ГЕНДЕРНА СПЕЦИФІКА ОБ’ЄКТИВАЦІЇ КОНЦЕПТУ ЩАСТЯ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

БРАТУСЬ ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

УДК 811.111’42

ГЕНДЕРНА СПЕЦИФІКА ОБ’ЄКТИВАЦІЇ КОНЦЕПТУ ЩАСТЯ
У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Мартинюк Алла Петрівна
доктор філологічних наук, професор

Харків 2009

ЗМІСТ

ВСТУП...............................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічне підґрунтя аналізу гендерної специфіки об’єктивації концепту ЩАСТЯ.....................................................

13

1.1. Підходи до тлумачення концепту ЩАСТЯ у сучасній когнітивній лінгвістиці............................................................................................................
1.2. Когнітивно-дискурсивне тлумачення концепту ЩАСТЯ...........................
1.3. Cтруктура концепту ЩАСТЯ........................................................................
1.4. Концепт ЩАСТЯ як різновид оцінки...........................................................
1.5. Гендерна специфіка концепту ЩАСТЯ.......................................................
1.6. Методика аналізу концепту ЩАСТЯ............................................................

13
18
22
31
36
38

Висновки до розділу 1.......................................................................................

47

РОЗДІЛ 2. Операційні модуси концепту ЩАСТЯ, об’єктивованого засобами сучасної англійської мови..............................................................

50

2.1. Класифікаційний модус концепту ЩАСТЯ.................................................
2.2. Структураційний модус концепту ЩАСТЯ.................................................
2.3. Поняттєва категорія ЩАСТЯ.........................................................................
Висновки до розділу 2........................................................................................

50
63
76
95

РОЗДІЛ 3. Об’єктивація концепту ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі.............................................................

98

3.1. Об’єктивація поняттєво-ціннісного змісту концепту ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ суб’єктами феліцитарної оцінки жіночої статі................................................

98

3.1.1. Мовне втілення гедонічної моделі ЖІНОЧОГО ЩАСТЯ....................
3.1.2. Мовне втілення телеономної моделі ЖІНОЧОГО ЩАСТЯ.................
3.1.3. Мовне втілення епікурейської моделі ЖІНОЧОГО ЩАСТЯ..............

100
114
123

3.2. Об’єктивація поняттєво-ціннісного змісту концепту ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ суб’єктами рефлексії чоловічої статі................................................................

124

3.2.1. Мовне втілення гедонічної моделі ЖІНОЧОГО ЩАСТЯ....................
3.2.2. Мовне втілення телеономної моделі ЖІНОЧОГО ЩАСТЯ.................

124
127

3.3. Об’єктивація образно-ціннісного змісту концепту ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ........
Висновки до розділу 3........................................................................................

128
148

РОЗДІЛ 4. Об’єктивація концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі.............................................................

150

4.1. Об’єктивація поняттєво-ціннісного змісту концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ суб’єктами феліцитарної оцінки чоловічої статі.............................................
4.1.1. Мовне втілення гедонічної моделі ЩАСТЯ......................................
4.1.2. Мовне втілення телеономної моделі ЩАСТЯ...................................
4.1.3. Мовне втілення стоїчної моделі ЩАСТЯ..........................................
4.2. Об’єктивація поняттєво-ціннісного змісту концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ суб’єктами феліцитарної оцінки жіночої статі................................................
4.2.1. Мовне втілення гедонічної моделі ЩАСТЯ......................................
4.2.2. Мовне втілення телеономної моделі ЩАСТЯ...................................
4.3. Об’єктивація образно-ціннісного змісту концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ.....
Висновки до розділу 4........................................................................................

150
150
157
160

161
161
167
168
175

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................................

176

ДОДАТКИ..........................................................................................................

182

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................

199

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ............................................

221

СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................

