ХОПТА СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ СУДДІ ТА ЇЇ РОЛЬ В УХВАЛЕННІ СУДОВИХ РІШЕНЬ

brief description

ХОПТА СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ. Назва дисертаційної роботи: "ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ СУДДІ ТА ЇЇ РОЛЬ В УХВАЛЕННІ СУДОВИХ РІШЕНЬ"

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ХОПТА СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ
УДК 340.1
ДИСЕРТАЦІЯ
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ
ПРАВОСВІДОМОСТІ СУДДІ ТА ЇЇ РОЛЬ В УХВАЛЕННІ СУДОВИХ
РІШЕНЬ
12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
____________________________________________________С.Ф. Хопта
Науковий керівник:
Бобровник Світлана Василівна
доктор юридичних наук,
професор
Київ – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПІЗНАВАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗУМІННЯ
ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ СУДДІ
1.1. Ґенеза уявлень про професійну правосвідомість судді.
1.2. Сутність професійної правосвідомості судді: основні складові та
форми відображення.
1.3. Поняття та структура професійної правосвідомості судді.
Висновки до Розділу 1.
РОЗДІЛ 2. ЮРИДИЧНЕ ПІЗНАННЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ
ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ СУДДІ
2.1. Право та професійна правосвідомість судді: взаємодія,
взаємозалежність та взаємовплив.
2.2. Сутність юридичного пізнання у професійній правосвідомості
судді.
2.3. Функціональний вплив професійної правосвідомості судді на
формування його правового мислення.
Висновки до Розділу 2.
РОЗДІЛ 3. РОЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ СУДДІ В
УХВАЛЕННІ РІШЕНЬ СУДУ
3.1. Внутрішнє переконання та професійна правосвідомість судді у
процесі ухвалення судових рішень.
3.2. Професійний досвід та правосвідомість судді: взаємозалежність та
вплив на ухвалення судових рішень.
3.3. Деформації професійної правосвідомості судді та шляхи їх
подолання.
Висновки до Розділу 3.
14
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність дослідження. Юридична наука, досліджуючи різні сторони
правового життя, покликана розкривати не лише зовнішні, формально-юридичні
характеристики суб’єктів права, але й проникати у глибинні, соціально-вольові
начала формування і реалізації поведінки суб’єктів суспільних відносин. Цьому
сприяє, зокрема, і дослідження проблеми правосвідомості як складного соціального
явища, що має різні форми прояву. Однією з цих форм є професійна
правосвідомість судді, значення якої в умовах сучасної трансформації судової гілки
влади значно зростає.
Правосвідомість судді відображає відповідний юридичний світогляд,
правову теорію та ідеологію, правові почуття і настрої, що визначають сутність
діяльності судді як суб’єкта правосуддя. Професійна правосвідомість судді,
маючи власний філософсько-психологічний статус, є реальним фактором зміни
правової дійсності сучасного українського суспільства. Неможливо
недооцінювати позитивного або негативного впливу професійної правосвідомості
судді на правову сферу суспільства, її фундаментального значення у правовій
системі країни, яка є позитивним фактором її духовно-культурної та ментальної
розвинутості. Хоча далеко не всі судді володіють правосвідомістю, яка відповідає
зазначеним характеристикам. Нерідко їй притаманні деформаційні прояви щодо
ідеї і почуття права, що ускладнюють процес правового впливу на суспільні
відносини. У зв’язку із цим важливо означити ту соціальну і юридичну роль
професійної правосвідомості судді, яка відображає її сенс.
Водночас аналіз публікацій представників сучасної теоретичної науки, а також
узагальнення результатів досліджень галузевих наук засвідчують необхідність
15
додаткового вивчення проблеми розуміння професійної правосвідомості судді як
юридичної категорії. Поза наукової уваги залишаються, зокрема, проблеми ролі
правопізнання у формуванні професійної правосвідомості судді, недостатньо
дослідженими є питання впливу професійного переконання та професійної
правосвідомості на ухвалення рішень суду.
