ГЛУЗМАН Неля Анатоліївна СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ МЕТОДИКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

brief description

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
„КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. ЯЛТА)

На правах рукопису

ГЛУЗМАН Неля Анатоліївна

УДК 371.13:373.3:51

СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ МЕТОДИКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
доктор педагогічних наук, професор,
академік НАПН України
Савченко Олександра Яківна

Ялта – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………................................................4
РОЗДІЛ I. МЕТОДИКО-МАТЕМАТИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ВИМІРАХ РЕТРОСПЕКТИВНОГО АНАЛІЗУ
1.1. Становлення методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкової школи......................................................................................................21
1.2. Розвиток методико-математичної підготовки майбутніх учителів у системі вищої професійної освіти України……….………………………………44
1.3 Зарубіжний досвід упровадження компетентнісного підходу в методико-математичну підготовку вчителів………………………..………........66
Висновки до першого розділу..........................................................................94
РОЗДІЛ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ МЕТОДИКО-МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
2.1. Характеристика базових понять системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів……………………………………………………….……………………….98
2.2. Методологічний аспект методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів………………………………………………………124
2.3. Педагогічні основи методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів………………………………….………………… 142
2.4. Сучасний стан реалізації компетентнісного підходу в практиці початкової математичної освіти …………………………………………………158
Висновки до другого розділу………………………………………………..175
РОЗДІЛ III. МОДЕЛЬ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ МЕТОДИКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ „ПОЧАТКОВА ОСВІТА”
3.1. Сутність, функції та структура методико-математичної компетентності вчителя початкових класів: теоретичне обґрунтування…….………………….178
3.2. Концепція формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів…..……….…………………………… 197
3.3. Характеристика моделі системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів………………………..224
Висновки до третього розділу........................................................................245
РОЗДІЛ IV. ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ МЕТОДИКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
4.1. Проблемно-модульна технологія формування методико-математичної компетентності студентів спеціальності „Початкова освіта”……………….. 248
4.2. Комплекс методико-математичних задач як засіб підготовки студентів до проектування компетентнісних уроків математики в початковій школі…284
4.3. Поетапність формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів
4.3.1. Підготовчий етап ……………………………………………….309
4.3.2. Теоретичний етап ……………………………………………….325
4.3.3. Технологічний етап …………………………………………….. 342
Висновки до четвертого розділу....................................................................364
РОЗДІЛ V. ОРГАНІЗАЦІЯ І РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ФОРМУВАННЯ МЕТОДИКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
5.1. Методика організації експериментального дослідження……………367
5.2. Критерії,показники та рівні методико-математичної компетентності вчителів початкових класів………………………………………………………380
5.3. Динаміка сформованості методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів………………………………………….395
Висновки до п’ятого розділу..........................................................................424
ВИСНОВКИ............................................................................................................429
ДОДАТКИ...............................................................................................................438
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................499

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В умовах інтеграції України у світовий та європейський освітній простір, стрімкого науково-технічного прогресу, інформатизації та комп’ютеризації суспільства, зміни суспільних відносин інтенсивно здійснюється модернізація системи освіти, що в свою чергу висуває перед педагогічною наукою комплекс проблем. До них належить і проблема формування методико-математичної компетентності вчителів початкових класів. Її актуальність зумовлена тим, що трансформаційні процеси в системі освіти в останній час набули виразної прагматичної орієнтації і вимагають підготовки компетентних педагогів, які володіють широкими за обсягом і глибокими за змістом знаннями й уміннями та здатністю їх реалізовувати у професійній діяльності.
Початкова школа – якісно новий етап у житті дитини: молодший школяр починає систематичне навчання; відбувається зміна провідної діяльності – з ігрової на навчальну; розширюється сфера його взаємодії з навколишнім світом. Початкова освіта має свої особливості, що відрізняють її від усіх етапів шкільної освіти. Вона є фундаментом подальшого навчання. Насамперед це стосується сформованості загальнонавчальних умінь, навичок і способів діяльності, пізнавальних інтересів і мотивації.
У зв’язку з цим учитель початкових класів має володіти не лише фундаментальними знаннями предметних дисциплін, але й комплексом конкретних засобів професійної діяльності щодо застосування надбаних знань і умінь у галузі навчально-виховної, соціально-педагогічної, культурно-освітньої, науково-методичної, організаційно-управлінської діяльності. Однак, у теорії і практиці сучасної вищої освіти не вирішено питання про оптимальне співвідношення і структуризацію компонентів професійної підготовки; потребують удосконалення діагностичні методики визначення рівня готовності особистості до професійної педагогічної діяльності; відсутня система критеріїв і показників, що дозволяють оцінити рівень сформованості професійної компетентності; не надається належної уваги впровадженню інноваційних технологій у процес навчання студентів, використанню компетентнісного підходу.
Дослідження цих питань актуалізує необхідність науково обґрунтованих змін у стратегії та структурі освітньої галузі в цілому, пошук нового змісту, методів, форм навчання та технологій. Методологічними засадами цього процесу є Державна національна програма „Освіта” („Україна ХХІ століття”, 1993), Концепція розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір, Закони України „Про освіту” (1991, 2006), „Про загальну середню освіту” (1999), „Про вищу освіту” (2002). Проте в системі підготовки педагогічних кадрів для початкової школи ще недостатньо враховуються об’єктивні тенденції та актуальні потреби розвитку національної освіти в цілому: професійний розвиток майбутніх педагогів на засадах особистісно зорієнтованої педагогіки; приведення змісту фундаментальної, психолого-педагогічної, інформаційно-технологічної, практичної та соціально-гуманітарної підготовки педагогічних працівників у відповідність до вимог інформаційно-технологічного суспільства та змін, що відбулися в загальній середній освіті; модернізація освітньої діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах на основі використання інноваційних педагогічних технологій і створення нового покоління засобів навчання.
Це спонукає до ґрунтовного аналізу й переосмислення теоретико-методичних засад та концептуальних підходів до особистісно-професійної підготовки вчителів початкових класів, забезпечення її відповідності вимогам особистісно зорієнтованої парадигми освіти. У наукових працях простежуються різні підходи до вдосконалення професійної підготовки вчителя:
- визначення сутності та структури педагогічної діяльності (В. Генецинський, Н. Кічук, Н. Кузьміна, А. Маркова, В. Сластьонін, Л. Спірін, Г. Сухобська);
- обґрунтування концептуальних засад професійно-педагогічної підготовки вчителів, зокрема й для початкової освіти (О. Абдулліна, А. Алексюк, Т. Байбара, Н. Бібік, В. Бондар, М. Вашуленко, О. Глузман, Я. Кодлюк, О. Кучерявий, О. Мордкович, І. Новик, І. Пальшкова, Л. Пєтухова, О. Савченко, С. Сисоєва, Л. Хомич, Л. Хоружа);
- висвітлення загальних питань проблеми формування особистості вчителя (В. Гриньова, В. Загвязинський, І. Зязюн, М. Євтух, Л. Кондрашова, В. Крутецький, М. Лазарєв, Л. Нечипоренко, Т. Осипова, О. Пискунова);
- удосконалення та розроблення нових педагогічних технологій навчально-виховного процесу (В. Беcпалько, А. Вербицький, О. Дубасенюк, В. Євдокимов, М. Левіна, В. Монахов, О. Падалка, О. Пєхота, І. Підласий);
- розроблення теоретичних i методичних аспектів навчання математики (M. Бурда, П. Ерднієв, М. Ігнатенко, Ю. Колягін, Г. Луканкін, З. Слєпкань, В. Моторіна, А. Столяр, М. Шкіль) та стосовно початкової математичної освіти (Н. Аммосова, М. Бантова, Г. Бельтюкова, М. Богданович, Б. Друзь, Н. Істоміна, Л. Коваль, Я. Король, Л. Кочина, М. Моро, А. Пчолко, А. Пишкало, М. Скаткін, С. Скворцова, Л. Стойлова).
Незважаючи на інтенсивність досліджень з проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів поза науковим інтересом залишається низка важливих питань, розв’язання яких сприяло б її поліпшенню.
