Іванов Віктор Валентинович. Оцінка і профілактика впливу важкої праці у шкідливих умовах на гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля

brief description

Іванов Віктор Валентинович. Оцінка і профілактика впливу важкої праці у шкідливих умовах на гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля : дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Інститут медицини праці АМН України. - К., 2005.

Іванов В.В. Оцінка і профілактика впливу важкої праці у шкідливих умовах на гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна. Інститут медицини праці Академії медичних наук України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена розробці фізіолого-гігієнічні заходів профілактики впливу важкої праці у шкідливих умовах на гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля, на підставі комплексної оцінки умов праці, характеру трудової діяльності, особистих особливостей і наявного потенціалу регуляторних систем.
Надано порівняльну фізіолого-гігієнічну та ергономічну оцінку умовам й характеру праці гірників ніші та забійників, установлені провідні шкідливі фактори впливу на гірників, визначені дозові навантаження впродовж зміни і ризики розвитку професійних захворювань.
Визначено структуру особистості гірників стосовно їх вертированості, емоційної стійкості й тривожності; досліджені особливості психовегетативних співвідношень та особливості щодо мобілізації механізмів забезпечення готовності до виконання роботи і відновлення після неї серед осіб із різними проявами вертированості та емоційної стійкості; вивчено вплив вертированості й емоційної стійкості на характер трудової діяльності, її вегетативне забезпечення, фізіологічну ефективність і продуктивність праці. Вивчено вплив особливостей вегетативної регуляції гірників на рівень фізичної працездатності, вегетативного забезпечення діяльності, фізіологічну ефективність і продуктивність праці.
Досліджено генезіс недопустимих станів діяльності. Визначено силу і характер впливу факторів праці та індивідуально-психологічних відмінностей гірників на функціональний стан в роботі. Доведено, що ці фактори на 65 70 % визначають зміни, що відбуваються в організмі. Розроблено режими праці для реалізації допустимих виробничих навантажень.
Удосконалено існуючи підходи і принципи щодо діагностики і профілактики факторів ризику професійного здоров’я. Обгрунтовано критерії оцінки щодо психоемоційною відповідності гірників виробничим вимогам і принципи формування груп ризику, розроблені ефективні методи виявлення гірників, що входять до групи ризику, а також заходи профілактики та оздоровлення.

