини;
7) подавати ілюстративні приклади до всіх спеціальних слів та термінологічних словосполучень, оскільки саме контекстуальне оточення найвагоміший чинник, що відкриває шлях спеціальному слову до загальномовного тлумачного словника національної мови. Рекомендується також формувати ілюстрації до словникових статей у вигляді речень, а не словосполучень для того, щоб уникнути невідповідності між реальним значенням заголовної одиниці та її значенням в ілюстративному словосполученні. Це є можливим, оскільки формування реєстру словника здійснюється на основі картотеки, де слова фіксуються в межах певного контексту, який допомагає визначити семантику слова;
8) у багатотомному словнику на початку кожного тому в разі потреби слід обов’язково подавати додатковий список використовуваних галузевих ремарок, не зафіксованих у головному списку умовних скорочень, оскільки їхня кількість у процесі укладання словника може збільшуватися в зв’язку з розвитком термінологічної системи мови та розширенням кола галузей діяльності людини.
12. Результати, отримані в дослідженні, мають також перспективи застосування на ЕОМ. По-перше, внаслідок використання поданих пропозицій сукупність словникових статей як основний структурний масив словника отримає алгоритмічну будову, що матиме велике значення у разі укладання електронних версій словника. По-друге, гіпотетично, в рамках електронного словника загальні та галузеві ремарки можуть стати ключем до відповідних термінологічних словників у межах пошукової системи загального електронного словника. На нашу думку, це дозволить наблизити такий словник до універсального.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Автоматизация в лингвистике: Сб. статей, пер. с англ., франц., нем. и чешского яз. / Ред. и сост. Л.Н.Засорина. М.-Л.: Наука, 1966. 158 с.
2. Актуальные проблемы современной лексикографии. Словарная работа в школе и вузе: Материалы Всерос. науч. конф. (Астрахань, 24-26 сентября 1998г.) / Науч. ред. А.Н.Тихонов. Астрахань: Изд-во Астрах пед. ун-та, 1999. 187 с.
3. Актуальные проблемы учебной лексикографии. М.: Рус. язык, 1977. 320 с.
4. Алексеюк В.С. Структура словникової статті та системність терміна // Міжвузівський лінгвістичний семінар: Матеріали. Донецьк, 1970. С.195-198.
5. Анализ метаязыка словаря с помощью ЭВМ. М.: Наука, 1982. 96 с.
6. Анисимов А.В. Компьютерная лингвистика для всех: Мифы. Алгоритмы. Язык. К.: Наукова думка, 1991. 208 с.
7. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. М.: Учпедгиз, 1957. 295 с.
8. Бабкин А.М. Лексикографические заметки // Вопросы языкознания. 1955. №2. С.90-97.
9. Баран Я.А. К вопросу об индивидуально-авторских образованиях как источнике пополнения терминологии // Материалы IV научно-методической конференции преподавателей кафедр иностранных языков. Вып. 6. Вопросы романо-германского языкознания. Челябинск, 1975. С. 10-12.
10. Барлас Л.Г. Русский язык. Стилистика: Пособие для учителей. М.: Просвещение, 1978. 256 с.
11. Білецький-Носенко П.П. Словник української мови / Підготував до видання В.В.Німчук. К.: Наукова думка, 1966. 422 с.
12. Білодід І.К. Словарь и время // Вибрані твори в трьох томах. Т.1. Соціолінгвістика. Загальні питання мовознавства. К.: Наукова думка, 1986. С.308-315.
13. Брагина А.А. От номенклатурного знака к названию предмета // Русский язык в школе. 1967. №4. С.47-56.
14. Брагина А.А. Старые слова в новых словосочетаниях и осмыслениях // Русский язык в национальной школе. 1966. №6. С. 69-71.
15. Будагов Р.А. Толковые словари в национальной культуре народов. М.: Изд-во МГУ, 1989. 151 с.
16. Букчина Б.З., Калакуцкая Л.П. Сложные слова. М.: Наука, 1974. 151 с.
17. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. К.: Радянська школа, 1955. 248 с.
18. Булаховський Л.А. Про типи словників // Українська мова в школі. 1955. №1. С. 21-25; №2. С. 3-11.
19. БурцеваВ.В. Слова с пометой специальное” в семнадцатитомном академическом Словаре современного русского литературного языка” (1948-1965 гг.). Автореф. дис канд. филол. наук.: 10.02.01. М., 1975. 24 с.
20. Бурячок А.А. Перший тлумачний словник української мови // Наша культура. 1971. №10. С. 5-6.
21. Бурячок А.А. Формування спільного фонду соціально-політичної лексики східнослов’янських мов. Назви відносин між державами, народами. К.: Наукова думка, 1983. 248 с.
22. Ващенко В.С. Українська лексикологія. Семантико-стилістична типологія слів: Посіб. для студентів-філологів. Дніпропетровськ.:ДДУ, 1979.127 с.
23. Вертель В.А., Вертель Е.В., Рогожникова Р.П. К вопросу об автоматизации лексикографических работ // Вопросы языкознания. 1978. №2. С. 104-110.