Ознайомлення з результатами теоретичних напрацювань учених, досвідом методико-математичної підготовки студентів – майбутніх учителів початкових класів – до майбутньої професійної діяльності дало змогу визначити суперечності між:
- об’єктивною потребою школи в учительських кадрах належної методико-математичної компетентності й недостатнім рівнем її досягнення значною кількістю випускників вищих педагогічних навчальних закладів;
- цілями розвитку системи професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до навчання математики молодших школярів, зумовлених зміною освітньої парадигми, і відсутністю узгодженості теоретико-методичних засад їх реалізації та оцінюванням її результативності;
- сучасними вимогами до професійної підготовки вчителів початкових класів, що визначають методико-математичну компетентність як одну з найважливіших складових професійної компетентності вчителя, і не розробленістю науково-організаційних підходів цілеспрямованого процесу її формування;
- можливостями компетентнісного підходу у сфері вдосконалення професійної підготовки вчителів початкових класів до навчання математики та недостатньою розробленістю компетентнісної ідеї в стандартах вищої педагогічної освіти, навчальних планах спеціальності „Початкова освіта”, в програмах і навчальних посібниках з циклу методико-математичних дисциплін;
- зростанням наукового доробку з окремих аспектів методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів й відсутністю систематизації теоретичного та експериментального обґрунтування системи формування їхньої методико-математичної компетентності.
Розв’язання означених суперечностей зумовлює необхідність вивчення досвіду методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів на різних історичних етапах; переосмислення методологічного, психолого-педагогічного та дидактико-методичного підґрунтя цього процесу; обґрунтування концептуальних підходів і педагогічної моделі формування методико-математичної компетентності (ММК) майбутніх учителів початкових класів на засадах особистісно зорієнтованої парадигми освіти; розроблення нормативного та науково-методичного забезпечення, що підвищить якість професійної підготовки студентів спеціальності „Початкова освіта”.
Таким чином, теоретична та практична значущість проблеми формування методико-математичної компетентності вчителів початкових класів і водночас нерозробленість відповідних методологічних, теоретичних та методичних засад цього процесу зумовили вибір теми дослідження: „Система формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) „Розробка інноваційних технологій підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього простору” (державний реєстраційний номер 0103U004597) та в межах наукової теми кафедри методик початкової та дошкільної освіти „Формування професійної компетентності у майбутніх учителів початкових класів і вихователів дошкільних закладів” (державний реєстраційний номер 0110U006907). Тему дисертації затверджено вченою радою Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (протокол № 6 від 24 січня 2007 р.) та погоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 10 від 18 грудня 2007 р.).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
1. Охарактеризувати стан розв’язання проблеми дослідження в психолого-педагогічній i методичній літературі в ретроспективному та порівняльно-педагогічному аспектах.
2. Визначити теоретико-методологічні засади та розробити концепцію формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
3. Обґрунтувати зміст, функції та структуру педагогічного поняття „методико-математична компетентність майбутнього вчителя початкових класів”.
4. Спроектувати структурно-функціональну модель системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
5. Сконструювати та теоретично обґрунтувати комплекс методико-математичних задач як засобу формування в студентів умінь моделювати та проводити уроки математики в початковій школі на засадах компетентнісного підходу.
6. Експериментально перевірити ефективність запропонованої системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів в умовах модернізації сучасної педагогічної освіти в Україні.
7. Підготувати навчально-методичний ресурс формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
Об’єкт дослідження – особистісно-професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів.
Предмет дослідження – теоретичні й методичні засади формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
Концепція дослідження. Провідна ідея концепції полягає у визначенні методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів як особистісно-професійної якості, інваріантної складової цілісного формування їхньої професійної компетентності. Вихідним положенням концепції є створення методичної системи, яка ґрунтується на впровадженні інноваційних технологій у процес методико-математичної підготовки студентів, що передбачає: різні форми й методи навчання; оновлення змісту методико-математичних дисциплін; реалізацію гнучких, варіативних навчальних планів тощо. Оволодіння випускниками вищих навчальних закладів спеціальності „Початкова освіта” методико-математичною компетентністю забезпечує організацію й управління процесом формування математичної компетентності молодших школярів.
Орієнтуючись на вищевикладене, визначаємо основні концептуальні положення системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
1. Особистісний і професійний розвиток студентів – майбутніх учителів початкових класів розглядається нами як головна мета і результат експериментального дослідження. Це положення ґрунтується на суб’єкт-суб’єктній взаємодії учасників навчального процесу, що зумовлює активність навчання й саморозвиток студента.
2. Складові системи формування методико-математичної компетентності включають цілі та завдання, змістовий ресурс, організаційні форми, технологічне забезпечення та результативний компонент, які забезпечують формування в студентів професійної компетентності.
3. Функції системи формування методико-математичної компетентності полягають у її спрямованості на оволодіння студентами методико-математичною компетентністю, яка характеризується: особистісно-ціннісним ставленням до компетентнісної моделі навчання в початковій школі; усвідомленням системи теоретичних знань про цілі, зміст, методи, засоби та науково-дослідницькі засади формування математичної компетентності молодшого школяра; умінням проектувати та проводити компетентнісні уроки математики в початковій школі; спрямованістю своєї діяльності на рефлексію, саморозвиток та самовдосконалення.
4. Відповідність системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів сучасному рівню розвитку професійної педагогічної освіти, вимогам особистісно зорієнтованої парадигми забезпечує:
- широке застосування форм і методів контекстного навчання, впровадження проблемно-модульної технології навчання, які сприяють оволодінню навчально-пізнавальною і професійно-педагогічною діяльністю;
- моделювання професійно-педагогічної діяльності в навчальному процесі підготовки фахівців початкової освіти шляхом проектування й розв’язання методико-математичних задач та оволодіння змістом інтегрованого курсу „Технології вивчення освітньої галузі „Математика” майбутніми вчителями початкових класів на засадах компетентнісного підходу”, що забезпечує трансформацію прийомів навчальної роботи студентів у квазіпрофесійні вміння (А. Вербицький) та метапрофесійні якості (Е. Зеєр);
- включення студентів у професійно-спрямовану компетентнісно зорієнтовану діяльність, що припускає перенесення засвоєних професійно-педагогічних знань, умінь, способів діяльності з методико-математичної підготовки на педагогічну дійсність початкової освіти;
- зміст навчання, який визначається рівнем розвитку сучасних педагогічних технологій та є відповідним майбутній професійній діяльності;
- випереджувальний характер підготовки, який забезпечується формуванням методико-математичної компетентності й розвитком професійних педагогічних якостей майбутнього вчителя в процесі навчальної, квазіпрофесійної та навчально-професійної діяльності.
5. Організація формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів уможливлюється у процесі творчої співпраці викладачів і студентів. Принципово важливим є положення про те, що особистісно зорієнтоване навчання створює умови для повноцінного розвитку всіх суб’єктів навчального процесу.
6. Формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів пов’язано з підвищенням уваги до визначення якості їх професійної освіти. Виходячи з цього, критеріями ефективного формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкової школи виступають параметри особистісного й професійного розвитку. Оцінювання цих параметрів можливе в процесі моніторингу професійного становлення особистості майбутнього вчителя.