1. Гігієнічною особливістю умов і характеру праці гірників при молотковому вийманні вугілля є вплив на працюючих комплексу шкідливих виробничих факторів (пил, шум, локальна вібрація, на глибоких горизонтах мікроклімат, що є нагріваючим), рівень яких впродовж зміни визначається структурою і характером трудової діяльності, у сполученні із значним функціональним напруженням організму при виконанні чималих за обсягом та енергоємних за ступенем функціональних трат основних і допоміжних немеханізованих операцій з видобування вугілля в умовах особистого ризику за власне життя і безпеку інших осіб.
2. Вплив на забійників впродовж зміни провідних шкідливих факторів праці є більш вираженим, ніж на гірників ніші: по пилу - у 10 разів, шуму на 4-5 дБА , вібрації - на 3-8 дБ. Відмінності в трудовій діяльності виявляються у неможливості забійників працювати в безпечній позі з опором на грунт, граничній щільності активних дій, домінуванні енергоємних трудових операцій. За ергономічною оцінкою діяльності труд гірників ніші є важким і напруженим, забійників дуже важким і дуже напруженим. На забійників впливають шкідливості переважно ІІІІV ступеня, на гірників ніші - на І-ІІ ступеня нижче. В результаті професійні ризики забійників в 1,5 3 рази вище, ніж гірників ніші.
3. Умови і характер праці впливають на розподіл гірників за рівнями їх вертированості. Більш ніж 90 % гірників обох професій належать до тих, що є амбівертами, потенційними інтровертами і потенційними екстравертами, у наступному співвідношенні: 42 %, 35,7 % і 13,4 %. Приблизно 9 % гірників є інтровертами. Особи з акцентуйованими проявами надекстра- чи надінтровертированості відсутні. За показниками емоційної стійкості обстежені розподіляються за нормальним законом статистики у такий спосіб: нормостеніків 31,8 %, потенційних конкордантів і потенційних дискордантів 25,5 % і 24,2 %, конкордантів і дискордантів 7,0 % і 8,3 %, надконкордантів і наддискордантів 1,9 % і 1,3 %.
4. Більш економічна стратегія регуляції поза роботи із домінуванням автономних механізмів забезпечує емоційно стійким особам більші, ніж у емоційно вразливих, резерви для використання в умовах діяльності. Їх мобілізація для забезпечення діяльності є типовою реакцією більшості. На відміну від неї емоційно вразливі інтроверти в період, що передує роботі, не застосовують стратегію мобілізації. Структура психовегетативної організації та обрана стратегія забезпечення готовності визначає рівень напруження організму в роботі у такий спосіб: пульс екстравертів та інтровертів емоційно стійких становить відповідно 106 хв-1і 107 хв-1, емоційно вразливих - 120 хв-1і 140 хв1. Після роботи останні зазнають стійкого підвищення артеріального тиску, погіршення самопочуття і зниження активності.
5. Вплив умов і характеру праці забійників на автономну нервову систему виявляється у вигляді вегетативного дисбалансу в бік переваги на периферії симпатичних ефектів. Доля осіб із вираженою і помірною ваготонією, нормотонією, помірною і вираженою симпатикотонією прогресивно зростає від 0 % до 11 %, 30 %, 37 % та 22 %. На відміну від забійників у гірників ніші домінування симпатичних ефектів не є таким вираженим. Доля осіб із вираженим вегетативним дисбалансом парасимпатичної чи симпатикотонічної спрямованості не перевищує 5 8 %. Інші гірники належать до тих, хто має збалансовану регуляцію (25 %), або помірну перевагу парасимпатичної (14 %) чи симпатичної (48 %) ланки.
6. Тонус автономної нервової системи відбиває ступінь залучення до регуляції центрально-периферійних механізмів. При послідовному зіставленні парасимпатичних, нормальних і симпатікотоничних ефектів регуляції виявляється збільшення втричі співвідношення в потужності між низько- і високочастотними складовими серцевого ритму, зменшення на третину тривалості кардіоінтервалів, майже на порядок - їх дисперсії, обмеження не менше ніж вдвічі симпатичних і парасимпатичних резервів. Такі результати відбивають зміну регуляторної стратегії в напрямку її централізації. У симпатикотоніків відзначаються низькі, а у парасимпатикотоніків високі рівні фізичної працездатності, продуктивності та ефективності праці. Різниця в показниках становить 21 %, 38 % та 51 %. При нормотонії параметри зазначених показників мають проміжне значення.
7. Сумарний вплив виробничих та особистих факторів гірників на формування функціонального стану діяльності становить майже 70 %. Внесок виробничих й особистих факторів та їх спільний вплив визначається співвідношенням 1,0:0,7:1,2, що у відсотках становить 23, 16 і 27. Стійки залежності між параметрами мікроклімату, ергономічними характеристиками діяльності й психологічними особливостями гірників, з одного боку, і зрушеннями в організмі, з іншого, визначають кількісну міру реакції працюючих у наступному вигляді: на кожний градус приросту температури повітря понад гранично допустимого рівня перевищення допустимої величини пульсу дорівнює одному удару, на кожну годину збільшення тривалості робочого часу двом ударам, при переході з важкої на дуже важку роботу - одинадцяти ударам. Зростання емоційної вразливості чи акцентуація вертированості з кожним балом викликає приріст пульсу на 1,5-2 удари.
8. Обгрунтовано принципи та критерії диференціювання гірників на групи ризику здоров’я за показниками стійкості до впливу виробничих факторів і станом регуляторних систем. Заходи профілактики спрямовані на підвищення стійкості і темпів відновлення гірників, уникання в роботі недопустимих функціональних станів через неадекватні виробничі навантаження. Вони включають водяні та фiзiопроцедури, методи психологічного впливу, адаптогено-, вiтамiно-, рефлексопрофiлактики і фізіологічні режими праці. Ефект впровадження заходів виявляється у зниженні важкості праці приблизно на категорію і розширення меж безпечної роботи гірників за психологічними оцінками Айзенка у підсумку на 7 балів.