Актуальність дослідження професійної правосвідомості судді зумовлена й
тим, що у теорії права відсутня єдність уявлень вчених щодо розуміння поняття
правосвідомості судді як самостійного підвиду професійної правосвідомості. В
умовах реформування судової та правової системи важливо не лише визначити
сутність професійної правосвідомості судді; причини та закономірності, що
зумовлюють її формування, розвиток та деформацію, але і обґрунтувати шляхи
подолання деформацій професійної правосвідомості судді.
Означене зумовлює необхідність наукового дослідження та подальшого
осмислення теоретико-правових аспектів професійної правосвідомості судді,
пов’язаних з обґрунтуванням її сутності, природи, функціонального призначення
та ролі в ухваленні судових рішень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження здійснено в межах тем науково-дослідної роботи
юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса
Шевченка: «Механізм адаптації законодавства у сфері прав громадян України до
законодавства Європейського Союзу» (№ 06БФ042-01, номер державної
реєстрації 0101U003579); «Доктрина права в правовій системі України:
теоретичний і практичний аспекти» (№ 11БФ042-01, номер державної реєстрації
0111U008337) та відповідно до затвердженої Вченою радою юридичного
факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка теми
дисертації (протокол №8 від «27» червня 2014 р. та уточненої «27» червня 2017 р.,
протокол №9).
Мета і завдання дослідження. Виходячи з теми дисертації її метою є
комплексний аналіз теоретико-правових аспектів професійної правосвідомості
судді, її функціонального призначення та ролі в ухваленні судових рішень.
16
Досягнення поставленої мети зумовлює необхідність вирішення наступних
завдань:
– з’ясувати історію становлення та розвитку уявлень про професійну
правосвідомість судді на доктринальному рівні;
– розкрити основні складові та форми відображення сутності професійної
правосвідомості судді;
– обґрунтувати авторське визначення поняття «професійна правосвідомість
судді» та її структури;
– встановити роль та місце правопізнання у формуванні професійної
правосвідомості судді;
– визначити функціональне призначення професійної правосвідомості
судді;
– з’ясувати роль внутрішнього переконання судді як суб’єктивної складової
його діяльності;
– виявити причини деформацій професійної правосвідомості судді та
обґрунтувати шляхи їх подолання.
Об’єктом дисертаційного дослідження є професійна правосвідомість судді
як явище правової дійсності.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретико-правові аспекти
професійної правосвідомості судді та її роль в ухваленні судових рішень.
Методи дослідження. Методологічну основу роботи складає сукупність
методологічних підходів, філософсько-світоглядних, загальнонаукових,
спеціально-наукових методів, поєднання яких забезпечило об’єктивний,
всебічний аналіз предмету дослідження.
В основу дослідження покладено феноменологічний підхід, що розкрив
особливості свідомості судді як суспільного феномену, який залежить від
об’єктивних умов суспільного розвитку. Завдяки аксіологічному підходу
визначено ціннісні характеристики правосвідомості судді, її значення для
суспільства. Системний підхід забезпечив аналіз правосвідомості судді у
взаємозв’язку з іншими явищами правової дійсності, а герменевтичний –
17
визначення ролі тлумачення положень законодавчих актів як фактору
забезпечення нормативної основи правосвідомості судді.
З урахуванням специфіки мети та пізнавальних завдань, дисертантом було
використано такі методи: діалектичний, який сприяв об’єктивному аналізу
правосвідомості судді у русі, розвитку та виявленню протиріч, як у межах
правосвідомості судді, так і в її співвідношенні з іншими правовими явищами
(підрозділ 1.3); історико-правовий метод забезпечив виокремлення загальних
закономірностей правової свідомості судді та генези становлення уявлення про
цю категорію в історико-правовій думці (підрозділ 1.1); порівняльний метод
забезпечив виокремлення рис подібності та відмінності розуміння професійної
правосвідомості судді у різних галузях науки (підрозділи 2.3, 3.1, 3.2); завдяки
функціональному методу було охарактеризовано функціональне призначення
правосвідомості судді, її розвиток та суспільне призначення (підрозділ 2.3);
системний метод забезпечив виокремлення елементів структури професійної
правосвідомості судді, вияву зв’язків між її елементами та аналізу
правосвідомості судді як складової правової сфери суспільства (підрозділи 1.3,
2.3); антропологічний метод пов’язав правосвідомість судді з людським виміром
та визначив роль суб’єктивних факторів її функціонування (підрозділи 2.1, 3.1,
3.2); структурно-функціональний метод забезпечив аналіз структури
правосвідомості судді та функціонального призначення кожного із її елементів
(підрозділи 1.3, 2.3); формально-догматичний метод забезпечив обґрунтування
категорій та правових понять, визначення їх ознак, рис та властивостей (підрозділи
1.3, 2.1, 3.1); аксіологічний метод застосовано для аналізу основних рис професійної
правосвідомості судді, її цінності для судової влади і правового життя (підрозділ
1.3); конкретно-соціологічний забезпечив проведення анкетування суддів та
студентів-магістрів юридичного профілю, а також підведення його підсумків
(підрозділи 2.3, 3.1–3.3); метод прогнозування забезпечив обґрунтування шляхів
подолання деформацій професійної правосвідомості судді та підвищення її ролі в
ухваленні судових рішень (підрозділ 3.3).
