Каціон Ірина Олександрівна Семантичні особливості вербалізації концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ у турецькій мовній картині світу




  • скачать файл:
  • title:
  • Каціон Ірина Олександрівна Семантичні особливості вербалізації концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ у турецькій мовній картині світу
  • Альтернативное название:
  • Кацион Ирина Александровна Семантические особенности вербализации концептов ЖИЗНЬ и СМЕРТЬ в турецкой языковой картине мира
  • The number of pages:
  • 248
  • university:
  • у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
  • The year of defence:
  • 2018
  • brief description:
  • Каціон Ірина Олександрівна, викладач кафедри тюркської філології Київського національного лінгвістичного універси­тету: «Семантичні особливості вербалізації концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ у турецькій мовній картині світу» (10.02.13 - мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Ав­стралії). Спецрада Д 26.001.50 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка




    Міністерство освіти і науки України
    Київський національний лінгвістичний університет
    Кваліфікаційна наукова праця
    на правах рукопису
    КАЦІОН ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
    УДК 811.512.161’37(045)
    ДИСЕРТАЦІЯ
    СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТІВ
    ЖИТТЯ І СМЕРТЬ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
    10.02.13 — мови народів Азії, Африки,
    аборигенних народів Америки та Австралії
    Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
    результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    _________________І. О. Каціон
    Науковий керівник Сорокін Сергій Володимирович
    кандидат філологічних наук, доцент
    КИЇВ – 2018




    ЗМІСТ
    ВСТУП………………………………………………………………………18
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ Й ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ
    ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТІВ
    ЖИТТЯ І СМЕРТЬ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ
    СВІТУ……………………………………………………………………………....25
    1.1 Лінгвокогнітологія як одна з основних галузей антропоцентричної
    наукової парадигми………………………………………………………………...25
    1.2 Роль мовної картини світу у лінгвокогнітивних дослідженнях…….32
    1.3 Концепт як базове поняття когнітивної лінгвістики………………..37
    1.4 Концепти ЖИТТЯ і СМЕРТЬ як об’єкти лінгвістичного
    дослідження…………………………………………………………………………55
    1.5 Висновки до Pозділу 1………………………………………………...60
    РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
    КОНЦЕПТІВ ЖИТТЯ І СМЕРТЬ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ
    СВІТУ………………………………………………………………………………63
    2.1 Моделі репрезентації знань у когнітології та методи їх
    формування………………………………………………………………………....63
    2.2 Методика дослідження концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ у турецькій
    мовній картині світу………………………………………………………………..68
    2.3 Етапи лінгвокогнітивного дослідження концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ
    у турецькій мовній картині світу………………………………………………….72
    2.4 Висновки до Pозділу 2………………………………………………..73
    РОЗДІЛ 3. СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОДИНИЦЬ НОМІНАТИВНИХ
    ПОЛІВ КОНЦЕПТІВ ЖИТТЯ І СМЕРТЬ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВНІЙ
    КАРТИНІ СВІТУ…………………………………………………………………75
    3.1 Номінативне поле концепту ЖИТТЯ у турецькій мовній картині
    світу…………………………………………………………………………………75
    16
    3.1.1 Ядерна зона поля концепту ЖИТТЯ………………………………...75
    3.1.2 Фразеологічне, паремійне і дериваційні субполя обраного
    концепту…………………………………………………………………………….79
    3.1.2.1 Фразеологічне субполе………………………………………………80
    3.1.2.2 Дериваційне субполе………………………………………………...87
    3.1.2.3 Паремійне субполе…………………………………………………..92
    3.2 Номінативне поле концепту СМЕРТЬ у турецькій мовній картині
    світу………………………………………………………………………………….99
    3.2.1 Ядерна зона поля концепту СМЕРТЬ………………………………..99
    3.2.2 Фразеологічне, паремійне і дериваційні субполя обраного
    концепту…………………………………………………………………………...101
