КАТЕГОРІЯ ОЗНАЧЕНОСТІ/НЕОЗНАЧЕНОСТІ В РІЗНИХ ТИПАХ АНГЛІЙСЬКОГО ДИСКУРСУ

brief description

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Юрія Федьковича

На правах рукопису

ГРИЖАК Людмила Михайлівна

УДК 811.111’367.4’37

КАТЕГОРІЯ ОЗНАЧЕНОСТІ/НЕОЗНАЧЕНОСТІ
В РІЗНИХ ТИПАХ АНГЛІЙСЬКОГО ДИСКУРСУ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник
к.ф.н., доцент
МИХАЙЛЕНКО Валерій Васильович

Чернівці 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...5
ВСТУП.6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ
ОЗНАЧЕНОСТІ/НЕОЗНАЧЕНОСТІ В АНГЛІЙСЬКОМУ
МОВОЗНАВСТВІ...15
1.1. Логіко-філософська інтерпретація категорії
означеності/неозначеності..16
1.2. Лінгвістичні інтерпретації категорії означеності/неозначеності...18
1.2.1. Семантико-логічний підхід до тлумачення значень
категорії означеності/неозначеності19
1.2.2. Семантико-граматичний підхід до тлумачення значень
категорії означеності/неозначеності22
1.2.3. Комунікативно-прагматичний підхід до тлумачення значень
категорії означеності/неозначеності25
1.2.4. Когнітивно-дискурсний підхід до тлумачення значень
категорії означеності/неозначеності29
1.3. Теорії означеності/неозначеності іменних груп в англійському мовознавстві.32
1.3.1. Теорія одиничності означеної іменної групи.35
1.3.2. Теорія ознайомлення” з референтом іменної групи43
1.3.3. Семантико-когнітивні теорії означеності/неозначеності
іменних груп..47
1.4. Теорія референтності як когнітивно-дискурсна основа категорійних значень означеності/неозначеності іменних груп53
Висновки до розділу 1...64
РОЗДІЛ 2. МОВНО-ПРАГМАТИЧНІ ЧИННИКИ КАТЕГОРІЙНОГО
ЗНАЧЕННЯ ОЗНАЧЕНОСТІ/НЕОЗНАЧЕНОСТІ..67
2.1. Системний підхід до вивчення категорійних значень
означеності й неозначеності.67
2.2 Функціонально-семантичні властивості детермінативів та
проблема їх класифікації73
2.2.1. Частиномовний статус детермінативів у граматичній
системі англійської мови.73
2.2.2. Англійські артиклі в категорійному вимірі
означеності/неозначеності..88
2.2.3. Вказівні детермінативи як маркери
означеності номінатива...95
2.2.4. Присвійні детермінативи як маркери
означеності номінатива.101
2.2.5. Англійські квантифікатори як маркери
означеності/неозначеності номінатива103
2.3. Системність і внутрішня цілість категорії означеності й неозначеності
у континуумі дискурсу106
Висновки до розділу 2.114
РОЗДІЛ 3. КОМУНІКАТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА СЕМАНТИКА
ОЗНАЧЕНИХ ТА НЕОЗНАЧЕНИХ ІМЕННИХ ГРУП119
3.1. Функціональні стилі мови як основа типології дискурсу119
3.2. Порівняльно-стилістичний аналіз означеності/неозначеності
в різних типах англомовного дискурсу..126
3.2.1. Стилістичний ресурс означеності.139
3.2.2. Стилістичний ресурс неозначеності.157
3.3. Лінгвостатистичний аналіз вживання детермінативів
у різних типах дискурсу..170
Висновки до розділу 3179
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..183
ДОДАТКИ...188 ДОДАТОК А..189
ДОДАТОК Б...195
ДОДАТОК В...199
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ...220
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ..242
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ243

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КОН категорія означеності/неозначеності
ХД художній дискурс
ПД публіцистичний дискурс
НД науковий дискурс

ВСТУП

У сучасних мовознавчих дослідженнях науковий інтерес вчених все більше зосереджується на вивченні ролі суб’єктів в когнітивно-дискурсній інтерпретації елементів оточуючого їх світу. У контексті такого чітко вираженого антропоцентричного підходу до аналізу мовних явищ на особливу увагу заслуговує категорія означеності/неозначеності номінативних одиниць як невід’ємна характеристика лінгво-когнітивного тлумачення об’єктивної дійсності суб’єктами мовлення.
Мовно-мовленнєвою сутністю категорії означеності/неозначеності загалом і детермінативами зокрема займалися такі вчені, як М.І. Альохіна [3], К. фон Гесінгер [172], В.В. Гуревич [55], Р. Деклерк [147], О. Єсперсен [59], З.Г. Жабо [211], В.Б. Кашкін [68], Е.Л. Кінан [181], В. Корчмарос [184], І. Крамський [185], П. Крістоферсен [146], К. Лайонз [194], М.М. Попович [99], Б. Рассел [104], І.І. Ревзін [106], О.Г. Ревзіна [107], П. Стросон [116], Дж. Фодор та І. Саг [156], І. Хайм [169], Дж. Хокінз [165], Г.О. Хоршунов [123], С.О. Швачко [126], О.Д. Шмельов [130], Д.А. Штеллінг [131] та ін. Однак, незважаючи на таку увагу та багатовікову історію вивчення, ця категорія не отримала належного висвітлення в англістиці з низки аспектів. Так, залишаються практично не з’ясованими питання текстотвірної ролі детермінативів та їх вплив на формування стильових відмінностей різних типів дискурсів. Мовознавчі дослідження не дали вичерпної відповіді й на те, що, власне, являє собою категорія означеності/неозначеності, який її мовний статус, як структуруються засоби вираження категорійних значень означеності/неозначеності, яка їхня кількість та семантичне наповнення, а також на те, як вони співвідносяться між собою та з іншими категоріями мови як складники одного категорійного цілого.
