ГРАМАТИЧНА ТА ЛЕКСИЧНА СЕМАНТИКА УКРАЇНСЬКОГО ДІЄСЛОВА В ЛЕКСИКОГРАФІЧНІЙ СИСТЕМІ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ІМ. О.О.ПОТЕБНІ

На правах рукопису

Сухарина Наталія Михайлівна

УДК 811.161.2

ГРАМАТИЧНА ТА ЛЕКСИЧНА СЕМАНТИКА
УКРАЇНСЬКОГО ДІЄСЛОВА В ЛЕКСИКОГРАФІЧНІЙ СИСТЕМІ

Спеціальність: 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук, професор
Пещак Марія Михайлівна

Київ 2003

ЗМІСТ

Вступ..........................................................................................................

4

Розділ 1.Теоретико-методологічні основи представлення лексичної і граматичної семантики в лексикографії...............................................

12

1.1.Вивчення граматичної та лексичної семантики дієслова в лінгвістиці.

12

1.1.1. Поняття граматичної та лексичної семантики в мовознавстві...

12

1.1.2. Вивчення дієслівної семантики.

20

1.2. Теоретико-лінгвістичні основи тлумачної лексикографії.

28

1.2.1.Місце тлумачної лексикографії в лінгвістичному описі мовних одиниць

28

1.2.2. Класифікація лексикографічної інформації у словниках тлумачного типу...

36

1.2.3. Проблема семантизації лексичних одиниць

44

1.3. Системна лексикографія та інтегрований опис мови

54

1.4. Інформаційна теорія лексикографічних систем та її застосування до розробки принципів організації даних у тлумачному Словнику української мови....

63

1.4.1. Словник української мови в 11-ти томах (1970-1980 рр.)..

63

1.4.2. Принципи організації даних у Словнику української мови в аспекті інформаційної теорії лексикографічних сиc­тем .

66

Висновки до розділу 1. ..

81

Розділ 2. Моделювання граматичної семантики українського дієслова в лексикографічній системі..

83

2.1.Представлення параметрів граматичної семантики в структурі лівої частини дієслівних словникових статей ..

83

2.2. Формальні засади класифікації українських дієслів за параметрами граматичної семантики.

108

2.3. Результати обчислювального експерименту та статистичні виміри українського дієслова..

118

Висновки до розділу 2. ...

133

Розділ 3. Моделювання лексичної семантики українського дієслова в лексикографічній системі.

135

3.1. Репрезентація лексичної семантики у структурі правих частин дієслівних словникових статей...

135

3.2. Формули тлумачення та їх рекурсивна редукція

148

3.3. Лексикографічна система „Словника дієслівних семантичних тем”

160

3.4. Класи дієслівних ЛСВ із співвідносними суб’єктно-відображальними класами імен...

164

3.5. Лексико-семантичні групи дієслів та їх диференційні семи.

170

Висновки до розділу 3. ...

184

Висновки....................................................................................................

186

Список використаних джерел..

188

Додаток А. „Словник сигнатурних класів дієслів сучасної української мови”

Додаток Б. „Словник дієслівних семантичних тем”

Додаток В. Акт передання до Національної словникової бази результатів дисертації Н.М.Сухарини „Граматична та лексична семантика українського дієслова в лексикографічній системі”

