ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ, РОСІЇ ТА БІЛОРУСІ В УМОВАХ СИСТЕМНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОСТРАДЯНСЬКИХ СУСПІЛЬСТВ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Пожидаєв Євген Олександрович

УДК 323.21:321.7

ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ, РОСІЇ ТА БІЛОРУСІ В УМОВАХ СИСТЕМНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОСТРАДЯНСЬКИХ СУСПІЛЬСТВ

Спеціальність: 23.00.04 –
політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник:
кандидат історичних наук, доцент
Чарських Ігор Юрійович.

Донецьк – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
13
1.1. Ступінь вивченості проблем активності громадських організацій в умовах системної політичної трансформації пострадянських суспільств.

13
1.2. Джерельна база дослідження. 32
1.3. Концептуально-методологічні основи роботи. 37
РОЗДІЛ 2 «ТРЕТІЙ СЕКТОР» УКРАЇНИ, РОСІЇ ТА БІЛОРУСІ В УМОВАХ СИСТЕМНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ.
51
2.1. Особливості трансформаційних процесів в українському, російському та білоруському суспільствах. 51
2.2. Структура «третього сектору» в Україні, Росії та Білорусі. 64
2.3. Правове середовище громадських організацій України, Росії та Білорусі.
76
2.4. Ставлення населення до громадських організацій в перехідних суспільствах України, Росії та Білорусі.
92
РОЗДІЛ 3 ВЗАЄМОДІЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ І ВЛАДИ. 108
3.1. Зовнішньо-політичні чинники активності громадських організацій в Україні, Росії та Білорусі.
108
3.2. Взаємодія громадських організацій з державою в Україні, Росії та Білорусі.
131
3.3. Перспективи і напрямки розвитку «третього сектору» в Україні, Росії та Білорусі.
147
ВИСНОВКИ 159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 165