Відповідно до нової парадигми освіти на основі сучасних психолого-педагогічних теорій та результатів пошукового експерименту, власного досвіду викладання дисциплін методико-математичного циклу визначено загальну гіпотезу дослідження: формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів стає ефективним, якщо цей процес набуває системного характеру, охоплюючи всі складові професійної підготовки студентів спеціальності „Початкова освіта”: цілі, змістовий ресурс, організаційні форми, технологічне забезпечення, результативний компонент. Управління процесом відбувається за педагогічних умов: мотиваційно-ціннісного ставлення до оволодіння методико-математичною компетентністю; поетапності й неперервності формування методико-математичної компетентності; інтеграції змісту математичної та методичної підготовок; створення можливостей для саморозвитку й самореалізації студентів у процесі навчання і проходження педагогічної практики; моніторингу процесу формування компонентів методико-математичної компетентності, і спрямовується на підвищення рівня професійної компетентності майбутніх фахівців початкової освіти
Часткові гіпотези сформульовано таким чином: якість формування методико-математичної компетентності студентів, як складової цілісного процесу професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, можна значно підвищити, якщо:
- упровадити зміст системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкової школи, що включає формування науково обґрунтованих і структурованих знань як цінностей з циклу методико-математичних та психолого-педагогічних дисциплін спеціальності „Початкова освіта” і проблемно-модульну технологію, що створює умови для мотивації, стимулювання й активізації професійно-педагогічної діяльності майбутніх учителів початкової школи;
- обґрунтувати склад проектувальних умінь, якими повинні оволодіти майбутні вчителі початкових класів для моделювання та проведення уроку математики на засадах компетентнісного підходу, та розробити комплекс методико-математичних задач, адекватних цьому складу, визначити їх функції та можливості використання в процесі формування методико-математичної компетентності студентів.
Методологічною основою дослідження є концептуальні положення теорії пізнання, філософії та психології про предметний характер людської діяльності; теорії особистості та її розвитку в процесі навчання й виховання; діяльнісний підхід до розвитку особистості, що характеризує і визначає умови формування якостей майбутнього вчителя початкових класів; системний підхід до організації навчально-виховного процесу; фундаментальні положення теорії та методики навчання математики, теоретико-методичні основи підтримки навчального процесу; нова парадигма вищої освіти в умовах національного відродження держави, основні положення Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про вищу освіту”, „Про Національну програму інформатизації”, Державної національної програми „Освіта” („Україна XXI століття”).
Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці, що розкривають: структуру педагогічної діяльності та специфіку вчительського фаху (О. Абдулліна, О. Адаменко, А. Алексюк, Г. Балл, І. Бех, М. Євтух, Н. Кузьміна, В. Кремень, В. Сластьонін, С. Харченко); професійну підготовку вчителя в умовах вищого педагогічного закладу освіти (С. Архангельський, С. Гончаренко, О. Глузман, Н. Волкова, І. Зязюн, І. Підласий, Т. Полякова, С. Савченко, Н. Ничкало) та в контексті формування єдиного європейського освітнього простору (Н. Лавриченко, О. Локшина, В. Луговий, О. Матвієнко, Л. Пуховська); основні положення особистісно зорієнтованого підходу, теорії проблемного, розвивального та диференційованого навчання (М. Алексєєв, М. Бурда, В. Давидов, Д. Ельконін, Л. Занков, М. Ігнатенко, Г. Костюк, Є. Кабанова-Меллер, З. Калмикова, В. Сєріков, М. Махмутов, З. Слєпкань, А. Хуторський, І. Якиманська); підготовку майбутніх учителів математики в Україні (Н. Морзе, В. Моторіна, С. Раков, О. Скафа, О. Співаковський, Н. Тарасенкова, Ю. Триус, М. Шкіль); формування професійної компетентності педагогів (Н. Бібік, Л. Ващенко, Л. Карпова, І. Зимня, О. Овчарук, О. Пометун, Л. Хоружа); особливості професійної підготовки вчителів початкової школи (В. Бондар, О. Біда, П. Гусак, Л. Коваль, Я. Кодлюк, Н. Кічук, О. Кучерявий, С. Мартиненко, Л. Пєтухова, І. Руснак, О. Савченко, Л. Хомич), використання інтеграційних процесів у науці та освіті (В. Андрущенко, Є. Барбіна, Л. Ващенко, К. Волинець, П. Ерднієв, І. Гавриш); удосконалення методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів (Н. Аммосова, О. Артемів, М. Бантова, Г. Бельтюкова, М. Богданович, Н. Істоміна, Л. Кочина, Я. Король, А. Пишкало, О. Пчолко, М. Скаткін, С. Скворцова, Л. Стойлова, М. Моро).
Відповідно до гіпотези, цілей, завдань і концепції застосовувалися такі методи дослідження: теоретичні – системний аналіз філософської, психолого-педагогічної, математичної, навчально-методичної літератури, змісту законодавчо-нормативних документів, що регулюють систему початкової освіти й підготовки майбутніх учителів початкових класів: закони, проекти та інші матеріали освітніх реформ, Державний стандарт початкової загальної освіти, Галузевий стандарт вищої освіти з підготовки вчителів початкової школи з метою обґрунтування нових підходів до модернізації методико-математичної складової професійної підготовки майбутніх учителів; на етапах визначення об’єкта, предмета, мети, гіпотези, розроблювання концепції, завдань дослідження, обґрунтування змістовоорганізаційних засад процесу формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів використовувався аналіз програм, підручників і навчальних посібників з математики та методики її навчання для студентів педагогічних вищих навчальних закладів; ретроспективний під час дослідження теоретичних основ проблеми; теоретичне моделювання – у ході розроблювання структурно-функціональної моделі системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів; емпіричні – спостереження, бесіди, опитування, анкетування, тестування, вивчення документації на пошуковому й констатувальному етапах для вивчення стану методико-математичної підготовки студентів педагогічних факультетів до навчання молодших школярів математики; методи математичної статистики – на етапі узагальнення одержаних результатів використовувалися кількісний та якісний аналізи, методи математичної статистики, зокрема 2–Пірсона, формули рангової кореляції Спірмена для оцінювання експериментальних даних.
Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота здійснювалась у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь), Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського, Рівненському державному гуманітарному університеті, Миколаївському державному університеті імені В. О. Сухомлинського, Бердянському державному педагогічному університеті, Чорноморському державному університеті імені Петра Могили. В експериментальному дослідженні взяли участь 1050 студентів та 326 вчителів початкових класів.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше:
теоретично обґрунтовано концептуальні засади системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів, що охоплюють цілі, змістовий ресурс, організаційні форми, технологічне забезпечення та дозволяють формувати у студентів професійну компетентність;
розроблено структурно-функціональну модель системи формування методико-математичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів та комплекс методико-математичних задач, які спрямовані на формування у студентів проектувальних умінь моделювати та проводити уроки математики в початковій школі на засадах компетентнісного підходу;
визначено педагогічні умови формування методико-математичної компетентності студентів спеціальності „Початкова освіта”, що сприяють підвищенню рівня їх методико-математичної компетентності: формування у студентів мотиваційно-ціннісного ставлення до оволодіння методико-математичною компетентністю; поетапність і неперервність формування методико-математичної компетентності; інтеграція математичної та методичної підготовок; створення можливостей для саморозвитку й самореалізації студентів у процесі навчання і проходження педагогічної практики; моніторинг процесу формування компонентів методико-математичної компетентності;
упроваджено проблемно-модульну технологію формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів, що забезпечує особистісно-професійну підготовку студентів до компетентнісно-спрямованого навчання математики молодших школярів;
обґрунтовано критерії оцінювання рівнів сформованості методико-математичної компетентності вчителя початкових класів, що відповідають мотиваційно-ціннісному, когнітивному, діяльнісному, рефлексивно-творчому компонентам та знаходяться у взаємодії, утворюючи цілісну систему;
уведено в науковий обіг поняття „методико-математична компетентність учителя початкових класів”, яка є системним особистісним утворенням, що відображає інтеграцію теоретичних, практико зорієнтованих, дослідницьких знань та умінь з математики та методики її навчання в початковій школі, ціннісного ставлення до вдосконалення результатів своєї професійної діяльності на засадах самоосвіти, самореалізації, соціалізації та особистісного розвитку, та визначено змістове наповнення її компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного, рефлексивно-творчого;
охарактеризовано з урахуванням культурно-історичних, соціально-політичних, педагогічних чинників періодизацію розвитку початкової математичної освіті України: І етап – виокремлення предметних методик з дидактики (до середини XIX ст.), ІІ етап – становлення предметних методик як наукових дисциплін (середина XIX ст. – початок XX ст.), ІІІ етап – обґрунтування змісту методики навчання в початкових класах (30-і – 50-і рр. ХХ ст.), ІV етап – визначення предметного змісту методики навчання математики в початкових класах (друга половина 50-х – кінець 70-х рр. ХХ ст.), V етап – формування методичних умінь майбутніх учителів початкових класів у процесі їх методико-математичної підготовки (80-і рр. ХХ ст.), VІ етап – розвиток методико-математичного мислення і творчої методико-математичної діяльності (90-і рр. XX ст.), VІІ етап – модернізація методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах входження України до загальноєвропейського освітнього простору (друга половина ХХ ст. – сучасний період);
набули подальшого розвитку: періодизація розвитку системи початкової математичної освіти в Україні, теоретико-методологічні засади методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів та система її навчально-методичного ресурсу; методичні основи впровадження моніторингу для діагностико-прогностичного аналізу й управління якістю процесу формування методико-математичної компетентності студентів на всіх його етапах; організаційно-педагогічні аспекти використання в навчальному процесі вищого навчального закладу потенціалу педагогічної практики і науково-дослідної, самостійної роботи студентів.
