КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЕЛІПТИЧНОГО РЕЧЕННЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

brief description

Одеський НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕт
імені І.І. Мечникова

На правах рукопису

Александрова Вікторія Георгіївна

УДК 811.111’367.335.3

когнітивно-комунікативний потенціал
еліптичного речення
в сучасній англійській мові

Спеціальність 10.02.04 германські мови

дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Приходько Анатолій Миколайович,
доктор філологічних наук, професор

Одеса 2008

З М І С Т

Перелік умовних скорочень ...................................................................

4

ВСтуп .........................................................................................................................

5

Розділ 1.

епістемологія еліпсису
У фокусі аспектологічної проблематики речення ..............

12

1.1.

Синтаксична еліпсологія: традиції, ідеї, результати ...........................................

13

1.1.1.

Історичні витоки вивчення еліпсису в мовознавстві ..........................................

13

1.1.2.

Еліпс у вимірах повноти / неповноти речення ................................................

20

1.1.3.

Еліпс у вузькому та широкому витлумаченні ......................................................

28

1.2.

Еліпсис у скопусі синтаксичної деривації .............................................................

32

1.2.1.

Еліпсис у системі близьких і споріднених синтаксичних явищ ......................

33

1.2.2.

Еліпсис як симбіоз процесу і результату спрощення структури речення ......

40

1.2.3.

Методика відмежування еліптичних речень від інших синтаксичних явищ

46

1.3.

Таксономіка еліптичних речень сучасної англійської мови ............................

54

1.3.1.

Лінгвокогнітивні засади таксономії еліпсису ....................................................

54

1.3.2.

Типи і види еліптичних речень ................................................................................

57

1.3.3.

Класи і підкласи еліптичних речень .......................................................................

60

Висновки до першого розділу .................................................................................

66

Розділ 2.

Лінгвокогнітивне моделювання еліптичного речення

69

2.1.

Еліпсис у сфері простого речення ...........................................................................

71

2.1.1.

Еліпсація предикатних семантем ............................................................................

72

2.1.2.

Еліпсація аргументних семантем ............................................................................

78

2.1.3

Комбінована предикатно-аргументна еліпсація ..................................................

85

2.2.

Еліпсис у сфері складносурядного речення ..........................................................

90

2.2.1.

Координативні передумови моделювання еліпсованого паратаксису ...........

90

2.2.2.

Еліпсація компонентів копулятивного і протиставного паратаксису .............

94

2.2.3.

Еліпсація компонентів зіставного паратаксису....................................................

97

2.3.

Еліпсис у сфері складнопідрядного речення ........................................................

103

2.3.1.

Субординативні передумови моделювання еліпсованого гіпотаксису ..........

103

2.3.2.

Еліпсація компонентів головного речення ...........................................................

106

2.3.3.

Еліпсація компонентів підрядного речення ..........................................................

110

2.3.4.

Паралельна еліпсація компонентів головного і підрядного речень ................

113

Висновки до другого розділу ...................................................................................

115

Розділ 3.

комунікативнО-функціональнА СПЕЦИФІКА
еліптичнИХ ВИСЛОВЛЕНЬ ............................................................................

1120

3.1.

Комунікативна перспектива еліптичного речення .............................................

120

3.1.1.

Актуальне членування ..............................................................................................

120

3.1.2.

Комунікативний динамізм .......................................................................................

126

3.1.3.

Актомовленнєва організація ...................................................................................

131

3.2.

Еліпсис у комунікативно автономних синтаксичних одиницях .....................

138

3.2.1.

Еліпсис у фразеологічних одиницях ......................................................................

139

3.2.2.

Еліпсис в англійській народній загадці ..................................................................

146

3.2.3.

Еліпсис в афористичних висловленнях .................................................................

152

3.3.

Роль і місце еліпсису в дискурсі ..............................................................................

157

3.3.1.

Еліптичне речення в розмовно-побутовому дискурсі .......................................

159

3.3.2.

Еліптичне речення в публіцистичному дискурсі ...............................................

165

3.3.3.

Еліптичне речення в рекламному дискурсі .........................................................

170

Висновки до третього розділу .................................................................................

173

ЗАГАЛЬНІ висновки ..........................................................................................

176

СПИСОК використаних джерел .............................................................

183

ПЕРЕЛІК джерел Фактичного МАТЕРІАЛУ ........................................

209

ДОДАТКИ ..................................................................................................................

213

ПЕРЕЛІК
УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ і символів

А

аргумент

АНЗ

англійська народна загадка

ЕР

еліптичне / еліпсоване речення

ЕК(Р)

еліпсований компонент (речення)

К

кон'юнкт (конструктивна частина паратаксису)

КзМА

композитний мовленнєвий акт

КлМА

комплексний мовленнєвий акт

НП

неповне речення

МА

мовленнєвий акт

П

предикат

ПД

публіцистичний дискурс

ПР

просте речення

С

суб'юнкт (конструктивна частина гіпотаксису)

СпМА

сполучений мовленнєвий акт

СПР

складнопідрядне речення

ССР

складносурядне речення

ССп

словосполучення

Р

рема

РПД

розмовно-побутовий дискурс

Т

тема

ФО

фразеологічна одиниця

Æ

еліпс(ис)