Концептуальною основою даного дослідження є положення про те, що категорійне значення означеності/неозначеності іменних груп повинно тлумачитися з позиції референтної співвіднесеності мовного виразу з предметом позамовного світу, яка може по-різному реалізуватися в дискурсі.
Дискурсний рівень аналізу детермінувальних значень категорії означеності/неозначеності дає змогу адекватно інтерпретувати їхню мовну суть в умовах реального використання іменної групи в окремому реченні (висловленні), яке, зі свого боку, у структурному та смисловому відношеннях пов’язане з інформативним змістом усього дискурсного повідомлення.
Пропонований у роботі системний погляд на мовне призначення означеності/неозначеності уможливлює характеристику цього категорійного явища в значно ширшому ракурсі, дає змогу поетапно опрацювати всі його формальні та змістові складники. Доцільність такого комплексного підходу до висвітлення значень означеності та неозначеності зумовлена тим, що це категорійне явище не є властивістю тільки детермінативів, а характеризує актуалізовані в дискурсі іменні групи загалом.
Актуальність пропонованого дослідження визначається тим, що розглянуті в ньому питання пов’язані з пріоритетними напрямами наукових досліджень сучасного мовознавства, в яких основна увага лінгвістів звернена до проблем мовлення, до когнітивно-дискурсних і комунікативно-прагматичних аспектів семантики номінативних одиниць, актуалізованих у мовленні. Розгляд категорії означеності/неозначеності саме з таких теоретичних позицій є одним з найбільш перспективних шляхів її вивчення, оскільки в категорії означеності/неозначеності знаходять відображення різні складники комунікативного акту: суб’єкти спілкування, предмети мовлення, номінативні одиниці мови, а також різні мовні та позамовні чинники, які забезпечують семіологічний зв’язок між предметами мовлення та номінативними одиницями, що їх позначають.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до комплексної теми науково-дослідної роботи кафедри англійської мови факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Синхронічне та діахронічне дослідження функціонально-семантичних характеристик міжрівневих одиниць германських мов” (номер держреєстрації № 0106U003618). Тема дисертації затверджена вченою радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича 22 грудня 2005 р. (протокол № 9).
Метою роботи є системний аналіз мовних засобів вираження означеності/неозначеності в англійській мові та їх лінгвостилістичних функцій у різних типах дискурсу.
Досягнення поставленої мети дисертаційної роботи передбачає виконання таких основних завдань:
1) з’ясувати генетичні витоки категорійних понять означеності та неозначеності;
2) узагальнити погляди мовознавців на питання означеності/неозначеності іменника в мовленні і, спираючись на результати аналізу, розкрити лінгвістичну проблематику категорії означеності/неозначеності в англійському мовознавстві;
3) розробити комплексний підхід до висвітлення структурно-понятійного змісту категорії означеності/неозначеності в англійській мові;
4) визначити частиномовний статус, кількісний та якісний склад означених/неозначених детермінативів у системі сучасної англійської мови й охарактеризувати особливості їхнього лінгвального функціонування;
5) виявити та описати стилістичні функції, що їх виконують детермінативи англійської мови в різних типах дискурсу;
6) розкрити роль детермінативів англійської мови як стиле- та текстотвірних чинників.
Об’єктом дослідження є граматична категорія означеності/неозначеності позначеного іменником предмета мовлення та засоби її вираження в англійській мові.
Предметом дослідження структурно-семантичні та лінгвостилістичні особливості функціонування детермінативів як виразників категорійних значень означеності/неозначеності в різних типах дискурсу.
Матеріалом дослідження слугували тексти трьох дискурсних типів художнього, публіцистичного та наукового. Загальний обсяг опрацьованого матеріалу 455173 слововживання, з них 84240 одиниць детермінації, дібраних методом суцільної вибірки з таких джерел: художній дискурс роман С. Моема The Razor's Edge”, фрагменти романів The Heart of Darkness” (Дж. Конрада), The Great Gatsby” (Ф.С.Фіцджеральда), The Catcher in the Rye” (Дж.Д. Селінджера), Clear and Present Danger” (Т. Кленсі), The Broker” (Дж. Грішем) та оповідань Christmas by Injunction” (О. Генрі), The Monkey's Paw” (У.У. Джейкобса); публіцистичний дискурс Інтернет-видання газет The Guardian”, The Observer”, The Times”, The Washington Post” і суспільно-політичних журналів Time”, The Economist”; науковий дискурс збірка статей у книзі Twenty-First Century Psycholinguistics: Four Cornerstones”, а також статті з різногалузевих наукових журналів видавництв Оксфордського та Кембриджського університетів.