ВСТУП
Серед важливих проблем сучасної лінгвістики, зумовлених необ­хід­ністю когнітивно орієнтованого опрацювання природномовної інфор­ма­ції, до актуаль­них нале­жать зав­дан­ня, пов’язані з отриманням комплексної па­ра­­мет­ри­зації слів як цен­­траль­­них одиниць мови. Лінгвістичне забез­печення інтелек­туальних ін­фор­­ма­ційних систем вима­гає від мово­­знав­ців виконання поставлених зав­дань на формаль­ному рівні з адекват­ним ураху­ванням па­ра­метрів гра­ма­тич­ної та лексичної семантики. Обраний нами підхід, основою якого є комплексне комп’ютерне моделювання лінг­­віс­тич­них явищ для ви­явлення формальних (граматична семантика) та змістових (лексична семан­тика) ха­ракте­ристик мовних одиниць, застосовано до лексико-граматичного класу дієслів сучасної україн­сь­кої мови.
Дослідження дієслівних значень як граматичних, так і лексичних здавна перебуває в центрі уваги представників різних лінгвістичних шкіл. При цьому лінгвісти стикаються з труднощами, зумовленими тим, що „семантична структура дієслова ємніша і гнучкіша, аніж усіх інших граматичних категорій. Ця властивість дієслова залежить від особливостей граматичної будови дієслова. У дієслові засоби об’єднання і диференціації значень різноманітніші, аніж в іменах” [39, 425-426].
Дієслівні лексеми як словесні знаки є номінаціями, в яких зафіксовано й закріплено різні семантичні ознаки, різноманітні ракурси зв’язків дієслівної дії, процесу, стану з предметами і особами, що є виконавцями цих дій або піддаються цим діям [227, 117]. За визначенням О.О.Потебні, слов’янське дієслово найвища, найабстрагованіша, найбі­льш конструктивна і прогре­суюча категорія мови [175].
Вивченню дієслова як частини мови присвячено чимало ґрунтовних робіт, серед яких від­зна­чи­мо праці відомих вітчизняних та зарубіжних лінгвістів: О.О.Потебні [175], В.М.Русанівсь­кого [179; 180; 181], М.М.Пещак [171; 222], О.О.Тараненка [219], І.Р.Вихованця [42; 43; 44; 45], А.П.Заг­ніт­ка [79; 80; 81], Ф.С.Бацевича [24], О.М.Со­­ко­­лова [197], Корне­­ліуса ван дер Хейде [114], У.Чейфа [230], Ф.Данеша [65], Ю.Д.Ап­­ре­сяна [14; 9; 10], О.С.Ахмано­вої [19], Л.М.Васильєва [35; 36; 37], І.І.Мєща­нінова [140], Е.В.Кузнєцової [119; 120; 121; 122; 123], Н.Ю.Шве­до­вої [232; 231; 234] та багатьох інших. Проте, незва­жаючи на знач­ні досяг­нен­ня, результати біль­шості цих до­слід­жень важко адап­тувати до безпосеред­ньо­го засто­­су­­вання в інформаційних техно­логіях.
Викладене визначає актуальність дисертаційної роботи створення комп­лекс­ної ін­формаційно-лексикографічної моделі українського дієслова та здійснення на її основі ефектив­ної лінгвістичної параметризації грама­тич­ної та лексичної семантики дієслівної лексики. Досі такого дослідження граматичних та лекси­ко-се­ман­тичних пара­мет­рів україн­ського дієслова, репрезен­то­ваних лексико­гра­фіч­ною системою та повним обсягом акаде­міч­но­го тлу­мач­но­го Словника україн­ської мови в 11-ти томах (К., 1970 1980) (далі СУМ), не здійснювалося.
Дисертаційне дослідження проводилося в Українському мовно-інфор­ма­цій­ному фонді НАН України. Його результати одер­жа­но в процесі вико­нан­ня загальнодер­жав­ної та ві­дом­­чої тематики науково-дос­лід­них робіт і рі­шень Уряду України, а саме: 1) наукових тем Українського мовно-інфор­ма­цій­­­но­го фонду НАНУ „Україномовні лексикографічні системи” (4.19.15), „Теоретико-лінг­вістичні та інфор­ма­цій­ні засади автоматизованої об­роб­ки при­родної мови” (4.19.11), „Лекси­ко­­гра­фічні системи в інтелек­­­ту­аль­­­­но­му опрацюванні при­родної мови” (0102U003220), „Дослі­­д­жен­ня мов­но-інфор­ма­цій­них про­цесів та розпо­ді­ле­них сис­тем націо­нальної словни­ко­вої бази” (0102U003221); 2)завдань, які випливають з Указу Президента Укра­їни від 7 серпня 1999р. №967 „Про розвиток націо­наль­ної словникової бази”.
Метою дисертаційної роботи є розробка методів та створен­ня на їх основі лінгвістично-інформаційного інструментарію, призначеного для про­ве­дення сис­тем­но-струк­тур­ного аналізу граматичної та лексичної семантики корпусу дієслівних лексем сучас­ної україн­ської мови, лексикографічне опра­цювання яких представляє СУМ.
Поставлена мета перед­ба­чає розв’язання таких завдань:
встановлення системи лексикографічних параметрів граматичної та лексичної семантики дієслів україн­ської мови;
побудову моделей лексикографічних систем, що репрезентують фено­мени гра­ма­тичної та лексичної семантики дієслів україн­ської мови;
створення лексикографічних баз даних (далі ЛБД) як екс­пери­ментального та інстру­мен­таль­­ного середовища для дослідження граматичної та лексичної семантики дієслів україн­ської мови;
побудову на основі створених ЛБД лінгвістичних класифікацій за різними параметрами граматичної та лексичної семантики із різним ступенем деталізації;
