ІНСТИТУЦІЙНИЙ КОМУНІКАТИВНИЙ ПРОСТІР НІМЕЧЧИНИ (фахова мова економіки)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ПИЛИПЕНКО Ростислав Євгенович

УДК 81'42 = 11

ІНСТИТУЦІЙНИЙ КОМУНІКАТИВНИЙ ПРОСТІР НІМЕЧЧИНИ
(фахова мова економіки)

спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук

Науковий консультант
доктор філологічних наук, професор
Сахарчук Людмила Іллівна

Київ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ДОСЛІДЖЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМУНІКАЦІЇ У СФЕРІ ІНСТИТУЦІЙНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В НІМЕЧЧИНІ 18

1.1. Діяльнісний підхід до вивчення мовленнєвої комунікації
у сфері економічного життя в Німеччині 18
1.1.1. Фахове спілкування у структурі людської діяльності 19
1.1.2. Еволюція економічної діяльності
в контексті зміни комунікативної парадигми 22
1.1.3. Суспільно-історична періодизація дослідження
фахової мови економіки в Німеччині 27
1.1.4. Міжнаукові джерела збагачення теорії комунікації
у сфері економічної діяльності 35

1.2. Дискурсивний аналіз феноменів мовленнєвої комунікації 49
1.2.1. Одиниці виміру мовленнєвої комунікації:
текст та дискурс 50
1.2.2. Дискурсивне моделювання
як інтегральний спосіб інтерпретації мовних явищ 58

1.3. Комунікативний простір
як центральна дискурсологічна категорія 69
1.3.1. Лінгвістичні та міждисциплінарні погляди
на категорію простору 70
1.3.2. Дискурсивні характеристики комунікативного простору 75

1.4. Соціолінгвальні тенденції розвитку
інституційного комунікативного простору Німеччини 82
1.4.1.Методика опису
інституційного комунікативного простору 83
1.4.2. Когнітивно-семантичні характеристики
комунікативного простору Німеччини 88
1.4.3. Публічний характер
інституційного комунікативного простору 98
1.4.4. Електронна комунікація як спосіб інтерактивної взаємодії
у сфері економічної діяльності 101

1.5. Типи інтердискурсивних взаємодій
в інституційному комунікативному просторі Німеччини 107
1.5.1. Лінгвістичні характеристики інтердискурсивності 108
1.5.2. Основні типи інтердискурсивних взаємодій 111
Висновки до розділу 1 121

РОЗДІЛ 2. СОЦІОЛІНГВАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
СУБ’ЄКТІВ ІНСТИТУЦІЙНОГО КОМУНІКАТИВНОГО
ПРОСТОРУ НІМЕЧЧИНИ 127
2.1. Антропоцентричні характеристики 128
2.1.1. Соціолінгвальні характеристики вербальної поведінки
суб’єктів інституційного комунікативного простору 129
2.1.2. Статусно-рольові характеристики 145

2.2. Лінгвокультурні характеристики
суб’єктів інституційного комунікативного простору Німеччини 149
2.2.1. Німецькомовне ділове спілкування за багатомовності 153

2.2.2. Ідеологічні характеристики мовців 159
2.2.3. Вплив міфологем на комунікативну поведінку
мовців в інституційному комунікативному просторі 165

2.3 Мовні характеристики суб’єктів
інституційного комунікативного простору Німеччини 171
2.3.1. Економічна інтернаціональна лексика 172
2.3.2. Слогани, мовні кліше
як носії глобалізованої інформації 178
2.3.3. Мовне втілення економічної оцінності 182
2.3.4. Когнітивно­прагматична роль економічної метафори 185
Висновки до розділу 2 193

РОЗДІЛ 3. ЖАНРОВА ВАРІАТИВНІСТЬ
В ІНСТИТУЦІЙНОМУ КОМУНІКАТИВНОМУ
ПРОСТОРІ НІМЕЧЧИНИ 197
3.1. Жанрова специфіка інституційного
комунікативного простору 198
3.1.1. Жанрові межі інституційного комунікативного простору 200
3.1.2. Фактори впливу на жанрову систему
інституційного комунікативного простору 204

3.2. Змістовна модифікація
німецьких економічних текстів 209
3.2.1. Фреймовий опис змістовної модифікації
сучасного німецького економічного тексту 210
3.2.2 Смислові домінанти німецького економічного тексту
як маркери змістовної модифікації жанрів
у сфері економічної діяльності 217

3.3. Жанрова модифікація друкованих економічних текстів 227
3.3.1. Внутрішньоінституційні німецькі економічні тексти 228
3.3.2. Німецькі економічні тексти громадської спрямованості 237

3.4. Жанрова модифікація німецьких економічних текстів
в електронному середовищі 247
3.4.1. Інтерактивні типи креолізованих текстів 248
3.4.2. Інтердискурсивні аспекти німецьких економічних текстів
в електронному середовищі 258
3.4.3. Соціокультурна специфіка німецьких
економічних текстів в електронному середовищі 262
Висновки до розділу 3 271