222

ВСТУП

Зміна панівної парадигми гуманітарних наук з механістичної на когнітивно-дискурсивну в останній третині ХХ століття (discursive turn [187, с146]) обумовила зсув фокусу уваги лінгвістів із системи мови на мовленнєву діяльність людини. Це закономірно посилило інтерес до вивчення концепту як оперативної ментальної одиниці, яка забезпечує мовленнєву діяльність, і сприяло формуванню низки напрямів концептуального аналізу: онтологічного (А.М. Баранов, Д.О. Добровольский [8], М.М.Болдирєв [20], В.З. Демьянков [50; 51], С.А. Жаботинська [54; 55; 56; 57], О.С. Кубрякова [81; 82; 83; 84; 85; 86], Р. Джекендофф [190-194], Дж. Лакофф [205-209] Р.Лакофф [205-209]), логічного (М.Ф. Алефіренко [1], Н.Д.Арутюнова [2-6], О.Л. Бєссонова [19], М.О. Олікова [111], Л.О. Чернейко [149; 150]), лінгвокультурологічного (А.Д.Бєлова [16-18], С.Г.Воркачев [35-39], В.І. Карасик [67-69], М.М.Полюжин [119; 120], А.М.Приходько [124; 125] Г.Г. Слишкін [129; 130], В.М.Телія [139-141]), психолінгвістичного (О.О. Залевська [58-60], В.А.Піщальнікова [115-118]), семантико-психологічного (З.Д. Попова, Й.А.Стернін [121-123]), поетологічного (Л.І. Бєлєхова [11-14], О.П. Воробйова [42-45], О.М. Кагановська [66] M.Freeman [176; 177], R. Tsur [235; 236]) й дискурсивного (О.В.Кравченко [75-77], М.Л. Макаров [87], А.П. Мартинюк [89-93], О.І. Морозова [100; 101], М.В. Нікітін [104-108], А.В. Олянич [112], Ю.С.Степанов [135], І.Є.Фролова [144], І.С.Шевченко [153], О.Й. Шейгал [154]).
Концепт ЩАСТЯ був об’єктом лінгвістичного аналізу з позицій лінгвокультурологічного, логічного та семантико-психологічного підходів. Лінгвокультурологи розглядають особливості об’єктивації концепту ЩАСТЯ в ономасіологічному аспекті на матеріалі російської та англійської лексики, фразеології й паремії (С.Г. Воркачев [36; 38], А.Р. Залялеєва [61], М.М. Медведь [96], О.М. Михайленко [99], І.Б. Русакова [126]). У фокусі уваги представників цього напряму перебуває й близький за змістом до ЩАСТЯ емоційний концепт РАДІСТЬ, який досліджують на матеріалі російської й німецької мов (М.О.Красавський [78]), а також у взаємодії з іншими концептами (Т.А.Ященко [156]). У межах семантико-психологічного напряму емоційний концепт РАДІСТЬ вивчається у семасіологічному аспекті із залученням асоціативного експерименту на матеріалі англійської мови (Ю.Ю. Шамаєва [152]). Логічний аналіз концептів РАДІСТЬ та ЗАДОВОЛЕННЯ на російськомовному матеріалі здійснює А.Д. Пеньковський [114].
Дискурсивний напрям надає нові можливості для дослідження концепту ЩАСТЯ, дозволяючи виокремити індивідуальні смисли, яких набувають засоби його мовного втілення в дискурсивній взаємодії суб’єктів чоловічої та жіночої статі.
Актуальність теми дисертації зумовлена, з одного боку, антропоцентричним характером об’єкта аналізу, концепту ЩАСТЯ, його пріоритетним місцем в системі аксіологічних орієнтирів представників будь-якої лінгвокультури, у тому числі й англомовної, а з іншого боку, залученням методик дискурсивного напряму, які дозволяють дослідити концепт як процес конструювання знання в міжсуб’єктній дискурсивній взаємодії, що втілюється у різноманітних виявах поняттєво-ціннісного й образно-ціннісного змісту. Такий підхід надає абстрактному суб’єкту дискурсу гендерно специфічних характеристик й уможливлює розкриття гендерних особливостей концептуалізації щастя представниками англомовної лінгвокультури, що повною мірою відповідає загальній спрямованості сучасної лінгвістики на виявлення опосередкованої присутності суб’єкта у мові й мовленні.
Зв'язок з науковим темами. Проблематика дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна у межах наукової теми Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов” (номер державної реєстрації 0106U002233).
Мета дисертації полягає у з’ясуванні гендерних особливостей актуалізації концепту ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі.
Для досягнення цієї мети в роботі розв’язуються конкретні завдання:
обґрунтувати теоретико-методологічні засади вивчення гендерної специфіки об’єктивації концепту ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі та розробити методику його аналізу;
надати визначення концепту ЩАСТЯ з позицій дискурсивного підходу;
з’ясувати структуру концепту ЩАСТЯ у класифікаційному, структураційному та ідентифікаційному модусах на підставі когнітивно-семасіологічного аналізу засобів його об’єктивації в англійській мові;
структурувати поняттєву категорію, зорганізовану концептом ЩАСТЯ, шляхом когнітивно-ономасіологічного аналізу синонімів імені концепту в англійській мові;
визначити гендерну специфіку актуалізації поняттєво-ціннісного змісту концепту ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі;
розкрити гендерні особливості реалізації образно-ціннісного змісту концепту ЩАСТЯ в досліджуваному дискурсі.
Об’єктом аналізу є засоби мовного втілення концепту ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі, а предметом специфіка актуалізації його поняттєво-ціннісного та образно-ціннісного змісту суб’єктами дискурсу чоловічої та жіночої статі.
Гіпотеза дослідження спирається на припущення, що представники англомовної лінгвокультури чоловічої та жіночої статі мають гендерно специфічні уявлення про щастя, зумовлені гендерними еталонами і стереотипами, що орієнтують чоловіка й жінку на різні моделі соціальної поведінки. Ці розбіжності визначають специфіку актуалізації поняттєво-ціннісного й образно-ціннісного змісту концепту ЩАСТЯ суб’єктами англомовного дискурсу чоловічої та жіночої статі.
Матеріал дослідження складають 9000 фрагментів сучасного англомовного художнього дискурсу формально рівних висловлюванню або кільком висловлюванням, що містять засоби об’єктивації концепту ЩАСТЯ. Фрагменти виокремлені з 68 художніх прозових творів 68 сучасних англомовних авторів. Вибір матеріалу пояснюється його відповідністю завданням дослідження; зокрема, звернення до художнього дискурсу дозволяє встановити гендерні особливості актуалізації змісту концепту ЩАСТЯ через персонажне мовлення та мовлення оповідача, що описує душевний стан персонажів.