встановлення системної кореляції ознак, закладених в основу поділу аналізованих дієслів на класи;
системний аналіз дієслівних тлумачень та їх декомпозиція на функціонально-семантичні еле­мен­тар­ні компоненти;
створення нових типів словників, які репрезентують досліджувані явища граматичної та лексичної семантики дієслів україн­ської мови.
Об’єктом дослідження обрано дієслово як лексико-граматичний клас сучасної української мови.
Предметом дослідження є повний масив дієслівних словникових статей (близько 43тисяч) у його лексикогра­фіч­ній інтерпретації в системі СУМа.
Специфіка досліджуваного об’єкта та мета дисер­таційної роботи зу­мо­­­вили використання індуктивного та дедуктив­ного методів, систематичне застосування інфор­ма­цій­ної теорії лексикогра­фічних систем [236] (далі ІТЛС), теорії моделей даних, методів обчислю­валь­­ного експерименту, компо­нент­но­го, так­со­номіч­но­го та контексто­логіч­ного аналізів.
Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів основного змісту, висновків, списку використаної літератури та трьох додатків.
У першому розділі „Теоретико-методологічні основи представ­лен­ня гра­ма­тич­ної та лек­сич­ної семантики в лексикографії” окреслюються загальні проблеми граматичної та лексичної семантики в лінгвістичній науці, робиться огляд наукової літератури з питань вивчення дієслівної лексики, а також інтерпретації лінгвіс­тич­них параметрів у лек­си­кографічних працях, зокрема в тлумачних словниках.
У розділі обґрунтовується, що для от­ри­ман­ня об’єктивної реп­ре­зен­та­ції за­ко­но­мір­нос­тей лек­си­ко-граматичної системи дієслів сучасної української мови, її ці­ліс­нос­ті, без­пе­рер­­в­нос­ті, іє­рар­хіч­нос­ті та інк­лю­зив­нос­ті оптимальним є ви­ко­рис­тання лексикографічної системи академічного фундаментального Словника української мови в 11-ти томах (К., 1970-1980), побудованої на основі інформаційної теорії лексикографічних систем.
У цьому розділі викладено основні положення ІТЛС, а також побудо­ва­но модель лек­си­кографічної системи СУМа та ЛБД, що репрезентують фено­мени граматичної та лексичної семантики дієслів сучасної української мови.
У другому розділі „Моделювання граматичної семантики україн­сько­го дієсло­ва в лек­си­­­­ко­­гра­фічній системі” практично застосовуються теоретич­ні положення першого розділу. Усі аспекти моделювання граматичної семантики українського дієслова в лексико­графічній системі здійснюються в середовищі відповідно збудованої ЛБД. Основою для її побу­до­ви стає декомпозиційний аналіз лівої частини дієслівних словнико­вих статей СУМа. Саме формальні лексикографічні засоби представлення граматичної семантики дієслів у тлумачному словнику виявля­ються необхідними і достатніми для закладання структурних елемен­тів проектованої ЛБД. У такий спосіб у дисертаційній праці будується низка ЛБД зі структурою, що випливає з розробленої моделі лексикографічної системи СУМа. Зокрема, ЛБД „DieslLPart” використано для проведення аналізу граматичної семантики дієслова та встановлення лінгвістичних класифікацій й статистичних характеристик цього лексико-граматичного класу слів української мови.
Тре­тій розділ „Мо­делювання лексичної семантики українського діє­сло­­ва в лекси­ко­­­гра­фіч­­ній системі” присвячено дослідженню лексич­ної се­­ман­­тики дієслівних лексем української мови. Для цього ІТЛС засто­со­вано до інтерпретації правих частин дієслівних слов­ни­ко­вих статей СУМа. На основі результатів проектується відповідна ЛБД „DieslPPart”.
Основна увага у цьому розділі зосереджується на дієслівних формулах тлумачення. Саме вони висту­па­ють ма­те­рі­а­­лом, аналіз, узагальнен­ня та кате­го­ризація якого уможливлює об’єк­тив­­не моделювання лексико-се­ман­тич­ної системи укра­їн­ського дієслова. При цьому розроблено спеціальний формат для представлення дієслівних формул тлумачення, властивості якого забезпечують активний доступ до окремих семантично значущих параметрів, що містяться у словникових дефініціях. Саме лінійна (таблична) форма представлення словникових дефініцій забезпечує проведення стратифікації дієслівної лексики за різними параметрами лексичної семантики та умож­ливлює застосування препарованого у такий спосіб лінгвістичного матеріалу для автоматизованих лінгвістичних досліджень. Насамперед це стосується автоматизованої побудови лексико-семантичних класів дієслівної лексики та ідеографічних комплексів із мож­ливістю конкретизації та поглиблення семантичних стратифікацій та схем.
На основі отриманих у процесі дослідження результатів і з викорис­танням збудованих лексикографічних моделей та ЛБД реалізовано мож­ли­вість побу­дови словників нових типів.
