ІННОВАЦІЙНА ФРАЗЕОЛОГІЧНА ВЕРБАЛІЗАЦІЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ТА СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ ПАРАМЕТРИ)

brief description

Запорізький національний університет

На правах рукопису

ЧЕРЕДНИЧЕНКО ВІКТОРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 811.111’27’373.72’373.43

ІННОВАЦІЙНА ФРАЗЕОЛОГІЧНА ВЕРБАЛІЗАЦІЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ТА СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ ПАРАМЕТРИ)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філол. наук, проф.
Зацний Юрій Антонович

Запоріжжя - 2005

ЗМІСТ

стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..................................................................

4

ВСТУП....................................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ У СВІТЛІ ЛІНГВОКОГНІТИВНОЇ ТА СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОЇ ПАРАДИГМИ..........................................................

11

1.1. Когнітивні параметри формування картини світу................................
1.2. Лінгвокогнітивні особливості фразеологічної номінації....................
1.3. Когнітивні аспекти фразеологічних одиниць........................................
1.4. Антропоцентризм фразеологічних одиниць..........................................
1.5. Вплив соціальних чинників та механізмів на формування та функціонування фразеологічних інновацій англійської мови..............
1.6. Соціальна кореляція центрів фразотворчої інновації сучасної англійської мови........................................................................................

11
28
37
44

49

77

Висновки до розділу 1...........................................................................................

80

РОЗДІЛ 2
СИСТЕМНІСТЬ НОВОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ............................................................
2.1.Проблема фразеологічної системності. Синонімічність фразеологічних інновацій.
2.2.Варіантність та модифікативність як механізм утворення фразеологічних інновацій.
2.3. Антонімічні зв’язки у фразеології..........................................................
2.4. Проблема модельованості фразеологічних неологізмів.......................

84

84

99
119
129

Висновки до розділу 2...........................................................................................

139

РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ТА СПОСОБИ ПОПОВНЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО ФОНДУ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ...................................................................

143

3.1. Фразеологізація вільних словосполучень та терміносполучень..........
3.2. Фразеологічна деривація..........................................................................

143
146

3.2.1. Прогресивна афіксальна фразеологічна деривація........................
3.2.2. Субститутивна афіксальна фразеологічна деривація..................
3.2.3. Регресивна афіксальна фразеологічна деривація...........................
3.2.4. Безафіксальна фразеологічна деривація (фразеологічна конверсія)...........................................................................................

150
153
155

157

3.3. Лексико-семантична аналогія................................................................

162

Висновки до розділу 3...........................................................................................

168

ВИСНОВКИ...........................................................................................................

171

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................

181

СПИСОК ЕЛЕКТРОННИХ ДЖЕРЕЛ.

201

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

202

ДОДАТОК А. Взаємозв’язок антропоцентризму з основними поняттями когнітивної науки......

203

ДОДАТОК Б. Модельованість фразеологічних інновацій сучасної англійської мови

204

ДОДАТОК В. Структурно-семантична класифікація фразеологічної деривації.

210

ДОДАТОК Г. Кількісні характеристики фразеологічної деривації.