Методологічним підґрунтям дисертації є дискурсивний підхід до вивчення вербалізованих концептів, що спирається на діяльнісний стиль мислення (Л. Віттґенштейн [243], Ж. Делез [49], У. Матурана і Ф.Варела [95], М. Фуко [145]), на підґрунті якого мова тлумачиться як активне середовище формування розумових об’єктів, а не пасивний засіб їх відбиття, а мовний знак розглядається як форма, що наділяється семіотичною значущістю лише у ситуації інтерсуб’єктної дискурсивної взаємодії (І.К. Архипов [7], О.О.Залевська [58-60], О.В. Кравченко [75-77], А.П. Мартинюк [93], О.І.Морозова [101], Ю.С. Степанов [135]).
Методика дослідження є комплексною й передбачає застосування методів лінгвосемантики, когнітивної лінгвістики й дискурс-аналізу: дефініційний та компонентний аналіз залучаються для встановлення поняттєво-ціннісного змісту концепту ЩАСТЯ за семантикою імені концепту та його похідних; фреймове та прототипне моделювання для структурування концепту ЩАСТЯ; метод моделювання категорій за радіально-ланцюжковим принципом для з’ясування організації поняттєвої категорії ЩАСТЯ; інструментарій теорії концептуальної метафори для виявлення образно-ціннісного змісту концепту ЩАСТЯ; інтерпретаційно-текстовий аналіз для виокремлення фрагментів дискурсу, що тематизують ЩАСТЯ; методика когнітивно-прагматичної інтерпретації для встановлення експлікатур, імплікатур та пресупозицій, що відбивають уявлення суб’єктів чоловічої та жіночої статі про щастя; кількісний аналіз для виявлення та порівняння кількісних співвідношень гендерно специфічних поняттєво-ціннісних та образних уявлень про щастя.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше застосовано інтегративний підхід до вивчення системно-мовного та дискурсивного аспектів об’єктивації концепту ЩАСТЯ на англомовному матеріалі й доведено, що представники англомовної лінгвокультури мають гендерно специфічні уявлення про щастя, мотивовані гендерними еталонами і стереотипами, які орієнтують чоловіка й жінку на виконання різних соціальних ролей. Зокрема, уперше надано визначення концепту ЩАСТЯ з позицій когнітивно-дискурсивного підходу; з’ясовано структуру концепту ЩАСТЯ у класифікаційному, структураційному та ідентифікаційному модусах; встановлено структуру поняттєвої категорії, зорганізованої концептом ЩАСТЯ; визначено специфіку актуалізації поняттєво-ціннісного та образно-ціннісного змісту концепту ЩАСТЯ суб’єктами сучасного англомовного художнього дискурсу чоловічої та жіночої статі.
Наукова новизна отриманих результатів узагальнена у положеннях, що виносяться на захист:
1. Концепт ЩАСТЯ є особистісною інтерпретацію соціокультурно зумовленої феліцитарної оцінки, тобто позитивної телеологічної оцінки суб’єктом уособленого об’єкта, яка у випадку збігу суб’єкта й об’єкта в одній особі актуалізується як емоційна оцінка-переживання суб’єктом власного позитивного емоційного стану. Підставою феліцитарної оцінки є феліцитарне добро як ознака, на підґрунті якої суб’єкт здійснює операцію оцінювання, виходячи з особистісних аксіологічних орієнтирів, умотивованих соціокультурними.
2. Логічне поняття ЩАСТЯ містить три гіперознаки: удачливість”, вдалість” та втіха”. Ознаки удачливість” та вдалість” репрезентують позитивну телеологічну оцінку уособленого об’єкта (його стану / властивостей / дій / результатів дій) відстороненим суб’єктом й конкретизуються в різноманітних гіпонімічних проявах, пов’язаних з гіперознаками відношеннями семантичної деривації. Ознака втіха” фіксує емоційне переживання суб’єктом власної оцінки й реалізується у вигляді насолоди (тілесної або ментальної”), радості”, задоволення” й вдоволення”, які відбивають різний ступінь інтенсивності прояву позитивної емоції втіхи.
3. Поняттєва категорія, зорганізована концептом ЩАСТЯ, має два виміри: емоційний, що співвідноситься з концептом ВТІХА, та телеологічний, що корелює з концептами УДАЧЛИВІСТЬ і ВДАЛІСТЬ. На мовному рівні виміри поняттєвої категорії ЩАСТЯ представлені лексемами-членами синонімічних рядів імен названих концептів.
4. Функціонування концепту ЩАСТЯ як соціокультурно зумовленої особистісної оцінки передбачає наявність мотивованої гендерними еталонами та стереотипами специфіки уявлень фемінінних та маскулінних суб’єктів оцінки про феліцитарне добро, яка об’єктивується термінами жіноче щастя” і чоловіче щастя”.
5. Поняттєво-ціннісний зміст концепту ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ, актуалізований у мовленні суб’єктів феліцитарної оцінки чоловічої статі, виявляє переважно андроцентричні уявлення, мотивовані патріархальними гендерними еталонами: гедонічні (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є КОХАННЯ ЧОЛОВІКА) й телеономні (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі МАТЕРІ / БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА). Альтернативні еталони, що лежать у підґрунті телеономного уявлення ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА, є маргінальними.
Суб’єкти феліцитарної оцінки жіночої статі реалізують традиційні й альтернативні уявлення про щастя на основі гедонічної (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є ЗЛАГОДА У РОДИНІ / КОХАННЯ ЧОЛОВІКА / ЕТАЛОННИЙ ЧОЛОВІК / ДИТИНА / НЕСАМОТНІСТЬ / САМОТНІСТЬ / СПІЛКУВАННЯ з РІДНИМИ / ДОСЯГНЕННЯ БАЖАНОГО РЕЗУЛЬТАТУ у РОБОТІ / ГАРНЕ ВБРАННЯ / НАСОЛОДА від ЇЖІ) та телеономної моделей (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА / БЛАГО БЛИЖНЬОГО; ЩАСТЯ МАТЕРІ є ЗАМІЖЖЯ ДОНЬКИ / СОЦІАЛЬНИЙ УСПІХ СИНА :: ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА / не є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА). На відміну від чоловіків, жінки актуалізують епікурейську модель щастя (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є ДУШЕВНИЙ СПОКІЙ / ГАРМОНІЯ).
