Гречаник Наталія Ігорівна Система формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці

brief description

Гречаник Наталія Ігорівна, докторант, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка Міністерства освіти і науки України. Назва дисертації: «Система формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці». Шифр та назва спеціальності 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Спецрада Д56.146.01 Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ГЛУХІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Гречаник Наталія Ігорівна
Прим. № 1
УДК378.147:[373.2/.3.011.3051:005.336.2]](043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ
13.0. 04 - теорія і методика професійної освіти
Дисертація подається на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Н. І. Гречаник
Науковий консультант Кузьмінський Анатолій Іванович
доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України
Глухів - 2021

Зміст
Вступ 18
Розділ 1. Формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи як проблема теорії і методики професійної підготовки
1.1. Стан дослідженості проблеми формування культурологічної
компетентності майбутніх учителів початкової школи у вітчизняній педагогічній теорії та практиці 37
1.2. Культурологічна компетентність особистості як філософський і психолого-
педагогічний феномен 61
1.3. Характеристика базових понять дослідження 78
1.4. Обгрунтування структури культурологічної компетентності майбутніх
учителів початкової школи 98
1.5. Критерії, показники й рівні сформованості культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці 116
Висновки до першого розділу 152
Список використаних джерел 156
Розділ 2. Зарубіжний досвід формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці
2.1. Сучасні тенденції формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи в освітньому середовищі країн Західної Європи ..178
2.2. Особливості реалізації культурологічного складника підготовки майбутніх учителів початкової школи в системі вищої педагогічної освіти країн Східної
Європи 194
2.3. Теоретичні й практичні основи формування культурологічної
компетентності майбутніх учителів початкової школи в системі вищої
педагогічної освіти США та Японії 218
Висновки до другого розділу 231
Список використаних джерел 234
Розділ 3. Концептуально-теоретичні основи системи формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці
3.1. Методологічні підходи до формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній
підготовці 252
3.2. Концепція формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці 291
3.3. Обгрунтування моделі системи формування культурологічної
компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній
підготовці 314
3.4. Культурологічно орієнтоване середовище формування культурологічної
компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній
підготовці 336
3.5. Психолого-педагогічні умови формування культурологічної
компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній
підготовці 359
Висновки до третього розділу 385
Список використаних джерел 388
Розділ 4. Науково-методичне забезпечення системи формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці
4.1. Цілі та завдання формування культурологічної компетентності майбутніх
учителів початкової школи 416
4.2. Проєктування змісту формування культурологічної компетентності
майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці 429
4.3. Методи, форми і технології формування культурологічної компетентності
майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці 462
4.4. Обгрунтування засобів формування культурологічної компетентності
майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці 502
Висновки до четвертого розділу 520
Список використаних джерел 524
Розділ 5. Експериментальне дослідження ефективності системи
формування культурологічної компетентності майбутніх учителів
початкової школи у професійній підготовці
5.1. Організація та методика педагогічного експерименту 535
5.2. Результати констатувального експерименту та їх аналіз 541
5.3. Аналіз результатів формувального експерименту 551
5.4. Освітньо-педагогічне прогнозування перспектив формування
культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у
професійній підготовці 577
Висновки до п’ятого розділу 589
Список використаних джерел 594
Загальні висновки 596
Додатки 605

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертації в методологічному, теоретичному та методичному аспектах наведено узагальнення і запропоноване нове розв’язання наукової проблеми шляхом застосування системи формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці.
Результати проведеного дослідження засвідчили досягнення мети і розв’язання поставлених завдань та дали підстави для таких висновків:
1. На основі теоретичного аналізу проблеми формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці схарактеризовано стан її розробленості у вітчизняній теорії й практиці закладів вищої освіти педагогічного профілю. З’ясовано, що новітні аспекти формування культурологічної компетентності у вищій педагогічній освіті ще недостатньо вивчені й розроблені, але основні її напрями обґрунтовуються в наукових розвідках провідних учених. На підставі аналізу наукового доробку із порушеної проблеми з’ясовано, що вчені досліджують: основні положення про взаємозв’язок культури й освіти, зокрема, розроблення культурологічних теорій формування особистості загалом; теоретико-методичні основи імплементації культурологічної освіти в підготовку майбутніх учителів у вищій школі; роль і місце філософії культури в розбудові педагогічної теорії й практики та вплив культурологічної парадигми на виховання толерантної особистості в полікультурному середовищі; загальні питання й окремі аспекти дієвості культурологічного підходу в процесі вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців і вчителів початкової школи зокрема; особливості реалізації компетентнісного підходу в професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи у процесі формування методичної, мовленнєвої, інформаційної культури й розкриття сутнісних ознак загальнокультурної компетентності особистості в контексті процесуальних аспектів.
