Колесник Наталія Євгенівна. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів

brief description

Колесник Наталія Євгенівна. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів : Дис... канд. наук: 13.00.01 2007

Колесник Н.Є. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2007.
Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів. Проаналізовано сутність та взаємозв’язок базових понять дослідження; розглянуто наукові підходи до організації художньо-технічної творчості у початковій школі. Розкрито історико-педагогічний аспект становлення художньо-технічної творчості учнів в Україні та за кордоном. Здійснено ретроспективний аналіз наукових підходів до підготовки майбутніх учителів і практики організації художньо-технічної творчості учнів у початковій школі. Визначено художньо-технічний компонент у змісті професійної освіти вчителя. Розроблено відповідну модель, визначено критеріальні характеристики готовності майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів. Теоретично обґрунтовано структурні компоненти моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів: ціле-мотиваційний, інформаційний, дієво-практичний, організаторський, творчо-пошуковий, емоційно-ціннісний, рефлексивно-діагностичний, оцінно-результативний. Розроблено технологію поетапної підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічно творчості учнів. Ефективність моделі та технології перевірена експериментально. Основні результати дослідження впроваджено у навчальний процес вищих навчальних закладів.

Результати дисертаційного дослідження дозволили сформулювати такі загальні висновки:
1. У контексті філософсько-світоглядної парадигми, полікультурного діалогу та загальносвітових художніх традицій здійснено ретроспективний аналіз художньо-технічної творчості в Україні та за кордоном. Розглянуто розвиток мистецтва від палеоліту до сучасності, виділено три етапи становлення художньо-технічної творчості, зокрема: донауковий, становлення художньо-технічної творчості у системі мистецтвознавчих наук, розквіту художньо-технічної творчості у новітній час.
На основі аналізу філософської, історичної, психолого-педагогічної, художньо-естетичної літератури виокремлено кілька наукових підходів щодо організації художньо-технічної творчості у навчально-виховному процесі початкової школи та вищих навчальних закладів (індивідуально-творчий, дослідницький, особистісно орієнтований), що дозволило визначити та обґрунтувати основні напрями наукового пошуку: феноменологічний, креативний, технологічний.
Встановлено, що застосування традиційного змісту, форм, методів, способів підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів у сучасній професійній педагогіці не є достатньо ефективним.
2. Розроблено та теоретично обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів. Структурними компонентами моделі є ціле-мотиваційний, інформаційний, дієво-практичний, організаторський, творчо-пошуковий, емоційно-ціннісний, рефлексивно-діагностичний, оцінно-результативний.
В експериментальному дослідженні було встановлено, що структурою процесу підготовки слугуватиме створена нами модель, а результатом готовність (психологічна, науково-теоретична, дидактична, художньо-технічна, особистісна) майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів.
3. Визначено критерії та показники готовності на основі сучасних наукових досліджень та результатів констатувального етапу експерименту: спонукальний (мотиви, потреби, інтереси, що спонукають до організації художньо-технічної творчості учнів), інформаційний (психолого-педагогічні, методичні, художньо-естетичні, технологічні знання), практичний (гностичні, конструктивні, комунікативні, організаторські, спеціальні, інтелектуальні вміння), організаторський (вибір доцільних організаційних форм праці для самореалізації творчого потенціалу особистості, організація творчих груп за інтересами; організаторські вміння; організаторські здібності, практичні дії), творчий (зміст художньо-технічної творчості; вміння реалізувати конструктивно-технологічний підхід до праці; взаємодоповнюваність вербальних, графічних, сенсомоторних дій з різними матеріалами; творчий і нестандартний підходи до професійної діяльності; ігрова діяльність; інтеграція видів мистецтв), ціннісний (професійні якості творчі здібності, формування естетичного ставлення, смаку, ідеалу, художньо-емоційне освоєння дійсності), рефлексивний (рефлексія самоактуалізації, психологічна, феноменологічна, методична, професійна рефлексії), результативний (контроль, самоконтроль, оцінка та самооцінка здійсненої діяльності, вміння оцінювати результати, процес, технологію створення виробів).
У дисертації визначено рівні готовності вчителів (пізнавально-ознайомлюваний, репродуктивний, конструктивно-варіативний та творчий).
4. Експериментально перевірено та впроваджено у навчально-виховний процес технологію підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів, яка передбачала інформаційно-теоретичний, лабораторно-практичний, процесуально-діяльнісний, аналітико-корективний та самостійно-творчий етапи.
У процесі експериментального дослідження визначено узагальнені оцінки знань, умінь та навичок студентів контрольної та експериментальної груп. Результати порівняльного дослідження засвідчили переваги інноваційної підготовки в експериментальних групах. Доведено, що підвищенню ефективності підготовки майбутніх учителів початкових класів сприяє зміст спецкурсу ,,Методика викладання художньої праці в початкових класах та факультативу ,,Організація художньо-технічної творчості учнів початкових класів.
Формувально-узагальнюючий етап експерименту свідчить про те, що отримані за допомогою методів математичної статистики результати підтверджують достовірність висновків щодо його результативності.
Виконане дослідження підтвердило висунуту гіпотезу про необхідність створення технології підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів.
5. Результати дослідження дозволяють сформулювати рекомендації щодо вдосконалення організації художньо-технічної творчості молодших школярів, запропонувати модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до її
здійснення при розробці державних стандартів вищої освіти.
Проведене дослідження не претендує на остаточне розв’язання проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів. Отримані результати підтверджують необхідність подальшого теоретичного та експериментального дослідження з цієї проблеми, зокрема визначення та обґрунтування сутності умов застосування технологій педагогічних інновацій, змісту та технології підготовки студентів педагогічного факультету до організації художньо-технічної творчості учнів у позакласній та позашкільній виховній діяльності.