Виконання поставлених завдань зумовило використання в дослідженні різних методів. Методу лінгвістичного спостереження й опису з подальшим теоретичним узагальненням результатів, що дав змогу виділити одиниці аналізу та визначити основні принципи їхнього функціонування в трьох типах дискурсу; функціонально-системний метод уможливив виокремлення й комплексний аналіз одиниць, що формують функціонально-семантичну парадигму детермінативів означеності/неозначеності в англійській мові; метод контекстуального та інтенціонального аналізу використано для виявлення стилістичного аспекту функціонування означених/неозначених детермінативів у дискурсі; метод лінгвопрагматичного аналізу застосований для з’ясування адресантно-адресатних відношень у категорійній площині означеності/неозначеності дискурсних одиниць, порівняльно-статистичний для встановлення спільних та відмінних рис у використанні детермінативів та виявлення статистичних закономірностей їхнього розподілу в різних типах дискурсу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що текстотвірна функція детермінативів іменника, їх вплив на формування стильових відмінностей дискурсів досі не були предметом системного аналізу в англістиці. У роботі вперше розкрито структурно-понятійний зміст категорії означеності/неозначеності не як окремої понятійної дефініції, а в сукупності мовних чинників, які беруть участь в її творенні і практичній реалізації як важливого інформативно-смислового компонента акту мовлення. Системний підхід до аналізу змісту цієї категорії дав змогу інтерпретувати її не на ґрунті окремо вибраних прикладів, а в контексті дискурсу. У дослідженні вперше висвітлено стиле- та текстотвірну властивість детермінативів та здійснено їх детальний порівняльно-статистичний аналіз у художньому, публіцистичному та науковому дискурсах.
На захист винесено такі положення:
1. Категорія означеності/неозначеності є універсальною мовно-понятійною категорією, генетичні корені якої демонструють її значущість у розумово-пізнавальній діяльності людини. Чинні науково-теоретичні підходи до розуміння мовної природи категорії означеності/неозначеності та дві основні теорії інтерпретації означеності/неозначеності іменних груп у сучасному англійському мовознавстві не дають адекватного пояснення сутності цього категорійного явища.
2. В англомовному дискурсі категорійні значення означеності/неозначеності формуються й виявляються на основі референтного співвідношення, що складається в акті мовлення між значенням іменника та його позначуваним під впливом мовленнєвих інтенцій комунікантів. Референтність номінативних одиниць може бути конкретною, неконкретною та родовою. Означеність та неозначеність як спосіб пізнання світу властива всім переліченим видам референтної співвіднесеності.
3. Категорійне явище означеності/неозначеності необхідно досліджувати комплексно з послідовним опрацюванням усіх його формальних та змістових складників на різних рівнях мовної системи. Іменна група є мінімальною одиницею когнітивного та комунікативно-прагматичного осмислення означеності/неозначеності номінативних одиниць у континуумі дискурсу.
4. Поняття детермінатив” в англійській мові охоплює різні за своєю семантико-функціональною природою мовні одиниці, які актуалізують іменник у мовленні, адаптуючи його значення до ілокутивних цілей мовного акту, та виражають систему його граматичних значень. Функціонально-семантична класифікація детермінативів дає підставу говорити про два види означеності/неозначеності іменника якісну та кількісну. Показниками якісної детермінації номінативів в англійській мові є означений, неозначений та нульовий артиклі, вказівні та присвійні детермінативи, а кількісної квантифікатори, які здійснюють насамперед кількісну детермінацію означуваного іменника.
5. Мовні показники означеності/неозначеності виконують низку важливих стилістичних функцій. Кількісний склад цих функцій та їхнє комунікативно-смислове навантаження можуть видозмінюватися не тільки залежно від стилю дискурсу, але й у межах того самого стилю.
6. Кожний тип дискурсу вирізняється власною системою одиниць детермінації номінативів, тому специфіка і частотність використання маркерів означеності/неозначеності є в своїй основі стилерозрізнювальним чинником.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її положення та висновки є внеском у розробку загальної теорії мовленнєвих актів, зокрема теорії референтності, в інтерпретації яких категорія означеності/неозначеності відіграє важливу когнітивно-дискурсну роль. Для англійського мовознавства особливого значення набуває детальний критичний аналіз лінгвістичних поглядів учених на мовну природу категорії означеності/неозначеності. Результати опису функціонування цієї категорії в різних типах дискурсу можуть стати ефективним інструментом в аналізі їх типологічних ознак та відкривають широку перспективу для подальших наукових досліджень способів вираження різних комунікативних смислів граматичними засобами.
Практичне значення дисертації визначається тим, що матеріали дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при читанні нормативних курсів з основ загального мовознавства (розділ Мова і мовлення”), теорії англійської граматики (розділи Частини мови”, Граматичні категорії іменника”), з основ теорії мовної комунікації (розділ Службові елементи в структурі комунікативних повідомлень”), стилістики (розділ Лінгвостилістичний ресурс детермінативів іменника”), методики викладання мови (розділ Актуалізатори іменника”), у спецкурсах із лінгвістики тексту, теорії номінації, а також для написання наукових робіт із відповідної тематики.
Особистий внесок дисертанта полягає у запровадженні комплексного підходу до вивчення мовних засобів вираження означеності/неозначеності в сучасній англійській мові та аналізу їх лінгвостилістичних функцій у різних типах дискурсів. Усі результати дослідження є узагальненням роботи дисертанта, виконаної одноосібно.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорено на засіданні кафедри англійської мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Основні теоретичні положення роботи представлено на одинадцяти наукових та науково-практичних конференціях, у тому числі двох всеукраїнських Слов’яни: історія, мова, культура” (Дніпропетровськ, 2005), Мова. Культура. Комунікація” (Чернігів, 2009) та дев’яти міжнародних: Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004), Messages, Sages and Ages” (Suceava, 2004, 2006), Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2005), Наука и технологии: шаг в будущее 2006” (Бєлгород, 2006), Наука: теорія та практика 2006” (Дніпропетровськ, 2006), Nauka: Teoria i Praktyka” (Przemysl, 2007), Наука и образование без граница” (София, 2007), Актуальні проблеми германської філології” (Чернівці, 2008).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у дев’яти статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України (3,6 друк. арк.) і в збірниках матеріалів одинадцяти всеукраїнських та міжнародних наукових та науково-практичних конференцій (2,9 друк. арк.).