º -

еквівалентність / тотожність

» -

значеннєва близькість

¹ -

нееквівалентність

←, → -

напрямок трансформаційних перетворень

* -

аграматичність / невідміченість мовного явища

? -

проблематичні, семантично дефектні конструкції

{ }

реконструйований компонент висловлення

á ñ

межі конструктивних частин складного речення

ВСТУП

Поступальний рух лінгвістичної думки на сучасному етапі свого розвитку характеризується суттєвими зрушеннями у предметній сфері та в методологіч­них принципах своїх досліджень. Одним із кардинальних процесів, які відбува­ються в мовознавстві, є перехід від структуралізму до функціоналізму, що відбиває послідовну зміну наукової парадигми. Розглядаючи мову як поліфунк­ціональну знакову систему, ця парадигма вирізняється підвищеним інтересом до її вивчення в нерозривній єдності когнітивної та комунікативної функцій.
Інтегральною рисою когнітивно-комунікативної парадигми є те, що вона не обмежується описовим методом, а відстоює холістичний підхід з його синтезованим розглядом структури і функцій мови в контексті мисленнєво-мовленнє­вої діяльності людини (Н.Д. Арутюнова [23], І.Р. Буніятова [41], О.П. Воробйова [51; 52], М.В. Всеволодова [53], С.А. Жаботинська [73], Г.А. Золотова [76; 77], В.І. Карасик [85], І.М. Колегаєва [99], О.С. Кубрякова [109], Л.М. Макаров [121], О.І. Морозова [128; 129], М.В. Нікітін [132], А.М. Приходько [146; 147], Л.І. Сахарчук [157], О.О. Селіванова [158], І.С. Шевченко [191; 192; 193; 285], С. Bicchieri [205], D. Blakemore [206], G. Brown [209], G. Cook [213], M. Coulthard [215], P. Danler [218], R.S. Jackendoff [246], J.L. Mey [263], D. Nunan [267] та ін.). Це стосується практично всіх рівнів мовної системи, у т. ч. й речення як центральної одиниці синтаксичного рівня.
Проте існує ціла низка синтаксичних конструкцій аналітичного і синтетичного порядку, які все ще знаходяться у полоні структуралістських уявлень про свою природу та функції. Їхнє перебування на периферії теоретичних і практичних граматик не можна вважати виправданим хоча б тому, що людина у своїй вербальній діяльності активно використовує речення, побудовані за алгоритмом парцеляції, редукції, контамінації та еліпсису. Останній як найбільш усталений спосіб скорочення реченнєвої матерії за рахунок невербалізованої референції, дав поштовх до розвитку спеціального напряму в граматичних студіях "синтаксичної еліпсології" [179, с. 20]. Будучи втіленням структурної неповноти синтаксичної конструкції” [308, с. 157], еліпсис якраз і є основним епістемічним атрактором цієї праці.
Вивчення синтаксичного еліпсису має багату традицію та численні здобутки. Предметом аналізу неодноразово ставали такі його аспекти, як структурно-семантична типологія (Д.Б. Гудков [60], Hae-Yun Lee [236], P. Elbourne [223], К.Schwabe [283], B. Schwarz [284]), роль і місце в розмовному мовленні (M. Al­cantara, N. Bertomen [203]), просодичні, стилістичні й текстотвірні особливості (Р.Е. Дудучава [70], Р.В. Рєзнік [153], Н.О. Ситнова [168], Е.А. Трофімова [178] і навіть специфічні його прояви в національних варіантах однієї мови ([R. Gunter [235]) і в різносистемних мовах ([Я.Г. Тестелець [175]; R.R. Oirsouw [269]; E. Rudolph [279], B. Wiese [292]). Проте у жодній з цих праць не ставилося питання про когнітивно-комунікативну природу еліпсу.
Не надають такої інформації й спеціальні праці, виконані на матеріалі української (Дудик [68; 69], І.Г. Чередниченко [187]), російської (Д.Б. Гудков [60], Т.Н. Колокольцева [100], Н.Д. Писаренко [140],О.П. Сковородніков [170], А.Л.Факторович [179], К.Х. Хахалін [184], В.С. Юрченко [198]), німецької (Л.Р.Безугла [31], М.Л. Касаткін [86], U. Günther [224], Hae-Yun Lee [236], T. Höhle [242], W. Raible [276], K. Schwabe [283], Chr. Wilder [295]), французької (І.Ф.Вардуль [45], А.С. Дари [64], R. Le Bidois [255]). Витлумачення еліпсису в контексті активних синтаксичних процесів (В.Г. Гак [54], А.П. Загнітко [74], Г.Г. Почепцов [78]) також мало сприяло вирішенню питання про його когнітивно-комунікативні витоки.
Незважаючи на те, що англістика останніх десятиріч зробила значні кроки у вивченні еліпсису (В.Х. Анастасьєва [18], Р.Е. Дудучава [70], Н.Д. Прімерова [144], О.І. Реунова [154], Н.О. Ситнова [168], В.А. Юхт [199], J. Hoeskema [241], P. Elbourne [223], W. Lencher [258], J. Merchant [263], Е. Murguia [266]), еліптичне речення сучасної англійської мови все ще не стало об’єктом комплексного аналізу в єдності його номінативних і комунікативних начал.
Проблема невербалізованої референції в синтаксисі все ще залишається далекою від свого вирішення. Звернення до теоретичного доробку когнітивно-дис­курсивної лінгвістики відкриває нові можливості в інтерпретації феномену еліпсис” як процесу і як результату взаємодії експліцитних та імпліцитних смислів. Необхідність системного дослідження номінативного та комунікативного аспек-тів еліптичного речення із урахуванням новітніх надбань мово-знавства уможливлює його розгляд у трихотомії форма зміст функція” у вимірах граматики кодування та граматики декодування (О. Єсперсен [71, с. 60]). Такий підхід пов’язаний з описом процесу смислотворення у різних сферах мисленнєво-мовленнєвої діяльності, а також закономірностей і механізмів продукування еліптичних речень у ході вербального спілкування.
