Грицько Вікторія Василівна Підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування правової культури молодших школярів

brief description

Грицько Вікторія Василівна, викладач Мукачівського державного
університету, тема дисертації: «Підготовка майбутніх учителів
початкової школи до формування правової культури молодших
школярів», (011 Освітні, педагогічні науки). Спеціалізована вчена рада
62.147.002 у Мукачівському державному університеті

Міністерство освіти і науки України Мукачівський державний університет
Кваліфікаційна наукова ’ праця на правах рукопису
ГРИЦЬКО ВІКТОРІЯ ВАСИЛІВНА
УДК 377.8:373.3.011.3-051]:37.013.43:340(043.5) ДИСЕРТАЦІЯ
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
011 - Освітні, педагогічні науки
Подається на здобуття ступеня доктора філософії
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
.В. Грицько
Науковий керівник: Теличко Наталія Вікторівна, доктор педагогічних наук, професор
Мукачево - 2020

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 18
ВСТУП 19
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ 30
1.1 Сучасні дослідження різних аспектів професійної підготовки майбутніх
учителів початкових класів як педагогічної проблеми 30
1.2 Категорійно-понятійний апарат дослідження у контексті проблеми формування правової культури молодших школярів як особистісного феномену. 47
1.3 Особливості професійної підготовки майбутніх учителів початкової
школи до формування правової культури молодших школярів 63
Висновки до першого розділу 82
РОЗДІЛ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ І СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 85
2.1 Структурні компоненти готовності майбутніх учителів початкової
школи до формування правової культури молодших школярів 85
2.2 Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до
формування правової культури молодших школярів 106
2.3 Структурно-функціональна модель підготовки майбутніх учителів
початкової школи до формування правової культури молодших школярів 127
Висновки до другого розділу 146
РОЗДІЛ З. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ДІЄВОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ І СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ... 148
3.1 Організація експериментального дослідження 148
3.2 Реалізація педагогічних умов та структурно-функціональної моделі
підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування правової культури молодших школярів 161
3.3 Результати експериментального дослідження та їхній аналіз 190
Висновки до третього розділу 202
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 203
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 208
ДОДАТКИ 235

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ:
У дисертаційній роботі висвітлено теоретичні узагальнення та запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання: підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування правової культури молодших школярів. Результати проведеного дослідження дали підстави сформулювати такі висновки:
1. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної та юридичної літератури встановлено, що удосконалення системи педагогічної освіти є одним із пріоритетних напрямів сучасної світової освітньої політики. Це зумовлено тим, що вчителі початкової школи, які володіють відповідними професійними якостями, компетенціями та концептуальним розумінням процесів виховання та навчання, здатні якісно змінити освіту підростаючого покоління. У межах дослідження сутність підготовки майбутніх УПШ до формування правової культури молодших школярів розглянуто крізь призму елементів «процес» і «результат»: процес розвитку особистості майбутнього педагога на основі оволодіння необхідними для формування правової культури молодших школярів компетенціями, розвитку професійних і особистісно-значущих якостей, що забезпечують ефективність педагогічної соціально -правової діяльності; процес і результат професійного становлення і розвитку майбутніх УПШ, що супроводжується оволодінням правовими знаннями, вміннями, навичками і педагогічними компетенціями для методично грамотного використання в практичній діяльності нормативнио-правових документів, які забезпечують правове навчання і виховання молодших школярів в умовах модернізації сучасного початкової освіти.
2. На основі визначення пріоритетних завдань педагогічної освіти, її багатоаспектності, теоретичного узагальнення закордонного та вітчизняного досвіду підготовки майбутніх УПШ визначено особливості підготовки майбутніх УПШ до формування правової культури молодших школярів: стимулювання правової підготовки майбутніх учителів початкової школи, забезпечення інтеграції правового навчання та виховання майбутніх УПШ у межах фахової підготовки, створення в закладі педагогічної освітиосвітнього правового середовища, антропологізація змісту психолого-педагогічних дисциплін, потреба професійно-правової спрямованості підготовки майбутніх
УПШ до формування правової культури молодших школярів, забезпечення готовності студентів до формування правової культури молодших школярів.
3. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної, нормативно- правової та методичної літератури готовність майбутніх УПШ до формування правової культури молодших школярів розглянуто як обов’язковий результат професійної освіти, оскільки вона визначає здатність педагога до вирішення професійних завдань згідно з правовими вимогами, робить його суб’єктом становлення правової культури молодших школярів, захисником їхніх прав. Готовність майбутніх УПШ до формування правової культури молодших школярів як інтегрована якість, що передбачає мотиваційно-ціннісне ставлення до професійної діяльності щодо формування правової культури молодших школярів, володіння теоретичними і методичними знаннями, практичними вміннями та навичками організації цього процесу, методами і прийомами реалізації морально-правового потенціалу початкової освіти в виховній роботі з молодшими школярами має складну структуру.Її складовими є аксіологічний (сукупність гуманістичних та соціально-правових ціннісних орієнтацій та внутрішніх спонукань, спрямованість на освоєння методів і прийомів формування правової культури у виховній роботі з молодшими школярами), когнітивний (сукупність правових знань теоретичних та методичних засад соціально-правової діяльності в початковій школі щодо формування правової культури молодших школярів), діяльнісний (сукупність інформаційних, діагностичних, аналітичних, прогностичних правових вмінь та спрямованість на набуття соціального-правового досвіду формування правової культури молодших школярів) і рефлексивний (рефлексія процесу і результатів власної професійно-правової підготовки, самостійне оцінювання правових дій для удосконалення навчальної і виховної діяльності з метою формування правової культури молодших школярів) компоненти. Розроблено і обґрунтовано критеріальною-оцінний апарат, який дозволяє чітко визначити рівні (особистісно-розвивальний (високий), системно-професійний (достатній), функціонально-технологічний (задовільний), адаптивно-базовий (низький)) готовності майбутніх УПШ до формування правової культури молодших школярів згідно з виокремленими показниками її сформованості за допомогою ціннісно-смислового, змістовно-правового, функціонально-діяльнісного та рефлексивно-оцінювального критеріїв.
4. З метою підвищення якості професійно-правової педагогічної підготовки студентів виявлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування правової культури молодших школярів: стимулювання пізнавальної та правової
активності майбутніх учителів початкової школи шляхом використання особистісно зорієнтованих технологій; актуалізація правового потенціалу змісту гуманітарних дисциплін в підготовці майбутніх учителів початкової школи; практико зорієнтована спрямованість підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування правової культури молодших школярів у різних видах навчально-професійної діяльності; залучення майбутніх учителів початкової школи в активну самостійну правопізнавальну та правореалізаційну навчальну та позанавчальну діяльність.
Розроблено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування правової культури молодших школярів як складну динамічну структуру, що охоплює взаємозалежні та взаємозумовлені елементи - мету, зміст, організаційно-процесуальну діяльність, критеріально-оцінний інструментарій та результат, що відображаються в цільовому, змістовому, організаційному та результативному блоках. Цільовий блок моделі охоплює мету, завдання і принципи організації освітнього процесу, комплексне вирішення яких забезпечує досягнення поставленої мети. Змістовий блок відображає зміст етапів (інформаційно -методичний, організаційно- діяльнісний, концептуально-стратегічний, дослідно-формувальний) підготовки майбутніх УПШ до формування правової культури молодших школярів та їхнє методичне забезпечення під час вивчення дисциплін «Основи правознавства», «Методика навчання предмету «Я у світі»», «Педагогіка», «Психологія (загальна, вікова, педагогічна)». Організаційний блок містить педагогічні умови, методи, форми та засоби організації процесу підготовки майбутніх УПШ о формування правової культури молодших школярів. У результативному блоці закріплені компоненти та критерії вияву сформованості рівнів готовності майбутніх учителів початкової школи до формування правової культури молодших школярів, а також досягнутий результат.
5. Задля доведення дієвості педагогічних умов та результативності імплементації в закладах педагогічної освіти структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх УПШ до формування правової культури молодших школярів їхню верифікацію шляхом аналітико-пошукової роботи.
Застосування діагностичного комплексу засвідчило суттєву позитивну динаміку сформованості готовності майбутніх УПШ до формування правової культури молодших школярів. Статистичним підтвердженням цього стали кількісні показники сформованої готовності майбутніх УПШ до формування правової культури молодших школярів в ЕГ: з 9,09 % до 21,82 % зросла кількість майбутніх УПШ з особистісно-розвивальним рівнем (в КГ - на 3,6 %); з 37,27 % до 59,09 % збільшився індекс системно-професійного рівня (в КГ - на 5,4 %); з 48,18 % до 19,09 % зменшилася кількість студентів з функціонально - технологічним рівнем (в КГ - на 5,4 %); з 5,46 % до 0 зменшилася кількість майбутніх УПШ з адаптивно-базовим рівнем готовності до формування правової культури молодших школярів (в КГ - на 3,6 %), що свідчить про ефективність формувальних заходів.
Вірогідність отриманих результатів і достовірність експериментального дослідження доведено з використанням статистичних методів обробки даних експерименту шляхом порівняння дисперсій і визначення F -критерію (критерію Фішера). Так., для ВК в КГ має значення 0,5383, а для ПК - 0,5105. Відповідно F-критерій для контрольних груп має значення 1,05, що виходить за межі допустимого значення (у межах 1,7 - 1,3 для кількості студентів до 120 осіб). В ЕГ ст2 для результатів вхідного контролю становить 0,5409, а для ПК - 0,4083. F- критерій для ЕГ = 1,32, тобто він є в межах допустимого значення, що вказує на достовірність отриманих результатів.
Проведене дослідження має завершений характер, однак не претендує на вичерпну повноту розробки проблеми підготовки майбутніх УПШ до формування правової культури молодших школярів. Актуальним є розгляд проблем правової підготовки майбутніх УПШ у системі вищої освіти та в системі підвищення кваліфікації. Перспективними напрямами подальших наукових пошуків є диференціація змісту й організаційних форм правової підготовки для різних категорій науково-педагогічних працівників; вивчення можливостей використання професійно зорієнтованих правових завдань на заняттях з педагогічних дисциплін з метою юридичного обґрунтування педагогічних відносин в освітньому процесі загальноосвітньої школи.