РОЗДІЛ 4. КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ
В ІНСТИТУЦІЙНОМУ КОМУНІКАТИВНОМУ
ПРОСТОРІ НІМЕЧЧИНИ 275

4.1. Регулятивний характер комунікативних стратегій і тактик 279
4.1.1. Проблеми типології комунікативних стратегій і тактик 280
4.1.2. Основні типи домінант регулятивності 288
4.1.3. Категоріальні ознаки стратегічного мислення комунікантів
у інституційному комунікативному просторі Німеччини 295

4.2. Типологія комунікативних тактик 300
4.2.1. Комунікативні тактики репрезентаційної спрямованості 301
4.2.2. Комунікативні тактики гармонізаційної спрямованості 310
4.2.3. Комунікативні тактики маніпулятивної спрямованості 319
Висновки до розділу 4 328

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 332
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 337

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ 390

ВСТУП

Сучасний розвиток економічних та мовно-культурних зв’язків на тлі пожвавлення глобалізаційних процесів сприяє суттєвому зростанню ролі фахової комунікації. У лінгвістиці посилюється інтерес до вивчення соціального середовища та соціокультурних умов, за яких відбувається професійно спрямоване спілкування. Одним із перспективних лінгвістичних поглядів на природу фахової комунікації є уявлення про неї як про сукупність процесів екстеріоризації та інтеріоризації систем знань мовців, які репрезентують різні сфери професійної діяльності людини [17; 82; 154; 207; 226; 245; 246; 261; 481; 494]. Дослідженню професійно спрямованих галузей у річищі комунікативної лінгвістики та дискурсології останніми десятиріччями були присвячені чимало праць, у яких віддзеркалено сутність фахового спілкування та специфіку взаємодій кожного з окремих різновидів професійної комунікації з іншими сферами людської діяльності в контексті діяльнісного [6; 67; 150; 195; 246; 264; 396; 463; 515; 549] та комунікативно-когнітивного підходів [125; 153; 250; 279; 353; 367; 369; 370; 516; 587; 603].
Окрему увагу чимало дослідників зосереджують на моделюванні соціолінгвального оточення мовців за умов докорінних суспільних перетворень у їхній професійній та комунікативній діяльності. З цією метою використовуються різноманітні категорії, зокрема сфера мислення [133; 314; 347; 392], семіотичний континуум [53; 124; 142; 218; 255], галузь людської діяльності [127], когнітивний [574] та соціокультурний виміри [74; 122; 197; 213; 243; 570], комунікативний простір [20; 46; 69; 190; 194; 198; 199; 228; 339; 375; 377; 397] та інші. Однак, незважаючи на істотні здобутки у моделюванні соціально орієнтованих просторів, слід констатувати недостатню сформованість теорії інституційного комунікативного простору на матеріалі фахового мововжитку.
Для сьогочасного розвитку економічних відносин у Німеччині є характерним істотне зростання обсягів мовного матеріалу, використовуваного для вдоволення комунікативних потреб мовців учасників економічної діяльності. Сукупність комунікативних та інформаційно-комунікаційних взаємодій суб’єктів мовлення, об’єднаних спільною територією, фаховими знаннями та статусно-рольовими правилами, що визначає їхню комунікативну поведінку, маркує комунікативний простір відповідно до сфер професійної діяльності людини. Основною ділянкою досліджуваного комунікативного простору є сфера діяльності економічних інституцій Німеччини та засобів масової інформації, які відображають високий ступінь економічної освіченості сучасного німецького суспільства та його широке залучення до управління економікою. Такий розвиток комунікативного простору суб’єктів інституційної економіки уможливлює виокремлення саме інституційного комунікативного простору як першорядного різновиду комунікації у сфері економічної діяльності в Німеччині. До конститутивних ознак інституційного комунікативного простору належать зафіксовані соціально регламентовані статусно-рольові характеристики інституційних суб’єктів, зокрема: типові хронотопи, ритуально-символічні дії, узвичаєні жанри фахової мови та притаманні їй стереотипи й кліше [30; 97; 135; 587].
Інтерес до вивчення інституційних форм фахового спілкування в Німеччині виник за доби активного передглобалізаційного” економічного розвитку від 1871 року, тобто від початкових кроків бісмарківської Німеччини до визнання її як світової держави [475; 501]. Це питання залишається актуальним і дотепер. Особливу зацікавленість вчених у цих дослідженнях викликає питання впливу глобалізаційних процесів на формування мовленнєвої комунікації в різних галузях професійної діяльності, зокрема як у Німеччині [279; 288; 298; 377; 470; 500, 554; 579; 607], так і поза її межами: в Україні [147; 586; 589; 594; 598]; в Росії [40; 57; 115; 196; 596; 597]; в Англії та США [325; 425; 480; 510; 537].
Активізація інституційного економічного спілкування та її відображення у ЗМІ, включно з електронними, висуває й низку лінгвістичних питань, зокрема щодо меж інституційного комунікативного простору в сфері економічної діяльності, його рівнів, специфіки інтертекстуальних зв’язків, ефективності фахової комунікації. Отже, поряд із центральною категорією дослідження інституційним комунікативним простором на перший план виходять його мовні суб’єкти та об’єкти, професійне та популяризоване” спілкування, адресантно-адресатні конфігурації, ділові жанри, комунікативні стратегії й тактики.
Актуальність дослідження інституційного комунікативного простору Німеччини зумовлена необхідністю аналізу ще не вивчених лінгвістичних чинників впливу на формування сукупного масиву мовленнєвого матеріалу в галузі економічного спілкування, сучасних жанрових модифікацій фахових текстів, а також комунікативних стратегій і тактик. У дослідженні окремо відстежено та з’ясовано соціолінгвальні та лінгвокогнітивні характеристики сучасних мовців. Теоретико-методологічні засади дисертаційної праці спрямовані на оптимізацію наукового пошуку в галузі вивчення проблем сучасної фахової комунікації, а зокрема на підвищення ступеня ефективності комунікативних та інформаційних взаємодій між суб’єктами інституційного комунікативного простору.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Зміст дисертації відповідає профілеві наукових досліджень у межах теми, що опрацьовується в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (Код: 01 БФ 0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України.
