Горшунська Мар'яна Юріївна. Показники оксидативного стресу та ліпопротеїнового спектру крові у жінок, хворих на цукровий діабет 2 типу

brief description

Горшунська Мар'яна Юріївна. Показники оксидативного стресу та ліпопротеїнового спектру крові у жінок, хворих на цукровий діабет 2 типу: Дис... канд. мед. наук: 14.01.14 / Харківська медична академія післядипломної освіти. - Х., 2002. - 163арк. - Бібліогр.: арк. 132-163

Горшунська М.Ю.Показники оксидативного стресу та ліпопротеїнового спектру крові у жінок, хворих на цукровий діабет 2 типу”. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 ендокринологія. Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена дослідженню метаболічних чинників ризику судинних ускладнень (дисліпідемія, оксидативний стрес) у жінок, хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу, за умов традиційної цукрознижуючої терапії та поєднаної з антиоксидантами. Обстежено 146 хворих на ЦД 2 типу та 21 здорова жінка. У діабетичного загалу верифіковано значне порушення ліпідного профілю та різке підвищення оксидативного стресу (активація ПОЛ, зниження АОЗ), що було сполучене з високою частотою макро- та мікросудинних ускладнень, насамперед, ішемічної хвороби серця (44 % ) та ретинопатії (43 %).
Вперше визначено характер зв’язку складових оксидативного стресу, ліпідного спектру та інсулінорезистентності зі ступенем глікемічної компенсації за умов різного забезпечення статевими гормонами (пре-, пери- та постменопауза). Встановлена ефективність перорального використання вітамінів Е та С (-токоферолу ацетат + аскорбінова кислота) в якості засобу, що призводить до суттєвого гальмування окислювальності ліпідів.
Результати проведених досліджень поглиблюють уявлення про патогенетичні механізми формування метаболічних чинників судинних ускладнень за наявності ЦД 2 типу, зокрема, засвідчується можлива роль підвищеного оксидативного стресу у зникненні ангіопротекторної дії естрогенів.

У дисертаційній роботі наведені нові дані, які характеризують спектр метаболічних чинників ризику судинних ускладнень (дисліпідемія, оксидативний стрес, інсулінорезистентність) та корелятивні зв’язки поміж ними у жінок, хворих на ЦД 2 типу, з урахуванням ступеня глікемічної компенсації і менопаузального стану.
Менопаузальний стан (пре-, пери- або постменопауза) не виказував модулюючого впливу на атерогенність ліпідного спектру, збільшену пероксидацію ліпідів, знижений антиоксидантний захист та резистентність до інсуліну у хворих на ЦД і був слабо асоційований з частотою проявів таких судинних ускладнень як ІХС, ретинопатія.
У жінок, хворих на ЦД 2 типу, виявлено збільшення функції бета-клітин, оціненої НОМА-аналізом, за умов базальної глікемічної компенсації та прогресуюче падіння їх активності по мірі того, як глікемічний контроль погіршувався.
Резистентність до інсуліну, верифікована за НОМА-алгоритмом у обстежених хворих на ЦД, була прямо асоційована з базальною гіперглікемією, як і окремими параметрами підвищеної пероксидації ліпідів (гідроперекиси ЛПДНГ+ЛПНГ, гідроперекиси ЛПВГ) та атерогенного ліпідного профілю (загальний холестерол).
У жінок, хворих на ЦД 2 типу з дисліпідемією, визначене суттєве падіння активності параоксонази, асоційованої з ЛПВГ естерази, та її часткове підвищення, але не нормалізація, за умов глікемічної компенсації. Верифікована високовірогідна обернена кореляція між параоксоназою та показниками ліпідної пероксидації, як і пряма асоціація ферменту з рівнем антиоксидантного захисту обґрунтовує значну роль параоксонази у визначенні ступеня оксидативного стресу за наявності ЦД 2 типу.
У жінок, хворих на ЦД 2 типу з інсулінорезистентністю, відмічено різке збільшення рівня класичних” метаболічних факторів ризику атеросклерозу (дисліпопротеїнемія) та інтенсивності ліпідної пероксидації (МДА, ДК, гідроперекиси) як у відсутність клінічної маніфестації ІХС, так і за її наявності, що засвідчує високий атерогенний потенціал обстеженого діабетичного загалу.
Зменшення антиоксидантного захисту (параоксоназа, відновлений глутатіон, -токоферол ЛПВГ та ЛПДНГ+ЛПНГ), як і збільшення ліпідної пероксидації (гідроперекиси ЛПДНГ+ЛПНГ, МДА) у хворих на ЦД за наявності маніфестної ІХС відносно показників у хворих на ЦД, неускладнений ІХС, обґрунтовує патогенетичне значення підвищеного оксидативного стресу для розвитку цієї макроангіопатії.
Пероральне використання високих доз антиоксидантних вітамінів Е та С (-токоферолу ацетат + аскорбінова кислота) у жінок, хворих на ЦД 2 типу з дисліпідемією, у відсутність достеменного впливу на показники глікемічного контролю призводило до суттєвого гальмування окислювальності ліпідів, визначеної за вмістом загальних гідроперекисів, в атерогенній та антиатерогенній фракціях ліпопротеїнів (відповідно, ЛПДНГ+ЛПНГ, ЛПВГ) і збагачення останніх -токоферолом, як і до підвищення антиоксидантного захисту в сироватці крові, зокрема, активності параоксонази.

Частковий нормалізуючий ефект глікемічної компенсації на параметри зниженого антиоксидантного захисту, атерогенність ліпідного профілю та підвищену ліпідну пероксидацію засвідчує недостатність глюкозоцентричної” антидіабетичної терапії та перспективність концепції мультифакторного” лікування хворих на ЦД.