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг дисертації 246 сторінок, обсяг основного тексту 187 сторінок. Список використаної літератури містить 227 позицій, у тому числі 97 англійською мовою. Список джерел ілюстративного матеріалу налічує 30 позицій.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та доцільність його проведення, визначено мету, актуальність роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, сформульовано положення, які виносяться на захист, зазначено особистий внесок здобувача та подано відомості щодо апробації результатів дослідження.
У першому розділі роботи Теоретичні засади вивчення категорії означеності/неозначеності в англійському мовознавстві” детально висвітлено наукову проблематику загальномовної категорії означеності/неозначеності, простежено два основні напрями трактувань сутності означеності та неозначеності іменних груп в англістиці. Крім того, аргументовано необхідність інтерпретувати значення цієї категорії в рамках теорії референції.
У другому розділі Мовно-прагматичні чинники категорійного значення означеності/неозначеності” здійснено системний аналіз мовно-мовленнєвого призначення категорії означеності/неозначеності в широкому представленні з поетапним опрацюванням усіх її формальних і змістових складників на різних рівнях мовної системи. Тут також проведено системний опис мовних одиниць вираження означеності/неозначеності та визначено їх релевантність щодо понять кількісної та якісної детермінації номінативів.
У третьому розділі Комунікативно-функціональна семантика означених та неозначених іменних груп” узагальнено стилістичний ресурс означених та неозначених детермінативів у різних типах дискурсу та проведено дистрибутивно-статистичне дослідження на підтвердження гіпотези, що кожний тип дискурсу має власну систему детермінації номінативів.
У загальних висновках підсумовуються результати проведеного дослідження й визначаються можливі шляхи подальшого вивчення проблемних питань, розглянутих у роботі.

У додатках наведено таблиці, діаграми та результати проведеного статистичного аналізу функціонування детермінативів, що складає аргументну базу на підтвердження сформульованих у дослідженні положень.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Категорія означеності/неозначеності, як одна із фундаментальних категорій наукового пізнання світу, неодноразово ставала предметом глибокого теоретико-прикладного аналізу як філософів, так і мовознавців. Перші обґрунтували її загальнонауковий характер, другі визначили універсальний мовний статус цієї категорії. Однак і в першому, і в другому випадках учені бачать у ній одну з суттєвих характеристик розумово-пізнавальної діяльності людини, яка неодмінно відображається і в одиницях мовлення.
Ретроспективний погляд на історію дослідження цього питання у загальному мовознавстві та в англістиці зокрема (перший розділ) доводить, що з часу зародження мовознавчого інтересу до явища означеності/неозначеності іменника вчені в основному зосереджують увагу на формальному аспекті вираження цієї мовознавчої категорії, тобто вони висвітлюють категорійну сутність явища детермінованості іменника головним чином з боку формальних засобів його вираження граматичних функцій артиклів та інших функціонально тотожних їм детермінативів.
Оскільки функціональна природа цих одиниць тлумачилася дослідниками по-різному, то в результаті виникло багато теорій щодо мовної природи категорії означеності/неозначеності, жодна з яких не дала остаточної відповіді на основоположне запитання: що насправді являє собою ця категорія? Існуючі в сучасному англійському мовознавстві дві теоретичні інтерпретації сутності означеності/неозначеності теорія одиничності референтного позначуваного та теорія відомості (ознайомлення) з референтом теж не дають однозначного пояснення того, що являє собою це категорійне явище.
Проаналізовані науково-теоретичні джерела дають підстави стверджувати, що в сучасній англійській мові категорійні значення означеності/неозначеності є результатом семіологічного співвідношення між значенням номінатива та його позначуваним, тому об’єднуючою основою всіх наявних сьогодні інтерпретацій означеності/неозначеності повинна бути теорія референції, що досліджує співвіднесеність мовного виразу з предметом позамовного світу. Відповідно, референтно співвіднесеними стають ті іменні групи, які в акті комунікації вказують на предмет мовлення як екстралінгвістичний чи контекстуальний корелят, просторово-часові межі якого окреслені ситуацією мовлення або ж змістом висловлюваної думки.
Референтність номінативних одиниць може реалізуватися в дискурсі по-різному, тобто може бути конкретною, неконкретною та родовою. Конкретною референція є тоді, коли мовець співвідносить номінативну одиницю мови з реальним індивідом, річчю, подією, явищем тощо. При неконкретній референції предмет позначення не ідентифікований адресатом ні в часі, ні в просторі. Номінативи з родовою співвіднесеністю позначають деякий узагальнений образ класу предметів чи його типового представника. Означеність та неозначеність як спосіб пізнання світу властива всім переліченим типам референтної співвіднесеності.
Не заперечуючи вагомої ролі детермінативів у вираженні значень означеності/неозначеності в цілому, ми обґрунтували необхідність вивчення цього категорійного явища у значно ширшому обсязі (другий розділ), застосовуючи комплексний підхід до розкриття його сутності, опрацьовуючи поетапно всі формальні та змістові його складники, починаючи від висвітлення ролі детермінативів як показників означеності/неозначеності, через аналіз іменної групи, де виявляється дискурсне призначення детермінативів, а також речення, де іменна група отримує контекстну основу свого референтного значення, й завершуючи дослідженням загального комунікативно-когнітивного спрямування дискурсу, який є основою комунікативно-прагматичного осмислення значень номінативних одиниць. Доцільність такого комплексного підходу до означеності/неозначеності іменних груп пояснюється тим, що дане категорійне явище не властивість окремо взятих детермінативів, а наслідок семантико-функціональної взаємодії лексико-семантичних розрядів іменників із засобами їх актуалізації детермінативами.