Теоретико-методологічна основа дослідження.
18
Багатоаспектний характер проблеми професійної правосвідомості судді
зумовлює її дослідження у різних сферах наукових знань. Вона була предметом
наукового пошуку у працях вчених-представників рівних наукових напрямків, а
саме:
філософські засади розуміння професійної правосвідомості судді були
предметом дослідження у працях В.Д. Бабкіна, В. М. Баранова, О.Г. Данільяна, Д.А.
Керімова, В.В. Лазарєва, М.І. Матузова, С.П. Погребняка, В.М. Сирих;
теоретико-правові засади розуміння професійної правосвідомості судді
обґрунтовані у працях С.С. Алексєєва, О.Л. Богінича, В.В. Дудченко,
Т.З. Гарасиміва, С.Д. Гусарєва, М.І. Козюбри, А.М. Колодія, М.М. Косовича, В.В.
Лемака, А.В. Малька, Р.О. Наливайко, Н.М. Оніщенко, О.В. Петришина, А.С.
Піголкіна, П.М. Рабіновича, О.Ф. Скакун, Т.І. Тарахонич, М.В. Цвіка, Ю.С.
Шемшученка;
особливості професійної правосвідомості судді були означені у працях Д.О.
Александрова, Т.Г. Андрусяка, В.В. Вопленка, Ю.М. Грошевого,
А.І. Овчиннікова, Л.І. Петражицького, Д.О. Потопейка, В.О. Чефранова;
окремі аспекти прикладного характеру професійної правосвідомості судді
знайшли відображення у працях Р.С. Байніязова, Є.В. Васьковського,
М.А. Гредескула, І.О. Ільїна, В.М. Карташова, М.П. Колеснікова,
В.П. Малахова, І.С. Самощенко, П.І. Стучки та ін.
Емпіричну базу дослідження складають літературні джерела; нормативноправові акти; матеріали офіційної статистики та результати соціологічного
дослідження, проведеного дисертантом.
Наукова новизна отриманих результатів зумовлена тим, що дисертація є
одним з перших у сучасній вітчизняній науці загальнотеоретичним
монографічним дослідженням, у якому здійснено комплексний аналіз теоретикоправових аспектів професійної правосвідомості судді та її ролі в ухваленні
судових рішень.
