Горшкова Злата Анатоліївна. Зміни фетоплацентарного комплексу при дискоординації пологової діяльності та її корекція

brief description

Горшкова Злата Анатоліївна. Зміни фетоплацентарного комплексу при дискоординації пологової діяльності та її корекція : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2006

Горшкова З.А.Зміни фетоплацентарного комплексу при дискоординації пологової діяльності та її корекція Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Харківський державний медичний університет. Харків, 2006.
Робота присвячена вивченню особливостей та запобіганню ускладнень перебігу пологів при дискоординації пологової діяльності, підвищенню ефективності лікування з розробкою комплексної терапії, яка спрямована на корекцію порушень скорочувальної діяльності матки, зниження перинатальної патології. Встановлено, що факторами ризику розвитку дискоординованої пологової діяльності є професійна шкідливість, висока частота рецидивуючої персистуючої інфекції сечового тракту та запальних захворювань внутрішніх геніталій. Суттєву роль у розвитку цієї патології відіграє дезинтеграція кооперативної взаємодії нейроендокринної регуляції контрактильної функції та гемоциркуляторні порушення, що обумовлюють розвиток фетоплацентарної недостатності та акушерські ускладнення, які потребують певного динамічного спостереження та комплексного лікування.
Запропоновано діагностичний алгоритм та ефективний комплексний підхід до лікування роділей з дискоординацією пологової діяльності, який сприяє не тільки нормалізації скорочувальної діяльності матки, але і зменшенню плацентарної недостатності, покращенню біофізичних параметрів внутрішньоутробного плода, і як наслідок зниженню показників оперативних втручань.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання патогенетичне обґрунтування та розробка тактико-терапевтичного алгоритму, який істотно поліпшує перебіг пологів та стан плода при ДКПД.

Факторами ризику розвитку ДКПД можуть бути: професійна шкідливість та особливості способу життя; високий інфекційний індекс; наявність хронічної (чи рецидивуючої) запальної патології сечостатевої системи; дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта; дисбаланс гормонального статусу жіночої репродуктивної сфери; травматичний фактор, пов'язаний з перенесеними хірургічними втручаннями (включаючи акушерсько-гінекологічні, загальнохірургічні та урологічні операції); штучні аборти; ускладнений перебіг гестації (гестоз, анемія, переношування); патологічний прелімінарний період; медикаментозна родостимуляція.
Серед роділей з ДКПД має місце висока частота рецидивуючої персистуючої інфекції у сечовому тракті (уретрит, цистит, пієлонефрит 30,0%) та хронічних запальних захворювань внутрішніх геніталій - 37,8%. У роділей з ДКПД, у яких були епізоди загострення урогенітальної інфекції в період даної гестації, в патологічному біотопі урогенітального тракту переважали полімікробні варіанти мікробіоценозу, провідним компонентом якого є умовно-патогенні бактерії та вірус герпесу.
В патогенезі ДКПД має місце порушення принципу «потрійного нисхідного градієнту» та реципрокного скорочення тіла з нижнім сегментом матки, котрий знаходиться у стані гіпертонусу. За даними гістерографії спостерігається висока інтенсивність скорочень матки (особливо нижнього сегменту), збільшення частоти (у 1,7рази) та тривалості скорочень нижнього сегмента матки (у 2,3 рази), а також результативної активності матки. Комплексна терапія спазмолітиком медиаторного типу та прямої міотропної дії сприяє нормалізації пологової діяльності.
У розвитку ДКПД суттєву роль відіграє дезінтеграція кооперативної взаємодії нейроендокринної регуляції контрактильної функції та гемоциркуляторні порушення - перезбудження та дисбаланс симпатико-адреналової та холінергічної нервової системи. Це обумовлює переважаючий вплив гормонів материнського походження, які викликають утеротонічну дію та на тлі дезінтеграції ендокринної кооперативної регуляції в організмі (диспропорція вмісту циклічних нуклеотидів, низькі концентрації прогестерону та естріолу), призводить до одночасного спастичного скорочення усіх різноманітно розташованих шарів м'язових пучків міометрію, гемоциркуляторного порушення за принципом «хибного кола».
Включення до складу комплексної терапії М-холіноблокатора периферичної та центральної дії «Спазмобрю» сприяє зниженню активності адренергічної системи, достовірному зниженню концентрації утеротонічних речовин, а також вторинного месенжера - цГМФ при достовірному підвищенні рівня цАМФ і антихолінестеразної активності.
При ДКПД розвивається невідповідність між потребами плода в кисні і можливістю його доставки. За даними допплерометрії спостерігається зниження опору судин головного мозку на тлі підвищеної резистентності в аорті та в ниркових артеріях. Середній показник ЦПК складає 0,95±0,25, що свідчить про зниження перфузії та гіпоксії плода, з цим пов'язані відповідні показники БПП, знижений рівень сатурації кисню у новонароджених.
В плацентах від пацієнток з ДКПД, на тлі посилених дистрофічних, склеротичних процесів виявляється острівковий лімфоїдного характеру децидуїт, продуктивний вілузіт, хоріоніт та васкуліт. У складі запальних інфільтратів визначаються зрілі Т- та В-лімфоцити (CD3та CD22),у тому числі активовані (CD38), значне доповнення нейтрофільних лейкоцитів (CD18), плазматичних клітин — переважно з антигеном до Ig M та Ig G, рідше Ig A. Крім того, велика кількість CD8— супресорів, цитотоксичних Т-лімфоцитів та CD4— хелперів-індукторів, які відповідають картині змішаної вірусно-бактеріальної інфекції. Комплексна спазмолітична терапія сприяє покращенню васкуляризації усіх відділів плаценти, що на тлі ендотелін-продукуючої активності ендотеліоцитів судинного русла призводить до покращення трофіки, зокрема ворсинчатого хоріону, а на рівні клітини зниженню інтенсивності апаптоза синцитіотрофобласту.
Методика спазмолітичної терапії з використанням комбінації «Спазмобрю 10,0 мг (половина болюсної дози) +Но-шпа 40,0 мг» є патогенетично виправданим засобом корекції ДКРД на початкових етапах її розвитку. Вона дозволяє нормалізувати маткову активність, покращити гемодинаміку та стан плода, завершити пологи per vias naturalis у 88,5%, проти 79,4% і 70,0% при монотерапії препаратами «Спазмобрю» чи «Но-шпа»; зменшити потребу в токолізі2-адреноміметиками до 11,5% (проти 14,7% і 20,0% при монотерапії препаратами «Спазмобрю» і «Но-шпа»); знизити питому вагу травм м'яких родових шляхів, а також операції кесаревого розтину.