Найнижчим рівнем дослідження з точки зору пропонованого підходу є граматична природа самих маркерів означеності/неозначеності, які ми класифікували як детермінативи та квантифікатори, базуючись на принципі якісної та кількісної детермінації номінативів.
До класу детермінативів англійської мови були віднесені такі мовні одиниці: артиклі (означений, неозначений, нульовий), вказівні детермінативи (this, that, these, those), присвійні детермінативи (my, his, her, its, our, your, their).
Клас квантифікаторів, тобто квантитативних детермінативів, які здійснюють насамперед кількісну” детермінацію означуваного іменника, включає такі одиниці детермінації: all, another, any, both, сertain, each, either, enough, every, few, half, little (less, least), a lot of (lots of), many/much(more, most), neither, no, other, several, some, what (whatever), which (whichever), whose, кількісні та порядкові числівники.
У випадку функціонування цих детермінувальних одиниць як автономних елементів вони вже виступають не детермінативами, а омонімічними їм за формою займенниками.
Проведені спостереження за мовленнєвою поведінкою детермінативів у різних типах дискурсів показали, що кожен із них володіє тільки йому притаманними функціонально-семантичними ознаками, які відрізняють його від інших, а також те, що їх здатність відображати категорійні значення означеності/неозначеності іменника різна. Серед детермінативів англійської мови особливий статус мають артиклі, які найбільш придатні до передачі категорійного значення означеності/неозначеності через відсутність власного лексичного значення.
Потенційна здатність детермінативів маркувати іменник як означений чи неозначений проявляється саме на рівні іменної групи, тому вона вважається базовою одиницею визначення категорії означеності/неозначеності. На цьому ж рівні відбувається і первинний вибір детермінатива, який зумовлений як лексичним значенням іменного позначуваного, так і граматичними правилами їх дискурсного використання. Тобто означеність та неозначеність постають у вигляді когнітивного процесу, як результат взаємодії кількох різних за своєю функціонально-семантичною природою мовних чинників.
З’ясування текстотвірної ролі категорії означеності/неозначеності та її ресурсу у творенні стилістичних відмінностей різних за комунікативним призначенням дискурсів відображено у третьому розділу роботи. Предметом аналізу стали три типи дискурсу художній, публіцистичний і науковий. Кожний з них характеризується набором тих мовних засобів, використання яких у даній сфері діяльності видається максимально доцільним. Це лягло в основу нашого припущення, що загальномовна категорія означеності/неозначеності повинна мати типологічне вираження в кожному з них, як у змістовому аспекті відповідних категорійних значень, так і в кількісній оцінці тих мовних засобів, які слугують для її вираження в мовленні, що може бути своєрідним показником стилю дискурсу.
Проаналізувавши стилістичний план функціонування означених/неозначених детермінативів, ми виокремили низку функцій, здійснюваних детермінативами у складі іменних груп у досліджуваних дискурсах, кількісний склад яких та комунікативно-смислове навантаження можуть змінюватися не тільки в залежності від стилю дискурсу, але й у межах того самого стилю: інтродуктивну, описово-деталізувальну, квантитативно-деталізувальну, дейктичну, анафоричну, ретроспективну, експресивну, рестриктивну, спекулятивну, родову, узагальнювальну, характеризувально-класифікувальну.
Лінгвостатистичне дослідження (третій розділ) підтвердило, що кожний тип дискурсу вирізняється власною системою детермінації номінативів, тому специфіка і частотність використання маркерів означеності/неозначеності можуть слугувати як специфічними характеристиками кожного окремого стилю, так і їх стилерозрізнювальним чинником. У дослідженні застосовані два основні прийоми статистичної обробки тексту кореляційний аналіз та критерій хі-квадрат. У результаті виявлено, що відповідні пари дискурсів мають в основному від’ємну кореляцію, яка означає, що зв’язок між значеннями ознак характеризується зворотним співвідношенням. Разом з тим, за допомогою критерію хі-квадрат як показника наявності статистично значущого зв’язку між порівнюваними дискурсами та коефіцієнта їх взаємної спряженості встановлені випадки значного відхилення емпіричних величин від теоретично очікуваних, що дало змогу виявити повну та чітку картину особливостей використання детермінативів у різних типах дискурсів.

Пріоритетними напрямками подальших досліджень категорії означеності/неозначеності, на наш погляд, повинні бути: дослідження реалізації цих категорійних значень іншими частинами мови, їх порівняльний аналіз на базі артиклевих та неартиклевих мов концептуальний аналіз означеності/неозначеності як у межах одного дискурсного стилю, так і зіставний розгляд з іншими стилями дискурсу; вивчення способів вираження в творчості конкретного автора тощо. Категорія означеності/неозначеності є однією з найбільш перспективних у наукових дослідженнях, оскільки володіє могутнім когнітивно-дискурсним і комунікативно-прагматичним потенціалами, виступаючи прямим посередником між суб’єктами спілкування та предметами їх розумово-мовленнєвої діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адмони В. Г. Синтаксис современного немецкого языка: Система отношений и система построения / В. Г. Адмони. — Л. : Наука, 1973. — 367 с.
2. Алефиренко Н. Ф. Спорные проблемы семантики : монография / Н. Ф. Алефиренко. — М. : Гнозис, 2005. — 324, [1] с.
3. Алехина М. И. Категория определенности-неопределенности предмета в современном русском языке : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук : спец. 10.02.01 Русский язык” / М. И. Алехина. — Москва, 1975. — 24 с.