Висновки містять стисле формулювання основних результатів дисер­тації та подають рекомендації щодо подальшого їх застосування у проведенні аналогічних досліджень стосовно інших частин мови, а також у лексико­графічній практиці, зокрема при укладанні нового тлумачного слов­ника української мови.
Додаток А дисертаційного дослідження „Словник сигнатурних класів дієслів сучасної української мови” містить приклади окремих словникових статей словника нового типу, об’єктом лексикографування якого виступають умовні числові показники формально-граматичного типу дієслівної семантики.
Додаток Б „Словник дієслівних семантичних тем” представляє у першій частині фактично дієслівне ядро української лексики, а у другій окремі словникові статті, реєстровою одиницею яких є дієслівна семантична тема.
Додаток Б Акт передання до Національної словникової бази ре­зульта­тів дисертації Н.М.Сухарини „Граматична та лексична семантика україн­ського дієслова в лексикографічній системі” є документом, що засвід­чує передання до Національної словникової бази основних результа­тів виконання цього дисертаційного дослідження.
Наукова новизна одержаних у дисертаційному дослідженні резуль­татів полягає у тому, що уперше запропоновано та верифіковано на репре­зен­та­тивному ма­сиві дієслів української мови комплексну інформаційно-лекси­ко­графічну модель для пред­став­лен­ня та опису явищ граматичної та лексичної се­ман­тики цієї частини мови. По­­бу­­­до­­вано ком­п’ю­терні реалізації зазначеної моделі у виг­ляді низки ЛБД та одержано на їхній основі нові класи­фі­­­кації україн­сь­ких дієслів (у співпраці з В.А.Широковим та К.М.Якименком). Уперше для діє­слів­­ної системи української мови вста­нов­лено кількісні спів­від­но­шення між класами лексем, ви­ді­­леними за основними па­ра­метрами грама­тичної се­ман­тики. Проведено системний аналіз струк­тури словникових дефініцій дієслова, на основі якого розроблено мо­дель декомпо­зи­ції дієслівних тлу­мачень в універсальний лінійний (таб­лич­ний) формат, що доз­во­лило екс­плі­кувати семан­­тичні меха­ніз­ми в системі дієслівної лексики сучас­ної української мови.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування створеної інформаційно-лексикографічної моделі комп­лек­сного представлення граматичних та лексичних харак­те­­рис­тик дієслівних лек­сем української мови в системах автоматизації лінг­вістичних дослід­жень, зо­крема, для укла­дан­ня та редагування словників різних типів, автомати­зо­ва­ного опра­цю­ван­­ня тексту (ство­рен­ня систем гра­матичного кон­тро­лю, автома­тич­ного реферування, інформацій­ного по­шуку, машин­ного пере­кла­ду, діа­ло­гових систем взає­мо­дії з базами даних), а також у по­бу­дові семантико-синтак­сич­них аналізаторів для вивчення когнітивних меха­­ніз­­мів мовної діяль­ності.
Методи та методологічні принципи, вироблені у процесі дослідження й розробки лінгвіс­тич­но-інформаційного інстру­мен­­та­рію параметризації діє­слів­­них лексем української мови, мають уні­версаль­ний хара­к­тер і можуть бути послідовно застосованими при виконанні аналогічних зав­дань стосовно інших частин мови.
Запропоновану в дисертації декомпозицію дієслівних дефініцій було використано у концеп­ції нового тлумачного словника української мови [184]. Розроблені при виконанні дисер­та­ційної ро­бо­ти методи й ін­ст­ру­мен­тарій дозволили у процесі укладання нового тлумачного словника діагносту­вати та відредагувати цілий масив некорект­но по­бу­до­ва­них словникових статей СУМа.
Основні положення дисерта­ційного дослід­жен­ня обго­во­­рювалися: на трьох міжнародних конференціях Міжнародній науковій кон­фе­ренції з проблем сучас­ного українського правопису та термінології (З нагоди 70-річчя першої Всеукра­їнської пра­во­пис­ної конференції у Харкові 1927 року) (Київ, 1997р.), Міжнародній науковій кон­фе­ренції „Принципы и методы функцио­наль­но-семантического описания языка: итоги, на­прав­ле­ния, перспективы. К 70-летию про­фес­сора О.М.Соколова” (Сим­фе­­ро­поль, 1997р.) та Між­народній нау­ковій конфе­рен­ції „Культура і мова” (Київ, 1998р.); Всеукраїнській на­у­ковій кон­­­ференції, присвяченій 85-річчю проф. І.І.Слинька „Актуальні проблеми синтаксису” (Чернівці, 1997р.); у роботі круглих столів Міжнародної школи гуманітарних наук Цен­т­раль­ної і Східної Європи, що проводилися у рамках сесії „Мовна картина світу. Польща та су­сіди. Прос­тір та цінності. Дім в аксіологічному просторі” (Варшава, Люблін, 2001р.); на числен­них засіданнях вченої ради та науко­вих семінарах Україн­ського мовно-інформаційного фон­ду НАН України.
Основні результати дисертації викладено у семи самостійних публі­ка­ціях [210; 211; 212; 213; 214; 215; 216], серед яких чотири статті у виданнях, що ввійшли до переліку ВАК України, та тези доповідей на двох міжна­родних і все­ук­ра­їн­ській конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