Актуальність роботи зумовлена вищезазначеними чинниками, проблемним характером теми і полягає у потребі комплексного опису явища синтаксичної еліпсації в когнітивно-комунікативній системі координат. У зв’язку з цим виникає низка питань, які потребують свого вивчення з урахуванням сучасного стану лінгвістичної думки. По-перше, незважаючи на певні успіхи мовознавства в описі структурно-семантичної специфіки еліпсису, наукових праць, присвячених опису його видів і типів на матеріалі англійської мови, немає. По-друге, хоча на механізм продукування еліптичного речення звертало увагу чимало лінгвістів, його когнітивно-комунікативні витоки ще не були предметом спеціального аналізу. По-третє, особливий вузол проблематики складають комунікативні засади продукування еліптичних конструкцій. Системне дослідження еліпсису як явища, що детермінується відповідними прагманастановами і когнітивними схемами мовленнєвої поведінки, уможливлює відтворення шляхів і способів його використання в мовленні.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертація, тема якої затверд-жена вченою радою факультету романо-германської філології ОНУ ім. І.І. Мечникова (протокол № 5 від 25.03.2008 р.), виконана в руслі комплексної наукової теми кафедри граматики англійської мови "Дискурсивно-когнітивні аспекти дослідження семантики та функціонування граматичних категорій в германських мовах" (код держреєстрації 0107U010632).
Мета роботи комплексний опис когнітивно-комунікативного потенціалу еліптичного речення сучасної англійської мови.
Реалізація цієї мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань:
1) теоретичне узагальнення основних наукових здобутків еліпсології в контексті аспектологічної проблематики речення;
2) відмежування еліпсису від близьких і споріднених синтаксичних явищ і встановлення номенклатури його таксономічно релевантних типів і класів;
3) моделювання простих і складних еліптичних речень сучасної англійської мови;
4) аналіз комунікативно-функціональних особливостей еліптичного речення сучасної англійської мови;
5) з’ясування шляхів і способів використання еліптичних речень як комунікативно автономних і як дискурсивно зумовлених предикативних одиниць.
Об’єктом дослідження є еліптичне речення сучасної англійської мови.
Предмет дослідження когнітивно-семантичний і комунікативно-функціо­нальний аспекти еліптичного речення сучасної англійської мови.
Матеріалом дослідження є авторська картотека обсягом понад 5.000 еліптичних конструкцій, створена шляхом суцільної вибірки із художніх творів англомовних авторів ХХ ст. (R. Chandler, J.H. Chase, А. Christie, J. Collins, L. Edmonds, V. Holt, M. McRae, J.L. Nixon, K. Roberts, H. Stone, J. Stubbs та ін. понад 11000 сторінок), із пареміологічних джерел ("Aphorisms Galore", "Dictionary of Pro­verbs", "Collection of English Riddles", "Wisdom Quotes" та ін.) та з періодичних видань (The Daily Mail, The Financial Times”, The Economist”, „OK! та ін.), у т. ч. і з їх електронних варіантів.
Методологія дослідження базується на принципах діалектики наукового піз-нання: системності, єдності форми і змісту, загального і часткового, дедукції та індукції. У дисертації використано комплексна методика дослідження, в основу якої покладено когнітивно-комунікативний підхід до об’єкту наукової рефлексії, спрямований на його системне вивчення у триєдності форми, змісту і функції. Вона передбачає застосування методів структурно-граматичного, семантико-синтак­сичного, функціонально-комунікативного і дискурсивного аналізу, а також лінгвокогнітивне моделювання, які застосовувалися з урахуванням органічної єдності семасіологічного та ономасіологічного принципів інтерпретації мовних і мовленнєвих явищ. Широке використання знайшли в роботі прийоми дескриптивного, контекстуального, формально-логічного, парадигматичного і синтагматичного опису еліптичних речень із залученням трансформаційних процедур дееліпсації (реконструкція, субституція), а також елементи кількісних підрахунків.
Наукова новизна дисертації полягає в доведенні інтегративної природи еліпсису як симбіозу процесу та результату гармонізації форми і змісту мовленнєвих повідомлень. У роботі вперше проаналізовано й систематизовано когнітивні та комунікативні властивості еліптичних речень сучасної англійської мови, описується структурно-семантична типологія та механізм їхнього продукування й використання в мовленні. Вперше здійснено лінгвокогнітивне моделювання еліптичних речень, наведено й описано інвентар основних когнітивно-се­мантичних схем, за якими будуються прості та складні реченнєві утворення з невербалізованим компонентом смислу. Інноваційним моментом роботи є з’ясу­вання комунікативно-функціональних властивостей еліптичного речення (актуальне членування, комунікативний динамізм, актомовленнєва специфіка), опис їх функціонування як автономних і як дискурсивно зумовлених предикативних одиниць.
Теоретична значущість дисертації полягає в загальних принципах і підходах до об’єкта дослідження, що сприяють поглибленню епістемічних надбань когнітивної лінгвістики, дискурсознавства, лінгвосеміотики, лінгвосинергетики тощо. Для англістики особливо вагомим є опис номінативного потенціалу еліпсації та функціонально-комунікативної специфіки, що має певну значущість як для теоретичної граматики, так і для стилістики сучасної англійської мови. Досвід аналізу та отримані результати можуть стати основою для когнітивно-дис-курсив­них розвідок аналогічних і споріднених явищ в інших германських мовах.
Практична цінність дисертації полягає в тому, що її матеріали можуть бути використаними в академічному процесі у вищих навчальних закладах освіти: в курсах лекцій з основ мовознавства, теоретичної граматики та стилістики, у спец­курсах лінгвістичної спрямованості, а також при підготовці курсових і дипломних робіт студентів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів за відповідною тематикою. Окремі результати можуть знайти застосування при створенні навчально-методичних розробок і посібників для студентів-германістів.
Апробація результатів роботи. Основні положення й результати дослідження доповідалися й обговорювалися на наукових конференціях різних рівнів на міжнародних: "Методологічні проблеми сучасного переклад