удосконалено: типологію методико-математичних задач з підготовки студентів до компетентнісно зорієнтованого навчання математики молодших школярів, що забезпечують оволодіння студентами проектувально-технологічними вміннями; зміст, організаційні форми, технологічне забезпечення та практичні підходи до методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробленні системи формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів, відповідної проблемно-модульної технології здійснення такого процесу, діагностичний інструментарій для виявлення рівня сформованості методико-математичної компетентності студентів спеціальності „Початкова освіта” та впровадженні в практику методико-математичної підготовки студентів: авторських навчальних програм та змістового наповнення курсів „Математика”, „Методика навчання математики в початковій школі”, інтегрованого курсу „Технології вивчення майбутніми вчителями початкових класів освітньої галузі „Математика” на засадах компетентнісного підходу” та спецкурсу „Текстові задачі на пропорційну залежність у початковій школі”; посібників „Початковий курс математики”, „Методика навчання математики у початкових класах”, „Історичний аналіз розвитку початкової математичної освіти та методики її викладання в Україні”, „Модернізація математичної підготовки вчителів початкових класів у педагогічних університетах України та Росії: порівняльний аналіз”; практикумів „Методика математики в тестах”, „Збірник контрольних робіт з методико-математичних дисциплін”; навчально-методичного посібника „Кваліфікаційна робота з педагогіки”.
Основні положення, результати й висновки проведеного дослідження можуть бути використані при проведенні занять у педагогічних ВНЗ, інститутах післядипломної педагогічної освіти, педагогічних коледжах, для розроблення нормативних і варіативних педагогічних курсів.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (акт про впровадження № 136/01 від 10.11.2010 р.), Республіканського вищого навчального закладу „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь) (акт про впровадження № 01-3-08/157 від 05.02.2010 р.); Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (акт про впровадження № 1/3589 від 16.12.2010 р.); Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (акт про впровадження № 994 від 14.05.2010 р.), Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського (акт про впровадження № 08.2/1675-1 від 17.11.2010 р.); Бердянського державного педагогічного університету (акт про впровадження № 57/389-11 від 08.09.2010 р.); Чорноморського державного університету імені Петра Могили (акт про впровадження № 3/1-137/М від 13.09.2010 р.); Рівненського державного гуманітарного університету (акт про впровадження № 190 від 29.12.2010 р.).
Особистий внесок здобувача в роботах, опублікованих у співавторстві. В опублікованому у співавторстві з М. Овчинніковою, З. Бажан, Л. Шитовою підручнику „Методика викладання математики в початкових класах” (2004 р.) особистий внесок здобувача полягає в розробленні планів практичних та семінарських занять з курсу. У навчально-методичному посібнику „Кваліфікаційна робота з педагогіки” (2009 р.), опублікованому у співавторстві з М. Прокоф’євою, Г. Шпиталевською, автором одноосібно написано теоретико-методичні аспекти підготовки випускної роботи з педагогіки та методик початкової освіти спеціальності „Початкова освіта”.
Апробація результатів дослідження здійснювались на Ірпінських міжнародних педагогічних читаннях „Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (Ірпінь, 2008): міжнародних науково-практичних конференціях: „Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2008, 2009, 2010); „Инновационные технологии в образовании” (Сімферополь, 2007, Ялта, 2010); „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу” (Ялта, 2007, 2009); „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (Ялта, 2009); „Викладач і студент: умови особистісного і професійного зростання” (Черкаси, 2009, 2010), Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Творча особистість учителя як передумова інноваційних процесів у початковій школі” (Житомир, 2004, 2008); „Методологічні та методичні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін” (Ялта, 2007, 2010); „Формування професійної компетенції майбутніх вчителів початкових класів” (Херсон, 2007); „К. Д. Ушинський: Актуальні проблеми педагогічної науки і освіти” (Чернігів, 2008); „Актуальні проблеми професійної підготовки студентів ВНЗ” (Переяслав-Хмельницький, 2009); Всеукраїнській науково-методичній конференції: „Проблеми математичної освіти” (Черкаси, 2005); міжвузівській конференції: „Творческая личность педагога как условие инновационных процессов в начальном и дошкольном образовани

bibliography

ВИСНОВКИ

Узагальнюючи результати проведеного дослідження, визначаємо, як основоположну інваріантну складову професійної компетентності вчителів початкових класів – методико-математичну компетентність.
Теоретичний аналіз проблеми та одержані результати дослідно-експериментальної роботи дають підстави для таких висновків:
1. Результати ретроспективного аналізу змісту методико-математичної підготовки вчителів початкових класів в Україні дозволяють обґрунтувати її періодизацію, яка безпосередньо пов’язана зі становленням та розвитком методики навчання математики молодших школярів як окремої науки. Виділено сім основних етапів: І етап – виокремлення предметних методик з дидактики (до середини XIX ст.); ІІ етап – становлення предметних методик як наукових дисциплін (середина XIX ст. – початок XX ст.); ІІІ етап – обґрунтування змісту методики навчання в початкових класах (30-і – 50-і рр. ХХ ст.); ІV етап – визначення предметного змісту методики навчання математики в початкових класах (друга половина 50-х – кінець 70-х рр. ХХ ст.); V етап – формування методичних умінь майбутніх учителів початкових класів у процесі їх методико-математичної підготовки (80-і рр. ХХ ст.); VІ етап – розвиток методико-математичного мислення і творчої методико-математичної діяльності (90-і рр. XX ст.); VІІ етап – модернізація методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах входження до загальноєвропейського освітнього простору (друга половина ХХ ст. – сучасний період).
Виявлення причин перетворень на кожному етапі історичного розвитку методико-математичної підготовки вчителів початкових класів дало підстави для обґрунтування їх методико-математичної компетентності як важливої складової загальної професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
2. Проблема компетентнісного підходу в сучасних умовах розвитку системи початкової освіти в країнах Європейського Союзу набула ґрунтовного розв’язання. За останні роки в галузі освітнього законодавства розвинених європейських держав було прийнято низку законів та урядових постанов, які стали підставою для розроблення та впровадження сучасного змісту освіти. Запровадження нової системи оцінювання навчальних досягнень студентів та учнів вивело компетентнісний підхід на якісно новий щабель розвитку відповідно до європейських освітніх стандартів і зумовило переведення компетентнісної ідеї на рівень обов’язкової нормативної реалізації.
3. Компетентнісний підхід, як один з головних напрямів підвищення якості професійної освіти України, впевнено займає позицію ключової методології її модернізації. Однак, процес упровадження компетентнісного підходу в практику підготовки майбутніх учителів початкових класів у ВНЗ йде повільними темпами, і, як свідчать результати контент-аналізу дослідження, пов’язано це з плюралізмом думок щодо визначення понятійного інструментарію компетентнісно зорієнтованого навчання і складного практичного впровадження цієї ідеї.
Аналіз та інтерпретація теоретичного підґрунтя щодо визначення поняття „професійна компетентність майбутнього вчителя початкових класів”, як базового поняття дослідження, слугували уточненню його категоріальної сутності.