Розроблена теорія, методологія та опрацьований на їхній основі мовний матеріал дозво­ляють сформулювати такі висновки дисертаційного дослідження.
1. На основі аналізу лексикографічних засобів представлення дієслівної лексики у тлу­мач­ному Словнику української мови в 11-ти томах побудовано моделі та проведено систематизацію структури лівої і правої частин дієслівних словникових статей й визначено комплекс їхніх струк­турних елементів, що є необхідними і достатніми для параметризації граматичної та лексичної се­ман­тики українського дієслова.
2. Побудова комплексної інформаційно-лексикографічної моделі СУМа умож­ли­вила ство­рен­ня цілої низки ЛБД, що виявилися ефективними інструментальними засобами, за допомогою яких встановлено нові дані про структуру граматичної та лексичної семантики українського діє­слова й побудовано нові типи словників. Одержана в дисертації система дієслівних ЛБД є від­кри­тою для застосувань і може бути використана у подальшому для автоматичного виявлення семан­тичних зв’язків у лексичній системі української мови, зокрема побудови семантичних полів та створення ідеографічних словників.
3.Дослідження системних ознак упорядкованого в дисертації лінгвістичного мате­ріалу дозволило встановити та верифікувати на репрезентативному ма­сиві СУМа класи­фі­­­кації україн­сь­ких дієслів за комплексом па­ра­метрів грама­тичної се­ман­тики й визначити кількісні спів­від­но­шення між різними класами дієслівних лексем. Вибір словникових дефініцій дієслова як об’єктів системного аналізу його семантичної струк­тури уможливив створення універсального лінійного (таб­­­лич­­ного) формату екс­плі­кації меха­ніз­мів лексичної семан­тики українського дієслова в лекси­ко­графічній системі.
4. Принципи, закладені в розроблений інструментарій лексико­графічної пара­мет­ризації діє­с­лів­них лексем, мають універсальний характер і можуть бути вико­ристані при аналі­­зі ефек­тів гра­ма­тичної й лексичної семантики інших частин мови та створенні відповідних інфор­ма­ційно-лексикографічних моделей.
5. Пе­ре­ва­гами побудованих у дисертації лексикографічних систем мож­на скори­статися при ко­ор­ди­на­ції лексикографічної ро­бо­ти. Так, влас­ти­вос­ті ЛБД як лек­­си­­ког­ра­фіч­ної сис­те­ми у про­це­сі ук­ла­дан­ня но­во­го тлу­мач­но­го слов­ни­ка ук­ра­їн­сь­кої мо­ви дозволяють уні­фі­ку­ва­ти струк­тур­ні еле­мен­ти для пред­с­тав­лен­ня гра­ма­тич­ної і лек­сич­ної се­ман­ти­ки та простежити по­ря­­док їхнього роз­та­шу­ван­ня у лі­вій і пра­вій час­ти­нах слов­ни­ко­вих ста­тей, усу­ну­ти су­пе­реч­нос­ті між різ­ни­ми еле­мен­та­ми все­ре­ди­ні слов­ни­ко­вої стат­ті, здійснити редагування мік­рос­т­рук­ту­ри слов­ни­ко­вих ста­тей, не по­ру­шу­ю­чи ці­ліс­нос­ті всьо­го слов­ни­ка.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авилова Н.С. Вид глагола и семантика глагольного слова. М.: Наука, 1976. 328с.
2. Автоматизация анализа научного текста / В.А. Вербицкий, Т.А. Гряз­ну­­хи­на, Н.П. Дарчук и др. К.: Наук. думка, 1984. 258с.
3. Автоматизация в лингвистике: Сб. статей / Пер. с англ., франц., нем. и чешского яз. Ред. и сост. Л.Н.Засорина. М.-Л.: Наука, 1966. 158 с.
4. Агрикола Э. Микро-, медио- и макроструктура как содержательная основа словаря// Вопросы языкознания. 1984. №2. С. 72-87.
5. Алисова Т.Б. Опыт семантико-грамматической классификации простых предло­жений// Вопросы языкознания. 1970. № 2. С.91-98.
6. Андерш Й.Ф. Семантико-синтаксичне моделювання простого речення (на матеріалі чеської та української мов)// Зіставні дослідження української, чесь­­кої та російської мов: Зб. наук. праць. К.: Наук. думка, 1987. С.97-110.
7. Андреюк И.А. Микротекст дефиниции в макротексте словарной статьи// Семантика и функционирование языковых единиц. Томск, 1997. С.53-55.
8. Андрющенко В.М. Концепция и архитектура машинного фонда рус­ско­го языка / Отв. ред. Е.П.Ершов. М.: Наука, 1989. 198с.
9. Апре­сянЮ.Д. Избранные труды. Т.1: Лексическая семантика: сино­ни­ми­чес­кие средства языка. 2 изд., испр. и доп. М.: Школа „Языки рус. культуры”, 1995. 472 с.
10. АпресянЮ.Д. Избранные труды. Т.2: Интеграль­ное описание языка и сис­тем­­ная лексикография. М. .: Школа „Языки рус. культуры”, 1995. 767с.
11. Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и толковый словарь // Вопросы языкознания. 1986. №2. С. 57-70.
12. Апресян Ю.Д. Морфологическая информация для толкового словаря// Словарные категории: Сб. статей / Отв. ред. Ю.Н.Караулов. М.: Наука, 1988. С.31-53.
13. Апресян Ю.Д. Новый объяснительный словарь синонимов: концепция и типы информации// Новый объяснительный сло­варь синонимов русского языка: Проспект. / Ю.Д.Апресян, О.Ю.Богу­славская, И.Б.Левонтина, Е.В.Урысон; Ю.Д.Апресян (ред.). М.: Русские словари, 1995. С. 7-118.
14. Апресян Ю.Д. Экспериментальное исследование семантики русского глагола. М.: Наука, 1967. 251с.
15. АрбатскийД.И. Толкования значений слов. Семантические определения. Ижевск: Удмуртия, 1977. 100с.
16. Арват Н.Н. О семантике предложения // Филологические науки. 1979. №5. С. 52-61.
17. Ардан Р.В., Бацевич Ф.С., Партико З.В. Комп’ютерний словник-мінімум української мови // Мовознавство. 1996. №4-5. С. 34-40.
18. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл: Логико-семантические проб­лемы. М.: Наука, 1976. 383с.
19. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. М.: Учпедгиз, 1957. 295с.
20. Бабкин А.М. Словарь языка и язык словаря// Современная русская лексикография. Л.: Наука, ЛО, 1975. С.3-24.
21. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Наука, 1955. 401с.
22. Балог В.О. Галузева лексика в словнику української мови в 11-ти томах (1970-1980 рр.) (семантичний та стилістичний аспекти): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. К., 2003. 16с.
23. Барандеев А.В. Отечественные лексикографы XVІІІ-ХХ вв. Материалы для хрестоматии / Под. ред. Г.А.Богатовой. М.: ИРЯ РАН, 1998. 184с.
24. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексико­ло­гии. Львов: Свит, 1997. 392с.
25. БезпояскоО.К., ГороденськаК.Г., Русанiвський В.М. Граматика україн­ської мови. К.: Либiдь, 1992. 335с.
26. Белоусова А.С., Копорская Е.С. Толковый словарь современного русского литературного языка, систематизированный по лексико-семанти­чес­ким классам слов// Русский язык и современность. Проблемы и перспективы развития русистики: Доклады. М., 1999. Ч. 1. С.303-313.
27. Берков В.П. Вопросы двуязычной лексикографии. (Словник). Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1973. 191 с.
28. Берков В.П. Слово в двуязычном словаре. Таллин: Валгус, 1977. 140 с.
29. Блумфилд Л. Язык / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1968. 607с.
30. Бондарко А.В. Грамматическое значение и смысл. Л.: Наука, ЛО, 1978. 175 с.
31. Бондарко А.В. Субъекто-предикатно-объектные ситуации// Теория функци­ональной грамматики: Субъектность. Объектность. Коммуника­тив­ная пер­спек­­тива высказывания. Определенность/Неопределен­ность / А.В.Бон­дар­ко, В.Гладров, И.Б.Долина и др. СПб.: Наука, 1992. С.29-71.
32. Борисова М.Б., Сиротина О.Б. Толковый словарь русского языка конца ХХ в. Языковые изменения// Вопросы языкознания. 1999. № 6. С.131-134.
33. Будагов Р.А. Толковые словари в национальной культуре народов. М.: МГУ, 1989. 151 с.
34. Булыгина Т.В. Грамматические и семантические категории и их свя­зи// Аспекты семантических исследований. М.: Наука, 1980. С.320-355.
35. Васильев Л.М. Семантика русского глагола. М.: Высш. шк., 1981. 184с.
36. Васильев Л.М. Семантика русского глагола (Глаголы речи, звучания и пове­дения). Уфа: Башкир. ГУ им. 40-летия Октября,1981. 71с.
37. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. М.: Высш. шк., 1990. 176с.
38. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография: Избранные труды. М.: Наука, 1977. 312с.
39. Виноградов В.В. Русский язык: Грамматическое учение о слове. М.: Высш. шк., 1986. 640с.
40. Винокур Г.О. Толковый словарь и языковое употребление// Вопросы язы­ко­знания. 1986. №4. С. 16-26.
41. Вирт Н. Алгоритмы + структуры данных = программы / Пер. с англ. Л.Ю.Иофе. Под ред. Д.Б.Подшивалова. М.: Мир, 1985. 406 с.
42. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. К.: Либідь, 1993. 368с.
43. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мо­ви. К.: Наук. думка, 1992. 222с.
44. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К.: Наук. думка, 1988. 256с.
45. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синта­к­сична структура речення. К.: Наук. думка, 1983. 219с.
46. Волкова И.Н. Моделирование определений в терминологических стан­дар­тах// Современные проблемы русской терминологии. М.: Наука, 1986. С.140-163.
47. Волкова И.Н. Типовые структуры определений в стандартах на терми­ны и определения// Слово в грамматике и словаре. М.: Наука, 1984. С.169-176.
48. Воробьева Т.С. Словарная статья как особый тип текста// Лингвистика текста и методика преподавания иностранных языков / Ред. кол.: Н.В.Бессмертная отв. ред. и др. К.: Вища школа, Изд-во при КГУ, 1981. С.44-48.
49. Гайсина Р.М. Значение и синтагматика глаголов (На материале глаго­лов отношения): Пособие по спецкурсу. Уфа: Изд-во Башкир. ун-та, 1980. 79с.
50. Гайсина Р.М. К семантической типологии глаголов русского языка// Се­ман­тические классы русских глаголов. Свердловск: Изд-во Свердловск. пед. ин-та, 1982. С.15-21.
51. Гак В.Г. Семантическая структура слова как компонент семантической струк­туры высказывания// Семантическая структура слова. М.:Наука, 1971. С.78-96
52. Герд А.С. Словарное значение слова и смысл// Актуальные проблемы тео­ре­тической и прикладной лингвистики: Тезисы докл. всероссийской науч. конф. Иваново,1997.
53. Глебовский А.С., Ступин Л.П. Теория структуры словарной статьи в со­­вет­ской и зарубежной лексикографии// Вестник Ленингр. ун-та. Се­­рия 2. История, языкознание, литературоведение. 1990. Вып. 2. С. 62-69.
54. Гнатюк М.Г. Граматичний аспект у лексикографії// Мовознавство. 1967. №3. С. 30-38.
55. Головащук С.І. Перекладні словники і принципи їх укладання. К.: Наук. думка, 1976. 247с.
56. Голуб Ю.І. Системні відношення в словниковому складі англійської мо­ви та їх лексикографічне відображення: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Одес. держ. ун-т. Одеса, 1998. 13 с.
57. Горецький П.Й. Історія української лексикографії. К.: АН Укр. РСР, 1963. 243 с.
58. Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць. К.: Наук. думка, 1991. 192с.