Водночас з’ясовано, що у працях вітчизняних науковців відсутні системні дослідження теоретико-методичних засад і обґрунтування технологій формування культурологічної компетентності у ході професійної підготовки майбутніх фахівців.
Результати аналізу сучасного стану вітчизняної практики щодо розв’язання досліджуваної проблеми підтвердили її актуальність і доцільність. Виявлено напрями активізації культурологічного підходу в освітньому просторі вітчизняних освітніх закладів, які простежуються: на рівні положень
нормативних документів, а саме в змісті освітньо -професійних програм; в активному використанні інноваційних проєктних інтерактивних технологій з метою інтеграції процесів оволодіння культурологічними знаннями, вміннями, навичками й розв’язання культурологічних проблем; у залученні студентів до позанавчальної культурологічно спрямованої діяльності; в упровадженні процесів академічної мобільності студентів і викладачів (стажування, дуальна освіта, програми академічного обміну) шляхом налагодження міжнародної комунікації й наповнення культурологічним змістом вітчизняного нормативно - регулятивного освітнього інструментарію.
2. Обґрунтовано культурологічну компетентність майбутніх учителів
початкової школи, яка є поліаспектною здатністю особистості сприймати, усвідомлювати, відтворювати, самостійно збагачувати культурологічний досвід у професійному полі на продуктивному рівні засобами відповідних знань про світову й національну культуру на засадах гуманістичних, загальнолюдських духовних цінностей. Виокремлено й обґрунтовано структуру досліджуваної здатності в єдності компонентів (культурологічної спрямованості,
культурологічної готовності, культурологічної обізнаності, культурологічної активності, культурологічної самодостатності), які перебувають у відкритій взаємозумовленій динаміці, що забезпечує ефективне формування культурологічної компетентності, яка відображає соціальний запит на культурокомпетентного вчителя початкової школи, здатного до імплементації концептуальних засад Нової української школи відповідно до Державного стандарту початкової освіти.
3. Визначено й обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи.
Система критеріїв досліджуваного феномену охоплює: емоційно-вольовий (сформованість емоційно-вольової сфери як обов’язкового механізму в процесах сприйняття, спілкування, трансляції, відтворення особистістю культурних норм і принципів, видів мистецтв тощо), мотиваційно-ціннісний (сукупність мотивів, зацікавлення, інтересу до оволодіння культурологічним інструментарієм і потреби в передаванні здобутого досвіду на суб’єкт - суб’єктному рівні у соціальному й професійному середовищі), когнітивний (комплекс культурологічних знань, які є базовими для виконання культурологічних дій), діяльнісно-операційний (система культурологічних умінь і навичок реалізації професійного потенціалу на засадах загальнолюдських і загальнокультурних цінностей, які є базисом реалізації системи культурологічного інструментарію в практичній професійній сфері), рефлексивний (комплекс навичок психологічної культури особистості, вміння й готовність до критичного аналізу педагогічної діяльності культурологічного характеру на засадах самореалізації, самовизначення, самоактуалізації).
Обґрунтовано показники прояву зазначених критеріїв (позитивна стійка внутрішня спрямованість до налагодження культурологічної комунікації; усвідомленість мотивів, потреб, інтересів до успіху в культуротворчій діяльності; обізнаність, поінформованість і володіння системою культурологічних знань; здатність реалізовувати культурологічний потенціал; здатність до самооцінювання, самоаналізу, самокореляції культурологічних дій) і рівні сформованості (адаптивно-підготовчий, репродуктивний, компетентнісно-продуктивний) досліджуваного феномену.
4. На основі здійсненого аналізу нормативно-регулятивних документів (положення, освітньо-професійні програми, навчальні плани), змісту офіційних сайтів закладів вищої освіти, інтернет-ресурсів, наукових і методичних джерел із проблеми формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у зарубіжних країнах виявлено, що в країнах Західної Європи (Велика Британія, Франція, Німеччина) цей феномен розглядається як складне і багатовимірне явище, яке характеризується сукупністю знань, переконань, ставлень, умінь, навичок і визначається змістом її окремих складників, таких як: соціокультурна мобільність, лідерство, емпатія, толерантність і обізнаність (поінформованість).