bibliography

Загальні висновки

Дослідження феномена еліпсис” на матеріалі сучасної англійської мови стимулювалося усвідомленням того факту, що, попри наявність численних праць відповідної тематики, його когнітивно-комунікативна природа все ще не знайшла свого задовільного висвітлення. Необхідність системного вивчення еліптичних речень із позицій новітніх надбань мовознавства зумовило його розгляд у трихотомії ‘форма зміст функція’. У такий спосіб головною цілеустановкою роботи став комплексний аналіз когнітивно-комунікативного потен-ціалу еліптичного речення, який передбачає урахування його системно-мовних параметрів і механізмів його реалізації в мовленні.
У сучасних синтаксичних студіях феномен речення” вважається складним мовно-мовленнєвим явищем матеріально-ідеального порядку. Будучи складним знаком, речення вирізняється двома рівнями своєї об’єктивації номінативним і комунікативним. Перший поєднує в собі формально-граматичний і семантико-синтаксичний аспекти, другий функціонально-комунікативний. Їх врахування дозволяє розглядати еліпсис як явище когнітивно-комунікативного порядку.
У традиційних і новітніх граматичних теоріях еліпсис витлумачується як синтаксична універсалія, що базується на операції елімінація” / опущення” структурно і/або семантично значущих компонентів речення в межах загальної тенденції до спрощення мовленнєвих повідомлень. У такий спосіб він є одним із дієвих засобів розвантаження реченнєвої матерії та звільнення її від змістовно надлишкових чи конструктивно зайвих компонентів у межах загальної тенденції до укомпактнення предикативних одиниць.
Іншими словами, еліпсис є явищем синтаксичної деривації, заснованим на процесі скорочення / усічення матеріальних компонентів речення на засадах ергономіки мовлення і пов’язане з прагненням homo loquens до гармонізації своїх повідомлень. Будь-яке еліпсоване речення є симбіозом процесу та результату: процесуальною його стороною є когнітивно-семантичні засади породження думки, результуючою її компактне аранжування в реальних умовах спілкування.
Еліпсис є надзвичайно панорамним явищем у сучасній англійській мові, проявляючись майже на всіх рівнях мовної системи фонетичному, морфоло-гічному, лексичному. Проте найширше еліпсис представлений у синтаксисі, де він спричиняє існування особливої синтаксичної одиниці еліптичного речення, здатного продукуватися як за принципами парадигматики, так і синтагматики. Обидва принципи мають своїм наслідком невербалізовану референцію опущення конструктивного компонента речення без будь-якого порушення пропозиціонального та інтенціональної змісту.
Парадигматичні та синтагматичні засади продукування еліптичних речень сучасної англійської мови уможливлюють їх класифікацію з виділенням таксонів висхідного і низхідного рівнів абстракції. На вищому рівні існують два типи еліпсису ситуативний і узуальний, які пронизують всі еліптичні речення по вертикалі. На горизонтальних площинах розташовуються таксони спадних рівнів абстракції класи, підкласи і види. Формально-граматичний клас консти-туюється такими типами, як структурний (одно-, дво-, тричленний) і топологічний (ініціальний, медіальний, фінальний), когнітивно-семантичний корефе-рентним (прогресивний, регресивний) і когерентним (анафоричний, катафоричний), а функціонально-комунікативний конфігуративним (монологічний, діалогічний) і риторичним (зевгма).
Все таксономічне розмаїття синтаксичного еліпсису базується на презумпції адекватного декодування адресатом пропущеного реченнєвого компонента. Це відбувається в межах двоєдиної настанови: прагнення мовця до уникнення когнітивного дисонансу і, відповідно, до збереження консонансу. Остання й визначає когнітивно-комунікативний потенціал еліптичного речення закритий список когнітивних схем / моделей, які в різних режимах спілкування можуть по-різному актуалізуватися як у кількісному, так і в якісному відношеннях, як у простому, так і у складному реченні. Еліпсис у складному реченні використовується більш активно, ніж у простому, але при цьому його продуктивність у паратаксисі вища ніж у гіпотаксисі.
Лінгвокогнітивне моделювання еліптичних конструкцій, запропоноване в роботі, здійснюється з урахуванням того факту, що еліпсація є процесом спрощення речення шляхом переводу в імплікацію тих його конструктивних компонентів, які в узуальному використанні слугують маркерами глибинних елементів його семантики (семантем) предикатних і непредикатних (аргументних) знаків, що здатні зберігати свої "смислові сліди" за рахунок анафоричної чи катафоричної підтримки на рівні мікро- і макроконтексту.
Процеси еліпсації конструктивних компонентів простого речення сучасної англійської мови базуються на опущенні двох системорелевантних компонентів пропозиції предикатів і аргументів, які в різних констеляціях дають чотири різновиди еліпсису два одномісних (предикатний чи аргументний еліпсис) і два комбінованих (дво- або тримісний предикатно-аргументний еліпсис).
Еліпсація предикатних знаків у простому реченні є асиметричною: по-перше, вона має місце у трьох із чотирьох можливих типів предикатів абсо-лютних статичних, відносних статичних і відносних динамічних; по-друге, серед абсолютних статичних предикатів рівною мірою використовується всі три позиційні типи еліпсису (ініціальний, медіальний, фінальний), а у сфері відносних мають місце лише медіальний і фінальний. Еліпсація ж аргументів пов'язана переважним чином з їх суб’єктними типами, меншою продуктивністю вирізняються обставинні аргументи і зовсім малоактивними є об’єктні аргументи (пацієнтив, об'єктив, перцептив). Комбінований еліпсис має предикатно-аргументний характер і може бути як дво-, так і тримісним.
Еліпсація структурно-семантичних компонентів паратаксису відбувається у межах дев'яти основних моделей, які корелюють з кон'юнкцією копулятивності, протиставності та зіставності, у той час як диз'юнкція та імплікація цураються еліпсису. Процеси еліпсації мають високу активність серед бінарних паратак-тичних утворень, тоді як серед полікомпонентних вони виявляються малопродуктивними. Опущення якого-небудь інформативно значущого компонента пара-таксису допускається мовним узусом в одній із його конструктивних частин як правило, у правому кон'юнкті, що зумовлює переважання прогресивного еліпсису над регресивним. Для англійського паратактичного речення характерне використання одномісного еліпсису, двомісний перебуває на периферії мовленнєвої практики, а тримісний взагалі не використовується.
У гіпотаксисі не спостерігається жорсткої каузальної залежності між функціонально-семантичним типом речення і характером еліпсації конструктивних компонентів в його головному чи підрядному суб'юнктах. Використання еліпсису тут відбувається у межах загальносинтаксичної опозиції "еліпсис предиката vs еліпсис аргумента" і специфічної опозиції "еліпсис у головному vs еліпсис у підрядному", які на підставі формально-граматичних і топологічних чинників дозволяють говорити про 14 моделей еліпсованого гіпотаксису.