У нашому дослідженні професійна компетентність майбутнього вчителя початкових класів – це інтегративна характеристика, що визначає готовність і здатність особистості розв’язувати професійні задачі з навчання та виховання молодших школярів шляхом реалізації системи ціннісних установок, теоретичних знань, практичних умінь, досвіду професійної діяльності, особистісних якостей, надбаних у навчальному закладі.
З урахуванням особливостей методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів та їх професійної діяльності охарактеризовано методико-математичну компетентність як інваріантну складову професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Її функціями є аксіологічна, гносеологічна, праксіологічна, рефлексивна. Відповідно до функцій визначено структуру методико-математичної компетентності, яка охоплює мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивно-творчий компоненти.
Аналіз категоріально-понятійного апарату дозволив сформулювати власне визначення методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкової школи, яка ґрунтується і охоплює вищезазначені структурні компоненти. Цю категорію ми розуміємо як системне особистісне утворення, що відображає інтеграцію теоретичних, практико зорієнтованих, дослідницьких знань та умінь з математики й методики її навчання в початковій школі, ціннісного ставлення до вдосконалення результатів своєї професійної діяльності шляхом самоосвіти, самореалізації, соціалізації та особистісного розвитку.
4. Провідна ідея концепції полягає у визначенні методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів як особистісно-професійної якості, інваріантної складової цілісного формування їх професійної компетентності. Вихідним положенням концепції є створення методичної системи, яка ґрунтується, з одного боку, на впровадженні інноваційних технологій у процес методико-математичної підготовки студентів, що передбачає: різні форми й методи навчання; оновлення змісту методико-математичних дисциплін; реалізацію гнучких, варіативних навчальних планів; а з іншого, – забезпечує оволодіння випускниками педагогічними інноваціями щодо організації й управління процесом формування математичної компетентності молодших школярів.
5. Концептуальна структурно-функціональна модель системи формування методико-математичної компетентності в майбутніх учителів початкових класів складається з чотирьох блоків: теоретико-методологічного, проектувально-технологічного, формувального та результативно-оцінювального.
У межах теоретико-методологічного блоку моделі визначено методологічну базу дослідження: особистісно зорієнтована парадигма освіти, підходи (компетентнісний, системний, технологічний, особистісно-діяльнісний), принципи (цілепокладання, інтеграції, функціональної повноти, наступності, професійної спрямованості), наведено педагогічні умови забезпечення ефективності формування у студентів методико-математичної компетентності. Всі вони стосуються методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів або розглядаються крізь її призму.
У проектувально-технологічному та формувальному блоці моделі представлено структуру методико-математичної компетентності та модель методичної системи її формування. Складові елементи системи формування методико-математичної компетентності – цілі та завдання, змістовий ресурс, організаційні форми, технології забезпечення та результативний компонент – тісно пов’язані між собою і спрямовані на досягнення інтегрованого результату – сформованості методико-математичної компетентності в майбутніх учителів початкових класів.
Формування методико-математичної компетентності в майбутніх учителів початкових класів здійснюється поетапно (підготовчий, теоретичний, технологічний і результативний етапи) у модельованому професійному середовищі впродовж усього періоду навчання у вищому навчальному закладі і носить динамічний, взаємопроникливий характер.
З метою визначення стану сформованості методико-математичної компетентності у студентів (результативно-оцінювальний блок моделі) застосовувався моніторинг, а саме відбувався контроль: попередній, поточний, модульний (на навчальних заняттях), а також підсумковий (у межах контрольних заходів).
Реалізація моделі системи формування методико-математичної компетентності у майбутніх учителів початкових класів передбачала впровадження проблемно-модульної технології формування методико-математичної компетентності та ґрунтувалась на таких теоретико-методичних положеннях.
Мотиваційно-ціннісна спрямованість процесу формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів визначається чітким та діагностично прогнозованим результатом – сформованістю у студентів методико-математичної компетентності, що забезпечує висококваліфіковане здійснення випускниками майбутньої професійної діяльності. У процесі проектування й організації формування базовою визначається відповідна спеціальності квазіпрофесійна діяльність і уміння, які її реалізують. Механізмом здійснення такої діяльності є комплекс методико-математичних задач, що спрямовані на формування у студентів квазіпрофесійних умінь і метапрофесійних якостей. Формування методико-математичної компетентності є сукупністю двох взаємозв’язаних, але самостійних діяльностей: діяльності того, хто навчає (викладача), та діяльності того, хто навчається (студента). Діяльність викладача полягає в проектуванні, організації навчальної діяльності й управлінні самокерованим навчанням студентів. Формування культури методико-математичного мислення студентів відбувається, коли навчальний матеріал містить реальну проблему. Акцент робиться на формуванні узагальнених розумових способів навчально-професійної діяльності, модульності, а також „ущільненні” навчальної інформації (шляхом узагальнення, укрупнення, систематизації та генералізування знань). Визначення динаміки формування методико-математичної компетентності залежить від вибору засобів і конструювання послідовності методико-математичних задач на окремих етапах експериментального навчання, моніторингу якості формування методико-математичної компетентності.
Проблемно-модульна технологія передбачала удосконалення організаційних форм навчання (лекцій, практичних занять, лабораторного практикуму), а також самостійної роботи студентів і системи контролю.
6. Узагальнюючи результати впровадження у зміст методико-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів комплексу методико-математичних задач, орієнтованих на формування у студентів проектувально-технологічних умінь моделювати та проводити компетентнісні уроки математики в початковій школі, зазначимо, що вони базуються на: змісті, який зорієнтовано на аспектні проблеми, наскрізні для всіх складових, що вивчаються в курсі початкової математики й методики її навчання в початковій школі; алгоритмах узагальнених способів розв’язання всіх типів методико-математичних задач; спрямуванні на застосування якостей, адекватних майбутній професійній діяльності; варіативності різних рівнів складності методико-математичних задач як умови формування компетентності; використанні методичних вимог до структури задач, їх змісту, частотності та ін.
7. Експериментальне формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів відбувалося поетапно, що забезпечувало системність і неперервність цього процесу. Такий підхід ґрунтувався на концептуальному положенні, що мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивно-творчий компоненти у структурі методико-математичної компетентності взаємозв’язані й утворюють багато різнорівневих, взаємозалежних зв’язків. Забезпечити позитивний вплив на формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів можливо за умов, якщо її складові компоненти починають взаємодіяти з іншими. Тому в експериментальному навчанні мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивно-творчий компоненти стали об’єктами цілеспрямованого формування на означених вище етапах дослідження.
На підготовчому етапі експериментального навчання здійснювалось формування у майбутніх учителів початкових класів мотиваційно-ціннісного компонента методико-математичної компетентності. Теоретичний та діяльнісний етапи експериментального навчання були спрямовані на формування когнітивного, діяльнісного, рефлексивно-творчого компонентів методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів. На результативному етапі відбулася стабілізація та корекція сформованих складових компонентів методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів, з’ясовувалась загальна результативність її сформованості під час організації моніторингових досліджень.
Проведення моніторингу в експериментальних та контрольних групах на початку (вхідний зріз) та двох діагностичних зрізів (констатувального та прикінцевого) за двома варіантами експериментального навчання – дало можливість оцінити ефективність процесу формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
За першим варіантом експериментального навчання (1-4 курс) професійна підготовка студентів спеціальності „Початкова освіта” до компетентнісно зорієнтованого навчання молодших школярів математики здійснювалась у ході вивчення навчальних тем психолого-педагогічних і методико-математичних дисциплін. В експериментальних групах у практикуми були включені методико-математичні задачі, спрямовані на формування проектувально-технологічних умінь у майбутніх учителів початкових класів.
За другим варіантом експериментального навчання (5 курс) використовувалися навчально-методичні комплекси дисциплін „Математика”, „Методика навчання математики в початковій школі”, „Інформатика й інформаційні технології в початковій школі”, авторського інтегрованого курсу „Технології вивчення майбутніми вчителями початкових класів освітньої галузі „Математика” на засадах компетентнісного підходу”, впроваджувалась проблемно-модульна технологія навчання студентів, використовувався комплекс методико-математичних задач, спрямованих на підготовку студентів до проектування моделі компетентнісного уроку математики в початковій школі. Крім того, у навчальному процесі ВНЗ були створені педагогічні умови формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів: формування у студентів мотиваційно-ціннісного ставлення до оволодіння методико-математичною компетентністю; поетапність її формування; інтеграція змісту математичної та методичної підготовок; створення можливостей для саморозвитку й самореалізації студентів у процесі навчання і проходження педагогічної практики; моніторинг процесу формування компонентів методико-математичної компетентності.