ВСТУП

Демократичні зміни, прагнення до розбудови повноцінної політичної системи, формування правової держави в Україні зумовлюють необхідність з’ясування загальних закономірностей і локальної специфіки соціальних, політичних, культурних процесів на пострадянському просторі, визначення змісту та спрямованості сучасної трансформації соціальної і політичної систем, способів взаємодії ключових державно-владних інститутів з громадськими структурами в різних країнах, механізмів стримувань та противаг у контексті досягнення динамічної рівноваги політичної системи. Попри збільшення кількості наукових робіт із зазначеної тематики, проблема формування і розвитку громадянського суспільства у межах сучасної політичної системи країн пострадянського транзиту залишається важливим предметом політологічних досліджень, потребує глибокого теоретичного осмислення та обґрунтування, бо ще недостатньо виявлені особливості соціально-політичних та культурних процесів, залишається нез’ясованою змістовна спрямованість сучасної трансформації політичної системи пострадянських країн, потребує оцінки організаційна спроможність громадянських ініціатив та способів їх ефективного функціонування.
Одним із найважливіших явищ у цьому контексті є актуалізація ідеї формування громадянського суспільства. Поняття громадянського суспільства набуло нового виміру в зв’язку з розвитком сектору некомерційних груп і організацій, або «третього сектору». Під «третім сектором» розуміють сукупність організацій, які не ставлять собі за мету збільшення особистого прибутку громадян безпосередньо через участь в їх роботі або через володіння ними. У рамках цієї концепції говорять також про «неприбутковий», «недержавний» сектор, про «співтовариство некомерційних недержавних організацій», сектор «добровільної активності». Важливо, що для усіх подібних організацій характерна діяльність задля суспільного блага. На пострадянському просторі громадянське суспільство і його інститути отримали чимало серйозних викликів з боку авторитарних політичних режимів. Тим не менше, зростання кількості неурядових організацій у пострадянських країнах, поступове посилення їх присутності в інформаційній, культурній та інших сферах життя вказує на процес розвитку «третього сектору» і неминучість зростання його впливу на суспільно-політичні відносини у пострадянських державах. Більше того, в останні роки чітко позначилась тенденція розповсюдження успішного досвіду створення масових громадських рухів з метою кардинальної зміни або коригування політичного курсу і складу політичної еліти в постсоціалістичних державах (Югославія – 2000 р., Грузія – 2003 р., Україна – 2004 р.), що говорить про зростання залученості громадських структур у політичний процес.
Специфіка аналізу громадського і політичного потенціалу неурядових організацій полягає в тому, що наукові дослідження тематики громадянського суспільства сьогодні висвітлюють складну проблему щодо витоків і механізмів суспільної життєдіяльності, роблять акцент на громадських засадах формування та функціонування публічної влади в суспільстві, яке не може за нинішніх умов існувати виключно у межах структур державної влади. Водночас така публічна влада має відповідати високим стандартам демократії, права та соціальної справедливості. А це означає, що крім державних інститутів як головного двигуна політичного процесу слід досліджувати і організації громадянського суспільства як такі, що є необхідними складовими демократичної політичної системи.
Отже, політологічну проблематику активності громадських організацій пострадянських країн в умовах системної політичної трансформації можна звести до визначення певної межі залучення громадських структур до суспільно-політичного процесу, яка б задовольняла і суспільство, і державу. Це не можна здійснити без урахування як певних природних прерогатив громадян та їх об’єднань, так і об’єктивно необхідної в конкретних історичних умовах міри державного впливу. Застосування обох понять – неурядові організації і системна політична трансформація необхідно розглядати водночас як субєкти пошуку громадських, владних параметрів забезпечення життєдіяльності соціального організму країни, і як системи, де вони виступають її ключовими категоріями та невід’ємними елементами.
Тема становлення громадянського суспільства і правової держави в країнах, залучених у процес посткомуністичної трансформації, актуальна для науковців і політиків. Тих суб’єктів, які сприймають самовизначення особистості, соціальних груп, суспільства в цілому, у тому числі, за допомогою залучення громадян до прийняття соціально значимих політичних рішень. Причому самовизначення не тільки політичного, але й державного, економічного, психологічного, повсякденного-побутового.
Таким чином, актуальність теми визначається:
зростанням ролі громадянської активності у визначенні успішності розвитку демократії, як чинника долучення до сучасної розвинутої європейської і світової спільноти;
суперечностями, які загострюються у поглядах академічних кіл та наукової еліти на роль неурядових організацій у суспільно-політичному процесі;
нагальною суспільною потребою, яка постає на практиці, побудови в Україні (також як і в Росії та Білорусі) ефективного діалогу між владою і громадськістю.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведене в рамках наукової теми кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Донецького національного університету «Міжнародні відносини в умовах глобалізації: регіональні виміри» (№ Г – 01/44). Робота також пов'язана із загальнодержавними програмами розвитку і підтримки громадянського суспільства і його результати використані у підготовці комплексних щорічних досліджень «Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки» (у 2005 – 2008 рр.), а також при підготовці Послання Президента України Верховній Раді у 2006 р., які реалізуються Національним інститутом стратегічних досліджень.
Мета дослідження – встановити роль громадських організацій у трансформаційних процесах суспільно-політичної сфери пострадянських держав на прикладі України, Росії та Білорусі.
Виходячи з цього, перед дисертантом постають наступні завдання:
- розкрити особливості системної політичної трансформації пострадянських суспільств у Росії, Україні та Білорусі: трансформації політичних режимів, політичних та суспільних інститутів, соціально-політичних умов суспільного розвитку;
- надати кількісну та якісну оцінку структури „третього сектору” в Україні, Росії та Білорусі;
- визначити правове підгрунтя функціонування громадських організацій в Україні, Росії та Білорусі;
- з’ясувати особливості ставлення населення до громадських організацій в перехідних суспільствах України, Росії та Білорусі;
- визначити роль зовнішньополітичних чинників у діяльності громадських організацій та в їх взаємодії з владними інститутами в України, Росії та Білорусі;
- визначити проблемні та сприятливі чинники у взаємодії неурядових організацій України, Росії та Білорусі з державними інститутами;
- окреслити перспективи і напрямки розвитку «третього сектору» в Україні на основі вітчизняного і закордонного досвіду.
Об’єктом дослідження є трансформація політичних систем і суспільних відносин в перехідних суспільствах України, Росії і Білорусі.
Предметом дослідження виступає роль та місце громадських організацій в суспільно-політичному процесі в Україні, Росії та Білорусі.
Хронологічні рамки дослідження. Дослідження охоплює період від початку 1990-х років до сьогодення. Важливими ознаками пострадянської доби стали, з одного боку, суттєве підвищення громадянської активності, а з іншого, загострення питання стосовно оцінки діяльності громадських організацій. Крім того, відбувається розширення європейського та євроатлантичного простору, що має двосторонній причинний зв’язок із характером активності неурядових організацій в цих країнах.
Географічні рамки дослідження. Демократичні інститути, зокрема організації громадянського суспільства, отримали в Україні, Росії та Білорусі досить значний, але нестабільний і недостатній розвиток. У цих державах спостерігається спорідненість у проблемі долучення до суспільно-політичних трансформаційних процесів інститутів громадянського суспільства. У той же час, успішність модернізації і, зокрема, формування громадянського суспільства в цих трьох країнах має дуже суттєве значення для таких світових процесів, як європейська та євроатлантична інтеграція.
До методологічної основи дослідження закладено комплексний міждисциплінарний підхід, принципи діалектики та соціального детермінізму. Застосування комплексного міждисциплінарного підходу в цьому дослідженні означає використання концептуальних підходів, наукових принципів та методологічних досягнень низки наукових дисциплін – політичної науки, соціології, права. Принцип діалектичної єдності соціальної теорії і соціальної практики та принцип соціального детермінізму орієнтують автора на розгляд цілісних соціальних ситуацій, дій мас, макроскопічних закономірностей при дослідженні, спираючись при цьому на причинне мислення в усіх суспільних процесах, вказують на надійний критерій перевірки істинності теоретичних положень.
Методи дослідження. В залежності від проблем, цілей і завдань дослідження використані як теоретичні, так і емпіричні наукові методи. В даній роботі дисертант використовує аналітичний метод на всіх етапах дослідження. При аналізі застосовано такі методичні прийоми, як порівняння та структуризація, присутній також аналіз документів і результатів емпіричних досліджень. Важливу роль в науковій роботі відіграє структуризація об’єкту аналізу, тобто визначення елементів явища та зв'язків між ними. Дисертант досліджує особливості системної політичної трансформації в Україні, Росії та Білорусі через аналіз окремих її аспектів: стан політичних прав і громадянських свобод, становище політичних інститутів, сформованість норм правової держави, рівень корупції, «людський розвиток», економічна свобода. При вивченні громадського сектору, структурно-функціональний аналіз сприяє дослідженню функціональних залежностей аспектів суспільно-політичної активності неурядових організацій та їх вплив на можливі зміни в політичному, соціально-культурному стані суспільства.
Порівняння виступає одним із ключових методичним прийомом у даному дослідженні з огляду на потрійний характер об’єкта і предмета дисертації: дослідження ситуації в трьох окремих країнах, вивчення трьох прикладів взаємодії влади і громадянського суспільства. На рівні вивчення особливостей трансформації України, Росії та Білорусі як цілісних суспільно-політичних систем, порівнянню піддаються окремі її аспекти, відображені за допомогою індексів розвитку і становища суспільства, політичного режиму. На рівні аналізу активності громадських організацій порівнянню підлягають умови для їх діяльності, правове та соціально-культурне середовище, чинники взаємодії з владою та напрямки розвитку «третього сектору» у трьох досліджуваних країнах.
Метод синтезу застосовується у дисертації для визначення загальних ознак та властивостей досліджуваних явищ і процесів. Синтез різнобічних аспектів діяльності громадських організацій в умовах системної політичної трансформації досягається завдяки поєднанню дослідження актуальних суспільних подій і дій, їх протиріч і взаємозв’язків, з одного боку, та соціально-політичних норм і механізмів, що визначають ці події і дії, з іншого. При цьому вивчається співвідношення понять та взаємозв’язків громадських організацій, громадянського суспільства та політики. Визначаються можливості впровадження моделі громадянського суспільства у перехідних суспільствах пострадянського простору.
Тісно пов’язаним з попереднім і також необхідним видається дисертантові метод абстрагування, який полягає у виокремленні та узагальненні найважливіших рис об’єкта дослідження та свідомому упущенні другорядних. Абстрагування в даній роботі пов’язане з такими методичними прийомами, як редукція і моделювання. Редукцію, як зведення складних явищ та процесів до подібних, але простіших, дисертант застосовує, наприклад, беручи на озброєння універсальні порівняння з використанням кількісних методів аналізу. Адже побудова індексів і рейтингів є неминучим спрощенням реальності. Але саме воно дозволяє вловити та підтвердити тенденції, які дослідник інтуїтивно відчуває.
В якості інструменту прогнозу застосовується моделювання можливих варіантів подальшої ролі «третього сектору» в політичній та соціальній сферах в Україні, Росії та Білорусі. Цей прийом здійснюється дисертантом на основі вивчення як сучасних тенденцій суспільно-політичного життя в трьох пострадянських країнах, так і тенденцій впливу зовнішньополітичних чинників. Автор викладає оптимістичні та песимістичні сценарії розвитку подій для кожної з країн і пропонує у зв’язку з цим ряд принципових рекомендацій щодо вдосконалення, концептуального, правового й організаційного забезпечення підтримки суспільно-політичної активності громадських організацій.
Дана наукова робота ґрунтується на окремих емпіричних дослідженнях, що дозволяє встановлювати максимально об'єктивне знання про параметри досліджуваної реальності. При вирішенні завдань дисертації автор використовує результати цілої низки емпіричних досліджень. Це, перш за все, метод вивчення документів. Дисертантом враховано та проаналізовано низку офіційних документів, серед яких: акти міжнародного і національного законодавства України, Росії та Білорусі, державні і громадські концептуальні документи, офіційна статистика, звіти аналітичних центрів, повідомлення соціологічних служб про результати досліджень громадської думки, документи громадських організацій.
Кількісний бік трансформаційних процесів і „третього сектору” поряд з їхнім якісним змістом вивчається за допомогою статистичного (кількісного) методу, який полягає у визначенні кількісних параметрів явищ і процесів, їх оброблення, аналізу та теоретичного узагальнення. Його перевагою слід визнати поєднання аналітичного характеру і точності, конкретності. Дисертант користується статистичними даними щодо загальної кількості громадських організацій в Україні, Росії та Білорусі, а також щодо кількісного співвідношення громадських організацій різних типів в цих країнах.
Крім того, дисертація базується також на аналізі та інтерпретації результатів інших емпіричних досліджень: соціологічних, експертних опитувань, опитувань у фокус-групах. Адже дослідження такого роду надають цінну інформацію, пов’язану з громадською думкою як важливим чинником формування громадянського суспільства і відкритої публічної політики.
Наукова новизна результатів дослідження. У дисертації за допомогою методів та інструментарію політичної науки:
вперше здійснюється компаративне дослідження суспільно-політичної активності неурядових організацій України, Росії та Білорусі в контексті системної політичної трансформації пострадянських країн;
удосконалено:
- вивчення та співставлення особливостей системної політичної трансформації в Україні, Росії та Білорусі, що дозволило відтворити комплекс суспільно-політичних характеристик для трьох типів політичних режимів напівконсолідованої демократії, напівконсолідованого авторитаризму і консолідованого авторитаризму, які характерні для пострадянських країн;
- теоретичне обґрунтування доцільності громадсько-політичної активності неурядових організацій в пострадянських країнах, як важливого чинника демократизації суспільства.