211

ВСТУП

Останнім часом усе більше зростає інтерес лінгвістів до вивчення когнітивних структур, які мають своє вираження в мовних формах (Дж.Лакофф, О.С. Кубрякова, О.О. Селіванова, H. Gardner, W. Croft, D.A.Cruse, R. Jackendoff, G.Lakoff). Проблемами взаємозв’язку пізнання та мови займається когнітивна лінгвістика, вихідним для якої розуміння того, яким чином мова служить засобом трансферу знання, тобто певної інформації про картину світу. „У процесі пізнання ... навколишнього світу в свідомості кожної особистості формується глобальний образ дійсності концептуальна модель світу. Засобом вираження знань про навколишню дійсність та її оцінки слугує мова” [Суродейкіна 2001, 221].
Отже, на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки вчені працюють над питанням про те, як мовні категорії, одиниці пов’язані зі сприйняттям світу та як вони відображають пізнання цього світу. На думку багатьох дослідників, суть когнітивного підходу полягає у визнанні того, що мовна форма являє собою відображення когнітивних структур, і між когнітивними та мовними структурами існують певні кореляції [Черепанова 2001, 3].
В останні десятиліття проблемі неології приділяється доволі багато уваги як вітчизняними так і закордонними дослідниками (В.І. Заботкіна, Ю.А. Зацний, О.С. Кубрякова, Л.В. Черепанова, R.Barnhard, A.Blank, D.Reah). Підвищений інтерес до інновацій обґрунтовується тим, що останнім часом в англійській мові з’явився великий прошарок нових слів та словосполучень, утворених під впливом різноманітних соціальних чинників. Усі ці новотвори потребують комплексного аналізу, нових досліджень основних джерел, способів та механізмів утворення.
Поповнення словникового складу, підкреслюють дослідники англійської мови, є наслідком двох головних процесів: „процесів зростання” (processes of growth), завдяки яким у мову входять нові слова, і „процесів змін” (processes of change) завдяки яким існуючі одиниці зазнають змін значення [Bryant 1993, 15].
Ще не досить повно вивчено такий ракурс наукового аналізу нового слова, як когнітивний та соціолінгвістичний аспекти, що зумовлюються потребами інформаційного суспільства та потребами сучасного мовознавства. Але без залучення цих аспектів неможливе подальше вивчення неологічної лексики, зокрема одного з її шарів нової фразеології, представленої фразеологічними інноваціями. Під фразеологічними інноваціями ми розуміємо: новоутворені фразеологічні одиниці (такі, що не існували в англійській мові й були утворені наприкінці ХХ на початку ХХІ століття); семантичні фразеологічні новотвори (такі фразеологічні одиниці, що вже давно існували в англійській мові, але набули нового значення саме в період, що досліджується); фразеологізми-запозичення (такі фразеологізми, що перейшли в англійську мову з інших мов у період, що досліджується).
Неологізми виникають, як правило, в мові певного соціуму в певній соціальній, професійній групі і тим самим у багатьох випадках вважаються „нестандартними”, тобто такими, „що ще не прийняті в стандартну мову” [Partridge 1978, 201].
Необхідність вивчення фразеологічних інновацій з урахуванням когнітивних процесів зумовлюється тим, що в образній структурі фразеологізмів закріплені наші знання про світ, „фразеологізми являють собою певну форму відображення позамовної дійсності” [Петренко 1989, 26]. Досить активно ведуться дослідження фразеології з когнітивної точки зору в німецькій мові (Д.О. Добровольський, Н.А. Оніщенко, С.Н. Денисенко та ін.). Що стосується сучасної англійської мови, то когнітивний підхід до вивчення фразеологічних інновацій ще потребує певного доопрацювання.
Актуальність вибору проблеми зумовлена важливістю фразеології в мові, інтенсивними процесами її збагачення в останні роки, а також необхідністю подальшого вивчення тенденцій фразеологічної номінації як засобу відображення змін, які мають місце в картині світу англомовного суспільства наприкінці ХХ на початку ХХІ століття. Подальше ускладнення позамовного середовища потребує соціолінгвістичного аналізу інноваційних фразотворчих процесів, виявлення конкретних соціальних чинників, що найбільше впливають на ці процеси.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, темами. Роботу виконано в межах комплексної наукової теми факультету іноземної філології Запорізького національного університету „Когнітивно-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць” (держреєстрація № 0103U002181).
Метою дослідження є вивчення лінгвокогнітивних та соціолінгвістичних особливостей формування фразеологічних інновацій у сучасній англійській мові, виявлення змін у шляхах та способах збагачення фразеологічного фонду мови наприкінці ХХ на початку ХХІ століття, шляхом аналізу впливу лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток фразеологічного фонду англійської мови крізь призму взаємозв’язку мови й мислення, виявлення антропологічних кореляцій у процесах утворення фразеологічних інновацій.
Мета роботи зумовлює необхідність виконання конкретних завдань:
¨ визначити екстралінгвальні та інтралінгвальні детермінанти, які зумовлюють формування та розвиток фразеологічних інновацій, і проаналізувати їх вплив на динамічні процеси у фразеології;
¨ проаналізувати фразеологічні неологізми зазначеного періоду шляхом поєднання когнітивного та ономасіологічного підходів, визначити роль людського чинника у відтворенні картини світу за допомогою фразеологізмів;