Своєю чергою, інтенсифікація політичних, соціально-економічних, культурних, освітніх реформ держав східноєвропейського регіону (Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина), зумовлена їх вступом до ЄС, приєднанням до Болонського процесу й ратифікацією низки основних документів, актуалізувала ціннісні орієнтири у професійній підготовці вчителів початкової школи на засадах демократичних принципів (захисту прав і свобод людини, поваги до її релігійної й культурної свободи, визнання автономії особистості та її вільного вибору; особистої відповідальності за кінцевий результат навчання; толерантного ставлення до учнів тощо), які сприяють наскрізному формуванню культурологічної компетентності майбутніх фахівців.
З’ясовано, що формування культурологічної компетентності вчителів початкової школи у США сфокусовано на розвитку здатності особистості ефективно функціонувати в полікультурному середовищі шляхом: створення культурних програм підготовки вчителів до роботи в культурно- й мовнорізноманітному просторі; охоплення всіх суб’єктів навчання розробленими спеціальними курсами полікультурного виховання й освітньої рівності; збагачення культурологічного досвіду в частині педагогічних практик у школах із культурно- й лінгвістично різноманітним учнівським складом.
Відзначено унікальність японського досвіду професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, який полягає в посиленні традиційної системи національних цінностей культурологічним складником, що передбачає формування здатності вчителя через діалог культур оволодівати
культурознавчим базисом, морально-етичним і культурним надбанням інших народів, досягати рівня самопізнання й неперервного культурного
саморозвитку.
5. Розроблена й науково обґрунтована авторська концепція, метою якої є обґрунтування, теоретичне й методичне забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи як системно-інтегрувальної основи формування культурологічної компетентності. Сформульовано стратегічне завдання концепції у площині всебічного забезпечення культурологічного складника професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи згідно з вимогами й викликами сучасного полікультурного простору. Концепція ґрунтується на основних положеннях компетентнісного, культурологічного, аксіологічного, синергетичного, суб’єктно-діяльнісного, професіографічного, етнорегіонального підходів, закономірностях і принципах (загальнодидактичних і специфічних) формування культурологічної компетентності і спрямована на здійснення наукового пошуку за двома взаємопов’язаними концептами трьох рівнів (методологічний концепт - філософський і загальнонауковий рівні, методико-технологічний - конкретно- науковий рівень), що покладено в основу реалізації провідної ідеї і завдань дослідження.
6. Розроблено систему формування культурологічної компетентності у професійній підготовці як узгодження процесів формування культурологічної спрямованості, готовності, обізнаності, активності, самодостатності, які представлені комплексом відповідних знань, умінь, навичок, здатностей із дидактичними, розвивальними й виховними завданнями, цілями й метою професійної підготовки фахівців у навчальній, позанавчальній, самостійній, науково-дослідницькій діяльності та під час виконання програм педагогічних практик за комунікативною, національно орієнтованою, мистецько-творчою сферами діяльності.
Для впорядкування системних зв’язків концептуальних, функціональних і процесуальних площин цілеспрямованого культурологічного впливу на особистість в умовах професійної підготовки розроблено структурно- функціональну модель системи формування досліджуваної компетентності, що містить концептуально-цільовий, змістово-організаційний, діагностико- результативний блоки-підсистеми, які є комплексом взаємопов’язаних, ієрархічно підпорядкованих компонентів процесу неперервного професійного становлення фахівців і результату - сформованої культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи на компетентнісно- продуктивному рівні.
Установлено, що процесуальним ядром авторської системи є функціонування культурологічно орієнтованого середовища як динамічного, відкритого процесу інноваційного характеру, що розвивається відповідно до суспільних запитів на підготовку культурологічно компетентних учителів початкової школи, характеризується єдністю і цілісністю, поєднує колективний та індивідуальний культурологічний досвід суб’єктів педагогічної взаємодії й забезпечує цілеспрямоване формування досліджуваного феномену.
Визначено й обґрунтовано психолого-педагогічні умови формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи (забезпечення позитивного сприйняття й усвідомлення особистістю культурологічних і професійних цінностей у процесі культурологічного становлення; включення до змісту навчальних дисциплін професійної підготовки культурологічного складника на засадах ціннісно-свідомого ставлення особистості; системне опанування особистістю культурологічних знань, умінь і навичок; залучення особистості до активного оволодіння культурологічним досвідом реалізації культурологічних знань і вмінь у суб’єкт - суб’єктному вимірі; забезпечення рефлексивної активності особистості з метою самовдосконалення в контексті культурологічної компетентності), що становлять основу змістово-організаційного блоку-підсистеми авторської системи, забезпечують інтеграцію культурологічно орієнтованого середовища у професійну підготовку фахівців і сприяють стимулюванню комплексного неперервного розвитку досліджуваного феномену.