6. Поняттєво-ціннісний зміст концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ, віддзеркалений суб’єктами феліцитарної оцінки чоловічої та жіночої статі, фіксує спільні традиційні уявлення про щастя чоловіка на основі гедонічної (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є КОХАННЯ ЖІНКИ / УСПІШНІСТЬ у РОБОТІ / ЗЛАГОДА у РОДИНІ / НАСОЛОДА від ЇЖІ) та телеономної моделей (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є БЛАГО БЛИЖНЬОГО). Специфічними для чоловіків є гедонічні уявлення ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є НАСОЛОДА від СЕКСУ / НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ й телеономні ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є САМОРЕАЛІЗАЦІЯ у РОЛЯХ ЛІДЕРА / ГЕРОЯ, а для жінок гедонічні уявлення ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є ВІДЧУТТЯ СВОБОДИ / ФІНАНСОВА ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ / КОМФОРТНА ОДЕЖА та телеономні ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є САМОРЕАЛІЗАЦІЯ у ролях УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА / ВОЛОДАРЯ. Лише чоловіки актуалізують стоїчну модель щастя (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКУ).
7. Образно-ціннісний зміст концептів ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ та ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ переважно репрезентований однотипними конвенціональними онтологічними метафорами, об’єднаними таксономічними зв’язками навколо організаційного центра МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ: ЧОЛОВІЧЕ / ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є НЕЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ (ПРЕДМЕТ / РІДИНА) / ЖИВА ІСТОТА / ВИНАГОРОДА / ОБ’ЄКТ ВОЛОДІННЯ. Відмінності пов’язані з належністю специфікованих корелятів ЖИВА ІСТОТА та НЕЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ до різних доменів: референт ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ має кореляти з домену ВІЙНА (ВОРОГ / ТРОФЕЙ), а ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ з доменів ПРИРОДА (СВІТЛО / ДИКИЙ ЗВІР / РОСЛИНА) та ПРОДУКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ (ДЕЛІКАТЕС / БУДІВЛЯ). Окрім того, обидві статі концептуалізують щастя на основі образ-схеми КОНТЕЙНЕР.
Теоретична значущість роботи полягає у тому, що встановлення гендерної специфіки концепту ЩАСТЯ сприяє розбудові когнітивно-дискурсивного напряму лінгвістичних досліджень. Розроблена методика може застосовуватися для аналізу особливостей актуалізації інших аксіологічно навантажених концептів суб’єктами дискурсу чоловічої та жіночої статі. Результати роботи є внеском у когнітивну лінгвістику (розкриття поняттєво-ціннісного та образно-ціннісного змісту концепту ЩАСТЯ; з’ясування структури поняттєвої категорії ЩАСТЯ), гендерну лінгвістику (встановлення гендерної специфіки актуалізації концепту ЩАСТЯ в англомовному дискурсі), теорію когнітивної метафори (виокремлення гендерно специфічних корелятів концептуального референта ЩАСТЯ).
Практична цінність роботи обумовлена можливістю використання її положень та висновків у лекційних курсах з лексикології (розділ Слово, його структура і значення”) та стилістики англійської мови (розділ Стилістична семасіологія”), загального мовознавства (розділи Мова і суспільство”, Мова і мислення”), а також спецкурсах з когнітивної лінгвістики, гендерної лінгвістики й теорії концептуальної метафори.
Основні положення дисертації пройшли апробацію на засіданнях кафедри теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (2003-2009), Міжнародній науково-методичній конференції Треті Каразінські читання: Методика і лінгвістика на шляху до інтеграції” (Харків 2003), ХІ Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики Функціональний опис природної мови та її одиниць” (Ялта 2004), ХІІ Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики Функціоналізм як основа лінгвістичних досліджень” (Ялта 2005), VIII Міжнародній науково-методичній конференції Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Суми 2009).
Публікації. Основні положення дисертації відображено у 5 статтях у фахових виданнях України і 4 тезах наукових конференцій.
Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, бібліографії, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків. Загальний обсяг роботи 225 сторінок, обсяг основного тексту 181сторінка. Бібліографія містить 244 найменування, список лексикографічних джерел 24 позиції, список ілюстративних джерел 68 позицій. Додатки містять 23 рисунка, що демонструють кількісні співвідношення гендерно специфічних поняттєво-ціннісних та образно-ціннісних уявлень суб’єктів англомовного художнього дискурсу про щастя.
У вступі обґрунтовується вибір теми, актуальність дослідження, встановлюється його зв'язок з науковими темами, визначаються мета та завдання, формулюються об’єкт і предмет, з’ясовуються методологічне підґрунтя, методи та матеріал, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, надається інформація про апробацію та публікації за темою дослідження.
У першому розділі з’ясується теоретико-методологічне підґрунтя дослідження гендерної специфіки мовного втілення концепту ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі, надається визначення концепту ЩАСТЯ та виокремлюються його структурні складники.
У другому розділі проводиться реконструкція змісту концепту ЩАСТЯ у статичних модусах (класифікаційному й структураційному) й встановлюється структура поняттєвої категорії ЩАСТЯ.
У третьому розділі досліджується об’єктивація поняттєво-ціннісного та образного змісту концепту ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ суб’єктами англомовного художнього дискурсу чоловічої та жіночої статі.
У четвертому розділі аналізується об’єктивація поняттєво-ціннісного та образного змісту концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ суб’єктами англомовного художнього дискурсу чоловічої та жіночої статі.
У загальних висновках подаються основні теоретичні положення дисертації, окреслюються можливі перспектив подальших досліджень з обраної тематики.