¨ дослідити системні зв’язки механізмів утворення фразеологічних неологізмів, проаналізувати основні причини трансформації фразеологічних інновацій сучасної англійської мови;
¨ встановити найбільш продуктивні способи поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови, виявити та описати їх основні підтипи;
¨ виявити найбільш продуктивні моделі формування фразеологічних інновацій зазначеного періоду.
Об’єктом дослідження в дисертації є фразеологічні інновації, які виникли в англійській мові наприкінці ХХ на початку ХХІ століття.
Предметом дослідження є лінгвокогнітивні та соціолінгвістичні параметри фразеологічних інновацій, а також чинники, що зумовлюють їх формування та функціонування.
Матеріалом дослідження стали понад 2000 фразеологічних неологізмів, що виникли в англійській мові наприкінці ХХ на початку ХХІ століття. Джерелом фразеологічних інновацій слугували словники та довідники нової лексики, англомовні періодичні видання, електронні бази даних нових слів, інтернет-сайти, присвячені проблемам неології.
Головні методи та прийоми дослідження визначаються метою та завданнями роботи. Виконання поставлених завдань здійснюється шляхом поєднання методів фразеологічної ідентифікації, лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу. В роботі застосовуються лексикографічний, контекстуальний, дескриптивний, структурно-семантичний та соціофункціональний аналізи, елементи етимологічного аналізу, а також кількісні підрахунки.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено комплексний аналіз фразеологічних інновацій англійської мови зазначеного періоду в аспекті їх лінгвокогнітивних та соціолінгвістичних особливостей. Уперше шляхом багатоаспектного аналізу визначаються напрями фразеологічної деривації та фразеологічної аналогії як основних способів поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови, виділяються основні структурно-семантичні моделі утворення фразеологічних інновацій, описуються механізми творення та причини трансформацій фразеологічних неологізмів.
Теоретичне значення дослідження полягає в отриманні результатів, важливих для теоретичних аспектів фразеології, неології, соціолінгвістики та когнітивної лінгвістики. У роботі аналізуються зовнішньомовні та внутрішньосистемні зв’язки у сфері фразеології. Теорія фразеології доповнена також новими визначеннями критеріїв входження фразеологічних неологізмів до мовної системи, висвітленням специфіки формування нових фразеологічних моделей, соціолінгвістика розкриттям механізму дії конкретних соціальних чинників, їх впливу на інноваційні процеси сучасної англійської мови. Теоретичним надбанням загального мовознавства і власне лексикології англійської мови може стати нова структурна класифікація синонімічних та антонімічних фразеологізмів, дані про роль контексту у виведенні значення фразеологічних інновацій та його впливу на формування фразеологічних варіантів та фразеологічних модифікацій.
Практичне значення роботи полягає в можливості використання її основних положень та висновків у курсах загального мовознавства, лексикології, лексикографії, перекладу, в спецкурсах із фразеології, неології, когнітивної лінгвістики, соціолінгвістики, лінгвокраїнознавства, на практичних заняттях з англійської мови, в укладанні словників, підручників та посібників, у науково-дослідницькій роботі для написання курсових, дипломних та магістерських робіт.
Апробація роботи. Наукові доповіді за матеріалами роботи виголошувалися на Міжнародній науково-методичній конференції „Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики” (Горлівка 2003), І Міжнародній науково-практичній конференції „Україна наукова 2003” (Дніпропетровськ 2003), ІІ та ІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях „Динаміка наукових досліджень (Дніпропетровськ 2003, 2004), І Міжнародній науково-практичній конференції „Науковий потенціал світу 2004” (Дніпропетровськ 2004), VІІ та VІІI Міжнародних науково-практичних конференціях „Наука і освіта” (Дніпропетровськ 2004, 2005), Міжнародних наукової-методичних конференціях „Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика на шляху до інтеграції” та „Четверті Каразінські читання „Людина. Мова. Комунікація” (Харків 2003, 2004), ХІ Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики „Функциональное описание естественного языка и его единиц” (Ялта 2004), Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми романо‑германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці 2004); І Всеукраїнській науково-практичній конференції „Загальні питання філології” (Дніпродзержинськ 2004); І та ІІІ міжрегіональних конференціях молодих учених (Горлівка 2003, 2005); міжвузівській конференції молодих учених „Сучасні проблеми та перспективи дослідження германських та романських мов і літератур” (Донецьк 2005); науково-практичній конференції „Перспективные разработки науки и техники” (Бєлгород 2004). Положення й висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та практики перекладу Запорізького національного університету.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у 20 публікаціях, виконаних одноосібно: 6 наукових статей (5 опубліковано у фахових виданнях України), 14 матеріалів та тез конференцій.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів з висновками до кожного із них, загальних висновків, списку використаних джерел (238 найменувань), списку електронних джерел (3 позиції), списку джерел ілюстративного матеріалу (14 пунктів) та 4 додатків. Загальний обсяг роботи становить 220 с., основний текст - 176 с.