7. Визначено й обґрунтовано доцільність використання педагогічних технологій (проєктні, проблемно-евристичні, контекстного навчання, цифрові), означено і схарактеризовано комплекс форм (лекція-бесіда, лекція- брейнстормінг, інтерактивна лекція, проблемна лекція, бінарна лекція, практичні (лабораторні) заняття, консультація, майстер -класи, мистецькі й професійні вітальні, екскурсії, круглі столи, мистецько-творчі проєкти, тренінги), методів (стимулювання емоційно-вольових культурологічних здатностей, активізації мотиваційно-ціннісних культурологічних здатностей, розширення культурологічної поінформованості, розвитку процесуальних культурологічних здатностей, формування рефлексивних культурологічних здатностей) і засобів (матеріальні, ідеальні, електронні, дисципліна «Культурологічна компетентність учителів початкової школи», методичні рекомендації щодо формування досліджуваного феномену) цілеспрямованого формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці з урахуванням: чіткої послідовності системи культурологічних знань, умінь, навичок, здатностей; стратегічних, тактичних, оперативних цілей, завдань; спроєктованого полікомпонентного змісту формування досліджуваної компетентності; обґрунтованих напрямів формування і реалізації досліджуваної компетентності (комунікативний, національно орієнтований, мистецько-творчий) і вимог до функціонування культурологічно орієнтованого середовища.
8. Експериментально перевірено ефективність застосування системи формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці. Результати дослідницько-експериментальної роботи засвідчили, що згідно з установленими рівнями сформованості культурологічної компетентності кількість студентів експериментальної групи, які досягли компетентнісно-продуктивного рівня, збільшилася на 15,28 % (від 12,96 % до 28,24 %), а в контрольній групі збільшилася лише на 3,37 % (від 13,46 % до 16,83 %). Кількість студентів, які мають репродуктивний рівень сформованості культурологічної компетентності, в експериментальній групі збільшилася на 19,44 % (від 29,17 % до 48,61 %), у контрольній групі - збільшилася на 9,13 % (від 28,85 % до 37,98 %). Найбільш суттєво змінилися показники адаптивно-підготовчого рівня: в експериментальній групі кількість студентів зменшилася на 34,72 % (від 57,87 % до 23,15 %), у контрольній групі - лише на 12,50 % (від 57,69 % до 45,19 %).
9. Здійснено прогнозування перспективних напрямів професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи на засадах культурології: на державному рівні - розроблення стандарту вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта з орієнтацією на культурологічно орієнтовану специфіку освітньої галузі 01 Освіта / Педагогіка; на інституційному рівні - використання окремих аспектів дослідження в частині модернізації освітньо-професійних програм «Початкова освіта», що ґрунтується на культурологічному, компетентнісному, студентоцентрованому підходах; забезпечення можливостей для диверсифікації освітньо-професійних програм, орієнтованих на різні цільові групи; удосконалення змісту професійної підготовки на міждисциплінарній основі з обов’язковим визначенням наскрізного культурологічного складника загального, професійного й варіативного компонентів навчальних планів; створення культурологічно орієнтованого середовища неперервної практики набуття культурологічного досвіду студентами; на особистісному рівні - всебічне забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії для кожного здобувача вищої освіти згідно з потребами, можливостями і запитами; залучення науково-педагогічних працівників у якості культурологічно активних суб’єктів культурологічно орієнтованого середовища.
10. За результатами проведеного дослідження підготовлено методичні рекомендації щодо формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці, в яких висвітлено ключові позиції формування досліджуваного педагогічного явища, подано його структурно-функціональну модель, представлено методичне забезпечення цілеспрямованого впливу на здобувачів вищої освіти з метою формування досліджуваної здатності.
Представлене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи, що дає підстави окреслити перспективні напрями подальших наукових розвідок з означеної проблеми: теоретичне осмислення і практична апробація шляхів проєктування змісту культурологічної освіти в закладах педагогічного профілю, розроблення методичних систем формування й розвитку культурологічної компетентності педагогів у системі післядипломної освіти, удосконалення методів діагностики результатів культурологічно орієнтованої освіти, теоретико-методичні засади системи впровадження зарубіжного досвіду в професійну підготовку майбутніх фахівців