Основною метою роботи є з’ясування соціолінгвальної природи та розвитку сучасного інституційного комунікативного простору Німеччини в сфері економічної діяльності з огляду на його структурну, композиційну, мовно-культурну, жанрову та прагмалінгвістичну специфіку. З поставленої мети випливають такі завдання:
1) встановити основні лінгвістичні та міждисциплінарні передумови розвитку інституційного комунікативного простору Німеччини у сфері економічної діяльності;
2) вибудувати вірогідну структуру інституційного комунікативного простору Німеччини та принципи його організації у властивому йому соціолінгвальному середовищі;
3) окреслити основні типи інтердискурсивних взаємозв’язків, притаманних інституційному комунікативному простору Німеччини;
4) розкрити соціолінгвальну специфіку основних типів мовних особистостей в інституційному комунікативному просторі Німеччини у сфері економічної діяльності;
5) описати жанрові інформаційно-технологічні модифікації інституційного комунікативного простору Німеччини у сфері економічної діяльності та їхню мовно-культурну специфіку в електронному середовищі;
6) визначити та класифікувати типові комунікативні тактики і стратегії в інституційному комунікативному просторі Німеччини, які відображають фахову та мовно-культурну специфіку мовців.
Об’єктом дослідження є інституційний комунікативний простір Німеччини у сфері економічної діяльності, який має своє відображення у відповідних мовно-культурних, соціолінгвальних, жанрових та прагмалінгвальних характеристиках.
Предмет дослідження структурні, лінгвокогнітивні, мовно-культурні, жанрові, прагма- та паралінгвальні характеристики сучасного інституційного комунікативного простору Німеччини у сфері економічної діяльності.
Вихідною гіпотезою дисертаційного дослідження є припущення щодо становлення нового типу соціолінгвального середовища суб’єктів та об’єктів комунікації внаслідок активного еволюціонування професійно спрямованої діяльності та пов’язаних з нею комунікативних потреб німецького суспільства.
Згадані вище суспільні перетворення новітньої доби знаходять своє відображення у фаховій мові економіки. Вона стає важливим суспільним інструментом розбудови сучасної європейської ідентичності, так і потужного засобу до маніпулювання у різноманітних галузях інституційного спілкування. Набуття фаховою мовою цих соціолінгвальних характеристик дає можливість припустити високу вірогідність формування у майбутньому докорінно видозміненого інституційного комунікативного простору Німеччини.
Матеріалом дослідження є німецькомовна економічна література (писемні інституційні фахові тексти різних жанрів з галузей державного та приватного економічного регулювання, зокрема монографічні дослідження, науково-популярні видання й тексти мас-медійних видань). Вибірка матеріалу для опису основних типів мовної особистості фахівців та нефахівців у інституційному комунікативному просторі Німеччини ґрунтувалася на текстах провідних економістів-науковців (Wirtschaftsforscher), економістів, чиї інтереси зосереджені у галузі комерційної діяльності в Німеччині (Medienstars), та журналістів (Wirtschaftsjournalisten), котрі спеціалізуються на економічних питаннях. Жанрову різнорідність цих текстів переважно відображають інтерв’ю, матеріали економічних конференцій на суспільно-резонансні теми, а також публіцистичні інституційні тексти економічної тематики, репрезентовані в національних та міжнаціональних інституційних галузях Німеччини. Ці тексти відтворюють мовну, соціолінгвальну та лінгвокультурну специфіку збагаченого економічним змістом інституційного комунікативного простору Німеччини. Мовний матеріал обіймає часовий простір від останньої третини XIX до початку XXI сторіч. Добір джерел галузевої літератури об’єктивно відображає провідні тенденції розвитку інституційного економічного мовлення в Німеччині під впливом глобалізації, а саме процеси його формування та вжиткового поширення:
а) професійно маркованих одиниць мови;
б) жанрових форм економічних текстів;
в) комунікативних характеристик мовних особистостей у німецькому інституційному спілкуванні в галузі економіки.
У проаналізованих німецькомовних економічних текстах відображені різні аспекти суспільно значущих економічних тем для Німеччини. Кількісний показник дослідженого матеріалу становить понад 98 700 сторінок у друкованій та електронній формах, включаючи монографії (індивідуальні та колективні; наукові, науково-популярні та технічні) інституційно-економічної спрямованості, а також матеріали періодичних видань німецькомовної преси та прес-центрів німецьких економічних інституцій. Крім сучасних німецьких економічних текстів, у дослідженні використано оригінальні джерела з історії фахової комунікації в Німеччині, які унаочнюють динаміку розвитку німецького економічного інституційного мовлення.
Методика дисертаційного дослідження ґрунтується на засадах лінгвоінтерпретативного синтезовано-аналітичного підходу у вивченні мовних явищ у їхньому соціальному контексті з метою лінгвістичного відтворення складного соціолінгвального середовища у сучасній Німеччині. В дослідженні було враховано низку істотних підходів, зокрема комунікативно-прагматичний [22; 31; 70; 92; 220], соціолінгвістичний [81; 126; 341; 375; 396; 437], функціонально-семантичний [15; 44; 110; 155; 200], семантичний [101; 342; 346; 577], семіотико-прагматичний [97; 135; 189; 239; 580].
Широко застосовано теоретичний інструментарій дискурсивного аналізу: метод структурного моделювання дискурсу та опису його основних рівнів; концептуальний аналіз; лексико-семантичний аналіз; фреймовий аналіз; компонентний аналіз (виявлення семантичних ознак ключових слів); дистрибутивний аналіз (визначення контекстного оточення концепту); опозитивний аналіз (виявлення структурних опозицій ключових слів у фахових субмовах, репрезентованих у комунікативному середовищі); трансформаційний та дескриптивний методи; контент-аналіз, а також аналіз словникових дефініцій.
Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що в дослідженні вперше запропоновано концепцію інституційного комунікативного простору Німеччини у вимірі економічної діяльності. Визначено також основні одиниці його виміру професійно спрямовані дискурси, які відображають певні типи мовленнєво-мисленнєвої ді