bibliography

ВИСНОВКИ

Наприкінці ХХ на початку ХХІ століття у фразеологічному фонді англійської мови відбулися значні кількісні та якісні зміни, спричинені бурхливим розвитком суспільства. Ці зміни зумовили необхідність комплексного аналізу процесів та явищ, які мають місце у фразеологічній системі сучасної англійської мови.
У результаті проведеного дослідження ми дійшли висновку, що фразеологія, зокрема нова фразеологія, є найбільш ідеальним об’єктом для вивчення доволі складних процесів пізнання світу, когнітивної обробки інформації у свідомості людини. У процесі пізнання світу у свідомості людини на перший план виходять ті чи інші образи нові або вже закріплені пам’яттю. І саме образи, образне мислення окремої людини або цілого народу є головним стимулом для створення фразеологічних одиниць. Виражаючи абстрактне через конкретне, відокремлене через осяжне чуттєво та наочно, фразеологічні одиниці є нібито формою рефлексії навколишньої дійсності, навколишнього світу. Вони є яскравою частиною образно‑номінативної картини світу. Необхідно зазначити, що фразеологічні інновації репрезентують, на відміну від лексичних, не повну картину світу, а її окремі фрагменти, що є актуальними для носіїв мови.
Фразеологічна номінація на відміну від лексичної, є більш складним номінативним процесом, який включає два або три етапи, у залежності від типу номінації (вторинна або третинна). Перший етап слід вважати актом первинної номінації, який полягає в тому, що певний послідовний набір звуків, оформлених у слово, набуває конкретного значення. Другий етап це акт вторинної номінації, у результаті якого сполучення, що складається із декількох слів, кожне з яких має власне значення, набуває нового сукупного значення, що не дорівнює значенню будь-якого із компонентів фразеологічної одиниці. Однією з особливостей фразеологічної номінації є утворення одиниць третинної номінації. Суть цього етапу номінації полягає в тому, що нові фразеологічні одиниці утворюються від уже існуючих у мові фразеологізмів, які є продуктами вторинної номінації.
Більшість фразеологічних одиниць характеризується параметром антропоцентричності: людина безпосередньо залучена до акту фразотворення як суб’єкт номінації, виступаючи у той же час як ії об’єкт. Більшість фразеологічних інновацій сучасної англійської мови сконцентровані навколо лексико-семантичного поля „Людина”, яке у свою чергу поділяється на групи „Людина та її діяльність”, „Людина та суспільство” і „Людина та її характеристика”, кожна з яких включає декілька підгруп і має свою лексичну наповнюваність.
Формування та функціонування фразеологічних інновацій відбувається під впливом конкретних соціальних чинників, а саме таких явищ та процесів, що є продуктом діяльності людини, розвитку суспільства. Дослідження соціальних чинників впливу на формування та функціонування фразеологічних інновацій сучасної англійської мови дозволило виділити такі їх групи: глобалізація економічного життя та радикальні економічні зміни в країнах світу; конфронтація західних і східних ідеологій, загострення проблеми злочинності; інформаційна революція (розроблення і впровадження новітніх інформаційних технологій); бурхливий розвиток біологічних наук (генетики, біотехнології, геноміки); соціальні явища та рухи в сучасному суспільстві (мультикультуралізм, фемінізм, соціальна диференціація, сексуальна революція, екологічна свідомість тощо); зміни у сфері повсякденного життя сучасної англомовної людини. Необхідно зазначити, що до кожної групи ми включаємо певні чинники, але інколи спостерігається інтегрування декількох чинників. Результатом впливу кожного чинника на мову стала поява тієї чи іншої фразеологічної одиниці.
У фразеологічній системі сучасної англійської мови виділяються найбільш продуктивні центри фразотворчої інновації, тобто ключові слова значної кількості фразеологічних інновацій. Центрами фразотворчої інновації можна вважати такі лексеми: computer, smart, dot(-com), designer, virtual, global, green, job, candidate, economy, economics, politics, correctness, worker, coach, cuisine, head, effect, syndrome, journalism, terrorism, tourist, tourism, generation, gap, urban тощо. Фразотворчі центри відрізняються в залежності від сфери формування фразеологічних інновацій.