    3.2.2.1. Фразеологічне субполе………………………………………...…..101
    3.2.2.2 Дериваційне субполе…………………………………………….....105
    3.2.2.3 Паремійне субполе………………………………………………….108
    3.3 Семантична інтерпретація одиниць номінативного поля концепту
    ЖИТТЯ…………………………………………………………………………….113
    3.4 Семантична інтерпретація одиниць номінативного поля концепту
    СМЕРТЬ……………………………………………………………………………118
    3.5 Семантична характеристика міжпольових утворень номінативних
    полів обраних концептів…………………………………………………………..123
    3.6 Висновки до Pозділу 3……………………………………………….127
    РОЗДІЛ 4. КОГНІТИВНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОДИНИЦЬ
    НОМІНАТИВНИХ ПОЛІВ КОНЦЕПТІВ ЖИТТЯ І СМЕРТЬ У
    ТУРЕЦЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ……………………………………130
    4.1 Когнітивні ознаки концепту ЖИТТЯ у турецькій мовній картині
    світу………………………………………………………………………………...130
    4.2 Когнітивні ознаки концепту СМЕРТЬ……………………………...135
    4.3 Модель концепту ЖИТТЯ…………………………………………..140
    4.4 Модель концепту СМЕРТЬ………………………………………….152
    17
    4.5 Співвідношення концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ на основі їх
    когнітивних моделей ……………………………………………………………..156
    4.6 Висновки до Pозділу 4……………………………………………….173
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………176
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………..181
    Додаток 1……………………………………………………………………204
    Додаток 2……………………………………………………………………205
    Додаток 3……………………………………………………………………212
    Додаток 4……………………………………………………………………228
    Додаток 5……………………………………………………………………229
    Додаток 6……………………………………………………………………238
    Додаток 7……………………………………………………………………245
    Додаток 8 …………………………………………………………………...246
    Додаток 9……………………………………………………………………247
    Додаток 10…………………………………………………………………..248
  • bibliography:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
    Проблема дослідження концептів у лінгвістиці тісно пов’язана із
    сучасними мовознавчими антропоцентричними тенденціями. У дисертаційному
    дослідженні розглядаються елементи турецької картини світу з погляду її
    вербального вираження і відображення у свідомості представників турецького
    етносу. Концепти є основними елементами свідомості людини і нації вцілому,
    що мають свої характерні риси, структуру, класифікацію та становлять об’єкт
    наукових розвідок як вітчизняних, так і зарубіжних вчених з метою ще глибшого
    занурення у ментальну діяльність людини.
    Концепти ЖИТТЯ і СМЕРТЬ широко експліковані у турецькій мові і
    займають провідне місце у мовній картині світу цього народу. Їхня онтологічна
    природа дозволяє бути присутніми в усіх сферах життя людини, що має своє
    безпосереднє відображення у мові. Спостережено низку семантичних
    особливостей лексичних одиниць, які вербалізують обрані концепти.
    Теоретико-методологічна концепція дисертації базується на наступних
    положеннях: 1) вивчення мовних картин світу є актуальною темою сучасного
    мовознавства вцілому і тюркології зокрема; 2) поняття “концепт” досі не має
    чіткого визначення, що значно впливає на встановлення його внутрішньої форми
    і сформоване під впливом розвиненої багатозначності латинського терміна.
    Розроблена комплексна методика поетапного моделювання концептів
    ЖИТТЯ і СМЕРТЬ у турецькій мовній картині світу передбачала: формування
    вихідного списку номінативів, що об’єктивують обрані концепти; надання
    їхнього буквального перекладу і актуального значення; формування ядерної
    зони, її периферії у вигляді фразеологічного, паремійного та дериваційного полів
    кожного з концептів; семантичний аналіз зібраних одиниць у рамках кожного з
    полів; інтерпретація результатів семантичного аналізу і виявлення когнітивних
    ознак обраних концептів; проведення кількісного аналізу лексичних одиниць, що
    об’єднуватимуться у рамках однієї когнітивної ознаки; моделювання когнітивної
    177
    структури кожного з концептів у вигляді їх інтерпретаційних полів; проведення
    співвідносного аналізу концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ у турецькій мовній картині
    світу на прикладі моделювання їх інтерпретаційних полів.