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Звернення до сучасного всебічного науково-методологічного підґрунтя для лінгвістичного осмислення комунікативних та когнітивних феноменів німецькомовного економічного інституційного спілкування дає можливість вирішити одне із пріоритетних наукових завдань дослідити інституційний комунікативний простір у сфері економічної діяльності за часів докорінних економічних трансформацій німецького суспільства. Інституційний комунікативний простір Німеччини відображає істотну категорію лінгвістики та міждисциплінарних досліджень насамперед із позицій функціональних, антропоцентричних, соціолінгвальних, жанрових та прагмалінгвістичних способів інтерпретації феноменів мовної комунікації.
Функціональна інтерпретація уможливлює визначення інституційного комунікативного простору як середовища комунікативної реалізації одиниць мови, позначених економічним змістом у друкованій та віртуальній формах. Унаслідок цього в інституційному комунікативному просторі виокремлюються такі дві основні особливості фахового (економічного) спілкування в Німеччині: посилення популяризації економічних знань та поширення обговорення питань економічної тематики у віртуальному середовищі. Популяризація економічних знань характеризується різноманітними інтердискурсивними взаємодіями неекономічних дискурсів із різними галузями економічного спілкування в інституційному комунікативному просторі Німеччини.
Антропоцентрична інтерпретація інституційного комунікативного простору засновується на ідеї, що центральне місце у будь-якій комунікативній ситуації належить людині, соціальна роль котрої визначається як роль інституційного суб’єкта.
До основних мовно-культурних характеристик мовця в галузі інституційної економіки належать: ідентифікаційні та статусні формули, використовувані для акцентування європейської ідентичності економіста; класифікатори економічних значень; епістемічна лексика; номінації суб’єктивної думки у формі об’єктивного факту або істини. У галузі професійного спілкування економістів є важливою оцінна функція, яка відображена в низці раціональних, моральних, естетичних і емоційних значень з метою прямого або прихованого сугестивного впливу на свідомість мовців.
Слововжиток мовної особистості журналіста (спеціалізація економічні питання) характеризується, насамперед, лексикою іншомовного походження, ключовими словами, слоганами, міжкультурними кліше, оцінними словами, економічними метафорами, що дає можливість виокремити провідну тенденцію розвитку інституційного комунікативного простору в межах антропоцентричної інтерпретації відображення кризових настроїв німців та метафоричне осмислення економічних реалій, пов’язане із високою семіотичністю цих кризових явищ. Сугестивність метафоричних репрезентацій унаочнює перебіг переосмислення економічних цінностей та зміну орієнтирів у свідомості адресата.
За соціолінгвістичною інтерпретацією інституційний комунікативний простір розглядається як форма динамічного соціолінгвального середовища, де взаємодіють кілька організаційних культур та мов за доби світової економічної інтеграції на тлі істотних соціальних, політичних, культурних і ментальних суперечностей. До соціолінгвальних типів характеристик суб’єктів інституційного комунікативного простору належать: інституційний, мовно-культурний, ідеологічний та міфологічний. Ідеологічні впливи щільно взаємодіють із міфологічною організацією інституційного комунікативного простору, сприяючи орієнтації мовців на певні ідеї та цілі. Міфологеми слугують важливим сугестивним засобом (особливо у сфері економічної пропаганди), що реалізується здебільшого, наприклад, через нові жанри публіцистичні та рекламні шоу. Найпоширенішими в інституційному комунікативному просторі є міфологеми з базовими оцінними категоріями, а також вислови-символи з позитивним або негативним змістом. Як основну комунікативну галузь поширення економічних міфологем визначено сферу фінансової та біржової комунікації, де відображені ситуації комунікативної невпевненості. Мовно-культурна специфіка економічних міфологем віддзеркалює зростання ваги ірраціональних фрагментів у німецькій економічній мові.