Фразеологія сучасної англійської мови функціонує як окрема система мовних одиниць, що характеризується наявністю в ній певних системних зв’язків синонімічних, антонімічних, полісемічних та омонімічних. Ці зв’язки за своєю суттю значно відрізняються від системних зв’язків у сфері лексики.
Характерною особливістю нової фразеології сучасної англійської мови є паралельне існування декількох новоутворених синонімічних або антонімічних фразеологізмів. Аналіз нових синонімічних фразеологізмів дозволив розподілити їх на три групи в залежності від ступеня смислового зв’язку: синонімічні фразеологізми першого ступеня зв’язаності (clue stick clue train, roach bait brand bait, stealth fat phantom fat, blue smoke - solid smoke, silent hunger hidden hunger), другого ступеня зв’язаності (boom car street pounder, chip graffiti silicon art, Delhi belly Karachi crouch, hand salsa keyboard plague, black tar happy dust) та третього ступеня зв’язаності (career-change opportunity involuntary separation from payroll, gray matter no hairs, small-world effect six degrees of separation, air rage disruptive passenger syndrome, man in the middle attack TCP hijacking). Найбільш тісний зв’язок мають синонімічні фразеологічні інновації першого ступеня зв’язаності, найменш тісний третього ступеня зв’язаності.
У залежності від структури ми поділяємо синонімічні фразеологічні інновації на гомоструктурні (створені за аналогічної лексико-граматичною моделлю): sky rage air rage, clue stick clue train, boom car ground pounder, solid smoke blue smoke, good wood ethical wood, vertical portal vertical community; та гетероструктурні (створені за різними лексико‑граматичними моделями): peanut butter black tar, flagship species heroic species, brain steroid smart drug, scotch hour witching hour. Більшість гомоструктурних синонімічних фразеологізмів є бінарними. Гетероструктурні синонімічні фразеологізми можуть бути як бінарними, так і полілексемними.
Залежно від наявності різних відтінків стилістичного забарвлення синонімічні фразеологічні інновації можуть бути позбавлені конотації, мати грубу, жартівливу конотацію тощо. Одним із джерел поповнення нових синонімічних фразеологізмів є евфемізми та табуйована лексика.
Поряд із синонімічними фразеологічними інноваціями в сучасній англійській мові функціонують антонімічні фразеологічні інновації. Антонімічні фразеологізми можуть утворювати як антонімічні пари (agony aunt agony uncle, computer haves computer have-nots, hard money - soft money), так і антонімічні ряди (white hat hacker grey hat hacker black hat hacker). Антонімічні фразеологізми одного ряду ми поділяємо на антонімічні фразеологізми із гомогенною структурою (утворені за аналогічною лексико‑граматичною моделлю) та антонімічні фразеологізми із гетерогенною структурою (утворені за різними лексико-граматичними моделями). Характерною особливістю обох груп антонімічних фразеологічних інновацій є обов’язкова наявність спільного компонента у складі фразеологізмів однієї пари чи одного фразеологічного ряду.
Антонімічні фразеологічні інновації можуть бути як бінарними, так і полілексемними, у залежності від кількості їх складових. У межах обох типів нових антонімічних фразеологізмів (із гомогенною структурою та гетерогенною структурою) можна спостерігати певні структурні кореляції. При цьому важливо зазначити, що у межах групи антонімічних фразеологічних інновацій із гомогенною структурою корелюють тільки антонімічні фразеологізми із однаковою кількістю складових, у межах же групи нових антонімічних фразеологізмів із гетерогенною структурою корелювати можуть як фразеологізми з однаковою кількістю складових, так і фразеологізми із різною кількістю складових.