    На основі вивчених матеріалів із різних лексикографічних джерел була
    встановлена структурна організація і склад номінативних полів обраних
    концептів.
    За рахунок аналізу частотності використання, стилістичної нейтральності
    та етимології ключовим словом-репрезентантом концепту ЖИТТЯ було обрано
    лексему hayat - життя. Ядро концепту ЖИТТЯ є досить об’ємним. Воно містить
    дванадцять лексичних одиниць. Ядро досліджуваного поля є чітко
    структурованим, а його елементи знаходяться у тісному семантичному зв’язку
    одне з одним.
    Периферії номінативного поля концепту ЖИТТЯ встановлена шляхом
    побудови лексико-фразеологічного, дериваційного і паремійного субполів.
    Лексико-фразеологічне поле містить шістдесят характеристик і дев’яносто одну
    одиницю, що загалом складає сто п’ятдесят одну лексему, які об’єктивують
    турецький концепт ЖИТТЯ в рамках обраної характеристики. Після побудови
    дериваційного поля ми виявили тридцять п’ять лексем, що походять від
    ключових слів ядра обраного концепту. Проаналізувавши вибірку
    фразеологічних словників, збірок приказок і крилатих висловів відомих людей
    було виокремлено сто вісімдесят чотири паремії. Було зафіксовано загалом
    триста двадцять чотири лексичних одиниці, які і утворюють номінативне поле
    обраного концепту.
    Ключовим словом ядра номінативного поля концепту СМЕРТЬ було
    визначено лексему ölüm – смерть. До ядерної зони номінативного поля входять
    шістнадцять одиниць, які є частковими синонімами ключового словарепрезентанта. Такі лексеми розрізнюються сферою вживання, а також
    екзистенційною оцінкою смерті, як поняття.
    178
    Периферія номінативного поля концепту СМЕРТЬ була побудована
    аналогічно до номінативного поля концепту ЖИТТЯ. До поля увійшли
    фразеологічне (сто шістдесят п’ять одиниць), дериваційне (сорок одна одиниця)
    і паремійне (сімдесят сім одиниць) субполя. Загальна чисельність елементів, які
    формують номінативне поле концепту СМЕРТЬ, складає двісті дев’яносто
    дев’ять одиниці.
    Аналіз семантики був проведений у якості попереднього необхідного
    етапу перед когнітивним аналізом засобів мовної об’єктивації концептів ЖИТТЯ
    і СМЕРТЬ у турецькій мовній картині світу. Отримані результати семантичного
    аналізу стали базовим матеріалом, на ґрунті якого була здійснена когнітивна
    інтерпретація засобів мовної об’єктивації обраних концепів.
    Методом суцільної вибірки із фразеологічних, пареміологічних словників,
    а також довідників афоризмів було виявлено 2 фраземи і 19 паремій, що разом
    складають 21 одиницю, з яких формується міжпольовий сегмент. Зібраний
    лексичний матеріал є нечисельним, проте становить собою інформативну частку
    у загальному лінгвоконцептуальному дослідженні.
    Здійснивши когнітивну інтерпретацію засобів мовної об’єктивації
    концепту ЖИТТЯ у турецькій мовній картині світу, найчастотнішою виявилася
    ознака, що позиціонує роль життя у світі людини (28% елементів номінативного
    поля досліджуваного концепту). Крім цього були виділені наступні ознаки:
    життя – це постійний рух (23%), життя – це сукупність нерозривних
    діалектичних єдностей (16 %), вплив життя на людину (13 %), життя постійно
    змінюється (10%), життя – сукупність загальнолюдських цінностей (7%),
    життя – фізіологічний процес (3%).Визначені когнітивні ознаки
    характеризують життя як різносторонній процес.
