Холодов Дмитро Володимирович. Економіко-екологічні основи нетрадиційних стратегій в освоєнні природних енергетичних ресурсів (на прикладі приморських регіонів України)

brief description

Холодов Дмитро Володимирович. Економіко-екологічні основи нетрадиційних стратегій в освоєнні природних енергетичних ресурсів (на прикладі приморських регіонів України) : Дис... канд. наук: 08.08.01 2002

Холодов Д.В. Економіко-екологічні основи нетрадиційних стратегій в освоєнні природних енергетичних ресурсів (на прикладі приморських регіонів України). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса 2002.
Дисертаційна робота присвячена питанням формування теоретичних і методологічних основ розробки нетрадиційних регіональних стратегій рішення ресурсно-енергетичних проблем і тактики освоєння резервів нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії.
В основу головних концептуальних посилок рішення проблем стійкого ресурсно-енергетичного забезпечення (РЕЗ) і ресурсно-екологічної безпеки (РЕБ) у системі регіональних і національного паливно-енергетичного комплекса покладено Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України і економіко-екологічну ефективність прийнятих рішень. На основі методології і методів загальної параметричної теорії систем (ЗПТС) у роботі здійснено оцінку рівнів інцидентності в системі ресурсно-енергетичної безпеки України, в результаті чого на теоретичному і емпіричному рівнях показано можливості і напрямки комплексування традиційної і нетрадиційної енергетики, обґрунтовано концептуальні напрямки пошуку пріоритетів можливих нетрадиційних регіональних стратегій вирішення РЕЗ і РЕБ з урахуванням активізації факторів розвитку альтернативної (на основі поновлювальних ресурсів) енергетики. В роботі обґрунтований внесок щодо доцільності подальшого розвитку в Азово-Чорноморському регіоні регіональної системи РЕЗ на основі гідроакумулювання, пов'язаного з використанням дешевого невичерпного морського гідропотенціалу. Запропонований метод економіко-екологічної оцінки «паливної ефективності» гідроакумулювання дозволяє значно розширити можливості обґрунтування проектів будування ГАЕС і збільшення їхньої частки в регіональних ПЕКсистемах.