4. Аристотель. Сочинения : в 4 т. / Аристотель. — М. : Мысль, 1975 — .— Т. 1.— 1975. — 550 с.
5. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка : Стилистика декодирования : учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по специальности № 2103 Иностранные языки” / И. В. Арнольд. — Изд. 2-е, перераб. — Л. : Просвещение, 1981. — 295 с.
6. Арутюнова Н. Д. Лингвистические проблемы референции / Н. Д. Арутюнова // Новое в зарубежной лингвистике : [сб. ст. переводы] / сост., ред. и вступит. ст. Н. Д. Арутюновой. — М. : Прогресс, 1982. — Вып. 13. Логика и лингвистика (Проблемы референции). — С. 5—40.
7. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. — М. : Яз. рус. культуры, 1998. — XV, 895, [1] с.
8. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл : Логико-семантические проблемы / Н. Д. Арутюнова. — 3-е. изд., стер. — М. : УРСС, 2003. — 382, [1] с.
9. Багирокова И. Г. Категория определенности-неопределенности в сопоставительном аспекте (на материале адыгейского и английского языков) : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филос. наук : спец. 10.02.20 Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание” / И. Г. Багикорова. — М., 2000. — 20 с.
10. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Ш. Балли ; пер. с 3-го фр. изд. Е. В. и Т. В. Вентцель ; ред., вступ. ст. и примеч. Р. А. Будагова. — 2-е изд., стер. — М. : Эдиториал УРСС, 2001. — 416 с.
11. Бархударов Л. С. Структура простого предложения современного английского языка / Л. С. Бархударов. — 2-е изд. — М. : UFSS : ЛКИ, 2008. — 198, [1] с.
12. Бєлова А. Д. Поняття стиль”, жанр”, дискурс”, текст” у сучасній лінгвістиці / А.Д. Белова // Вісник Київськ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка : Іноземна філологія. — 2002. — Вип. 32. — С. 11-14.
13. Берри Р. Детерминативы и квантификаторы : справочник по английскому языку / Р. Берри ; [пер. с англ. Е. В. Глущенковой]. — М. : АСТ : Астрель, 2004. — 221, [3] с.
14. Блох М. Я. Теоретическая грамматика английского языка : учеб. для студентов филол. ин-тов и фак. иностр. яз. / М. Я. Блох. — 3-е, изд., испр. — М. : Высш. школа, 2000. — [1], 380, [2] с.
15. Блумфилд Л. Язык / Л. Блумфилд ; под. ред. и с предисл. М. М. Гухман ; пер. с англ. Е. С. Кубряковой и В. П. Мурат ; коммент. Е. С. Кубряковой. — 2-е изд., стер. — М. : УРСС, 2002. — 606, [1] с. — (Лингвистическое наследие ХХ века).
16. Богданов В. В. Семантико-синтаксическая организация предложения / В. В. Богданов. — Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1977. — 204 с.
17. Богуславская Г. П. К вопросу о категории определенности и неопределенности / Г. П. Богуславская // Ученые записки Чарджоуского пединститута. — 1958. — Вып. 4. — С. 173—189.
18. Болдырев Н. Н. Концепт и значение слова / Н. Н. Болдырев // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. — Воронеж, 2001. — С. 25—36.
19. Болотнова Н. С. Филологический анализ текста : учебное пособие : для студентов высших учебных заведений, обучающихся по специальности 032900 Русский язык и литература / Н. С. Болотнова. — 3-е изд., испр. и доп. — М. : Флинта : Наука, 2007. — 520 с.
20. Бондарко А. В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии / А. В. Бондарко. — 3-е изд., стер. — М. : Едиториал УРСС, 2003. — 208 с.
21. Бондарко А. В. Полевые структуры в системе функциональной грамматики / А. В. Бондарко // Проблемы функциональной грамматики : полевые структуры. — Санкт-Петербург : Наука, 2005. — С. 12—28.
22. Боронникова Н. В. Артикль : Вопросы теории и типологии / Н. В. Боронникова, Ю. А. Левицкий. — Пермь : Изд-во Перм. ун-та, 1999. — 87 с.
23. Будагов Р. А. Литературные языки и языковые стили / Р. А. Будагов. — М. : Высш. школа, 1967. — 376 с.
24. Вайнрих Х. Текстовая функция французского артикля / Х. Вайнрих // Новое в зарубежной лингвистике : [сб. ст. переводы] / ред. Т. М. Николаева. — М. : Прогресс, 1978. — Вып. 8. Лингвистика текста. — С. 370—387.
25. Вейхман Г. А. Новое в английской грамматике : [учеб. пособие для ин-тов и фак. иностр. языков / Г. А. Вейхман. — М. : Высш. школа, 1990. — 127, [1] с.
26. Вещикова И. А. Публицистический стиль как единица в системе функциональной разновидности языка / И. А. Вещикова // Вестник Московского ун-та. — 1992. — № 3. — С. 21—30. — (Серия 9 : Филология).
27. Визир П. И. Определенность, неопределенность и их взаимосвязь с другими категориями диалектики / П. И. Визир, В. С. Готт, А. Д. Урсул // Научные доклады высшей школы. Философские науки. — 1972. — № 3. — С. 37—48.
28. Виноградов В. В. Итоги обсуждения вопросов стилистики / В. В. Виноградов // Вопросы языкознания. — 1955. — № 1. — С. 60—87.
29. Волкова Е. И. Английский артикль в речевых ситуациях : пособие для учителя / Е. И.Волкова. — 2-е изд., дораб. — М. : Просвещение, 1984. — 191 с.