дістало подальшого розвитку:
- дослідження стану правового регулювання діяльності неурядових організацій в пострадянських країнах, зокрема можливостей тиску з боку влади та рівнів ресурсної підтримки;
- визначення головних проблемних питань, пов’язаних з іноземними джерелами фінансування громадянської активності в пострадянських країнах;
- визначення перспектив «третього сектору» в суспільно-політичних відносинах, принципів та пріоритетів формування громадянського суспільства в Україні як стратегічного завдання системної політичної трансформації країни.
Практичне значення здобутих результатів дослідження полягає у можливості їх використання державними органами влади у концептуальних документах щодо розвитку громадянського суспільства в Україні, відповідності вітчизняної політичної системи європейським демократичним стандартам; громадськими організаціями – у визначенні пріоритетів взаємодії з владою і суспільством; а також при подальшій розробці проблем громадянської активності на пострадянському просторі.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно виконаною науковою працею, у якій викладено авторські розробки щодо напрямів активності громадських організацій України, Росії та Білорусі в умовах системної політичної трансформації пострадянських суспільств. Обсяг особистого внеску в публікаціях за темою дисертації у фахових наукових збірниках і журналах, збірниках матеріалів наукових конференцій та в інших наукових та науково-публіцистичних виданнях складає 85%. Наукові положення, висновки та рекомендації, представлені в роботі, отримані автором самостійно, і є його особистим внеском у розвиток політичної науки.
Апробація роботи. Окремі аспекти дисертації знайшли своє відображення у виступах автора на конференціях, круглих столах: Міжнародна наукова конференція «Розвиток політичного процесу в постсоціалістичних країнах», Донецьк, 21-22 квітня 2000 р.; круглий стіл «План розвитку країни» (ініційований ВГО «Віче України»), м. Донецьк, 2 березня 2005 р.; Міжнародні громадські дебати «Україна, Польща та Словаччина: обмін досвідом з європейської інтеграції», Донецьк, 22 березня 2005 р.; круглий стіл «Участь неурядових організацій регіону у процесі європейської інтеграції», Донецьк, 8 квітня 2005 р.; Міжнародна науково-практична конференція «Трансформація місцевого самоврядування - обмін досвідом Чехії і України», Донецьк, 17-18 вересня 2007 р.; Міжнародна наукова конференція «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій», Суми, 20-21 лютого 2008 р.
Результати дослідження використані при підготовці комплексних щорічних наукових збірників «Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки» (у 2005 – 2008 рр.), а також при підготовці Послання Президента України Верховній Раді у 2006 р., які реалізуються Національним інститутом стратегічних досліджень.
Публікації. Основні результати дисертації викладено в 12 публікаціях загальним обсягом 10 друк. арк. (обсяг особистого внеску 8,5 друк. арк.). Серед них 3 у фахових наукових збірниках і журналах, 4 у колективних монографіях, 2 у збірниках матеріалів наукових конференцій, 3 в інших наукових та науково-публіцистичних виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 205 сторінок, з них 164 сторінок основного тексту, на яких розміщено 5 малюнків. Список використаних джерел налічує 379 назв (з них 67 англійською мовою).