Порівняння результатів експериментального навчання студентів контрольних та експериментальних груп дає підставу для висновків, що достатній рівень сформованості методико-математичної компетентності в експериментальній групі значно вищий, ніж у контрольній (різниця 27%). Середній рівень студентів експериментальної групи склав 39%, що на 19% вище, ніж у контрольній групі. Низький рівень досягнень студентів контрольної групи склав 29%, що на 23% вище, ніж в експериментальній групі.
Таким чином, результати експериментального навчання, які отримали якісне, статистичне й математичне підтвердження, з достатньою об’єктивністю засвідчують тенденцію позитивної динаміки формування методико-математичної компетентності в майбутніх учителів початкових класів, що підтверджує гіпотезу нашого дисертаційного дослідження.
8. Авторський комплекс навчально-методичного ресурсу, що охоплює навчальні програми та змістове наповнення курсів „Математика”, „Методика навчання математики в початковій школі”, інтегрованого курсу „Технології вивчення майбутніми вчителями початкових класів освітньої галузі „Математика” на засадах компетентнісного підходу” та спецкурсу „Текстові задачі на пропорційну залежність у початковій школі”; посібники з курсу „Математика”, „Методика навчання математики у початкових класах” (співавтори М. Овчиннікова, З. Бажан, Л. Шитова), „Історичний аналіз розвитку початкової математичної освіти та методики її викладання в Україні”, „Модернізація математичної підготовки вчителів початкових класів у педагогічних університетах України та Росії: порівняльний аналіз”; практикуми „Методика математики в тестах”, „Збірник контрольних робіт з методико-математичних дисциплін”; навчально-методичний посібник „Кваліфікаційна робота з педагогіки” (співавтори М. Прокоф’єва, Г. Шпиталевська) дає змогу забезпечити ефективне формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів як інваріантної складової їх професійної компетентності.
9. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів у ВНЗ. Упровадження компетентнісного підходу у вищу педагогічну освіту України, що відповідає загальноєвропейським тенденціям, сприяє глибоким системним перетворенням в її цілях, змісті, технологіях навчання, оцінюванні. У зв’язку з цим важливою проблемою є розроблення механізму оцінювання результатів початкової освіти у вимірах компетентностей і компетенціях; організація моніторингу якості професійної освіти майбутніх учителів початкової школи; реалізація інноваційних підходів до магістерської підготовки майбутніх педагогів; розкриття можливостей педагогічної практики у процесі формування складових професійної компетентності педагогів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О. А. Абдуллина. – М. : Просвешение, 1984. – 205 с.
2. Абрамова И. Г. Методическая система обучения математике, ориентированная на реализацию стандарта в среднем профессиональном образовании: на примере педагогического профиля : автореф. дисс. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Теория и методика обучения и воспитания (математика)” / Ирина Георгиевна Абрамова; Моск. гор. пед. ун-т Ком. образования Правительства Москвы. – М., 2008. – 24 с.
3. Авраменко К. Б. Методична підготовка вчителів початкових класів у педагогічних навчальних закладах України (1956-1996 р.р.) : дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / Квітослава Богданівна Авраменко; Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 2002. – 240 с.
4. Авшенюк Н. М. Стандартизація професійної підготовки вчителів у Англії й Уельсі (кінець XX – початок XXI ст.) : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / Наталія Миколаївна Авшенюк; Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 2005. – 21 с.
5. Адаменко О. В. Розвиток педагогічної науки в Україні в другій половині ХХ століття (1950–2000 рр.) : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 : „Теорія і історія педагогіки” / Олена Вікторівна Адаменко; Луганський нац. пед. ун-т ім. Т. Шевченка. – Луганськ, 2006. – 44 с.
6. Айзенберг М. И. Методические задачи как средство подготовки учителя начальных классов к обучению младших школьников математике : дисс. … канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Теория и методика обучения математике” / Михаил Исаакович Айзенберг; Науч.-исслед. ин-т содержания и методов обучения. – М., 1989. – 140 с.
7. Алексеева Е. Е. Креативно ориентированная математическая подготовка в вузе : авторефер. дисс. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.08 „Теория и методика профессионального образования” / Елена Евгеньевна Алексеева; Моск. гос. ун-т технологий и упр. – М., 2007. – 47 с.
8. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : [підруч.] / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 560 с.
9. Аммосова Н. В. Методико-математическая подготовка студентов педагогических факультетов к развитию творческой личности школьника при обучении математике: дисс. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.02 „Теория и методика обучения математике” / Надежда Васильевна Аммосова; Астраханский гос. пед. ун-т. – Астрахань, 1999. – 420 с.
10. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекознания : [избран. психол. тр.] / Б. Г. Ананьев. – М. : Моск. психол.-социал. ин-т [и др.], 2005. – 431 с.
11. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности / В. И. Андреев. – К. : Изд-во КГУ, 1988. – 238 с.
12. Андреев В. И. Педагогика : учеб. курс для творческого саморазвития / В. И. Андреев. – Казань : Центр инновационных технологий, 2005. – 608 с.
13. Андрущенко В. П. Роздуми про освіту: статті, нариси, інтерв’ю / В. П. Андрущенко. – К. : Знання України, 2004. – 738 с.
14. Аникеева Н. П. Воспитание игрой в коллективе / Н. П. Аникеева. – М. : Просвещение, 1987. – 144 с.
15. Аржеников К. П. Сборник арифметических задач и примеров для начальных народных училищ : Год первый / [сост. К. П. Аржеников, преп. Поливан. учит. семинарии]. – Москва : М. Д. Наумов, 1898. – 74 с.
16. Аржениковъ К. П. Сборникъ арифметическихъ задачъ и примеровъ для начальныхъ народныхъ училищъ. Годъ первуй / К. П. Аржениковъ. – М.-С.Пб. : Изд-во т-ва В.В.Думновъ, 1914. – 83 с.
17. Артемов А. К, Тихонова Н. Б. Основы методического мастерства учителя в обучении математике младших школьников : учеб. пособ. для учит. и студ. фак. педагогики и методики начального образования / А. К. Артемов, Н. Б. Тихонова. – Самара : Изд-во СГПУ, 1999. – 118 с.
18. Артемьева И. Н. Формирование методической культуры будущих учителей начальных классов в контексте вузовской подготовки : авторефер. дисс. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.08 „Теория и методика профессионального образования” / Ирина Николаевна Артемьева; Новгород. гос. ун-т им. Ярослава Мудрого. – Великий Новгород, 2004. – 21 с.
19. Артюшина М. Ровиток професійної компетенції викладачів вищої школи у постановці навчальних цілей / М. Артюшина // Післядипломна освіта в Україні. – 2006. – № 1. – С. 62–65.
20. Архангельский С. И. Лекции по теории обучения в высшей школе / С. И. Архангельский. – М. : Высшая школа, 1974. – 383 с.
21. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С. И. Архангельский. – М. : Высш. школа, 1980.– 368 с.
22. Асмолов А. Г., Бурменская Г. В., Володарская И. А. и др. Как проектировать универсальные учебные действия в начальной школе: от действия к мысли : пособ. для учителя / [А. Г. Асмолов, Г. В. Бурменская, И. А. Володарская и др.]; под ред. А. Г. Асмолова. – М. : Просвещение, 2008. – 151 с.
23. Астрябъ А. М. Наглядная геометрія / А. М. Астрябъ. – Пб. – К. : Сотрудникъ, 1911. – 135 с.
24. Атанов Г. А. Деятельностный подход в обучении / Г. А. Атанов. – Донецк : ЕАИ - пресс, 2001. – 160 с.
