Ільїна Вероніка Юріївна. Становлення та розвиток вищої економічної і бізнес-освіти Сполучених Штатів Америки у сучасних умовах

brief description

Ільїна Вероніка Юріївна. Становлення та розвиток вищої економічної і бізнес-освіти Сполучених Штатів Америки у сучасних умовах. : Дис... канд. наук: 13.00.01 - 2009.

Ільїна В. Ю. Становлення та розвиток вищої економічної і бізнес-освіти Сполучених Штатів Америки в сучасних умовах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 загальна педагогіка та історія педагогіки Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), м. Ялта, 2009.
У дисертації здійснено історико-педагогічний аналіз становлення і розвитку вищої економічної та бізнес-освіти в США, визначено періоди її реформування, виділені ключові події в історії цієї галузі, вивчено й систематизовано кваліфікаційні напрями підготовки економічних кадрів. В роботі досліджено сучасний стан і тенденції розвитку вищої економічної та бізнес-освіти в США; в різних аспектах (політичному, організаційному, методико-педагогічному і змістовому) розкрито практику підготовки економічних кадрів в американських ВНЗ; наведено порівняльний аналіз окремих аспектів підготовки економічних кадрів вищої кваліфікації в США й Україні. За результатами дослідження запропоновано рекомендації щодо вдосконалення вищої економічної освіти і розвитку бізнес-освіти в Україні на основі досвіду США.
Ключові слова:економічна освіта, бізнес-освіта, система вищої освіти, тенденції розвитку вищої економічної і бізнес-освіти, стандарти та якість економічної і бізнес-освіти, зміст і методологія економічної та бізнес-освіти.