bibliography

ВИСНОВКИ

Сучасні трансформаційні процеси в Україні, Росії та Білорусі мають схожий характер, який обумовлений домінуванням політичної боротьби над соціально-економічними чинниками. Політична еліта розпочинала процес реформування системи не маючи чіткої збалансованої програми дій, насамперед щодо використання ресурсів. При цьому, слабкість державних інститутів і громадянського суспільства обумовили, певною мірою, схильність влади до авторитаризму.
Суспільні та політичні перетворення останніх років в Україні свідчать про покращення її демократичних перспектив. Однопартійне домінування як показник неокомуністичного авторитарного режиму в Україні вже не є визначальним. Демократизація охоплює країни пострадянського простору не рівномірно. Констатувати реалізацію «четвертої хвилі розповсюдження демократії» на пострадянському просторі завчасно. В країнах простежується не сформованість основних інститутів громадянського суспільства. В Україні та Росії відбувається етап формування передумов для реальної демократичної консолідації влади. Збереження негативних явищ пов’язаних із порушенням громадянських та загальних прав людини у Білорусі дозволяє віднести її до потенційних учасників лише «третьої хвилі демократизації».
Порівняльний аналіз суспільно-політичної активності громадських організацій в Україні, Росії та Білорусі дозволив виявити спільні та специфічні характеристики структури «третього сектору». Приклади цих трьох країн свідчать, що велика чисельність НУО, широкий спектр їх суспільних інтересів ще не забезпечують високих якісних показників дієвості «третього сектор». Ключову роль у розвитку всього «третього сектору» як чинника формування громадянського суспільства відіграють правозахисні організації, групи громадянського контролю та інфраструктурні центри. З цієї точки зору, найбільш повноцінно представлений «третій сектор» України. Натомість підвищена складність умов роботи ресурсних центрів, правозахисних організацій та груп громадянського контролю, що є характерними для Російській Федерації та Білорусі знижують ефективність «третього сектору» в цілому.
Аналіз правових аспектів функціонування інституцій громадянського суспільства визначив коло спільних проблем: процедура реєстрації, ресурсне забезпечення НУО, рівень інформаційної відкритості щодо громадської активності. Узагальнююча причина поширення зазначених проблем у досліджуваних країнах визначається певним упередженим ставленням владних політичних еліт до представників «третього сектору» як до потенційних ідеологічних конкурентів. Незважаючи на невисокий наявний рівень впливу НУО на суспільні процеси, приклади «кольорових революцій» демонструють можливість різкого підвищення потенціалу громадянських структур і мереж за наявності певних умов, зокрема у період кризи. У Росії є більш відчутним політизація питання громадської активності у законодавстві, що пояснюється сприйняттям владою НУО в якості зовнішньополітичного чинника зростання впливу західних країн. В України політичний чинник діяльності НУО на законодавчому рівні простежується у концептуальних документах і деклараціях щодо євроатлантичного курсу країни. Найбільші законодавчі обмеження суспільно-політичної діяльності НУО є поширеними у Білорусії.
Психологічні та культурно-ціннісні чинники гальмування суспільно-політичної активності громадських організацій в обраних для дослідження країнах великою мірою є відображенням перехідного етапу розвитку на шляху від авторитарної до демократичної моделі політичного режиму. Ставлення до західних цінностей та інститутів (таких, як свобода, демократія, ринкова економіка, права людини, багатопартійність, інститут вільних виборів) продовжують визначати основні ціннісні й ідейно-політичні розмежування в українському й російському суспільствах і, відповідно, впливати на загальну конфігурацію політичних сил, на характер і ступінь конфліктності внутрішньополітичного життя.
Поряд із історико-культурним чинником у визначенні легітимності організацій громадянського суспільства, важливу роль відіграє також вплив правлячої еліти. Комплексна причина слабкої легітимності організацій громадянського суспільства полягає в тому, що переважна більшість громадян ще не готова брати на себе відповідальність за розбудову демократичного, громадянського суспільства. Найбільш активна меншість громадян не в змозі конкурувати на рівних із політичною елітою у формуванні пріоритетів для розвитку суспільства.
Справедливої критики (і самокритики) викликає схема розвитку громадянського суспільства за участі міжнародних донорських організацій в досліджуваних країнах. Створення національних проектів громадянського суспільства і пошук оптимальних моделей зв’язку специфічних національних інтересів з універсальними демократичними ідеалами ¬– єдиний оптимальний шлях формування ефективного поля громадянської політики в різних країнах, зокрема і в Україні. При цьому, важливу роль в процесі консолідації громадянського суспільства в Україні, Росії та Білорусі, відіграє проєвропейська активність громадських організацій, спрямована на наближення пострадянських суспільств до забезпечення демократичних стандартів. Європейський напрям діяльності громадських організацій в досліджуваних країнах уявляється одним з найважливіших елементів їх потенціалу як організацій громадянського суспільства.
Сфера взаємодії громадських організацій з владними структурами в Україні, Росії та Білорусі має чимало спільних проблем, які обумовлені недостатнім розвитком як демократичних інститутів держави – з одного боку, так і самих організацій громадянського суспільства – з іншого. Організації громадянського суспільства не мають достатнього впливу на процес прийняття державних рішень. Необхідне запровадження процедур публічної політики як шляхом проведення адміністративної реформи, так і шляхом запровадження механізмів залучення громадян до процесу прийняття рішень. Переважна більшість громадян позбавлена можливості реалізувати свої права на участь у процесі вирішення питань місцевого значення.
Розвиток сектору неурядових організацій та їх активна участь у суспільно-політичному житті свідчить про вирішальний момент у розвитку демократичних інститутів, коли відбувається перехід від державної політичної демократії до демократизації суспільства. Різноманітність і не співпадання інтересів різних груп та організацій, що їх представляють, є чинником зростання соціальної конфліктності у суспільстві. В цих умовах завдання неурядових організацій – попередження негативних наслідків конфліктності. Відзначимо також, що у посткомуністичних країнах і, зокрема, в сучасній Україні, неурядові організації повинні розглядатися як ядро, центральна частина громадянського суспільства, через факт найбільшого наближення до інтересів пересічних громадян.
Перспективи розвитку співтовариства громадських організацій в перехідних суспільствах пострадянських країнах є досить різними: від песимістичних, тобто фактичного поглинання НУО державою і закріплення цього становища на законодавчому рівні (реальна загроза для «третього сектору» Білорусі і, певною мірою, Російської Федерації), до перспективи утвердження моделі «соціального партнерства», яка означає швидкий розвиток «третього сектору» у вигідних суспільству сферах. Утвердження моделі «соціального партнерства» в Україні вимагає визначення і закріплення принципів та пріоритетів суспільного розвитку Україні щодо формування громадянського суспільства як стратегічного завдання системної політичної трансформації країни.
Аналіз вітчизняного і закордонного досвіду стану «третього сектору» в суспільно-політичних відносинах, оцінка їхніх перспектив дозволяє визначити принципи та пріоритети суспільного розвитку Україні щодо формування громадянського суспільства, як стратегічного завдання системної політичної трансформації країни. Форми і засоби взаємодії влади і громадських організацій, що базуються на наведених нижче принципах та пріоритетах можуть бути використані на практиці державними органами влади у втіленні політики соціального партнерства держави і суспільства.
Принципами стабільної взаємодії виконавчої влади та структур громадянського суспільства в Україні мають бути:
- відкритий та збалансований механізм прийняття рішень, прозорість прийняття рішень;
- забезпечення вільного доступу громадян і громадських організацій до діяльності та рішень органів виконавчої влади;
- громадський контроль за органами виконавчої влади та їхня підзвітність суспільству;
- участь громадських організацій на всіх етапах підготовки, ухвалення та впровадження рішень органів виконавчої влади;
- субсидіарність як основний принцип організації влади та розподілу між її структурними складовими та рівнями.
Для запровадження цих засадничих принципів у повному обсязі потрібна політична воля і значні організаційні зусилля. Визначальними кроками на цьому шляху мають бути:
- затвердження національної стратегії сприяння становленню громадянського суспільства з доопрацюванням та прийняттям законодавчої бази, яка б трансформувала декларативні положення у зрозумілі законодавчі документи та дієві нормативні акти;
- створення спеціального владного органу вищого рівня для реалізації політики щодо сприяння становленню громадянського суспільства;
- надання доступу громадським організаціям на конкурентних засадах до реалізації державних соціальних та гуманітарних програм поряд з бюджетними організаціями;
- проведення загальнодержавної кампанії щодо розповсюдження знань та розуміння ролі організацій громадянського суспільства серед широкої громадськості, надання державою повноцінного фінансування для розвитку потенціалу НУО як на національному, так і на місцевому рівні;
- впровадження інноваційних методів та програм з європейських країн з подібними до України історичними, суспільно-політичними та соціально-економічними характеристиками, які продемонстрували позитивний ефект на розвиток громадянського суспільства і його організацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Офіційні документи

Міжнародне законодавство
1. Всеобщая декларация прав человека [Електронний ресурс] // Організація об’єднаних націй. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://www.un.org/russian/documen/declarat/declhr.htm – (Бібліотека офіційних видань).
2. Конвенция о защите прав человека и основных свобод: [Електронний ресурс] // Рада Європи. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://www.coe.ru/03hr_c.htm – (Бібліотека офіційних видань).
3. Международный пакт о гражданских и политических правах [Електронний ресурс] // Організація об’єднаних націй. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://www.un.org/russian/documen/convents/hr.htm – (Бібліотека офіційних видань).
4. Мероприятия по консультациям с неправительственные организациями. [Електронний ресурс]: Резолюция Экономического и Социального Совета ООН 1296 (XLІ) // Організація об’єднаних націй. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://www.un.org/russіan/questіon/eres1296.pdf – (Бібліотека офіційних видань).
5. Неправительственные организации. [Електронний ресурс]: Резолюция Экономического и Социального Совета ООН №1297 (XLІ) // Організація об’єднаних націй. – Режим доступу до документу: http://www.un.org/russіan/questіon/eres1297.pdf – (Бібліотека офіційних видань).
6. Неправительственные организации. [Електронний ресурс]: Решение Экономического и Социального Совета ООН 1996/297 // Організація об’єднаних націй. – Режим доступу до документу: http://www.un.org/russіan/questіon/d1996297.pdf – (Бібліотека офіційних видань).
7. Организационная структура Секретариата. [Електронний ресурс]: Резолюция Генеральной Асамблеи ООН №13 (І) (1 февраля 1946 г.) // Організація об’єднаних націй. – Режим доступу до документу: http://www.un.org/russіan/questіon/res13-1.pdf – (Бібліотека офіційних видань).
8. Устав Организации объединённых наций. Глава X. Экономический и социальный совет [Електронний ресурс] // Організація об’єднаних націй. – Режим доступу до документу: http://www.un.org/russian/documen/basicdoc/charter.htm#chapt10 – (Бібліотека офіційних видань).