25. Афанасьев В. Г. Общество : системность, познание и управление / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1981. – 432 с.
26. Бабанский Ю. К. Избранные педагогические труды / Ю. К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1989. – 560 с.
27. Байбара Т. М. Функціональна структура педагогічного мислення вчителя початкових класів. Школа першого ступеня : теорія і практика : зб. наук. праць Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Григорія Сковороди / Т. М. Байбара. – Вип. 1. – Переяслав-Хмельницький, 2001. – С. 148–161.
28. Байдацька Н. М. Педагогічні умови моніторингу якості навчальних досягнень студентів у вищих навчальних закладах недержавної форми власності : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / Наталія Михайлівна Байдацька; Вінницький дер. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2007. – 20 с.
29. Байденко В. И. Компетентностный подход к проектированию государственных стандартов высшего профессионального образования (методологические и методические вопросы) : [метод. пособ.] / В. И. Байденко. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2005. – 114 с.
30. Бакаленко І. М. Використання спадщини Ф. І. Буслаєва, К. Д. Ушинського та І. І. Срезнєвського у фаховій підготовці майбутніх учителів-словесників : автореф. дис. …канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Теорія і методика навчання (українська мова)” / І. М. Бакаленко; Південноукраїнський держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського, – О., 2000.– 20 с.
31. Балл Г. А. Теория учебных задач : психолого-педагогический аспект / А. Г. Балл. – М. : Педагогика, 1990. – 184 с.
32. Бантова М. А., Бельтюкова Г. В. Методика преподавания математики в начальных класах : [учеб. пособ.] / М. А. Бантова, Г. В. Бельтюкова. – М. : Просвещение, 1984. – 335 с.
33. Барбина Е. С. Теоретико-методологические основы профессиональной подготовки будущих учителей : науч.-метод. пособ. / Е. С. Барбина. – Херсон : Айлант, 2001. – 70 с.
34. Басараб П. Задачник до початкового курсу арифметики / П. Басараб / під ред. мат. коміс. „Т-ва шкіл. Освіти”. – [2-ге вид; випр. і доповн.] – К. : Печатня вид. т-ва „Друкарь”, 1918. – 128 с.
35. Батищев Г. С. Введение в диалектику творчества. Серия „Философы России ХХ века” / Г. С. Батищев – СПб. : РХГИ, 1997. – 464 с.
36. Безрукова B. C. Педагогика: проективная педагогика / В. С. Безрукова. – Екатеринбург : Деловая книга, 1996. – 344 с.
37. Безукладников К. Е. Компетентностный подход в профессиональной подготовке будущего учителя в педагогическом вузе / К. Е. Безукладников // Педагогическое образование и наука. – 2009. – № 6. – С. 69–73.
38. Белкин А. С. и др. Основы педагогических технологий : краткий толковый словарь / под ред. А. С. Белкина. – Екатеринбург, 1995. – 450 с.
39. Беллюстінъ В. Арифметическый задачникъ для первого года обученія / В. Беллюстінъ. – М. : Тип. Г.Лисснера, 1899. – 53 с.
40. Белошистая А. В. Методика обучения математике в начальной школе: курс лекцій : учеб. пособ. для студ. вузов, обучающихся по спец. „Педагогика и методика начального образования” / А. В. Белошистая. – М. : Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2007. – 455 с.
41. Березанська Є. С. Мета навчання арифметиці / Є. С. Березанська // Методика арифметики : посіб. для вчителів середньої школи. – К. : Радянська школа, 1955. – С. 5–7.
42. Березівська Л. Д. Реформування шкільної освіти в Україні у XX столітті : монографія / Л. Д. Березівська. – К. : Богданова А.М., 2008. – 406 с.
43. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологи / В. П. Беспалько, – М. : Педагогика, 1989. – 190 с.
44. Бех І. Д. Виховання особистості : підруч. / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2008 – 848 с.
45. Бех І. Д. Виховання особистості : Сходинки до духовності : наук. вид. / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2006. – 270 с.
46. Бех І. Д. Виховний процес з глибинним психозануренням / І. Д. Бех // Початкова школа. – 2007. – № 12. – 2008. – №№ 1, 3, 5, 6, 11, 12. – 2009. – №№ 1, 2, 6.
47. Бех І. Д. Вчинок у морально-духовному розвитку особистості / І. Д. Бех // Початкова школа. – 2004. – № 6. – 2006. – №№ 3, 5, 6, 7.
48. Бєляєв С. Б. Теоретичні основи педагогічної технології : навч. посіб. / С. Б. Бєляєв. – Харків : ХНУ, 1996. – 96 с.
49. Бібік Н. Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти / Н. Бібік // Початкова школа. – 2010.– № 9 – С. 1–4.
50. Бібік Н. М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів : [монографія] / Н. М. Бібік. – К. : ВІПОЛ, 1998. – 200 с.
51. Біда О. А. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / Олена Анатоліївна Біда; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 2003. – 37 с.
52. Білоконна Н. І. Формування інтелектуальних умінь молодших школярів у процесі навчання : дис... канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Ніна Іванівна Білоконна; Криворізький держ. пед. ун-т. – Кривий Ріг, 1999. – 175 с.
53. Богданов В., Карпюк К., Горецкий В. От Азбуки Ивана Федорова до современного букваря / В. Богданов, Г. Карпюк, В. Горецкий. – М. : Просвещение, 1974. – 236 с.
54. Богданова І. М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх вчителів на основі застосування інноваційних технологій : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / Інна Михайлівна Богданова; Ін-т педагогіки АПН України. – К., 2003. – 38 с.
55. Богданович М. В. Концепція курсу математики для 1-4 класів / М. В. Богданович // Початкова школа. – 1990. – № 10. – С. 14–17.
56. Богданович М. В. Урок математики в початковій школі / М. В. Богданович. – К. : Рад. шк., 1990.– 193 с.
57. Богданович М. В., Будна Н. О., Лишенко Г. П. Урок математики в початковій школі : [навч. посіб.] / М. В. Богданович, Н. О. Будна, Г. П. Лищенко. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2004. – 208 с.
58. Богданович М. В., Козак М. В., Король Я. А. Методика викладання математики в початкових класах : навч. посіб. / М. В. Богданович, М. В. Козак, Я. А. Король. – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001.– 368 с.
59. Богданович М. В., Лишенко Г. П. Пропедевтика геометрії та алгебри в початкових класах / М. В. Богданович, Г. П. Лишенко. – К. : Освіта України, 2010. – 240 с.
60. Богуславский М. В. XX век российского образования / М. В. Богуславский. – М. : ПЕР СЭ, 2002. – 336 с.
61. Болтенков Н. В. Формирование готовности учителя к профессиональной деятельности / Н. В. Болтенков // Педагогическое образование и наука. – 2009. – № 2. – С. 87–89.
62. Болюбаш Я. Я. Организація навчального процесу у вищих закладах освіти : навч. посіб. для слухачів закл. підвищення кваліфікації системи вищ. освіти / Я. Я. Болюбаш. – К. : ВВП „Компас”, 1997. – 64 с.
63. Большакова І. Проблеми психологічної готовності дитини до школи / І. Большакова // Початкова школа. – 2005. – №№ 4, 5.
64. Бондар В. І. Дидактика : підруч. для студ. вищ. пед. навч. закл. / В. І. Бондар – К. : Либідь, 2005. – 264 с.
65. Бондар В. І. Конкурентноздатність педагога як складова його професійної компетентності / В. І. Бондар // Початкова школа. – 2008.– № 7 – С. 22–23.
66. Бондар В. І., Шапошнікова І. М. Управління формуванням професійної компетентності вчителя / В. І. Бондар, І. М. Шапошнікова // Освіта і управління. – 2006. – № 9. – С. 20–27.
67. Бондар С. Компетентність особистості – інтегрований компонент начальних досягнень учнів / С. Бондар // Біологія і хімія в школі. – 2003. – № 2. – С. 8–9.
68. Бондаревская Е. В. Гуманистическая парадигма личностно ориентированного образования / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1997. – № 4. – С. 11–12.