Фразеологічна система сучасної англійської мови є динамічною та рухомою, фразеологізми не є незмінною сутністю із застиглою формою. Вони підлягають впливу з боку слова та контексту. Результатом цього впливу є утворення нових фразеологічних одиниць із частково зміненим складом фразеологічних варіантів та фразеологічних модифікацій. Фразеологічні варіанти є результатом узуальних змін у складі базового фразеологізму, а фразеологічні модифікації є результатом оказіональних змін. Виникнення фразеологічних модифікацій зумовлюється потребою досягнення додаткового стилістичного ефекту й є наслідком індивідуально-авторської мовотворчості.
Результати проведеного дослідження нових фразеологічних варіантів дозволяють виділити декілька типів фразеологічних варіантів сучасної англійської мови: лексичні (fusion cookery fusion cuisine, parachute kids parachute children); морфологічні (dog watching TV dogs watching TV, to put skin in the game putting skin in the game); квантитативні (gaming and leisure industry gaming industry, work-life balance work-and-life balance); графічні (white coat effect - white-coat effect, left coast - Left Coast); змішані (Chateau garage” wine garage wine).
Фразеологічні одиниці кожного типу мають свої певні особливості формування та функціонування. Вибір того чи іншого фразеологічного варіанту в мовленні залежить від декількох чинників: контексту, інтенцій мовця, його розуміння значення тієї чи іншої новоутвореної фразеологічної одиниці тощо.
Характерною особливістю фразеологічних інновацій є їх модельованість. Більшість цих досліджуваних одиниць є субстантивними за категоріальним типом та бінарними за кількістю складових. Фразеологічні неологізми інших категоріальних типів (дієслівні, ад’єктивні, адвербіальні та вигукові) є менш частотними, але посідають певне місце у фразеологічній системі сучасної англійської мови. У межах кожного категоріального типу фразеологічних неологізмів ми виявили конкретні фразотворчi моделі.
Для субстантивних фразеологічних інновацій найбільш продуктивними слід вважати моделі: N + N та Adj. + N (agony aunt, Rambo killing, crazy tobacco); для дієслівних фразеологізмів V + (Art./Pron.) + N та N + N (drop your pants, user eye-D, dog food); для ад’єктивних фразеологічних інновацій N + N та Adj. + N (space weather, tornado bait, cutting edge).
Фразеологічна система сучасної англійської мови постійно поповнюється новими одиницями. На перший план виступають такі способи формування фразеологічних інновацій як фразеологізація вільних словосполучень та терміносполучень, фразеологічна деривація та фразеологічна аналогія. Фразеологізація вільних словосполучень полягає у частковому або повному переосмисленні словосполучень. Найбільш розповсюдженими способами вторинної номінації, які супроводжуються утворенням фразеологічних одиниць є метафоричний та метонімічний перенос значення. Фразеологічні інновації, утворені в результаті процесів метафоризації інформативно насичені, вони здатні характеризувати складні поняття вищого ступеня абстракції та часто мають яскраве експресивне забарвлення.
Іншим продуктивним способом поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови слід вважати фразеологічну деривацію. При фразеологічній деривації утворення нових фразеологічних одиниць має місце на базі інших фразеологізмів за допомогою певних афіксів. Дослідження фразеологічних інновацій, утворених за допомогою фразеологічної деривації дозволило виявити та описати її основні типи: прогресивна афіксальна фразеологічна деривація, субститутивна афіксальна фразеологічна деривація, регресивна афіксальна фразеологічна деривація та безафіксальна фразеологічна деривація (фразеологічна конверсія). Кожен із видів фразеологічної деривації характеризується наявністю певних фразотворчих моделей.