30. Габучян Г. М. Теория артикля и проблемы арабского синтаксиса / Г. М. Габучян. — М. : Наука, 1972. — 224 с.
31. Гак В. Г. Теоретическая грамматика французского языка. Морфология : учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. / В. Г. Гак. — М. : Высш. школа, 1979. — 304 с.
32. Галкина-Федорук Е. М. Выражение неопределенности в русском языке неопределенными местоимениями и наречиями / Е. М. Галкина-Федорук. — М. : Изд-во Москов. ун-та, 1963. — 46 с.
33. Гальперин И. Р. Очерки по стилистике английского языка / И. Р. Гальперин. — М. : Изд-во литературы на иностранных языках, 1958. — 460 с.
34. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. — Изд. 4-е, стер. — М. : URSS : КомКнига, 2006. — 137, [2] с.
35. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук / Г. В. Ф. Гегель. — М. : Мысль, 1974— .— Т. 1 : Наука логики. — 1974. — 452 с.
36. Гийом Г. Принципы теоретической лингвистики = Principles de linguistique theoretique : сб. неизд. текстов, подгот. под рук. и с предисл. Рока Валена / Г. Гийом ; пер. с фр. П. А. Скрелина ; общ. ред., послесл. и коммент. Л. М. Скрелиной. — 2-е изд., испр. — М. : УРСС, 2004 (Тип. ООО Рохос). — 221, [3] с.
37. Глисон Г. Введение в дескриптивную лингвистику : [учебное пособие] / Г. Глисон ; пер. с англ. Е. С. Кубряковой и др. — М. : Изд. иностр. лит., 1959. — 486 с.
38. Гойхман О. Я. Речевая коммуникация : учеб. : для студентов вузов, специализирующихся в обл. сервиса / О. Я. Гойхман, Т. М. Надеина ; под ред. О. Я. Гойхмана. — М. : ИНФРА-М, 2003. — 269, [2] с. — (Высшее образование).
39. Готт В. С. Категории современной науки : Становление и развитие / В. С. Готт, Э. П. Семенюк, А. Д. Урсул. — М. : Мысль, 1984. — 268 с.
40. Готт В. С. О категориях определенности и неопределенности / В. С. Готт, А. Д. Урсул // Вопросы философии. — 1971. — № 6. — С. 55—65.
41. Грижак Л. М. Ознаки авторського стилю у способі вживання неозначеного артикля у романі Джейн Остін Pride and Prejudice” / Л. М. Грижак // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес : матеріали міжнар. наук. конф., 24—25 листопада 2004 року / від. за вип. О. Д. Огуй. — Чернівці : Рута, 2004. — С. 62—64.
42. Грижак Л. Деякі особливості використання артиклів у творах Ф. С. Фіцджеральда / Людмила Грижак // Літературознавчі студії : зб. наук. пр. — К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. — Вип. 7. — С. 75—79.
43. Грижак Л. Артикль при референтних іменникових повторах / Людмила Грижак // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. — Чернівці, 2005. — Випуск 266 : Германська філологія. — С. 167—178.
44. Грижак Л. М. Означеність/неозначеність англійського посесива / Л. М. Грижак // Гуманітарний вісник : Всеукр. зб. наук. пр. — Черкаси : ЧДТУ, 2006. — С. 246—249. — (Серія : Іноземна філологія : у двох томах. Том 2 : Проблеми сучасної лінгвістики ; Число 10).
45. Грижак Л. Понятійно-предметна означеність/неозначеність англійських особових займенників як дискурсних одиниць / Людмила Грижак // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. — Чернівці : Рута, 2007. — Випуск 341 : Германська філологія. — С. 58—66.
46. Грижак Л. М. Означеність/неозначеність іменних груп у темо-рематичних відношеннях / Л. М. Грижак // Гуманітарний вісник : Всеукр. зб. наук. пр. — Черкаси : ЧДТУ, 2007. — С. 312—316. — (Серія : Іноземна філологія : у двох томах. Том 2 : Проблеми сучасної лінгвістики ; Число 11).
47. Грижак Л. Мовно-прагматичні чинники категорії означеності/неозначеності в англійській мові / Людмила Грижак // Наукові записки. — Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. — Вип. 75(2). — С. 51—54. — (Серія : Філологічні науки (мовознавство) : у 5 ч.).
48. Грижак Л. М. Функціонально-семантична роль квантифікаторів у вираженні означеності/неозначеності іменних груп (на матеріалі англійської мови) / Л. М. Грижак // Вісник Харківського Національного університету імені В. Н. Каразіна. — Харків, 2008. — № 811. — С. 113—118. (Серія : Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов ; вип. 55).
49. Грижак Л. Англійські артиклі у категоріальному вимірі означеності/неозначеності / Людмила Грижак // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. — Чернівці : Рута, 2008. — Вип. 407 : Германська філологія. — С. 120—128.
50. Грижак Л. М. Вказівні детермінативи як маркери означеності номінатива / Л. М. Грижак // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. — Чернівці : ЧНУ, 2009. — Вип. 439—440 : Германська філологія. — С. 99—103.
51. Грижак Л. М. Деякі особливості вживання означених та неозначених детермінативів в англомовному дискурсі / Л. М. Грижак // Мова. Культура. Комунікація : матеріали III Всеукр. наук.-практ. конф. / відп. за вип. О. С. Колесник. — Чернігів : ВіТ-сервіс. — 2009. — С. 24—26.
52. Гудков Д. Б. Теория и практика межкультурной коммуникации / Д. Б. Гудков. — М. : Гнозис, 2003. — 286, [1] с.
