Ходаківська Олена Вікторівна. Порівняльна ефективність блокатора кальцієвих каналів дилтіазему та [бета]- адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями в лікуванні хворих, що перенесли гострий коронарний синдром без зубця Q

brief description

Ходаківська Олена Вікторівна. Порівняльна ефективність блокатора кальцієвих каналів дилтіазему та [бета]- адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями в лікуванні хворих, що перенесли гострий коронарний синдром без зубця Q : дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2007. — 157арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 127-157.

Ходаківська О.В. Порівняльна ефективність блокатора кальцієвих каналів дилтіазему та -блокаторів з різними фармакологічними властивостями в лікуванні хворих, що перенесли гострий коронарний синдром без зубця Q. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11. кардіологія. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2007.
Дисертація присвячена оптимізації лікування хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) без зубця Q шляхом вивчення порівняльної оцінки антиішемічної дії, впливу на толерантність до фізичного навантаження (ТФН), функціональний стан міокарда, вегетативне забезпечення серцевої діяльності та зміни функції ендотелію блокатора кальцієвих каналів дилтіазему та -адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями при довготривалому спостереженні. За результатами обстеження 121 хворих з ГКС без зубця Q і фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ)45% встановлено особливості змін діастолічної функції ЛШ у хворих з ГКС без зубця Q на тлі лікування порівнюваними препаратами в динаміці довготривалого спостереження, які показали, що зменшення вираженості діастолічної дисфункції ЛШ асоціюється із зворотнім розвитком гіпертрофії його міокарда. За допомогою ЕхоКГ проби із дозованим збільшенням післянавантаження шляхом внутрішньовенного введення мезатону вперше встановлений мінімальний негативний інотропний ефект блокатора кальцієвих каналів дилтіазему у хворих ГКС без зубця Q і ФВ ЛШ45%, який за своєю вираженістю поступається такому -адреноблокатору атенололу. Доведено, що довготривала терапія таких хворих дилтіаземом і -адреноблокатором із ВСА целіпрололом чинить однаково виражений позитивний вплив на початково знижений інотропний резерв міокарда ЛШ. За даними аналізу ВСР та шляхом використання антиортостатичної проби показано, що терапія дилтіаземом чинить такий же виражений, як і лікування атенололом, коригуючий вплив на початково підвищену активність симпатичної нервової системи, котрий в обох випадках перевищує такий при лікуванні целіпрололом. За даними проби з реактивною гіперемією доведено, що терапія дилтіаземом та целіпрололом чинить однаково виражений нормалізуючий вплив на стан ендотеліальної функції, на відміну від атенололу, який не чинить такого ефекту.
Таким чином, патогенетично обґрунтовано і доведено більш високу ефективність тривалого лікування хворих з ГКС без зубця Q із збереженою систолічною функцією ЛШ антагоністами кальцію бензодіазепінового ряду, зокрема, дилтіазему гідрохлоридом, порівняно із -адреноблокаторами без ВСА атенололом та із ВСА целіпрололом у відношенні попередження ішемії міокарда, покращення ТФН, функції ендотелію та вегетативного забезпечення серцевої діяльності. Доведено ефективність і безпечність використання у цих хворих -адреноблокатора із ВСА целіпрололу та обґрунтовані показання до його використання у даної категорії пацієнтів.

В роботі наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення однієї з актуальних задач кардіології удосконалення вибору антиішемічної терапії у хворих з ГКС без зубця Q шляхом порівняльної оцінки ефективності антагоністу кальцію дилтіазему та -адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями при довготривалому спостереженні.

Дилтіазем, атенолол та целіпролол виявляють однаково виражений антиангінальний ефект при однаковому зниженні систолічного АТ у хворих, які перенесли ГКС без зубця Q, який проявляється вже на 18-21 добу захворювання та зберігається протягом 6 місяців спостереження.
При однаковому клінічному і антиішемічному ефекті трьох порівнюваних препаратів дилтіазем та целіпролол у хворих ГКС без зубця Q чинять більш позитивний, ніж атенолол, вплив на відновлення фізичної працездатності та економічності роботи серця за даними 6-місячного спостереження.
За результатами холтерівського моніторингу ЕКГ лікування дилтіаземом та целіпрололом хворих ГКС без зубця Q протягом 3-х тижнів спричинює більш виражений, порівняно із атенололом, позитивний вплив на зменшення больової та безбольової ішемії міокарда як у денний, так і в нічний час. Відмічений антиішемічний ефект при лікуванні дилтіаземом та целіпрололом збільшується до 6 міс. лікування, що не спостерігається на тлі лікування атенололом.
Довготривале (протягом 6 міс.) лікування хворих, які перенесли ГКС без зубця Q із ФВ ЛШ45%, дилтіаземом і целіпрололом, порівняно з лікуванням атенололом, виявляє більш виражений нормалізуючий ефект на початково знижений інотропний резерв міокарда ЛШ за даними стрес-ЕхоКГ проби із збільшенням післянавантаження (введення розчину мезатону).
Дилтіазем та целіпролол протягом 6 міс. лікування хворих ГКС без зубця Q зменшує частоту виявленої діастолічної дисфункції ЛШ, що поєднується з регресом гіпертрофії міокарда ЛШ. При лікуванні атенололом цей ефект виражений в меншій мірі.
Коригуючий вплив на початково підвищену активність симпатичної нервової системи у хворих з ГКС без зубця Q за даними аналізу ВСР у стані спокою і при проведенні антиортостатичної проби при терапії дилтіаземом такий же виражений, як при лікуванні атенололом, і в обох випадках перевищує такий при лікуванні целіпрололом.
За даними оцінки судинорухової функції плечової артерії у хворих з ГКС без зубця Q нормалізуючий вплив на стан ендотеліальної функції відмічений при лікуванні дилтіаземом і целіпрололом, що не спостерігалось при лікуванні атенололом.
Завдяки перевазі дилтіазему над атенололом за вираженістю антиішемічного ефекту в спокої та при фізичному навантаженні, здатності покращувати функцію ендотелію, а також більшому, порівняно з целіпрололом, коригуючому впливу на симпатикотонію, дилтіазем є засобом вибору для тривалої терапії хворих, які перенесли ГКС без зубця Q із ФВ ЛШ45%