При прогресивній афіксальній фразеологічній деривації дериваційні елементи можуть додаватись як до кінцевого, так і до ініціального компонента базової фразеологічної одиниці. У межах кожного із видів прогресивної афіксальної фразеологічної деривації існують певні фразотвірнi моделі. У процесі утворення нових фразеологічних одиниць шляхом прогресивної афіксальної фразеологічної деривації найбільш частотним є додавання дериваційного елемента до кінцевого компонента словосполучення. При цьому найбільш продуктивною моделлю виявилася модель N® N (Viagra divorce® Viagra divorcee, new man ® new mannery, animal welfare ® animal welfarist), причому, найбільш частотною афіксальною трансформацією є ø®-er (neighbourhood watch ® neighbourhood watcher, computer fraud ® computer fraudster, left coast ® left coaster).
При субститутивній афіксальній фразеологічній деривації має місце заміна дериваційного елемента одного з компонентів первинного фразеологізму на інший дериваційний елемент. У ролі висхідних одиниць у межах цього підтипу фразеологічної деривації можуть виступати тільки кінцеві компоненти первинного фразеологізму. Серед фразеологічних інновацій, утворених шляхом субститутивної афіксальної фразеологічної деривації, найбільш численними є такі, що були утворені за трьома моделями:
- N ® N (altruistic donor ® altruistic donation, seagull management ® seagull manager, sex tourism ® sex tourist);
- Nverbal ® N (homicide bombing ® homicide bomber, speed cubing ® speed cubist, vice investing ® vice investment);
- N ® Nverbal (office creeper ® office creeping, leaf peeper ® leaf peeping, ethical hacker ® ethical hacking).
У межах цього підтипу фразеологічної деривації найбільш частотними афіксальними трансформаціями виявилися:
- -ing ® -er/-or (fad surfing ® fad surfer, war chalking ® war chalker, vice investing ® vice investor);
- -er ® -ing (secret shopper ® secret shopping, bitter blocker ® bitter blocking, corridor cruiser ® corridor cruising);
- -ism ® -ist (new terrorism ® new terrorist, crony capitalism ® crony capitalist, intellectual tourism ® intellectual tourist).
При регресивній афіксальній фразеологічній деривації змінам можуть підлягати як кінцевий, так і ініціальний компонент базової фразеологічної одиниці. Найбільш продуктивним є утворення фразеологічних неологізмів шляхом вилучення дериваційного елемента кінцевого компонента базової фразеологічної одиниці. При цьому найчастотнішими можна вважати моделі:
- Nverbal→N (Google bombing ® Google bomb, guerilla gardening ® guerilla garden, shape coding ® shape code);
- Nverbal→V (speed cubing ® speed cube, dumpster diving ® dumpster dive, passive smoking ® passive smoke).
При цьому найбільш частотною афіксальною трансформацією є ing→ø (brown bagging ® brown bag, culture jammimg ® culture jam, day trading ® day trade).
Фразеологічна конверсія це процес утворення нових фразеологічних одиниць на базі інших фразеологізмів безафіксальним способом шляхом зміни частиномовної належності всього фразеологізму. Найбільш продуктивними фразеологічними моделями в межах фразеологічної конверсії є:
- N→V (hot desk (n.) ® hot desk (v.), social network (n.) ® social network (v.), shape code ® shape code (v.));
- N→Adj. (scoop and run (n.) ® scoop and run (adj.), flash mob (n.) ® flash mob (adj.), solar guerilla (n.) ® guerilla solar (adj.)).
Основними різновидами фразеологічної конверсії виявилися вербалізація субстантивних фразеологізмів (social netrwork (n.) ® social network (v.)), ад’єктивація субстантивних фразеологізмів (flash mob (n.) ® flash mob (adj.)) та субстантивація дієслівних фразеологізмів (shift and shaft (v.) ® shift and shaft (n.)).
Аналіз фразеологічних неологізмів сучасної англійської мови, утворених шляхом фразеологічної деривації показав, що переважають такі фразеологічні одиниці, що були утворені шляхом субститутивної афіксальної фразеологічної деривації. Фразеологічна деривація може бути як одноразовим так і багаторазовим процесом. Більша частина нових фразеологізмів-дериватів була утворена в результаті одноступеневої фразеологічної деривації. Важливо констатувати той факт, що фразеологічна деривація може йти в різних напрямках. У залежності від спрямованості фразеологічної деривації можна виділили три її типи: послідовна, радіальна та радіально-послідовна фразеологічна деривація.