Додатки містять рисунки, що демонструють кількісні співвідношення гендерно специфічних поняттєво-ціннісних та образних уявлень суб’єктів чоловічої та жіночої статі про щастя.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Когнітивно-дискурсивний напрямок концептуального аналізу надає нові можливості для вивчення концептів як індивідуального знання, що віддзеркалює соціокультурний досвід й формується у дискурсивній інтерсуб’єктній взаємодії індивідів.
З позицій когнітивно-дискурсивного підходу концепт ЩАСТЯ розглядається як феліцитарна оцінка, тобто особливий вид позитивної раціонально-емоційної телеологічної оцінки, яка у випадку збігу суб’єкта і об’єкта актуалізується як переживання суб’єктом позитивного емоційного стану. Підставою феліцитарної оцінки є феліцитарне добро, тобто ознака, що мотивує операцію оцінювання. На соціокультурному рівні феліцитарна оцінка мотивується основними філософськими концепціями ЩАСТЯ, що схематично зводяться до низки реальних логічних визначень: ЩАСТЯ є ВІДСУТНІСТЬ НЕЩАСТЯ/ЩАСТЯ є РАДІСТЬ (гедонічна); ЩАСТЯ є ДУШЕВНИЙ СПОКІЙ/ГАРМОНІЯ (епікурейська); ЩАСТЯ не є РАДІСТЬ/ЩАСТЯ є ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКУ (стоїчна); ЩАСТЯ є ДІЯЛЬНІСТЬ (діяльнісна Арістотелівська); ЩАСТЯ є САМОРЕАЛІЗАЦІЯ/БЛАГО БЛИЖНЬОГО (телеономна); ЩАСТЯ є БОРОТЬБА (пасіонарна).
За результатами когнітивно-семасіологічного аналізу імені концепту ЩАСТЯ, його похідних та синонімічних їм мовних виразів, що надають відомості про концепт ЩАСТЯ у класифікаційному модусі, встановлені три гіперознаки логічного поняття ЩАСТЯ: удачливість”, вдалість” та втіха”. Спільною для усіх трьох гіперознак є ознака позитивна телеологічна оцінка суб’єктом уособленого об’єкта (його стану/дій/результатів дій/властивостей)”, а у випадку збігу суб’єкта й об’єкта оцінки переживання суб’єктом власної оцінки”. Ці ознаки конституюють ядро концепту ЩАСТЯ.
Телеологічна оцінка, що здійснюється відстороненим суб’єктом, є якісною раціональною. Вона реалізується як удачливість” або вдалість” в усіх гіпонімічних проявах цих гіперознак, пов’язаних з останніми відношеннями семантичної деривації (аналогії або контрасту): удачливість” → благословенність”, успішність”, процвітання”; вдалість” → узгодженість”, помірність”, вчасність”, доречність”, влучність”, готовність”, послужливість”, безконфліктність”, умиротворення”, поступливість” життєрадісність” :: невдалість” → недбалість”, непідготовленість”, недосвідченість”, некерованість”.
Оцінка суб’єктом самого себе є кількісною емоційною. Вона фіксує більший/менший ступінь інтенсивності прояву позитивної емоції втіха” й реалізується як насолода: тілесна або ментальна”, радість”, задоволення”, вдоволення”, набожність” та сп’яніння”. Дві останні гіпоознаки пов’язані з гіперознакою втіха” метафоричною асоціацією. Гіпоознака насолода” має метонімічну похідну джерело насолоди”.
Застосування кількісного аналізу актуалізації ознак концепту ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі дозволяє встановити ступінь їх типовості/нетиповості у структураційному модусі концепту ЩАСТЯ. Сильний імплікаціонал концепту ЩАСТЯ складають ознаки, які відбивають різноманітні прояви емоційного стану втіхи: радість”, задоволення”, насолода”, вдоволення” й сп’яніння”. Cлабкий імплікаціонал концепту ЩАСТЯ утворений гіпоознаками вдалості та удачливості: готовність”, життєрадісність”, вчасність”, успішність” і процвітання”, поступливість”, безконфліктність”, умиротворення”, некерованість”, благословенність”, послужливість”, примітивність”, безтурботність”, безвідповідальність”, безконфліктність”.
Концепт ЩАСТЯ структурується на підставі базового акціонального фрейму, який містить слоти: АГЕНС (суб’єкт рефлексії, що здійснює когнітивну операцію оцінювання), ОБ’ЄКТ (об’єкт оцінювання) (у разі збігу суб’єкта й об’єкта оцінки операція оцінювання співпадає з актом переживання власної оцінки), МЕНТАЛЬНА ДІЯ (операція оцінювання) і РЕЗУЛЬТАТ МЕНТАЛЬНОЇ ДІЇ (позитивна оцінка) (у разі збігу суб’єкта й об’єкта оцінки РЕЗУЛЬТАТ каузує позитивний емоційний стан суб’єкта оцінки, який відповідно стає ЕКСПЕРІЄНСЕРОМ цього стану), а також характеристики оцінки: ХАРАКТЕР (телеологічна раціональна або емоційна), ІНТЕНСИВНІСТЬ (кількісні прояви емоційної оцінки), ПІДСТАВИ та МОТИВАЦІЯ (два останні конституенти, як правило, експліцитно не виражені, але можуть бути інференційно виведені з контексту).
Результати аналізу зовнішніх зв’язків концепту ЩАСТЯ у класифікаційному модусі дозволяють виділити два виміри поняттєвої категорії ЩАСТЯ: емоційний та телеологічний. В емоційному вимірі ЩАСТЯ асоціюється з концептом ВТІХА, в телеологічному з концептами УДАЧЛИВІСТЬ і ВДАЛІСТЬ. Концепти ВТІХА, УДАЧЛИВІСТЬ і ВДАЛІСТЬ є центрами однойменних субординатних категорій, що конституюють суперординатну категорію ЩАСТЯ. На мовному рівні виміри поняттєвої категорії ЩАСТЯ репрезентовані лексемами-членами синонімічного ряду імен концептів ВТІХА, УДАЧЛИВІСТЬ і ВДАЛІСТЬ.
Емоційний вимір поняттєвої категорії ЩАСТЯ структурується на основі когнітивної моделі оцінювання за шкалою кількісної оцінки, що відбиває більший або менший ступінь інтенсивності прояву позитивного емоційного стану, пов’язаного з переживанням суб’єктом позитивної оцінки самого себе. Телеологічний вимір поняттєвої категорії ЩАСТЯ структурується на основі когнітивної моделі оцінювання за шкалою телеологічної оцінки, де концепт УДАЧЛИВІСТЬ віддзеркалює позитивну телеологічну оцінку бенефактивного стосовно суб’єкта стану справ, що не залежить від його властивостей, а концепт ВДАЛІСТЬ телеологічну оцінку саме властивостей суб’єкта.
Субординатна стосовно ЩАСТЯ категорія УДАЧЛИВІСТЬ залучає концепти УДАЧЛИВІСТЬ, ВЕЗІННЯ, СПРИЯТЛИВІСТЬ, ПРИХИЛЬНІСТЬ, БЛАГОСЛОВЕННІСТЬ, ДОБРОБУТ, БЛАГОПОЛУЧЧЯ, МИЛОСТИВІСТЬ, БЛАГОТВОРНІСТЬ. Суміжними концептами є ВИПАДКОВІСТЬ та НЕНАВМИСНІСТЬ. Концепти БЛАГОПОЛУЧЧЯ, МИЛОСТИВІСТЬ та БЛАГОТВОРНІСТЬ є периферійними членами субкатегорії ВДАЛІСТЬ.