Дослідження сучасного стану ресурсно-екологічного забезпечення розвитку енергетичного сектора економіки, що обумовлює виникнення ряду економічних, екологічних та інших погроз національній безпеці, визначили мету, задачі і напрямки пошуку ефективних стратегій використання ресурсного потенціалу й охорони навколишнього середовища в даній дисертаційній роботі.
В дисертації розроблено теоретичні обґрунтування і нові рішення наукової задачі розвитку і поглиблення методологічного і методичного базису вибору економіко-екологічних стратегій освоєння природних енергетичних ресурсів. Інтегральні наукові і практичні результати роботи полягають у такому:
1. У паливно-енергетичному комплексі (ПЕК) України помітні стійкі тенденції загострення кризових ситуацій, що посилюються відсутністю належних наукових обґрунтувань, бракуванням теоретико-методологічних і прогнозних розробок, неадекватністю енергетичної політики вимогам економічної і національної безпеки, що обумовлює необхідність використання нових нетрадиційних стратегій у ресурсно-енергетичному забезпеченні і орієнтації енергетичного виробництва на власні ресурси і резерви, у тому числі на нетрадиційні та поновлювані енергоресурси.
2. Розроблено теоретико-методологічні основи оцінки рівнів ресурсно-енергетичної конфліктності в системі ПЕК і вибору нетрадиційних стратегій в освоєнні природних енергетичних ресурсів. В умовах тотального і кризового дефіциту енергоресурсів в Україні методологія забезпечення енергетичної безпеки має базуватися на таких принципах:
—всеосяжній реалізації раціонального використання власної ресурсної бази, впровадженні енергозберігаючих технологій та активізації розвитку нетрадиційної енергетики;
—всілякий розвиток процесу трансформації паливно-енергетичного комплексу, як системи (ПЕК-системи) від централізованого енергозабезпечення до децентралізованого енергозабезпечення з максимальним використанням нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії;
—всіляке підвищення рівня наукового обґрунтування пошуку нетрадиційних ефективних стратегій у ПЕК-системі, передусім на основі комплексних економіко-екологічних оцінок запропонованих рішень.
3. Виявлено пріоритети можливих нетрадиційних регіональних стратегій вирішення проблем ресурсно-енегетичного забезпечення (РЕЗ) і ресурсно-екологічної безпеки (РЕБ) з урахуванням активізації факторів розвитку альтернативної (на основі поновлюваних ресурсів) енергетики. Для Українського Причорномор'я перспективи розвитку нетрадиційної енергетики пов'язані в першу чергу з морським гідропотенціалом, ресурсами вітру і сонця. Реальні масштаби розвитку вітроенергетики можуть забезпечити паливний еквівалент більш ніж 27 млн. т у.п., можливості приморських ГАЕС оцінюються більш ніж 6 % усіх енергопотужностей України, потенціал геліоенергетики близько 1400 кВт*год/м2, що знаходиться на одному рівні з країнами, які активно використовують сонячну радіацію (США, Німеччина, Швеція, та ін.),та дає можливість зекономити щорічно близько 2,5 млн. т у.п.
4. Для оптимального співвідношення потужностей, що генерують, і покриття пікових навантажень в енергосистемі України, її складовою (до 58% максимального навантаження) мають бути електростанції, що гідроакумулюють, які необхідно розглядати як енергетичні об'єкти, що підлягають постійному розвитку, як і базисні електростанції інших типів. Здійснена економіко-екологічна оцінка виявлених можливостей гідроакумулювання з використанням енергоресурсів моря і реалізація її в умовах Північно-Західного Причорномор'я дозволить значно поліпшити використання дешевого екологічно чистого місцевого гідропотенціалу і знизити енергодефіцит у приморських регіонах, а також буде сприяти диверсифікованому розвитку Південного економічного району України. Для ефективного використання в умовах ринкової економіки гідроакумулювання і різних поновлюваних джерел енергії з метою значної економії органічних природних енергоресурсів рекомендується використання морського гідропотенціалу в комплексі з геліо- і вітроенергопотенціалом. Практична реалізація в умовах морського узбережжя підземних ГАЕС з підземними нижніми басейнами за оптимальних умов їхнього зведення може дати народному господарству регіону суттєвий еколого-економічний ефект. Створення високоефективних електростанцій, що гідроакумулюють, для умов морського узбережжя України буде сприяти підвищенню ефективності роботи енергосистеми і всього Приморського народногосподарського комплексу України, а також збереженню навколишнього середовища.
5. На основі економіко-екологічного методологічного підходу розроблено систему техніко-економічних і економіко-екологічних показників використання гідроакумулювання на основі морського енергопотенціалу і методичні підходи до оцінки паливно-ресурсної ефективності, що дозволить підвищити ефективність вибору оптимальних варіантів розміщення морських ГАЕС.
6. Доведено, що стратегічне планування послідовного нарощування використання власного ресурсно-енергетичного потенціалу, передусім щодо ресурсів енергозбереження, нетрадиційних і поновлюваних енергоресурсів, як величезного резерву підвищення економіко-екологічної ефективності регіональної ПЕК-системи і забезпечення енергетичної безпеки України, має враховувати і передбачати таке: чітке визначення, урахування і коректування в довгострокових програмах розвитку ПЕК загальної картини планового розвитку науково-технічного прогресу та інновації; розробку перспективних і стратегічних планів дій у мобілізації резервів енергоресурсів; врахування можливостей науково-технічного прогресу (НТП), націлених на принципово нові рішення в енергетиці, що можуть передбачати корінні зміни в способах видобутку і використання енергоресурсів, і в забезпеченні запобігання економіко-екологічних конфліктів.