Для досягнення когнітивного консонансу еліпсований гіпотаксис покладається як на свої внутрішньо-, так і на зовнішньореченнєві ресурси. Цим же пояснюється і його преферентне використання у сфері з'ясувальних, компаративних, темпоральних і кондиційних речень, які майже завжди є синсемантичними. З цієї причини еліпсис з'являється у гіпотаксисі там, де є всі можливості для його оперативного декодування за допомогою анафоричної регресії будь то попередній контекст (еліпсис у головному суб'юнкті) чи попередня клауза (еліпсис у підрядному суб'юнкті).
Кількість і характер пропущених компонентів у реченні залежить від таких чинників: позиція компонента, що підлягає елімінації у простому реченні; позиція конструктивної частини складного речення у складі реченнєвого цілого (право- чи лівосторонність кон'юнкта в паратаксисі, пре-, інтер- чи постпозиція підрядного суб'юнкта в гіпотаксисі). Від них же залежить наявність / відсутність контекстної підтримки пропозиціонального змісту, а від них наявність / від-сутність самого еліпсису. Звідси й чітка корелятивна залежність: чим сильніше "анафоричний тиск", тим більше компонентів може бути пропущено; чим більше компонентів пропущено, тим більш анафоричним є еліпсис.
Комунікативний аспект еліптичних речень визначається їхнім прагмасе-мантичним потенціалом (актуальне членування, комунікативний динамізм, актомовленнєва специфіка), мовленнєвою експресією, особливостями функціонування в комунікативно автономних висловленнях і специфікою використання у різних дискурсивних формаціях.
Усталений тема-рематичний устрій узуального речення трансформується у своєму еліпсованому варіанті у трикомпонентну інваріантну модель: залишаючись, як правило, монотематичним, воно є бірематичним. Регулюючи появу нових рематизованих компонентів, еліпсована тема слугує налагодженню смислової спадковості в поданні нових кластерів знання. Такий розподіл тема-рематич­них імпульсів забезпечує постійне комунікативне напруження між експліцитни­ми та імпліцитними компонентами, яке є рухомою силою комунікативного динамізму всього висловлення і, відповідно, запорукою ритмічного порціонування як пропозиціональної, так і інтенціональної інформації.
Інтенціональна складова еліптичного висловлення визначає і його іллоку-тивну специфіку. Остання полягає в тому, що воно може бути формою втілення як простих, так і складних (складених, композитних, комплексних) мовленнєвих актів, що реалізуються в межах усталених комунікативних ситуацій, які зумовлюють використання відповідних їм мовленнєвих одиниць констативів, квеситивів, директивів і комісивів. Всі вони вирізняється певними комбінаторними можливостями щодо утворення складних мовленнєвих одиниць у межах еліптичного висловлення комунікативно автономного чи дискурсивно зумовленого.
Сфера дії еліпсису в автономних комунікативних одиницях (зазвичай, у пареміях) не виходить за рамки речення, а знаходиться усередині нього. Він використовується як своєрідний дематеріалізований слід мовної одиниці в мате-ріальній структурі висловлення. Еліпсис використовується в таких висловленнях як засіб посилення образності, контрастності, екс- та імпресії, що сприяє мисленнєво-мовленнєвій гармонізації повідомлення, механізм якої утворює не пресупозиція, а імплікація. Це відбувається за однією з трьох відомих схем еліптичне вкраплення, еліптичне зрощення й еліптичне скупчення.
За принципом еліптичного вкраплення будуються прислів'я і приказки. Оскільки вони найчастіше мають форму одного речення, то процеси спрощення зачіпають лише їхнє предикативне ядро, валентна рамка якого дозволяє пропуск одного, рідше двох і зовсім рідко трьох компонентів. Натомість пропуск смислових компонентів англійської народної загадки має переважним чином усі риси еліптичних зрощень: чим більше текстовий обсяг загадки, тим більше у ній скорочених компонентів. Еліпсація компонентів загадки це риторичний прийом скорочення її текстової матерії, що "працює" на максимальне збереження змісту, який має точно і чітко співвідноситися з відгадкою.
За схемою еліптичних зрощень конституюються і афоризми, які, будучи авторизованими пареміями, прагнуть до максимально конденсованого представлення думки. При їх еліпсації релевантними видаються не стільки міркування ергономіки, стільки міркування влучності та ейдеміки (образності). Ейдемічна мотивація автора при максимальному фокусуванні уваги на кластерах істотно значущої інформації дозволяє стискати матеріальну форму афористичного вис-ловлення до розумних меж без руйнування його пропозиціонального змісту.
Еліпсис і паремія взаємодіють між собою за принципом засобу і середовища: еліпсис суть усталений засіб створення стислості, паремія суть сприятливе середовище стиску вербальних засобів. Наслідком такої взаємодії є екстракт думки, що рядиться у форму блискуче вигостреної й доведеної до досконалості сентенції, концентрація смислу в якій досягає свого апогею.
Імплікативні засади має й еліпсис у дискурсивно зв'язаному реченні, когнітивно-комунікативна актуалізація якого відбувається через інтеграцію в надфразову єдність з її мотивами, настановами, тактиками і стратегіями. Проте еліп-сис ставиться до своєї реалізації в дискурсі вибірково: він цурається юри-дичної та релігійної комунікації, офіційно-ділових текстів, інструктивних документів тощо. Найсприятливішим комунікативним середовищем для нього є розмовно-побутовий, публіцистичний і рекламний дискурси.
Найбільш вживаним є еліпсис у розмовно-побутовому (діалогічному) дискурсі, чому значною мірою сприяє іллокутивно-перлокутивна специфіка цієї сфери спілкування (непідготовленість, спонтанність, довільність, експресивність, сугестивність), що уможливлює використання еліптичних скупчень. На другому місці публіцистичний дискурс, який формується в основному за раху­нок своєї здатності "вбирати" в себе суттєві властивості інших типів і видів комунікації. Рекламний дискурс посідає в цій системі третє місце: виходячи із презумпції того, що не всі споживачі обізнані з темою повідомлюваного, його автори прагнуть до максимально експліцитної подачі інформації.
Когнітивно-комунікативна природа еліпсису є запорукою його існування у двох своїх іпостасях парадигматичній і синтагматичній. У першому випадку йдеться про еліпсис як системно-мовне утворення, що є інгерентно властиве комунікативно автономним синтаксичним конструкціям, у другому про еліпсис як ситуативно-мовленнєве утворення.
Будучи явищем когнітивно-комунікативного порядку, еліпсис має синкретич-ну природу: він виникає і продукується за діалектичним законом єдності та боротьби протилежностей імпліцитного та експліцитного в реченні. Цей синкретизм є віддзеркаленням протиріччя між формою синтаксичної одиниці та її зміс-том, що має своїм наслідком невербалізовану референцію і що в кінцевому рахунку є одним із проявів асиметрії мовного знаку.
Системологічний погляд на когнітивно-комунікативний потенціал еліптичного речення сучасної англійської мови в перспективі може стати основою для лінгвопрагматичного, лінгвостилістичного та лінгвосинергетичного опису не менш активних процесів спрощення реченнєвої матерії компресії, редукції, парцеляції, які разом із еліпсисом діють за алгоритмом синтаксичної лакунар-ності, одного із активних синтаксичних явищ у природних мовах. Не менш перспективним є їх вивчення в різних дискурсивних формаціях, у різних со-ціальних стратах, у різних статусно-рольових конфігураціях на матеріалі різних лінгвокультур.