59. Городецкий Б.Ю. Проблемы и методы современной лексикографии// Но­вое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1983. Вып. XIV. С.5-23.
60. Гринев С.В. Введение в терминологическую лексикографию. М.: МГУ, 1986. 106 с.
61. Грязнова О.В. Типы дефиниций в текстах словарных статей (на мате­риале специальных словарей английского языка)// Общие и частные проблемы функциональных стилей. М.: Наука, 1986. С. 139-153.
62. ГрязнухинаТ.А., ДарчукН.П., КлименкоН.Ф. и др. Исполь­зование ЭВМ в лингвистических исследованиях. К.: Наук. думка, 1990. 226с.
63. Гуйванюк Н.В. Формально-семантичні співвідношення в системі син­так­сичних одиниць. Чернівці: Рута, 1999. 336 с.
64. Гумбольдт, В. фон. Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. 397с.
65. Данеш Ф., Гаузенблас К. К семантике основных синтаксических формаций // Грамматическое описание славянских языков. М.: Наука, 1974. С. 90-97.
66. Девкин В.Д. О неродившихся немецких и русских словарях// Вопросы языко­знания. № 1. 2001. С. 85-97.
67. Денисов П.Н. Лексика русского языка и принципы ее описания. М.: Рус. яз., 1980. 252 с.
68. Денисов П.Н. Очерки по русской лексикологии и учебной лексикографии. М.: МГУ, 1974. 255 с.
69. Денисов П.Н. Системность и связанность в лексике и система словарей// Проблематика определений терминов в словарях разных типов / Ред. кол. С.Г.Бархударов и др. Л.: Наука, ЛО, 1976. С.63-73.
70. Денисов П.Н. Типология учебных словарей// Проблемы учебной лексикографии / Под ред. П.Н.Денисова и В.В.Морковкина. М.: МГУ, 1977. С.23-43.
71. Дорошевський В. Про тлумачення значень слів у словниках// Мово­знав­ство. 1970. №5. С. 10-20.
72. Дослідження з синтаксису української мови / Відп. ред. Л.А.Булахов­ський. К.: АН УРСР, Ін-т мовознавства, 1958. 296с.
73. Дубичинский В.В. Зарубежная лингвистика о некоторых проблемах лекси­кографии// Вестник Международного Славянского ун-та. 1999. Т.2. № 2. С. 55-61
74. Дубичинский В.В. Искусство создания словарей. Конспекты по лексикографии: Учебное пособие. Харьков: ХГПУ, 1994. 102 с.
75. Дубичинский В.В. Теоретическая и практическая лексикография. Вена, Харьков: Wienar Slawistischer Almanach Sonderband 45, 1998. 156 с.
76. Евгеньева А.П. Определение в толковых словарях// Проблема толко­ва­ния слова в филологических словарях. Рига: АН Латв. ССР, 1963. С.7-23.
77. Ельмслев Л. Можно ли считать, что значения слов образуют струк­туру// Новое в лингвистике. М.: Прогресс, 1962. Вып. 2. С. 80-92.
78. Есперсен О. Философия грамматики / Пер. с англ. В.В.Пассека и С.П.Сафроновой. Под ред. и с предисл. проф. Б.А.Ильиша. М.: Изд. иностр. лит., 1958. 404 с.
79. Загнітко А.П. Дієслівні категорії в синтагматиці і парадигматиці. К.: НМК ВО, 1990. 132с.
80. Загнітко А.П. Структура та ієрархія валентних значень дієслова / Навч.-метод. кабінет з вищої освіти. Препр. К., 1990. 64 с.
81. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Морфологія. Донецьк: ДонДУ, 1996. 435с.
82. ЗализнякА.А. Грамматический словарь русского языка: Словоизме­не­ние. М.: Рус. яз., 1980. 880с.
83. ЗвегинцевВ.А. Теоретическая и прикладная лингвистика. М.: Просве­ще­ние, 1968. 338с.
84. Золотова Г.А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса. М.: Наука, 1982. 368с.
85. Золотова Г.А. Синтаксический словарь. Репертуар эле­мен­­тарных еди­ниц русского синтаксиса. М.: Наука, 1988. 439с.
86. Ибрагимова В.Л. Семантика русского глагола: Лексика движения: Учеб. пособие / Башкирский ун-т им. 40-летия Октября. Уфа, 1988. 77с.
87. Ильенко С.Г. Интертекстуальность на страницах толковых словарей советского периода в свете контекстуального принципа акад. В.В. Вино­гра­дова // Международная юбилейная сессия, посвященная 100-летию со дня рождения акад. В.В.Виноградова: Тезисы докладов. М., 1994. С.79
88. Іваницька Н.Б. Функцiонально-семантичнi параметри абсолютивних дiє­слiв української мови: Дис. ...канд. фiлол. наук: 10.02.01 / Ін-т україн­ської мови НАН України. К.,1999. 198с.
89. Казакевич О.А. Автоматизация лексикографических работ. Автома­ти­зи­рованные словари // Научно-техническая информация: Ежемес. науч.-техн. сборник / РАН и др.; Р.С.Гиляревский (гл. ред.). Сер. 2: Информацион­ные процессы и системы. М., 1988. №9. С.25-29.
90. Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литера­тур­ного языка. М.: Наука, 1981. 367 с.
91. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 355с.
92. КарауловЮ.Н., МолчановВ.И., и др. Анализ метаязыка словаря с помощью ЭВМ. М.: Наука, 1982. 92 с.
93. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник для студ. філол. фак. ун-тів. 2 вид., перероб. та доп. К.; О.: Либідь, 1991. 280 с.
94. Карпіловська Є.А. Машині версії традиційних словників як основа для укладання комп’ютерних словників та тезаурусів // Мовознавство. 1996. №6. С.19-22.
95. Карпіловська Є.А. Тpадицiйнi словники в машинному моpфемно-слово­твip­ному фондi (МСФ) укpаїнської мови// Проблеми українізації комп’ю­те­рів: Матеріали 3-ї міжнар. конф., Львів, 28-30 вересня 1993 / АН України, Ін-т кібернетики ім. В.М.Глушкова та ін. К., 1994. C.64-67.
96. Карпович А.Е. О лексикографических терминах// Современная русская лексикография. 1976: Сб. ст. Л.: Наука, ЛО, 1977. С. 205-211.