Наукова новизна отриманих результатів та особистий внесок автора
відображені у таких ідеях, положеннях та висновках:
19
уперше:
– запропоновано періодизацію розвитку уявлень про професійну
правосвідомість судді в історії світової та вітчизняної правової думки, що
охоплює п’ять етапів, а саме: 1) ідеї античних філософів давньогрецької
філософії та римської юриспруденції, у межах якого розуміння правосвідомості
пов’язувалось із розумінням духу закону особами, що виконують судові
функції; 2) погляди мислителів схоластичного богослов’я періоду
Середньовіччя характеризуються розумінням правосвідомості через уявлення
про душу, душевні переживання, власний духовний досвід; 3) міркування
вчених-теоретиків Нової доби, у межах якого вперше у поняття
правосвідомість укладається термін світогляд, правосвідомість розуміється як
ідеалістичне розуміння свідомості; 4) визначення та тлумачення правників
XIX–XX століття, впродовж якого було обґрунтовано уявлення про
правосвідомість як найважливіший елемент права; відносно самостійну галузь
індивідуальної свідомості; 5) сучасне розуміння вченими-правниками, що
характеризується обґрунтуванням багатоаспектного характеру професійної
правосвідомості судді як елементу правової реальності;
– обґрунтовано авторське визначення поняття «професійна правосвідомість
судді» як такої форми відображення правових явищ, яка включає в себе психічні,
інтелектуальні, емоційні, вольові процеси і стани: знання права, правові вміння,
навички, правове мислення, правові емоції і почуття, правові орієнтації, позиції,
мотиви, правові переконання, установки, які синтезуються в ухвалених рішеннях і
які спрямовані на пізнання і взаємодію у процесі правової діяльності;
– визначено сутність юридичного пізнання у професійній правосвідомості
судді, яка виявляється на інтелектуально-професійному рівні, що забезпечує
пізнання фактів об’єктивної дійсності та встановлення її юридичних
властивостей; чуттєвому, емоційно-вольовому рівні, що поєднує раціональний та
ірраціональний аспект юридичного пізнання; логічному та ціннісному рівні, що
зумовлює юридичне дискурсивне знання судді, понятійному рівні, що пов’язаний
20
із знанням мови права, правової реальності та юридичної техніки; рівні
узагальнення юридичного пізнання;
– виокремлено і охарактеризовано особливості елементів структури
професійної свідомості судді, серед яких: правова ідеологія як систематизовані
уявлення судді про правову дійсність; правова психологія як мотив правової
поведінки і волі судді; аксіологічна ментальність (ціннісно-правові орієнтації
судді) як структуроутворюючий компонент, що розкривається у специфіці
праворозуміння, право почуття та правобачення;
удосконалено:
– теоретичні уявлення про взаємозв’язок права та правосвідомості, що
виявляється, з одного боку, у тому, що правові ідеї як продукт людського розуму
проникають безпосередньо у право і є відображенням його соціокультурної
специфіки, а іншого боку – правові ідеї концентруються і відображаються у
правовій ідеології як частині правосвідомості у правових доктринах, течіях,
концепціях;
– критерії класифікації функцій правової свідомості судді, а саме: за
сприйняттям правової дійсності (пізнавальна, оціночна, прогностична); за
впливом на правову дійсність (регулятивна, нормотворча, нормореалізаційна,
правового моделювання, правовиховна, ідеологічна, подолання правових колізій,
комунікативна, забезпечення самостійності в ухваленні судових рішень,
накопичення правового досвіду);
– загальні положення про внутрішнє переконання судді як систему
елементів розумової діяльності судді по дослідженню та оцінці доказів, яка
відображається в ухвалених ним судових рішеннях;
– наукові підходи до визначення деформації професійної правосвідомості
судді як юридичної категорії, що віддзеркалює сутність філософського,
психологічного, соціологічного та юридичного осмислення змісту цього
феномену, який розуміється як зміни, що призводять до суперечностей у
раціональних і психологічних компонентах правосвідомості судді,
21
відображаються на сприйнятті правової дійсності і формуванні його готовності до
виконання професійних обов’язків;
дістали подальшого розвитку:
– уявлення про юридичне пізнання судді як відображення у свідомості судді
одержаної інформації, її розумова обробка та формування у його свідомості
нового знання;
– ідеї про принципи професійної правосвідомості судді, які виявляються у
вимогах верховенства права, справедливості, незалежності, об’єктивності,
рівності, прагнення до правди, пошуку правового ідеалу;
– теоретичні положення щодо сутності професійної правосвідомості судді
як багатоаспектної категорії, що виявляється на філософсько-світоглядному,
соціальному, психологічному та спеціально-юридичному рівнях.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони
можуть бути використані: у науково-дослідній роботі – для подальшої
теоретичної розробки проблем, пов’язаних з визначенням сутності, змісту,
особливостей професійної правосвідомості судді, для розуміння професійної
правосвідомості судді як юридичної категорії, при подальшому удосконаленні
теоретичних розвідок основних принципів функціонування судової системи
України; у правотворчій діяльності – для вдосконалення правового забезпечення
судочинства, підвищення ефективності нормативного регулювання процесу
ухвалення судових рішень; у правозастосовній роботі – у процесі удосконалення
правових основ діяльності органів судової влади України та аналізу процесу
ухвалення судових рішень; у навчальному процесі – при підготовці навчальнометодичних матеріалів, розділів підручників та навчальних посібників, а також
проведенні занять з навчальних дисциплін «Теорія держави та права», «Актуальні
проблеми теорії та філософії права», «Правові проблеми правозастосування».