    У результаті цієї процедури була виявлена ієрархія когнітивних
    класифікаційних ознак, які концептуалізують смерть у свідомості представників
    турецького етносу: смерть – сукупність діалогічних єдностей (29% одиниць від
    загальної кількості елементів номінативного поля); смерть – фізіологічний
    179
    процес (21%); смерть – втілення негативу (16%); смерть – наслідок життєвих
    подій (15%); смерть має вплив на людину (14%); смерть – рух (3%); смерть –
    містичне явище (2%). Вказані когнітивні ознаки дозволяють охарактеризувати
    смерть як явище двояке, всепоглинаюче і природнє. Найменше турки вербально
    висловлюють зв'язок смерті з містикою.
    Модель концепту ЖИТТЯ складається з перцептивного, метафоричного і
    структурного прошарків і показника впливу. Перцептивний прошарок, який
    складається із якісного, кількісного складників, а також показника місця і часу,
    найширше представлений у когнітивній структурі концепту. Його частка складає
    65 %.
    Взаємодія досліджуваного концепту із носієм мови і його місце у
    концептосфері і свідомості представників етносу можна виразити шляхом опису
    відносин між ЖИТТЯМ і внутрішнім світом особистості. Всі семи об’єднані
    когнітивною ознакою Вплив життя на людину. За підсумковими підрахунками
    частка, що належить характеристиці життя у свідомості людини складає 10 %.
    При аналізі метафоричного складника чітко виражена спільна риса між
    усіма семами виявлена не була. Проведення аналогій між життям та іншими
    корелятами є процесом вкрай індивідуалізованим, а характеристики, якими
    наділений кожен з корелятів кардинально різняться між собою. Виходячи з
    кількості представленого матеріалу, відсоткова часка, яку займає метафоричний
    елемент складає 20 % від загальної кількості засобів мовної об’єктивації
    концепту ЖИТТЯ.
    Було виявлено низку характеристик, які об’єктивують внутрішню
    структуру самого життя через наявність у ньому складників і частин. Такий
    структурний складник можна умовно поділити на дві частини: ту, що описує
    безпосередньо елементи внутрішньої структури концепту ЖИТТЯ, і таку, яка
    характеризує його з позиції вмісту. Сприймати концепт ЖИТТЯ як складову
    частину чогось більш масштабного не видається можливим. В рамках концепту
    засоби мовної об’єктивації, які б представляли дану ознаку виявлені не були.
    180
    Причиною цього може бути широкомасштабність та самодостатність концепту
    Структурний складник займає приблизно 5 % у когнітивній моделі концепту. Ця
    частка є найменшою.
    Концепти ЖИТТЯ і СМЕРТЬ мають онтологічно філософську природу і
    демонструють схожість у наступних концептуальних ознаках: 1) рух; 2)
    сукупність нерозривних діалектичних єдностей; 3) має вплив на людину; 4)
    фізіологічний процес. Варто зазначити, що спільні риси у зазначених логемах
    слід вважати відносними, адже усі вони характеризують кожен з елементів
    єдності своєрідним чином.
    Аналіз структур інтерпретаційних полів концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ
    дозволяє зобразити бінарний тип їхніх відносин: радість, щастя – горе (його
    складова сміх – сльози); динамічне – статичне; початок – кінець (його складова
    прихід – полишення); шум – тиша; реальне – потойбічне (його складова на
    землі – під землею); день – ніч (його складова біле – чорне); активність – спокій.
    Кожен із концептів сам представлений у якості бінарного цілого з позиції
    його внутрішньої структури, втілюючи цілу низку взаємопов’язаних опозицій.
    Деякі з них при цьому повторюють уже зазначені опозиційні ознаки, що
    притаманні єдності уцілому: радість – горе, динаміка – статика, реальне –
    потойбічне, активність – спокій.
    Концепти ЖИТТЯ і СМЕРТЬ наділені здатністю приймати протилежні
    риси, що доводить їхню біполярність і складність для моделювання і опису.
    Зіставний аналіз інтерпретаційних полів концептів надає цікавий і різнобарвний
    матеріал для осмислення картини світу носіїв турецької мови і культури.
    Подальшої розробки потребує проблема більш детального вивчення
    взаємозв’язку концептів ЖИТТЯ і СМЕРТЬ з іншими елементами турецької
    концептосфери.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА