Григор'єва Олеся Володимирівна. Потреба у спеціалістах з вищою освітою в умовах формування ринку праці в Україні

brief description

Григор'єва Олеся Володимирівна. Потреба у спеціалістах з вищою освітою в умовах формування ринку праці в Україні: дисертація канд. екон. наук: 08.09.01 / НАН України; Інститут економіки. - К., 2003

Григор’єва О.В. Потреба у спеціалістах з вищою освітою в умовах формування ринку праці України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01. демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. Інститут економіки НАН України, Київ, 2003.
Досліджена категорія потреби у спеціалістах з вищою освітою, визначено відмінності, притаманні визначенню потреби у спеціалістах в сучасних умовах, проаналізовано механізм їх формування на ринку праці країни та її регіонів. Розглянута діяльність вищої школи як головного чинника формування чисельності спеціалістів з вищою освітою. Розроблено демографічний прогноз населення за віком, побудовано економіко-математичні моделі, які разом дозволяють спрогнозувати величину перспективної чисельності спеціалістів з вищою освітою на національному та регіональному ринках праці. Запропоновано механізм регулювання чисельності та потреби у спеціалістах з вищою освітою.

Проведені дослідження з питань формування потреби в спеціалістах у сучасних умовах та соціально-економічних процесів, які впливають на механізм формування потреби, дозволяють зробити ряд висновків та внести наступні пропозиції.
1. Сучасний зміст категорії "потреба у спеціалістах з вищою освітою” змінився у зв’язку з тим, що відбулися зміни в економіці країни, внаслідок чого найбільш доцільним для перспективних оцінок стану ринку праці спеціалістів з вищою освітою у даний час є категорія "чисельность спеціалістів з вищою освітою".
2. При формуванні кількості спеціалістів з вищою освітою на ринку праці країни найбільш вагомою серед інших факторів є соціальна потреба певної частини населення, головним чином молоді у віці 17-29 років, в одержанні вищої освіти.
3. Функціонування системи вищої школи також пережило значні зміни, головними з яких, на наш погляд, стало перетворення вузів у специфічні підприємства на ринку праці, діяльність яких, з одного боку, підпорядковується законам функціонування ринку, а з іншого, має ознаки державного регулювання. Це, у свою чергу, привело до того, що підготовка фахівців тієї або іншої спеціальності стала здійснюватися у відповідності з попитом на неї на ринку праці, тобто спостерігається рівноважна система відповідності попиту та пропозиції. Це цілком поширюється і на отримання другої вищої освіти вже підготовлених спеціалістів.
4. Для оцінки чисельності тих, хто навчається у вузах, як головного фактора у формуванні перспективної чисельності спеціалістів з вищою освітою досліджена залежність кількості населення певної вікової групи і чисельності тих, хто навчається у вузах. Дослідження показало, що найбільш вагомим аргументом є питома вага студентів вузів у чисельності молоді віком 17-29 років як у цілому по Україні, так і в Полтавському регіоні. Зазначений аргумент адекватний за часом, попадає під певний математичний розподіл і піддається прогнозованій оцінці. Для коректування розрахунків і одержання більш об'єктивного результату в роботі досліджена також залежність питомої ваги тих, хто навчається у вузах від чисельності працездатного населення.
5. На базі проведених досліджень побудовані конкретні економіко-математичні моделі, які дозволяють визначити прогнозну частку тих, хто навчається у вузах, серед молоді у віці 17-29 років.
6. Використання результатів економико-математичного моделювання і демографічного прогнозу населення за віковими категоріями дозволило визначити перспективну чисельність спеціалістів з вищою освітою на ринку праці країни і Полтавського регіону до 2010 року.
7. На збільшення потреби у спеціалістах з вищою освітою на ринку праці будь-якого рівня безпосередній вплив будуть мати наступні фактори: стабільна політична ситуація і створення сприятливого інвестиційного клімату в країні і її регіонах; економічна політика держави, спрямована на розвиток виробничої сфери і створення нових робочих місць; зниження податкового пресингу на виробника і легалізація тіньового сектора економіки; орієнтація галузей виробництва на досягнення науки і техніки. Зниження потреби у спеціалістах з вищою освітою на перспективний період може бути викликане впливом факторів відповідно протилежних попереднім.
8. Враховуючи, що перспективна чисельність спеціалістів формується в залежності від кількості населення і роботи вищих навчальних закладів, то дія негативних факторів, за рахунок яких буде знижуватися потреба у спеціалістах з вищою освітою на ринку праці, приведе до зниження матеріального благополуччя населення, нагнітанню соціальної напруги в країні, відтоку інтелектуального потенціалу нації, загальному зниженню розвитку країни.
9. Необхідно здійснювати державне регулювання величини потреби у спеціалістах, функціонування системи вищої освіти і чисельності спеціалістів на ринку праці через систему підвищеного фінансування необхідної галузі освіти. Галузь освіти завжди повинна знаходитися у сфері державних інтересів, тому що від її стану в кінцевому рахунку залежить економічний, політичний і соціальний розвиток країни.