Лексико-семантична аналогія є іншим продуктивним способом утворення фразеологічних інновацій. Фразотворення за аналогією це процес утворення нових фразеологізмів на основі асоціацій з існуючими в мові фразеологізмами. Лексико-семантична аналогія має місце тоді, коли новоутворений фразеологізм асоціюється з базовим не стільки за аналогічністю структури або складових, скільки за аналогічністю семантики. Нова фразеологічна одиниця відображає (відтворює) ситуацію, що описується за допомогою базової фразеологічної одиниці, якості або кількості предметів, особливості або характеристики процесів, станів тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абиева Н.А. Картина мира и языковая номинация // Проблемы филологии и методики преподавания иностранных языков: Сб. научн. статей. СПб., 2000. Вып. 4. С. 158-172.
2. Авилиани Ю.Ю., Ройзензон Л.И. Синонимические отношения слов и фразеологических сочетаний // Лексическая синонимия. М., 1967. С.163-173.
3. Аврорин В.А. О предмете социальной лингвистики // Всесоюзная научная конференция по теоретическим вопросам языкознания. М., 1974. C.9‑10.
4. Алефиренко Н.Ф. Протовербальное порождение культурных концептов и их фразеологическая репрезентация // Филологические науки. 2002. - № 5. С. 72-81.
5. Алехина А.И. Фразеологическая антонимия в современном английском языке: Автореф. дис. д-ра филол. наук. Челябинск, 1968. - 42 с.
6. Алёхина А.И. Фразеологическая единица и слово. Минск: БГУ, 1979. 152 с.
7. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2003. 20 с.
8. Андрусяк І.В. Особливості утворення семантичних неологізмів у англійській мові кінця ХХ століття (з когнітивної точки зору) // Проблеми романо-германської філології: Матер. міжнар. наук. конф. Ужгород: Закарпаття, 2000. С. 70-79.
9. Андрусяк І.В. Спосіб життя та дозвілля: фрагмент концептуального аналізу англійських неологізмів кінця ХХ століття // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К., 2000. С. 8-18.
10. Антонюк М.О. Метафора та її роль в мовній картині світу // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - №7. К., 2002. С. 15-19.
11. Апресян Ю.Д. Отечественная теоретическая семантика в конце ХХ столетия // Известия АН. Серия литературы и языка. 1999. - Т. 58. - №4. С. 39-54.
12. Арбекова Т.И. Лексикология английского языка. М.: Высш. шк., 1977. 240 с.
13. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. М.; Л., 1966. 346 с.
14. Артемова А.Ф. Социолингвистическая стратификация фразеологических единиц английского языка // Социальная и стилистическая вариативность английского языка: Межвуз. сб. научн. тр. Пятигорск, 1988. С. 36-41.
15. Артемова А.Ф. Фразеологические единицы английского языка как объект вторичной номинации // Вторичная номинация в современном английском языке. Пятигорск, 1987. С. 32-37.
16. Арутюнова Н.Д. Введение // Логический анализ языка. Образ человека в культуре и языке. М.: Индрик, 1999. С. 3-10.
17. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1999. І-ІV, 896 c.
18. Бабенко Н.С. D. Dobrovolskij. Idiome im mentalen Lexikon. Ziele und Methoden der kognitivbasierten Phraseologieforschung // Вопросы языкознания. 2000. - №1. С. 156-159.
19. Бакай Б.Я. Формування фразеології в переломні моменти історії народів Європи: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15. Дрогобич, 2000. 228 с.
20. Балюта Е.Г. Формування і функціонування еконеологізмів” англійської мови та їх переклад // Вісник СумДУ. 2001. - №5(26). С. 5-9.
21. Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. Львів: Вища шк., 1980. 156 с.
22. Бардина Н.В. Тенденции современной науки и перспективы антропоцентрического языкознания // Записки з загальної лінгвістики. Opera Annua in linguistica generalis: Зб. наук. праць. О.: АстроПринт, 1999. Вип. 1. С. 8-28.
23. Белая Е.Н. Идиоматика и наивная картина мира // Язык. Человек. Картина мира: Матер. Всерос. научн. конф. Омск, 2000. Ч. ІІ. С. 6-11.
24. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации (на материале современного английского языка): Дис. д-ра. филол. наук: 10.02.04. К.