24. Виноградов В.В. О некоторых вопросах теории русской лексикографии // Вопросы языкознания. 1956. №5. С. 80-94.
25. Винокур Г.О. Проблема культуры речи // Русский язык в советской школе. 1929. №5. С. 82-92.
26. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Сборник статей по языковедению. Т.5. Труды Московск. ин-та истории, философии и лит. М., 1939. С. 3-54.
27. Вісник Київського лінгвістичного університету. Т.5. Серія філологія. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2002. №1. 178 с.
28. Вопросы разработки научно-технической терминологии. Сб. статей / Отв. ред. Р.Я.Грабис. Рига.: Зинатне, 1973. 236 с.
29. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах: Учеб. пособие для филол. спец. вузов. М.: Высшая школа, 1987. 104 с.
30. Горбачук Д.В. Структурно-семантичні типи стійких словосполучень слів в офіційно-ділових текстах: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01. К., 1997. 16 с.
31. Горецький П.Й. З досвіду лексикографічної роботи: Редагування Словника української мови // Лексикографічний бюлетень. 1961. Вип.8. С.45-47.
32. Горецький П.Й. Історія української лексикографії. К.: Вид-во АН УРСР, 1963. 244 с.
33. Градова В.П., Левченко С.Ф. Словарь современного украинского языка. Картотека // Восточнославянские языки. Источники для их изучения. М., 1973. С. 27-32.
34. Гринев С.В. Основы лексикографического описания терминосистем. Автореф. дис д-ра филол. наук: 10.02.04. М., 1990. 32 с.
35. Гринчишин Д.Г. Словник української мови цінне джерело для вивчення духовної культури народу // Мова і духовність нації: Тези реґіональної науково-практичної конференції: Львів, 1989 / Гол. ред. Т.І.Панько. Львів, 1989. 134 с.
36. Гужва Ф.К. Современный русский литературный язык. К.: Вища школа, 1973. 238 с.
37. Гужва Ф.К., Иванова А.Н. Лексика и фразеология русского языка: Учебное пособие. К.: Радянська школа, 1982. 184 с.
38. Дабрынян А.К. Общая характеристика метаязыка толковых словарей. Автореф. дис. канд. филол. наук:10.02.01. Ереван, 1988. 20 с.
39. Даниленко В.П. О терминологическом словообразовании // Вопросы языкознания. 1978. № 4. С. 76-86.
40. Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 245 с.
41. Денисов П.Н. Лексика русского языка и принципы ее описания. М.: Рус. язык, 1980. 253 с.
42. Денисов П.Н. Основные проблемы теории лексикографии. Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.01. М., 1976. 43 с.
43. Денисов П.Н. Практика, теория и история лексикографии в их единстве и взаимообусловленности // Проблемы учебной лексикографии и обучения лексике: Сб. статей / Под. ред. П.Н.Денисова и В.В.Морковина. М.,1978. 192 с.
44. Денисов П.Н. Очерки по русской лексикологии и учебной лексикографии. М.: МГУ, 1974. 255 с.
45. Дорошевський В. Про тлумачення значень слів у словниках // Мовознавство. 1970. №5. С. 10-20.
46. Дослідження з лексикології та лексикографії: Зб. статей / За ред. Л.С.Паламарчука. К.: Наукова думка, 1965. 276 с.
47. Дубичинский В.В. Искусство создания словарей. Конспекты по лексикографии: Учебное пособие. Харьков: ХГПУ, 1994. 102 с.
48. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации. Донецк: Донбасс, 1998. 252 c.
49. Іваницький Р.В. Лексикографічні аспекти нормалізації термінів. Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Львів, 1995. 22 с.
50. Інформаційні матеріали наукової ради з проблеми Закономірності розвитку національних мов у зв’язку з розвитком соціалістичних націй”. К.: Вид-во АН УРСР, 1974. Вип. 16. 80 с.
51. Исследования по русской терминологии: Сб. науч. трудов / Отв. ред. В.П.Даниленко. М.: Наука, 1971. 131 с.
52. Історія, стан і перспективи розбудови української термінології: Тематичний збірник наукових праць. К.: НМК ВО, 1992. 127 с.
53. Как работать над терминологией. Основы и методы. /Пособие сост. по трудам Д.С. Лотте. М.: Наука, 1968. 78 с.
54. Канделаки Т.Л. Значение термина и системы значений научно-технической терминологии // Проблемы языка науки и техники. Логические, лингвистические и историко-научные аспекты терминологии. М.: Наука, 1970. С.3-39.
55. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терминов. М.: Наука, 1977. 167 с.
56. Капанадзе Л.А. Взаимодействие терминологической лексики с общелитературной (на материале современного русского языка). Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01. М., 1966. 25 с.
57. Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. М.: Наука, 1981. 366 с.
58. Касарес Х. Введение в лексикографию. М.: Изд-во иностр. лит., 1958. 354 с.
59. Кисилевский А.И. Языки и метаязыки энциклопедий и толковых словарей. Минск: БГУ, 1977. 176 с.