Список
використаних джерел

1. Абашина В.Н. Вопросы коммуникативно-прагматического описания сложного предложения в русском языке: аспект актуального членения/ Абашина В.Н. Львов: ИЗ ЛНУ им. И. Франко, 2006. 344 с.
2. Адмони В.Г. Синтаксис современного немецкого яыка: Систеа отношений и система построения Л.: Наука, 1973. 366 с.
3. Акуленко В.В. Світова лінгвістика ХХ ХХІ століть: міжнародне взаємо­розуміння та його обмеженість / В.В. Акуленко // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. Зб. наук. пр. К.: Логос, 2006. № 1. С. 22-32.
4. Александрова В.Г. Психологическое детерминирование реплик согласия-не­согласия в современном английском художественном диалоге / В.Г. Александрова// Мова і культура. Вип. 8. Т. 2: Психологія мови і культури. Мова і засоби масової комунікації. К.: Издательский Дом Дмитрия Бураго, 2005. С. 74-78.
5. Александрова В.Г. Когнитивно-грамматические особенности эллиптических конструкций / В.Г. Александрова // Нова філологія. Зб. наук. пр. Запоріжжя: ЗНУ, 2005. № 2 (22). С. 128-134.
6. Александрова В.Г. Эллипсис в структуре фразеологических единиц современного английского языка / В.Г. Александрова // Культура народов Причерноморья. Симферополь: Крым, 2005. № 76. С. 119-123.
7. Александрова В.Г. Еліпсис в англомовних афористичних текстах / В.Г. Александрова // Записки з романо-германської філології. Зб. наук. пр. Одеса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2006. Вип. 17. С. 3-9.
8. Александрова В.Г. Типи і види синтаксичного еліпсису / В.Г. Александрова // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Филология. Сб. научн. тр. Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2006. Т. 19 (58), № 4. 2006. С. 89-91.
9. Александрова В.Г. Еліпсис у рекламному дискурсі / В.Г. Александрова // Матеріали міжнар. наук. конф. "Когнітивно-прагматичні дослідження мов професій­ного спілкування". Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2006. С. 57-60.
10. Александрова В.Г. Таксономія еліпсованих речень сучасної англійської мови / В.Г. Александрова // Вісник Харьківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Харків: Константа, 2007. Вип. 773. С. 104-107.
11. Александрова В.Г. Еліпсис у системі близьких і споріднених синтаксичних явищ сучасної англійської мови / В.Г. Александрова // Лінгвістичні студії. Зб. наук. пр. Донецьк: ДонНУ, 2007. Вип. 15. С. 220-223.
12. Александрова В.Г. Синтаксичний еліпсис у сучасній англійській мові: техніки кодування та декодування / В.Г. Александрова // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. пр. ВПЦ "Київський університет", 2007. Вип. 23, Ч. 1. С. 293-300.
13. Александрова В.Г. Еліптичні конструкції в англомовному дискурсі / В.Г. Александрова // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 9 "Сучасні тенденції розвитку мов". К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007. Вип. 2. С. 3-8.
14. Александрова В.Г. Лінгвокогнітивна специфіка еліпсованих речень сучасної англійської мови / В.Г. Александрова // Матеріали VII Всеукр. конф. "Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація". Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2008. С. 4-5.
15. Александрова В.Г. Семантико-синтаксичне моделювання еліпсованого речення у сучасній англійській мові / В.Г. Александрова // Наукові записки КДПУ ім. В. Винниченка. Серія "Філологічні науки. Мовознавство". Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. Вип. 75 (2). С. 43-47.
16. Александрова В.Г. Гіпотактичний еліпсис у сучасній англійській мові/ В.Г. Александрова // Нова філологія. Зб. наук. пр. Запоріжжя: ЗНУ, 2008. Вип. 32. С. 305-310.
17. Александрова В.Г. Еліпсис у складному реченні сучасної англійської мови / В.Г. Александрова // Науковий вісник Херсонського держ. ун-ту. Серія „Лінгвістика”. Херсон: Вид-во ХДУ, 2008. Вип. VI. С. 194-199.
18. Анастасьева В.Х. Некоторые синтаксические конструкции со служебными и вспомогательными глаголами в современном английском языке (частичная инверсия сказуемого, частичный эллипс сказуемого, общеотрицательная конструкция и конструкция с эмфазой сказуемого): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / В.Х. Анастасьева. Одесса, 1956. 17 с.
19. Арват Н.Н. Синтаксис простого речення в сучасній російській мові / Арват Н.Н. Ніжин: НДПУ ім. Гоголя, 2002. 174 с.
20. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования) / Арнольд И.В . М.: Просвещение, 1990. 300 с.
21. Артемова Л.В. Публіцистичний стиль: загальні характеристики, функції, жанрові диференціації/ Л.В. Артемова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. 2003. Вип. 2. С. 5-19.
22. Артюшков И.В. К вопросу о соотношении прерванных и неполных предложений / И.В. Артюшков // Предложение как многоаспектная единица. М., 1984. С.54-64.
23. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл / Арутюнова Н.Д.; [изд. 4-е, стереот.]. М.: Едиториал УРСС, 2005. 384 с.
24. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / Ахманова О.С. М.: КомКнига, 2005. 576 с.
25. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Шарль Балли. М.: Иностр. литература, 1955. 416 с.
26. Бардина Н.В. Языковая гармонизация сознания / Бардина Н.В. Одесса: Астропринт, 1997. 271 с.
27. Бархударов Л.С. Грамматика английского языка / Л.С. Бархударов, Д.А. Штелинг. М.: Высшая школа, 1965. 428 с.