69. Бондаренко E. H. Воззрения на профессиональные компетенции современного учителя в различных странах мира / Е. Н. Бондаренко // Образование и общество. – 2008. – № 5. – С. 42–44.
70. Борзенкова О. А. Формирование методико-математической компетентности будущего учителя начальных классов : дисс. … канд. пед. наук : спец. 13.00.08 „Теория и методика профессионального образования” / Ольга Александровна Борзенкова; Самарский гос. пед. ун-т. – Самара, 2007. – 255 с.
71. Боровик В. Н., Вивальнюк Л. М., Костарчук В. М., Костарчук Ю. В. та ін. Математика : [посіб. для пед. ін.-тів] / [В. Н. Боровик, Л. М. Вивальнюк, В. М. Костарчук, Ю. В. Костарчук та ін.]. – К. : Вища школа, 1980. – 400 с.
72. Бочелюк В. Й. Психологічна готовність вчителя до особистісно-орієнтованого навчання : автореф. дис. …канд. псих. наук : спец. 19.00.07 „Педагогічна психологія” / Віталій Йосипович Бочелюк; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К.,1998.– 17 с.
73. Бочелюк В. Й. Психологічні особливості управління інноваційними процесами в школі : монографія / В. Й. Бочелюк. – Дніпропетровськ : Січ, 2003. – 343 с.
74. Браже Т. Г. Из опыта развития общей культуры учителя / Т. Г. Браже // Педагогика. – 1993. – №2.– С. 70–73.
75. Бугрій О. Формування уміння навчатися / О. Бугрій // Рідна школа. – 2009.– № 4 (952). – С. 17–21.
76. Бурда М. І. Гуманістична орієнтація змісту підручників з математики / М. І. Бурда // Проблеми сучасного підручника – К. : Педагогічна думка, 2003. – Вип. 4. – С. 63–69.
77. Бурда М. І. Методичні основи диференційованого формування геометричних умінь учнів основної школи : автореф. дис. …д-ра пед. наук : спец. 13.00.02 „Теорія та методика навчання математики” / Михайло Іванович Бурда; Ін-т педагогіки АПН України. – К., 1994. – 36 с.
78. Буряк В. Розвиток професійно-педагогічних якостей у системі безперервної освіти / В. Буряк // Вища школа : науково-практичне видання. – 2005.– № 2. – С. 50–57.
79. Вакуленко В. М Акмеологічний підхід у теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Росії, Білорусі (порівняльний аналіз) : автореф. дис. …. д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіка”/ Валентина Миколаївна Вакуленко; Луганський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Луганськ, 2008. – 58 с.
80. Варданян Ю. В. Строение и развитие профессиональной компетентности специалиста с высшим образованием: на материале подготовки педагога и психолога : дисс. …д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 „Теория и история педагогики”; 19.00.07 „Педагогическая психология”/ Юлия Владимировна Варданян; Моск. пед. гос. ун-т. – М., 1998. – 353 с.
81. Вартофской М. Модели. Репрезентация и научное понимание / М. Вартофской. – М. : Прогресс, 1998 . – 506 с.
82. Василенко І. В. Методика викладання математики в початкових класах / І. В. Василенко. – К. : Вища школа, 1971. – 365 с.
83. Васильев И. Б. Профессиональная диагностика : конспект лекций для студ. инж.-пед. спец. / И. Б. Васильев – Харьков, 2003. – Ч. 2. – 175 с.
84. Васильєва м. П. Теоретичні основи деонтологічної підготовки педагога : автореф. дис. … д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / Марина Петрівна Васильєва; Харківський дер. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди, – харків, 2004. – 38 с.
85. Вашуленко М. С. Компетентнісний підхід до перевірки мовних і мовленнєвих знань молодших школярів / М. С. Вашуленко // Початкова школа. – 2009. – № 1. – С. 16–21.
86. Ващенко Г. Виховний ідеал / Г. Ващенко. – Полтава : Полтавський вісник, 1994. – 191 с.
87. Ващенко Л. Управління інноваційними процесами в загальній середній освіті регіону / Л. Ващенко. – К. : Тираж, 2005. – 380 с.
88. Введение в педагогическую культуру : учеб. пособ. / под общ. ред. Бондаревской Е. В. – Ростов н/Д : РГПУ, 1995. – 172 с.
89. Великий тлумачний словник української мови / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь : ВТФ „Перун”, 2004. – 1440 с.
90. Вербицкий А. Контекстное обучение в компетентностном подходе / Андрей Вербицкий // Высшее образование в России. – 2006. – №11. – С. 39–46.
91. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А. А. Вербицкий – М. : Высшая школа, 1991. – 203 с.
92. Вербицкий А. А. Компетентностный подход и теория контекстного обучения : [текст] / А. А. Вербицкий. – М., 2004. – 85 с.
93. Вербицкий А. А., Дубовицкая Т. Д. Контексты содержания образования : монография / А. А. Вербицкий, Т. Д. Дубовицкая. – М. : Альфа, 2003. – 88 с.
94. Вербицкий А. А., Ермакова О. Б. Школа контекстного обучения как модель реализации компетентностного подхода в общем образовании / А. А. Вербицкий, О. Б. Ермакова // Педагогика. – 2009. – № 2. – С.13–18.
95. Вербицкий А. А., Жукова Н. В. Проблемы гуманизации образования в условиях новой образовательной парадигмы: монография / А. А. Вербицкий, Н. В. Жукова. – М. : Московский гос. открытый пед. ун-т им. М.А.Шолохова, 2006. – 99 с.
96. Вернадский В. И. Наука и общество / Начало и вечность жизни / В. И. Вернадский. – М. : Советская Россия, 1989. – 703 с.
97. Вершловский С. Г. Учитель о себе и о профессии: в помощь лектору / С. Г. Вершловский. – Л. : Знание, 1988. – 32 с.
98. Вещезеров В. Реформа образования как способ изгнания из страны не в меру умных. К истории Постановления ЦК ВКП(б) „О педологических извращениях в системе Наркомпросов” / В. Вещезеров // Промышленные ведомости (cпецвыпуск). – 2006. – № 9. – сентябрь.
99. Виноградова Е. П. Комбинаторные задачи в системе развивающего обучения четырехлетней начальной школы : дисс. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Теория и методика обучения и воспитания (математика)” / Елизавета Павловна Виноградова; Моск. гос. открытый пед. ун-т им. М. А. Шолохова. – Москва, 2003. – 180 с.
100. Виноградова Н. О соотношении предметных, общеучебных и универсальных умений в содержании начального образования / Н. Виноградова // Начальное образование. – 2008.– № 2 (март-апрель). – С. 3–9.
101. Вища освіта в Україні : [навч. посіб.] / [В. Г. Кремень, С. М. Ніколаєнко, М. Ф. Степко та ін.]; за ред. В. Г. Кременя, С. М. Ніколаєнка. – К. : Знання, 2005. – 327 с.
102. Віаніс-Трофименко К. Б. Підвищення професійної компетентності педагога / К. Б. Віаніс-Трофименко, Г. В. Лісовенко. – Харків : Основа, 2007. – 175 с.
103. Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка : зб. наук. праць. Сер.: Пед. науки – Вип. 56. – Чернігів : ЧДПУ, 2007. – № 56. – 272 с.
104. Вітвицька С. С. Практикум з педагогіки вищої школи: навч. посіб. за модульно-рейтинговою системою навчання для студ. магістратури / С. С. Вітвицька. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 396 с.
105. Власенко С. П. Особливості становлення сучасної багаторівневої освіти вчителів початкових класів : дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / Світлана Петрівна Власенко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2001. – 213 с.
106. Воленс В. П. Собрание арифметических задач (по Грубе) : учеб. пособ. при первонач. преп. арифметики : в 2 ч. / Сост. В. Воленс. – Санкт-Петербург : Тип. А.М. Котомина, 1874. – 411 с.
107. Волинець К. Проблеми підготовки майбутнього педагога в системі неперервної педагогічної освіти / К. Волинець // Початкова школа. – 2008. – № 8. – С. 23–25.
108. Волкова Н. П. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів до професійно-педагогічної комунікації : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 „Теор