Національне законодавство України, Росії та Білорусі
9. Гражданский кодекс Республики Беларусь [Електронний ресурс] // Міністерство юстиції Республіки Білорусь. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://www.pravo.by/webnpa/text.asp?RN=hk9800218 – (Бібліотека офіційних видань).
10. Гражданский кодекс Российской Федерации [Електронний ресурс] // Державна дума Російської Федерації. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://duma.consultant.ru/doc.asp?ID=78789 – (Бібліотека офіційних видань).
11. Закон Республики Беларусь "Об общественных объединениях" [Електронний ресурс] // Міністерство юстиції Республіки Білорусь. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://www.mіnjust.by/ru/sіte_menu/about/struktura/obschestv/regіstr/obedіn – (Бібліотека офіційних видань).
12. Закон України „Про об'єднання громадян” / Верховна Рада України. – Офіц. видання. – Відомості Верховної Ради. – 1992. – №34. – ст. 504. – (Бібліотека офіційних видань).
13. Закон України "Про соціальні послуги" / Верховна Рада України. – Офіц. видання. – Відомості Верховної Ради. – 2003. - N45. - ст. 358.
14. Конституция Российской Федерации: [Електронний ресурс] // Державна дума Російської Федерації. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://duma.consultant.ru/ – (Бібліотека офіційних видань).
15. Конституція України / Верховна Рада України. – Офіц. видання. – Відомості Верховної Ради. – 1992. – №34. – ст. 504. – (Бібліотека офіційних видань).
16. Постановление Министерства юстиции Республики Беларусь «О порядке опубликования и составе сведений, подлежащих отражению в отчёте по использованию фондом своего имущества» [Електронний ресурс] // Міністерство Юстиції Республіки Білорусь. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://www.minjust.by/ru/site_menu/about/struktura/obschestv/registr/imusch – (Бібліотека офіційних видань).
17. Указ Президента Республики Беларусь "О некоторых мероприятиях по упорядочиванию деятельности фондов" [Електронний ресурс] // Міністерство Юстиції Білорусі. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://www.mіnjust.by/ru/sіte_menu/about/struktura/obschestv/regіstr/fondy – (Бібліотека офіційних видань).
18. Федеральный Закон «Об общественных объединениях» [Електронний ресурс] // Державна дума Російської Федерації. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://duma.consultant.ru/doc.asp?ID=69573 – (Бібліотека офіційних видань).
19. Федеральный Закон «О некоммерческих организациях» [Електронний ресурс] // Державна дума Російської Федерації. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://duma.consultant.ru/doc.asp?ID=69553 – (Бібліотека офіційних видань).

Концепції та програми розвитку
20. Европейский Союз и права человека в России [Електронний ресурс] // Представництво Європейської Комісії в Російській Федерації. – Режим доступу до документу: http://www.delrus.ec.europa.eu/ru/p_406.htm
21. Європейський інструмент з демократії та прав людини [Електронний ресурс] // Представництво Європейської Комісії в Україні. – Режим доступу до документу: http://www.delukr.ec.europa.eu/page1138.html
22. Здоровье государства – это благополучие человека, согласие в обществе, целеустремленность нации [Електронний ресурс] // Президент Республіки Білорусь. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://www.president.gov.by/press57288.html#doc – (Щорічне Послання Президента Республіки Білорусь білоруському народу і Національному Зібранню Республіки Білорусь).
23. Концепция административной реформы в Российской Федерации в 2006 - 2008 годах [Електронний ресурс] // Уряд Російської Федерації. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://www.government.ru/government/governmentactivity/rfgovernmentplans/2003748.htm – (Бібліотека офіційних видань).
24. Концепція взаємодії держави з громадянським суспільством [Електронний ресурс] // Кабінет Міністрів України. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=98211034&cat_id=98210732 – (Бібліотека офіційних видань).
25. План дій Україна – ЄС на 2005-2007 роки [Електронний ресурс] // Міністерство закордонних справ України. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://www.mfa.gov.ua/data/upload/publication/mfa/ua/2820/plan.doc – (Бібліотека офіційних видань).
26. Country Strategy Paper 2007-2013 and National Indicative Programme 2007-2010 [Електронний ресурс] // European Comission. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://ec.europa.eu/external_relations/belarus/docs/index_en.htm – (Бібліотека офіційних видань).
27. Country Strategy Paper 2007-2013 [Електронний ресурс] // European Comission. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://ec.europa.eu/external_relations/ukraine/docs/index_en.htm – (Бібліотека офіційних видань).
28. Country Strategy Paper 2002-2006 & National Indicative Programme 2002-2003 [Електронний ресурс] // European Comission. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://ec.europa.eu/external_relations/ukraine/docs/index_en.htm – (Бібліотека офіційних видань).
29. Country Strategy Paper & National Indicative Programme 2005-2006 [Електронний ресурс] // European Comission. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://ec.europa.eu/external_relations/belarus/docs/index_en.htm – (Бібліотека офіційних видань).
30. Joint evaluation report EU-Ukraine action plan [Електронний ресурс] // European Comission. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://ec.europa.eu/external_relations/ukraine/docs/index_en.htm – (Бібліотека офіційних видань).
31. National Indicative Programme 2007-2010 [Електронний ресурс] // European Comission. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://ec.europa.eu/external_relations/ukraine/docs/index_en.htm – (Бібліотека офіційних видань).
32. National Indicative Programme 2004-2006 [Електронний ресурс] // European Comission. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://ec.europa.eu/external_relations/ukraine/docs/index_en.htm – (Бібліотека офіційних видань).
33. What the European Union could bring to Belarus. ЕС-Беларусь: новое послание народу Беларуси. Представлено Европейской Комиссией 21 ноября 2006 г. [Електронний ресурс] // European Comission. – Режим доступу до документу: http://www.ced.bsu.by/files/download.asp - (Non-paper)

Статистична та довідкова інформація
34. Інформаційно-аналітична довідка про результати діяльності Міністерства юстиції та його територіальних органів з питань легалізації об’єднань громадян, інших громадських формувань: за станом на 1 січ. 2008 р. [Електронний ресурс] // Міністерство юстиції України. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://www.minjust.gov.ua/0/13796 – (Бібліотека офіційних видань).
35. Работа Министерства юстиции Республики Беларусь с общественными объединениями в 2008 г. [Електронний ресурс] // Міністерство Юстиції Республіки Білорусь. – Офіц. видання. – Режим доступу до документу: http://minjust.by/ru/site_menu/deyat_min/public_associations – (Бібліотека офіційних видань).
36. Россия в цифрах. 2007: Крат. стат. сб. / Федеральная служба государственной статистики; ред. В.Л. Соколин. - M.: Росстат, 2007. - 494 с.
37. Україна в цифрах у 2006 році: Статистичний довідник / Держ. ком. статистики України; ред. О. Г. Осауленко. – К.: Видавництво “Консультант”, 2007. – 259 с.