Жанрову інтерпретацію інституційного комунікативного простору Німеччини у сфері економічної діяльності репрезентують вузькофахові та економічні тексти суспільного призначення. За основу комунікативно-функціональної характеристики інституційних економічних текстів править засада відображення ступеня їхнього залучення до громадської дискусії. Це дозволяє виокремити тексти вузькофахові та суспільного призначення, які обслуговують комунікацію між фахівцями та нефахівцями. На відміну від економічних текстів суспільного призначення, вузькофахові тексти мають відносно низький репліковий характер суспільного діалогу. Важливими типами вузькофахових текстів, приналежних до європейських економічних інституцій, є нормативні тексти та звіти. До першорядних типів інституційних економічних текстів суспільного призначення належать промови, інтерв’ю, віртуальні конференції та бізнес-форуми. Це дає підставу дійти висновку, що саме ці жанри, з-поміж економічних текстів є основними засобами відображення економічних цінностей та формування оцінних орієнтацій в інституційному комунікативному просторі Німеччини.
Основні жанрові модифікації економічних текстів відбуваються в електронному середовищі інституційного комунікативного простору і пов’язані вони з еволюцією обов’язкових та факультативних ікононічних компонентів залежно від призначення цих текстів (чим офіційніший є текст, тим менше в ньому ікононічних засобів). До поширених у електронному середовищі різноманітних інституційних економічних текстів належать такі, що поєднують ідентифікаційні символи із вербальними реквізитами інституції: основний текст, підпис (реальний або віртуальний) та додатки, які можуть (залежно від комунікативної мети) комбінувати вербальні й ікононічні засоби. Важливу роль у віртуальному середовищі відіграють засоби залучення різних сприятливих для ефективного порозуміння типів економічної інформації, наприклад, з економіко-історичними, універсальними та із національними контекстами, а також із багатомовним змістом.
Прагмалінгвістична інтерпретація інституційного комунікативного простору Німеччини дає можливість визначити основні засади організації та механізми регулювання комунікативних процесів, пов’язаних із транслюванням, тлумаченням економічних знань та маніпулюванням ними. Дослідження комунікативних стратегій і тактик в інституційному комунікативному просторі Німеччини свідчить про наявність прагмалінгвістичних домінант, які визначають стратегічну спрямованість спілкування між мовцями. Такі домінанти визначаються залежно від ступеня раціональності комунікативних стратегій і тактик, які мають комунікативно-етичний та маніпулятивний характер. В інституційному комунікативному просторі Німеччини у сфері економічної діяльності комунікативно-етична раціональність стратегічної поведінки мовців панує в міждержавній галузі комунікації, а маніпулятивна у ЗМІ, особливо на рівні спілкування „журналіст економіст”.
Типологія комунікативних стратегій і тактик співвідноситься з основними комунікативними завданнями сьогоденних німецьких інституцій, а саме з такими, як репрезентація та гармонізація суспільних відносин, зокрема із громадськістю. Відповідно до специфіки комунікативної діяльності суб’єктів інституційного комунікативного простору Німеччини, виокремлено три основні типи комунікативних стратегій репрезентаційну, гармонізаційну та маніпулятивну, а також низку відповідних до них тактик. До основних тактик репрезентації належать тактики глибшого залучення до рідного лінгвокультурного середовища, порятунку позитивного іміджу й рекламування. До комунікативних стратегій і тактик, спрямованих на гармонізацію мовного спілкування, належать тактики консультування, прогнозування та примирення. Комунікативні стратегії маніпулятивної спрямованості реалізуються, насамперед, через комунікативні тактики невизначеності, зняття невизначеності, припущення, обіцянок, навмисного витиснення суб’єкта обговорення. Важливу роль у маніпулюванні відіграє тактика реалізації критичного ставлення до економічних подій. Критика може мати характер гармонізаційної діяльності (запобігання помилкам), а також маніпулятивний характер (навмисне введення опонента в оману). Комунікативна стратегія критики реалізується в тактиках викриття, критики у відповідь, самокритики, звинувачення, заперечення й спростування.
Дослідження інституційного комунікативного простору Німеччини у сфері економічної діяльності за зазначеними вище рівнями інтерпретації підтвердило та розвинуло вихідну гіпотезу пропонованої праці про становлення та розвиток інституційного комунікативного простору Німеччини в економічному вимірі. Дисертаційне дослідження пропонує нові можливості для помітного поглиблення лінгвістичного аналізу комунікативного простору, його соціолінгвальних форм та супровідних мовних трансформацій у складній системі інституційного спілкування.