28. Бархударов Л.С. Структура простого предложения современного английского языка / Бархударов Л.С. М.: Высшая школа, 1966. 200 с.
29. Бацевич Ф. Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи / Бацевич Ф. Львів: ПАІС, 2005. 264 с.
30. Безуглая Л.Р. К проблеме классификации эллипсиса (на материале немецкого языка) / Л.Р. Безуглая // Нова філологія. 2005. № 2 (22). С. 10-16.
31. Безугла Л.Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі / Безугла Л.Р. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2007. 332 с.
32. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации / Белова А.Д. К.: Логос, 2003. 304 с.
33. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Эмиль Бенвенист. М.: Прогресс, 1974. 447 с.
34. Березовський І. П. Українські народні загадки / Березовський І. П. // Український фольклор: Критичні матеріали. К.: Вища школа, 1978. С. 156-167.
35. Блох М.Я. Теоретическая грамматика английского языка / Блох М.Я. М.: Высшая школа, 2000. 381 с.
36. Богданов В.В. Речевое общение. Прагматические и семантические аспекты. Учебн. пособие. Л.: ЛГУ, 1990. 88 с.
37. Брандес М.П. Стилистика текста. Теоретический курс. М.: Прогресс-Традиция; ИНФРА-М, 2004. 416 с.
38. Булаховський Л.А. Виникнення і розвиток літературних мов / Л.А. Булаховський // Мовознавство, 1947. № 4-5. С. 127-128.
39. Булаховский Л.А. Курс русского литературного языка / Булаховський Л.А. М.: Учпедгиз, 1952. Т.1. 447 с.
40. Булыгина Т.В. Синтаксические нули и их референтные свойства / Т.В. Булыгина, А.Д. Шмелев // Типология и грамматика. М.: Наука, 1990. С. 9-18.
41. Буніятова І.Р. Еволюція гіпотаксису в германських мовах (IV XIII cт.) / Буніятова І.Р. К.: ВЦ КНЛУ, 2003. 327 с.
42. Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка / Бюлер К.; [пер. с нем.]. М.: Прогресс, 2000. 528 с.
43. Ваганова Е.Ю. Афоризм как тип текста в аспекте интертекстуальности (на материале немецкого языка): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / Е.Ю. Ваганова. СПб, 2002. 20 с.
44. Валгина Н.С. Синтаксис современного русского языка / Валгина Н.С. М.: Агар, 2000. 416 с.
45. Вардуль И.Ф. К вопросу о явлении эллипса. / И.Ф. Вардуль // Инвариантные синтаксические значения и структура предложения. М.: Наука, 1969. С. 64-66.
46. Веденькова М.С. Предикативное определение в немецком языке / М.С. Веденькова, А.Н. Приходько. Запорожье: ЗГУ, 1992. 88 с.
47. Виноградов В.В. Основные вопросы синтаксиса предложения (на материале русского языка)/ В.В. Виноградов // Вопросы грамматического строя. М.: АН СССР, 1956. С. 389-435.
48. Витгенштейн Л. Философские исследования / Л. Витгенштейн; [пер. с нем. Е. Попович] // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып. 16. С. 79-128.
49. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис / Вихованець І.Р. К.: Київськ. ун-т, 1993. 368 с.
50. Вихованець І.Р. Семантико-синтаксична структура речення / Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. К.: Наукова думка, 1983. 220 с.
51. Воробьева О.П. Художественная семантика: когнитивный сценарий / Воробьева О.П. // С любовью к языку: Сб. науч. тр., посвящ. Е.С. Кубряковой. М., Воронеж: Воронежский гос. ун-т, 2002. С. 379-384.
52. Воробйова О.П. Когнітивна поетика: здобутки і перспективи / О.П. Воробйова // Вісник Харківського нац. ун-ту. 2004. № 635. С. 18-22.
53. Всеволодова М.В. Теория функционально-коммуникативного синтаксиса: Фрагмент прикладной (педагогической) модели языка / Всеволодова М.В. М.: МГУ, 2000. 502 с.
54. Гак В.Г. Языковые преобразования / Гак В.Г. М.: Школа ЯРК”, 1998. 768 с.
55. Галкина-Федорук Е.М. Современный русский язык. Синтаксис / Галкина-Федорук Е.М. М.: МГУ, 1957. 516 с.
56. Гетьман З.А. Лингвистическая интерпретация понятия эргономики / З.А. Гетьман, Т.П. Архипович // Вестник МГУ. Серия 19: Лингвистика и межкультурная коммуникация. 1999. № 4. С. 7-15.
57. Городенська К.Г. Деривация синтаксичних одиниць / Городенська К.Г. К.: Наукова думка, 1991. 192 с.
58. ГРЯ: Грамматика русского языка / [под ред. Н.Ю. Шведовой]. М.: Наука, 1954. 767 с.
59. Гузенко С. Типи комунікативних регістрів рекламного дискурсу / Гузенко С. // Вісник Львів. ун-ту. Серія філол., 2004. Вип. 34. Ч. 2. С. 385-391.
60. Гудков Д.Б. Смысловой эллипсис и логика дискурса / Гудков Д.Б. // Язык, сознание и коммуникация: Сб. ст. / Отв. ред. В.В. Красных, А.И. Изотов. М.: МАКС-Пресс, 2000. Вып. 15. С. 14-35.
61. Гуйванюк Н.В. Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць / Гуйванюк Н.В. Чернівці: Рута, 1999. 336 с.
62. Гулыга Е.В. Теория сложноподчиненного предложения в современном немецком языке / Гулыга Е.В. М.: Высш. школа, 1971. 207 с.
63. Гуревич В.В. Теоретическая грамматика английского языка / Гуревич В.В. М.: МГПУ, 2001. 105 с.
64. Дари А.С. Импликация, эллипсис и другие смежные явления (на материале современного французского языка) / Дари А.С. Кишинев: Штиинца, 1986. 61 с.
65. Демський М.Т. Українські фраземи і особливості їх творення / Демський М.Т. Львів: Просвіта, 1994. 63 с.
66. Дмитриева О.А. Культурно-языковые характеристики пословиц и афоризмов: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / О.А. Дмитриева. Волгоград, 1997. 18 с.
67. Долинин К.А. Стилистика французского языка / Долинин К.А. М.: Просвещение, 1987. 303 с.
68. Дудик П.С. Неповні речення в сучасній українській мові / Дудик П.С. // Дослідження з синтаксису української мови. К.: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні АН УРСР, 1958. С. 129-260.
69. Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення (просте речення, еквіваленти речення) / Дудик П.С. К.: Наук. думка, 1971. 274 с.
70. Дудучава Р.Е. Структура неполносоставных предложений английской диалогической речи: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / Р.Е. Дудучава. Тбилиси, 1966. 30 с.
71. Есперсен О. Философия грамматики/ Отто Есперсен; [пер. с англ./ общ. ред. и предисловие Б.А. Ильиша]; [изд. 3-е, стереот.]. М.: КомКнига, 2006. 408 с.
72. Жаборюк О.А. Категорія стану в сучасній англійській мові та індоєвропейський синтаксичний процес/ Жаборюк О.А. Одеса: Маяк, 1998. 206 с.
73. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ языка: фреймовые сети // Проблеми прикладної лінгвістики. Науково-теоретичний часопис з мовознавства / Жаботинская С.А. Одеса: Астропринт, 2004. Вип. 9. С. 8192.
74. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис / Загнітко А.П. Донецьк: ДонНУ, 2001. 662 с.
75. Земская Е.А. Русская разговорная речь. Общие вопросы. Словообразование. Синтаксис / Земская Е.А., Китайгородская М.В., Ширяев Е.Н. М.: Наука, 1981. 276 с.
76. Золотова Г.А. Очерк функционального синтаксиса русского языка / Золотова Г.А.; [4 изд., испр.]. М.: КомКнига, 2005. 352 с.
77. Золотова Г.А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса / Золотова Г.А.; [4 изд., испр.]. М.: КомКнига, 2006. 368 с.
78. Иванова И.П. Теоретическая грамматика современного английского языка / Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. М.: Высшая школа, 1981. 285 с.
79. Ильиш Б.А. Строй современного английского языка / Ильиш Б.А. Л.: Просвещение, 1971. 365 с.
80. Йокояма О.Б. Когнитивная модель дискурса и русский порядок слов /Йокояма О.Б. М.: Языки славянской культуры, 2005. 424 с.
81. Ісакова Є.П. Ергономічні характеристики категорій англійського дієслова: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук: спец. 10.02.04 Германські мови” / Є.П. Ісакова. Київ, 2001. 20 с.
82. Калашникова Н.М. Афористичность как черта идиостиля В. Токаревой: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 Русский язык” / Н.М. Калашникова. Ростов-на-Дону, 2004. 21 с.
83. Карабан В.И. Сложные речевые единицы. Прагматика английских асиндетических полипредикативных образований / Карабан В.И. К.: Вища школа, 1989. 132 с.
84. Кармазина Т.И. Конструкции с компрессированным предложным определением в современном английском языке: дис. кандидата филол. наук: 10.02.04 / Кармазина Татьяна Ивановна. М., 1984. 187 с.
85. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / Карасик В.И. М.: Гнозис, 2004. 390 с.
86. Касаткин М.Л. Функционирование эллиптических высказываний в современном немецком языке: дис. кандидата филол. наук : 10.02.04/ Касаткин Михаил Леонидович. М., 2004. 171 с.
87. Касевич В.Б. Семантика. Синтаксис. Морфология/ Касевич В.Б. М.: Наука, 1988. 309 с.
88. Кацнельсон С.Д. Речемыслительные процессы/ С.Д. Кацнельсон // Вопр. языкознания, 1984. № 4. С. 3-12.
89. Кевиша И.В. Коммуникативные условия интерпретации незаконченных высказываний в англоязычной прозе ХХ века: дис. кандидата филол. наук: 10.02.04/ Кевиша Ингрида Владимировна. Рига, 1991. 171 с.
90. Кенгс-Маранда Э. Теория и практика анализа загадок / Э. Кенгс-Маранда // Паремиологические исследования. - М.: Гл. ред. Восточной литературы, 1984. - С. 47-60.
91. Кверк Р. Грамматика современного английского языка для университетов / Гринбаум С., Лич Дж., Свартвик Я. М.: Высшая школа, 1982. 391 с.
92. Кибрик А.Е. Константы и переменные языка / Кибрик А.Е. СПб.: Алетейя, 2003. 720 с.
93. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика / Кобозева И.М. М.: КомКнига, 2007. 352 с.
94. Кобозева И.М. Сложное предложение как форма сложного речевого акта / Кобозева И.М., Ким Гон Сук // Сложное предложение: традиционные вопросы теории и новые аспекты его изучения. М.: Рус. учебн. центр, 2000. С. 95-105.
95. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови / Коваль А.П. К.: Вища школа, 1987. 352 с.
96. Коваль Н.М. Суспільно-політичний дискурс і тенденції кількісного та якісного розвитку його лексичної системи / Н.М. Коваль // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. К.: ВПЦ Київськ. ун-т”, 2003. Вип. 2. С. 159-175.
97. Ковин В.А. Неполные предложения в немецкой разговорной речи: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 Германские языки”/ В.А. Ковин. М., 1965. 20 с.
98. Кожина М.Н. Стилистика русского языка / Кожина М.Н. М.: Просвещение, 1983. 223 с.
99. Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной коммуникации / Колегаева И.М. Одесса: РИООУП, 1991. 121с.
100. Колокольцева Т.Н. Структурно-незавершенные высказывания в русской речи: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. филол. наук: 10.02.01 Русский язык”/ Т.Н. Колокольцева. Саратов, 1984. 25 с.
101. Корбозерова Н.Н. Грамматика и семантика сложного предложения. Вопросы становления синтаксиса испанского языка / Корбозерова Н.Н. К.: Вища школа, 1989. 112 с.
102. Коровкин М.М. Коммуникативный аспект экономии: имплицитен ли синтаксический эллипсис?/ М.М. Коровкин // Текст и дискурс. Сб. научн. раб. Рязань: РязГУ, 2002. С. 209-218.
103. Кострова О.А. Экспрессивный синтаксис современного немецкого языка / Кострова О.А. М.: Флинта, 2004. 240 с.
104. Кочетова Л.А. Лингвокультурные характеристики английского рекламного дискурса: дис кандида