Звіти неурядових аналітичних центрів
38. 240 днів діяльності української влади в новому форматі: оцінка неурядових аналітичних центрів: робочі матеріали до громадських слухань (Київ, 25 квітня 2007 р.) / Колект. Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Центру політико-правових реформ, Центру Разумкова. – К., 2007. – 114 с.
39. Активізація структур громадянського суспільства для вибору на користь демократії: Україна - 2004 [Електронний ресурс]: аналітичний звіт // Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова. – Режим доступу до документу: http://www.uceps.org/ua/show/572/
40. Анализ Федерального закона № 18-ФЗ «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Российской Федерации» [Електронний ресурс] // Міжнародний центр некомерційного права. – Режим доступу до статті: www.nkozakon.ru/news/213/
41. Зелена книга Української конституційної реформи [Електронний ресурс] // Школа політичної аналітики. – Режим доступу до документу:
http://www.spa.ukma.kiev.ua/article.php?story=20080228220102389
42. Индекс восприятия коррупции 2004 Трансперенси Интернешнл [Електронний ресурс] // Transparency International. Коалиция против коррупции. – Режим доступу до документу:
http://www.transparency.org/policy_research/surveys_indices/cpi
43. Индекс восприятия коррупции 2005 Трансперенси Интернешнл [Електронний ресурс] // Transparency International. Коалиция против коррупции. – Режим доступу до документу: http://www.transparency.org/policy_research/surveys_indices/cpi
44. Индекс восприятия коррупции 2006 [Електронний ресурс] // Transparency International. Коалиция против коррупции. – Режим доступу до документу: http://www.transparency.org/policy_research/surveys_indices/cpi
45. Индекс восприятия коррупции 2008 [Електронний ресурс] // Transparency International. Коалиция против коррупции. – Режим доступу до документу: http://www.transparency.org/policy_research/surveys_indices/cpi/2008
46. Неурядові аналітичні центри в Україні: пропозиція і попит [Електронний ресурс]: аналітичний звіт // Центр Разумкова. – Режим доступу до статті: http://www.uceps.org/ua/section/172/
47. Неурядові аналітичні центри в Україні: стан і перспективи [Електронний ресурс]: аналітичний звіт // Центр Разумкова. – Режим доступу до статті: http://www.uceps.org/additional/analytical_report_NSD46_ukr.pdf
48. О состоянии гражданского общества в Российской Федерации [Електронний ресурс]. – М.: ОПРФ, 2006 г. – 67 с. // Общественная Палата Российской Федерации. – Режим доступу до статті: http://www.oprf.ru/ru/results/year-report/
49. О состоянии гражданского общества: ежегодный доклад Общественной Палаты РФ [Електронний ресурс]. – М.: ОПРФ, 2007 г. – 72 c. // Общественная Палата Российской Федерации. – Режим доступу до статті: http://www.oprf.ru/files/doklad.pdf
50. Програмний звіт за проектом «Створення доктрини громадського сектору» [Електронний ресурс] // Доктрина громадського сектору. – Режим доступу до документу: http://doktryna.civicua.org/news/129.html
51. Стан та динаміка розвитку неурядових організацій України. 2002 – 2006 рр. [Творчий Центр Каунтерпарт] – К.: БФ „Творчий центр „Каунтерпарт”, 2006. – 160 с.
52. "Третий сектор" России: оценка влиятельности. - М.: АНО «Социологическая мастерская Задорина» (группа ЦИРКОН), 2007 год. – 37 с.
53. Belarus [Електронний ресурс]: Bertelsmann Transformation Index 2003. // Bertelsmann Transformation Index. – Режим доступу до документу: http://www.bertelsmann-transformation-index.de/152.0.html
54. Belarus. [Електронний ресурс]: Bertelsmann Transformation Index 2006 // Bertelsmann Transformation Index. – Режим доступу до документу: http://www.bertelsmann-transformation-index.de/152.0.html
55. Belarus [Електронний ресурс]: Country Report 2008 Edition. Nations in Transit // Freedom House. – Режим доступу до документу: http://www.freedomhouse.org/template.cfm?page=47&nit=446&year=2008
56. Bertelsmann Transformation Index 2008 [Електронний ресурс]: Detailed report // Bertelsmann Transformation Index. – Режим доступу до документу: http://www.bertelsmann-transformation-index.de/11.0.html?&L=1
57. Deepening the Roots of Ukrainian Civil Society [Електронний ресурс] // London School of Economy.– Режим доступу до документу: http://www.efc.be/cgi-bin/articlepublisher.pl?filename=SK-SE-01-02-1.html
58. Economic Freedom of the World: 2006 [Електронний ресурс]: Annual Report / Ed. by James D. Gwartney, R. Lawson, W. Easterly // – Режим доступу до документу: http://www.re-eco.narod.ru/article/project.htm
59. Human Development Report 2006 [Електронний ресурс] / Director and lead author K. Watkins // United Nations Development Programme. – Режим доступу до документу: http://hdr.undp.org/hdr2006/
60. Polity IV Project: Political Regime Characteristics and Transitions, 1800 – 2004 [Електронний ресурс]: Dataset Users’ Manual / M. G. Marshall, K. Jaggers // Center for Global Policy – Режим доступу до документу: http://www.cidcm.umd.edu/polity/
61. Russia [Електронний ресурс]: Bertelsmann Transformation Index 2003 // Bertelsmann Transformation Index. – Режим доступу до документу: http://www.bertelsmann-transformation-index.de/149.0.html
62. Russia [Електронний ресурс]: Bertelsmann Transformation Index 2006 // Bertelsmann Transformation Index. – Режим доступу до документу: http://www.bertelsmann-transformation-index.de/149.0.html
63. Russia. [Електронний ресурс]: Country Report 2008 Edition. Nations in Transit // Freedom House. – Режим доступу до документу: http://www.freedomhouse.org/template.cfm?page=47&nit=465&year=2008
64. Ukraine. [Електронний ресурс]: Bertelsmann Transformation Index 2003 // Bertelsmann Transformation Index. – Режим доступу до документу: http://www.bertelsmann-transformation-index.de/158.0.html
65. Ukraine [Електронний ресурс]: Bertelsmann Transformation Index 2006 // Bertelsmann Transformation Index. – Режим доступу до документу: http://www.bertelsmann-transformation-index.de/158.0.html
66. Ukraine. [Електронний ресурс]: Country Report 2008 Edition. Nations in Transit // Freedom House. – Режим доступу до документу: http://www.freedomhouse.org/template.cfm?page=47&nit=472&year=2008

Результати соціологічних опитувань
67. Громадська думка населення України — грудень 2002 р. Рейтинги соціальних інституцій та політичних лідерів // Фонд „Демократичні ініціативи”. – Режим доступу до документу: http://dif.org.ua/ua/archive.vis#2002
68. Громадська думка населення України – грудень 2007 року [Електронний ресурс]: прес-реліз // Інтеллект. – Режим доступу до документу: http://www.intellect.org.ua/index.php?lang=u&material_id=50651&theme_id=7253
69. Думки і погляди населення України: серпень – вересень 2004 р. [Електронний ресурс]: прес-реліз // Фонд „Демократичні ініціативи” – Режим доступу до документу: http://dif.org.ua/ua/archive.vis#2004
70. Некоммерческие организации: осведомленность и отношение [Електронний ресурс]: прес-реліз // Фонд «Общественное мнение». – Режим доступу до документу: http://bd.fom.ru/report/cat/socium/notcomm/d074324
71. Нет контакта [Електронний ресурс] // Независимый институт социально-экономических и политических исследований. – Режим доступу до документу: www.iiseps.org/bullet07-4.html
72. Общественная палата: что мы о ней знаем? [Електронний ресурс]: прес-реліз // Всероссийский центр изучения общественного мнения. – Режим доступу до документу: http://wciom.ru/arkhiv/tematicheskii-arkhiv/item/single/2234.html
73. Отношение россиян к основным общественным и государственным институтам [Електронний ресурс]: прес-реліз // Всероссийский центр изучения общественного мнения. – Режим доступу до документу: http://wciom.ru/arkhiv/tematicheskii-arkhiv/item/single/8257.html
74. Украина. Поле мнений. Опрос 25 января - 7 февраля 2006 г. [Електронний ресурс]: прес-реліз // Фонд «Общественное мнение». – Режим доступу до документу: http://bd.fom.ru/map/ukrain/ukrain_mom/ukr_mom0601r