Застосовані у праці актуальні теоретико-методологічні підходи відкривають широкі перспективи для вивчення мовних феноменів у постійно ускладнюваних соціолінгвальних середовищах. Запропоновано численні аспекти інтерпретацій видозмін природи сучасного німецькомовного інституційного спілкування на основі лінгвістичного та міждисциплінарного аналізу різноманітного матеріалу з фахової мови економіки. Дослідження цього матеріалу сприяє значному вдосконаленню аналізу основних способів трансформації змістово-смислової структури фахової комунікації та з’ясуванню ступеня їхньої контекстуальної наповненості залежно від певного суспільного хронотопу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аверинцев С.С. Риторика и истоки европейской литературной традиции. М.: Языки русской культуры, 1996. 446 с.
2. Автомонова Н.С. Психоанализ и науки о человеке // По мат-лам рос.­ франц. конф. Психоанализ и науки о человеке” (30 марта 3 апреля 1992 г.) / Под ред. Степина В. С. М.: Ин­т филос. РАН; Прогресс Культура, 1995. 415 с.
3. Агапова И.И. История экономической мысли: Курс лекций. М.: ТАНДЕМ Эксмо, 1998. 248 с.
4. Ажеж К. Человек говорящий: Вклад лингвистики в гуманитарные науки. М.: Едиториал УРСС, 2003. 304 с.
5. Акуленко В.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка. Х.: Харківськ. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 1972. 216 c.
6. Алимов В.В. Интерференция в переводе (на материале профессионально ориентированной межкультурной коммуникации и перевода в сфере профессиональной коммуникации): Дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.19. М., 2004. 260 с.
7. Аминова А.А., Андрамонова Н.А. (общ. ред.). Сопоставительная филология и полилингвизм: Сб. науч. тр. Казань: Казанск. гос. ун­т, 2003. 232 с.
8. Анисимова Т.В., Гимпельсон Е.Г. Современная деловая риторика. М.: МОДЭК, 2002. 432 с.
9. Анцупова В.В. Язык и личность в пространстве современных социокультурных коммуникаций: Дис. ... канд. филос. наук: 24.00.01. Ростов н/Д, 2005. 118 с.
10. Апалат Г.П. Структура, семантика і прагматика текстів-інтерв'ю (на матеріалі сучасної англомовної преси): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. лінгв. ун-т. К., 2003. 268 с.
11. Апресян Ю.Д. Слово в тексте и в словаре: Сб. статей к 70­летию академика РАН Ин­та рус. языка им. В.В. Виноградова: Ин­т пробл. передачи информ. / Отв. ред.: Л.Л. Иомдин, Л.П. Крысин. М.: Языки русской культуры, 2000. 647 с.
12. Апресян Ю.Д. Типы информации для поверхностно­семантического компонента модели Смысл U Текст” // Wiener Slawistischer Almanach. Sonderband 1. Wien, 1980. 119 S.
13. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс: Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 5 32.
14. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 338 с.
15. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры. 1998. № 15. 895 с.
16. Асмус Н.Г. Лингвистические особенности виртуального коммуникативного пространства: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19. Челябинск, 2005. 266 с.
17. Астафурова Т.Н. Лингвистические аспекты межкультурной деловой коммуникации. Волгоград: Волгогр. гос. ун-т, 1997. 107 с.
18. Баландина Н.А. Дискурс переговоров в англоязычной деловой коммуникации: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Волгоград: Волгогр. гос. ун-т, 2004. 192 с.
19. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М., 1955. 195 с.
20. Балута Г.А. Онтологічні засади мови в комунікативному просторі суспільства: Дис. ... канд. філос. наук: 09.00.03 // Криворізьк. держ. пед. ун-т. Кривий Ріг, 2001. 158 с.
21. Баранов А.Н. Аргументация как языковой и когнитивный феномен / Речевое воздействие в сфере массовой коммуникации. М.: Наука, 1990. С. 40 52.
22. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 360 с.
23. Баранов А.Н., Паршин П.Б. Языковые механизмы вариативной интерпретации действительности как средство воздействия на сознание. Роль языка в средствах массовой информации. М., 1986. С. 100 142.
24. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика: Пер. с фр. / Сост., рук. общ. ред. и автор вступ. ст. Г.К. Косиков. М.: Прогресс Универс, 1994. 616 с.
25. Барташева А.И. Взаимодействие невербальных и вербальных компонентов ситуации коммуникативного доминирования в англоязычном дискурсе: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 // Харківськ. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. Х., 2004. 199 с.
