Клиновський Андрій Богданович. Соціально-економічні проблеми розвитку та розміщення продуктивних сил регіону (на матеріалах Рівненської області)

brief description

Клиновський Андрій Богданович. Соціально-економічні проблеми розвитку та розміщення продуктивних сил регіону (на матеріалах Рівненської області): дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / Науково-дослідний економічний ін-т Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. - К., 2004

Клиновський А.Б. Соціально-економічні проблеми розвитку та розміщення продуктивних сил регіону (на матеріалах Рівненської області). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 розміщення продуктивних сил та регіональна економіка. Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено питанням розробки теоретико-методологічних і практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективного розвитку та розміщення продуктивних сил регіону. Результатом проведеного дослідження є: поглиблення соціально-економічної сутності поняття продуктивні сили”; подальший розвиток основних складових продуктивних сил; обґрунтування наукових принципів і збагачення методологічних підходів до аналізу їх розвитку і розміщення; комплексна оцінка сучасного рівня та тенденцій розвитку господарства регіону з визначенням умов і факторів впливу на його ефективність; визначення прогнозної чисельності населення регіону з урахуванням місця їх проживання та віку (до 2010 р.); групування адміністративних районів Рівненської області за рівнем соціально-економічного розвитку, а також визначення основних напрямів удосконалення розвитку і розміщення продуктивних сил регіону.
Основні результати дисертації впроваджені у практику, що сприяє подальшому розвитку, кращому використанню й розміщенню продуктивних сил, підвищенню рівня життя населення.

Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої проблеми удосконалення розвитку й розміщення продуктивних сил регіону. У дослідженні були узагальнені та отримали подальший розвиток теоретичні і методичні питання розвитку та розміщення продуктивних сил, а також розроблено пропозиції щодо їх удосконалення. Проведене дослідження дає змогу зробити такі висновки і пропозиції.

У зв’язку із загостренням в останні роки демографічної, соціально-економічної, екологічної ситуації, становленням і функціонуванням ринкової економіки та інтеграцією України у світовий економічний простір роль продуктивних сил суспільства, насамперед його особистого компонента в контексті соціально-економічних аспектів та з урахуванням регіональної специфіки постійно зростає. З огляду на це проблема вивчення розвитку та розміщення продуктивних сил територіально-адміністративних одиниць нині набуває особливої гостроти та актуальності. Однак до цього часу вона не стала предметом комплексного дослідження, не відпрацьовані єдині методологічні й методичні підходи до вирішення поставленого кола питань у контексті становлення ринкових відносин, реструктуризації економіки. Крім того, не існує єдиної термінології, яка б відображала зміст досліджуваної проблеми, насамперед щодо визначення поняття продуктивні сили” та їх складу. Це утруднює наукове пізнання й аналіз досліджуваної категорії та практичне використання отриманих аналітичних висновків у регулюванні економіки.

Існуючі визначення продуктивних сил як економічної категорії потребують уточнення в частині поглиблення їх соціально-економічної сутності. Продуктивні сили слід розглядати не тільки як систему особистих, природних і технічних ресурсів, а й носія суспільних відносин з приводу їх формування, розміщення, власності, використання та розвитку в інтересах окремого індивідуума і суспільства в цілому.

Для комплексного вивчення продуктивних сил регіону доцільно використовувати розроблену дисертантом класифікацію елементів продуктивних сил. При цьому основними класифікаційними ознаками їх є: роль ресурсів у виробництві та споживанні; речовий склад; форми функціонування; економіко-технологічна роль; вихідний розвиток; функціональне призначення; використання у виробничо-господарській діяльності; участь в господарському обороті; ступінь економічної активності й територіальна межа.

Обґрунтовано необхідність упорядкування та деталізації складу продуктивних сил затакими основними групами елементів: речові, людські, природні й духовні. До складуречових ресурсіввходять: засоби виробництва, виробнича і соціальна інфраструктура.Людські ресурсискладаються з таких елементів як населення, трудові ресурси, робоча сила, безробітні.Духовні ресурсивключають науку, знання та інформацію.Природні ресурсиохоплюють мінеральні, земельні, водні, біологічні, ресурси Світового океану, кліматичні, космічні, рекреаційні, рельєф місцевості, геологічна будова, географічне положення.