Документи громадських організацій
75. Декларація. Прийнята на Першому всеукраїнському форумі проєвропейських громадських організацій, Київ, 17-19 травня 2006 року. [Електронний ресурс] // Український правозахисний портал. – Режим доступу до документу: http://www.upp.org.ua/news_detail.php?news_id=2852
76. Заява учасників Мережі проєвропейських організацій України за результатами засідання Комісії Україна – НАТО за участю прем’єр-міністра України В. Януковича 14 вересня 2006 р. у Брюсселі.
77. Заявление российских некоммерческих неправительственных организаций об „обеспокоенности в связи с рассмотрением в Государственной Думе законопроекта "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Российской Федерации” [Електронний ресурс] // Московская Хельсинская группа. – Режим доступу до документу: http://www.hro.org/ngo/about/2005/11/10-2.php
78. Новые задачи гражданского общества [Електронний ресурс] [Л. Алексеева, Г. Сатаров] // CIVITAS. – Режим доступу до документу: http://www.civitas.ru/docs.php?part=1&code=84
79. Обращение Инициативной Группы по созданию Всероссийской Гражданской Сети [Електронний ресурс] // CIVITAS. – Режим доступу до документу: http://www.civitas.ru/docs.php?part=1&code=86
80. Организационные основы Всероссийской гражданской Сети (ВГС) [Електронний ресурс] [От имени Иниц. группы Л. Алексеева и Г. Сатаров] // CIVITAS. – Режим доступу до документу: http://www.civitas.ru/docs.php?part=1&code=85
81. Створення Доктрини громадського сектору (липень 2005-го - вересень 2006 року) [Електронний ресурс] // Український незалежний центр політичних досліджень. – Режим доступу до документу: http://doktryna.civicua.org/
82. Штукарін С. На Донбасі започатковано громадський моніторинг виконання заходів з євроатлантичної інтеграції [Електронний ресурс] // Громадський простір. – Режим доступу до документу: http://civicua.org/news/view.html?q=767259
83. Alyaksandr Milinkevich calling Belarus for supporting European choice [Електронний ресурс] // Європейський марш. - Режим доступу до документу: http://www.europeanmarch.org/index.php?c=ar&i=24&lngu=eng
84. Letter of European March Organizing Committee to Deputy Head of President’s Administration Natallia Pyatkevich [Електронний ресурс] // Європейський марш. - Режим доступу до документу: http://www.europeanmarch.org/index.php?c=ar&i=20&lngu=eng