26. Бахтин М.М. Проблема текста в лингвистике, филологии и других гуманитарных науках: Опыт философского анализа // М.М. Бахтин Литературно­критические статьи. М., 1986. Эл. ресурс: http://infolio.asf.ru/Philol/Bahtin/probltext.html
27. Бахтин М.М. Тетралогия. М.: Лабиринт, 1998. 607 с.
28. Безугла Л.Р., Бондаренко Є.В., Донець П.М. та ін. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен: Під заг. ред. І.С. Шевченко: Монографія. Х.: Константа, 2005. 354 с.
29. Беликов В.И., Крысин Л.П. Социолингвистика. М.: Рос. гос. гуманит. ун­т, 2001. 439 с.
30. Белл Д. Социальные рамки информационного общества: новая технократическая волна на Западе: Под ред. П.С. Гуревича. М., 1988. 330 с.
31. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: Астрея, 1997. 312 с.
32. Бєлова А.Д. Індивідуальна картина світу: інтерпретація і використання лінгвістичних ідей в НЛП // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2002. № 7. С. 37 43.
33. Бєлова А.Д. Комунікативні стратегії і тактики: проблеми семантики // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2004. № 10. С. 11 16.
34. Бенвенист Э. Словарь индоевропейских социальных терминов. М.: ПрогрессУниверс, 1995. 456 с.
35. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Игры, в которые играют в игры. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы: Пер. с англ.: Общ. ред. С. Мацковского. М.: Прогресс, 1988. 399 с.
36. Бессонов Б.Н. Идеология духовного подавления. М.: Наука, 1971. 127 с.
37. Бехта І.А. Дискурс наратора в англомовній прозі. К.: Грамота, 2004. 304 с.
38. Бистряков І.К., Чернюк Л.Г. Економічний простір: аспекти методологічного визначення // НАН України: Рада по вивченню продуктивних сил України / Б.М. Данилишин (ред.). К.: РВПС України НАН України, 2006. 55 с.
39. Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти (теоретико­ эмпирические исследования языка и его использования) // Язык и моделирование социального взаимодействия. М.: Прогресс, 1987. С. 88 125.
40. Бобырева А.П. Немецкий язык для технических вузов (специальности: металлургия, менеджмент, экология). М.: МГВМИ, 2004. 163 с.
41. Богин Г.И. Модель языковой личности в её отношении к разновидностям текстов. Калинин: Калининск. гос. ун­т, 1985. 375 c.
42. Бодуэн де Куртенэ И.А. Введение в языковедение / Вступ. ст. В.М. Алпатова. 6­е изд. М.: УРСС, 2004. 94 с.
43. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по англ. филологии. Тамбов: Тамбовск. гос. ун­т, 2002. 124 c.
44. Бондарко А.В. Теория значения в системе функциональной грамматики: М.: Языки славянской культуры, 2002. 736 с.
45. Борботько В.Г. Общая теория дискурса: Принципы формирования и смыслопорождения. Дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.01. Краснодар: Краснодарск. гос. ун­т, 1998. 250 с.
46. Борисова С.А. Онтологическая триада "пространство человек текст" как специфическая коммуникативная система: психолингвистическое исследование: Дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.19. Ульяновск: Ульяновск. гос. ун­т, 2004. 492 с.
47. Булатов М.О. До історії процесів глобалізації та їх усвідомлення. Людини і культура в умовах глобалізації: Зб. наук. ст. К.: Парапан, 2003. С. 48 52.
48. Вайнрайх У. Языковые контакты. К.: Вища школа, 1979. 255 с.
49. Вайсгербер Й.Л. Родной язык и формирование духа (Muttersprache und Geistesbildung): Пер. с нем., вступ. ст. и коммент. О. А. Радченко. 2­е изд., испр. и доп. М.: УРСС, 2004. 229 с.
50. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики: Пер. с англ. А.Д. Шмелева. М.: Языки славянской культуры, 2001. 272 с.
51. Верещагин Е.М. Коммуникативные тактики как поле взаимодействия языка и культуры // Русский язык и современность: Пробл. и перспективы развития русистики: Докл., Ч. 1. М., 1991. С. 32 43.
52. Верещагин Е.М. Язык и культура. Три лингвострановедческие концепции: лексического фона, речеповеденческих тактик и сапиентемы. М.: Индрик, 2005. 1037 с.
53. Возняк Т.С. Тексти та переклади: Семантичний простір мови. Одвічні запитання. Мартін Гайдеґґер. Ганс Ґеорг Ґадамер. Ґабріель Марсель. Х.: Фоліо, 1998. 666 с.
54. Волошинов В.Н. Марксизм и философия языка / М.М. Бахтин. Тетралогия. М.: Лабиринт, 1998. 607 с.
55. Воробьев В.В. Лингвокультурология: теория и методы. М.: Рос. ун-т дружбы народов, 1997. 331 с.
56. Выготский Л.С. Психология развития человека. М.: Смысл Эксмо, 2003. 1134 с.
57. Галицейская Л.А., Жаворонкова Л.А., Мокрушина Е.И., Сафина Г.С. Деловой иностранный язык для государственных служащих. Немецкий язык: Моногр.: Под общ. ред. В.К. Егорова и др.: Российская акад. госслужбы при Президенте РФ. М.: Междунар. отнош., 2001. 205 с.
58. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 140 с.
59. Гаспаров Б.М. Язык, память, образ: Лингвистика языкового существования. М., 1996. 324 c.
60. Гидденс Э., Хабермаc Ю. Элементы теории структурации: Современная социальная теория: Пер. и ред. А. Леденевой. Новосибирск: Изд­во Новосиб. ун­та, 1995. С. 40 72.
61. Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира: Моногр. К.: Київськ. нац. ун­т ім. Тараса Шевченка, 2002. 293 с.
62. Грайс Г.П. Логика и речевое общение // Новое в заруб. лингвистике. Вып. 16: Лингвистическая прагматика. М., 1985. С. 217 237.
63. Гринев С.В., Лейчик В.М. К истории отечественного терминоведения // Ежемес. научно-техн. сб. "Научно-техническая информация". М., 1999, №7. С. 9 13.
64. Гринев С.В. Основы лексикографического описания терминосистем: Автореф. дис. д-ра филол. наук. М., 1990. 43 с.
65. Гулакова И.И. Коммуникативные стратегии и тактики речевого поведения в конфликтной ситуации общения: Автореф. дис. канд. филол. наук. Орел: Орловск. гос. ун-т, 2004. 19 с.
66. Гумбольдт В. Язык и философия культуры / Сост., общ. ред. и вступ. ст. А.В. Гулыш, Г.В. Рамишвили. М.: Прогресс, 1985. 451 с.
67.Гурьева З.И. Речевая коммуникация в сфере бизнеса: к созданию интегративной теории (на мат-ле текстов на рус. и англ. языках): Дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.19. Краснодар, 2003. 446 с.
68. Гусейнова И.А. Дескриптивные рекламные тексты как инструмент воздействия в системе маркетинговой коммуникации. На мат-ле журнальной прессы ФРГ: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1999. 223 с.
69. Дацюк С. А. Коммуникативные стратегии. Эл. ресурс: http://xyz.org.ua/ discussion/communicative_strategy.html
70. Дейк Т. ван. Язык. Познание. Коммуникация: Сборник работ Т. А. ван Дейка / Сост. В. В. Петрова / Вст. статья Ю.Н. Караулова, В.В. Петрова. М.: Прогресс, 1989. 310 с.
71. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопр. языкознания. 1994. № 4. С. 17 33. Эл. ресурс: http:// www.infolex. ru/Cogni.html
72.Дильтей В. Воззрение на мир и исследование человека со времен Возрождения и Реформации // Weltanschauung und Analyse des Menschen seit Renaissance und Reformation. М.: Университетская книга, 2000. 463 с.
73. Діденко М.О. Політичний виступ як тип тексту (на мат-лі виступів німецьких політичних діячів кінця 20 століття): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. О.: Одеськ. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова, 2001. 214 с.
74. Дридзе Т.М. Социальная коммуникация и культура в экоантропо-центрической парадигме // В контексте конфликтологии. Вып. 1. М., 1997. 169 с.
75. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации // Пробл. семиосоциопсихологии / Отв. ред. И.Т. Левыкин М.: Наука, 1984. 268 с.
76. Дымарский М.Я. Проблемы текстообразования и художественный текст (на материале русской прозы XIXXX веков). СПб.: Изд­во СПб. ун­та, 1999. 284 с.
77. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Києво-Могилянська академія, 2000. 218 с.
78. Емузова Э.А. Межкультурная коммуникация в сфере науки. Дис. ... канд. филол. наук. 10.02.19. Нальчик, 2004. 160 с.
79. Єрмоленко А.М. Дискурс етичних норм та цінностей в сучасній німецькій практичній філософії: Дис. д­ра філос. наук: 09.00.05. К., 1996. 422 с.
80. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // На стыке парадигм лингвистического знания в начале 21 века: грамматика, семантика, словообразование. Мат-лы междунар. конф. (Москва, окт. 2002 г.). М., 2002. С. 140 159.
81. Жлуктенко Ю.А., Яворская Т.А. Введение в германское языкознание. К.: Вища школа, 1986. 228 с.
82. Зарецкая Е.Н. Риторика: теория и практика речевой коммуникации. М.: Акад. нар. хоз-ва при Правительстве РФ 1999. 475 с.
83. Земцов П.А. Коммуникативное пространство в контексте социальных изменений: Под ред. А. Ю. Шеховцева. Саратов: Гос. образоват. учрежд. высш. проф. образования "Поволжск. акад. гос. службы им. П.А. Столыпина", 2003. 49 с.
84. Зорівчак Р.П. Боліти болем слова нашого. Л.: Львівськ. нац