Хижнякова Надія Олександрівна. Інвестиційне забезпечення реформування систем поводження з твердими побутовими відходами

brief description

Хижнякова Надія Олександрівна. Інвестиційне забезпечення реформування систем поводження з твердими побутовими відходами : дис... канд. екон. наук: 08.08.01 / Національний лісотехнічний ун-т України. - Л., 2005

Хижнякова Н.О. Інвестиційне забезпечення реформування систем поводження з твердими побутовими відходами. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Національний лісотехнічний університет України, Львів, 2005.
Дисертація присвячена питанню розробки інвестиційного забезпечення реформування регіональних систем поводження з ТПВ. Обґрунтовано зміст поняття ”система поводження з твердими побутовими відходами”, запропоновано класифікацію систем даного типу та визначено роль інвестиційної діяльності у процесі їх реформування. Дано характеристику стану національної системи поводження з ТПВ України, регіональної системи поводження з ТПВ Рівненської області та локальної системи поводження з ТПВ м. Рівне, встановлено необхідність їх реформування. Запропоновано концепцію вибору варіанту реформування регіональної системи поводження з ТПВ та концептуальні підходи до залучення необхідних для цього інвестиційних ресурсів, основні положення яких використано при розробці інвестиційної стратегії реформування регіональної системи поводження з ТПВ Рівненської області.

У роботі отримані науково обґрунтовані результати, які у сукупності вирішують важливе наукове завдання обґрунтування інвестиційного забезпечення реформування регіональних систем поводження з ТПВ, що має суттєве значення для економіки природокористування та охорони навколишнього середовища. За результатами дослідження сформовані такі висновки.

У сучасних умовах еколого-економічної кризи привертають до себе увагу проблеми поводження з ТПВ. Оскільки процес поводження з ТПВ зачіпає інтереси багатьох економічних суб’єктів, можна говорити про існування систем поводження з ТПВ, які їх поєднують. На фоні розвитку нових технологій переробки та утилізації окремих ресурсно-цінних фракцій і ТПВ в цілому набуває актуальності проблема інвестиційного забезпечення реформування таких систем.
Дослідженнями встановлено, що ТПВ являють собою відходи побутового споживання у твердому агрегатному стані, а поводження з ТПВ це сукупність операцій, які можна здійснювати стосовно них.
Для вивчення процесу поводження з ТПВ та обґрунтування його інвестиційного забезпечення нами запропоновано поняття „система поводження з ТПВ”. Метою функціонування такої системи є знешкодження утвореного обсягу ТПВ, тобто підтримання належного рівня екологічної безпеки у її межах.
Виявлено, що системи поводження з ТПВ є одночасно технологічними та економічними системами, у зв’язку з чим пропонується здійснювати їх класифікацію за технологічними та економічними характеристиками, враховуючи також організаційні та екологічні характеристики.
Встановлено, що реформування систем поводження з ТПВ являє собою зміну їх характеристик, а інвестиційне забезпечення цього процесу передбачає акумулювання та ефективне використання інвестиційних ресурсів, спрямованих на створення, оновлення та розширення об’єктів зазначених систем.
Виявлено розповсюдженість комбінованих систем з домінуванням захоронення відходів у світовій практиці поводження з ТПВ. Найпоширенішою у світі схемою оплати послуг із знешкодження ТПВ є оплата за місцем їх надання, паралельно до якої у державах Європи використовується схема оплати за місцем придбання товарів.
Дослідження показали, що в Україні, як і у світовій практиці, домінує метод захоронення ТПВ. Фактично діють лише два сміттєспалювальні заводи. Оплата послуг із знешкодження ТПВ здійснюється передусім за місцем їх надання, а з 2001 року впроваджено схему оплати за місцем придбання товарів, що застосовується для використаної тари та упаковки.
Удосконалено систему відносних показників використання вторинних ресурсів у регіоні. Вона відрізняється від існуючих тим, що містить три відносні показники, які дозволяють послідовно врахувати потоки вторинних ресурсів, що перетинають територіальні межі системи, яка досліджується. Апробація даної системи на прикладі Рівненської області дозволяє зробити висновок про наявність значних можливостей підвищення рівня використання вторинних ресурсів через залучення до утилізації обсягів утворених ТПВ.
Для характеристики рівня розвитку системи поводження з ТПВ пропонується застосовувати показники екологічної, організаційно-технічної та фінансово-економічної стійкості, тенденції зміни яких дозволяють встановити тип розвитку системи. Аналіз рівня розвитку локальної системи поводження з ТПВ міста Рівне, виконаний за пропонованою методикою, свідчить про регресивний тип її розвитку та необхідність її реформування.
На основі результатів досліджень пропонується концепція вибору варіанту реформування регіональної системи поводження з ТПВ, що включає алгоритм прийняття рішення щодо вибору варіанту реформування такої системи та методичні засади щодо виконання його окремих етапів, а також концептуальні підходи до залучення необхідних для цього інвестиційних ресурсів. Вони рекомендуються для використання як окремим суб’єктам системи поводження з ТПВ, так і місцевим та регіональним органам самоврядування і державної влади при розробці своєї інвестиційної стратегії.
Обґрунтування інвестиційної стратегії реформування регіональної системи поводження з ТПВ Рівненської області, виконане для двох технологічних напрямків створення ССПК та утилізації ресурсно-цінних фракцій ТПВ, - дозволило отримати такі результати. Варіант ССПК без виробництва компосту є доцільнішим і зручнішим при залученні платних джерел фінансування. Проекти утилізації ресурсно-цінних фракцій ТПВ, зокрема, макулатури, є комерційно вигідними і можуть реалізуватися із залученням кредитних ресурсів. Пріоритетність варіантів інвестування у межах кожного напрямку не змінюється з переходом від рівня окремого суб'єкта до рівня системи в цілому, але їх системна ефективність порівняно із суб'єктною зростає через виникнення додаткових економічного та екологічного ефектів.
Використання пропонованого організаційно-економічного механізму стимулювання інвестиційної діяльності суб’єктів поводження з ТПВ на регіональному рівні сприятиме ефективній реалізації розробленої інвестиційної стратегії. Для масштабних проектів рекомендується застосовувати фінансування за підтримкою органів місцевого самоврядування, розміщувати замовлення на їх виконання за допомогою торгів та в міру можливості реалізовувати пілотні проекти. Проекти переробки та утилізації ресурсно-цінних фракцій ТПВ можуть обґрунтовуватися за допомогою удосконаленої нами інформаційної моделі та реалізовуватися комерційними структурами.