Субординатна категорія ВДАЛІСТЬ :: НЕВДАЛІСТЬ утворюється концептами ПРИДАТНІСТЬ, ВІДПОВІДНІСТЬ, НАЛЕЖНІСТЬ, СПРАВЖНІСТЬ, ДОРЕЧНІСТЬ :: НЕДБАЛІСТЬ.
Субординатна категорія ВТІХА містить концепти РАДІСТЬ, НАСОЛОДА, ЗАДОВОЛЕННЯ, ВДОВОЛЕННЯ, ЗАХОПЛЕННЯ, РАДІСНІСТЬ, ЕЙФОРІЯ, ТОРЖЕСТВО, ЕКСТАЗ, ТРІУМФУВАННЯ, ВЕСЕЛОЩІ, ПРИЄМНІСТЬ, БЛАЖЕНСТВО. Суміжними концептами є ЖВАВІСТЬ, ПРИВІТНІСТЬ, ВЕСЕЛІСТЬ, БАДЬОРІСТЬ та ЖИТТЄРАДІСНІСТЬ.
Ідентифікаційний модус концепту ЩАСТЯ, де останній постає не як статична метаструктура, а як динамічний акт породження смислу у процесі дискурсивної взаємодії індивідів, є підґрунтям для встановлення переліку ознак (класифікація), їх типовості (структурація), а також аналізу гендерної специфіки концепту.
Функціонування концепту ЩАСТЯ як соціокультурно зумовленого індивідуального знання передбачає наявність умотивованої гендерними еталонами й стереотипами специфіки уявлень про феліцитарне добро фемінінних та маскулінних суб’єктів оцінки, яка об’єктивуються термінами жіноче щастя” і чоловіче щастя”.
Згідно з результатами аналізу дискурсивних контекстів, що втілюють поняттєво-ціннісний зміст концепту ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ, суб’єкти феліцитарної оцінки чоловічої статі переважно актуалізують андроцентричне, мотивоване патріархальними еталонами уявлення про щастя жінки на підставі двох моделей: гедонічної (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є КОХАННЯ ЧОЛОВІКА) й телеономної (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі МАТЕРІ/БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА роль БЕРЕГИНІ передбачає забезпечення життєдіяльності чоловіка). Альтернативні еталони, що мотивують телеономне уявлення ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА, посідають маргінальну позицію.
Суб’єкти феліцитарної оцінки жіночої статі актуалізують як традиційні уявлення про щастя на підґрунті гедонічної (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є ЗЛАГОДА У РОДИНІ/КОХАННЯ ЧОЛОВІКА/ЧОЛОВІК ВІДПОВІДНИЙ ЕТАЛОНУ/ ДИТИНА/НЕСАМОТНІСТЬ/ СПІЛКУВАННЯ з РІДНИМИ/ГАРНЕ ВБРАННЯ/НАСОЛОДА ВІД ЇЖІ) та телеономної моделей (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА/БЛАГО БЛИЖНЬОГО; ЩАСТЯ МАТЕРІ є ЗАМІЖЖЯ ДОНЬКИ/СОЦІАЛЬНИЙ УСПІХ СИНА), так і альтернативні, насамперед телеономні (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА) та гедонічні (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є САМОТНІСТЬ/ ДОСЯГНЕННЯ БАЖАНОГО РЕЗУЛЬТАТУ У РОБОТІ). Особливістю концептуалізації ЩАСТЯ суб’єктами феліцитарної оцінки жіночої статі є утвердження власної точки зору через заперечення (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ не є КОХАННЯ ЧОЛОВІКА/ САМОТНІСТЬ/ ДИТИНА/ РОЗВАГА). На відміну від чоловіків, жінки реалізують епікурейську модель щастя (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є ДУШЕВНИЙ СПОКІЙ/ГАРМОНІЯ).
Як свідчать результати аналізу дискурсивних контекстів, що об’єктивують поняттєво-ціннісний зміст концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ, суб’єкти феліцитарної оцінки чоловічої та жіночої статі переважно актуалізують спільні традиційні уявлення на основі гедонічної (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є КОХАННЯ ЖІНКИ/УСПІШНІСТЬ у РОБОТІ/ЗЛАГОДА у РОДИНІ/ /НАСОЛОДА від ЇЖІ) та телеономної моделей (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є БЛАГО БЛИЖНЬОГО). Чоловіки доповнюють поняттєво-ціннісний зміст концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ гедонічними (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є НАСОЛОДА від СЕКСУ/НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ), телеономними (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ САМОРЕАЛІЗАЦІЯ у РОЛЯХ ЛІДЕРА/ГЕРОЯ) та стоїчними уявленнями (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКУ), а жінки гедонічними (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є ВІДЧУТТЯ СВОБОДИ/ФІНАНСОВА ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ//КОМФОРТНА ОДЕЖА) та телеономними (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є САМОРЕАЛІЗАЦІЯ у ролях УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА/ВОЛОДАРЯ).
Образно-ціннісний зміст концептів ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ та ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ переважно втілено однотипними конвенціональними онтологічними метафорами, об’єднаними таксономічними зв’язками навколо організаційного центра МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ: ЧОЛОВІЧЕ/ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є НЕЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ (ПРЕДМЕТ/РІДИНА)/ ЖИВА ІСТОТА/ ВИНАГОРОДА/ ОБ’ЄКТ ВОЛОДІННЯ, а також образ-схемою КОНТЕЙНЕР/ВМІСТ КОНТЕЙНЕРА. Окрім того, уявлення про щастя чоловіка подано за допомогою структурної метафори ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є ПОДІЯ.
Корелят метафори ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є НЕЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ специфікується як ДЕЛІКАТЕС/БУДІВЛЯ/СВІТЛО, а ЖИВА ІСТОТА як ЛЮДИНА/ДИКИЙ ЗВІР/РОСЛИНА. Уявлення про ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ як ЖИВУ ІСТОТУ специфікується на підставі метафори ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є ВОРОГ. Окрім того, ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ уявляється як ОБ’ЄКТ БАЖАННЯ і ОБ’ЄКТ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ, а ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ як ТРОФЕЙ і ПОДІЯ.
Порівняльний аналіз спектра корелятів концептуальних референтів ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ та ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ висвітлює відмінності, пов’язані з тим, що референт ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ має кореляти з домену ВІЙНА (ВОРОГ/ТРОФЕЙ), а ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ з доменів ПРИРОДА (СВІТЛО/ЛЮДИНА/ДИКИЙ ЗВІР/РОСЛИНА) та ПРОДУКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ (ДЕЛІКАТЕС/БУДІВЛЯ).