Апробація матеріалів дисертації. Окремі ідеї, положення і висновки,
обґрунтовані автором за результатами дисертаційної роботи, обговорювались на
наступних науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній
конференції «Теоретико-методологические и конституционные основы
22
устойчивого развития национальной правовой системы в условиях глобальных и
региональных процессов в контексте защиты прав человека и построения
правового государства» (м. Мінськ, 12–16 травня 2015 р.); ХІІ Міжнародній
науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової
системи України» (м. Луцьк, 26–27 червня 2015 р.); ХІІІ Міжнародній науковопрактичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи
України» (м. Луцьк, 24–25 червня 2016 р.); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній
конференції «Державо- та правотворчі традиції українського народу» (до 150-ти
річчя М.С. Грушевського) м. Ірпінь, 23 листопада 2016 р.; ІІ Всеукраїнській
науково-практичній конференції «Юридична техніка і технологія: теорія та
практика застосування» (м. Львів, 24–25 листопада 2016 р.); Міжнародній
науково-практичній конференції «Людиноцентризм у праві: теоретико-правові
засади» (м. Київ, 16 травня 2017 р.); Міжнародній науково-практичній
конференції «Правова доктрина та юридична практика: основні шляхи
взаємовпливу та підвищення ефективності» (м. Київ, 26 травня 2017 р.); ІІІ
Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми законодавчого
регулювання порядку розробки та прийняття нормативно-правових актів» (м.
Київ, 2–3 листопада 2017 р.).
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано
14 наукових праць, серед яких 7 статей у фахових юридичних виданнях України,
у тому числі одна в іноземному науковому виданні і 7 у збірниках тез матеріалів
наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації визначається метою та завданнями
дослідження. Робота складається зі вступу; трьох розділів, що містять дев’ять
підрозділів; висновків; списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг
становить 216 сторінок, з них 19 сторінок – список використаних джерел, що
складається з 242 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації міститься теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового
завдання, що полягає у розкритті поняття, сутності, структури професійної
правосвідомості судді, виокремлення розуміння внутрішнього переконання та
професійного досвіду судді як факторів, що впливають на ухвалення судового
рішення, ролі професійної правосвідомості у ухваленні рішень суду, здійснення
аналізу деформації професійної правосвідомості судді та узагальнення шляхів її
подолання.
Основними науковими і практичними результатами роботи є такі висновки:
1. Узагальнено науково-теоретичне становлення та розвиток поглядів на
професійну правосвідомість судді в історії світової та вітчизняної правової думки,
що дозволило виокремити п’ять етапів становлення та розвитку поглядів
означеної проблеми, а саме: 1) ідеї античних філософів давньогрецької філософії
та римської юриспруденції; 2) погляди мислителів схоластичного богослов’я
періоду Середньовіччя; 3) міркування вчених-теоретиків Нової доби; 4)
визначення та тлумачення правників XIX–XX століття; 5) сучасне розуміння
вченими-правниками, що характеризується обґрунтуванням багатоаспектного
характеру професійної правосвідомості судді.
2. Обґрунтовано авторське бачення поняття «професійна правосвідомість
судді» як такої форми відображення правових явищ, яка включає в себе психічні,
інтелектуальні, емоційні, вольові процеси і стани: знання права, правові вміння,
навички, правове мислення, правові емоції і почуття, правові орієнтації, позиції,
мотиви, правові переконання, установки, які синтезуються в ухвалених рішеннях і
які спрямовані на пізнання, спілкування і взаємодію у процесі правової діяльності.
3. З’ясовано сутність професійної правосвідомості судді як багатоаспектної
категорії, що виявляється на трьох рівнях:
– філософсько-світоглядний рівень надав можливість: а) дослідити
внутрішню сторону особистості судді; б) визначити її як відображення
юридичного буття, одну із форм реалізації та відображення системи офіційного