Монографії і статті
85. Абакумов С. Гражданское общество в России / С. Абакумов // Независимая газета. №2. - 16.01.2001.
86. Алексеева О. Анализ государственной политики в области содействия гражданским инициативам / О. Алексеева // Некоммерческие организации в России. – 2005. - №6. – С. 4 – 10.
87. Алексеева О. Мифы третьего сектора / О. Алексеева // Коммерсант. – 30.06.2005.
88. Алмонд Г. Гражданская культура и стабильность демократии / Г. Алмонд, С. Верба // Полис. –1992. - №4. – С. 18 – 29.
89. Андресюк Б. На шляху до громадянського суспільства: європейський контекст суспільно-політичного розвитку України / Б. Андресюк – К.: ЗАТ «Видавництво «Політична думка», 2000. – 135 с.
90. Апхайер Х. Гражданское общество и “третий сектор” [Електронний ресурс] // Академія демократії. – Режим доступу до статті: www.academy-go.ru/Site/GrObsh/Publications/Aphayer.html
91. Арато Э. Возрождение, упадок и реконструкция гражданского общества / Э. Арато, Дж. Коэн // Политическая мысль. – 1996 — № 1. – С. 7-18.
92. Арато Э. Гражданское общество и политическая теория / Э. Арато, Дж. Коэн. – М.: Весь мир, 2003. - 783 с.
93. Аузан А. Экономические основания гражданских институтов [Електронний ресурс]: публичная лекция / А. Аузан // Полит Ру. – Режим доступу до статті: http://www.polit.ru/research/lectures/2004/05/19/auzan.html
94. Бабосов Е. Основы идеологии современного государства / Е. Бабосов. – Минск: Амалфея, 2007. – 480 с.
95. Балабан Р. У пошуках громадянського суспільства / Р. Балабан // Наукові записки: Збірник. – К.: ІПіЕНД, 2004. – Вип. 25. – С.413 – 420. – (Сер. «Політологія і етнологія»).
96. Бальцерович Л. Социализм, капитализм, трансформация. Очерки на рубеже эпох / Л. Бальцерович. – М.: Наука, 1999. – 146 с.
97. Банс В. Элементы неопределенности в переходный период / В. Банс // Полис. – 1993. – № 1. – С. 116 – 124.
98. Банчук М. Громадянське суспільство в Україні: поняття і реальність / М. Банчук // Людина і політика. – 2003. – №1. – С. 42 – 49.
99. Барков В. Соціально-політичне становлення громадянського суспільства в Україні / В. Барков. – К., 1999. – 312 с.
100. Барков В. Украина сегодня: политические, социальные и национальные детерминанты развития / / В. Барков. – К.: Стилос, 1998. – 220 с.
101. Башкирова Е. Трансформация ценностей российского общества / Е. Башкирова. // Полис. – 2000. – № 6. – 56 – 57 с.
102. Бебик В. Держава і громадянське суспільство: партнерські комунікації в глобальному світі / В. Бебик, В. Бортніков, Л. Дегтярьова, А. Кудряченко. – К. – 2006. – 248 с.
103. Бжезинський З. Великі перетворення / З. Бжезинський // Політична думка. – 1994. – № 3. – С. 5 – 15.
104. Бистрицький Є. Передчуття громадянського суспільства / Є. Бистрицький // Дзеркало тижня. – 2007. -№ 42. – C. 1, 3.
105. Боренько Я. Плюралізм як основна риса американської системи груп інтересу / Я. Боренько // Вісник Львівського університету. Серія: філософські науки. – 2002. – Вип. 4. – С. 24 – 30.
106. Боуз Д. Либертарианство: история, принципы, политика / Д. Боуз. – М.: Социум, 2004. – 392 с.
107. Брянцев И. НКО и власть: проблемы взаимопонимания / И. Брянцев // Власть. – 2006. – №1. – 42 – 48.
108. Быков И. Российская "транзитология" и особенности трансформации политических институтов в современной России / И. Быков // Политическая наука и политический процесс в России: сб. матер. Всероссийской научной конференции, посвящённой 10-летию открытия первой в стране кафедры Политологии. – СПб.: СПбГУ, 1999. – С. 15-16.
109. Вайнштейн Г. Гражданское общество и посткоммунистическая демократизация / Г. Вайнштейн. // Политические институты на рубеже тысячелетий. – Дубна: ООО «Феникс+», 2001. – С. 163 – 169.
110. Валерий Фадеев: "В будущем нам вмешательство президента уже не понадобится" [Електронний ресурс] // Страна Ру. – Режим доступу до статті: http://www.strana.ru/stories/04/09/15/3549/268823.html
111. Васович В. Переход к демократии в посткоммунистических странах / В. Васович // Вестник МГУ. – Серия 18. Политология. – 2000. - №2. – С. 19 – 27.
112. Витюк В. Становление идеи гражданского общества и её историческая эволюция / В. Витюк. – М.: Институт социологии РАН, 1995. – 140 с.
113. Возможна ли на Украине «бархатная революция»? ("The Wall Street Journal", США, редакция, 11 февраля 2004) [Електронний ресурс] // ИноСМИ Ру. – Режим доступу до статті: http://inosmi.ru/translation/207244.html
114. Ворона В. Соціологія і політика у суспільстві, що трансформується / В. Ворона, Є. Головаха // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – № 1 – 2. – С. 9–17.
115. Воронов І. Громадянське суспільство і влада / І. Воронов // Людина і політика. – 2003. - №1. – С. 8 – 13.
116. Все страны ЕС делают это [Електронний ресурс] // Русский журнал. – Режим доступу до статті: http://www.russ.ru/culture/20040616-erhf.html
117. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство / Ю. Габермас. – Львів: Видавництво “Літопис”, 2000. – 318 с.
118. Геєць В. Державність України. На шляху до громадянського суспільства / В. Геєць // Віче. – 1995. – № 5. – С. 3–16.
119. Геллнер Э. Условия свободы / Геллнер. – М., 1995. – 312 с.
120. Гельман В. Из огня да в полымя? (Постсоветские политические трансформации: наброски к теории) / В. Гельман // Полис. - 2007. - №2. – С. 81 – 108.
121. Гельман В. Пострадянські політичні трансформації: начерки до теорії / В. Гельман // Політична думка. – 2000.– №2. – С. 3 – 10.
122. Гельман В. Трансформация в России: политический режим и демократическая оппозиция / В. Гельман. – М., 1999. – 161 с.
123. Голенкова 3. и др. Становление гражданского общества и социальная стратификация // З. Голенкова. – СОЦИС. - 1995. - № 5. – С. 72 – 79.
124. Горбатенко В. Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть / В. Горбатенко. – К.: Видавничий центр «Академія», 1999. – 240 с.
125. Гордон Л. Суспільство незадоволених / Л. Гордон // Політична думка. - 1998. - №2. – С. 10 – 18.
126. Гормшц Д. Различия демократий / Д. Гормшц // Пределы власти. – 1994. – № 2, 3. – С. 25-34.
127. Гражданское общество в России: западная парадигма и российская реальность [за ред. К. Холодковського]. – М., 1996. – 167 с.
128. Гражданское общество и государство [Алексеева Л., Бут Ш., Денисова В., Либоракина М., Мещеряков И. и др.]. – М.: Фонд «Либеральная миссия», 2005. – 88 с.
129. Гражданское общество. Мировой опыт и проблемы России [за ред. В. Хороса]. – М., 1998. – 132 с.
130. Грамши А. Тюремные тетради / А. Грамши // Избранные произведения: В 3 х тт. – М., 1959. – Т. 3. – 298 с.
131. Грідіна І.М. Магістерська робота. Методичні рекомендації для студентів спеціальності «Міжнародні відносини». – Донецьк: ДонНУ, 2007. – 54 с.
132. Грин А. Государство и общественный суверенитет / А. Грин // Pro et Contra. – 2006. - №1. – С. 6 – 15.
133. Громадянське суспільство в сучасній Україні: специфіка становлення, тенденції розвитку / [За заг. ред. Ф. Рудича]. – К.: Парламентське видавництво, 2006.– 412 с.
134. Гусева Д. Построение общества [Електронний ресурс] / Д. Гусева // Политком Ру. – Режим доступу до статті: http://www.politcom.ru/article.php?id=538
135. Даймонд Л. Глобальная перспектива [Електронний ресурс] / Л. Даймонд // Бібліотека Гумер. – Режим доступу до статті: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/Article/daym_glob.php
136. Даль Р. Демократия и её критики / Р. Даль. – М.: РОССПЭН, 2003. – С. 368.
137. Данилов А. Переходное общество: проблемы системной трансформации / А. Данилов. – Мн.: ООО „Харвест”, 1998. – 432 с.
138. Дарендорф Р. Дорога к свободе: демократизация и ее проблемы в Восточной Европе / Р. Дарендорф // Вопросы философии. - 1990. - № 9. – С. 8 – 17.
139. Дарендорф Р. После 1989. Мораль, революция и гражданское общество / Дарендорф. – М., 1998. – 269 с.
140. Демони миру та боги війни. Соціальні конфлікти посткомуністичної доби / [керівн. авт. кол. С. Макеєв] – К.: Політична думка, 1997. – 508 с.
141. Дергачов О. Геополітичні параметри моделей розвитку / О. Дергачов // Політична думка. – 1998. – № 3-4. – С. 3–12.
142. Диалог про НГО [под ред. Т. Водолажской, В. Мацкевича] [Електронний ресурс] // Рушение. – Режим доступу до статті: http://worvik.com/news/2005/11/03/118
143. Дилигенский Г. “Запад” в российском общественном сознании / Г. Дилигенский // Общественные науки и современность. – 2000. – № 5. – С. 32 – 39.
144. Дилигенский Г. Президент Путин, реформы и российское общество. Россия в условиях трансформаций / Г. Дилигенский // Вестник Фонда развития политического центризма. – 2001. - № 12. – С. 45 – 53.
145. Динамика политического сознания и поведения // Сборник научных трудов ИНИОН РАН. – 2002. ¬– № 2. – С. 37-46.
146. Динамика развития и текущее состояние сектора НКО в России [АНО «Социологическая мастерская Задорина» (группа ЦИРКОН)]. - М., 2006. – 35 с.
147. Держава і громадянське суспільство: партнерські комунікації у глобальному світі [Навч.– метод. посібник / За заг. ред В. Бебика]. – К.: ІКЦ «Леста», 2006. – 248 с.
148. Доклад о состоянии гражданского общества в Российской Федерации [Общественная Палата Российской Федерации]. – М.: ОПРФ, 2007. – 146 с.
149. Дроздова Г. Модель функціонування засобів масової інформації України та Білорусі / Г. Дроздова // Політологічні та соціологічні студії: Зб. наук. праць. - Том V. – Чернівці-Вільнюс: «Букрек», 2007. - С. 276 – 287.
150. Егоров А. Политическое участие в Беларуси: проблемы анализа [Електронний ресурс] / А. Егоров // Рушение. – Режим доступу до статті: http://worvik.com/news/2007/02/13/305
151. Елизаров В. От авторитаризма к демократии: две модели / В. Елизаров // Pro et Contra. – 1998. - Т. 3. - №3. – С. 25 – 32.
152. Елисеев С. Выйти из „Бермудского треугольника”: о методологии исследования посткоммунистических трансформаций / С. Елисеев // Политические исследования. – 2002. – № 6. – С. 72 – 81.
153. Жачек П. Чешский средний путь преодоления тоталитарного прошлого / П. Жачек // Трансформация: Чешский опыт. Местное самоуправление. – Прага: Hugo Printing Company, 2007. – С. 203-214.
154. Заблоцьки