Перспективи дослідження вбачаємо у здійсненні аналізу об’єктивації концепту ЩАСТЯ суб’єктами різних типів англомовних національних дискурсів, насамперед, американського й британського, поглибленому вивченні гендерної специфіки метафоричних асоціативних зв’язків концепту ЩАСТЯ, здійсненні міжкультурних досліджень концепту ЩАСТЯ, а також застосуванні розробленої методики для вивчення інших аксіологічно навантажених концептів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алефиренко Н.Ф. Спорные вопросы семантики / Алефиренко Н.Ф. М. : Гнозис, 2005. 326 с.
2. Арутюнова Н.Д. Функциональные типы языковой метафоры / Н.Д.Арутюнова // Известия РАН. Серия лит. и яз. 1978. Т.37, № 4. С.333-343.
3. Арутюнова Н.Д. Аномалии и язык (к проблеме языковой картины мира”) / Н.Д. Арутюнова // Вопросы языкознания. 1987. № 3. С.3-19.
4. АрутюноваН.Д. Метафора и дискурс / Н.Д. Арутюнова // Теория метафоры : сборник / [пер. с. англ., фр., нем., исп., польск. яз.; вступ. ст. и сост. Н.Д.Арутюнова; общ ред. Н.Д. Арутюнова, М.А. Журинская]. М.: Прогресс, 1990. С. 5-32.
5. Арутюнова Н.Д. От редактора / Н.Д. Арутюнова // Логический анализ языка: культурные концепты / [редкол. Н.Д. Арутюнова (отв. ред.) и др.]. М.: Наука, 1991. С. 3-5.
6. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Арутюнова Н.Д. М. : Языки русской культуры”, 1998. 896 с.
7. Архипов И.К. Полифония мира, текст и одиночество познающего сознания / И.П. Архипов // Studia Linguistica Cognitiva. М. : Гнозис, 2006. Вып. 1: Язык и познание: Методологические проблемы и перспективы. С. 157-171.
8. Баранов А.Н. Постулаты когнитивной семантики / А.Н.Баранов, Д.О.Добровольский // Известия АН. Серия литературы и языка. 1997. Т.56, № 1. С. 11-21.
9. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лiнгвiстики / Бацевич Ф.С. К. : Академiя, 2004. 344с.
10. Бейкер А. Пресуппозиция и типы предложений / А. Бейкер // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1985. Вып.16: Лингвистическая прагматика. С. 406-418.
11. Бєлєхова Л.І. Аналогове мапування у поетичному тексті / Л.І. Бєлєхова // Вісник Житомирського державного університету імені І. Франка. 2001. №8. С. 148-152.
12. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / Л.І. Бєлєхова. К., 2002. 34 с.
13. Бєлехова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії) : [монографія] / Бєлєхова Л.І. Херсон : Айлант, 2002. 368 с.
14. Бєлєхова Л.І. Глосарій з когнітивної поетики / Бєлєхова Л.І. Херсон : Айлант, 2004. 124 с.
15. Безугла Л.Р. Вербалізація смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі: [монографія] / Лілія Ростиславівна Безугла. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. 332 с.
16. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации / Белова А.Д. ; [отв. ред. А.И. Чередниченко]. К. : КНУ, 1997. 311 с.
17. Бєлова А.Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вивчення проблеми / А.Д. Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. пр. К. : Вид-во КНУ, 2001. № 5. С. 15-22.
18. Белова А.Д. Языковые картины мира в рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы / А.Д. Белова // Культура народов Причерноморья. 2002. №29. С. 17-23.
19. Бєссонова О.Л. Оцiнний тезаурус англiйської мови: когнiтивно-гендернi аспекти / Бєссонова О.Л. Донецьк : Вид-во Донецьк. нац. у-ту, 2002. 362с.
20. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика : [курс лекций по английской филологии] / Болдырев Н.Н. [2-е изд., стереотип.]. Тамбов : Изд-во ТГУ, 2001. 123 с.
21. Братусь Т.В. Лингвистические проявления концепта счастье” в англоязычном социуме / Т.В. Братусь // Вестник международного славянского университета. Серия Филология”. 2003. Т. 6, №1. С.18-21.
22. Братусь Т.В. Опыт логического анализа концепта счастье” / Т.В. Братусь // Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика на шляху до інтеграції: міжнар. наук.-метод. конф., 28 жовтня 2003р. : тези доп. Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразіна. 2003. С. 32-34.
23. Братусь Т.В. Гендерный аспект концепта «счастье» (на материале английского языка) / Т.В. Братусь // Функциональное описание естественного языка и его единиц : междунар. конф. по функциональной лингвистике, 4-8 октября 2004г. : тезисы докл. Ялта : Доля, 2004. С. 50-51.
24. Братусь Т.В. Денотативный подход к интерпретации фразеологизмов, вербализующих концепт «счастье» (на материале английского языка) / Т.В.Братусь // Вісник Сумського державного університету. 2004. №3(62). C. 64-69.
25. Братусь Т.В. К вопросу о методике анализа концепта «счастье» (на материале английского языка) / Т.В. Братусь // Нова філологія : зб. наук. пр. Запоріжжя : ЗДУ, 2004. №1(20). С. 28-33.
26. Братусь Т.В. Место концепта «счастье» в английской языковой картине мира/ Т.В. Братусь // Функционализм как основа лингвистических исследований : ХIІ междунар. конф. по функциональной лингвистике, 3-7октября 2005г. : тезисы докл. Ялта : Доля, 2005. С. 41-43.
27. Братусь Т.В. Об’єктивація поняттєво-ціннісного змісту концепту ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ суб’єктами феліцитарної оцінки жіночої статі (на матеріалі сучасного англомовного художнього дискурсу) / Т.В. Братусь // Нова філологія : зб. наук. пр. Запоріжжя : ЗНУ, 2009. №33. С. 50-55.
28. Братусь Т.В. Об’єктивація поняттєво-ціннісного змісту концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ суб’єктами феліцитарної оцінки чоловічої статі (на матеріалі сучасного англомовного художнього дискурсу) / Т.В. Братусь // Вісник Харківського національного університету іменіВ.Н. Каразіна. 2009. №837. С. 37-42.
29. Братусь Т.В. Образно-ціннісний зміст концепту ЩАСТЯ (на матеріалі англомовного художнього дискурсу) / Т.В.Братусь // Методологічні проблеми сучасного перекладу : VІІI Міжнар. наук.-метод. конф., 23-25 січня 2009 р. : тези доп. Суми : СумДУ, 2009. С.15-16.
30. Вежбицкая А. Культурно обусловленные сценарии и их когнитивный статус / А. Вежбицкая // Язык и структура знания. М. : Институт языкознания АН СССР, 1990. С. 63-85.
31. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Вежбицкая А. ; [пер. с англ. ; ред. М.А. Кронгауз]. М. : Русские словари, 1996. 416 с.
32. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / ВежбицкаяА. ; [пер. с англ.]. М. : Языки русской культуры, 1999. 780 с.
33. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов / Вежбицкая А. ; [пер. с англ. А.Д. Шмелева]. М. : Язык славянской культуры, 2001. 288с.
34. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки / Вольф Е.М. М. : КомКнига, 2006. 280c.
35. Воркачев С.Г. Национально-культурная специфика концепта любви в русской и испанской паремиологии / С.Г. Воркачев // Научные доклады высшей школы. Серия. Филологические науки. 1995. № 3. С. 56-66.
36. Воркачев С.Г. Концепт счастья в русском языковом сознании: опыт лингвокультурологического анализа : [монография] / Воркачев С.Г. Краснодар : Техн. ун-т. КубГТУ, 2002. 155 с.
37. Воркачев С.Г. Концепт как зонтиковый термин” / С.Г.Воркачев // Язык, сознание, коммуникация. М., 2003. Вып. 24. С. 5-12.
38. Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт / Воркачев С.Г. М.: Гнозис, 2004. 236 c.
39. Воркачев С.Г. Постулаты лингвоконцептологии / С.Г. Воркачев // Антология концептов ; [под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина]. М. : Гнозис, 2007. С. 10-12.
40. Воркачев С.Г. Концепт счастья в русской и английской паремиологии / С.Г.Воркачев, Е.А. Воркачева // Реальность этноса. Образование и проблемы межэтнической коммуникации. СПб., 2002. С. 145-148.
41. Воркачев С.Г. Концепт счастья в английском языке: значимостная составляющая / С.Г. Воркачев, Е.А. Воркачева // Массовая культура на рубеже ХХ-ХХI: Человек и его дискурс. М. : Азбуковник”, 2003. С. 263-276.
42. Воробьева О.П. Художественная семантика: Когнитивный сценарий / О.П.Воробьева // С любовью к языку : сб. науч. тр. М.-Воронеж : ИЯ РАН; Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2002. С. 379-384.
43. Воробйова О.П. Когнітивна поетика в Україні: напрями досліджень / О.П.Воробйова // Актуальні проблеми Романо-германської філології в Україні та Болонський процесс : міжнар. наук. конф., 24-26 лист. 2004 р. : тези доп. Чернівці, 2004. С. 37-38.
44. Воробйова О.П. Когнітивна поетика: здобутки і перспективи / О.П.Воробйова // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2004. № 635. С. 18-22.
45. Воробйова О.П. Когнітивна поетика в потебнянській ретроспективі / О.П.Воробйова // Мовознавство. 2005. № 6. С. 18-25.
46. Грайс Г.П. Логика и речевое общение / Г.П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып. 16: Лингвистическая прагматика. С. 217-237.
47. Гуревич П. Философская антропология / Гуревич П. М. : Вестник, 1997. 448 с.
48. Дейк Т.А. Стратегии понимания связного текста / Т.А. ван Дейк, В. Кинч // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1988. Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. С. 153-211.
49. Делез Ж. Логика смысла / Делез Ж. М. : Академический проект, 1998. С.13-440.
50. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистка как разновидность интерпретирующего подхода / В.З. Демьянков // Вопросы языкознания. 1994. № 4. С. 17-33.
51. Демьянков В.З. Семантические роли и образы языка / В.З. Демьянков // Язык о языке. М. : Языки русской культуры, 2000. С. 193-270.
52. Джидарьян И.А. Представление о счастье в российском менталитете / И.А.Джидарьян. СПб. : Алетейя, 2001.
53. Джонсон-Лэрд Ф. Процедурная семантика и психология значения / Ф.Джонсон-Лэрд // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1989. Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. С. 234-257.
54. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов / С.А.Жаботинская // Вісник Черкаського університету. 1999. Вип.11. С. 12-25.
55. Жаботинская С.А. Ономасиологические модели в свете современных научных направлений когнитивной лингвистики / С.А.Жаботинская // С любовью к языку : сб. науч. тр. М.; Воронеж : ИЯ РАН; Воронежский гос. ун-т, 2002. С. 115-122.
56. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов / С.А.Жаботинская // На стыке парадигм лингвистического знания в начале 21века: грамматика, семантика, словообразование : междунар. конф., октябрь 2002 г. : тезисы докл. Калининград : Изд-во Калининградского государственного университета, 2003. С. 140-159.
57. Жаботинська С.А. Посесивна конструкція і концептуальні трансформи / С.А.Жаботинська // Мова. Людина. Світ: До 70-річчя професора М.Кочергана : зб. наук. пр. К. : ВЦ Київ. держ. лінгв. ун-ту, 2006. С. 178-192.
58. Залевская А.А. Введение в психолингвистику / Залевская А.А. М. : РГГУ, 1999. 382с.
59. Залевская А.А. Психолингвистический подход к проблеме концепта / А.А.Залевская // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. Воронеж, 2001. С. 36-44.
60. Залевская А.А. Психологические исследования. Слово. Текст: Избранные труды / Залевская А.А. М. : Гнозис, 2005. 543 с.
61. Залялеева А.Р. Концепт счастье” в современном русском языке / А.Р.Залялеева // Русская и зарубежная филология: состояние и перспективы: междунар. науч. конф., посвященная 200-летию Казанского университета, 4-6 октября 2004 г. : тезисы докл. Казань : Изд-во Казан. ун-та, 2004. С. 268-269.
62. Златев Й. Значение = жизнь (+ культура): Набросок единой биокультурной теории значения / Й. Златев // Studia Linguistica Cognitiva. М.: Гнозис, 2006. Вып. 1. Язык и познание: Методологические проблемы и перспективы. С. 308-361.
63. Змійова І.В. Лінгвокогнітивні характеристики засобів вербалізації концепту ДОБРО в англійській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / І.В. Змійова. Харків, 2006. 20 с.
64. Ивин А.А. Основания логики оценок / Ивин А.А. М. : Изд-во Моск. гос. ун-та, 1976. 230с.
65. Иная ментальность / [Карасик В.И., Прохвачева О.Г., Зубкова Я.В., Грабарова Э.В.]. М. : Гнозис, 2005. 352 с.
66. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя) : [монографія] / КагановськаО.М. К. : ВЦ КНЛУ, 2002. 292 с.
67. Карасик В.И. Культурные доминанты в языке / В.И. Карасик // Языковая личность: культурные концепты : сб. науч. тр. Волгоград-Архангельск: Перемена, 1996. С. 3-16.
68. Карасик В.И. О категориях дискурса / В.И. Карасик // Языковая личность: социолингвистические и эмотивные аспекты : сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 1998. С. 185-197.
69. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс : [монография] / Карасик В.И. Волгоград : Перемена, 2002. 477 с.
70. Карасик В.И. Лингвокультурный концепт как единица исследования / В.И.Карасик, Г.Г.Слышкин // Методологические проблемы когнитивной лингвистики : [сб. науч. тр. ; ред. И.А. Стернин]. Воронеж, 2001. С. 75-80.
71. Карасик В.И. Базовые характеристики концептов в лингвокультурной концептологии / В.&nb