97. Касарес Х. Введение в современную лексикографию. М.: Изд-во Иностран­ной литературы, 1958. 354 с.
98. Касевич В.Б. Семантика. Синтаксис. Морфология. М.: Наука, 1988. 309 с.
99. Категории глагола и структура предложения: Конструкции с предикатными актантами / Отв. ред. В.С.Храковский. Л.: Наука, ЛО, 1983. 248 с.
100. КацнельсонС.Д. Содержание слова, значение и обозначение. М.-Л.: Наука, ЛО, 1965. 110 с.
101. Кильдибекова Т.А. Глаголы действия в современном русском языке: Опыт функционально-семантического анализа. Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1985. 160с.
102. Киселевский А.И. Об определениях в энциклопедиях и толковых словарях// Вопросы языкознания. 1979. №2. С. 91-100.
103. КиселевскийА.И. Языки и метаязыки энциклопедий и толковых словарей. Минск: Изд. БГУ,1977. 173 с.
104. Клименко Н.Ф. Морфемно-словотвірний фонд української мови як дослід­ницька та інформаційно-довідкова система // Мовознавство. 1990. №6. С.41-50.
105. КлименкоН.Ф. Новi пiдходи до укладання комп’ю­тер­них словни­кiв //Мовознавство. 1996. № 4-5.C.11-15.
106. Клименко Н.Ф., Пещак М.М., Савченко І.Ф. Формалізовані основи семантичної класифікації лексики. К.: Наук. думка, 1982. 252с.
107. Ковалик I.I. Зауваження до „Словника української мови”// Iнформацiйнi матерiали наукової ради з проблеми „Закономiрностi розвитку нацiональних мов у зв’язку з розвитком соцiалiстичних нацiй”. К.: Наук. д, 1974. Вип. 16.С. 50-53.
108. Кодухов В.И. Введение в языкознание.Учеб. для студ. 2 изд., перероб. и доп. М.: Просвещение, 1987. 286 с.
109. КодуховВ.И. Общее языкознание: Учебник для студентов филол. специальностей ун-тов и пед. ин-тов. М.: Высш. шк., 1974. 303с.
110. Колмогоров А.Н. Три подхода у определению понятия „количество информации”// Теория информации и теория алгоритмов. М.: Наука, 1987. С.213-223.
111. Колодяжная Л.И. Автоматизированная лексикографическая система УНИЛЕКС. Словарно-ориентированная подсистема / Л. И. Колодяжная; Под ред. Н. В. Павлович; МГУ им. М. В. Ломоносова, Н.-и. ВЦ. М. : Изд-во МГУ, 1987. 114 с.
112. Комарова З.И. Проблема толкования специальных слов в словарях русского языка советского периода: Учебное пособие. Свердловск: УрГУ, 1979. 91 с.
113. Комлев Н.Г. Компоненты содержательной структуры слова. М.: Изд. Моск. ун-та,1969. 192 с.
114. Корнелиус ван дер Хейде. (Из введения к работе „Глагольный вид в латинском языке. Проблемы и выводы”)// Вопросы глагольного вида: Сб. статей. М.: Изд-во иностр. лит., 1962. С.59-65.
115. Котелова Н.З. Семантическая характеристика терминов в словарях// Проблематика определений терминов в словарях разных типов / Ред. кол. С.Г.Бархударов и др. Л.: Наука, ЛО, 1976. С.30-44.
116. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. К.: Видавничий центр „Академія”, 1999. 288 с.
117. Кочерган М.П. Слово і контекст (Лексична сполучуваність і значення слова). Львів: Вища школа, Вид-во при Львівському ун-ті, 1980. 183с.
118. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений: Семантика производного сло­ва. М.: Наука, 1981. 200 с.
119. Кузнецова Э.В. Итоги и перспективы семантической классификации русских глаголов// Семантические классы русских глаголов. Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1982. C. 3-10.
120. Кузнецова Э.В. О пересекающемся характере лексико-семантических групп слов// Семантика и структура предложения: Лексическая и синтаксическая семан­тика. Уфа: Изд-во Башкир. ун-та, 1978. С.7-13.
121. Кузнецова Э.В. О принципах и методах выделения объема семантических классов русских глаголов// Классы и их взаимодействие. Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1979. С.5-12.
122. Кузнецова Э.В. Русская лексика как система: Учеб. пособие. Свердловск: УрГУ, 1980. 89с.
123. КузнецоваЭ.В. Ступенчатая идентификация как средство описания семантических связей слов//Вопросы металингвистики. Л.: ЛГУ, 1973.С.84-95.
124. Кульчицька Т.Ю. Українська лексикографія ХІІІХХст.: Бібліогра­фіч­ний покажчик. Львів: НАН України, 1999. 359 с.
125. Кульчицький І.М. Комп’ютерна технологія укладання словників та проектування словникових баз даних на основі інформаційних лекси­ко­гра­фічних моделей: Автореф. дис... канд. техн. наук: 05.13.06 / НАН України; Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського. К., 2002. 20с.
126. Курс сучасної української літературної мови. Посібник для філол. фак. Т. 2. Синтаксис / За ред. Л.А. Булаховського. К.: Рад. школа, 1951. 408 с.
127. Кустова Г.И., Падучева Е.В. Словарь как лексическая база данных // Вопросы языкознания. 1994. №4. С. 96-106.
128. Лексико-семантические группы русских глаголов. Иркутск: Изд-во Иркутск. ун-та, 1989. 180с.
129. Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Сов. энциклопе­дия, 1990. 685с.
130. Лингвистическое обеспечение информационных систем. Сборник научно-аналитических обзоров. М.: ИНИОН, 1987. 219с.
131. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови. Семантична структура слова. Харків: Харків. ун-т, 1977. 114с.
132. Ломтев Т.П. Предложение и его грамматические категории. М.: Изд-во МГУ, 1972. 198с.
133. Лосев А.Ф. Знак. Символ. Миф: Труды по языкознанию.