60. Клименко Н.Ф., Пещак М.М., Савченко І.Ф.. Формалізовані основи семантичної класифікації лексики. К.: Наукова думка, 1982. 250 с.
61. Ковалик І. І. Логіко-лінгвістична проблематика технічної терміно­логії у слов'янських мовах // Вісник Львівського університету. Львів, 1969. Вип. 6. С. 19-22.
62. Ковтуненко Л.С. Комп’ютерно-інформаційні аспекти сучасної української лексикографії. Автореф. дис.канд. техн. наук: 05.25.05. К., 1995. 23с.
63. КодуховВ.И. Общее языкознание:Учебник для студентов филол. специальностей ун-тов и пед. ин-тов. М.: Высшая школа, 1974. 303 с.
64. Козак Л.В. Українська електротехнічна термінологія (словотвірний аспект). Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01. Дніпропетровськ, 2002. 20 с.
65. Комарова З.И. Семантическая структура специального слова и ее лексикографическое описание. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1991. 156 с.
66. Комаровський Б.Б. Русская педагогическая терминология. М.: Просвещение, 1969. 310 с.
67. Крыжановская А.В., Симоненко Л.А. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии. К.: Наукова думка, 1987. 163 с.
68. Крыжановская А.В. Сопоставительное исследование терминологии современных русского и украинского языков: Проблемы унификации и интеграции. К.: Наукова думка, 1985. 204 с.
69. Крысин Л.П. Жизнь слова: Кн. для учащихся ст. класов. М.: Просвещение, 1980. 176 с.
70. Крючкова Т.Б. Особенности формирования и развития общественно-политической лексики и терминологии. М.: Наука, 1989. 151 с.
71. Кузьмин В.П. Нормативная и ненормативная специальная лексика. Проблемы и методы нормализации специальной лексики //Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. М., 1970. С.68-81.
72. Культура слова: Збірник. Вип. 50. К., 1997. 108 с.
73. Кульчицька Т.Ю. Українська лексикографія ХІІІХХ ст.: Бібліографічний покажчик. Львів: НАН України, 1999. 359 с.
74. Левицький В.В. До методики інвентаризації лексичних мікросистем за допомогою словникових дефініцій //Мовознавство. 1989. №1. С. 21-27.
75. Лейчик В.М. Номенклатура промежуточное звено между терминами и собственными именами // Вопросы терминологии и лингвистической статистики:Сб. статей. Воронеж: Изд-во Воронеж. Ун-та, 1974. С. 13-24.
76. Лейчик В.М. Предмет, методы и структура терминоведения. М., 1989. 136 с.
77. Лексикографія сучасної української мови: Методичні матеріали, навчальні словники. / Упоряд. А.І.Мамалига К.: Вид-во КДУ, 1994. 116 с.
78. Лексикологія та лексикографія: Республ. міжвідом. зб. Серія Питання мовознавства”. 2. / Гол. ред. Л.С.Паламарчук. К.:Наукова думка, 1966. 212 с.
79. Лексикологія та лексикографія. ІІІ. К.: Наукова думка, 1969. 143 с.
80. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии. Вопросы теории и методики. М.: Изд-во АН СССР, 1961. 158 с.
81. Маноли И.З. Лексикография и стилистика потенциального слова. Кишинев: Штиинца, 1988. 168 с.
82. Марцинківська О.Є. Переносне значення та образне вживання // Мовознавство. 1973. №3. С.24-32.
83. Мацюк Г.П. Роль терминологии в обогащении общеупотребительной лексики украинского языка. Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.02. Днепропетровск, 1986. 22 с.
84. Мельничук О.С. Словник української мови в 11-ти томах // Вісник АН УРСР. 1984. № 3. С. 100-103.
85. Мовознавство: Доповіді та повідомлення Пленуму Наукової ради Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” / Київ, травень 1996 р. 1996. №4-5. 80 с.
86. Москаленко А.А. Нарис історії української лексикографії. К.: Рад. школа, 1961. 162 с.
87. Науково-технічне слово: Бюлетень Технічного комітету стандартизації термінології Держстандарту та Міносвіти України. Львів, 1995. №4(1). 120 с.
88. Науково-технічний прогрес і проблеми термінології: Тези доповідей Республ. конференції (Львів, травень 1980 р.) / Відп. ред. Л.С.Паламарчук. К.: Наукова думка, 1980. 184 с.
89. Науково-технічний прогрес і сучасні процеси розвитку лексики української мови. Ужгород, 1989. 185 с.
90. Национальная специфика языка и ее отражение в нормативном словаре: Сб. статей / Отв. ред. Ю.Н.Караулов. М.: Наука, 1988. 171 с.
91. Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах. К.: Наукова думка, 1993. 237 с.
92. Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). К.: Міжнародна фінансова агенція, 1997. 303 с.
93. Нечитайло О.И. Синонимы как средство лексикографической интерпретации слова. Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.02. К., 1983. 25 с.
94. Нечитайло О.І. Синоніми в лексикографії. К., 1987. 132 с.
95.