53. Гуйванюк Н. В. Кореферентність синтаксичних одиниць / Н. В. Гуйванюк // Мовознавство. — № 3. — 2001. — С. 88—96.
54. Гуревич В. В. О семантике неопределенности / В. В. Гуревич // НДВШ. Филологические науки. — 1983. — №1. — С. 54—60.
55. Гуревич В. В. О категории определенность-неопределенность” / В. В. Гуревич // Проблемы языкознания и теории английского языка : сб. тр. МГПИ им. В. И. Ленина. — М. : МГПИ, 1978. — Вып. 4. — С. 24—38.
56. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен : монографія / [Безугла Л. Р., Бондаренко Є. В., Донець М. П. та ін. ] ; під заг. ред. І. С. Шевченко. — Харків : Константа, 2005. — 356 с.
57. Донеллан К. С. Референция и определенные дескрипции / К. С. Донеллан // Новое в зарубежной лингвистике : [сб. ст. переводы] / сост., ред. и вступит. ст. Н. Д. Арутюновой. — М. : Прогресс, 1982. — Вып.13. Логика и лингвистика (Проблемы референции). — С. 134—160.
58. Дорожкин А. М. О понятии неопределенности / А. М. Дорожкин // НДВШ. Филологические науки. — 1978. — №2. — С. 151—154.
59. Есперсен О. Философия граматики = The Philosophy of Grammar / Отто Есперсен ; пер. с англ. В. В. Пассека и С. П. Сафроновой ; под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ильиша. — Изд. 3-е, стер. — М. : URSS, 2006. — 404 с. — (Лингвистическое наследие ХХ века).
60. Иванова И. П. Теоретическая грамматика современного английского языка : [учебник для ин-тов и фак. иностр. яз.] / И. П. Иванова, В. В. Бурлакова, Г. Г. Почепцов. — М. : Высш. школа, 1981. — 285 с.
61. Ильиш Б. А. Строй современного английского языка : учеб. по курсу теоретической грамматики для студ. педагогических институтов ; на англ. яз. / Б. А. Ильиш. — 2-е изд. — Л. : Просвещение, 1971. — 366 с.
62. Иртеньева Н. Ф. Структура именной группы с именем личным в английском языке / Н. Ф. Иртеньева // Иностранные языки в школе. — 1970. — № 4. — С. 73—79.
63. Калиновська І. М. Структура іменникової фрази та її обумовленість лексико-семантичною групою ядра-іменника (на матеріалі текстів художньої прози англійської мови) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / І. М. Калиновська. — К., 2004. — 19 с.
64. Касавин И. Г. Текст. Дискурс. Контекст. Введение в социальную эпистемологию языка / И. Т. Касавин. — М. : Канон+ РООИ : Реабилитация, 2008. — 544 с.
65. Кассирер Э. Философия символических форм / Э. Кассирер. — СПб. : Университетская книга, 2001. — 271 с. — (Язык ; Том 1) (Книга света).
66. Категория определенности/неопределенности в славянских и балканских языках : [сб. ст.] / под. ред. Т. М. Николаевой. — М. : Наука, 1979. — 364 с.
67. Кацнельсон С. Д. Типология языка и речевое мышление / С. Д. Кацнельсон. — 2-е изд., стер. — М. : Едиториал УРСС, 2002. — 215, [2] с.
68. Кашкин В. Б. Функциональная типология : неопределенный артикль / В. Б. Кашкин. — Воронеж : ВГТУ, 2001. — 255 с.
69. Клушина Н. И. Интенциональные категории публицистического текста : на материале периодических изданий 2000 2008 гг. : автореф. дис. на соиск. учен. степени д-ра филол. наук : спец. 10.01.10 Журналистика” / Н. И. Клушина. — М., 2008. — 57 с.
70. Кобозева И. М. Лингвистическая семантика : учеб. для студентов фак. филолог. профиля / И. М. Кобозева ; МГУ им. М. В. Ломоносова. Филол. фак. — 2-е изд. — М. : УРСС : Едиториал УРСС, 2004. — 350 с.
71. Кожин А. Н. Функциональные типы русской речи : [учеб. пособие для филол. спец. ун-тов] / А. Н. Кожин, О. А. Крылова, В. В. Одинцов. — М. : Высш. школа, 1982. — 223 с.
72. Кожина М. Н. Стилистика русского языка : учебник для студентов пед. ин-тов по спец. № 2101 Рус. яз. и лит.” / М. Н. Кожина. — М. : Просвещение, 1983. — 223 с.
73. Кожина М. Н. О специфике художественной и научной речи в аспекте функциональной стилистики / М. Н. Кожина. — Пермь, 1966. — 231 с.
74. Крушельницкая К. Г. Очерки по сопоставительной грамматике немецкого и русского языков / К. Г. Крушельницкая ; предисл. д. филол. н., проф. М. Н. Попова. — Изд. 2-е, стер. — М. : URSS : Комкнига, 2006. — 264, [1] с.
75. Крылова О. A. Лингвистическая стилистика : учеб. пособие : для студентов вузов, обуч. по филол. спец. : в 2 кн. / О. A. Крылова. — М. : Высшая школа, 2006— .— Кн. 1 : Теория. — 2006. — 319 с.
76. Кубрякова Е. С. Язык и знание : На пути получения знаний о языке : части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в понимании мира / Е. С. Кубрякова ; Ин-т языкознания Рос. акад. наук. — М. : Языки славян. культуры, 2004. — 555, [1] с. — (Язык. Семиотика. Культура).
77.