Ісаєнко Тетяна Костянтинівна. Виховання моральної культури курсантів у педагогічному процесі вищих військових закладів освіти

brief description

Ісаєнко Тетяна Костянтинівна. Виховання моральної культури курсантів у педагогічному процесі вищих військових закладів освіти : Дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Полтавський держ. педагогічний ун-т ім. В.Г.Короленка. — Полтава, 2005. — 222арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 177-198

Ісаєнко Т.К. Виховання моральної культури курсантів у педагогічному процесі вищих військових закладів освіти. Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. Харків, 2005.
У дисертаційному дослідженні розроблено, науково обґрунтовано й апробовано організаційно-функціональну, змістову модель виховання моральної культури курсантів у контексті цілісної педагогічної діяльності вищих військових закладів освіти; на теоретичному й емпіричному рівнях доведено педагогічну доцільність і ефективність використання сукупності об’єктивних (зовнішніх) умов виховання й самовиховання моральної культури курсантів (охарактеризовані чинники конструювання військово-педагогічного виховного середовища; виявлено специфіку втілення у військово-педагогічну діяльність основних положень Кодексу честі офіцерського корпусу; розкрито шляхи використання національно-культурних традицій та вітчизняного бойового досвіду; виявлено основні чинники забезпечення суб’єкт-суб’єктних відносин на рівні співробітництва й співтворчості); виявлено внутрішні (суб’єктивні) умови когнітивного, емоційно-вольового, поведінкового спрямування; розроблено й експериментально перевірено науково-методичну систему засобів забезпечення виховання моральної культури в цілісній військово-педагогічній діяльності вищого військового закладу освіти; розроблено авторську особистісно й професійно орієнтовану цільову програму виховання моральної культури майбутніх офіцерів у руслі гуманістичної парадигми виховання.

Виховання моральної культури військових фахівців досліджувалося на основі особистісно-соціального, холістського, діяльнісно-відносницького теоретичних підходів, у єдності спеціально організованої навчальної й виховної аудиторної й позааудиторної особистісно орієнтованої цілісної військово-педагогічної діяльності (психолого-педагогічна, військово-професійна, соціально-гуманітарна) педагогічного процесу вищого військового закладу освіти.
Здійснено модифікацію поняття моральна культура курсанта”, що є складовою загальної культури офіцера й характеризується як сукупність сприйнятих особистісних і професійних моральних норм та зразків поведінки, що визначає професійно доцільні способи взаємодії з підлеглими на рівні співробітництва і співтворчості, а також механізми регуляції та саморегуляції всієї життєдіяльності майбутнього офіцера. Моральна культура курсанта розглядається як критерій його особистісної і професійної зрілості, виступає показником: по-перше, його моральної свідомості та ціннісно-смислової спрямованості, що залежить від морально-етичних знань і переконань; по-друге, моральних почуттів, внутрішньої готовності до їх реалізації на особистісному і професійному рівнях; по-третє, культури моральної поведінки, у якій виявляється особистісна життєва позиція й військово-професійна компетентність, визнання себе як особистості, що здатна творити свою долю й відповідати за долю своєї країни. Розкрито сутність поняття моральна культура курсанта” (єдність моральної свідомості й поведінки), його зміст (сукупність моральних імперативів особистісної і професійної етики згідно з моральними принципами суспільства) та структуру (моральна свідомість, моральні почуття, моральні відносини і вчинки).
Дано наукове визначення поняття цілісна військово-педагогічна діяльність”. Це єдність спеціально організованої, цілеспрямованої особистісно орієнтованої військово-професійної, психолого-педагогічної, соціально-гуманітарної навчальної й виховної аудиторної й позааудиторної професійних систем, що мають саморозвивальні й взаєморозвивальні властивості, містять суб’єкт-суб’єктний, цільовий, мотиваційний, змістовий і процесуальний компоненти. Отже, військово-педагогічний процес складається з окремих професійно об’єднаних видів і форм діяльності, кожна з яких має свою специфіку, але спрямована до єдиної мети забезпечення (у даному випадку) особистісно-соціальної парадигми виховання моральної культури курсанта.
Розроблено, науково обґрунтовано й експериментально перевірено організаційно-функціональну, змістову модель виховання моральної культури курсантів у педагогічному процесі вищого військового закладу освіти як концептуально об’єднану сукупність взаємозумовлених організаційних, функціональних і змістових її структурних компонентів. Модель характеризується динамічністю, адекватністю особистісним, професійно-етичним нормам офіцера Збройних сил України та провідним принципам молодої Української держави. На основі моделі розроблено процес виховання моральної культури курсантів у єдності трьох етапів становлення, індивідуально-корекційного та саморозвивального. Кожний етап має свою мету і зміст, у якому реалізовані провідні напрями виховання на основі наскрізного плану цілісної педагогічної діяльності та цільової особистісно й професійно зорієнтованої програми виховання моральної культури курсантів вищих військових закладів освіти.
Доведено педагогічну доцільність і практичну ефективність сукупності об’єктивних (зовнішніх) умов (програмних, професійних, культурологічних) виявлено специфіку втілення основних положень Кодексу честі офіцерського корпусу Збройних сил України в практику виховання моральної культури курсантів; доведено основоположність суб’єкт-суб’єктних відносин між викладачами й курсантами, командиром підрозділу й курсантами у процесі виховання моральної культури, виявлено чинники їх забезпечення та динаміку розвитку від співпідпорядкування до співтворчості; з’ясовано й охарактеризовано шляхи використання національно-культурних традицій, бойового досвіду видатних вітчизняних полководців і військовослужбовців, що відзначились у виконанні міжнародної Програми Партнерство заради миру”; з’ясовано фактори конструювання військово-педагогічного середовища. Установлено суб’єктивні (внутрішні) умови: когнітивні, емоційно-вольові, поведінкові.
З’ясовано й експериментально перевірено науково-методичну систему засобів виховання моральної культури в цілісній педагогічній діяльності ціннісно-смислового спрямування, для якої характерним є поєднання інноваційності й традиційності: види і форми діяльності (інтелектуально-емоційні аукціони, філософські столи, бліц-турніри, конкурси, диспути, ушанування ветеранів та ін); методи й прийоми (ратного труда, індивідуальних бесід, переконування, позитивного прикладу, різних видів тренувань, нарядів, варт тощо); авторські технології (виховання ціннісного ставлення курсантів до професії; поєднання індивідуальної, групової та колективної професійної діяльності; формування діалогічної основи виховання толерантності та культури спілкування).
На основі розроблених узагальнених критеріїв (інтелектуальний, аксіологічний, практично-поведінковий) і обґрунтованих рівнів (високий, середній, низький) вихованості моральної культури показана ефективність організаційно-функціональної, змістової моделі й доцільність сукупності виявлених педагогічних умов. Зафіксовано збільшення кількості курсантів з високим рівнем моральної культури в трьох експериментальних військових навчальних закладах (Полтавський військовий інститут зв’язку (на 33,3%), Одеський інститут Сухопутних військ (на 32,4%), Військовий інститут ракетних військ і артилерії Сумського державного університету (на 34,2%), у середньому на 33,3% порівняно з контрольними групами.
Таким чином, завдання дослідження виконані, гіпотеза одержала підтвердження. Проте нашим дослідженням проблема не вичерпується, подальшого вивчення насамперед потребує виховання моральної культури військовослужбовців строкової служби.