Дослідження продуктивних сил регіону повинно здійснюватися за такими основними напрямами: рівень, тенденції й ефективність їх розвитку та розміщення. Для цього доцільно використовувати систематизовані автором показники, які характеризують ефективність розміщення продуктивних сил за такими групами: ефективність використання ресурсів, ефективність виробництва регіону й загальна ефективність економіки регіону. На відміну від традиційних, використання цих підходів дає змогу здійснити всебічний комплексний аналіз, а не окремих аспектів, як це, здебільшого, має місце.

Існує потреба в удосконаленні окремих аналітичних показників. Зокрема, при оцінці рівня ефективності економіки регіону, а саме при обчисленні коефіцієнта виробництва валової доданої вартості на гривню затрачених ресурсів, пропонується додатково включити до складу витрат (крім вартості основних, оборотних засобів, трудових ресурсів) вартість землі, що дозволить точніше й об’єктивніше оцінити розвиток і розміщення економічного потенціалу області.

Встановлено, що на розвиток і розміщення продуктивних сил Рівненської області впливають в основному дві групи чинників природнокліматичні та економічні умови, які відрізняються тим, що враховують основні тенденції, особливості, процеси та явища, які відбуваються нині в економіці і суспільному житті регіону (реформування, реструктуризація, модернізація економіки тощо).

Незважаючи на бідніші, порівно з іншими регіонами країни, природні ресурси, область має сприятливі умови для розвитку господарства. Проте складні економічні умови спричинили спад виробництва, масове закриття й зупинку багатьох підприємств, руйнацію соціальної інфраструктури, безробіття, зниження рівня життя населення, підвищення рівня захворюваності й злочинності. У Рівненській області найвищий в Україні рівень безробіття і навантаження безробітних на вільне робоче місце та депопуляції населення. У перспективі до 2010 року, в області, за розрахунками автора, очікується подальше скорочення чисельності населення.

Обґрунтовано, що перспективними і пріоритетними галузями для досконалішого розвитку й розміщення продуктивних сил Рівненської області мають бути хімічна, лісова, харчова, будівельна і легка, скляна, фарфорово-фаянсова, які нині слабо розвинені або був у стані занепаду. Держава повинна здійснювати політику протекціонізму щодо розвитку аграрного сектора економіки. За нашими розрахунками, у Рівненській області доцільно налагодити або розширити виробництво до 50 видів продукції промисловості та сільського господарства з тих 90 видів, які нині імпортує область із інших регіонів і 64 країн світу.

10. Кращому розвитку й розміщенню продуктивних сил регіону сприятиме реалізація системи заходів щодо удосконалення галузевої та функціональної структури економіки, поліпшення територіальної структури продуктивних сил, поліпшення демографічного і соціального розвитку регіону. Цього можна досягти за рахунок: підвищення ефективності й збільшення до необхідних обсягів виробництва в традиційних галузях спеціалізації промисловості та сільського господарства; формування нових перспективних галузей спеціалізації (утилізація побутових і промислових відходів, застосування надомної праці, роботи сезонного характеру); підвищення ефективності виробництва в тих галузях промисловості та сільського господарства, які не можуть бути перетворені у спеціалізовані; сприяння підвищенню рейтингу інвестиційної привабливості регіону.
11. Враховуючи нерівномірність розміщення великих міст, що дублюють частину обласних функцій, та периферійне розташування більшості центрів адміністративних районів, доцільно розвивати міжрайонні системи розселення (Зарічненську і Дубровицьку, Кузнєцовську і Сарненську, Березнівську і Рокитнівську тощо). Слід спрямовувати зусилля на формування територіально-виробничих адміністративних систем, а саме міжрайонних, які не змінюючи межрегіональних територіальних утворень, дозволяли б акумулювати фінансові, інтелектуальні, соціальні й виробничі ресурси на розв’язання спільних актуальних проблем соціально-економічного розвитку регіону.
12. Для розвитку малого та середнього бізнесу в регіоні необхідне: пільгове кредитування; постійне консультаційне й інформаційне супроводження підприємців; пільгове оподаткування; виявлення безробітних, здатних до підприємницької діяльності; безплатне навчання безробітних майбутніх підприємців