Глухова Олена Олександрівна. Формування інноваційної стратегії використання шахтних вод

brief description

Глухова Олена Олександрівна. Формування інноваційної стратегії використання шахтних вод : Дис... канд. екон. наук: 08.08.01 / Інститут економіки промисловості НАН України. — Донецьк, 2005. — 193арк. — Бібліогр.: арк. 173-186

Шолда О.О. Формування інноваційної стратегії використання шахтної води. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2005.
Розглянуто умови формування шахтних скидів води в водоприймачі річок і морів. Запропоновано класифікацію водоприймачів за рівнем, джерелами скидання, якістю скидів.
Розглянуто механізм стягнення платежів за забруднення водних ресурсів за кордоном і в Україні. Визначено тенденції споживання шахтної води в Донбасі. Розраховано економічний збиток вугільної промисловості від неудосконаленості системи споживання води.
Запропоновано методику визначення розміру податку на землю під очисними спорудами, за вміст шкідливих речовин у скидах шахтної води. Систематизовано й дано оцінку еколого-економічної ефективності існуючої й перспективної технології очищення, демінералізації шахтної води щодо різних напрямків її використання.
Обгрунтовані стратегічні напрямки сталого розвитку водних об’єктів на засадах використання запропонованого інноваційного підходу до удосконалення в області системи управління водоспоживанням, оподаткування, використання засобів демінералізації скидів, законодавства.

У дисертації, яка є завершеною науковою роботою, отримані нові результати, що полягають у теоретичному обгрунтуванні й практичному вирішенні актуальної проблеми формування стратегії водокористування, яка передбачає інноваційний підхід до використання шахтної води, як додаткового природного ресурсу. Результати дослідження дозволяють зробити наступні висновки:
1. Екологічна оцінка якості скидів шахтної води свідчить про те, що існуюча природоохоронна система виявилася нездібною знизити техногенне і антропогенне навантаження на водні об'єкти Донбасу. Шахтами не використані хоч і не радикальні, але досить ефективні способи очищення виробничих стоків від завісей. Запропонована класифікація водоприймачів по рівню шахтних скидів і вмісту солей.
2. У загальній сумі поточних витрат на охорону і раціональне використання водних ресурсів 82,5% складають платежі за скиди зверх встановлених лімітів. Обгрунтовано необхідність удосконалення методики визначення цих платежів на засадах урахування фонових забруднень. Визначені напрямки, які стимулюють суб’єкти господарчої діяльності щодо скорочення концентрації шкідливих речовин в скидах.
3. Об’єктивність визначення податку на землю під очисними спорудами спонукала удосконалення методології розрахунку, що враховує оптимальний за чинниками потужності і економічної доцільності розмір водних об’єктів. Згідно цього розраховано суму податку за використання землі під очисними спорудами на шахтах Донецької області.
4. Шахти Донецької області, витрачаючи власні кошти на очищення води, за її використання з своїх очисних споруд на власні потреби, для передачі її іншим споживачам, а також за скидання в природні водні об'єкти після очищення, вносять до бюджету додаткову плату. Відсутня методика розрахунку собівартості опріснення шахтної води. Для розв'язання цього питання запропонований новий методологічний підхід, який передбачає оцінку ефективності її подальшого використання з урахуванням хімічного складу скидів. На основі запропонованої методики дана економічна оцінка придатності шахтної води для різних цілей. В роботі запропоновано методологію й розрахована сума неодержаних коштів за безплатне використання шахтної води в інших галузях.
5. У основу нормативно-правової бази для встановлення ГДК повинен бути покладений кадастр водних об'єктів. Методичні рекомендації щодо оцінки їх ефективності розроблено в роботі.
6. Компенсаційні за сутністю платежі за забруднення довкілля на практиці заміщені екологічним податком, тобто є засобом поповнення державного бюджету, тому система екологічного оподаткування потребує удосконалення що наведено в роботі.