1. Сполучені Штати Америки є всесвітньо визнаним лідером економічної та бізнес-освіти, тому вивчення американського досвіду підготовки економічних кадрів набуває актуальності для України в умовах переходу вітчизняної економіки на інноваційний шлях розвитку.
2. На підставі теоретико-методологічного аналізу проблеми становлення й розвитку вищої економічної та бізнес-освіти США конкретизовано сутність понять „економічна освіта” й „бізнес-освіта”, їх специфіку в США (бізнес-освіта має прикладний характер і надається бізнес-школами, які готують менеджерів для роботи в малому бізнесі, в фірмах, корпораціях; економічна освіта більш теоретизована, передбачає оволодіння економічними законами у всіх сферах економічного життя суспільства й надається в університетах, що готують кадри переважно для роботи в державних структурах та відомствах).
3. Вивчено розвиток американської економічної та бізнес-освіти і виокремлено ключові події в її історії відповідно до основних етапів становлення й розвитку галузі вищої освіти в США: 1-й (1635-1776 рр.) виникнен-ня коледжів з професійно-технічною спрямованістю навчання, зародження бізнес-освіти як соціально-педагогічного явища; 2-й (1776-1862 рр.) заснування бізнес-коледжів і бурхливий розвиток бізнес-освіти, зумовлений науково-технічним прогресом; 3-й (1862-1900 рр.) створення першої університетської школи бізнесу, інтеграція бізнес-освіти в систему вищої освіти США; 4-й (1900-1987 рр.) становлення економічної освіти як самостійної галузі наукового знання; 5-й (1987-1997 рр.) удосконалення й модернізація вищої економічної та бізнес-освіти США у зв’язку з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій; 6-й (з 1997 р. до нинішнього часу) зміна освітньої парадигми у відповідь на нову філософію вищої економічної та бізнес-освіти США.
4. Виділено й охарактеризовано чотириперіоди реформуваннядосліджуваної галузі в США: 1635-1880 рр. період становлення й розвитку американської бізнес-освіти (вдосконалення змісту освіти у зв’язку з розвитком науки й техніки); 1881-1957 рр. період цивілізованих трансформацій у бізнес-освіті (реформування структури вищої економічної та бізнес-освіти, поява нового типу навчального закладу університетської школи бізнесу); 1958-1990 рр. період потрясінь і активних реформ (збільшення фінансування наукових досліджень у сфері економічних наук та вищої освіти, гуманітаризація освіти як результат реформи Гордона-Хауелла 1959 р.); з 1990 р. до нинішнього часу період технологічної революції (модернізація змісту, методології та технології організації навчального процесу).
5. Навчальний процес підготовки економічних кадрів у вищих навчальних закладах США характеризується тим, що: навчання здійснюється за кредитно-модульною системою; початковим ступенем вищої освіти є дворічне навчання у ВНЗ; кваліфікація бакалавра присвоюється після чотирьох років навчання, причому протягом перших двох років студенти вивчають переважно загальноосвітні та гуманітарні дисципліни, а з третього року починається спеціалізація з правом вибору дисциплін спеціалізації; наступним ступенем освіти є магістратура або докторантура. Магістрів готують як у бізнес-школах, за умови наявності досвіду практичної роботи, так і в університетах, де попередній досвід роботи не є обов’язковим. Програмам магістрів ділового адміністрування (МВА), які пропонуються тільки бізнес-школами, властива різноманітність, на відміну від університетських магістерських програм, які включають кваліфікаційні напрями Specialized Master (спеціалізований магістр у певній галузі економічних наук) і MIBS (магістр міжнародного ділового адміністрування). Зміст вищої економічної та бізнес-освіти США визначається стандартами, які регламентують тематичне наповнення курсів і нормативні професійно-кваліфікаційні характеристики з кожної предметної галузі. В навчальному процесі комплексно використовуються різноманітні форми й методи організації навчання, які ґрунтуються на сучасних технологічних досягненнях, однак при цьому роль викладача залишається головною.
6. У ході дослідження вивчено й охарактеризовано сучасні тенденції розвитку вищої економічної та бізнес-освіти в США, основними з яких є: посилення значущості економічної грамотності суспільства; глобалізація освіти (поширення міжнародного обміну та співпраці); вдосконалення навчальних програм відповідно до нових педагогічних та соціально-економічних умов; переорієнтація американської бізнес-освіти з інтересів особистості на інтереси суспільства й переосмислення ролі бізнес-шкіл; розширення сфери застосування сучасних комп’ютерних технологій в економічній та бізнес-освіті; гуманізація освіти; зростання кількості випускників економічних спеціальностей і криза технічної освіти; збільшення частки студентів у віці від 25 до 30 років у загальній кількості тих, хто навчається за бізнес-програмами; впровадження в загальноосвітніх школах економічних дисциплін; розвиток альтернативних програм навчання й перепрофілювання кадрів.
7. Аналіз можливих шляхів використання американського досвіду в Україні дозволив запропонувати рекомендації щодо вдосконалення вітчизняної підготовки економічних кадрів вищої кваліфікації, основними з яких є: формування потреби громадян в економічних знаннях, сприяння підвищенню економічної грамотності населення; створення державного органу при МОН України для визначення освітньої політики й моніторингу діяльності ВНЗ і бізнес-шкіл; розвиток експорту освітніх послуг на професійному рівні (значну частку залучених коштів слід спрямовувати на фінансування реформ у галузі економічної та бізнес-освіти в Україні); покладання зобов’язань на недержавні структури щодо часткового відшкодування державі вартості навчання кадрів, які отримали освіту у ВНЗ за рахунок держбюджету; включення до переліку фахових видань ВАК провідних іноземних наукових журналів для інтеграції української науки у світовий науково-освітній простір; зосередження зусиль на розвитку обмеженої кількості шкіл бізнесу й оптимізація номенклатури пропонованих ними програм; забезпечення зв’язку теорії з практикою в навчальному процесі (залучення економістів та бізнесменів до педагогічної діяльності, налагодження співпраці між ВНЗ і підприємствами, державними структурами, а також заснування галузевих освітніх комплексів); створення єдиної національної бази даних працівників сфери освіти, а відтак укомплектування педагогічного складу ВНЗ на конкурентній основі; підвищення вимог до абітурієнтів економічних спеціальностей, упровадження психологічного тестування для виявлення особистісних якостей та здійснення професійного орієнтування вступників; доповнення програм навчання курсами методики викладання економічних дисциплін та іноземної мови за професійним спрямуванням; мотивування учнів шкіл та студентів до навчання й безперервного самовдосконалення.
Проведене дослідження не вичерпує всіх питань визначеної проблеми. Залишається актуальним подальше вивчення можливостей і шляхів творчого використання в Україні досвіду вищої економічної та бізнес-освіти США з урахуванням збереження національних освітніх традицій.